Лаво — держава на півдні сучасного Центрального Таїланду. Утворилося внаслідок занепаду держави Двараваті. Знищено наприкінці XIV ст. тайськими царствами. Знайдено небагато записів про історію та внутрішній устрій цієї держави. Більшість того, що відомо на сьогодні, отримано з археологічних розвідок.
នគរល្ Лаво | |||||||||||||
| |||||||||||||
Лаво у VIII ст. | |||||||||||||
Столиця | Лаво Айодг'я | ||||||||||||
Мови | старомонська старотайська | ||||||||||||
Релігії | махаяна тгеравада | ||||||||||||
Форма правління | монархія | ||||||||||||
магараджа | Прайя Калаварнадішраджа | ||||||||||||
Історія | |||||||||||||
- Засновано | 648 | ||||||||||||
- Ліквідовано | 1388 | ||||||||||||
| |||||||||||||
Історія
Згідно з північнотайськими хроніками, Лаво було засновано Прая Калаварнадішраджем з Таккасіла (ймовірно розміщувався на території сучасних провінцій Так або Накхонпатхом) в 648 році. Початковим центром стала столиця Лаво, за якою назву отримала уся держава. Ця назву походить від індуїстської назви «Лавапура», що означає «місто лави», що є копією назви індійського міста Лавапурі.
Разом з тим за кхмерськими хроніками Ішанаварман I, володар Ченла, у 620-х роках завдав поразки Дварапаті. Міста Двараваті, які підпали під гегемонію кхмерів, стали підкорятися Лаво, тоді як західні міста сформували державу Суварнабхумі. Лаво був центром, звідки Ченла правила Двараваті.
До кінця VII ст. Лаво розширився на північ. У північнотайських хроніках, зокрема «Камадевівамса», відзначено династійні зв'язки Лаво і Харіпунджаї. Разом з тим у «Хроніках династії Тан» (Лавоо тут названо Тоу-хо-ло) записано, що Лаво надсилало данину імперії Тан. о відоме як Луово.
У другій половині VIII століття почався остаточний занепад Двараваті. Під тиском імперії Шривіджая були втрачені володіння на Малайському півострові. Цим скористалася в свою чергу Лаво для збільшення своїх володінь. У своєму щоденнику чернець Сюаньцзан назвав Лаво Тоу-лопоті, що, здається, повторює назву Двараваті, як державу між Ченла та Паганським царством.
Згідно «Північних хронік» 903 року володар Тамбралінги підкорив Лаво, де на трон поставив свого родича. У X ст. відбувається об’єднання Лаво і Суварнабхумі. Напочатку XI ст. нащадок династії Тамбралінга в Лаво — Сур'яварман I — став володарем Камбуджадеші. На час його панування відбулася унія Лаво й Камбуджадеші. В подальшому Лаво була васалом Кхмерської імперії.
У XI ст. починається переселення народу тай на ці землі. Можливо їх було запрошено правителя Лаво для боротьби проти кхмерів. Лаво намагалося позбавитися залежності, у 1001 та 1155 роках домагався визнання династією Сун себе як незалежної держави. 1087 року було відбито напад паганського царя Чанзітти. Завдяки цього Нарай, магараджа Лаво, домігся незалежності своєї держави. За цим він переніс на південь свою столицю — до Айодг'я — портового міста на правому боці острова Аюттхая. Втім у 2-й половині XII ст. Лаво знову була підкорена кхмерами на чолі із Джаяварманом VII.
У 1239 році таї, що мешкали біля Сукхотая (на той час важливого торговельного центру) повстали проти намісника Лаво, внаслідок чого ці землі відпали, де було утворено державу Сукхотай. В боротьбі з ним Лаво поступово втрачала володіння, скоротившись до кінця XIII ст. до області навколо старої та нової своїх столиць.
Разом з тим продовжували підтримуватися дипломатичні відносини з династією Сун, а потім з її наступницею — імперією Юань. Венеціанський купець Марко Поло описав Лаво у своїх історіях про подорожі під ім’ям «Локач», а китайський історик XIII ст. у 348 томах своєї енциклопедії «Веньсянь Тункао» описав як Сієн-Ло.
У 1350 році відпали таї, що розташовувалися на півдні. Їх очільник У-Тхонг, заснував державу Аюттхая. З цього часу Лаво стає залежним від останньої, а 1388 року приєднано до земель Аюттхаї.
Територія і населення
Розташовувалася на лівому березі річки Чаопхрая у верхній частині її долині та займала північний схід Малайського півострова.
Існують суперечки щодо того, чи був мони були єдиним етносом Лаво. Деякі історики зазначають, що лаво складався зі змішаних етносів мон і лава (палаунгомовний народ), разом сформувавши правлячий клас. З підкоренням держави Кхмерській імперії зростає також кількість кхмерів.
Економіка
Основу становили землеробство (в значній кількості вирощували рис та інші злакові) й посередницька торгівля. Частково рибальство й добування корисних копалень,.
