Костянтин Миколайович Леонтьєв ((13 (25) січня 1831, Кудиново (Юхновський район), Калузька губернія — 12 (24) листопада 1891, Троїце-Сергієва Лавра, Московська губернія)) — російський лікар, дипломат; мислитель релігійно — консервативного спрямування; філософ, письменник, літературний критик, соціолог. Наприкінці життя прийняв чернечий постриг з ім'ям Климент.
Леонтьєв Костянтин Миколайович | |
---|---|
Народився | 13 (25) січня 1831 Кудиново (Юхновський район), Мещовський повіт, Калузька губернія, Російська імперія |
Помер | 12 (24) листопада 1891 (60 років) Троїце-Сергієва Лавра, Сергієв Посад, d, Московська губернія, Російська імперія ·пневмонія |
Поховання | Сергієв Посад |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | філософ, дипломат, письменник, соціолог, літературний критик |
Alma mater | d і d |
Знання мов | російська[1] |
Конфесія | православ'я |
Рід | d |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | d |
|
Біографія
Народився 13 (25) січня 1831 року в селі Кудинове Міщівського повіту Калузької губернії . Батько Микола Борисович (1784—1840?) походив з калузької гілки дворянського роду Леонтьєвих ; його дід Іван Петрович Леонтьєв отримав калузькі маєтки завдяки шлюбу з дочкою Івана Петровича Толстого, президента Юстіц-колегії. Мати Феодосія Петрівна (1794—1871) була дочкою молодшого однокровного брата і тезки поета Петра Матвійовича Карабанова . Брат Володимира Миколайовича Леонтьєва.
Про свого батька Леонтьєв згадував, що «він був дуже великий і товстий, … з тих легковажних і ні до чого не уважних російських людей (і особливо колишніх дворян), які і не відкидають нічого, і не тримаються нічого суворо. Взагалі, батько був і не розумний, і не серйозний»; про матір: «вона була богомольна; постів майже зовсім не дотримувалася і нас не привчала до них, не вимагала їхнього дотримання. … вона трошки навіть зневажала надто побожних людей»; і наголошував: «молитися перед кутовим кіотом вчила мене не мати, а горбата тітонька моя Катерина Борисівна Леонтьєва, батькова сестра».
Початкову освіту молодшій, сьомій дитині, дала мати. В 1841 він вступив до Смоленської гімназії, а в 1843 — кадетом в Дворянський полк . З полку Леонтьєв був звільнений через хворобу в жовтні 1844 року і в тому ж році зарахований до третього класу Калузької гімназії, яку він закінчив у 1849 році з правом вступу до університету без іспитів. Вступивши в ярославський Демидівський ліцей, у листопаді того ж року перевівся на медичний факультет Московського університету.
У 1851 році написав свій перший твір — комедію «Одруження з кохання». Для його оцінки він вирішив звернутися до ІванаТургенєва, який жив тоді в Москві. Той дав позитивний відгук про п'єсу, проте вона не була опублікована, оскільки її не пропустила цензура.
У 1854 році, достроково отримавши диплом, вирушив добровольцем як батальйонний лікар на Кримську війну. Служив у Бєлєвському єгерському полку, потім — у Керч-Єнікальському та Феодосійському військових шпиталях. Звільнившись 10 серпня 1857 року з військової служби, повернувся до Москви.
У 1858—1860 роки займав місце домашнього лікаря в селах Спаському (у барона Д. Розена) та Смирнове у А. Х. Штевена Арзамаського повіту Нижньогородської губернії.
Наприкінці 1860 року переїхав до Санкт-Петербурга і оселився у свого брата Володимира Миколайовича.
У 1861 році повернувся до Криму, у Феодосію, де одружився з Єлизаветою Павлівною Політовою, донькою грецького торговця (згодом вона страждала на божевілля). Залишивши дружину в Криму, приїхав до Санкт-Петербурга, де в цей час виходив перший великий роман «Підлипки». Другий великий твір — роман «У своєму краю» (1864). Порвав із модним тоді лібералізмом і став переконаним консерватором.
У 1863 року вступив на службу в Міністерство закордонних справ і 25 жовтня того ж року призначений драгоманом російського консульства в Канеа (Ханья), на острові Крит. З життям на Криті пов'язані східні оповідання Леонтьєва («Нариси Криту», повість «Хрізо», «Хамід та Манолі»).
У серпні 1864 року був призначений виконувачем обов'язків консула в Адріанополі, де прослужив два з лишком роки. Після нетривалої відпустки в Константинополі в 1867 році отримав посаду віце-консула в Тулчі.
У 1870 році була опублікована його стаття «Грамотність і народність», що отримала схвалення посла в Константинополі Миколи Ігнатьєва, який мав славу слов'янофілом. У цей час працював над великою серією романів «Річка часів», яка охоплювала російське життя з 1811 по 1862 роки; Більшість рукописів була пізніше знищена ним.
