Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Лаціо» (італ. Società Sportiva Lazio) — італійський футбольний клуб зі столиці Риму. Виступає у вищій італійській лізі («Серія А»). Футболісти «Лаціо» двічі були чемпіонами Італії (1974 і 2000), шість разів вигравали Кубок Італії, тричі Суперкубок Італії, а також європейські трофеї Кубок володарів кубків УЄФА та Суперкубок УЄФА по одному разу.
 | ||||
| Повна назва | Società Sportiva Lazio S.p.A | |||
| Прізвисько | I Biancocelesti ("біло-блакитні"), Le Aquile ("орли") | |||
| Коротка назва | Лаціо | |||
| Засновано | 1900 | |||
| Населений пункт | Рим,  Італія | |||
| Стадіон | «Олімпійський» | |||
| Вміщує | 70 634 | |||
| Власник | Клаудіо Лотіто | |||
| Президент | Клаудіо Лотіто | |||
| Головний тренер | Мауріціо Саррі | |||
| Ліга | Серія А | |||
| 2023/24 | 7-е місце | |||
| Вебсайт | Офіційний сайт | |||
| ||||
Перший крупний успіх клубу датований 1958 року, тоді «Лаціо» виграли Кубок Італії. 1974 року вони виграли свій перший титул чемпіона Італії. Найуспішнішим періодом в історії Лаціо вважаються 1990-ті, під час яких клуб здобув більшість своїх трофеїв. Кульмінацією цього періоду стала перемога в Кубку володарів кубків та Суперкубку УЄФА 1999 року, перемога в Серії 2000 року, кілька перемог у Кубку Італії і перше в історії клубу потрапляння у фінал Кубка УЄФА 1998 року.
Традиційною формою «Лаціо» є небесно-блакитні футболки, білі шорти та білі гетри. Домашні матчі приймає на Стадіо Олімпіко в Римі, що вміщує 72 698 глядачів, на якому також виступає футбольний клуб «Рома», з якими Лаціо з'ясовує стосунки починаючи з 1929 року в Римському дербі (італ. Derby of the capital, дослівно — Столичне дербі).
Історія
Спортивний клуб «Лаціо» (італ. Societa Podistica Lazio, в 1925 році перейменований на італ. Societa Sportiva Lazio) був створений 9 січня 1900 року в римському районі Праті групою з дев'яти місцевих жителів. У перші роки в клубі культивувався лише футбол, а інші види спорту значилися більше для проформи.
«Лаціо» одразу ж став одним з футбольних лідерів Риму, виграючи дрібні місцеві турніри та поступово прогресуючи до загальнонаціональних змагань. З 1926 року команда виступала в елітному італійському чемпіонаті — Національному дивізіоні, а через три роки стала одним з учасників першого сезону Серії А. Коли в 1927 році з ініціативи лідерів фашистської партії всі римські клуби стали примусово об'єднувати в єдину міську команду, «Лаціо» вдалося відстояти право на своє окреме існування. Багато в чому це трапилося завдяки генералу міліції Джорджіо Ваккаро, який на той час займав пост віце-президента клубу.
Перші сезони в новоствореній Серії А особливої слави «орлам» не принесли. Команда рік за роком фінішувала у середині турнірної таблиці, за рідкісними винятками. Наприклад, друге місце в сезоні 1936-37 році чи четверте в 1939-40 і 1941-42.
На відміну від тієї ж «Роми», яка після Другої світової війни здала свої позиції, «Лаціо» продовжував перебувати приблизно на тому ж рівні. Однак, клуб довго не мав нормального стадіону, поки в 1953 році не став використовувати разом з «Ромою» муніципальний «Стадіо Олімпіко».
Перший серйозний успіх прийшов до «бьянкочелесті» в 1958 році, коли вони виграли Кубок Італії, перемігши у фіналі «Фіорентину» з рахунком 1:0. Однак, вже через три роки у сезоні 1960-61 команда займає останнє місце в Серії А і понижується у класі. До того ж цього року «Фіорентина» взяла впевнений реванш у фіналі Кубка Італії (2:0).
1963 року «Лаціо» таки повертається до Серії А, посівши друге місце в Серії В. Проте повторне перебування в еліті виявилося недовгим, і за підсумками сезону 1966-67 «Лаціо» з 15 місця знову вилітає в Серію В, причому лише на одне очко римляни відстали від рятівного 14 місця, на якому залишилась «Брешія».
