Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лужиця нім Lausitz Лаузіц в луж Łužica н луж Łužyca пол Łużyce чеськ Lužice регіон у Центральній Європі де здавна живе н

Лузація

Лузація

Лужиця (нім. Lausitz, Лаузіц; в.-луж. Łužica, н.-луж. Łužyca, пол. Łużyce, чеськ. Lužice) — регіон у Центральній Європі, де здавна живе невеликий західнослов'янський народ лужицькі серби (сорби).

image
Герби Верхньої й Нижньої Лужиці
image
Розташування в Європі
image
Мапа Лужиці, близько 1715. Склав Йоганн Гоманн
image
Сучасна мапа Лужиці верхньолужицькою мовою
image
Нинішня територія Лужиці у Німеччині (написи знизу підписані лужицькими мовами)
image
Мапа Лужиці рідною мовою
image
Мапа Лужиці із сорбськими та німецькими назвами
image
Прапор лужицького національного руху

Географічно розташована між річками Бобром і Квізою на сході та Пульсніцом і Чорним Ельстером на заході, сьогодні це територія німецьких земель Саксонія та Бранденбург, а також Нижньої Сілезії в Польщі. В польській частині внаслідок депортації німецькомовного населення після 1945 розмовляють польською мовою, а в німецькій частині попри численні історичні заборони збереглися дві лужицькі мови — верхня (поширена в Саксонії) та нижня (поширена в Бранденбурзі).

Найбільшими містами Лужиці є Будишин (нім. Бауцен) та Хосебус (нім. Коттбус).

Історичний поділ

Верхня Лужиця (нім. Oberlausitz, в.-луж. Hornja Łužica, н.-луж. Górna Łužyca) сьогодні є частиною німецької землі Саксонія, за винятком малої частини на східному березі річки Ниса-Лужицька (Neisse) із містом Любань, що після Другої світової війни відійшла до Польщі. Історичною столицею Верхньої Лужиці є місто Баутцен.

Місцевість є горбистою і простягається на південь до Лужицьких гір (Lausitzer Bergland) біля кордону з Чехією, де переходить навіть у гористу формуючи Лужицькі гори (Lausitzer Gebirge). Забудова міст Верхньої Лужиці не сильно постраждала під час світових воєн. Зараз, стародавні міста, такі як Баутцен, Герліц, Циттау привертають увагу туристів, головним чином мешканців Німеччини Польщі та Чехії. Багато сіл на півдні Верхньої Лужиці є прикладами пристосування до наявних природних умов, т.з. Umgebindehauser, і мають напівдерев'яні будинки змішаного слов'яно-франконського типу. До них належать такі села: , , , Йонсдорф, , , Оппах, Варнсдорф та Еберсбах.

Нижня Лужиця (нім. Niederlausitz, в.-луж. Dolna Łužica, н.-луж. Dolna Łužyca) майже повністю знаходиться на території федеральної землі Бранденбург і характеризується численними лісами, долинами і луками. Серед міст можна відзначити: Котбус, Lubben, Lubbenau, Spremberg, Finsterwalde, та Senftenberg — Zly Komorow.

Між Верхньою та Нижньою Лужицями знаходиться область названа Grenzwall, що означає «прикордонна стіна». В середні віки ця область мала захисні ліси, тому вона перешкоджала розповсюдженню міст, цивілізації та пересуванню військ.

Лужиця ніколи в своїй історії не складала єдиної адміністративної одиниці, чи держави. Верхня та Нижня Лужиці мають різну, проте в деяких аспектах подібну історію розвитку. Місто Котбус найчисельніше в даному регіоні. В історичному плані Луккау виконує роль столиці Нижньої Лужиці, а Баутцен — столиці Верхньої Лужиці.

Історія

Назва міста Бранденбург (Brandenburg) — лужицького походження (Brennabor). Бреннабор є словом складеним із двох: «бранити» (braniti) — тобто обороняти/чинити опір, та «бор» (bor) — фортеця. Останнє належить до тієї ж семантичної ніші, що й санскритське «пур» (pur). У сьогочасних англійській та німецькій мовах слово «бург» також означає фортецю.

Найвеличнішим артефактом, що полишили після себе середньовічні лужичани, є кільцева фортеця Радущ (Slawenburg Raddusch) в Нижній Лужиці, збудована у 8-му столітті (сьогодні реконструйована в натуральному вигляді). Кільцева фортеця Радуща має висоту близько 9 м, внутрішній діаметр близько 50 м, а зовнішній — 70 м.

У ранньому середньовіччі було багато подібних кільцевих фортець на території Лужиці. Вони мали земельно-дерев'яну конструкцію. Для будівництва використовували молоді дуби (символічно, що лужичі, як різновид вендів, вклонялися вербі — лінден). Фортеця в Радущі має два тунельні входи, через які можна потрапити всередину.