Через рік був призначений консулом в албанське місто Янін, клімат якого, однак, негативно позначився на його здоров'ї; був переведений на посаду консула в Салоніки. Його готували до посади генерального консула у Богемії. Але в липні 1871 року він захворів на хворобу, яку він прийняв за холеру. Коли смерть здавалася йому неминучою, він побачив ікону Божої Матері, яку подарували йому афонські ченці; він дав обітницю Богородиці, що у разі одужання він прийме чернецтво. Через дві години він відчув полегшення.
Відразу після того, як хвороба відступила, він вирушив верхи через гори на Афон, де залишався до серпня 1872 року; мав намір виконати свою обіцянку та стати ченцем, але афонські старці відмовили його від такого кроку.
У 1872—1874 роках жив у Константинополі та на острові Халки; у цей час розкрив себе як публіцист («Панславізм і греки», «Панславізм на Афон»). До цього часу відноситься його робота «Візантизм і слов'янство», а також роман «Одіссей Поліхроніадес».
У 1874 році повернувся до рідного Кудінова, яке знайшов у запустінні. Торішнього серпня здійснив першу поїздку в Оптинну пустинь, де зустрівся зі старцем Амвросієм, якого мав лист від афонських ченців, і познайомився з ієромонахом Климентом (Зедергольмом).
У листопаді 1874 надійшов послушником в Миколо-Угреський монастир під Москвою, але вже в травні 1875 знову відправився в Кудіново.
У 1879 році прийняв пропозицію князя Миколи Голіцина та приїхав до Варшави, де став співробітником газети «Варшавський щоденник». У газеті опублікував низку статей, переважно на суспільно-політичні теми. Через рік був змушений залишити роботу у виданні, яке не змогло вибратися з фінансових труднощів.
У листопаді 1880 року вступив на службу до Московського цензурного комітету (пропозиція була отримана від його друга Тертія Філіппова ще 1879 року); на посаді цензора прослужив шість років.
У цей час писав порівняно мало (роман «Єгипетський голуб», статті «Про всесвітню любов», «Страх Божий і любов до людства»). У 1883 році Леонтьєв познайомився з Володимиром Соловйовим. У 1885—1886 роки з'явився збірник його статей «Схід, Росія та Слов'янство».
Восени 1887 року переїхав в Оптину пустинь, де зняв біля монастиря в оренду двоповерховий будинок, — біля монастирської стіни. На початку 1890 року в нього в гостях був Лев Толстой, який провів у нього дві з половиною години, що пішли на суперечки про віру. В Оптінній пустині К. Леонтьєв пише роботи: «Записки пустельника», «Національна політика як знаряддя всесвітньої революції», «Аналіз, стиль і віяння» та ін.
23 серпня 1891 року в Предтечовому скиту Оптиної пустелі прийняв таємний постриг з ім'ям Климент і переїхав до Сергієвого Посаду.
Помер від пневмонії 12 (24) листопада 1891 року. Був похований у Гефсиманськом скиту Троїце-Сергієвої Лаври поблизу храму Чернігівської Божої Матері (нині — Чернігівський скит).
Філософія К. Леонтьєва
Антропологічні погляди
У своїй антропології К. Леонтьєв виступає різким критиком абсолютизації людини, характерною для секулярної культури. У сучасній Європі, на думку мислителя,
« антрополатрія пересилила любов до Бога і віру у святість Церкви та священні права держави та сім'ї».
К. Леонтьєв вказує на те, що європейська думка поклоняється не особистості, що досягла особливого ступеня розвитку, але просто індивідуальності будь-якої, і будь-якої людини бажає зробити рівноправним і щасливим. Така мораль Леонтьєва відкидається. Їй він протиставляє іншу мораль: Леонтьєв стверджує рух до Боголюдини, шлях до якого, на думку мислителя, не лежить через евдемонізм. На думку Миколи Бердяєва, мораль К. Леонтьєва — є
«мораль цінностей, а чи не мораль людського блага. Надособова цінність вища за особисте благо. Досягнення вищих цілей, цілей надособистих та надлюдських, виправдовує жертви та страждання історії. Називати це аморалізм є явне непорозуміння. І Ніцше не був аморалістом, коли проповідував мораль любові до далекого на противагу моралі любові до ближнього. Це інша мораль» .
Відповідно до поглядів мислителя, переважно людські помисли соціально небезпечні, тому свободу людини має врівноважувати різними політичними і релігійними інститутами. У цьому Леонтьєву співзвучне консервативне людинорозуміння, так званий антропологічний песимізм . Однак леонтьєвська охорона має своєю особливістю яскраво виражене релігійне забарвлення.
Погляди та переконання
Леонтьєв вважав головною небезпекою для Росії та інших православних країн лібералізм («ліберальний космополітизм») з його «оміщенням» побуту та культом загального благополуччя, виступав проти егалітаризму («безстановості»), «демократизації». Проповідував «візантизм» (церковність, монархізм, станова ієрархія тощо.) і союз Росії із країнами Сходу як охоронний засіб від революційних потрясінь. Леонтьєва іноді відносять до «пізніх» слов'янофілів, але він скептично ставився до слов'янофільства та слов'янства.
Написав досить тонкі літературно-критичні етюди про Лева Толстом, Івана Тургенєва, Федора Достоєвського. Критикував Толстого та Достоєвського за «рожеве християнство».
