|
Дистри́кт Лю́блін (нім. Distrikt Lublin, пол. Dystrykt lubelski) — адміністративно-територіальна одиниця Генерального губернаторства з 26 жовтня 1939 до 25 липня 1944. У 1940 році займала площу 26 848 км², a в 1942 — 26 560 км². До дистрикту належали етнічно українські землі Холмщини та Підляшшя.
Історія
Дистрикт Люблін було створено 26 жовтня 1939 року:
- головним чином з території колишнього Люблінського воєводства Другої Речі Посполитої за винятком Седлецького повіту, а саме:
- міського повіту Люблін та земельних (сільських) повітів: Більського, Білґорайського, Холмського, Грубешівського, Ґарволінського (південна половина), Янівського, Красноставського, Любартівського, Люблінського, Луківського (без північно-західної частини), Пулавського, Радинського, Томашівського, Володавського і Замойського.
- також із частини території колишнього Львівського воєводства Другої Речі Посполитої, а саме:
- земельних повітів: Ярославського (північна частина), Ланьцутського (північно-східний край), Любачівського (північно-західна половина), Ніжанського (північно-східна третина), Равського (північно-східна ділянка), Сокальського (західна половина) i Тарнобжезького (дві північно-східна ділянки).
У листопаді 1939 році утворено міський повіт (нім. Stadtkreis) у Холмі. 28 листопада 1939 запроваджено Положення про управління польською громадськістю.
1 січня 1940 затверджено повітовий статус міст Люблін і Холм та поділено територію Люблінського дистрикту на 10 староств (нім. Kreishauptmannschaften):
- Крайсгауптманшафт Біла Підляська (нім. Kreishauptmannschaft Biala Podlaska): у складі Більського і північної частини Володавського повітів
- Крайсгауптманшафт Білгорай (нім. Kreishauptmannschaft Bilgoraj): у складі Білґорайського та частини Замостського, Ярославського, Ланьцутського і Тарнобжезького повітів
- Крайсгауптманшафт Холм (нім. Kreishauptmannschaft Chelm): у складі Холмського і основної частини Володавського повітів
- Крайсгауптманшафт Грубешів (нім. Kreishauptmannschaft Hrubieszow): у складі Грубешівського та частини Томашівського і Сокальського повітів
- Крайсгауптманшафт Янів-Любельский (нім. Kreishauptmannschaft Janow Lubelski): у складі Янівського і частини Тарнобжезького повітів
- Крайсгауптманшафт Красностав (нім. Kreishauptmannschaft Krasnystaw): у складі Красноставського повіту
- Крайсгауптманшафт Люблін-Ланд (нім. Kreishauptmannschaft Lublin-Land): у складі Люблінського повіту
- Крайсгауптманшафт Пулави (нім. Kreishauptmannschaft Pulawy): у складі Пулавського та частини Гарволінського повітів
- Крайсгауптманшафт Радин (нім. Kreishauptmannschaft Radzyn): у складі Радинського і Любартовського повітів та частини Луківського і Володавського повітів
- Крайсгауптманшафт Замостя (нім. Kreishauptmannschaft Zamosc): у складі більшої частини Замостського і Томашівського повітів та частини Любачівського і Равського повітів.
У травні 1940 року Холм передано назад до складу Холмського повіту (1 жовтня 1941 року місту повернуто його історичну назву «Холм»).
1 вересня 1941 частина крайсгауптманшафта Радзин увійшла в крайсгауптманшафт Люблін-Ланд (землі колишнього польського Любартівського повіту без гмін Чемерники, Дубова, Лисобики, Міхів, Парчів і Вєльке), а також у крайсгауптманшафт Пулави (гміни Лисобики, Міхів і Вєльке з колишнього польського Любартівського повіту).
30 вересня 1942 перенесено адміністративний центр Янівського повіту з Янова до Красника, a в жовтні 1942 змінено назву староства на крайсгауптманшафт Янов-Любельскі-ін-Краснік.
30 вересня 1943 гміну Ходель виділено зі складу крайсгауптманшафта Люблін-Ланд та включено до складу крайсгауптманшафта Пулави.
За німецьким переписом Генеральної губернії в 1943 році, у дистрикті Люблін (на теренах Холмщини та Підляшшя) проживало 290 тис. українців, із них розподіл за Українськими допомоговими комітетами був таким:
УДК | Українців |
---|---|
Грубешівський | 114 тис. |
Холмський | 72 тис. |
Тарногородський | бл. 34 тис. |
Замістський | бл. 34 тис. |
Більський | бл. 18 тис. |
Красноставський | бл. 5 тис. |
Радинський | бл. 5 тис. |
Люблинський | бл. 5 тис. |
Проблемами українського населення в Люблінському дистрикті опікувався Український центральний комітет у Любліні, головою якого спочатку був Володимир Тимцюрак, а пізніше .
