Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Русинська (лемківсько-пряшівська, шарисько-пряшівська) мова на Пряшівщині, у Словаччині — кодифікований варіант русинської мови у Північно-східній Словаччині.
- Див. також статті Українська мова на Пряшівщині, Пряшівщина.
Сучасне використання кодифікованих діалектів (лемківської мови у Польщі, русинської мови на Пряшівщині, намагання використовувати русинську мову на Закарпатті) замість літературної української пояснюється як політичними чинниками (відсутність культурних зв'язків з Україною, відсутність державної політики України щодо українсько-русинського населення Польщі, Словаччини, Румунії, відповідна державна політика інших країн, направлена на послаблення українського етносу), так і відродженням старої політичної ідеї початку XX ст. про існування русинів як окремого від українців народу — після того, як населення Східної Галичини у 30-х р.р. XX ст. змінило етнонім «русин» на «українець», русинами й далі називало себе лише населення окраїнних українських територій, які згодом не увійшли до української держави.
Загальний огляд
Русинами ідентифікує себе дві третини русинсько-українського населення Словаччини, українцями — третина (серед найвідоміших їхніх представників — Павло Богдан і Іван Лаба), рідною мовою русинську називають 24 тис. осіб, українську — 11 тис. осіб. Організація «Русинська оброда» ставить на меті досягнути позначки 100 тис. осіб, які записали б себе русинами під час перепису населення у Словаччині у 2011 р.
Одним з поглядів щодо причин відродження «неорусинського» руху на Пряшівщині є такий:
 | «Чому русинський рух зробився «модним»? , етнолог з Пряшева |  |
У Закарпатті з загальної кількості населення 1,255 млн осіб (українців — 1,010 млн осіб), русинами продовжують називати себе 10,1 тис. осіб.
Серед чотирьох «русинських» мікромов три — бачвансько-русинська (бачвансько-сримська, паннонська), русинська на Пряшівщині (лемківсько-пряшівська, шарисько-пряшівська) та лемківська у Польщі (лемківсько-горлицька) — є кодифікованими у 90-х р.р. XX ст., а «підкарпаторусинська» (русинська на Закарпатті) не є кодифікованою і являє собою масив українських говорів — середньозакарпатського, лемківського, бойківського (верховинський діалект) та гуцульського).
Кодифікація
Русинська мова на Пряшівщині у Словаччині була кодифікована 27 січня 1995 р. на основі карпатських говірок української мови, що побутують у нині словацькому Земпліні (за книгою В. Ябура та Ю. Панька «Правила русиньского правопису», Пряшів, 1994 р.). На думку кодифікаторів, ці говірки є перехідними до лемківського (на заході) та до середньозакарпатського (на сході) діалектів. 1 вересня 2005 р. кодифікований правопис було доповнено і частково змінено (що відображено у книзі В. Ябура та А. Плішкової «Русинська мова у дзеркалі нових правил для початкових і середніх шкіл з навчанням русинською мовою» (русин. «Русиньскый язык в зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка»), 2005 р.).
Русинська мова на Пряшівщині записується не лише кириличним алфавітом, але і латинкою (зокрема в альманасі «Gregokatolîc´kyj rusîňskyj kalendar´» та газеті «Časopîs Obščestva sv. Joana Krestîteľa — Artos»).
Алфавіт
| А а | Б б | В в | Г г | Ґ ґ | Д д | Е е | Є є | Ё ё | Ж ж |
| З з | І і | Ї ї | И и | Ы ы | Й й | К к | Л л | М м | Н н |
| О о | П п | Р р | С с | Т т | У у | Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч |
| Ш ш | Щ щ | Ю ю | Я я | ь | ъ |
Фонологічні риси кодифікованого на Пряшівщині варіанту (за В. Ябуром) |
|
Для багатьох говірок українського Закарпаття також характерні всі вищезазначені риси.