Після М. Я. Данилевським ділив людство на культурно-історичні типи, які неминуче проходять у своєму розвитку певні стадії: юності, зрілості та старості (у термінології Леонтьєва — первинної простоти, квітучої складності та згасання, що веде до смерті). Таким чином, Леонтьєв застосував естетичний принцип оцінки суспільства, держави, культури, історії («естетизм» Леонтьєва).
Цікавився соціалістичними вченнями: читав П. Прудона та Ф. Лассаля; передрікав європейської цивілізації політичну перемогу соціалізму, описуючи його як «феодалізму майбутнього», «нового корпоративного примусового закріпачення людських суспільств», «нового рабства».
У греко-болгарському конфлікті, який був одним із ключових питань Східної політики для Росії в 1860-і — 1870-і, вважав, що Константинопольський патріархат («фанаріотське» духовенство) стояв на канонічно бездоганних позиціях, у той час як болгари відійшли від зі всесвітньою Церквою .
Бібліографія
Першим його надрукованим твором стала повість «Подяка» (у рукописі — «Німці»), що з'явилася в " Московських відомостях " (1854. — № 6-10) за підписом «***».
- Подлипки [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.], роман (1861)
- В своем краю: Роман в 2 ч. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] / [Соч.] К. Н. Леонтьева. — Санкт-Петербург: тип. А. А. Краевского, 1864. — [6], 105, [3], 177 с
- Исповедь мужа (Ай-Бурун), повесть (1867)
- Грамотность и народность [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.], статья (1868)
- О всемирной любви (по поводу речи Ф. М. Достоевского на Пушкинском празднике), статья (1880)
- Воспоминания загорского грека Одиссея Полихрониадеса, роман (1876—1882)
- Византизм и славянство (1875)
- Из жизни христиан в Турции. В 3-х т. — М., 1876
- Православный немец: Оптин. иеромонах отец Климент (Зедергольм). [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] — Варшава: В. Истомин, 1880. — 76 с.
- Как надо понимать сближение с народом? [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] / К. Н. Леонтьев. — Москва: тип. Е. И. Погодиной, 1881. — 29 с.; 23.
- «Восток, Россия и Славянство». В 2-х т. — М., 1885—1886. Том 1. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] Том 2. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Записки отшельника [ 29 січня 2017 у Wayback Machine.], статья (1887)
- Письмо студенту [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] (1888)
- … Национальная политика, как орудие всемирной революции [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.]: [Письма к О. И. Фудель] / К. Леонтьев. — Москва: типо-лит. т-ва И. Н. Кушнерев и К°, 1889. — 48 с
- О романах графа Толстого. Анализ, стиль и веяние.: Писано в Оптиной пустыни в 1890 г. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.]. — М.: тип. В. М. Саблина, 1911. — 152 с. (оригинал: «Русский вестник», — 1890. — № 6—8; последнее переиздание: М.: «Либроком», 2012)
- Письмо к свящ. Иосифу Фуделю [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] от 19 января — 1 февраля 1891 г.
- Мое обращение и жизнь на св. Афонской горе [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.], автобиографическая статья (впервые опубликовано в 1900)
- О Владимире Соловьеве и эстетике жизни: (По двум письмам) [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.]. — М.: Творч. мысль, 1912. — 40 с.
- … Отшельничество, монастырь и мир: Их сущность и взаимная связь: (Четыре письма с Афона) [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] / К. Н. Леонтьев. — Сергиев Посад: Религиозно-философ. б-ка, 1913
- Собраніе сочиненій К. Леонтьева. — М.: Изданіе В. М. Саблина, 1912—1913. Том 1. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] Том 2. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] Том 3. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] Том 4. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] Том 5. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] Том 6. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] Том 7. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] Том 8. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] Том 9. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Страницы воспоминаний Константина Леонтьева [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] — СПб.: «Парфенон», 1922
- Египетский голубь. Дитя души. — Нью-Йорк: Изд-во им. Чехова, 1954
- Записки отшельника. — М.: «Русская книга», 1992
- Избранное. — М., «Московский рабочий», 1993
- Леонтьев К. Н. Славянофильство и грядущие судьбы России [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.] / Сост., вступит. ст., указ. имен и коммент. А. В. Белова / Отв. ред. О. А. Платонов. — М.: Институт русской цивилизации, 2010. — 1232 с.
Збірник «Схід, Росія та Слов'янство» витримав, за період 1912—2007 років, 21 видання трьома іноземними мовами. Зібрання творів К. М. Леонтьєва за період 1912—1975 років видавалося на трьох іноземних мовах дев'ять разів. Повне зібрання творів і листів К. М. Леонтьєва в 12 томах було розпочато 2000 року видавництвом «Володимир Даль» (Санкт-Петербург).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Леонтьев, Владимир Николаевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 561.
- Булычов Н. [1] — Калуга : Типо-Литография Губернского Правления, 1908. — С. 224. з джерела 27 січня 2022
- Леонтьев, Владимир Николаевич (писатель) // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Моё обращение и жизнь на св. Афонской горе // Русский вестник. — 1900. — № 9.
- Леонтьев К. Н. Страх Божий и любовь к человечеству. По поводу рассказа гр. Л. Н. Толстого «Чем люди живы?» [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Бердяев Н. А. Константин Леонтьев. Очерк из истории русской религиозной мысли. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Зеньковский В. В. История русской философии. [Архівовано 9 липня 2012 у Archive.is]
- Православный Восток в трудах общественных и церковных деятелей России XIX века [ 18 березня 2013 у Wayback Machine.] Православие.Ru 23 апреля 2004.
- Плоды национальных движений на православном Востоке [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] // Гражданинъ: журнал. — 1888, 1889.
Література
- Аггеев К. М. Христианство и его отношение к благоустроению земной жизни: Опыт крит. изуч. и богосл. оценки раскрытого К. Н. Леонтьевым понимания христианства [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.]. — Киев: тип. «Петр Барский», 1909. — 333 с.
- Александров А. А. Памяти К. Н. Леонтьева [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.]. — Сергиев Посад: тип. Св.-Тр.-Сергиев. лавры, 1915. — 129 с.
- Бердяев Н. А. Константин Леонтьев. Очерк из истории русской религиозной мысли // Бердяев Н. А. Константин Леонтьев. Очерк из истории русской религиозной мысли. Алексей Степанович Хомяков. — М.: АСТ: АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2007.
- Волкогонова О. Д. Константин Леонтьев. — М.: Молодая гвардия, 2013. — 453 [11] с: ил. — (Жизнь замечательных людей)
- Гоголев Р. А. «Ангельский доктор» русской истории. Философия истории К. Н. Леонтьева: опыт реконструкции. — М.: АИРО — XXI, 2007.
- Емельянов-Лукьянчиков М. А. Иерархия радуги. Русская цивилизация в наследии К.Леонтьева, Н. Данилевского, О. Шпенглера, А. Тойнби. — М., Русский мир, 2008. — 700 с.
- Коноплянцев А. Леонтьев, Константин Николаевич // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Косик В. И. Константин Леонтьев: размышления на славянскую тему. — М., 1997
- Леонтьев / С. И. Бажов // Новая философская энциклопедия: в 4 т. / пред. науч.-ред. совета В. С. Стёпин. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Мысль, 2010. — 2816 с.
- Некролог // Исторический вестник. Историко-литературный журнал. СПб. Типография А. С. Суворина. 1892. Т. 47. С. 291—292.
- Памяти Константина Николаевича Леонтьева. 1891 г. : Лит. сб. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] — СПб.: тип. Сириус, 1911. — 425 с. Авторы: А. М. Коноплянцев, А. А. Александров, В. В. Розанов и др.
- Репников А. В. ЛЕОНТЬЕВ Константин Николаевич // Императорский Московский университет: 1755—1917: энциклопедический словарь / составители А. Ю. Андреев, Д. А. Цыганков. — М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2010. — С. 383—384. — 2000 прим. — .
- Леонтьев, Константин Николаевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Устян А. Р.
- Фудель И. И. К. Леонтьев // Собрание сочинений К. Леонтьева. — М.: Типография В. М. Саблина, 1912. — Т. I.
- Чижов Михаил. / Отв. ред. О. А. Платонов. — М.: Институт русской цивилизации, 2016. — 640 с.
Посилання
- Янов А. Л. «Три утопії: (М. Бакунін, Ф. Достоєвський та К. Леонтьєв)»
- Проект «Костянтин Леонтьєв» [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Леонтьєв Костянтин Миколайович в бібліотеці Максима Мошкова
- Смірнов І. Ст. Історики жартують. [ 23 січня 2013 у Wayback Machine.] Дві монографії про Костянтина Леонтьєва [ 23 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Шестакова І. Дисертація. [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] Проблема соціального прогресу у філософії Костянтина Миколайовича Леонтьєва [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyantin Mikolajovich Leontyev 13 25 sichnya 1831 Kudinovo Yuhnovskij rajon Kaluzka guberniya 12 24 listopada 1891 Troyice Sergiyeva Lavra Moskovska guberniya rosijskij likar diplomat mislitel religijno konservativnogo spryamuvannya filosof pismennik literaturnij kritik sociolog Naprikinci zhittya prijnyav chernechij postrig z im yam Kliment Leontyev Kostyantin MikolajovichNarodivsya13 25 sichnya 1831 Kudinovo Yuhnovskij rajon Meshovskij povit Kaluzka guberniya Rosijska imperiyaPomer12 24 listopada 1891 60 rokiv Troyice Sergiyeva Lavra Sergiyev Posad d Moskovska guberniya Rosijska imperiya pnevmoniyaPohovannyaSergiyev PosadKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistfilosof diplomat pismennik sociolog literaturnij kritikAlma materd i dZnannya movrosijska 1 Konfesiyapravoslav yaRiddBatkodMatidBrati sestridRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Leontyev BiografiyaNarodivsya 13 25 sichnya 1831 roku v seli Kudinove Mishivskogo povitu Kaluzkoyi guberniyi Batko Mikola Borisovich 1784 1840 pohodiv z kaluzkoyi gilki dvoryanskogo rodu Leontyevih jogo did Ivan Petrovich Leontyev otrimav kaluzki mayetki zavdyaki shlyubu z dochkoyu Ivana Petrovicha Tolstogo prezidenta Yustic kolegiyi Mati Feodosiya Petrivna 1794 1871 bula dochkoyu molodshogo odnokrovnogo brata i tezki poeta Petra Matvijovicha Karabanova Brat Volodimira Mikolajovicha Leontyeva Pro svogo batka Leontyev zgaduvav sho vin buv duzhe velikij i tovstij z tih legkovazhnih i ni do chogo ne uvazhnih rosijskih lyudej i osoblivo kolishnih dvoryan yaki i ne vidkidayut nichogo i ne trimayutsya nichogo suvoro Vzagali batko buv i ne rozumnij i ne serjoznij pro matir vona bula bogomolna postiv majzhe zovsim ne dotrimuvalasya i nas ne privchala do nih ne vimagala yihnogo dotrimannya vona troshki navit znevazhala nadto pobozhnih lyudej i nagoloshuvav molitisya pered kutovim kiotom vchila mene ne mati a gorbata titonka moya Katerina Borisivna Leontyeva batkova sestra Pochatkovu osvitu molodshij somij ditini dala mati V 1841 vin vstupiv do Smolenskoyi gimnaziyi a v 1843 kadetom v Dvoryanskij polk Z polku Leontyev buv zvilnenij cherez hvorobu v zhovtni 1844 roku i v tomu zh roci zarahovanij do tretogo klasu Kaluzkoyi gimnaziyi yaku vin zakinchiv u 1849 roci z pravom vstupu do universitetu bez ispitiv Vstupivshi v yaroslavskij Demidivskij licej u listopadi togo zh roku perevivsya na medichnij fakultet Moskovskogo universitetu U 1851 roci napisav svij pershij tvir komediyu Odruzhennya z kohannya Dlya jogo ocinki vin virishiv zvernutisya do IvanaTurgenyeva yakij zhiv todi v Moskvi Toj dav pozitivnij vidguk pro p yesu prote vona ne bula opublikovana oskilki yiyi ne propustila cenzura U 1854 roci dostrokovo otrimavshi diplom virushiv dobrovolcem yak bataljonnij likar na Krimsku vijnu Sluzhiv u Byelyevskomu yegerskomu polku potim u Kerch Yenikalskomu ta Feodosijskomu vijskovih shpitalyah Zvilnivshis 10 serpnya 1857 roku z vijskovoyi sluzhbi povernuvsya do Moskvi U 1858 1860 roki zajmav misce domashnogo likarya v selah Spaskomu u barona D Rozena ta Smirnove u A H Shtevena Arzamaskogo povitu Nizhnogorodskoyi guberniyi Naprikinci 1860 roku pereyihav do Sankt Peterburga i oselivsya u svogo brata Volodimira Mikolajovicha U 1861 roci povernuvsya do Krimu u Feodosiyu de odruzhivsya z Yelizavetoyu Pavlivnoyu Politovoyu donkoyu greckogo torgovcya zgodom vona strazhdala na bozhevillya Zalishivshi druzhinu v Krimu priyihav do Sankt Peterburga de v cej chas vihodiv pershij velikij roman Pidlipki Drugij velikij tvir roman U svoyemu krayu 1864 Porvav iz modnim todi liberalizmom i stav perekonanim konservatorom U 1863 roku vstupiv na sluzhbu v Ministerstvo zakordonnih sprav i 25 zhovtnya togo zh roku priznachenij dragomanom rosijskogo konsulstva v Kanea Hanya na ostrovi Krit Z zhittyam na Kriti pov yazani shidni opovidannya Leontyeva Narisi Kritu povist Hrizo Hamid ta Manoli U serpni 1864 roku buv priznachenij vikonuvachem obov yazkiv konsula v Adrianopoli de prosluzhiv dva z lishkom roki Pislya netrivaloyi vidpustki v Konstantinopoli v 1867 roci otrimav posadu vice konsula v Tulchi U 1870 roci bula opublikovana jogo stattya Gramotnist i narodnist sho otrimala shvalennya posla v Konstantinopoli Mikoli Ignatyeva yakij mav slavu slov yanofilom U cej chas pracyuvav nad velikoyu seriyeyu romaniv Richka chasiv yaka ohoplyuvala rosijske zhittya z 1811 po 1862 roki Bilshist rukopisiv bula piznishe znishena nim Cherez rik buv priznachenij konsulom v albanske misto Yanin klimat yakogo odnak negativno poznachivsya na jogo zdorov yi buv perevedenij na posadu konsula v Saloniki Jogo gotuvali do posadi generalnogo konsula u Bogemiyi Ale v lipni 1871 roku vin zahvoriv na hvorobu yaku vin prijnyav za holeru Koli smert zdavalasya jomu neminuchoyu vin pobachiv ikonu Bozhoyi Materi yaku podaruvali jomu afonski chenci vin dav obitnicyu Bogorodici sho u razi oduzhannya vin prijme chernectvo Cherez dvi godini vin vidchuv polegshennya Vidrazu pislya togo yak hvoroba vidstupila vin virushiv verhi cherez gori na Afon de zalishavsya do serpnya 1872 roku mav namir vikonati svoyu obicyanku ta stati chencem ale afonski starci vidmovili jogo vid takogo kroku U 1872 1874 rokah zhiv u Konstantinopoli ta na ostrovi Halki u cej chas rozkriv sebe yak publicist Panslavizm i greki Panslavizm na Afon Do cogo chasu vidnositsya jogo robota Vizantizm i slov yanstvo a takozh roman Odissej Polihroniades U 1874 roci povernuvsya do ridnogo Kudinova yake znajshov u zapustinni Torishnogo serpnya zdijsniv pershu poyizdku v Optinnu pustin de zustrivsya zi starcem Amvrosiyem yakogo mav list vid afonskih chenciv i poznajomivsya z iyeromonahom Klimentom Zedergolmom U listopadi 1874 nadijshov poslushnikom v Mikolo Ugreskij monastir pid Moskvoyu ale vzhe v travni 1875 znovu vidpravivsya v Kudinovo U 1879 roci prijnyav propoziciyu knyazya Mikoli Golicina ta priyihav do Varshavi de stav spivrobitnikom gazeti Varshavskij shodennik U gazeti opublikuvav nizku statej perevazhno na suspilno politichni temi Cherez rik buv zmushenij zalishiti robotu u vidanni yake ne zmoglo vibratisya z finansovih trudnoshiv U listopadi 1880 roku vstupiv na sluzhbu do Moskovskogo cenzurnogo komitetu propoziciya bula otrimana vid jogo druga Tertiya Filippova she 1879 roku na posadi cenzora prosluzhiv shist rokiv U cej chas pisav porivnyano malo roman Yegipetskij golub statti Pro vsesvitnyu lyubov Strah Bozhij i lyubov do lyudstva U 1883 roci Leontyev poznajomivsya z Volodimirom Solovjovim U 1885 1886 roki z yavivsya zbirnik jogo statej Shid Rosiya ta Slov yanstvo Voseni 1887 roku pereyihav v Optinu pustin de znyav bilya monastirya v orendu dvopoverhovij budinok bilya monastirskoyi stini Na pochatku 1890 roku v nogo v gostyah buv Lev Tolstoj yakij proviv u nogo dvi z polovinoyu godini sho pishli na superechki pro viru V Optinnij pustini K Leontyev pishe roboti Zapiski pustelnika Nacionalna politika yak znaryaddya vsesvitnoyi revolyuciyi Analiz stil i viyannya ta in 23 serpnya 1891 roku v Predtechovomu skitu Optinoyi pusteli prijnyav tayemnij postrig z im yam Kliment i pereyihav do Sergiyevogo Posadu Pomer vid pnevmoniyi 12 24 listopada 1891 roku Buv pohovanij u Gefsimanskom skitu Troyice Sergiyevoyi Lavri poblizu hramu Chernigivskoyi Bozhoyi Materi nini Chernigivskij skit Filosofiya K LeontyevaAntropologichni poglyadi U svoyij antropologiyi K Leontyev vistupaye rizkim kritikom absolyutizaciyi lyudini harakternoyu dlya sekulyarnoyi kulturi U suchasnij Yevropi na dumku mislitelya antropolatriya peresilila lyubov do Boga i viru u svyatist Cerkvi ta svyashenni prava derzhavi ta sim yi K Leontyev vkazuye na te sho yevropejska dumka poklonyayetsya ne osobistosti sho dosyagla osoblivogo stupenya rozvitku ale prosto individualnosti bud yakoyi i bud yakoyi lyudini bazhaye zrobiti rivnopravnim i shaslivim Taka moral Leontyeva vidkidayetsya Yij vin protistavlyaye inshu moral Leontyev stverdzhuye ruh do Bogolyudini shlyah do yakogo na dumku mislitelya ne lezhit cherez evdemonizm Na dumku Mikoli Berdyayeva moral K Leontyeva ye moral cinnostej a chi ne moral lyudskogo blaga Nadosobova cinnist visha za osobiste blago Dosyagnennya vishih cilej cilej nadosobistih ta nadlyudskih vipravdovuye zhertvi ta strazhdannya istoriyi Nazivati ce amoralizm ye yavne neporozuminnya I Nicshe ne buv amoralistom koli propoviduvav moral lyubovi do dalekogo na protivagu morali lyubovi do blizhnogo Ce insha moral Vidpovidno do poglyadiv mislitelya perevazhno lyudski pomisli socialno nebezpechni tomu svobodu lyudini maye vrivnovazhuvati riznimi politichnimi i religijnimi institutami U comu Leontyevu spivzvuchne konservativne lyudinorozuminnya tak zvanij antropologichnij pesimizm Odnak leontyevska ohorona maye svoyeyu osoblivistyu yaskravo virazhene religijne zabarvlennya Poglyadi ta perekonannyaLeontyev vvazhav golovnoyu nebezpekoyu dlya Rosiyi ta inshih pravoslavnih krayin liberalizm liberalnij kosmopolitizm z jogo omishennyam pobutu ta kultom zagalnogo blagopoluchchya vistupav proti egalitarizmu bezstanovosti demokratizaciyi Propoviduvav vizantizm cerkovnist monarhizm stanova iyerarhiya tosho i soyuz Rosiyi iz krayinami Shodu yak ohoronnij zasib vid revolyucijnih potryasin Leontyeva inodi vidnosyat do piznih slov yanofiliv ale vin skeptichno stavivsya do slov yanofilstva ta slov yanstva Napisav dosit tonki literaturno kritichni etyudi pro Leva Tolstom Ivana Turgenyeva Fedora Dostoyevskogo Kritikuvav Tolstogo ta Dostoyevskogo za rozheve hristiyanstvo Pislya M Ya Danilevskim diliv lyudstvo na kulturno istorichni tipi yaki neminuche prohodyat u svoyemu rozvitku pevni stadiyi yunosti zrilosti ta starosti u terminologiyi Leontyeva pervinnoyi prostoti kvituchoyi skladnosti ta zgasannya sho vede do smerti Takim chinom Leontyev zastosuvav estetichnij princip ocinki suspilstva derzhavi kulturi istoriyi estetizm Leontyeva Cikavivsya socialistichnimi vchennyami chitav P Prudona ta F Lassalya peredrikav yevropejskoyi civilizaciyi politichnu peremogu socializmu opisuyuchi jogo yak feodalizmu majbutnogo novogo korporativnogo primusovogo zakripachennya lyudskih suspilstv novogo rabstva U greko bolgarskomu konflikti yakij buv odnim iz klyuchovih pitan Shidnoyi politiki dlya Rosiyi v 1860 i 1870 i vvazhav sho Konstantinopolskij patriarhat fanariotske duhovenstvo stoyav na kanonichno bezdogannih poziciyah u toj chas yak bolgari vidijshli vid zi vsesvitnoyu Cerkvoyu BibliografiyaPershim jogo nadrukovanim tvorom stala povist Podyaka u rukopisi Nimci sho z yavilasya v Moskovskih vidomostyah 1854 6 10 za pidpisom Podlipki 27 sichnya 2022 u Wayback Machine roman 1861 V svoem krayu Roman v 2 ch 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Soch K N Leonteva Sankt Peterburg tip A A Kraevskogo 1864 6 105 3 177 s Ispoved muzha Aj Burun povest 1867 Gramotnost i narodnost 27 sichnya 2022 u Wayback Machine statya 1868 O vsemirnoj lyubvi po povodu rechi F M Dostoevskogo na Pushkinskom prazdnike statya 1880 Vospominaniya zagorskogo greka Odisseya Polihroniadesa roman 1876 1882 Vizantizm i slavyanstvo 1875 Iz zhizni hristian v Turcii V 3 h t M 1876 Pravoslavnyj nemec Optin ieromonah otec Kliment Zedergolm 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Varshava V Istomin 1880 76 s Kak nado ponimat sblizhenie s narodom 27 sichnya 2022 u Wayback Machine K N Leontev Moskva tip E I Pogodinoj 1881 29 s 23 Vostok Rossiya i Slavyanstvo V 2 h t M 1885 1886 Tom 1 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Tom 2 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Zapiski otshelnika 29 sichnya 2017 u Wayback Machine statya 1887 Pismo studentu 27 sichnya 2022 u Wayback Machine 1888 Nacionalnaya politika kak orudie vsemirnoj revolyucii 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Pisma k O I Fudel K Leontev Moskva tipo lit t va I N Kushnerev i K 1889 48 s O romanah grafa Tolstogo Analiz stil i veyanie Pisano v Optinoj pustyni v 1890 g 27 sichnya 2022 u Wayback Machine M tip V M Sablina 1911 152 s original Russkij vestnik 1890 6 8 poslednee pereizdanie M Librokom 2012 Pismo k svyash Iosifu Fudelyu 27 sichnya 2022 u Wayback Machine ot 19 yanvarya 1 fevralya 1891 g Moe obrashenie i zhizn na sv Afonskoj gore 27 sichnya 2022 u Wayback Machine avtobiograficheskaya statya vpervye opublikovano v 1900 O Vladimire Soloveve i estetike zhizni Po dvum pismam 27 sichnya 2022 u Wayback Machine M Tvorch mysl 1912 40 s Otshelnichestvo monastyr i mir Ih sushnost i vzaimnaya svyaz Chetyre pisma s Afona 27 sichnya 2022 u Wayback Machine K N Leontev Sergiev Posad Religiozno filosof b ka 1913 Sobranie sochinenij K Leonteva M Izdanie V M Sablina 1912 1913 Tom 1 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Tom 2 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Tom 3 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Tom 4 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Tom 5 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Tom 6 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Tom 7 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Tom 8 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Tom 9 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Stranicy vospominanij Konstantina Leonteva 27 sichnya 2022 u Wayback Machine SPb Parfenon 1922 Egipetskij golub Ditya dushi Nyu Jork Izd vo im Chehova 1954 Zapiski otshelnika M Russkaya kniga 1992 Izbrannoe M Moskovskij rabochij 1993 Leontev K N Slavyanofilstvo i gryadushie sudby Rossii 4 lipnya 2018 u Wayback Machine Sost vstupit st ukaz imen i komment A V Belova Otv red O A Platonov M Institut russkoj civilizacii 2010 1232 s ISBN 978 5 902725 48 0 Zbirnik Shid Rosiya ta Slov yanstvo vitrimav za period 1912 2007 rokiv 21 vidannya troma inozemnimi movami Zibrannya tvoriv K M Leontyeva za period 1912 1975 rokiv vidavalosya na troh inozemnih movah dev yat raziv Povne zibrannya tvoriv i listiv K M Leontyeva v 12 tomah bulo rozpochato 2000 roku vidavnictvom Volodimir Dal Sankt Peterburg PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Leontev Vladimir Nikolaevich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1896 T XVIIa S 561 d Track Q23892929d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q24458266 Bulychov N 1 Kaluga Tipo Litografiya Gubernskogo Pravleniya 1908 S 224 z dzherela 27 sichnya 2022 Leontev Vladimir Nikolaevich pisatel Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Moyo obrashenie i zhizn na sv Afonskoj gore Russkij vestnik 1900 9 Leontev K N Strah Bozhij i lyubov k chelovechestvu Po povodu rasskaza gr L N Tolstogo Chem lyudi zhivy 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Berdyaev N A Konstantin Leontev Ocherk iz istorii russkoj religioznoj mysli 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Zenkovskij V V Istoriya russkoj filosofii Arhivovano 9 lipnya 2012 u Archive is Pravoslavnyj Vostok v trudah obshestvennyh i cerkovnyh deyatelej Rossii XIX veka 18 bereznya 2013 u Wayback Machine Pravoslavie Ru 23 aprelya 2004 Plody nacionalnyh dvizhenij na pravoslavnom Vostoke 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Grazhdanin zhurnal 1888 1889 LiteraturaAggeev K M Hristianstvo i ego otnoshenie k blagoustroeniyu zemnoj zhizni Opyt krit izuch i bogosl ocenki raskrytogo K N Leontevym ponimaniya hristianstva 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Kiev tip Petr Barskij 1909 333 s Aleksandrov A A Pamyati K N Leonteva 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Sergiev Posad tip Sv Tr Sergiev lavry 1915 129 s Berdyaev N A Konstantin Leontev Ocherk iz istorii russkoj religioznoj mysli Berdyaev N A Konstantin Leontev Ocherk iz istorii russkoj religioznoj mysli Aleksej Stepanovich Homyakov M AST AST MOSKVA HRANITEL 2007 Volkogonova O D Konstantin Leontev M Molodaya gvardiya 2013 453 11 s il Zhizn zamechatelnyh lyudej Gogolev R A Angelskij doktor russkoj istorii Filosofiya istorii K N Leonteva opyt rekonstrukcii M AIRO XXI 2007 Emelyanov Lukyanchikov M A Ierarhiya radugi Russkaya civilizaciya v nasledii K Leonteva N Danilevskogo O Shpenglera A Tojnbi M Russkij mir 2008 700 s Konoplyancev A Leontev Konstantin Nikolaevich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Kosik V I Konstantin Leontev razmyshleniya na slavyanskuyu temu M 1997 Leontev S I Bazhov Novaya filosofskaya enciklopediya v 4 t pred nauch red soveta V S Styopin 2 e izd ispr i dop M Mysl 2010 2816 s Nekrolog Istoricheskij vestnik Istoriko literaturnyj zhurnal SPb Tipografiya A S Suvorina 1892 T 47 S 291 292 Pamyati Konstantina Nikolaevicha Leonteva 1891 g Lit sb 27 sichnya 2022 u Wayback Machine SPb tip Sirius 1911 425 s Avtory A M Konoplyancev A A Aleksandrov V V Rozanov i dr Repnikov A V LEONTEV Konstantin Nikolaevich Imperatorskij Moskovskij universitet 1755 1917 enciklopedicheskij slovar sostaviteli A Yu Andreev D A Cygankov M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 2010 S 383 384 2000 prim ISBN 978 5 8243 1429 8 Leontev Konstantin Nikolaevich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Ustyan A R Fudel I I K Leontev Sobranie sochinenij K Leonteva M Tipografiya V M Sablina 1912 T I Chizhov Mihail Otv red O A Platonov M Institut russkoj civilizacii 2016 640 s ISBN 978 5 4261 0144 9PosilannyaYanov A L Tri utopiyi M Bakunin F Dostoyevskij ta K Leontyev Proekt Kostyantin Leontyev 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Leontyev Kostyantin Mikolajovich v biblioteci Maksima Moshkova Smirnov I St Istoriki zhartuyut 23 sichnya 2013 u Wayback Machine Dvi monografiyi pro Kostyantina Leontyeva 23 sichnya 2013 u Wayback Machine Shestakova I Disertaciya 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Problema socialnogo progresu u filosofiyi Kostyantina Mikolajovicha Leontyeva 27 sichnya 2022 u Wayback Machine