Через два роки римляни знову повертаються в еліту, цього разу вигравши Серію В, але у сезоні 1970-71 знову вилетіла до другого дивізіону. Крім того в цей же рік клуб здобув і трофей — Кубок Альп — міжнародний турнір, в якому брали участь команди з країн альпійського регіону. Ця перемога стала останньою для італійських клубів у цьому турнірі аж до моменту його закриття в 1987 році.
1972 року «Лаціо» знову повертається в Серію А і відразу стає претендентом на Скудетто: команда втратила чемпіонство в останньому турі, поступившись вдома «Наполі». Цим скористався «Ювентус», який і обійшов римлян. Незважаючи на це команда не здалась і у наступному сезоні 1973-74 «орли» здобули перше скудетто, достроково ставши чемпіонами. У тій команді грали такі футболісти як Джузеппе Вілсон, та Джорджо Кіналья, який став найкращим бомбардиром того чемпіонату). В тому році команда повинна була дебютувати в Кубку європейських чемпіонів, але була дискваліфікована УЄФА на один рік через інцидент між уболівальниками «Лаціо» і «Іпсвіча» в Кубку УЄФА у минулому сезоні.
Несподівано після двох феєричних сезонів «Лаціо» знову стає середняком чемпіонату, а в 1980 році разом з «Міланом» було відправлено у Серію В за участь в договірних матчах. Там команда теж не продовжує показувати якісний футбол і у 1982 році навіть фінішує аж на 11 місці. Однак роком пізніше піднімається на друге місце і повертається в Серію А, у якій в сезоні 1984-85 займає передостаннє місце і знову вилітає до Серії В. В сезоні 1986-87 команда ледь не опустилася ще нижчу: фінішувавши в Серії В на 16 місці, «Лаціо» лише в стикових матчах зуміло уникнути пониження в Серію С. Це послужило своєрідним сигналом і в наступному році, консолідувавши всі спортивні та фінансові зусилля, «орли» з третього місця вийшли в Серію А.
В 1992 році господарем та президентом клубу став відомий в Італії фінансист та банкір . З цього моменту починається найуспішніша сторінка в історії клубу: команда постійно займає місця у першій третині турнірної таблиці, а у сезоні 1997-98 років бере другий в своїй історії Кубок Італії, а також доходить до фіналу Кубка УЄФА, програний «Інтеру» з Роналду. 1999 року «Лаціо» стає володарем останнього в історії Кубка володарів кубків, обігравши в фіналі іспанську «Мальорку», та першого для себе Суперкубка Італії.
2000 року «Лаціо» зробив перший і єдиний в своїй історії золотий дубль: крім чемпіонства, бьянкочелесті виграли третій Кубок країни, а також стали володарями Суперкубка УЄФА, перемігши з рахунком 1:0 легендарний «Манчестер Юнайтед» Алекса Фергюсона. Наступного року був узятий другий Суперкубок Італії -останній трофей епохи Краньотті. За час правління цього президента «Лаціо» виграв більше трофеїв, ніж за всю свою попередню історію. Авторами цих успіхів були тренери Діно Дзофф та Свен-Йоран Ерікссон, а також такі легендарні футболісти, як Лука Маркеджані, Алессандро Неста, Крістіан Вієрі, Хуан Себастьян Верон, Ален Бокшич, Марсело Салас, Роберто Манчіні, Дієго Сімеоне, Павел Недвед, Деян Станкович, Сімоне Індзагі, Фабріціо Раванеллі, Матіас Алмейда, Фернанду Коуту, Нестор Сенсіні, Джузеппе Фаваллі, Джузеппе Панкаро та ін.
В 2003 році Краньотті потрапив під слідство із звинуваченнями у навмисному банкрутство свого концерну і був засуджений до дев'яти років позбавлення волі. «Лаціо» перейшов в руки банківської групи та президента компанії , які ледь не довели клуб до банкрутства. Незважаючи на це команда змогла виграти Кубок Італії 2004 року.
У липні 2004 року клуб придбав римський бізнесмен Клаудіо Лотіто, який поступово налагодив фінансове становище та спортивні результати. В 2006 році «Лаціо» піднявся до єврокубкового 6 місця, але був позбавлений тридцяти очок через справу Кальчополі і внаслідок опинився на 16 місці, ледь не вилетівши в Серію В. Наступного сезону, незважаючи на мінус три очки на старті сезону, клуб займає підсумкове третє місце і в сезоні 2007-08 вперше за довгі роки грає в Лізі чемпіонів, де займає останнє місце в групі з «Реалом», «Олімпіакосом» і «Вердером»). В 2009 і 2010 роках відповідно клуб здобуває Кубок та Суперкубок Італії, які стають першими трофеями епохи Лотіто.
