Ла́кці (лаки, казикумухці; самоназва — лак) — народ в Республіці Дагестан (Росія).
Лакці Лак | |
---|---|
Кількість | бл. 200 000 (2010, оцінка) |
Ареал | Росія: Дагестан |
Близькі до: | дагестанські народи |
Мова | лакська мова, російська мова |
Релігія | мусульмани — суніти |
Народ належить до кавказької раси. Віряни — мусульмани-суніти.
Назви
Крім самоназв лакців — лак та лак-чу, існуює низка екзонімів:
Чисельність
Загальна чисельність лакців в Росії в 2002 році склала 156 595 осіб, з них у містах (Махачкала) проживає 109 750 осіб, у Дагестані — 139 700 осіб.
Лакці проживають також (1989) в Узбекистані (2 807 осіб), Таджикистані (2 441 осіб), Азербайджані (1 878 осіб), Туркменістані (1 398 осіб), Казахстані (1 234 осіб), Україні (1 035 осіб). Невелика група проживає в Туреччині, в 4 поселеннях ілу Карс — 300 осіб.
Основні райони проживання лакців у Дагестані за даними Російського перепису 2010
Назва району | Населення району | % лакців |
Кулинський район | 11 174 | 97,4 % |
Лакський район | 12 161 | 95,2 % |
Новолакський район | 28 556 | 48,5 % |
Каспійськ | 100 129 | 14,3 % |
Махачкала (м/о) | 696 885 | 12,4 % |
Южно-Сухокумськ | 10 035 | 9,2 % |
Буйнакськ | 62 623 | 6,8 % |
Кизилюрт (м/о) | 43 421 | 5,0 % |
Рутульський район | 22 926 | 3,8 % |
Кизляр (м/о) | 51 707 | 3,6 % |
Кізлярський район | 67 287 | 3,5 % |
Хасавюрт | 131 187 | 3,3 % |
Акушинський район | 53 558 | 3,2 % |
Ізбербаш | 55 646 | 2,5 % |
Тарумовський район | 31 683 | 1,7 % |
Кизилюртівський район | 61 876 | 1,5 % |
Чародинський район | 11 777 | 1,5 % |
Кумторкалинський район | 24 848 | 1,1 % |
Дагестан | 2 910 249 | 5,6 % |
Мова
Лакці розмовляють на лакській мові, що входить до нахсько-дагестанських мов. Мова має кілька діалектів: кумухський, віцхінський, шаднінський, віхлінський, аракульський, бартхінський (балхарський), вачі-кулінський. Поширена також російська мова.
Писемність
Писемність сформована з XV ст. на основі арабиці, з 1928 — латиниці, з 1938 на основі кирилиці.
Історія
На території історичного проживання лакців з XII ст. почало формуватись , в XVIII ст. — створюється Казикумухське ханство, яке об'єднувало крім лакців також , лезгин-кюрінців, деякі аварські та даргинські спільноти. 1820 року ханство було приєднано до Російської імперії, 1859 року ханство було ліквідоване, а територія перетворена на Дагестанської області, з 1922 року — , 1935 року поділений на Лакський та Кулінський райони. 1944 року частина лакців була переселена до Новолакського району.
Лакські поселення
Лакський район: Кумух, Куба, Чара, Курклі, Кума, Кунди, Хараша, Унчукатль, Хуна, Хурі, Читтур, Кубра, Урі, Шовкра, Щара, Хурхі, Хурукра, Кулушац, Чуртах, Хулісма, Бурши, Шахува
Кулінський район: Кані, Віхлі, Кулі, Хайхі, Цийши, Вачі, Кая, Сумбатль, Цушар, Цовкра-2, Хосрех, Цовкра-1
Новолакський район: Тухчар, Гаміях, Новочуртах, Дучі, Ахар, Новокулі, Новолакське, Чапаєво, Шушия.
В інших районах: Балхар, Уллучара, Кулі, Цулікана, Аракул, Шадні, Шаліб, Радянське.
