Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Луї́джі Луке́ні (італ. Luigi Lucheni, 22 квітня 1873, Париж — 19 жовтня 1910, Женева) — італійський анархіст, вбивця австрійської імператриці Елізабет Баварської.
| Луїджі Лукені | |
|---|---|
| фр. Luigi Luccheni | |
 | |
| Народження | 22 квітня, 1873 м.Париж ,Франція |
| Смерть | 19 жовтня, 1910 Женева, Швейцарія повішення |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Країна |  Франція Королівство Італія |
| Війни / битви | Перша італо-ефіопська війна |
 Луїджі Лукені у Вікісховищі | |
Раннє життя
Його мати, Луїджа Луккені, була служницею в Альбарето. Завагітнівши від наймача, вона поїхала до Парижа, віддала дитину в сирітський притулок, після чого емігрувала до Америки.
Коли Луїджі підріс, він вступив в італійську армію і був зарахований до кавалерійського полку. Він служив в Неаполі, а потім брав участь у кампанії в Східній Африці, за яку отримав медаль. Деякий час Лукені був денщиком у знатних офіцерів, через яких старався обійняти посаду начальника в'язниці. Не отримавши бажаного, він виїхав з країни й працював на будівництві в Лозанні. Там він ознайомився з анархізмом.
Лукені поставив собі за мету нищити нероб, багато яких приїжджало до Швейцарії на відпочинок. Спочатку він хотів убити орлеаністського претендента на французький трон — [fr], але той поїхав, перш ніж злочин було підготовлено. Тоді Лукені зупинив вибір на австрійській імператриці Єлизаветі, яка всюди ходила без охорони, що підвищувало шанси на успіх задуманого.
Вбивство Єлизавети Баварської
10 вересня 1898 в Женеві Лукені вбив Єлизавету самотужки заточеним тригранним напилком. Спочатку жінка прийняла його за грабіжника й визнала травму безпечною, але в той же день померла від внутрішньої кровотечі. Перехожі затримали терориста й віддали в руки поліції. Його засудили до довічного ув'язнення.
У в'язниці Лукені писав мемуари. У 1910 році його знайшли мертвим. За офіційною версією, в'язень повісився. Його законсервовану голову показують як дивину багатим туристам.
Вбивство імператриці не призвело до революції, а навпаки — викликало хвилю антианархістських і антиіталійських настроїв. На думку біографа Єлизавети Бриґітте Гаманн, освічена імператриця, обтяжена монархічними обов'язками, яка навіть умовляла чоловіка зректися престолу, мала набагато лівіші й ліберальніші погляди, ніж невдатний претендент на посаду начальника в'язниці.
Анархістка Емма Ґольдман, яка захоплювалася іншими італійськими терористами — [it] та Ґаетано Бреші, засудила вчинок Лукені. «Червона Емма» була схильна вважати пригнобленими всіх жінок, навіть імператриць.
У популярній культурі
У мюзиклі [de] та [de] [de] Луїджі Лукені — персонаж, який гірко й саркастично розповідає про життя Єлизавети й врешті-решт стає її вбивцею. Він робить усе можливе, щоб налаштувати глядачів проти імператриці, але зрештою дає їм можливість самим розсудити про нього та Єлизавету.
Луїджі Лукені також згадано в книжках польського письменника Бруно Шульца «Цинамонові крамниці» та «Санаторій під клепсидрою». За мотивами «Санаторію під клепсидрою» знято однойменний фільм.
У книжці Нормана Мейлера «Замок у лісі» фото Луїджі Лукені спонукує Адольфа Гітлера мастурбувати.