У сезоні 2012-13 команда певний час йшла на другому місці, але не витримала боротьби і фінішувала на сьомому місці, але виграла свій п'ятий кубок Італії, обігравши у фіналі у надпринциповому Римському дербі «Рому» з рахунком 1-0.
З 2016 року головним тренером команди став Сімоне Індзагі, який був гравцем команди упродовж 9 сезонів з 1999 по 2010 роки. За 5 сезонів співпраці із Індзагі-молодшим римляни жодного разу не потрапляли до трійки призерів Серії А. Утім, команда здобула Кубок (2019) та Суперкубок Італії (2017, 2019). 3 червня 2021 року Сімоне Індзагі залишив "Лаціо" та прийняв пропозицію міланського "Інтера". Через тиждень римлян очолив Мауріціо Саррі, який підписав із командою дворічний контракт.
Кращі бомбардири
- Станом на 6 березня 2022
| № | Гравець | Роки | Г |
|---|---|---|---|
| 1. | Чіро Іммобіле | 2016-н.ч. | 175 |
| 2. | Сільвіо Піола | 1934-1943 | 145 |
| 3. | Джузеппе Сіньорі | 1992-1998 | 127 |
| 4. | Джорджо Кіналья | 1975-1985 | 125 |
| 5. | Бруно Джордано | 1975-1985) | 108 |
| 6. | Томмазо Роккі | 2004-2013 | 105 |
| 7. | Альдо Пуччінеллі | 1940-43, 1945-55 | 76 |
| 8. | Ренцо Гарласкеллі | 1972-1982 | 66 |
| 9. | Горан Пандєв | 2004-2009 | 64 |
| 10. | Мірослав Клозе | 2011-2016 | 63 |
Уболівальники
«Лаціо» — один із найпопулярніших футбольних клубів Італії. Ультрас клубу на домашніх матчах розташовуються на Північній трибуні (італ. Curva Nord) римського «Стадіо Олімпіко». Найпринциповішим суперником є інших римський клуб — «Рома». Римське дербі за участю цих команд завдяки своїй напрузі та принциповості відоме у всьому світі.
Фанати «Лаціо» переважно мають ультраправі погляди, підтримують дружні стосунки з уболівальниками «Інтера», «Верони», «Челсі» та «Реала Мадрид». Неприязно ставляться до ультрас «Роми», «Наполі», «Мілана», низки інших команд, а також клубів, чиї фанати мають ліві погляди — «Ліворно» та «Модена».
Досягнення
- Чемпіон (2): 1973-74, 1999-00
- Віце-чемпіон (7): 1912-13, 1913-14, 1922-23, 1936-37, 1994-95, 1998-99, 2022-23
- Володар (1): 1998/99
- Володар (1): 1999
- Фіналіст: 1997/98
Склад команди
- Станом на 2 вересня 2023
|
|
Примітки
- ultraslazio.it [ 8 листопада 2012 у Wayback Machine.] (італ.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лаціо (футбольний клуб) |
- Офіційна вебсторінка [ 14 березня 2011 у Wayback Machine.] — SS Lazio (іт.)
