Лангкасука — середньовічна малайська індіанизована держава, що існувала на території Малайського півострова. Знищена була 1457 року .
狼牙脩 Лангкасука | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Мови | давньомалайська | |||
Релігії | буддизм індуїзм | |||
Форма правління | монархія | |||
раджа | Меронг Махавангса | |||
Історія | ||||
- Засновано | II ст. | |||
- Ліквідовано | 1457 | |||
|
Назва
Має санскритське походження: вважається, що це поєднання langkha — «сяюча земля» й sukkha — «блаженство». Згідно з іншою версією назва могла походити від langkha та Ашоки, імператора Маур’я, тобто Сяюча земля Ашоки.
Історія
Разом зі Стародавнім Кедахом, ймовірно, є одним із найдавніших держав, заснованих на Малайському півострові. Згідно з легендою в «Хікаят Меронг Магавангса» (Кедахських анналах) заснував державу Меронг Махавангса, який згодом став пацифістом після того, як прийняв буддизм.
Найперший і найдетальніший опис цієї держави міститься з «Ляншу» (історія династії Лян), де названо «Ланг-я-сю», відповідно до записів якого дослідники відносять заснування Лангкасуки до II ст. Ймовірнос початку маневрувала між потужними державами Двараваті та Пхном. Поступово зуміло розширити володіння та вплив на Малайському півострові. У III ст. через посилення Пхному пережило період занепаду.
У 420-х роках зазнало поразки у війні з південною державою Рактамарітіка, внаслідок чого в Лангкасуціі почалася внутрішня криза, що завершилася до 490 року поваленням першої династії й приходом до влади так званої другої династії Лангкасуки. Починаючи з Бгаґадатти у 515, 523, 531 і 568 роках відправляли посольства до імперій Лян і Чень.
Наприкінці VII ст. буддійський чернець І Цзін розповідав про зустріч із 3 китайськими ченцями, які мешкали в місці під назвою Лангцзяшу (郎伽戍). Надалі опиналася у сфері впливу Шривіджаї та Лаво. 1025 року була підкорена Раджендра Чола I. Тамільські джерела називають її «Ілангасоку». У XII ст. є згадка в китайських джерелах, що Лангкасука була данником імперії Шривіджая. В цей час зазнає остаточно послаблення, перетворившися наневеличку державу.
У XIII ст. визнає зверхність держави Тамбралінга, а в XIV ст. — Аюттхаї. У XV ст. Лангкасука відвідав мінський мореплавець Чжен Хе. На той час була лише важливим портом, фактично містом-державою з навколишніми областями. До середини століття підкорено царством Паттані.
Територія і населення
Точне місце розташування є предметом суперечок, але археологічні відкриття в ампхе Ярангу поблизу Паттані (Південний Таїланд), свідчать про ймовірне розташування саме тут. Розташування його столиці до тепер достеменно не виявлено. За записами вона була оточена стінами з подвійними брамами, мала вежі та павільйони.
Основу спочатку становили мони, але поступово відбувалася малаїзація, внаслідок чого основною мовою спілкування стала старомалайська.
Устрій
На чолі стояв монарх, що носив титул раджі або магараджі. Його влада була священна й необмеженою. Проте у розв'язанні питання спирався на сановників, вищі з яких утворювали своєрідну раду. Також існувала військова аристократія. Монарх мав власну гвардію та розкішний почет.
Економіка
Розвинене були рибальство, частково вирощування рису, заготівля дерев, ремесла та посередницька торгівля. Важливим була торгівля. У VII ст. перетворився на важливий торговельний центр усього регіону: сюди приходив крам з Великих Зондських Островів, країн Індокитаю, Індостану, Китаю, Філіппін. Звідси експортувалися бивні слона, роги носорогів, камфора, алойне дерево й інші цінні породи дерев, сіль з морської води, амла (кору і плоди), мед. Завозили з Китаю вино, рис, шовк та порцеляну, бавовну з Сулу, одяг з Індостану. Згодом самі стали виготовляти ферментоване рисове вино.