Станом на 1 січня 1944 року Люблінський дистрикт складався з 11 повітів (міський повіт Люблін (нім. Stadt Lublin) + 10 крайсгауптманшафтів).
На території дистрикту розміщувався один із найбільших таборів смерті під час Другої світової війни — винищувальний табір Белжець.
Губернатори дистрикту
- Фрідріх Шмідт (1939 — березень 1940)
- Ернст Цьорнер (31 березня 1940 — 10 квітня 1943)
- Ріхард Вендлер (27 травня 1943 — липень 1944)
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 22 грудня 2016.
- 25 липня 1944 — дата захоплення Любліна Червоною Армією.
- Gawryszewski, Andrzej (2005). Ludność Polski w XX wieku (rozdział II – Terytorium i podział administracyjny) (польською) . Instytut Geografii i Przestrzennego Zagospodarowania.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
та|2=
() - Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 1993. — Т. 2: Депортації 1944-1951. — С. 155.
- Гміни Чемерники, Дубова і Парчів залишилися у крайсгауптманшафті Радзин.
- Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 411.
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
Джерела
- Distrikt Lublin [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
DistriktDistrikt Lyublin nim Distrikt Lublin pol Dystrykt lubelskiZagalna informaciyaInshi nazvi Lyublinskij distriktVhodila do skladu Generalnogo gubernatorstva Tretij Rajh Suchasna lokaciya Lyublinske voyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPeriod uzhivannya toponima 1939 1944Naselennya 2 074 543 osobi stanom na 1 bereznya 1943 Plosha 26 560 km Roztashuvannya na kartiAdministrativna karta General gubernatorstvaDerzhavi na teritoriyi istorichnoyi oblastiRanishe Polska Respublika 1918 1939 Opislya Polsha 1944 donini Distri kt Lyu blin nim Distrikt Lublin pol Dystrykt lubelski administrativno teritorialna odinicya Generalnogo gubernatorstva z 26 zhovtnya 1939 do 25 lipnya 1944 U 1940 roci zajmala ploshu 26 848 km a v 1942 26 560 km Do distriktu nalezhali etnichno ukrayinski zemli Holmshini ta Pidlyashshya IstoriyaDistrikti Krakiv Varshava Radom i Lyublin 1941 1945 rokivPolski zemlerobi pid chas viselennya z Zamojskogo krayu zima 1942 1943Ekonomichna ekspluataciya lyublinskogo sela dorozhnij kontrol iz metoyu protidiyi nelegalnomu zaboyu tvarin Distrikt Lyublin bulo stvoreno 26 zhovtnya 1939 roku golovnim chinom z teritoriyi kolishnogo Lyublinskogo voyevodstva Drugoyi Rechi Pospolitoyi za vinyatkom Sedleckogo povitu a same miskogo povitu Lyublin ta zemelnih silskih povitiv Bilskogo Bilgorajskogo Holmskogo Grubeshivskogo Garvolinskogo pivdenna polovina Yanivskogo Krasnostavskogo Lyubartivskogo Lyublinskogo Lukivskogo bez pivnichno zahidnoyi chastini Pulavskogo Radinskogo Tomashivskogo Volodavskogo i Zamojskogo takozh iz chastini teritoriyi kolishnogo Lvivskogo voyevodstva Drugoyi Rechi Pospolitoyi a same zemelnih povitiv Yaroslavskogo pivnichna chastina Lancutskogo pivnichno shidnij kraj Lyubachivskogo pivnichno zahidna polovina Nizhanskogo pivnichno shidna tretina Ravskogo pivnichno shidna dilyanka Sokalskogo zahidna polovina i Tarnobzhezkogo dvi pivnichno shidna dilyanki U listopadi 1939 roci utvoreno miskij povit nim Stadtkreis u Holmi 28 listopada 1939 zaprovadzheno Polozhennya pro upravlinnya polskoyu gromadskistyu 1 sichnya 1940 zatverdzheno povitovij status mist Lyublin i Holm ta podileno teritoriyu Lyublinskogo distriktu na 10 starostv nim Kreishauptmannschaften Krajsgauptmanshaft Bila Pidlyaska nim Kreishauptmannschaft Biala Podlaska u skladi Bilskogo i pivnichnoyi chastini Volodavskogo povitiv Krajsgauptmanshaft Bilgoraj nim Kreishauptmannschaft Bilgoraj u skladi Bilgorajskogo ta chastini Zamostskogo Yaroslavskogo Lancutskogo i Tarnobzhezkogo povitiv Krajsgauptmanshaft