 | Це незавершена стаття про футбольний клуб. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lacio znachennya Lacio ital Societa Sportiva Lazio italijskij futbolnij klub zi stolici Rimu Vistupaye u vishij italijskij lizi Seriya A Futbolisti Lacio dvichi buli chempionami Italiyi 1974 i 2000 shist raziv vigravali Kubok Italiyi trichi Superkubok Italiyi a takozh yevropejski trofeyi Kubok volodariv kubkiv UYeFA ta Superkubok UYeFA po odnomu razu Lacio Povna nazva Societa Sportiva Lazio S p A Prizvisko I Biancocelesti bilo blakitni Le Aquile orli Korotka nazva Lacio Zasnovano 1900 Naselenij punkt Rim Italiya Stadion Olimpijskij Vmishuye 70 634 Vlasnik Klaudio Lotito Prezident Klaudio Lotito Golovnij trener Mauricio Sarri Liga Seriya A 2023 24 7 e misce Vebsajt Oficijnij sajt Domashnya Viyizna Zapasna Pershij krupnij uspih klubu datovanij 1958 roku todi Lacio vigrali Kubok Italiyi 1974 roku voni vigrali svij pershij titul chempiona Italiyi Najuspishnishim periodom v istoriyi Lacio vvazhayutsya 1990 ti pid chas yakih klub zdobuv bilshist svoyih trofeyiv Kulminaciyeyu cogo periodu stala peremoga v Kubku volodariv kubkiv ta Superkubku UYeFA 1999 roku peremoga v Seriyi 2000 roku kilka peremog u Kubku Italiyi i pershe v istoriyi klubu potraplyannya u final Kubka UYeFA 1998 roku Tradicijnoyu formoyu Lacio ye nebesno blakitni futbolki bili shorti ta bili getri Domashni matchi prijmaye na Stadio Olimpiko v Rimi sho vmishuye 72 698 glyadachiv na yakomu takozh vistupaye futbolnij klub Roma z yakimi Lacio z yasovuye stosunki pochinayuchi z 1929 roku v Rimskomu derbi ital Derby of the capital doslivno Stolichne derbi IstoriyaSportivnij klub Lacio ital Societa Podistica Lazio v 1925 roci perejmenovanij na ital Societa Sportiva Lazio buv stvorenij 9 sichnya 1900 roku v rimskomu rajoni Prati grupoyu z dev yati miscevih zhiteliv U pershi roki v klubi kultivuvavsya lishe futbol a inshi vidi sportu znachilisya bilshe dlya proformi Lacio u 1939 roci Lacio odrazu zh stav odnim z futbolnih lideriv Rimu vigrayuchi dribni miscevi turniri ta postupovo progresuyuchi do zagalnonacionalnih zmagan Z 1926 roku komanda vistupala v elitnomu italijskomu chempionati Nacionalnomu divizioni a cherez tri roki stala odnim z uchasnikiv pershogo sezonu Seriyi A Koli v 1927 roci z iniciativi lideriv fashistskoyi partiyi vsi rimski klubi stali primusovo ob yednuvati v yedinu misku komandu Lacio vdalosya vidstoyati pravo na svoye okreme isnuvannya Bagato v chomu ce trapilosya zavdyaki generalu miliciyi Dzhordzhio Vakkaro yakij na toj chas zajmav post vice prezidenta klubu Pershi sezoni v novostvorenij Seriyi A osoblivoyi slavi orlam ne prinesli Komanda rik za rokom finishuvala u seredini turnirnoyi tablici za ridkisnimi vinyatkami Napriklad druge misce v sezoni 1936 37 roci chi chetverte v 1939 40 i 1941 42 Na vidminu vid tiyeyi zh Romi yaka pislya Drugoyi svitovoyi vijni zdala svoyi poziciyi Lacio prodovzhuvav perebuvati priblizno na tomu zh rivni Odnak klub dovgo ne mav normalnogo stadionu poki v 1953 roci ne stav vikoristovuvati razom z Romoyu municipalnij Stadio Olimpiko Pershij serjoznij uspih prijshov do byankochelesti v 1958 roci koli voni vigrali Kubok Italiyi peremigshi u finali Fiorentinu z rahunkom 1 0 Odnak vzhe cherez tri roki u sezoni 1960 61 komanda zajmaye ostannye misce v Seriyi A i ponizhuyetsya u klasi Do togo zh cogo roku Fiorentina vzyala vpevnenij revansh u finali Kubka Italiyi 2 0 1963 roku Lacio taki povertayetsya do Seriyi A posivshi druge misce v Seriyi V Prote povtorne perebuvannya v eliti viyavilosya nedovgim i za pidsumkami sezonu 1966 67 Lacio z 15 miscya znovu vilitaye v Seriyu V prichomu lishe na odne ochko rimlyani vidstali