Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Леопольдіна Бразильська | ||
|---|---|---|
| порт. Leopoldina do Brasil | ||
 Світлина принцеси Леопольдіни, 1864 | ||
| Ім'я при народженні | Леопольдіна Тереза Франсішка Кароліна Мігела Габріела Рафаела Ґонзаґа | |
| Псевдо | Леопольдіна Браганса | |
| Народилася | 13 липня 1847 палац Сан-Крістован, Ріо-де-Жанейро, Бразильська імперія | |
| Померла | 7 лютого 1871 (23 роки) Кобурзький палац, Відень, Австро-Угорщина ·черевний тиф | |
| Поховання | церква Святого Августина, Кобург | |
| Країна |  Бразилія | |
| Діяльність | політична діячка | |
| Знання мов | португальська | |
| Титул | принцеса Саксен-Кобург-Готська, герцогиня Саксонська | |
| Термін | 1864—1871 | |
| Конфесія | католицтво | |
| Рід | Браганський дім, Саксен-Кобург-Готська династія | |
| Батько | Педру II | |
| Мати | Тереза Крістіна Бурбон-Сицилійська | |
| Брати, сестри | Афонсу, Ізабела, Педру | |
| У шлюбі з | Людвіг Август Саксен-Кобург-Готський | |
| Діти | Педро, Август, Жозе, Людвіг Гастон | |
| Нагороди |  | |
 Герб Леопольдіни Бразильської як дами ордену Королеви Марії Луїзи | ||
| ||
Леопольдіна Бразильська (порт. Leopoldina do Brasil), також Леопольдіна Браганса (порт. Leopoldina de Bragança), повне ім'я Леопольдіна Тереза Франсішка Кароліна Мікаела Габріела Рафаела Ґонзаґа де Браганса і Бурбон (порт. Leopoldina Teresa Francisca Carolina Micaela Gabriela Rafaela Gonzaga de Bragança e Bourbon), ( 13 липня 1847 — 7 лютого 1871) — інфанта Бразилії з династії Браганса, донька імператора Бразилії Педру II та принцеси Обох Сицилій Терези Крістіни, дружина принца Саксен-Кобург-Готського Людвіга Августа. Від січня 1850 року була другою в черзі на бразильський престол після старшої сестри Ізабели. Засновниця династії Саксен-Кобург-Браганса.
Біографія
Ранні роки
Народилась о 6:45 ранку 13 липня 1847 року в палаці Сан-Крістован в Ріо-де-Жанейро. Була третьою дитиною та другою донькою в родині імператора Бразилії Педру II та його дружини Терези Крістіни Бурбон-Сицилійської. Мала старшу сестру Ізабелу. Старший брат Афонсу помер за місяць до її народження, менший, Педру, прожив півтора роки.
Була охрещена у каплиці імператорського палацу 7 вересня 1847 єпископом Мануелем де Монте Родрігесом де Араухо. Отримала ім'я на честь бабусі з батьківського боку. Хрещеними батьками виступили її тітка з батьківського боку, Франсішка Бразильська, та чоловік тієї, принц де Жуанвіль, яких представляли міністр Хіс де Бутенваль та графиня Маріана Карлота Бельмонте.
Основною резиденцією сімейства вважався палац Сан-Крістован, час з грудня по квітень проводили у палаці міста Петрополіс. Імператриця «створила для родини домашнє життя, яке було безпечним, надійним і передбачуваним». Доньки «любили свою ніжну матір і обожнювали свого вимогливого, але емоційно віддаленого батька». Інфанти вели майже затворницьке життя, мали лише кілька подруг.
Гувернанткою принцес була призначена Луїза Маргарита де Баррос, одружена з графом Барралем, родичем Александра де Богарне. Рекомендована принцесою де Жуанвіль, фрейліною якої раніше була, жінка почала виконання своїх обов'язків 1855 року. Ставши близькою подругою імператора, викликала чутки про їхній любовний зв'язок, що призвело до конфлікту з імператрицею. Втім, продовжувала бути наставницею інфант до їхнього шлюбу. Заняття дівчат тривали з 7-ї ранку до 9.30 вечора шість днів на тиждень і включали низку предметів: португальську мову та літературу, французьку, англійську, італійську, німецьку, грецьку мови та латину, алгебру, геометрію, хімію, фізику, ботаніку, історію, космографію, малюнок та живопис, уроки фортепіано, танці, філософію, географію, політичну економію, риторику, зоологію, мінералогію та геологію. Батько сам контролював сувору систему їхньої освіти.