Сьогодні Лужиця є центром лужицької культури, що є різновидом вендської. Близько 1200 років до н. е. венди через численні міграції розповсюдили культуру похоронних урн у різних частинах Європи, що змінило не тільки матеріальний світ, проте і духовний древнього континенту. Вендський народ Лужиці ніколи не був завойований кельтами (які поклонялися дубу), чи римлянами. Ось чому оригінальна мова вендів найкраще збереглася в Лужиці до нашої пори.

Гімн Лужиці

Основна стаття: Гімн лужицьких сербів

Нижньолужицька мова


Rědna Łužyca

Верхньолужицька мова


Rjana Łužica

Rědna Łužyca,
spšawna, pśijazna,
mojich serbskich woścow kraj,
mojich glucnych myslow raj,
swěte su mě twoje strony.

Cas ty pśichodny,
zakwiś radostny!
Och, gab muže stanuli,
za swoj narod źěłali,
godne nimjer wobspomnjeśa!

Rjana Łužica,
sprawna přećelna,
mojich serbskich wótcow kraj,
mojich zbóžnych sonow raj,
swjate su mi twoje hona!

Časo přichodny,
zakćěj radostny!
Ow, zo bychu z twojeho
klina wušli mužojo,
hódni wěčnoh wopomnjeća!

Див. також

Література

  • [ru] Лужицкий вопрос и Чехословакия. 1945-1948. Издательство «Модест Колеров». Серия: Selecta. М., 2004. - 283 стр. (рос.)