vid ryativnogo 14 miscya na yakomu zalishilas Breshiya Cherez dva roki rimlyani znovu povertayutsya v elitu cogo razu vigravshi Seriyu V ale u sezoni 1970 71 znovu viletila do drugogo divizionu Krim togo v cej zhe rik klub zdobuv i trofej Kubok Alp mizhnarodnij turnir v yakomu brali uchast komandi z krayin alpijskogo regionu Cya peremoga stala ostannoyu dlya italijskih klubiv u comu turniri azh do momentu jogo zakrittya v 1987 roci Lacio u svoyemu pershomu chempionskomu sezoni 1973 74 1972 roku Lacio znovu povertayetsya v Seriyu A i vidrazu staye pretendentom na Skudetto komanda vtratila chempionstvo v ostannomu turi postupivshis vdoma Napoli Cim skoristavsya Yuventus yakij i obijshov rimlyan Nezvazhayuchi na ce komanda ne zdalas i u nastupnomu sezoni 1973 74 orli zdobuli pershe skudetto dostrokovo stavshi chempionami U tij komandi grali taki futbolisti yak Dzhuzeppe Vilson ta Dzhordzho Kinalya yakij stav najkrashim bombardirom togo chempionatu V tomu roci komanda povinna bula debyutuvati v Kubku yevropejskih chempioniv ale bula diskvalifikovana UYeFA na odin rik cherez incident mizh ubolivalnikami Lacio i Ipsvicha v Kubku UYeFA u minulomu sezoni Nespodivano pislya dvoh feyerichnih sezoniv Lacio znovu staye serednyakom chempionatu a v 1980 roci razom z Milanom bulo vidpravleno u Seriyu V za uchast v dogovirnih matchah Tam komanda tezh ne prodovzhuye pokazuvati yakisnij futbol i u 1982 roci navit finishuye azh na 11 misci Odnak rokom piznishe pidnimayetsya na druge misce i povertayetsya v Seriyu A u yakij v sezoni 1984 85 zajmaye peredostannye misce i znovu vilitaye do Seriyi V V sezoni 1986 87 komanda led ne opustilasya she nizhchu finishuvavshi v Seriyi V na 16 misci Lacio lishe v stikovih matchah zumilo uniknuti ponizhennya v Seriyu S Ce posluzhilo svoyeridnim signalom i v nastupnomu roci konsoliduvavshi vsi sportivni ta finansovi zusillya orli z tretogo miscya vijshli v Seriyu A V 1992 roci gospodarem ta prezidentom klubu stav vidomij v Italiyi finansist ta bankir Z cogo momentu pochinayetsya najuspishnisha storinka v istoriyi klubu komanda postijno zajmaye miscya u pershij tretini turnirnoyi tablici a u sezoni 1997 98 rokiv bere drugij v svoyij istoriyi Kubok Italiyi a takozh dohodit do finalu Kubka UYeFA progranij Interu z Ronaldu 1999 roku Lacio staye volodarem ostannogo v istoriyi Kubka volodariv kubkiv obigravshi v finali ispansku Malorku ta pershogo dlya sebe Superkubka Italiyi Futbolisti Lacio svyatkuyut peremogu v kubku Italiyi 2009 roku 2000 roku Lacio zrobiv pershij i yedinij v svoyij istoriyi zolotij dubl krim chempionstva byankochelesti vigrali tretij Kubok krayini a takozh stali volodaryami Superkubka UYeFA peremigshi z rahunkom 1 0 legendarnij Manchester Yunajted Aleksa Fergyusona Nastupnogo roku buv uzyatij drugij Superkubok Italiyi ostannij trofej epohi Kranotti Za chas pravlinnya cogo prezidenta Lacio vigrav bilshe trofeyiv nizh za vsyu svoyu poperednyu istoriyu Avtorami cih uspihiv buli treneri Dino Dzoff ta Sven Joran Eriksson a takozh taki legendarni futbolisti yak Luka Markedzhani Alessandro Nesta Kristian Viyeri Huan Sebastyan Veron Alen Bokshich Marselo Salas Roberto Manchini Diyego Simeone Pavel Nedved Deyan Stankovich Simone Indzagi Fabricio Ravanelli Matias Almejda Fernandu Koutu Nestor Sensini Dzhuzeppe Favalli Dzhuzeppe Pankaro ta in V 2003 roci Kranotti potrapiv pid slidstvo iz zvinuvachennyami u navmisnomu bankrutstvo svogo koncernu i buv zasudzhenij do dev yati rokiv pozbavlennya voli Lacio perejshov v ruki bankivskoyi grupi ta prezidenta kompaniyi yaki led ne doveli klub do bankrutstva Nezvazhayuchi na ce komanda zmogla vigrati Kubok Italiyi 2004 roku U lipni 2004 roku klub