Він же доручив принцесі де Жуанвіль підшукати донькам наречених. У коронній мові у травні 1864 року повідомив, що кандидатури знайдені, однак, не уточнивши імен. Перші претенденти, П'єр Орлеанський та Філіпп Бельгійський, відмовились від пропозиції стати чоловіками інфант. Натомість Педру II обрав принців Людвіга Августа Саксен-Кобург-Готського та Гастона Орлеанського. Від початку, принц Саксен-Кобург-Готський призначався інфанті Ізабеллі, а принц Орлеанський — Леопольдіні. Проте імператор вирішив для подальших премовин ознайомитися з думкою доньок. 2 вересня 1864 року юнаки прибули до Ріо-де-Жанейро і справили сприятливе враження на правлячу родину. Хоча обидва в листах до своїх родичів заявляли, що наречені не є вродливими, на вигідніші шлюби розраховувати не могли. Імператорській принцесі сподобався Гастон, і 18 вересня відбулися заручини обох пар. 15 жовтня пройшло вінчання Ізабелли з принцом Орлеанським.
Шлюб та діти
Леопольдіна віці 17 років стала дружиною 19-річного принца Саксен-Кобург-Готського Людвіга Августа. Хоча спершу йому не подобалася ідея одружитися не зі спадкоємицею, зрештою, він погодився. Вінчання пройшло 15 грудня 1864 року в Ріо-де-Жанейро. Шлюбний договір був складений імператором Бразилії та герцогом Саксен-Кобург-Готи Ернстом II, батьком нареченого, і передбачав, окрім іншого, проживання пари певний час на території Бразилії протягом року, а також народження дітей на її землях. Після весілля інфанта відмовилася від бразильських титулів, ставши принцесою Саксен-Кобург-Готською, герцогинею Саксонською. Молодята отримали 300 000 реалів посагу, який витратили на придбання власної резиденції в Ріо-де-Жанейро. Обрана нерухомість отримала назву палац Леопольдіни та була розташована поруч із палацом Сан-Крістован. У володіння нею пара вступила 18 липня 1865 року.
Хрещена мати дівчини так характеризувала її чоловіка: «Має добру статуру, дуже сильний, вродливий юнак, розумний, розмовляє всіма мовами. Дуже чемний. На даний момент служить в австрійському флоті; живий, галасливий, але добрий. Католик». Принцеса ласкаво кликала його Гасті.
Після першої невдалої вагітності Леопольдіна у березні 1866 року народила первістка. Вже 9 травня подружжя вирушило до Європи, де відвідало родичів Людвіга Августа у Великій Британії, Бельгії, Австрії та Німеччини. Оскільки їхнє прибуття до Відня збіглося з початком австро-прусської війни, сім'я виїхала до Угорщини, де родина принца мала великі земельні володіння. Із встановленням миру чоловік Леопольдіни зміг воз'єднатися з батьками і вже висловлював бажання назавжди оселитися в Австрії, однак наступна вагітність принцеси змусила їх повернутись до Бразилії у липні 1867 року. Всього у подружжя було четверо синів:
- Педро Август (1866—1934) — автор кількох робіт з мінералогії, від 1889 року виявляв ознаки психічного захворювання, одруженим не був, дітей не мав;
- Август Леопольд (1867—1922) — був одружений з австрійською ерцгерцогинею Кароліною Марією, мав восьмеро дітей;
- Жозе Фердинанд (1869—1888) — курсант Терезіанської військової академії Вінер-Нойштадту, одруженим не був, дітей не мав;
- Людвіг Гастон (1870—1942) — капітан австро-угорської армії, був одружений з баварською принцесою Матильдою, від якої мав двох дітей, що не залишили нащадків, а після її смерті — з графинею Анною де Траутмансдорф-Вайнсберг, від якої мав ще одну доньку.
