Лжедми́трій II («Тушенський злодій»; р. н. невідомий — п. 11 (21) грудня 1610) — московський цар смутних часів, що правив у 1607-1610 під ім'ям Дмитра Івановича — сина Івана IV Грозного або його онука (сина Івана V), який нібито врятувався під час повстання в травні 1606 року. Попри те, що він контролював більшу частину Московського царства, проте так й не зміг заволодіти його столицею.
Лжедмитрій II | |
---|---|
рос. Лжедмитрий II | |
Народився | 16 століття |
Помер | 21 грудня 1610 Калуга, Московське царство[1] ·обезголовлення |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | самозванець |
У шлюбі з | Марина Мнішек |
Діти | d |
|
Поява
Його життя до 1607 року майже не відоме. Є кілька версій його походження, згідно з найпоширенішою він був звичайним шкільним вчителем з білоруського міста Шклова. В 1607 році він невідомо звідки з'явився в місті Стародубі, де під час допиту «зізнався» що він і є «дивом врятований» царевич Дмитрій (тобто видавав себе за вбитого Лжедмитра I) і 12 червня Стародуб присягнув йому на вірність. В місті почала формуватися боярська дума та збиратися повстанська армія, в яку стікалися залишки війська Болотнікова, українські та донські козаки, поляки, біглі кріпаки. Основу його війська складали загони Речі Посполитої князів Адама Вишневецького та Романа Ружинського; козаки Андрія Наливайка, Івана Заруцького та Яна Керножицького.
Похід на Брянськ
10 вересня військо Лжедмитрія II під проводом Миколая Меховецького покинуло Стародуб і розпочало військовий похід до Тули, де війська діючого царя обложили залишки армії Болотникова. 20 вересня повстанці увійшла до Брянська. Зібравши до 3 тис. солдатів, 8 жовтня Лжедмитрій під Козельськом розбив царські війська воєводи Литвина-Мосальського. Зважаючи на те, що армія Болотникова не змогла втримати Тулу і 10 жовтня її було взято, Лжедмитрій 17 жовтня відступив до Карачева — на з'єднання з запорожцями.
9 листопада армія Лжедмитрія знову підійшла до Брянська, який на цей час вже був зайнятий царськими військами. Сюди ж прибули донські козаки числом близько 3 тис. 15 листопада відбувся бій з царськими військами, але взяти Брянськ повстанцям не вдалося. Замість Брянська Лжедмитрій II взяв Орел і отаборився в ньому на час зими. У 1607—1608 роках Лжедмитрій II видав указ про холопів. Згідно з цим указом кріпаки, що підтримали Дмитра Івановича, отримували землі «зрадників» бояр і могли насильно одружуватися на боярських доньках, завдяки чому вони отримували статок, свободу і дворянський титул. В цей час до Лжедмитрія приєднались князі Адам Вишневецький, Олександр Лісовський, Роман Ружинський, запорозькі та донські козаки Івана Заруцького. Військо Лжедмитрія замість Меховецького очолив призначений гетьман Роман Ружинський.
Похід на Москву
На початку 1608 року повстанці рушили на Москву і 30 березня 1608 року загін Олександра Лісовського під Зарайськом розбив царське військо.
30 квітня — 1 травня 1608 року в дводенній битві під Болховом Лжедмитрій розбив царське військо під командуванням Шуйського, після чого йому здалися міста Козельськ, Калуга, Можайськ і Звенигород. На початку червня з'явився під Москвою і 25 червня розбив царські війська на Ходинці, але Москву взяти не зміг.
Тушинський табір
Після невдалої спроби захопити столицю Лжедмитрій II отаборився в селі Тушино що було тоді поруч з Москвою. Тут було сформовано уряд з частини московських бояр і приказних службовців. Восени 1608 р. Лжедмитрій II контролював значну частину території Московского царства.
28 лютого 1609 року Василь Шуйський уклав зі Шведською імперією , згідно з яким в обмін на території біля Неви та Ладоги він отримав допомогу 12-ти тисячного експедиційного корпусу Якоба Делаґарді. 15 травня 1609 московсько-шведське військо під Торопцом розбило повстанський загін Лжедмитрія, очолюваний шляхтичем Яном Кернозицьким. Вступ в конфлікт регулярних шведських військ викликав обурення польської корони і влітку 1609 Річ Посполита оголосила війну Василю Шуйському, після чого польські офіцери в армії Лжедмитра почали масово присягати польському королю. Тушинський табір розпався, а Лжедмитрій II в грудні 1609 року втік до Калуги.
Калужський табір
Після невдалої спроби в липні 1610 року знову зайняти Москву, Лжедмитрій II повторно відступив в Калугу, де був убитий.
Був одружений з Мариною Мнішек.
Примітки
- Лжедмитрий II // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- . Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 21 квітня 2013.