Посилання
- Brigitte Hamann: Elisabeth: Kaiserin wider Willen, Aquila, 1998,
- Luigi Lucheni: Ich bereue nichts, Knaur, 2000,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyi dzhi Luke ni ital Luigi Lucheni 22 kvitnya 1873 Parizh 19 zhovtnya 1910 Zheneva italijskij anarhist vbivcya avstrijskoyi imperatrici Elizabet Bavarskoyi Luyidzhi Lukenifr Luigi LuccheniNarodzhennya22 kvitnya 1873 m Parizh FranciyaSmert19 zhovtnya 1910 Zheneva Shvejcariya povishennyaPohovannyaVidenskij centralnij cvintarKrayina Franciya Korolivstvo ItaliyaVijni bitviPersha italo efiopska vijna Luyidzhi Lukeni u VikishovishiRannye zhittyaJogo mati Luyidzha Lukkeni bula sluzhniceyu v Albareto Zavagitnivshi vid najmacha vona poyihala do Parizha viddala ditinu v siritskij pritulok pislya chogo emigruvala do Ameriki Koli Luyidzhi pidris vin vstupiv v italijsku armiyu i buv zarahovanij do kavalerijskogo polku Vin sluzhiv v Neapoli a potim brav uchast u kampaniyi v Shidnij Africi za yaku otrimav medal Deyakij chas Lukeni buv denshikom u znatnih oficeriv cherez yakih staravsya obijnyati posadu nachalnika v yaznici Ne otrimavshi bazhanogo vin viyihav z krayini j pracyuvav na budivnictvi v Lozanni Tam vin oznajomivsya z anarhizmom Lukeni postaviv sobi za metu nishiti nerob bagato yakih priyizhdzhalo do Shvejcariyi na vidpochinok Spochatku vin hotiv ubiti orleanistskogo pretendenta na francuzkij tron fr ale toj poyihav persh nizh zlochin bulo pidgotovleno Todi Lukeni zupiniv vibir na avstrijskij imperatrici Yelizaveti yaka vsyudi hodila bez ohoroni sho pidvishuvalo shansi na uspih zadumanogo Vbivstvo Yelizaveti Bavarskoyi10 veresnya 1898 v Zhenevi Lukeni vbiv Yelizavetu samotuzhki zatochenim trigrannim napilkom Spochatku zhinka prijnyala jogo za grabizhnika j viznala travmu bezpechnoyu ale v toj zhe den pomerla vid vnutrishnoyi krovotechi Perehozhi zatrimali terorista j viddali v ruki policiyi Jogo zasudili do dovichnogo uv yaznennya U v yaznici Lukeni pisav memuari U 1910 roci jogo znajshli mertvim Za oficijnoyu versiyeyu v yazen povisivsya Jogo zakonservovanu golovu pokazuyut yak divinu bagatim turistam Vbivstvo imperatrici ne prizvelo do revolyuciyi a navpaki viklikalo hvilyu antianarhistskih i antiitalijskih nastroyiv Na dumku biografa Yelizaveti Brigitte Gamann osvichena imperatricya obtyazhena monarhichnimi obov yazkami yaka navit umovlyala cholovika zrektisya prestolu mala nabagato livishi j liberalnishi poglyadi nizh nevdatnij pretendent na posadu nachalnika v yaznici Anarhistka Emma Goldman yaka zahoplyuvalasya inshimi italijskimi teroristami it ta Gaetano Breshi zasudila vchinok Lukeni Chervona Emma bula shilna vvazhati prignoblenimi vsih zhinok navit imperatric U populyarnij kulturiU myuzikli de ta de de Luyidzhi Lukeni personazh yakij girko j sarkastichno rozpovidaye pro zhittya Yelizaveti j vreshti resht staye yiyi vbivceyu Vin robit use mozhlive shob nalashtuvati glyadachiv proti imperatrici ale zreshtoyu daye yim mozhlivist samim rozsuditi pro nogo ta Yelizavetu Luyidzhi Lukeni takozh zgadano v knizhkah polskogo pismennika Bruno Shulca Cinamonovi kramnici ta Sanatorij pid klepsidroyu Za motivami Sanatoriyu pid klepsidroyu znyato odnojmennij film U knizhci Normana Mejlera Zamok u lisi foto Luyidzhi Lukeni sponukuye Adolfa Gitlera masturbuvati PosilannyaBrigitte Hamann Elisabeth Kaiserin wider Willen Aquila 1998 ISBN 978 963 9073 27 2 Luigi Lucheni Ich bereue nichts Knaur 2000 ISBN 978 3 426 77484 7