Культура
В значній мірі було індуїзованою державою, про що свідчать назви її столиць Лаво — від Лавапура, й Айодг'я як така сама назва міста Індостану.
Згодом посилюється вплив кхемерської культури. У XII ст. Кхмерська імперія значним чином вплинула на розвиток мистецтва та архітектури, про що свідчить Пранг Сам Йота.
Мова
Єдина письмовою мовою, на якій було знайдено написи в ранній період Лаво, є старомонська мова. Написи, як правило, написані старомонським письмом або письмом паллава. Вони були знайдені на великій території, включаючи центральний і північно-східний Таїланд.
В XI ст. під час визнання зверхності Лаво держави Камбуджадеші відбувається проникнення старокхмерської мови. Також міграція тайських народів у долину Чаопхрая призвела до пошрення старотайської мови.
Релігія
Спочатку основним віруванням були різні види індуїзму, згодом відбувається розповсюдження буддизму школи махаяна. Зрештою буддизм школи тгеравада став основною вірою в Лаво, хоча індуїзм і махаяна зберігалися.
Джерела
- Phanindra Nath Bose, The Indian colony of Siam, Lahore, The Punjab Sanskrit Book Depot, 1927, p.v.
- Chula Chakrabongse (1967). Lords of Life: A History of the Kings of Thailand. Alvin Redman.
- Coedès, George (1968). Walter F. Vella (ed.). The Indianized States of Southeast Asia. trans.Susan Brown Cowing. University of Hawaii Press. .
- Ying-yai Sheng-lan: The Overall Survey of the Ocean's Shores (1433), Hakluyt Society at the University Press, 1970,
- Michel Jacq-Hergoualch, Le Siam, Guide Belles Lettres des Civilisations, Les Belles Lettres 2004, (),
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lavo derzhava na pivdni suchasnogo Centralnogo Tayilandu Utvorilosya vnaslidok zanepadu derzhavi Dvaravati Znisheno naprikinci XIV st tajskimi carstvami Znajdeno nebagato zapisiv pro istoriyu ta vnutrishnij ustrij ciyeyi derzhavi Bilshist togo sho vidomo na sogodni otrimano z arheologichnih rozvidok នគរល Lavo 648 1388 Lavo istorichni kordoni na kartiLavo u VIII st Stolicya Lavo Ajodg ya Movi staromonska starotajska Religiyi mahayana tgeravada Forma pravlinnya monarhiya magaradzha Prajya Kalavarnadishradzha Istoriya Zasnovano 648 Likvidovano 1388 Poperednik Nastupnik Dvaravati Haripundzhaya Ayutthaya korolivstvo Sukhotaj korolivstvo IstoriyaZgidno z pivnichnotajskimi hronikami Lavo bulo zasnovano Praya Kalavarnadishradzhem z Takkasila jmovirno rozmishuvavsya na teritoriyi suchasnih provincij Tak abo Nakhonpathom v 648 roci Pochatkovim centrom stala stolicya Lavo za yakoyu nazvu otrimala usya derzhava Cya nazvu pohodit vid induyistskoyi nazvi Lavapura sho oznachaye misto lavi sho ye kopiyeyu nazvi indijskogo mista Lavapuri Razom z tim za khmerskimi hronikami Ishanavarman I volodar Chenla u 620 h rokah zavdav porazki Dvarapati Mista Dvaravati yaki pidpali pid gegemoniyu khmeriv stali pidkoryatisya Lavo todi yak zahidni mista sformuvali derzhavu Suvarnabhumi Lavo buv centrom zvidki Chenla pravila Dvaravati Do kincya VII st Lavo rozshirivsya na pivnich U pivnichnotajskih hronikah zokrema Kamadevivamsa vidznacheno dinastijni zv yazki Lavo i Haripundzhayi Razom z tim u Hronikah dinastiyi Tan Lavoo tut nazvano Tou ho lo zapisano sho Lavo nadsilalo daninu imperiyi Tan o vidome yak Luovo U drugij polovini VIII stolittya pochavsya ostatochnij zanepad Dvaravati Pid tiskom imperiyi Shrividzhaya buli vtracheni volodinnya na Malajskomu pivostrovi Cim skoristalasya v svoyu chergu Lavo dlya zbilshennya svoyih volodin U svoyemu shodenniku chernec Syuanczan nazvav Lavo Tou lopoti sho zdayetsya povtoryuye nazvu Dvaravati yak derzhavu mizh Chenla ta Paganskim carstvom Zgidno Pivnichnih hronik 903 roku volodar Tambralingi pidkoriv Lavo de na tron postaviv svogo rodicha U X st vidbuvayetsya ob yednannya Lavo i Suvarnabhumi Napochatku XI st nashadok dinastiyi Tambralinga v Lavo Sur yavarman I stav volodarem