Джерела та література
- В. М. Мордвінцев. Лжедмитрій II [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 139. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lzhedmi trij II Tushenskij zlodij r n nevidomij p 11 21 grudnya 1610 moskovskij car smutnih chasiv sho praviv u 1607 1610 pid im yam Dmitra Ivanovicha sina Ivana IV Groznogo abo jogo onuka sina Ivana V yakij nibito vryatuvavsya pid chas povstannya v travni 1606 roku Popri te sho vin kontrolyuvav bilshu chastinu Moskovskogo carstva prote tak j ne zmig zavoloditi jogo stoliceyu Lzhedmitrij IIros Lzhedmitrij IINarodivsya16 stolittyaPomer21 grudnya 1610 1610 12 21 Kaluga Moskovske carstvo 1 obezgolovlennyaKrayina Rich PospolitaDiyalnistsamozvanecU shlyubi zMarina MnishekDitid Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lzhedmitrij PoyavaJogo zhittya do 1607 roku majzhe ne vidome Ye kilka versij jogo pohodzhennya zgidno z najposhirenishoyu vin buv zvichajnim shkilnim vchitelem z biloruskogo mista Shklova V 1607 roci vin nevidomo zvidki z yavivsya v misti Starodubi de pid chas dopitu ziznavsya sho vin i ye divom vryatovanij carevich Dmitrij tobto vidavav sebe za vbitogo Lzhedmitra I i 12 chervnya Starodub prisyagnuv jomu na virnist V misti pochala formuvatisya boyarska duma ta zbiratisya povstanska armiya v yaku stikalisya zalishki vijska Bolotnikova ukrayinski ta donski kozaki polyaki bigli kripaki Osnovu jogo vijska skladali zagoni Rechi Pospolitoyi knyaziv Adama Vishneveckogo ta Romana Ruzhinskogo kozaki Andriya Nalivajka Ivana Zaruckogo ta Yana Kernozhickogo Pohid na Bryansk10 veresnya vijsko Lzhedmitriya II pid provodom Mikolaya Mehoveckogo pokinulo Starodub i rozpochalo vijskovij pohid do Tuli de vijska diyuchogo carya oblozhili zalishki armiyi Bolotnikova 20 veresnya povstanci uvijshla do Bryanska Zibravshi do 3 tis soldativ 8 zhovtnya Lzhedmitrij pid Kozelskom rozbiv carski vijska voyevodi Litvina Mosalskogo Zvazhayuchi na te sho armiya Bolotnikova ne zmogla vtrimati Tulu i 10 zhovtnya yiyi bulo vzyato Lzhedmitrij 17 zhovtnya vidstupiv do Karacheva na z yednannya z zaporozhcyami Sergij Ivanov V Smutnij chas Tushino Tabir Lzhedmitriya II 9 listopada armiya Lzhedmitriya znovu pidijshla do Bryanska yakij na cej chas vzhe buv zajnyatij carskimi vijskami Syudi zh pribuli donski kozaki chislom blizko 3 tis 15 listopada vidbuvsya bij z carskimi vijskami ale vzyati Bryansk povstancyam ne vdalosya Zamist Bryanska Lzhedmitrij II vzyav Orel i otaborivsya v nomu na chas zimi U 1607 1608 rokah Lzhedmitrij II vidav ukaz pro holopiv Zgidno z cim ukazom kripaki sho pidtrimali Dmitra Ivanovicha otrimuvali zemli zradnikiv boyar i mogli nasilno odruzhuvatisya na boyarskih donkah zavdyaki chomu voni otrimuvali statok svobodu i dvoryanskij titul V cej chas do Lzhedmitriya priyednalis knyazi Adam Vishneveckij Oleksandr Lisovskij Roman Ruzhinskij zaporozki ta donski kozaki Ivana Zaruckogo Vijsko Lzhedmitriya zamist Mehoveckogo ocholiv priznachenij getman Roman Ruzhinskij Pohid na MoskvuNa pochatku 1608 roku povstanci rushili na Moskvu i 30 bereznya 1608 roku zagin Oleksandra Lisovskogo pid Zarajskom rozbiv carske vijsko Pributtya Lzhedmitriya II v Kalugu pislya vtechi z Tushino 30 kvitnya 1 travnya 1608 roku v dvodennij bitvi pid Bolhovom Lzhedmitrij rozbiv carske vijsko pid komanduvannyam Shujskogo pislya chogo jomu zdalisya mista Kozelsk Kaluga Mozhajsk i Zvenigorod Na pochatku chervnya z yavivsya pid Moskvoyu i 25 chervnya rozbiv carski vijska na Hodinci ale Moskvu vzyati ne zmig Tushinskij tabirPislya nevdaloyi sprobi zahopiti stolicyu Lzhedmitrij II otaborivsya v seli Tushino sho bulo todi poruch z Moskvoyu Tut bulo sformovano uryad z chastini moskovskih boyar i prikaznih sluzhbovciv Voseni 1608 r Lzhedmitrij II kontrolyuvav znachnu chastinu teritoriyi Moskovskogo carstva 28 lyutogo 1609 roku Vasil Shujskij uklav zi Shvedskoyu imperiyeyu zgidno z yakim v obmin na teritoriyi bilya Nevi ta Ladogi vin otrimav dopomogu 12 ti tisyachnogo ekspedicijnogo korpusu Yakoba Delagardi 15 travnya 1609 moskovsko shvedske vijsko pid Toropcom rozbilo povstanskij zagin Lzhedmitriya ocholyuvanij shlyahtichem Yanom Kernozickim Vstup v konflikt regulyarnih shvedskih vijsk viklikav oburennya polskoyi koroni i vlitku 1609 Rich Pospolita ogolosila vijnu Vasilyu Shujskomu pislya chogo polski oficeri v armiyi Lzhedmitra pochali masovo prisyagati polskomu korolyu Tushinskij tabir rozpavsya a Lzhedmitrij II v grudni 1609 roku vtik do Kalugi Kaluzhskij tabirPislya nevdaloyi sprobi v lipni 1610 roku znovu zajnyati Moskvu Lzhedmitrij II povtorno vidstupiv v Kalugu de buv ubitij Buv odruzhenij z Marinoyu Mnishek PrimitkiLzhedmitrij II Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Arhiv originalu za 21 sichnya 2013 Procitovano 21 kvitnya 2013 Dzherela ta literaturaV M Mordvincev Lzhedmitrij II 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 139 ISBN 978 966 00 1028 1