Троє старших народилися у Бразилії. Людвіга Гастона Леопольдіна народила у палаці Ебенталь в однойменному австрійському містечку, який належав Саксен-Кобург-Готському дому. Оскільки її старша сестра ще не мала дітей, нащадки Леопольдіни розташовувалися відразу за нею у лінії престолонаслідування бразильського трону.
На початку 1871 року у принцеси з'явилися перші симптоми захворювання. На четвертому тижні почалися безперервна лихоманка, висипання на шкірі та гематохезія — типові ознаки черевного тифу. Хвороба швидко прогресувала, додалися марення та конвульсії. 7 лютого абат Блюмель прочитав над принцесою передсмертну молитву, невдовзі того ж дня Леопольдіна відійшла у вічність в оточенні рідних у Кобурзькому палаці Відня.
На її честь імператор Франц Йозеф I оголосив 30-денну офіційну жалобу. Після урочистої служби, проведеної Апостольським нунцієм монсеньйором Маріано Фальчінеллі Антоніаччі, тіло перевезли до Кобургу. Принцесу поховали у крипті церкви Святого Августина у Кобурзі в присутності численних представників королівських династій Європи.
Людвіг Август після смерті дружини вирішив оселитися в Австрії, хоча ще кілька разів відвідував Ріо-де-Жанейро до повалення монархії у 1889 році. Двоє старших синів пари виховувалися в Бразилії, двоє молодших залишилися в Європі під опікою батька. Матір їм замінила бабуся Клементина Орлеанська.
До 1922 року у Відні щороку проводилися меси в пам'ять про принцесу Леопольдіну.
Нагороди
- Великий хрест ордену Троянди (Бразильська імперія);
- Орден Святої Ізабелли (Португальське королівство);
- Великий хрест ордену Святого Карла (Друга Мексиканська імперія);
- Орден Королеви Марії Луїзи (Іспанія)
- Благородний орден Зоряного хреста (Австро-Угорщина).
Генеалогія
Примітки
- Dulcie M. Ashdown, Victoria and the Coburgs. London, U.K.: Robert Hale, 1981, стор. 150.
- Longo, James McMurtry. Isabel Orleans-Bragança: The Brazilian Princess Who Freed the Slaves. Jefferson: McFarland & Company. 2008. стор. 90, 94.
- Bragança, Carlos Tasso de Saxe-Coburgo. «A Princesa Leopoldina». Revista do Instituto Historico e Geografico Brasileiro: — 1959. — стор. 70—93. — 243 стор.
- Barman, Roderick J. Princess Isabel of Brazil: Gender and Power in the Nineteenth Century. Wilmington: Scholarly Resources. 2002. стор. 228.
- Carlos Tasso de Saxe-Coburgo e Bragança, «Palácio Leopoldina», Revista do Instituto Histórico e Geográfico Brasileiro, vol. 438, 2008, стор. 294. ISSN 0101-4366
- Rezzutti, Paulo. D. Pedro II, A História não Contada. São Paulo: Casa da Palavra/LeYa. 2019. стор. 245.
- Defrance, Olivier. La Médicis des Cobourg, Clémentine d'Orléans, Bruxelles, Racine, 2007. стор. 216—217.
- Церква Святого Августина у Кобурзі. [1] (англ.)
Література
- Almanak Administrativo, Mercantil e Industrial da Corte e Província do Rio de Janeiro para o Anno de 1870 — Vigésimo-sétimo anno. Segunda série XX.
- Barman, Roderick J. Princess Isabel of Brazil: Gender and Power in the Nineteenth Century, U.S., Scholarly Resources Inc., 2002. .
- Bragança, Dom Carlos Tasso de Saxe-Coburgo e. A Princesa Leopoldina, in Revista do Instituto Histórico e Geográfico Brasileiro, vol. 243, 1959, стор. 70-93. ISSN 0101-4366.
- Bragança, Dom Carlos Tasso de Saxe-Coburgo e. Palácio Leopoldina, in Revista do Instituto Histórico e Geográfico Brasileiro, vol. 438, 2008, стор. 281-303. ISSN 0101-4366.
- Bragança, Dom Carlos Tasso de Saxe-Coburgo e. As confidências do Visconde de Itaúna a Dom Pedro II, in Revista do Instituto Histórico e Geográfico Brasileiro, vol. 424, 2004, стор. 89-161. ISSN 0101-4366.