pridbav rimskij biznesmen Klaudio Lotito yakij postupovo nalagodiv finansove stanovishe ta sportivni rezultati V 2006 roci Lacio pidnyavsya do yevrokubkovogo 6 miscya ale buv pozbavlenij tridcyati ochok cherez spravu Kalchopoli i vnaslidok opinivsya na 16 misci led ne viletivshi v Seriyu V Nastupnogo sezonu nezvazhayuchi na minus tri ochki na starti sezonu klub zajmaye pidsumkove tretye misce i v sezoni 2007 08 vpershe za dovgi roki graye v Lizi chempioniv de zajmaye ostannye misce v grupi z Realom Olimpiakosom i Verderom V 2009 i 2010 rokah vidpovidno klub zdobuvaye Kubok ta Superkubok Italiyi yaki stayut pershimi trofeyami epohi Lotito U sezoni 2012 13 komanda pevnij chas jshla na drugomu misci ale ne vitrimala borotbi i finishuvala na somomu misci ale vigrala svij p yatij kubok Italiyi obigravshi u finali u nadprincipovomu Rimskomu derbi Romu z rahunkom 1 0 Z 2016 roku golovnim trenerom komandi stav Simone Indzagi yakij buv gravcem komandi uprodovzh 9 sezoniv z 1999 po 2010 roki Za 5 sezoniv spivpraci iz Indzagi molodshim rimlyani zhodnogo razu ne potraplyali do trijki prizeriv Seriyi A Utim komanda zdobula Kubok 2019 ta Superkubok Italiyi 2017 2019 3 chervnya 2021 roku Simone Indzagi zalishiv Lacio ta prijnyav propoziciyu milanskogo Intera Cherez tizhden rimlyan ocholiv Mauricio Sarri yakij pidpisav iz komandoyu dvorichnij kontrakt Krashi bombardiriStanom na 6 bereznya 2022 Gravec Roki G 1 Chiro Immobile 2016 n ch 175 2 Silvio Piola 1934 1943 145 3 Dzhuzeppe Sinori 1992 1998 127 4 Dzhordzho Kinalya 1975 1985 125 5 Bruno Dzhordano 1975 1985 108 6 Tommazo Rokki 2004 2013 105 7 Aldo Puchchinelli 1940 43 1945 55 76 8 Renco Garlaskelli 1972 1982 66 9 Goran Pandyev 2004 2009 64 10 Miroslav Kloze 2011 2016 63UbolivalnikiTribuni ultras Lacio Lacio odin iz najpopulyarnishih futbolnih klubiv Italiyi Ultras klubu na domashnih matchah roztashovuyutsya na Pivnichnij tribuni ital Curva Nord rimskogo Stadio Olimpiko Najprincipovishim supernikom ye inshih rimskij klub Roma Rimske derbi za uchastyu cih komand zavdyaki svoyij napruzi ta principovosti vidome u vsomu sviti Fanati Lacio perevazhno mayut ultrapravi poglyadi pidtrimuyut druzhni stosunki z ubolivalnikami Intera Veroni Chelsi ta Reala Madrid Nepriyazno stavlyatsya do ultras Romi Napoli Milana nizki inshih komand a takozh klubiv chiyi fanati mayut livi poglyadi Livorno ta Modena DosyagnennyaChempionat Italiyi Chempion 2 1973 74 1999 00 Vice chempion 7 1912 13 1913 14 1922 23 1936 37 1994 95 1998 99 2022 23 Kubok Italiyi Volodar 7 1958 1998 2000 2004 2009 2013 2019 Finalist 3 1961 2015 2017 Superkubok Italiyi Volodar 5 1998 2000 2009 2017 2019 Kubok Kubkiv Volodar 1 1998 99 Superkubok UYeFA Volodar 1 1999 Kubok UYeFA Finalist 1997 98Sklad komandiStanom na 2 veresnya 2023 Poz Nac Gravec 3 ZH Luka Pellegrini v orendi z Yuventusa 4 ZH Patris 5 PZ Matias Vesino 6 PZ Kamada Dajti 7 NP Felipe Anderson 8 PZ Matteo Genduzi v orendi z Olimpika Marsel 9 NP Pedro 10 PZ Luyis Alberto 13 ZH Alessio Romanjoli 15 ZH Nikolo Kazale 17 NP Chiro Immobile kapitan 18 NP Gustav Isaksen 19 NP Valentin Kastelyanos Poz Nac Gravec 20 PZ Mattiya Dzakkanyi 22 NP 23 ZH Elseyid Hyusaj 28 PZ Andre Anderson 29 PZ Manuel Laccari 32 PZ Danilo Kataldi 33 VR Luyidzhi Sepe v orendi iz Salernitani 34 ZH 35 VR Hristos Mandas 65 PZ Nikolo Rovella v orendi z Yuventusa 77 ZH Adam Marushich 87 NP 94 VR Ivan ProvedelPrimitkiultraslazio it 8 listopada 2012 u Wayback Machine ital PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lacio futbolnij klub Oficijna vebstorinka 14 bereznya 2011 u Wayback Machine SS Lazio it Ce nezavershena stattya pro futbolnij klub Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi