Спиридон Гопчевич, псевдонім Лео Бреннер (Трієст, 9 липня 1855 — Берлін, 1936 або Відень, 1928) — австро-угорський журналіст, астрономом і публіцист, сербський дипломат. Написав 15 романів, п'єс і поем, кілька астрономічних і географічних книг.
Спиридон Гопчевич | |
---|---|
серб. Спиридон Гопчевић | |
Псевдо | Leo Brenner[1] |
Народився | 9 липня 1855[2][3][…] Трієст, Австрійська імперія |
Помер | 1936[2][3][…] Берлін, Третій Райх |
Країна | Австрія |
Діяльність | астроном, історик, журналіст |
Галузь | астрономія |
Alma mater | d |
Знання мов | німецька[3][6] |
|
Біографія
Спиридон Гопчевич народився в будинку багатого трієстського судновласника , родом із Герцега-Нового. Коли його батько у 1861 році збанкрутував і покінчив життя самогубством, його мати Луїза Еманн забрала його до Відня, де він навчався з 1861 по 1865 рік в єзуїтській школі святої Анни, а з 1865 по 1869 рік він відвідував гімназію в Мелко.
В 1872 році померла його мати. У 1874 році він вступив до Віденської консерваторії (на фортепіано та спів), але залишив її через рік. З 1875 року працює військовим кореспондентом для різних віденських газет і робить репортажи про Боснійсько-герцеговинське повстання та подальшу Чорногорсько-турецьку війну, яка закінчилася відступом османів у 1878 році.
З 1880 року працював військовим кореспондентом на Балканах, багато подорожував, був в Сибіру, на Близькому Сході, в Північній Африці, в Америці.
Між 1886 та 1887 роками він працює аташе в сербському посольстві в Берліні, а з 1887 до 1890 року — аташе в сербському посольстві у Відні.
Перша його книга «Чорногорія і чорногорці» була опублікована в 1877 році в Лейпцигу. Потім він написав ще кілька книг на тему Південно-Східних Балкан і їх народів. У політичному плані він, як і багато інших його сучасників, був у захваті від ідеї зібрати всіх південних слов'ян в єдину державу, утворену навколо Сербського королівства.
Через антирежимну літературу у 1882 (або 1893) році Гопчевич опинився у в'язниці і після цього залишив журналістику.
Кар'єра під ім'ям Лео Бреннер
Після журналістики він повністю присвятив себе астрономії, за допомогою своєї багатої австрійської дружини Франциски фон Прасковіц та її соціальних зв'язків він зібрав кошти для відкриття обсерваторії в Малому Лошині, яку назвав Manora Sternwarte (Manora — псевдонім його дружини, нім. Sternwarte — обсерваторія). В 1893 році вони переїжджають до Малого Лошиня, де орендують на 15 років віллу, на даху якої вони будують астрономічну обсерваторію площею 16 м² з дерев'яною вежею, яка може обертатися навколо своєї осі, і купують 178-міліметровий телескоп. Манорська обсерваторія також мала власну бібліотеку з понад 4000 найменувань.
Обсерваторія була відкрита 9 травня 1894 року. У наступні роки Гопчевич під псевдонімом Лео Бренер опублікував багато результатів своїх спостережень у престижних на той час журналах Astronomische Nachrtrichten, Observatory, The Journal of the British Astronomical Association, The English Mechanic, World of Science, а Манору відвідали багато астрономів.
Його наукову кар'єру поховало обчислення часу обертання Венери, яке виявилося помилковим, після чого колеги стали дивитися на його роботу скептично. Це втягнуло його в запеклу полеміку, яка ще більше дискредитувала його в науковому світі, після чого журнал Astronomische Nachrtrichten припинив публікацію його праць.
Обурений цим, він створив у 1899 році власний журнал Astronomische Rundschau, — перший астрономічний оглядовий журнал у Південно-Східній Європі. Також він також опублікував ряд книг з астрономії: Прогулянка небосхилом, Посібник для астрономів-любителів, Нова прогулянка небосхилом.
Коли в 1900 році Австро-Угорщина скоротила подальшу фінансову допомогу, Гопчевич не зміг самостійно фінансувати обсерваторію і, зактивши її в 1909 році, переїхав до США.
Гопчевич кілька років жив у Сан-Франциско, намагаючись досягти успіху в зовсім іншій сфері і написавши дві опери — «Паризькі вересневі дні» (1912) і «Рятівник життя» (1914). Перед самим початком Першої світової війни він повернувся до Європи, до Берліна, де редагував військовий журнал і публікував політичні статті на тему об'єднання всіх південнослов'янських народів, але цього разу під егідою Австро-Угорщини.
Після війни він дуже збіднив, але продовжував писати. Останній відомий текст, який він написав, датується 1922 роком і говорить про міфічні затонулі континенти Атлантиду та Лемурію.
Коли і де він помер, — невідомо. Часто вказуються 1928 рік і Відень, а також 1936 рік і Відень або Берлін. В одному джерелі датою смерті навіть вказано 1909 рік.
Спадщина
Його внеску в астрономію було достатньо для того, щоб його колега, німецький астроном Філіп Фаут (1867—1941), назвав на його честь кратер на Місяці.
Вулиця в Малому Лошині, де раніше була його обсерваторія, досі носить ім'я Спиридона Гопчевича, а місцеве астрономічне товариство, яке працює з 1993 року, носить ім'я Лео Бренера.
Бібліографія (неповний список)
Під своїм власним прізвищем Гопчевич він написав наступні книги:
- Montenegro und die Montenegriner, 1877
- Uber Albanien und seine Liga, 1881
- Serbien und Serben 1888.
- Altserbien und Mekedonien 1889
- Bulgarien und Ostrumelien, 1886
- Kriegsgeschichtliche Studien, (dvije knjige) 1887
- Makedonien und Alt-Serbien, 1889
Під прізвищем Бреннер він рпублікував книги:
- Spaziergänge druh das Himmelszelt, Leipzig 1898
- Beobachtungs-Objekte für Amateur-Astronomen, 1902
- USA. Aus dem Dollarlande; Sitten, Zustände und Einrichtungen der Vereinigten Staaten, 1913
- Das Fürstentum Albanien, 1914
- Geschichte von Montenegro und Albanien, 1914
- Aus dem Lande der unbegrenzten Heuchelei. Englische Zustände, 1915
- Rußland und Serbien von 1804—1915., 1916
- Amerikas Rolle im Weltkriege, 1917
- Die Wahrheit über Jesus nach den ausgegrabenen Aufzeichnungen seines Jugendfreundes, 1920
- Kulturgeschichtliche Studien, 1920
- Österreichs Untergang, 1920
Біографії
- Joseph Ashbrook: The Curious Career of Leo Brenner
- Michael Heim: Spiridion Gopcevic: Leben und Werk (Wiesbaden: O. Harrassowitz, 1966);
Примітки
- Czech National Authority Database
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11677357X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ISNI — 2012.
- Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- CONOR.Sl
- Leo Brenner (Spiridion Gopčević) (hrvatski) . Astronomsko društvo "Leo Brenner". Процитовано 08. 09. 2015.
- Brenner (engleski) . USGS Astrogeology Science Center. Процитовано 08. 09. 2015.
- Spiridon Gopčević (srpskohrvatski) . Paluba. Процитовано 08. 09. 2015.
- Spiridon Gopčević-Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL) (PDF) (njemački) . Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1959, str. 32. Процитовано 08. 09. 2015.
- Spiridon Gopcevic (engleski) . IstriaNet. Процитовано 09. 09. 2015.
- (hrvatski) . Zvjezdarnica. Архів оригіналу за 31 серпня 2015. Процитовано 08. 09. 2015.
- Genti di San Spiridone. I Serbi a Trieste 1751-1914 (talijanski) . Comune di Trieste. Процитовано 08. 09. 2015.