Див. також
Примітки
- Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
Джерела і посилання
- Лакці на www.narodru.ru [ 4 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- www.lakia.net [ 11 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Земля лакців [ 14 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Сайт про населення Кавказу [ 11 липня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
La kci laki kazikumuhci samonazva lak narod v Respublici Dagestan Rosiya Lakci LakKilkistbl 200 000 2010 ocinka Areal Rosiya DagestanBlizki do dagestanski narodiMovalakska mova rosijska movaReligiyamusulmani suniti Narod nalezhit do kavkazkoyi rasi Viryani musulmani suniti NazviKrim samonazv lakciv lak ta lak chu isnuyuye nizka ekzonimiv Avarci nazivayut lakciv tumali darginci vuluguni abo vulegi lezgini yahulvi kumiki kazikumuhci ChiselnistRozselennya lakciv u Dagestani za perepisom 2002 Zagalna chiselnist lakciv v Rosiyi v 2002 roci sklala 156 595 osib z nih u mistah Mahachkala prozhivaye 109 750 osib u Dagestani 139 700 osib Lakci prozhivayut takozh 1989 v Uzbekistani 2 807 osib Tadzhikistani 2 441 osib Azerbajdzhani 1 878 osib Turkmenistani 1 398 osib Kazahstani 1 234 osib Ukrayini 1 035 osib Nevelika grupa prozhivaye v Turechchini v 4 poselennyah ilu Kars 300 osib Osnovni rajoni prozhivannya lakciv u Dagestani za danimi Rosijskogo perepisu 2010 Nazva rajonu Naselennya rajonu lakciv Kulinskij rajon 11 174 97 4 Lakskij rajon 12 161 95 2 Novolakskij rajon 28 556 48 5 Kaspijsk 100 129 14 3 Mahachkala m o 696 885 12 4 Yuzhno Suhokumsk 10 035 9 2 Bujnaksk 62 623 6 8 Kizilyurt m o 43 421 5 0 Rutulskij rajon 22 926 3 8 Kizlyar m o 51 707 3 6 Kizlyarskij rajon 67 287 3 5 Hasavyurt 131 187 3 3 Akushinskij rajon 53 558 3 2 Izberbash 55 646 2 5 Tarumovskij rajon 31 683 1 7 Kizilyurtivskij rajon 61 876 1 5 Charodinskij rajon 11 777 1 5 Kumtorkalinskij rajon 24 848 1 1 Dagestan 2 910 249 5 6 MovaLakci rozmovlyayut na lakskij movi sho vhodit do nahsko dagestanskih mov Mova maye kilka dialektiv kumuhskij vichinskij shadninskij vihlinskij arakulskij barthinskij balharskij vachi kulinskij Poshirena takozh rosijska mova PisemnistPisemnist sformovana z XV st na osnovi arabici z 1928 latinici z 1938 na osnovi kirilici IstoriyaNa teritoriyi istorichnogo prozhivannya lakciv z XII st pochalo formuvatis v XVIII st stvoryuyetsya Kazikumuhske hanstvo yake ob yednuvalo krim lakciv takozh lezgin kyurinciv deyaki avarski ta darginski spilnoti 1820 roku hanstvo bulo priyednano do Rosijskoyi imperiyi 1859 roku hanstvo bulo likvidovane a teritoriya peretvorena na Dagestanskoyi oblasti z 1922 roku 1935 roku podilenij na Lakskij ta Kulinskij rajoni 1944 roku chastina lakciv bula pereselena do Novolakskogo rajonu Lakski poselennyaLakskij rajon Kumuh Kuba Chara Kurkli Kuma Kundi Harasha Unchukatl Huna Huri Chittur Kubra Uri Shovkra Shara Hurhi Hurukra Kulushac Churtah Hulisma Burshi Shahuva Kulinskij rajon Kani Vihli Kuli Hajhi Cijshi Vachi Kaya Sumbatl Cushar Covkra 2 Hosreh Covkra 1 Novolakskij rajon Tuhchar Gamiyah Novochurtah Duchi Ahar Novokuli Novolakske Chapayevo Shushiya V inshih rajonah Balhar Ulluchara Kuli Culikana Arakul Shadni Shalib Radyanske Div takozhDagestanci v Ukrayini Gazikumuhske shamhalstvo Gazikumuhske hanstvoPrimitkiChislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov gorodskih i selskih poselenij gorodskih naselennyh punktov selskih naselennyh punktov Respubliki Dagestan Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Dzherela i posilannyaLakci na www narodru ru 4 listopada 2008 u Wayback Machine www lakia net 11 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Zemlya lakciv 14 kvitnya 2009 u Wayback Machine Sajt pro naselennya Kavkazu 11 lipnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi