Петро Федорович Лисенко (біл. Пётр Фёдаравіч Лысенка; 16 вересня 1931, c. Зарічани, Полоцький район, Вітебська область — 23 березня 2020, Мінськ, Білорусь) — білоруський археолог, доктор історичних наук (1988), професор (1993), лауреат Державної премії Республіки Білорусь (2002).
Петро Федорович Лисенко | |
---|---|
біл. Пётр Фёдаравіч Лысенка | |
Народився | 16 вересня 1931 Зарічани[d], d, Полоцький район, Білоруська РСР, СРСР |
Помер | 23 березня 2020 (88 років) Мінськ, Білорусь |
Громадянство | Білорусь |
Місце проживання | Мінськ |
Діяльність | антрополог, археолог |
Галузь | археологія |
Відомий завдяки | археолог Полісся |
Alma mater | Мінський державний педагогічний інститут імені М. Горького |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Вчене звання | професор |
Відомі учні | доктор історичних наук Олег Анатолійович Макушніков |
Знання мов | білоруська[1] |
Заклад | |
Нагороди | Державна премія Республіки Білорусь (2002) Почесна грамота Верховної Ради БРСР (1979) Почесний громадянин м. Турів, Житковицький район Гомельської області Почесний громадянин м. Пінськ, Берестейська область |
Звання | професор історії |
|
Біографія
З батьками переїхав із Зарічан у місто Пінськ Берестейської області. Закінчив історичний факультет Мінського педагогічного інституту імені М. Горького (1953).
З 1964 року працює в Інституті історії Національної Академії наук Білорусі — старший науковий співробітник, завідувач сектором середньовічної археології, завідувач відділу археології Середньовіччя, головний науковий співробітник відділу археології Середньовіччя і Нового часу Центру археології та стародавньої історії Білорусі.
У 2011 році Лисенкові присвоєне звання Почесного громадянина Пинська.
Помер 23 березня 2020 року.
Наукова діяльність
Вивчав кургани XI—XIII століть, стародавні міста: Турів, Берестя, Пінськ, Слуцьк, Давид-Городок, Клецьк, Рогачов, Мозир, Мінськ. При розкопках у Бересті, вперше для дерев'яної побутової архітектури Русі, виявив житлові споруди на 12 — 13 вінців з віконними прорізами і фрагментами даху — т. зв. курицями і самцями. Дійшов висновку, що Берестя засноване дреговичами. Результатом досліджень було відкриття археологічного музею «Берестя».
На розкопках у Турові виявив залишки храму, ймовірно, зруйнованого землетрусом у XIII столітті. За підсумками розкопок створений Турівський археологічний музей-павільйон.
Автор низки монографій та понад 150 наукових статей; підготував низку вчених. З 1994 року — у складі експертної ради Вищої атестаційної комітету (ВАК) Республіки Білорусь з історичних наук, з 1999 року — голова експертної ради ВАК з археології, етнографії та допоміжних історичних наук. Тривалий час був головою польового комітету Інституту історії НАН Білорусі.
Роботи
- Древнейшие города Белоруссии. — Мн., 1966. (Спільно з Г. В. Штиховим) (рос.)
- Города Туровской земли. — Мн., 1974. (рос.)
- Берестье. — Мн., 1985. (рос.)
- Открытие Берестья. — Мн., 1989; 2007, 2-е изд. (рос.)
- Дреговичи. — Мн., 1991. (рос.)
- Древний Пинск IX—XIII вв. — Мн., 1997; Пинск, 2007, 2-е изд. (рос.)
- Туровская земля IX—XIII вв. — Мн., 1999; 2001, 2-е изд. (рос.)
- Древний Туров. — Мн., 2004. (рос.)
- Сказание о Турове. — Мн., 2006; 2007, 2-е изд. (рос.)
Примітки
- Czech National Authority Database
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 березня 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
- Помер Петро Лисенко. http://prosvit.org/. ПроСВІТ. Процитовано 25 березня 2020.