Посилання
- Спиридон Гопчевич на порталі IstriaNet (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spiridon Gopchevich psevdonim Leo Brenner Triyest 9 lipnya 1855 Berlin 1936 abo Viden 1928 avstro ugorskij zhurnalist astronomom i publicist serbskij diplomat Napisav 15 romaniv p yes i poem kilka astronomichnih i geografichnih knig Spiridon Gopchevichserb Spiridon GopcheviћPsevdoLeo Brenner 1 Narodivsya9 lipnya 1855 1855 07 09 2 3 Triyest Avstrijska imperiyaPomer1936 2 3 Berlin Tretij RajhKrayina AvstriyaDiyalnistastronom istorik zhurnalistGaluzastronomiyaAlma materdZnannya movnimecka 3 6 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSpiridon Gopchevich narodivsya v budinku bagatogo triyestskogo sudnovlasnika rodom iz Gercega Novogo Koli jogo batko u 1861 roci zbankrutuvav i pokinchiv zhittya samogubstvom jogo mati Luyiza Emann zabrala jogo do Vidnya de vin navchavsya z 1861 po 1865 rik v yezuyitskij shkoli svyatoyi Anni a z 1865 po 1869 rik vin vidviduvav gimnaziyu v Melko V 1872 roci pomerla jogo mati U 1874 roci vin vstupiv do Videnskoyi konservatoriyi na fortepiano ta spiv ale zalishiv yiyi cherez rik Z 1875 roku pracyuye vijskovim korespondentom dlya riznih videnskih gazet i robit reportazhi pro Bosnijsko gercegovinske povstannya ta podalshu Chornogorsko turecku vijnu yaka zakinchilasya vidstupom osmaniv u 1878 roci Z 1880 roku pracyuvav vijskovim korespondentom na Balkanah bagato podorozhuvav buv v Sibiru na Blizkomu Shodi v Pivnichnij Africi v Americi Mizh 1886 ta 1887 rokami vin pracyuye atashe v serbskomu posolstvi v Berlini a z 1887 do 1890 roku atashe v serbskomu posolstvi u Vidni Persha jogo kniga Chornogoriya i chornogorci bula opublikovana v 1877 roci v Lejpcigu Potim vin napisav she kilka knig na temu Pivdenno Shidnih Balkan i yih narodiv U politichnomu plani vin yak i bagato inshih jogo suchasnikiv buv u zahvati vid ideyi zibrati vsih pivdennih slov yan v yedinu derzhavu utvorenu navkolo Serbskogo korolivstva Cherez antirezhimnu literaturu u 1882 abo 1893 roci Gopchevich opinivsya u v yaznici i pislya cogo zalishiv zhurnalistiku Kar yera pid im yam Leo Brenner Pislya zhurnalistiki vin povnistyu prisvyativ sebe astronomiyi za dopomogoyu svoyeyi bagatoyi avstrijskoyi druzhini Franciski fon Praskovic ta yiyi socialnih zv yazkiv vin zibrav koshti dlya vidkrittya observatoriyi v Malomu Loshini yaku nazvav Manora Sternwarte Manora psevdonim jogo druzhini nim Sternwarte observatoriya V 1893 roci voni pereyizhdzhayut do Malogo Loshinya de orenduyut na 15 rokiv villu na dahu yakoyi voni buduyut astronomichnu observatoriyu plosheyu 16 m z derev yanoyu vezheyu yaka mozhe obertatisya navkolo svoyeyi osi i kupuyut 178 milimetrovij teleskop Manorska observatoriya takozh mala vlasnu biblioteku z ponad 4000 najmenuvan Malyunok astronomichnih sposterezhen Observatoriya bula vidkrita 9 travnya 1894 roku U nastupni roki Gopchevich pid psevdonimom Leo Brener opublikuvav bagato rezultativ svoyih sposterezhen u prestizhnih na toj chas zhurnalah Astronomische Nachrtrichten Observatory The Journal of the British Astronomical Association The English Mechanic World of Science a Manoru vidvidali bagato astronomiv Jogo naukovu kar yeru pohovalo obchislennya chasu obertannya Veneri yake viyavilosya pomilkovim pislya chogo kolegi stali divitisya na jogo robotu skeptichno Ce vtyagnulo jogo v zapeklu polemiku yaka she bilshe diskredituvala jogo v naukovomu sviti pislya chogo zhurnal Astronomische Nachrtrichten pripiniv publikaciyu jogo prac Oburenij cim vin stvoriv u 1899 roci vlasnij zhurnal Astronomische Rundschau pershij astronomichnij oglyadovij zhurnal u Pivdenno Shidnij Yevropi Takozh vin takozh opublikuvav ryad knig z astronomiyi Progulyanka neboshilom Posibnik dlya astronomiv lyubiteliv Nova progulyanka neboshilom Koli v 1900 roci Avstro Ugorshina skorotila podalshu finansovu dopomogu Gopchevich ne zmig samostijno finansuvati observatoriyu i zaktivshi yiyi v 1909 roci pereyihav do SShA Gopchevich kilka rokiv zhiv u San Francisko namagayuchis dosyagti uspihu v zovsim inshij sferi i napisavshi dvi operi Parizki veresnevi dni 1912 i Ryativnik zhittya 1914 Pered samim pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni vin povernuvsya do Yevropi do Berlina de redaguvav vijskovij zhurnal i publikuvav politichni statti na temu ob yednannya vsih pivdennoslov yanskih narodiv ale cogo razu pid egidoyu Avstro Ugorshini Pislya vijni vin duzhe zbidniv ale prodovzhuvav pisati Ostannij vidomij tekst yakij vin napisav datuyetsya 1922 rokom i govorit pro mifichni zatonuli kontinenti Atlantidu ta Lemuriyu Koli i de vin pomer nevidomo Chasto vkazuyutsya 1928 rik i Viden a takozh 1936 rik i Viden abo Berlin V odnomu dzhereli datoyu smerti navit vkazano 1909 rik Spadshina Jogo vnesku v astronomiyu bulo dostatno dlya togo shob jogo kolega nimeckij astronom Filip Faut 1867 1941 nazvav na jogo chest krater na Misyaci Vulicya v Malomu Loshini de ranishe bula jogo observatoriya dosi nosit im ya Spiridona Gopchevicha a misceve astronomichne tovaristvo yake pracyuye z 1993 roku nosit im ya Leo Brenera Bibliografiya nepovnij spisok Pid svoyim vlasnim prizvishem Gopchevich vin napisav nastupni knigi Montenegro und die Montenegriner 1877 Uber Albanien und seine Liga 1881 Serbien und Serben 1888 Altserbien und Mekedonien 1889 Bulgarien und Ostrumelien 1886 Kriegsgeschichtliche Studien dvije knjige 1887 Makedonien und Alt Serbien 1889 Pid prizvishem Brenner vin rpublikuvav knigi Spaziergange druh das Himmelszelt Leipzig 1898 Beobachtungs Objekte fur Amateur Astronomen 1902 USA Aus dem Dollarlande Sitten Zustande und Einrichtungen der Vereinigten Staaten 1913 Das Furstentum Albanien 1914 Geschichte von Montenegro und Albanien 1914 Aus dem Lande der unbegrenzten Heuchelei Englische Zustande 1915 Russland und Serbien von 1804 1915 1916 Amerikas Rolle im Weltkriege 1917 Die Wahrheit uber Jesus nach den ausgegrabenen Aufzeichnungen seines Jugendfreundes 1920 Kulturgeschichtliche Studien 1920 Osterreichs Untergang 1920 Biografiyi Joseph Ashbrook The Curious Career of Leo Brenner Michael Heim Spiridion Gopcevic Leben und Werk Wiesbaden O Harrassowitz 1966 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Deutsche Nationalbibliothek Record 11677357X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 ISNI 2012 d Track Q423048 Hrvatski biografski leksikon 1983 d Track Q1563573 CONOR Sl d Track Q16744133 Leo Brenner Spiridion Gopcevic hrvatski Astronomsko drustvo Leo Brenner Procitovano 08 09 2015 Brenner engleski USGS Astrogeology Science Center Procitovano 08 09 2015 Spiridon Gopcevic srpskohrvatski Paluba Procitovano 08 09 2015 Spiridon Gopcevic Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL PDF njemacki Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 1959 str 32 Procitovano 08 09 2015 Spiridon Gopcevic engleski IstriaNet Procitovano 09 09 2015 hrvatski Zvjezdarnica Arhiv originalu za 31 serpnya 2015 Procitovano 08 09 2015 Genti di San Spiridone I Serbi a Trieste 1751 1914 talijanski Comune di Trieste Procitovano 08 09 2015 PosilannyaSpiridon Gopchevich na portali IstriaNet angl