Лемківський говір, західнокарпатський говір — один з архаїчних говорів карпатської групи південно-західного наріччя української мови. Територіально лемківський говір накладався на етнографічну зону Лемківщини, співвідносну з етнографічною групою українців — лемків. Поширений на крайньому заході українського етномовного ареалу у західних районах Закарпатської області, у Східній Словаччині і Підкарпатському воєводстві Польщі.
Межі поширення
На сході межує з бойківським говором і закарпатським говором, на півдні і заході — зі словацькими, на півночі — з польськими говорами. Лемківським діалектичним анклавом є східнолемківська острівна говірка жителів сіл між Стрижевом і Кросно (їх називають замішанцями).
Після Другої світової війни значну частину лемків було примусово переселено у західні та південно-східні області України, на північно-західні землі Польщі (Акція Вісла), що зумовило інтенсивну трансформацію лемківських переселенських говірок у нових діалектичних умовах. Тривалі та інтенсивні контакти лемківського говору із західнослов'янськими діалектами зумовили появу багатьох його специфічних ознак. У своїх основних рисах лемківський говір становить єдність, хоч помітно диференціюється на різних структурних рівнях. Однією з істотних ознак лемківського говору є сталий (слабо динамічний) наголос — на другому від кінця слова складі, за винятком східних говірок з рухомим (динамічним) наголосом (вóда, дóхыж).
Фонетичні особливості лемківського говору
- Збереження голосного середньо-заднього ряду верхньопереднього підняття [ы], опозиція голосних верхнього підняття: [i], [у], [ы];
- Наявність рефлексів давніх [о], [е] в нових закритих складах як [ў], наявність лабіалізованого [ыо].
- Особливістю наголошування зумовлені незначні відмінності між наголошеним і ненаголошеним вокалізмом; специфіку ненаголошеного вокалізму визначає укання — перехід [о] в [уо], [у] під наголосом і в ненаголошеній позиції перед складом з голосним високого підняття [і], [у], а також перед [ў], перед складом з [а] (на дуоруозі, пуотік, знуоў, пуолуола);
- Перехід [е] в [и] переважно у позиції перед м'яким приголосним (вир'х, типир’);
- Вимова на місці давніх [ы] та [і] як [ий] (колий «коли», гусий «гуси», ідий «іди»);
- Розвиток давнього [е] в [у], [ў], що відповідають літературному [і] (вечўр ‘вечір’, т'утка ‘тітка’);
- Розвиток давнього сполучення «-ьр-» у «-ир-», «-ыр-» (гырміт ‘гримить’, дырва ‘дрова’, хирбет ‘хребет’) та -ьл- як -ыл- (былха ‘блоха’).
У ділянці консонантизму найважливіші особливості такі: реалізація ознак твердість/м'якість, менше — дзвінкість/глухість, а також окремі поширені в говірках заміни одного звука іншим.
Лемківські говірки розрізняються інтенсивністю вияву м'якості [ц’], [дз’], [с’], [з’], внаслідок чого можливі протиставлення типу [c’’]: [c’]: [c]; у частині говірок наявні лише м'які [ч’] і [дж’]; поширене заступлення [т’’], [д’’] на [ц’’], [дз’’] (ц'агне < т'агне, дз’’іц’’ми < д’’іт’’ми; окр. говіркам властиве пом'якшення передньоязикових та губних приголосних перед давнім [е] (т'еп'ир, с'ево ‘село’); одночасно в ін. говірках відома втрата м'якості [т’], [н’], [с’], [ц’] у кін. слів (кін ‘кінь’, вес ‘весь’), відсутність [р’]. У кін. слова в багатьох говірках дзвінкі приголосні оглушуються, переходять у глухі відповідники (мет ‘мед’). Звук [л] у позиції перед лабіалізованим голосним заступається звуком [ў] (пўух ‘плуг’, а перед нелабіалізованими голосними — звуком [в] (вава ‘лава’, ц'івий ‘цілий’); звуки [в], [ў] у позиції прийменника і префікса часто заступаються ін. звуками — [г] перед дзвінкими приголосними (гдова ‘вдова’), і [x], [ф] перед глухими (x коморі ‘в коморі’, фчора ‘вчора’).
Морфологічні особливості лемківського говору
До важливих морфологічних особливостей належать: наявність давнього закінчення -и в називному відмінку множини іменників чоловічого роду (парібци, войаци); закінчення -ы у прикметниках і займенниках прикметникового типу у називному відмінку множини (здоровы); закінчення -ом в орудному відмінку однини іменників та узгоджених з ними прикметників, займенників (добром, жоном, тобом); в орудному відмінку однини прикметників та займенників часто фіксується закінчення форм двоїни — -ма (тыма, більша, котрыма); у родовому відмінку однини прикметників жіночого роду нерідко виступає усічена форма -ой замість -ойі (великой, славной); при дієвідмінюванні у східних лемківських говірках зберігається давня сполука губний приголосний +j (купйу, робйат); складені форми майбутнього числа дієслів творяться переважно від дієслова бути і кол. дієприкметника (буду робив), зрідка — від цього ж допоміжного дієслова й інфінітива (будéме вйазáти); наявна словотворна частка да замість де (дахто, дакому); поширені прийменники к та його варіанти ік, ґ, іґ, ку, ґу (к лісу, ґу нам), пред, през ‘через’, ‘без’ (през готар ‘через межу’) та ін.