Посилання

  • (серб.)
  • Товариство дружби росіян з Лужичане у ФРН [ 16 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  • Гімн Лужиці у виконанні хору (MP3) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Map of Ober and Nieder-Lausitz Lusatia c 1715. (details click bottom right) [Архівовано 19 грудня 2008 у Wayback Machine.]
  • Sorbian umbrella organization «Domowina» [ 1 лютого 2001 у Wayback Machine.]
  • Sorbian internet portal [ 13 лютого 2019 у Wayback Machine.]
  • Bautzen, an important Sorbian town [ 27 березня 2012 у Wayback Machine.]
  • Organization «Friends of Lusatia» in Czech Republic [ 13 червня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Luzhicya nim Lausitz Lauzic v luzh Luzica n luzh Luzyca pol Luzyce chesk Luzice region u Centralnij Yevropi de zdavna zhive nevelikij zahidnoslov yanskij narod luzhicki serbi sorbi Gerbi Verhnoyi j Nizhnoyi LuzhiciRoztashuvannya v YevropiMapa Luzhici blizko 1715 Sklav Jogann GomannSuchasna mapa Luzhici verhnoluzhickoyu movoyuNinishnya teritoriya Luzhici u Nimechchini napisi znizu pidpisani luzhickimi movami Mapa Luzhici ridnoyu movoyuMapa Luzhici iz sorbskimi ta nimeckimi nazvamiPrapor luzhickogo nacionalnogo ruhu Geografichno roztashovana mizh richkami Bobrom i Kvizoyu na shodi ta Pulsnicom i Chornim Elsterom na zahodi sogodni ce teritoriya nimeckih zemel Saksoniya ta Brandenburg a takozh Nizhnoyi Sileziyi v Polshi V polskij chastini vnaslidok deportaciyi nimeckomovnogo naselennya pislya 1945 rozmovlyayut polskoyu movoyu a v nimeckij chastini popri chislenni istorichni zaboroni zbereglisya dvi luzhicki movi verhnya poshirena v Saksoniyi ta nizhnya poshirena v Brandenburzi Najbilshimi mistami Luzhici ye Budishin nim Baucen ta Hosebus nim Kottbus Istorichnij podilVerhnya Luzhicya nim Oberlausitz v luzh Hornja Luzica n luzh Gorna Luzyca sogodni ye chastinoyu nimeckoyi zemli Saksoniya za vinyatkom maloyi chastini na shidnomu berezi richki Nisa Luzhicka Neisse iz mistom Lyuban sho pislya Drugoyi svitovoyi vijni vidijshla do Polshi Istorichnoyu stoliceyu Verhnoyi Luzhici ye misto Bautcen Miscevist ye gorbistoyu i prostyagayetsya na pivden do Luzhickih gir Lausitzer Bergland bilya kordonu z Chehiyeyu de perehodit navit u goristu formuyuchi Luzhicki gori Lausitzer Gebirge Zabudova mist Verhnoyi Luzhici ne silno postrazhdala pid chas svitovih voyen Zaraz starodavni mista taki yak Bautcen Gerlic Cittau privertayut uvagu turistiv golovnim chinom meshkanciv Nimechchini Polshi ta Chehiyi Bagato sil na pivdni Verhnoyi Luzhici ye prikladami pristosuvannya do nayavnih prirodnih umov t z Umgebindehauser i mayut napivderev yani budinki zmishanogo slov yano frankonskogo tipu Do nih nalezhat taki sela Jonsdorf Oppah Varnsdorf ta Ebersbah Nizhnya Luzhicya nim Niederlausitz v luzh Dolna Luzica n luzh Dolna Luzyca majzhe povnistyu znahoditsya na teritoriyi federalnoyi zemli Brandenburg i harakterizuyetsya chislennimi lisami dolinami i lukami Sered mist mozhna vidznachiti Kotbus Lubben Lubbenau Spremberg Finsterwalde ta Senftenberg Zly Komorow Mizh Verhnoyu ta Nizhnoyu Luzhicyami znahoditsya oblast nazvana Grenzwall sho oznachaye prikordonna stina V seredni viki cya oblast mala zahisni lisi tomu vona pereshkodzhala rozpovsyudzhennyu mist civilizaciyi ta peresuvannyu vijsk Luzhicya nikoli v svoyij istoriyi ne skladala yedinoyi administrativnoyi odinici chi derzhavi Verhnya ta Nizhnya Luzhici mayut riznu prote v deyakih aspektah podibnu istoriyu rozvitku Misto Kotbus najchiselnishe v danomu regioni V istorichnomu plani Lukkau vikonuye rol stolici Nizhnoyi Luzhici a Bautcen stolici Verhnoyi Luzhici IstoriyaNazva mista Brandenburg Brandenburg luzhickogo pohodzhennya Brennabor Brennabor ye slovom skladenim iz dvoh braniti braniti tobto oboronyati chiniti opir ta bor bor fortecya Ostannye nalezhit do tiyeyi zh semantichnoyi nishi sho j sanskritske pur pur U sogochasnih anglijskij ta nimeckij movah slovo burg takozh oznachaye fortecyu Najvelichnishim artefaktom sho polishili pislya sebe serednovichni luzhichani ye kilceva fortecya Radush Slawenburg Raddusch v Nizhnij Luzhici zbudovana u 8 mu stolitti sogodni rekonstrujovana v naturalnomu viglyadi Kilceva fortecya Radusha maye visotu blizko 9 m vnutrishnij diametr blizko 50 m a zovnishnij 70 m U rannomu serednovichchi bulo bagato podibnih kilcevih fortec na teritoriyi Luzhici Voni mali zemelno derev yanu konstrukciyu Dlya budivnictva vikoristovuvali molodi dubi simvolichno sho luzhichi yak riznovid vendiv vklonyalisya verbi linden Fortecya v Radushi maye dva tunelni vhodi cherez yaki mozhna potrapiti vseredinu Sogodni Luzhicya ye centrom luzhickoyi kulturi sho ye riznovidom vendskoyi Blizko 1200 rokiv do n e vendi cherez chislenni migraciyi rozpovsyudili kulturu pohoronnih urn u riznih chastinah Yevropi sho zminilo ne tilki materialnij svit prote i duhovnij drevnogo kontinentu Vendskij narod Luzhici nikoli ne buv zavojovanij keltami yaki poklonyalisya dubu chi rimlyanami Os chomu originalna mova vendiv najkrashe zbereglasya v Luzhici do nashoyi pori Gimn LuzhiciOsnovna stattya Gimn luzhickih serbiv Nizhnoluzhicka mova Redna Luzyca Verhnoluzhicka mova Rjana LuzicaRedna Luzyca spsawna psijazna mojich serbskich woscow kraj mojich glucnych myslow raj swete su me twoje strony Cas ty psichodny zakwis radostny Och gab muze stanuli za swoj narod zelali godne nimjer wobspomnjesa Rjana Luzica sprawna precelna mojich serbskich wotcow kraj mojich zboznych sonow raj swjate su mi twoje hona Caso prichodny zakcej radostny Ow zo bychu z twojeho klina wusli muzojo hodni wecnoh wopomnjeca Div takozhLuzhicka marka Budishinskij mir Markgrafstvo Mejsen Luzhickij valLiteratura ru Luzhickij vopros i Chehoslovakiya 1945 1948 Izdatelstvo Modest Kolerov Seriya Selecta M 2004 283 str ros Posilannya serb Tovaristvo druzhbi rosiyan z Luzhichane u FRN 16 listopada 2013 u Wayback Machine Gimn Luzhici u vikonanni horu MP3 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Map of Ober and Nieder Lausitz Lusatia c 1715 details click bottom right Arhivovano 19 grudnya 2008 u Wayback Machine Sorbian umbrella organization Domowina 1 lyutogo 2001 u Wayback Machine Sorbian internet portal 13 lyutogo 2019 u Wayback Machine Bautzen an important Sorbian town 27 bereznya 2012 u Wayback Machine Organization Friends of Lusatia in Czech Republic 13 chervnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