На письмі у русинській мові Пряшівщини від 1995 р. вживаються літери ё (ёго дївка «його донька»), ґ (в авґустї «у серпні», ґраматіка «граматика»), ї (як на місці літературного українського ї — україньскы «український», так і для позначення і, що пом'якшує попередню приголосну бісїдує «бесідує, говорить, розмовляє»), від 2005 р. також ъ як розділовий знак. Норми вживання цих літер значною мірою успадковані з желехівки 19 століття.
Досі різні видання вживають трохи відмінну орфографію (наприклад, доктор / дохтор, нёго / нього, чоловікови / чоловікові).
Використання
Русинською мовою Пряшівщини регулярно виходять підручники русинської мови («Русиньскый язык про 9. класу ОШ із навчанём русиньского языка» Яна Гриба, «Русиньскый язык про 1., 2., 3., 4. класу СШ із навчанём русиньского языка» Василя Ябура та Анни Плішкової), вийшов збірник правил правопису «Русиньскый язык у зеркалі новых правил про ОШ і СШ з навчанём русиньского языка» Василя Ябура та Анни Плішкової). У 1994 р. вийшов друком «Орфоґрафічный словник русиньского языка» (видавець «Русиньска оброда», Пряшів), у 2007 р. — «Ґраматічный і правописный словник» (видавці часопис «Русин» і «Народны новинкы», Пряшів).
Греко-католицьким священником зі Словаччини Франтішком Крайняком кирилицею та латинкою було видано у 1992 р. у Пряшеві «Малый ґрекокатолицькый катехізм про русиньскы діти», у 1999 р. у Меджилабірцях «Євангелія на неділі і свята цілого року» та у 2003 р. у Меджилабірцях «Євангеліє од св. Йоана».
Русинською мовою Пряшівщини (різною орфографією) видаються такі часописи: тижневик «Народны новинкы», культурно-християнський часопис «Русин», двотижневик «InfoРусин», «Časopîs Obščestva sv. Joana Krestîteľa — Artos», «Русиньскый народный календар», «Русиньскый літературный алманах» і «Gregokatolîc´kyj rusîňskyj kalendar´»/ «Ґрекокатольцькый русиньскый календарь»., ведуться програми радіостанції «Патрія».
Словацькі лінгвісти Анна Плішкова, Василь Ябур та Кветослава Копорова публікують підручники та нормативні довідники з пряшівського діалекту русинської мови. Їхні погляди на граматику та правопис відрізняються від нормативів Гарайди, який підтримує редактор русинської Вікіпедії Ігор Керча.
Примітки
- Terra Пряшівщина. (укр.)
- Про кількість та склад населення Закарпатської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року [ 30 квітня 2009 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Правобережні села від ріки Цірохи по ріку Удаву, по лінії сіл Пихні, Пчолине, Гостовиці, Осадне, Паризівці, Нехваль Полянка, Вишня Яблінка.
- Акцептація норматівності у русинській публіцистиці в Словаччині [ 17 липня 2009 у Wayback Machine.]. (русин.)
- Ujko Vasyľ … [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.].
- З сайту «Академії русинської культури у Словацькій Республіці» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. (русин.)
Посилання
- Любомир Белей. Затоплені асиміляцією. Історія українців Словаччини: від незнання до безпам'ятства // Український тиждень, № 6 (171), 11.02.2011 [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Русинська мова на Пряшівщині
- Kurz rusínskeho jazyka [ 10 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Про русинську мову на Пряшівщині на сайті «Академії русинської культури у Словацькій Республіці» [ 7 вересня 2019 у Wayback Machine.]. (русин.-пряш.), (словац.), (англ.)
- Програма привітань радіостанції «Патрія», подкаст (можна слухати як звучить русинська мова на Пряшівщині). (русин.-пряш.)
- Хітпаради української та русинської музики радіостанції «Патрія», подкаст. (русин.-пряш.), (укр.)
- «Розповіді з Підкарпаття»[недоступне посилання з липня 2019] — дослідження діалектів українських сіл Пряшівщини. (укр.)
- ЗМІ — ** Інтернет-версія газети «InfoРусин» [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.], 2005—2010 р.р. (для перегляду завантажити файл на комп'ютер). (русин.-пряш.)
- 2000—2005 р.р. (для перегляду завантажити файл на комп'ютер). (русин.-пряш.)
- 2000—2005 р.р. (для перегляду завантажити файл на комп'ютер). (русин.-пряш.)
- Українська мова на Пряшівщині
- ЗМІ — ** Програма «Корені» радіостанції «Патрія», Кошіце, Словаччина (подкаст). (укр.)
- . (укр.)
- Українські організації — ** «Союз русинів-українців СР». (словац.), (укр.)
- Вебсайт Союзу скаутів «Пласт» українсько-русинської молоді Словаччини та українського народного аматорського хору «Карпати» з м. Кошиць [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.), (словац.)
- Про сучасне життя русинів-українців Пряшевщини — ** Русин-українець Микола Мушинка (Словаччина) переконаний: дві гілки стародавнього народу зберегли свою культурну спадщину разом [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Terra Пряшівщина [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
- . (укр.)
- Становище української національної меншини в Словаччині[недоступне посилання з червня 2019] (перша доповідь — для перегляду завантажити на комп'ютер) (укр.)
- Про процес національного самоусвідомлення українців Пряшівщини — ** Процес національного самоусвідомлення українців Пряшівщини [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rusinska lemkivsko pryashivska sharisko pryashivska mova na Pryashivshini u Slovachchini kodifikovanij variant rusinskoyi movi u Pivnichno shidnij Slovachchini Rusinskyj yazyk na Slovensku korotkyj naris istoriyi i suchasnosti Anna Plishkova 2008 r Div takozh statti Ukrayinska mova na Pryashivshini Pryashivshina Suchasne vikoristannya kodifikovanih dialektiv lemkivskoyi movi u Polshi rusinskoyi movi na Pryashivshini namagannya vikoristovuvati rusinsku movu na Zakarpatti zamist literaturnoyi ukrayinskoyi poyasnyuyetsya yak politichnimi chinnikami vidsutnist kulturnih zv yazkiv z Ukrayinoyu vidsutnist derzhavnoyi politiki Ukrayini shodo ukrayinsko rusinskogo naselennya Polshi Slovachchini Rumuniyi vidpovidna derzhavna politika inshih krayin napravlena na poslablennya ukrayinskogo etnosu tak i vidrodzhennyam staroyi politichnoyi ideyi pochatku XX st pro isnuvannya rusiniv yak okremogo vid ukrayinciv narodu pislya togo yak naselennya Shidnoyi Galichini u 30 h r r XX st zminilo etnonim rusin na ukrayinec rusinami j dali nazivalo sebe lishe naselennya okrayinnih ukrayinskih teritorij yaki zgodom ne uvijshli do ukrayinskoyi derzhavi Zagalnij oglyadRusinami identifikuye sebe dvi tretini rusinsko ukrayinskogo naselennya Slovachchini ukrayincyami tretina sered najvidomishih yihnih predstavnikiv Pavlo Bogdan i Ivan Laba ridnoyu movoyu rusinsku nazivayut 24 tis osib ukrayinsku 11 tis osib Organizaciya Rusinska obroda stavit na meti dosyagnuti poznachki 100 tis osib yaki zapisali b sebe rusinami pid chas perepisu naselennya u Slovachchini u 2011 r Odnim z poglyadiv shodo prichin vidrodzhennya neorusinskogo ruhu na Pryashivshini ye takij Chomu rusinskij ruh zrobivsya modnim Persha prichina istorichna v disproporciyi mizh realnistyu j nazvoyu Lyudi yaki tut uves chas nazivali sebe rusinami pidsvidomo znajshli sebe v zasnovanomu rusinskomu rusi Ci lyudi ne uyavlyayut politichnogo vimiru rusinskogo ruhu j nim ne cikavlyatsya Druga Ukrayina ye na Shodi de nedalechko pochinayetsya Aziya z yakoyu ne hochetsya mati nichogo spilnogo Same cherez oriyentaciyu na Zahid nihto ne hoche Ukrayini vidviduvati neyu cikavitis Ukrayina dlya nih neprestizhna Sila rusinskogo ruhu slabshatime chi zrostatime proporcijno do pozicij Ukrayini u sviti v yevropejskomu konteksti Pislya II Svitovoyi vijni v comu regioni buti nimcem ne bulo prestizhno j malo hto viznavav svoye nimecke pohodzhennya a z 1989 roku koli Nimechchina rozdavala gromadyanstvo svoyim krayanam usi vidrazu stali nimcyami She ukrayinska reprezentaciya na Slovachchini trohi zastarila Gromada ne daye dlya molodoyi lyudini vidpovidi na logichne zapitannya navisho meni buti ukrayincem Sho stosuyetsya slovackih vlastej to voni do cogo pitannya stavlyatsya bajduzhe Voni v tim osoblivo ne rozbirayutsya j pracyuyut iz timi hto do nih prihodit po groshi Vodnochas nihto ne zaboronyaye znajti dofinansuvannya v yevrofondah etnolog z Pryasheva U Zakarpatti z zagalnoyi kilkosti naselennya 1 255 mln osib ukrayinciv 1 010 mln osib rusinami prodovzhuyut nazivati sebe 10 1 tis osib Sered chotiroh rusinskih mikromov tri bachvansko rusinska bachvansko srimska pannonska rusinska na Pryashivshini lemkivsko pryashivska sharisko pryashivska ta lemkivska u Polshi lemkivsko gorlicka ye kodifikovanimi u 90 h r r XX st a pidkarpatorusinska rusinska na Zakarpatti ne ye kodifikovanoyu i yavlyaye soboyu masiv ukrayinskih govoriv serednozakarpatskogo lemkivskogo bojkivskogo verhovinskij dialekt ta guculskogo Prikladi troh kodifikovanih rusinskih mikromov Bachvansko rusinska bachvansko srimska pannonska mova bachvansko srimskij variant ukrayinskoyi literaturnoyi movi mikromova najbilshe vidriznyayetsya vid literaturnoyi ukrayinskoyi movi Togo roku she odbulo uzh druge stretnuce gaburchanoh po pohodzenyu htorih u Valalskim uryadu u Gaburi 8 yuliya 2006 roku na rodnej grudi privital starosta valalu M Yushik Shiri slova podzekovnosc piha i gordosc pre dobri glas o svoyim valalu vitanya dlugo nyevidzenej rodzini zdogadovanya na davni chasi na Gaburu na rodzinu i tradiciyu mali svojo mesto nye lyem na stretnucoh rodzini alye i na calej dvodnovej kulturno umetnyickej i sportovej programi htora she odbuvala pod nazvu Gabura shpiva i shportuye Lemkivska u Polshi lemkivsko gorlicka mikromova najblizhcha do ukrayinskoyi literaturnoyi movi Togo roku odbyla sya uzh druga stricha gaburskyh rodakiv kotryh na Silskomu uryadi v Gaburi 8 lipcya 2006 na ridni zemli privitav starosta sela M Yushik Shiry slova podyaky i gordosti za shyrinya dobroj slavy svogo sela vitanya medzhe dovgo nevidzhenyma rodakami spominy davnyh chasiv Gaburi rodini i tradiciyi byli ne lem na strichi rodakiv ale i na cilim dvodnovim kulturno suspilnim i sportovim svyati yake sya odbylo pid nazvom Gabura spivaye i sportuye Rusinska mikromova na Pryashivshini lemkivsko pryashivska sharisko pryashivska zaznala vpliv cerkovnoslov yanskoyi ta slovackoyi mov Togo roku sya odbyla uzh druga stricha gaburskyh rodakiv kotryh na Selskim uryadi v Gaburi 8 yula 2006 na rodnim grunti privitav starosta sela M Yushik Slova do dushy podyaky i gordosti za shyrinya dobrogo hyru o svoyim seli vitanya dovgo nevidzhenyh rodakiv spominanya na davny chasy na Gaburu na rodinu i tradiciyi mali svij prostor nelem na strichi rodakiv ale i na cilij dvadnovij kulturno spolochenskij i shportovij akciyi yaka sya odbyvala pid nazvom Gabura spivaye i shportuye Viklad ukrayinskoyu literaturnoyu movoyu Togo roku vidbulasya druga zustrich gaburskih zemlyakiv kotrih na Silskomu uryadi v Gaburi 8 lipnya 2006 roku na ridnij zemli privitav starosta sela M Yushik Shiri slova podyaki j gordosti za poshirennya dobroyi slavi svogo sela vitannya dovgo ne bachenih zemlyakiv spomini davnih chasiv Gaburi rodini i tradicij mali misce ne lishe na zustrichi zemlyakiv ale j na dvodennomu kulturno suspilnomu i sportivnomu svyati yake vidbuvalasya pid nazvoyu Gabura spivaye i zajmayetsya sportom KodifikaciyaRusinska mova na Pryashivshini u Slovachchini bula kodifikovana 27 sichnya 1995 r na osnovi karpatskih govirok ukrayinskoyi movi sho pobutuyut u nini slovackomu Zemplini za knigoyu V Yabura ta Yu Panka Pravila rusinskogo pravopisu Pryashiv 1994 r Na dumku kodifikatoriv ci govirki ye perehidnimi do lemkivskogo na zahodi ta do serednozakarpatskogo na shodi dialektiv 1 veresnya 2005 r kodifikovanij pravopis bulo dopovneno i chastkovo zmineno sho vidobrazheno u knizi V Yabura ta A Plishkovoyi Rusinska mova u dzerkali novih pravil dlya pochatkovih i serednih shkil z navchannyam rusinskoyu movoyu rusin Rusinskyj yazyk v zerkalyi novyh pravil pro osnovny i serednyi shkoly z navchanyom rusinskogo yazyka 2005 r Rusinska mova na Pryashivshini zapisuyetsya ne lishe kirilichnim alfavitom ale i latinkoyu zokrema v almanasi Gregokatolic kyj rusinskyj kalendar ta gazeti Casopis Obscestva sv Joana Krestiteľa Artos AlfavitA a B b V v G g G g D d E e Ye ye Yo yo Zh zhZ z I i Yi yi I i Y y J j K k L l M m N nO o P p R r S s T t U u F f H h C c Ch chSh sh Sh sh Yu yu Ya ya Fonologichni risi kodifikovanogo na Pryashivshini variantu za V Yaburom zberezhennya davnoyi fonemi y byk zvyk hyzha ruky zamina starih yeriv u spolukah trt tlt trt tlt na y blyha gyrmiti dryva kyrshiti zberezhennya m yakogo r naprikinci bagatoh sliv drotar kolesar kominar pisar nayavnist lishe m yakih prigolosnih ch dzh sh ch isto ch itati me dzh a pi sh ati zvuzhennya o e do o e pered m yakimi prigolosnimi ta v deyakih inshih poziciyah ko ni vo zhu v ne bi na be re zyi centralnoyevropejska vimova nem yakogo prigolosnogo l ta nizka inshih ris Dlya bagatoh govirok ukrayinskogo Zakarpattya takozh harakterni vsi vishezaznacheni risi Na pismi u rusinskij movi Pryashivshini vid 1995 r vzhivayutsya literi yo yogo dyivka jogo donka g v avgustyi u serpni gramatika gramatika yi yak na misci literaturnogo ukrayinskogo yi ukrayinsky ukrayinskij tak i dlya poznachennya i sho pom yakshuye poperednyu prigolosnu bisyiduye besiduye govorit rozmovlyaye vid 2005 r takozh yak rozdilovij znak Normi vzhivannya cih liter znachnoyu miroyu uspadkovani z zhelehivki 19 stolittya Dosi rizni vidannya vzhivayut trohi vidminnu orfografiyu napriklad doktor dohtor nyogo nogo cholovikovi cholovikovi VikoristannyaRusinskoyu movoyu Pryashivshini regulyarno vihodyat pidruchniki rusinskoyi movi Rusinskyj yazyk pro 9 klasu OSh iz navchanyom rusinskogo yazyka Yana Griba Rusinskyj yazyk pro 1 2 3 4 klasu SSh iz navchanyom rusinskogo yazyka Vasilya Yabura ta Anni Plishkovoyi vijshov zbirnik pravil pravopisu Rusinskyj yazyk u zerkali novyh pravil pro OSh i SSh z navchanyom rusinskogo yazyka Vasilya Yabura ta Anni Plishkovoyi U 1994 r vijshov drukom Orfografichnyj slovnik rusinskogo yazyka vidavec Rusinska obroda Pryashiv u 2007 r Gramatichnyj i pravopisnyj slovnik vidavci chasopis Rusin i Narodny novinky Pryashiv Greko katolickim svyashennikom zi Slovachchini Frantishkom Krajnyakom kiriliceyu ta latinkoyu bulo vidano u 1992 r u Pryashevi Malyj grekokatolickyj katehizm pro rusinsky diti u 1999 r u Medzhilabircyah Yevangeliya na nedili i svyata cilogo roku ta u 2003 r u Medzhilabircyah Yevangeliye od sv Joana Rusinskoyu movoyu Pryashivshini riznoyu orfografiyeyu vidayutsya taki chasopisi tizhnevik Narodny novinky kulturno hristiyanskij chasopis Rusin dvotizhnevik InfoRusin Casopis Obscestva sv Joana Krestiteľa Artos Rusinskyj narodnyj kalendar Rusinskyj literaturnyj almanah i Gregokatolic kyj rusinskyj kalendar Grekokatolckyj rusinskyj kalendar vedutsya programi radiostanciyi Patriya Slovacki lingvisti Anna Plishkova Vasil Yabur ta Kvetoslava Koporova publikuyut pidruchniki ta normativni dovidniki z pryashivskogo dialektu rusinskoyi movi Yihni poglyadi na gramatiku ta pravopis vidriznyayutsya vid normativiv Garajdi yakij pidtrimuye redaktor rusinskoyi Vikipediyi Igor Kercha Priklad rusinskoyi movi Pryashivshini Slovachchina Latinkoyu Vasyľu oprav vypynac svitlo ne svityt hvaryt teta Paraska muzovi A sto ja jem dajakyj eletrykar ci sto Vasyľu oprav bateryju voda furt kvapkat z vodovodu A sto ja jem dajakyj vodoinstalater ci sto Na druhyj den prychodyt ujko Vasyľ domiv svitlo svityt voda uz ne kvapkat Chto to vsytko opravyl zviduje sja ujko Susid odpovist radisno teta A sto za to chotil Zebym mu zaspivala abo zebym mu dala hvaryt teta No i A sto ja jem dajaka spivacka ci sto Kiriliceyu Pidpredseda vlady SR Rudolf Hmel poviv zhe nova vlada hoche pomochi narodnostnym menshynam tym zhe stvorit shpecialnyj uryad vicepremyera pro narodornostny menshyny i lyudsky prava Stvoryinyom togo uryadu hoche dati voprosu narodnostnyh menshyn novy pravny i legislativny ramky Hocheme priyati respektivno novelizovati dakotry zakony kotry sya tykayut narodnostnyh menshyn Suchasno hocheme priyati tzv generalnyj zakon o kulturyi narodnostnyh menshyn kotrym ukazheme yake velike znachinya mayut narodnostny menshyny na Slovensku kotryh kulturu yazyk i osvitu treba ohranyovati i pidporovati Dale pidkresliv zhe pripravuyut do parlamentu novelizaciyu dakotryh zakoniv yak zakonu o pouzhyvanyu yazyka narodnostnyh menshyn zakonu o narodnostnim shkolstvi itd PrimitkiTerra Pryashivshina ukr Pro kilkist ta sklad naselennya Zakarpatskoyi oblasti za pidsumkami Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku 30 kvitnya 2009 u Wayback Machine ukr Pravoberezhni sela vid riki Cirohi po riku Udavu po liniyi sil Pihni Pcholine Gostovici Osadne Parizivci Nehval Polyanka Vishnya Yablinka Akceptaciya normativnosti u rusinskij publicistici v Slovachchini 17 lipnya 2009 u Wayback Machine rusin Ujko Vasyľ 19 lipnya 2011 u Wayback Machine Z sajtu Akademiyi rusinskoyi kulturi u Slovackij Respublici 4 bereznya 2016 u Wayback Machine rusin PosilannyaLyubomir Belej Zatopleni asimilyaciyeyu Istoriya ukrayinciv Slovachchini vid neznannya do bezpam yatstva Ukrayinskij tizhden 6 171 11 02 2011 22 travnya 2011 u Wayback Machine Rusinska mova na PryashivshiniKurz rusinskeho jazyka 10 kvitnya 2020 u Wayback Machine Pro rusinsku movu na Pryashivshini na sajti Akademiyi rusinskoyi kulturi u Slovackij Respublici 7 veresnya 2019 u Wayback Machine rusin pryash slovac angl Programa privitan radiostanciyi Patriya podkast mozhna sluhati yak zvuchit rusinska mova na Pryashivshini rusin pryash Hitparadi ukrayinskoyi ta rusinskoyi muziki radiostanciyi Patriya podkast rusin pryash ukr Rozpovidi z Pidkarpattya nedostupne posilannya z lipnya 2019 doslidzhennya dialektiv ukrayinskih sil Pryashivshini ukr ZMI Internet versiya gazeti InfoRusin 22 travnya 2011 u Wayback Machine 2005 2010 r r dlya pereglyadu zavantazhiti fajl na komp yuter rusin pryash 2000 2005 r r dlya pereglyadu zavantazhiti fajl na komp yuter rusin pryash 2000 2005 r r dlya pereglyadu zavantazhiti fajl na komp yuter rusin pryash Ukrayinska mova na PryashivshiniZMI Programa Koreni radiostanciyi Patriya Koshice Slovachchina podkast ukr ukr Ukrayinski organizaciyi Soyuz rusiniv ukrayinciv SR slovac ukr Vebsajt Soyuzu skautiv Plast ukrayinsko rusinskoyi molodi Slovachchini ta ukrayinskogo narodnogo amatorskogo horu Karpati z m Koshic 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr slovac Pro suchasne zhittya rusiniv ukrayinciv Pryashevshini Rusin ukrayinec Mikola Mushinka Slovachchina perekonanij dvi gilki starodavnogo narodu zberegli svoyu kulturnu spadshinu razom 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Terra Pryashivshina 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr ukr Stanovishe ukrayinskoyi nacionalnoyi menshini v Slovachchini nedostupne posilannya z chervnya 2019 persha dopovid dlya pereglyadu zavantazhiti na komp yuter ukr Pro proces nacionalnogo samousvidomlennya ukrayinciv Pryashivshini Proces nacionalnogo samousvidomlennya ukrayinciv Pryashivshini 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Portal Ukrayinska mova