Література
- Каваленя А., Ляўко В., Мядзведзеў А. Даследчык Тураўскай зямлі: да 75-годдзя з дня нараджэння і 45-годдзя навуковай дзейнасці Пятра Фёдаравіча Лысенкі // Беларускі гістарычны часопіс. — 2006. — № 9. — С. 53—57.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lisenko Petro Fedorovich Lisenko bil Pyotr Fyodaravich Lysenka 16 veresnya 1931 c Zarichani Polockij rajon Vitebska oblast 23 bereznya 2020 Minsk Bilorus biloruskij arheolog doktor istorichnih nauk 1988 profesor 1993 laureat Derzhavnoyi premiyi Respubliki Bilorus 2002 Petro Fedorovich Lisenkobil Pyotr Fyodaravich LysenkaNarodivsya16 veresnya 1931 1931 09 16 Zarichani d d Polockij rajon Biloruska RSR SRSRPomer23 bereznya 2020 2020 03 23 88 rokiv Minsk BilorusGromadyanstvo BilorusMisce prozhivannyaMinskDiyalnistantropolog arheologGaluzarheologiyaVidomij zavdyakiarheolog PolissyaAlma materMinskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni M GorkogoNaukovij stupindoktor istorichnih naukVchene zvannyaprofesorVidomi uchnidoktor istorichnih nauk Oleg Anatolijovich MakushnikovZnannya movbiloruska 1 ZakladNagorodiDerzhavna premiya Respubliki Bilorus 2002 Pochesna gramota Verhovnoyi Radi BRSR 1979 Pochesnij gromadyanin m Turiv Zhitkovickij rajon Gomelskoyi oblasti Pochesnij gromadyanin m Pinsk Berestejska oblastZvannyaprofesor istoriyi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZ batkami pereyihav iz Zarichan u misto Pinsk Berestejskoyi oblasti Zakinchiv istorichnij fakultet Minskogo pedagogichnogo institutu imeni M Gorkogo 1953 Z 1964 roku pracyuye v Instituti istoriyi Nacionalnoyi Akademiyi nauk Bilorusi starshij naukovij spivrobitnik zaviduvach sektorom serednovichnoyi arheologiyi zaviduvach viddilu arheologiyi Serednovichchya golovnij naukovij spivrobitnik viddilu arheologiyi Serednovichchya i Novogo chasu Centru arheologiyi ta starodavnoyi istoriyi Bilorusi U 2011 roci Lisenkovi prisvoyene zvannya Pochesnogo gromadyanina Pinska Pomer 23 bereznya 2020 roku Naukova diyalnistP F Lisenko demonstruye fotografiyi arheologichnih znahidok u Turovi i Beresti na prezentaciyi faksimilnogo vidannya Turivskogo Yevangeliya pid chas XXII Mizhnarodnoyi knizhkovoyi vistavki Minsk 14 lyutogo 2015 Vivchav kurgani XI XIII stolit starodavni mista Turiv Berestya Pinsk Sluck David Gorodok Kleck Rogachov Mozir Minsk Pri rozkopkah u Beresti vpershe dlya derev yanoyi pobutovoyi arhitekturi Rusi viyaviv zhitlovi sporudi na 12 13 vinciv z vikonnimi prorizami i fragmentami dahu t zv kuricyami i samcyami Dijshov visnovku sho Berestya zasnovane dregovichami Rezultatom doslidzhen bulo vidkrittya arheologichnogo muzeyu Berestya Na rozkopkah u Turovi viyaviv zalishki hramu jmovirno zrujnovanogo zemletrusom u XIII stolitti Za pidsumkami rozkopok stvorenij Turivskij arheologichnij muzej paviljon Avtor nizki monografij ta ponad 150 naukovih statej pidgotuvav nizku vchenih Z 1994 roku u skladi ekspertnoyi radi Vishoyi atestacijnoyi komitetu VAK Respubliki Bilorus z istorichnih nauk z 1999 roku golova ekspertnoyi radi VAK z arheologiyi etnografiyi ta dopomizhnih istorichnih nauk Trivalij chas buv golovoyu polovogo komitetu Institutu istoriyi NAN Bilorusi RobotiDrevnejshie goroda Belorussii Mn 1966 Spilno z G V Shtihovim ros Goroda Turovskoj zemli Mn 1974 ros Bereste Mn 1985 ros Otkrytie Berestya Mn 1989 2007 2 e izd ros Dregovichi Mn 1991 ros Drevnij Pinsk IX XIII vv Mn 1997 Pinsk 2007 2 e izd ros Turovskaya zemlya IX XIII vv Mn 1999 2001 2 e izd ros Drevnij Turov Mn 2004 ros Skazanie o Turove Mn 2006 2007 2 e izd ros PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 PDF Arhiv originalu PDF za 14 bereznya 2018 Procitovano 23 serpnya 2018 Pomer Petro Lisenko http prosvit org ProSVIT Procitovano 25 bereznya 2020 LiteraturaKavalenya A Lyayko V Myadzvedzey A Dasledchyk Turayskaj zyamli da 75 goddzya z dnya naradzhennya i 45 goddzya navukovaj dzejnasci Pyatra Fyodaravicha Lysenki Belaruski gistarychny chasopis 2006 9 S 53 57