Синтаксичні особливості лемківського говору
Синтаксичні особливості: прийменник «с» + іменник зі значенням знаряддя дії в орудному відмінку (орати с пўугом, пише с пером); конструкцій прийменник «о» + іменник у місцевому або знахідному відмінку (о н'ім знайу, о два дни, о холоды, о кривих лабах).
Лексичні і семантичні особливості лемківського говору
Лексичні й семантичні особливості лемківського говору значною мірою зумовлені тісними зв'язками із сусідніми словацькими і польськими говірками, а також зв'язками з українськими надсянським говором і закарпатським говором; до специфічно лемківських належать лексеми гомбалка, гомбачка ‘гойдалка’, ґрул'і ‘картопля’, жидлик ‘кварта’ (пити воду), керпці ‘постоли’, криж, марадик і ракош ‘копи’ (снопів на полі), кукуріца ‘кукурудза’, мишпергач ‘кажан’ та ін.
Різні структурні рівні лемківського говору відбито в лінгвістичних атласах, описових працях, у діалектичних словниках. Риси лемківського говору широко представлені в пам'ятках писемності різних жанрів, починаючи з 16 ст., — ділових документах, оригінальних і перекладних конфесійних текстах, художній літературі; записах фольклору. У 30-х і 90-х рр. 20 ст. були спроби кодифікувати лемківський говір з метою викладання у школі.
Див. також
Джерела
- Гриценко П. Українська мова. Енциклопедія [ 25 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Нагорна Т. Не мова, а лем діалект [ 9 липня 2015 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2015. — 7 липня.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lemkivskij govir zahidnokarpatskij govir odin z arhayichnih govoriv karpatskoyi grupi pivdenno zahidnogo narichchya ukrayinskoyi movi Teritorialno lemkivskij govir nakladavsya na etnografichnu zonu Lemkivshini spivvidnosnu z etnografichnoyu grupoyu ukrayinciv lemkiv Poshirenij na krajnomu zahodi ukrayinskogo etnomovnogo arealu u zahidnih rajonah Zakarpatskoyi oblasti u Shidnij Slovachchini i Pidkarpatskomu voyevodstvi Polshi Karta ukrayinskih narich i govoriv 2005 Lemkivskij govir romb Ne plutati z Lemkivska mova Mezhi poshirennyaNa shodi mezhuye z bojkivskim govorom i zakarpatskim govorom na pivdni i zahodi zi slovackimi na pivnochi z polskimi govorami Lemkivskim dialektichnim anklavom ye shidnolemkivska ostrivna govirka zhiteliv sil mizh Strizhevom i Krosno yih nazivayut zamishancyami Pislya Drugoyi svitovoyi vijni znachnu chastinu lemkiv bulo primusovo pereseleno u zahidni ta pivdenno shidni oblasti Ukrayini na pivnichno zahidni zemli Polshi Akciya Visla sho zumovilo intensivnu transformaciyu lemkivskih pereselenskih govirok u novih dialektichnih umovah Trivali ta intensivni kontakti lemkivskogo govoru iz zahidnoslov yanskimi dialektami zumovili poyavu bagatoh jogo specifichnih oznak U svoyih osnovnih risah lemkivskij govir stanovit yednist hoch pomitno diferenciyuyetsya na riznih strukturnih rivnyah Odniyeyu z istotnih oznak lemkivskogo govoru ye stalij slabo dinamichnij nagolos na drugomu vid kincya slova skladi za vinyatkom shidnih govirok z ruhomim dinamichnim nagolosom voda dohyzh Fonetichni osoblivosti lemkivskogo govoruZberezhennya golosnogo seredno zadnogo ryadu verhnoperednogo pidnyattya y opoziciya golosnih verhnogo pidnyattya i u y Nayavnist refleksiv davnih o e v novih zakritih skladah yak y nayavnist labializovanogo yo Osoblivistyu nagoloshuvannya zumovleni neznachni vidminnosti mizh nagoloshenim i nenagoloshenim vokalizmom specifiku nenagoloshenogo vokalizmu viznachaye ukannya perehid o v uo u pid nagolosom i v nenagoloshenij poziciyi pered skladom z golosnim visokogo pidnyattya i u a takozh pered y pered skladom z a na duoruozi puotik znuoy puoluola Perehid e v i perevazhno u poziciyi pered m yakim prigolosnim vir h tipir Vimova na misci davnih y ta i yak ij kolij koli gusij gusi idij idi Rozvitok davnogo e v u y sho vidpovidayut literaturnomu i vechyr vechir t utka titka Rozvitok davnogo spoluchennya r u ir yr gyrmit grimit dyrva drova hirbet hrebet ta l yak yl bylha bloha U dilyanci konsonantizmu najvazhlivishi osoblivosti taki realizaciya oznak tverdist m yakist menshe dzvinkist gluhist a takozh okremi poshireni v govirkah zamini odnogo zvuka inshim Lemkivski govirki rozriznyayutsya intensivnistyu viyavu m yakosti c dz s z vnaslidok chogo mozhlivi protistavlennya tipu c c c u chastini govirok nayavni lishe m yaki ch i dzh poshirene zastuplennya t d na c dz c agne lt t agne dz ic mi lt d it mi okr govirkam vlastive pom yakshennya perednoyazikovih ta gubnih prigolosnih pered davnim e t ep ir s evo selo odnochasno v in govirkah vidoma vtrata m yakosti t n s c u kin sliv kin kin ves ves vidsutnist r U kin slova v bagatoh govirkah dzvinki prigolosni oglushuyutsya perehodyat u gluhi vidpovidniki met med Zvuk l u poziciyi pered labializovanim golosnim zastupayetsya zvukom y pyuh plug a pered nelabializovanimi golosnimi zvukom v vava lava c ivij cilij zvuki v y u poziciyi prijmennika i prefiksa chasto zastupayutsya in zvukami g pered dzvinkimi prigolosnimi gdova vdova i x f pered gluhimi x komori v komori fchora vchora Morfologichni osoblivosti lemkivskogo govoruDo vazhlivih morfologichnih osoblivostej nalezhat nayavnist davnogo zakinchennya i v nazivnomu vidminku mnozhini imennikiv cholovichogo rodu paribci vojaci zakinchennya y u prikmetnikah i zajmennikah prikmetnikovogo tipu u nazivnomu vidminku mnozhini zdorovy zakinchennya om v orudnomu vidminku odnini imennikiv ta uzgodzhenih z nimi prikmetnikiv zajmennikiv dobrom zhonom tobom v orudnomu vidminku odnini prikmetnikiv ta zajmennikiv chasto fiksuyetsya zakinchennya form dvoyini ma tyma bilsha kotryma u rodovomu vidminku odnini prikmetnikiv zhinochogo rodu neridko vistupaye usichena forma oj zamist oji velikoj slavnoj pri diyevidminyuvanni u shidnih lemkivskih govirkah zberigayetsya davnya spoluka gubnij prigolosnij j kupju robjat skladeni formi majbutnogo chisla diyesliv tvoryatsya perevazhno vid diyeslova buti i kol diyeprikmetnika budu robiv zridka vid cogo zh dopomizhnogo diyeslova j infinitiva budeme vjazati nayavna slovotvorna chastka da zamist de dahto dakomu poshireni prijmenniki k ta jogo varianti ik g ig ku gu k lisu gu nam pred prez cherez bez prez gotar cherez mezhu ta in Sintaksichni osoblivosti lemkivskogo govoruSintaksichni osoblivosti prijmennik s imennik zi znachennyam znaryaddya diyi v orudnomu vidminku orati s pyugom pishe s perom konstrukcij prijmennik o imennik u miscevomu abo znahidnomu vidminku o n im znaju o dva dni o holody o krivih labah Leksichni i semantichni osoblivosti lemkivskogo govoruLeksichni j semantichni osoblivosti lemkivskogo govoru znachnoyu miroyu zumovleni tisnimi zv yazkami iz susidnimi slovackimi i polskimi govirkami a takozh zv yazkami z ukrayinskimi nadsyanskim govorom i zakarpatskim govorom do specifichno lemkivskih nalezhat leksemi gombalka gombachka gojdalka grul i kartoplya zhidlik kvarta piti vodu kerpci postoli krizh maradik i rakosh kopi snopiv na poli kukurica kukurudza mishpergach kazhan ta in Rizni strukturni rivni lemkivskogo govoru vidbito v lingvistichnih atlasah opisovih pracyah u dialektichnih slovnikah Risi lemkivskogo govoru shiroko predstavleni v pam yatkah pisemnosti riznih zhanriv pochinayuchi z 16 st dilovih dokumentah originalnih i perekladnih konfesijnih tekstah hudozhnij literaturi zapisah folkloru U 30 h i 90 h rr 20 st buli sprobi kodifikuvati lemkivskij govir z metoyu vikladannya u shkoli Div takozhRusinska mova na Pryashivshini Ukrayinska mova na PryashivshiniDzherelaGricenko P Ukrayinska mova Enciklopediya 25 lipnya 2009 u Wayback Machine Nagorna T Ne mova a lem dialekt 9 lipnya 2015 u Wayback Machine Zbruc 2015 7 lipnya Portal Ukrayinska mova