Культура
Населення носили саронги з оголеним торсом і розпущеним волоссям, а володар і вищі чиновники також покривали плечі тканиною і носили золоті сережки й пояси у вигляді золотої мотузки. Жінки високого статусу загорталися в тканину і носили пояси, прикрашені коштовним камінням.
Праця часів династії Сун «Чжу фан чжі» (опублікована в 1225 році) дає опис країни під назвою Лін'ясіцзя. У ньому згадується, що його жителі стригли волосся та загорталися в тканину.
Ймовірно спочатку головними віруваннями були якісь форми індуїзму. Згодом став поширюватися буддизм. Протистояння прихильників цих релігій ймовірно відбилося у повстанні проти раджі Сері Маха Індеравангси. До VII ст. буддизм стає панівною релігією.
Джерела
- Paul Wheatley (1961). The Golden Khersonese: Studies in the Historical Geography of the Malay Peninsula before A.D. 1500. Kuala Lumpur: University of Malaya Press
- Michel Jacq-Hergoualc'h (2002). The Malay Peninsula: Crossroads of the Maritime Silk-Road (100 BC-1300 AD). Victoria Hobson (translator). Brill.
- Dougald J. W. O'Reilly (2006). Early Civilizations of Southeast Asia. Altamira Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Langkasuka serednovichna malajska indianizovana derzhava sho isnuvala na teritoriyi Malajskogo pivostrova Znishena bula 1457 roku 狼牙脩 LangkasukaII st 1457Langkasuka istorichni kordoni na kartiStolicyaMovi davnomalajskaReligiyi buddizm induyizmForma pravlinnya monarhiyaradzha Merong MahavangsaIstoriya Zasnovano II st Likvidovano 1457Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LangkasukaNazvaMaye sanskritske pohodzhennya vvazhayetsya sho ce poyednannya langkha syayucha zemlya j sukkha blazhenstvo Zgidno z inshoyu versiyeyu nazva mogla pohoditi vid langkha ta Ashoki imperatora Maur ya tobto Syayucha zemlya Ashoki IstoriyaRazom zi Starodavnim Kedahom jmovirno ye odnim iz najdavnishih derzhav zasnovanih na Malajskomu pivostrovi Zgidno z legendoyu v Hikayat Merong Magavangsa Kedahskih annalah zasnuvav derzhavu Merong Mahavangsa yakij zgodom stav pacifistom pislya togo yak prijnyav buddizm Najpershij i najdetalnishij opis ciyeyi derzhavi mistitsya z Lyanshu istoriya dinastiyi Lyan de nazvano Lang ya syu vidpovidno do zapisiv yakogo doslidniki vidnosyat zasnuvannya Langkasuki do II st Jmovirnos pochatku manevruvala mizh potuzhnimi derzhavami Dvaravati ta Phnom Postupovo zumilo rozshiriti volodinnya ta vpliv na Malajskomu pivostrovi U III st cherez posilennya Phnomu perezhilo period zanepadu U 420 h rokah zaznalo porazki u vijni z pivdennoyu derzhavoyu Raktamaritika vnaslidok chogo v Langkasucii pochalasya vnutrishnya kriza sho zavershilasya do 490 roku povalennyam pershoyi dinastiyi j prihodom do vladi tak zvanoyi drugoyi dinastiyi Langkasuki Pochinayuchi z Bgagadatti u 515 523 531 i 568 rokah vidpravlyali posolstva do imperij Lyan i Chen Langkasuka v VII st Naprikinci VII st buddijskij chernec I Czin rozpovidav pro zustrich iz 3 kitajskimi chencyami yaki meshkali v misci pid nazvoyu Langczyashu 郎伽戍 Nadali opinalasya u sferi vplivu Shrividzhayi ta