Holm nim Kreishauptmannschaft Chelm u skladi Holmskogo i osnovnoyi chastini Volodavskogo povitiv Krajsgauptmanshaft Grubeshiv nim Kreishauptmannschaft Hrubieszow u skladi Grubeshivskogo ta chastini Tomashivskogo i Sokalskogo povitiv Krajsgauptmanshaft Yaniv Lyubelskij nim Kreishauptmannschaft Janow Lubelski u skladi Yanivskogo i chastini Tarnobzhezkogo povitiv Krajsgauptmanshaft Krasnostav nim Kreishauptmannschaft Krasnystaw u skladi Krasnostavskogo povitu Krajsgauptmanshaft Lyublin Land nim Kreishauptmannschaft Lublin Land u skladi Lyublinskogo povitu Krajsgauptmanshaft Pulavi nim Kreishauptmannschaft Pulawy u skladi Pulavskogo ta chastini Garvolinskogo povitiv Krajsgauptmanshaft Radin nim Kreishauptmannschaft Radzyn u skladi Radinskogo i Lyubartovskogo povitiv ta chastini Lukivskogo i Volodavskogo povitiv Krajsgauptmanshaft Zamostya nim Kreishauptmannschaft Zamosc u skladi bilshoyi chastini Zamostskogo i Tomashivskogo povitiv ta chastini Lyubachivskogo i Ravskogo povitiv U travni 1940 roku Holm peredano nazad do skladu Holmskogo povitu 1 zhovtnya 1941 roku mistu povernuto jogo istorichnu nazvu Holm 1 veresnya 1941 chastina krajsgauptmanshafta Radzin uvijshla v krajsgauptmanshaft Lyublin Land zemli kolishnogo polskogo Lyubartivskogo povitu bez gmin Chemerniki Dubova Lisobiki Mihiv Parchiv i Vyelke a takozh u krajsgauptmanshaft Pulavi gmini Lisobiki Mihiv i Vyelke z kolishnogo polskogo Lyubartivskogo povitu 30 veresnya 1942 pereneseno administrativnij centr Yanivskogo povitu z Yanova do Krasnika a v zhovtni 1942 zmineno nazvu starostva na krajsgauptmanshaft Yanov Lyubelski in Krasnik 30 veresnya 1943 gminu Hodel vidileno zi skladu krajsgauptmanshafta Lyublin Land ta vklyucheno do skladu krajsgauptmanshafta Pulavi Za nimeckim perepisom Generalnoyi guberniyi v 1943 roci u distrikti Lyublin na terenah Holmshini ta Pidlyashshya prozhivalo 290 tis ukrayinciv iz nih rozpodil za Ukrayinskimi dopomogovimi komitetami buv takim UDK UkrayincivGrubeshivskij 114 tis Holmskij 72 tis Tarnogorodskij bl 34 tis Zamistskij bl 34 tis Bilskij bl 18 tis Krasnostavskij bl 5 tis Radinskij bl 5 tis Lyublinskij bl 5 tis Problemami ukrayinskogo naselennya v Lyublinskomu distrikti opikuvavsya Ukrayinskij centralnij komitet u Lyublini golovoyu yakogo spochatku buv Volodimir Timcyurak a piznishe Stanom na 1 sichnya 1944 roku Lyublinskij distrikt skladavsya z 11 povitiv miskij povit Lyublin nim Stadt Lublin 10 krajsgauptmanshaftiv Na teritoriyi distriktu rozmishuvavsya odin iz najbilshih taboriv smerti pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vinishuvalnij tabir Belzhec Gubernatori distriktuFridrih Shmidt 1939 berezen 1940 Ernst Corner 31 bereznya 1940 10 kvitnya 1943 Rihard Vendler 27 travnya 1943 lipen 1944 Primitki Arhiv originalu za 19 bereznya 2020 Procitovano 22 grudnya 2016 25 lipnya 1944 data zahoplennya Lyublina Chervonoyu Armiyeyu Gawryszewski Andrzej 2005 Ludnosc Polski w XX wieku rozdzial II Terytorium i podzial administracyjny polskoyu Instytut Geografii i Przestrzennego Zagospodarowania a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 ta 2 dovidka Ukrayina Polsha istorichna spadshina i suspilna svidomist Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha 1993 T 2 Deportaciyi 1944 1951 S 155 Gmini Chemerniki Dubova i Parchiv zalishilisya u krajsgauptmanshafti Radzin Makar Yu Gornij M Makar V Salyuk A Vid deportaciyi do deportaciyi Suspilno politichne zhittya holmsko pidlyaskih ukrayinciv 1915 1947 Doslidzhennya Spogadi Dokumenti U troh tomah Chernivci Bukrek 2011 T 1 Doslidzhennya S 411 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2019 Procitovano 11 lyutogo 2019 DzherelaDistrikt Lublin 4 bereznya 2016 u Wayback Machine