Kambudzhadeshi Na chas jogo panuvannya vidbulasya uniya Lavo j Kambudzhadeshi V podalshomu Lavo bula vasalom Khmerskoyi imperiyi Lavo v XI st U XI st pochinayetsya pereselennya narodu taj na ci zemli Mozhlivo yih bulo zaprosheno pravitelya Lavo dlya borotbi proti khmeriv Lavo namagalosya pozbavitisya zalezhnosti u 1001 ta 1155 rokah domagavsya viznannya dinastiyeyu Sun sebe yak nezalezhnoyi derzhavi 1087 roku bulo vidbito napad paganskogo carya Chanzitti Zavdyaki cogo Naraj magaradzha Lavo domigsya nezalezhnosti svoyeyi derzhavi Za cim vin perenis na pivden svoyu stolicyu do Ajodg ya portovogo mista na pravomu boci ostrova Ayutthaya Vtim u 2 j polovini XII st Lavo znovu bula pidkorena khmerami na choli iz Dzhayavarmanom VII U 1239 roci tayi sho meshkali bilya Sukhotaya na toj chas vazhlivogo torgovelnogo centru povstali proti namisnika Lavo vnaslidok chogo ci zemli vidpali de bulo utvoreno derzhavu Sukhotaj V borotbi z nim Lavo postupovo vtrachala volodinnya skorotivshis do kincya XIII st do oblasti navkolo staroyi ta novoyi svoyih stolic Razom z tim prodovzhuvali pidtrimuvatisya diplomatichni vidnosini z dinastiyeyu Sun a potim z yiyi nastupniceyu imperiyeyu Yuan Venecianskij kupec Marko Polo opisav Lavo u svoyih istoriyah pro podorozhi pid im yam Lokach a kitajskij istorik XIII st u 348 tomah svoyeyi enciklopediyi Vensyan Tunkao opisav yak Siyen Lo Lavo na pochatku XIV st U 1350 roci vidpali tayi sho roztashovuvalisya na pivdni Yih ochilnik U Thong zasnuvav derzhavu Ayutthaya Z cogo chasu Lavo staye zalezhnim vid ostannoyi a 1388 roku priyednano do zemel Ayutthayi Teritoriya i naselennyaRoztashovuvalasya na livomu berezi richki Chaophraya u verhnij chastini yiyi dolini ta zajmala pivnichnij shid Malajskogo pivostrova Isnuyut superechki shodo togo chi buv moni buli yedinim etnosom Lavo Deyaki istoriki zaznachayut sho lavo skladavsya zi zmishanih etnosiv mon i lava palaungomovnij narod razom sformuvavshi pravlyachij klas Z pidkorennyam derzhavi Khmerskij imperiyi zrostaye takozh kilkist khmeriv EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo v znachnij kilkosti viroshuvali ris ta inshi zlakovi j poserednicka torgivlya Chastkovo ribalstvo j dobuvannya korisnih kopalen KulturaV znachnij miri bulo induyizovanoyu derzhavoyu pro sho svidchat nazvi yiyi stolic Lavo vid Lavapura j Ajodg ya yak taka sama nazva mista Indostanu Prang Sam Jot m Lavo Zgodom posilyuyetsya vpliv khemerskoyi kulturi U XII st Khmerska imperiya znachnim chinom vplinula na rozvitok mistectva ta arhitekturi pro sho svidchit Prang Sam Jota Mova Yedina pismovoyu movoyu na yakij bulo znajdeno napisi v rannij period Lavo ye staromonska mova Napisi yak pravilo napisani staromonskim pismom abo pismom pallava Voni buli znajdeni na velikij teritoriyi vklyuchayuchi centralnij i pivnichno shidnij Tayiland V XI st pid chas viznannya zverhnosti Lavo derzhavi Kambudzhadeshi vidbuvayetsya proniknennya starokhmerskoyi movi Takozh migraciya tajskih narodiv u dolinu Chaophraya prizvela do poshrennya starotajskoyi movi Religiya Spochatku osnovnim viruvannyam buli rizni vidi induyizmu zgodom vidbuvayetsya rozpovsyudzhennya buddizmu shkoli mahayana Zreshtoyu buddizm shkoli tgeravada stav osnovnoyu viroyu v Lavo hocha induyizm i mahayana zberigalisya DzherelaPhanindra Nath Bose The Indian colony of Siam Lahore The Punjab Sanskrit Book Depot 1927 p v Chula Chakrabongse 1967 Lords of Life A History of the Kings of Thailand Alvin Redman Coedes George 1968 Walter F Vella ed The Indianized States of Southeast Asia trans Susan Brown Cowing University of Hawaii Press ISBN 978 0 8248 0368 1 Ying yai Sheng lan The Overall Survey of the Ocean s Shores 1433 Hakluyt Society at the University Press 1970 ISBN 0521010322 Michel Jacq Hergoualch Le Siam Guide Belles Lettres des Civilisations Les Belles Lettres 2004 ISBN 2 251 41023 6