- Defrance, Olivier. La Médicis des Cobourg, Clémentine d'Orléans, Bruxelles, Racine, 2007. .
- Del Priore, Mary. O Príncipe Maldito, Rio de Janeiro, Objetiva, 2007. .
- Filgueiras, Carlos A.L. A química na educação da Princesa Isabel, in Revista Química Nova, vol. 27, n° 2, São Paulo, março/abril 2004. ISSN 0100-4042.
- Lessa, Clado Ribeiro de. O Segundo Ramo da Casa Imperial e a nossa Marinha de Guerra, in Revista do Instituto Histórico e Geográfico Brasileiro, vol. 211, 1951, стор. 118-133. ISSN 0101-4366.
- Wehrs, Carlos. A Princesa Leopoldina de Bragança e Bourbon e a Casa Ducal de Saxe-Coburg, in Revista do Instituto Histórico e Geográfico Brasileiro, vol. 437, 2007, стор. 275-288. ISSN 0101-4366.
Посилання
- Браганса (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Леопольдіни Бразильської (англ.)
- Генеалогія Людвіга Августа Саксен-Кобург-Готського (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
brati sestri Leopoldina Brazilskaport Leopoldina do BrasilSvitlina princesi Leopoldini 1864Im ya pri narodzhenniLeopoldina Tereza Fransishka Karolina Migela Gabriela Rafaela GonzagaPsevdoLeopoldina BragansaNarodilasya13 lipnya 1847 1847 07 13 palac San Kristovan Rio de Zhanejro Brazilska imperiyaPomerla7 lyutogo 1871 1871 02 07 23 roki Koburzkij palac Viden Avstro Ugorshina cherevnij tifPohovannyacerkva Svyatogo Avgustina KoburgKrayina BraziliyaDiyalnistpolitichna diyachkaZnannya movportugalskaTitulprincesa Saksen Koburg Gotska gercoginya SaksonskaTermin1864 1871KonfesiyakatolictvoRidBraganskij dim Saksen Koburg Gotska dinastiyaBatkoPedru IIMatiTereza Kristina Burbon SicilijskaBrati sestriAfonsu Izabela PedruU shlyubi zLyudvig Avgust Saksen Koburg GotskijDitiPedro Avgust Zhoze Lyudvig GastonNagorodiBlagorodnij orden Zoryanogo hrestaGerb Gerb Leopoldini Brazilskoyi yak dami ordenu Korolevi Mariyi Luyizi Mediafajli u Vikishovishi Leopoldina Brazilska port Leopoldina do Brasil takozh Leopoldina Bragansa port Leopoldina de Braganca povne im ya Leopoldina Tereza Fransishka Karolina Mikaela Gabriela Rafaela Gonzaga de Bragansa i Burbon port Leopoldina Teresa Francisca Carolina Micaela Gabriela Rafaela Gonzaga de Braganca e Bourbon 13 lipnya 1847 7 lyutogo 1871 infanta Braziliyi z dinastiyi Bragansa donka imperatora Braziliyi Pedru II ta princesi Oboh Sicilij Terezi Kristini druzhina princa Saksen Koburg Gotskogo Lyudviga Avgusta Vid sichnya 1850 roku bula drugoyu v cherzi na brazilskij prestol pislya starshoyi sestri Izabeli Zasnovnicya dinastiyi Saksen Koburg Bragansa BiografiyaRanni roki Narodilas o 6 45 ranku 13 lipnya 1847 roku v palaci San Kristovan v Rio de Zhanejro Bula tretoyu ditinoyu ta drugoyu donkoyu v rodini imperatora Braziliyi Pedru II ta jogo druzhini Terezi Kristini Burbon Sicilijskoyi Mala starshu sestru Izabelu Starshij brat Afonsu pomer za misyac do yiyi narodzhennya menshij Pedru prozhiv pivtora roki Imperatricya z ditmi portret penzlya F Krumgolca 1849 Bula ohreshena u kaplici imperatorskogo palacu 7 veresnya 1847 yepiskopom Manuelem de Monte Rodrigesom de Arauho Otrimala im ya na chest babusi z batkivskogo boku Hreshenimi batkami vistupili yiyi titka z batkivskogo boku Fransishka Brazilska ta cholovik tiyeyi princ de Zhuanvil yakih predstavlyali ministr His de Butenval ta grafinya Mariana Karlota Belmonte Osnovnoyu rezidenciyeyu simejstva vvazhavsya palac San Kristovan chas z grudnya po kviten provodili u palaci mista Petropolis Imperatricya stvorila dlya rodini domashnye zhittya yake bulo bezpechnim nadijnim i peredbachuvanim Donki lyubili svoyu nizhnu matir i obozhnyuvali svogo vimoglivogo ale emocijno viddalenogo batka Infanti veli majzhe zatvornicke zhittya mali lishe kilka podrug Guvernantkoyu princes bula priznachena Luyiza Margarita de Barros odruzhena z grafom Barralem rodichem Aleksandra de Bogarne Rekomendovana princesoyu de Zhuanvil frejlinoyu yakoyi ranishe bula zhinka pochala vikonannya svoyih obov yazkiv 1855 roku Stavshi blizkoyu podrugoyu imperatora viklikala chutki pro yihnij lyubovnij zv yazok sho prizvelo do konfliktu z imperatriceyu Vtim prodovzhuvala buti nastavniceyu infant do yihnogo shlyubu Zanyattya divchat trivali z 7 yi ranku do 9 30 vechora shist dniv na tizhden i vklyuchali nizku predmetiv portugalsku movu ta literaturu francuzku anglijsku italijsku nimecku grecku movi ta latinu algebru geometriyu himiyu fiziku botaniku istoriyu kosmografiyu malyunok ta zhivopis uroki fortepiano tanci filosofiyu geografiyu politichnu ekonomiyu ritoriku zoologiyu mineralogiyu ta geologiyu Batko sam kontrolyuvav suvoru sistemu yihnoyi osviti Vin zhe doruchiv princesi de Zhuanvil pidshukati donkam narechenih U koronnij movi u travni 1864 roku povidomiv sho kandidaturi znajdeni odnak ne utochnivshi imen Pershi pretendenti P yer Orleanskij ta Filipp Belgijskij vidmovilis vid propoziciyi stati cholovikami infant Natomist Pedru II obrav princiv Lyudviga Avgusta Saksen Koburg Gotskogo ta Gastona Orleanskogo Vid pochatku princ Saksen Koburg Gotskij priznachavsya infanti Izabelli a princ Orleanskij Leopoldini Prote imperator virishiv dlya podalshih premovin oznajomitisya z dumkoyu donok 2 veresnya 1864 roku yunaki pribuli do Rio de Zhanejro i spravili spriyatlive vrazhennya na pravlyachu rodinu Hocha obidva v listah do svoyih rodichiv zayavlyali sho narecheni ne ye vrodlivimi na vigidnishi shlyubi rozrahovuvati ne mogli Imperatorskij princesi spodobavsya Gaston i 18 veresnya vidbulisya zaruchini oboh par 15 zhovtnya projshlo vinchannya Izabelli z princom Orleanskim Shlyub ta diti Palac Leopoldina Leopoldina vici 17 rokiv stala druzhinoyu 19 richnogo princa Saksen Koburg Gotskogo Lyudviga Avgusta Hocha spershu jomu ne podobalasya ideya odruzhitisya ne zi spadkoyemiceyu zreshtoyu vin pogodivsya Vinchannya projshlo 15 grudnya 1864 roku v Rio de Zhanejro Shlyubnij dogovir buv skladenij imperatorom Braziliyi ta gercogom Saksen Koburg Goti Ernstom II batkom narechenogo i peredbachav okrim inshogo prozhivannya pari pevnij chas na teritoriyi Braziliyi protyagom roku a takozh narodzhennya ditej na yiyi zemlyah Pislya vesillya infanta vidmovilasya vid brazilskih tituliv stavshi princesoyu Saksen Koburg Gotskoyu gercogineyu Saksonskoyu Molodyata otrimali 300 000 realiv posagu yakij vitratili na pridbannya vlasnoyi rezidenciyi v Rio de Zhanejro Obrana neruhomist otrimala nazvu palac Leopoldini ta bula roztashovana poruch iz palacom San Kristovan U volodinnya neyu para vstupila 18 lipnya 1865 roku Hreshena mati divchini tak harakterizuvala yiyi cholovika Maye dobru staturu duzhe silnij vrodlivij yunak rozumnij rozmovlyaye vsima movami Duzhe chemnij Na danij moment sluzhit v avstrijskomu floti zhivij galaslivij ale dobrij Katolik Princesa laskavo klikala jogo Gasti Svitlina z cholovikom i starshim sinom blizko 1867 Pislya pershoyi nevdaloyi vagitnosti Leopoldina u berezni 1866 roku narodila pervistka Vzhe 9 travnya podruzhzhya virushilo do Yevropi de vidvidalo rodichiv Lyudviga Avgusta u Velikij Britaniyi Belgiyi Avstriyi ta Nimechchini Oskilki yihnye pributtya do Vidnya zbiglosya z pochatkom avstro prusskoyi vijni sim ya viyihala do Ugorshini de rodina princa mala veliki zemelni volodinnya Iz vstanovlennyam miru cholovik Leopoldini zmig voz yednatisya z batkami i vzhe vislovlyuvav bazhannya nazavzhdi oselitisya v Avstriyi odnak nastupna vagitnist princesi zmusila yih povernutis do Braziliyi u lipni 1867 roku Vsogo u podruzhzhya bulo chetvero siniv Pedro Avgust 1866 1934 avtor kilkoh robit z mineralogiyi vid 1889 roku viyavlyav oznaki psihichnogo zahvoryuvannya odruzhenim ne buv ditej ne mav Avgust Leopold 1867 1922 buv odruzhenij z avstrijskoyu ercgercogineyu Karolinoyu Mariyeyu mav vosmero ditej Zhoze Ferdinand 1869 1888 kursant Terezianskoyi vijskovoyi akademiyi Viner Nojshtadtu odruzhenim ne buv ditej ne mav Lyudvig Gaston 1870 1942 kapitan avstro ugorskoyi armiyi buv odruzhenij z bavarskoyu princesoyu Matildoyu vid yakoyi mav dvoh ditej sho ne zalishili nashadkiv a pislya yiyi smerti z grafineyu Annoyu de Trautmansdorf Vajnsberg vid yakoyi mav she odnu donku Troye starshih narodilisya u Braziliyi Lyudviga Gastona Leopoldina narodila u palaci Ebental v odnojmennomu avstrijskomu mistechku yakij nalezhav Saksen Koburg Gotskomu domu Oskilki yiyi starsha sestra she ne mala ditej nashadki Leopoldini roztashovuvalisya vidrazu za neyu u liniyi prestolonasliduvannya brazilskogo tronu Na pochatku 1871 roku u princesi z yavilisya pershi simptomi zahvoryuvannya Na chetvertomu tizhni pochalisya bezperervna lihomanka visipannya na shkiri ta gematoheziya tipovi oznaki cherevnogo tifu Hvoroba shvidko progresuvala dodalisya marennya ta konvulsiyi 7 lyutogo abat Blyumel prochitav nad princesoyu peredsmertnu molitvu nevdovzi togo zh dnya Leopoldina vidijshla u vichnist v otochenni ridnih u Koburzkomu palaci Vidnya Na yiyi chest imperator Franc Jozef I ogolosiv 30 dennu oficijnu zhalobu Pislya urochistoyi sluzhbi provedenoyi Apostolskim nunciyem monsenjorom Mariano Falchinelli Antoniachchi tilo perevezli do Koburgu Princesu pohovali u kripti cerkvi Svyatogo Avgustina u Koburzi v prisutnosti chislennih predstavnikiv korolivskih dinastij Yevropi Lyudvig Avgust pislya smerti druzhini virishiv oselitisya v Avstriyi hocha she kilka raziv vidviduvav Rio de Zhanejro do povalennya monarhiyi u 1889 roci Dvoye starshih siniv pari vihovuvalisya v Braziliyi dvoye molodshih zalishilisya v Yevropi pid opikoyu batka Matir yim zaminila babusya Klementina Orleanska Do 1922 roku u Vidni shoroku provodilisya mesi v pam yat pro princesu Leopoldinu NagorodiVelikij hrest ordenu Troyandi Brazilska imperiya Orden Svyatoyi Izabelli Portugalske korolivstvo Velikij hrest ordenu Svyatogo Karla Druga Meksikanska imperiya Orden Korolevi Mariyi Luyizi Ispaniya Blagorodnij orden Zoryanogo hresta Avstro Ugorshina GenealogiyaZhuan VI Karlota Zhoakina Ispanska Franc II Mariya Tereziya Neapolitanska Ferdinand I Mariya Karolina Avstrijska Karl IV Mariya Luyiza Parmska Pedru I Mariya Leopoldina Avstrijska Francisk I Mariya Izabella Ispanska Pedru II Tereza Kristina Burbon Sicilijska Leopoldina PrimitkiDulcie M Ashdown Victoria and the Coburgs London U K Robert Hale 1981 stor 150 Longo James McMurtry Isabel Orleans Braganca The Brazilian Princess Who Freed the Slaves Jefferson McFarland amp Company 2008 stor 90 94 ISBN 978 0 7864 3201 1 Braganca Carlos Tasso de Saxe Coburgo A Princesa Leopoldina Revista do Instituto Historico e Geografico Brasileiro 1959 stor 70 93 243 stor Barman Roderick J Princess Isabel of Brazil Gender and Power in the Nineteenth Century Wilmington Scholarly Resources 2002 stor 228 ISBN 978 0 8420 2846 2 Carlos Tasso de Saxe Coburgo e Braganca Palacio Leopoldina Revista do Instituto Historico e Geografico Brasileiro vol 438 2008 stor 294 ISSN 0101 4366 Rezzutti Paulo D Pedro II A Historia nao Contada Sao Paulo Casa da Palavra LeYa 2019 stor 245 Defrance Olivier La Medicis des Cobourg Clementine d Orleans Bruxelles Racine 2007 stor 216 217 ISBN 2873864869 Cerkva Svyatogo Avgustina u Koburzi 1 angl LiteraturaAlmanak Administrativo Mercantil e Industrial da Corte e Provincia do Rio de Janeiro para o Anno de 1870 Vigesimo setimo anno Segunda serie XX Barman Roderick J Princess Isabel of Brazil Gender and Power in the Nineteenth Century U S Scholarly Resources Inc 2002 ISBN 0842028463 Braganca Dom Carlos Tasso de Saxe Coburgo e A Princesa Leopoldina in Revista do Instituto Historico e Geografico Brasileiro vol 243 1959 stor 70 93 ISSN 0101 4366 Braganca Dom Carlos Tasso de Saxe Coburgo e Palacio Leopoldina in Revista do Instituto Historico e Geografico Brasileiro vol 438 2008 stor 281 303 ISSN 0101 4366 Braganca Dom Carlos Tasso de Saxe Coburgo e As confidencias do Visconde de Itauna a Dom Pedro II in Revista do Instituto Historico e Geografico Brasileiro vol 424 2004 stor 89 161 ISSN 0101 4366 Defrance Olivier La Medicis des Cobourg Clementine d Orleans Bruxelles Racine 2007 ISBN 2873864869 Del Priore Mary O Principe Maldito Rio de Janeiro Objetiva 2007 ISBN 857302867X Filgueiras Carlos A L A quimica na educacao da Princesa Isabel in Revista Quimica Nova vol 27 n 2 Sao Paulo marco abril 2004 ISSN 0100 4042 Lessa Clado Ribeiro de O Segundo Ramo da Casa Imperial e a nossa Marinha de Guerra in Revista do Instituto Historico e Geografico Brasileiro vol 211 1951 stor 118 133 ISSN 0101 4366 Wehrs Carlos A Princesa Leopoldina de Braganca e Bourbon e a Casa Ducal de Saxe Coburg in Revista do Instituto Historico e Geografico Brasileiro vol 437 2007 stor 275 288 ISSN 0101 4366 PosilannyaBragansa angl Profil na Geni com angl Profil na Genealogics org angl Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Leopoldini Brazilskoyi angl Genealogiya Lyudviga Avgusta Saksen Koburg Gotskogo angl