Lavo 1025 roku bula pidkorena Radzhendra Chola I Tamilski dzherela nazivayut yiyi Ilangasoku U XII st ye zgadka v kitajskih dzherelah sho Langkasuka bula dannikom imperiyi Shrividzhaya V cej chas zaznaye ostatochno poslablennya peretvorivshisya nanevelichku derzhavu U XIII st viznaye zverhnist derzhavi Tambralinga a v XIV st Ayutthayi U XV st Langkasuka vidvidav minskij moreplavec Chzhen He Na toj chas bula lishe vazhlivim portom faktichno mistom derzhavoyu z navkolishnimi oblastyami Do seredini stolittya pidkoreno carstvom Pattani Teritoriya i naselennyaTochne misce roztashuvannya ye predmetom superechok ale arheologichni vidkrittya v amphe Yarangu poblizu Pattani Pivdennij Tayiland svidchat pro jmovirne roztashuvannya same tut Roztashuvannya jogo stolici do teper dostemenno ne viyavleno Za zapisami vona bula otochena stinami z podvijnimi bramami mala vezhi ta paviljoni Osnovu spochatku stanovili moni ale postupovo vidbuvalasya malayizaciya vnaslidok chogo osnovnoyu movoyu spilkuvannya stala staromalajska UstrijNa choli stoyav monarh sho nosiv titul radzhi abo magaradzhi Jogo vlada bula svyashenna j neobmezhenoyu Prote u rozv yazanni pitannya spiravsya na sanovnikiv vishi z yakih utvoryuvali svoyeridnu radu Takozh isnuvala vijskova aristokratiya Monarh mav vlasnu gvardiyu ta rozkishnij pochet EkonomikaRozvinene buli ribalstvo chastkovo viroshuvannya risu zagotivlya derev remesla ta poserednicka torgivlya Vazhlivim bula torgivlya U VII st peretvorivsya na vazhlivij torgovelnij centr usogo regionu syudi prihodiv kram z Velikih Zondskih Ostroviv krayin Indokitayu Indostanu Kitayu Filippin Zvidsi eksportuvalisya bivni slona rogi nosorogiv kamfora alojne derevo j inshi cinni porodi derev sil z morskoyi vodi amla koru i plodi med Zavozili z Kitayu vino ris shovk ta porcelyanu bavovnu z Sulu odyag z Indostanu Zgodom sami stali vigotovlyati fermentovane risove vino KulturaNaselennya nosili sarongi z ogolenim torsom i rozpushenim volossyam a volodar i vishi chinovniki takozh pokrivali plechi tkaninoyu i nosili zoloti serezhki j poyasi u viglyadi zolotoyi motuzki Zhinki visokogo statusu zagortalisya v tkaninu i nosili poyasi prikrasheni koshtovnim kaminnyam Pracya chasiv dinastiyi Sun Chzhu fan chzhi opublikovana v 1225 roci daye opis krayini pid nazvoyu Lin yasiczya U nomu zgaduyetsya sho jogo zhiteli strigli volossya ta zagortalisya v tkaninu Jmovirno spochatku golovnimi viruvannyami buli yakis formi induyizmu Zgodom stav poshiryuvatisya buddizm Protistoyannya prihilnikiv cih religij jmovirno vidbilosya u povstanni proti radzhi Seri Maha Inderavangsi Do VII st buddizm staye panivnoyu religiyeyu DzherelaPaul Wheatley 1961 The Golden Khersonese Studies in the Historical Geography of the Malay Peninsula before A D 1500 Kuala Lumpur University of Malaya Press Michel Jacq Hergoualc h 2002 The Malay Peninsula Crossroads of the Maritime Silk Road 100 BC 1300 AD Victoria Hobson translator Brill ISBN 9789004119734 Dougald J W O Reilly 2006 Early Civilizations of Southeast Asia Altamira Press ISBN 978 0759102798