Лайош Яноші (Яношші, угор. Jánossy Lajos; 2 березня 1912, Будапешт — 2 березня 1978, Будапешт) — угорський фізик, астрофізик і математик, член Угорської Академії наук і її віце-президент в 1958—1973 роках. Автор праць у галузях астрофізики, ядерної фізики, теорії відносності, квантової механіки, математичної фізики та статистики, а також електродинаміки і оптики.
Лайош Яноші | |
---|---|
Народився | 2 березня 1912[1][2] Будапешт, Австро-Угорщина[3] |
Помер | 2 березня 1978[1][2] (66 років) Будапешт, Угорська Народна Республіка[3] |
Поховання | Керепеші |
Країна | Угорщина |
Діяльність | фізик, математик, астрофізик, викладач університету, політик |
Галузь | фізика[4], астрофізика[4], математика[4], ядерна фізика[4] і математична фізика[4] |
Заклад | Будапештський університет d d d d |
Посада | d[5] |
Науковий керівник | d |
Аспіранти, докторанти | d[6] |
Членство | Угорська академія наук |
Партія | Угорська соціалістична робоча партія[5] |
Брати, сестри | d |
Діти | d d d d |
Нагороди | |
Лайош Яноші у Вікісховищі |
Біографія
Яноші був пасинком (старшим сином дружини) відомого марксистського філософа і політичного діяча Дьордя Лукача (1885—1971). Його рідним братом був економіст і інженер Ференц Яноші (1914—1997). Він одружився з колегою-фізиком Леоні Кан (1913—1966), з якою познайомився під час навчання в Берліні: вони стали батьками фізиків Міхая (1942—2004), [fr] (нар. 1944, член Угорської Академії наук) та Іштвана Яноші (нар. 1945), а також Ганни Яноші (1938—1999), дослідниці в галузі медицини.
Після падіння в 1919 році Угорської Радянської республіки, його мати і вітчим, Гертруда Бортштибер і Дьордь Лукач покинули країну, де панував білий терор, і переїхали до Відня. Таким чином, з 6-річного віку Яноші жив за кордоном: він навчався в університеті у Відні, а пізніше в Берліні. Працював у лабораторії [en] в Берліні (1934—1936), займаючись астрофізикою, поки йому з дружиною знову не довелося емігрувати, цього разу від нацистського режиму. Він почав співпрацювати з П. М. С. Блекеттом, майбутнім лауреатом Нобелівської премії 1948 року, у галузі вивчення космічного випромінювання в [ru] Лондонського університету, а потім в Манчестерському університеті. У 1940 році спільно з англійським фізиком [ru] відкрив проникливі зливи в космічних променях. У 1947 році на запрошення Вальтера Гайтлера і Ервіна Шредінгера перейшов у [en] в якості професора і керівника науково-дослідної лабораторії космічних променів.
У 1950 році запрошений угорським урядом повернутися на батьківщину в Будапешт — не тільки з міркувань обіцяних широких наукових можливостей, але і за сімейними обставинами: його мати і вітчим вже повернулися туди з еміграції з Москви.
Яноші став професором університету в Будапешті, він був першим завідувачем кафедри ядерної фізики Університету імені Лоранда Етвеша (1957—1970). Крім того, йому доручили посаду завідувача кафедри космічного випромінювання в Центральному інституті фізичних досліджень (Центральному науково-дослідному інституті фізики, KFKI) Угорської АН, заснованому в тому ж 1950 році. Був призначений заступником директора інституту (1950—1956), а потім його директором (1956—1970). Він залишався дуже активним у науці, освіті та суспільному житті, був головою Комітету з атомної енергії Угорщини. Член Наукової ради Об'єднаного інституту ядерних досліджень (Дубна).
Його політична заангажованість визначалася членством в Угорській соціалістичній робітничій партії, членом Центрального комітету якої він був з 1962 року до своєї смерті. Після придушення Угорського повстання 1956 року він використовував свій вплив, щоб захистити від репресій вітчима — Дьордя Лукача, який входив до уряду Імре Надя і сховався з ним у югославському посольстві під час вторгнення радянських військ. Яноші клопотав про його безпечне повернення в Угорщину з Румунії і навіть пропонував обрати того президентом Академії наук, щоб повернути угорським вченим довіру до партії і Революційного робітничо-селянського уряду Яноша Кадара.
Наукові досягнення
На початку своєї кар'єри в Німеччині, Англії і Ірландії, Яноші був зосереджений на вивченні космічних променів. З його ім'ям пов'язаний розвиток детектора збігу Гейгера-Мюллера, застосованого до вторинних компонентів космічних променів, породжуваних у верхніх шарах атмосфери (мезонів, таких як каони, мюони, гамма-промені). Він продемонстрував, як первинні космічні промені, стикаючись з атмосферою Землі, створюють вторинні проникливі зливи, що збігають до поверхні Землі (1940—1941).
З раннього віку його цікавили математичні та статистичні аспекти фізичного аналізу, зокрема, що стосувалися застосування теорії ймовірності і матаналізу до результатів експериментальних досліджень в ядерній фізиці та фізиці елементарних частинок. Розробляючи статистичні методи обробки результатів вимірювань, під час свого перебування в Дубліні він завершив свою класичну монографію про космічні промені (1948) і опублікував важливі монографії про проникливі зливи частинок (1950), в яких представив для теорії випадкових точкових процесів густину ймовірності, названу на його честь густиною Яноші
До 1950-х років найважливішою галуззю у фізиці високоенергетичних частинок було дослідження космічного випромінювання. Але з появою великих прискорювачів частинок Яноші переорієнтувався на теоретичні проблеми квантової механіки, корпускулярно-хвильового дуалізму і теорії відносності.
В останні півтора десятиліття своєї теоретичної діяльності займався гідродинамічною моделлю квантової механіки і проблемами інтерпретації теорії відносності. Виходячи з перетворень Лоренца і марксистської філософії діалектичного матеріалізму, він намагався дати відмінну від ейнштейнівської основу спеціальної теорії відносності, що викликала дискусії в наукових колах. З 1953 року і до смерті був співредактором Угорського фізичного журналу (Magyar Fizikai Folyóirat). Також входив до редколегії [ru], Magyar Tudomány і Foundations of Physics.
Членство і нагороди
Член (1950) і віце-президент (1961—1973) Угорської Академії наук, член Болгарської академії наук (1961), Ірландської королівської академії (1949), [ru] і Академії наук Німецької Демократичної Республіки (1954).
Відзначений премією Кошута (1951); академічною золотою медаллю (1972). Заступник голови Фізичного товариства імені Етвеша (1950—1969). З 1966 до своєї смерті — президент Асоціації угорських філателістів.
Фізичне товариство імені Етвеша в 1994 році заснувало премію Лайоша Яноші за визначні дослідження в галузі теоретичної та експериментальної фізики.
Примітки
- http://mek.oszk.hu/00300/00355/html/ABC06879/06985.htm
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ідентифікатор PIM
- Czech National Authority Database
- https://kommunizmuskutato.hu/eletrajzok/janossy-lajos
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Király, P. T. (2013). Two centenaries: The discovery of cosmic rays and the birth of Lajos Jánossy. Journal of Physics: Conference Series. 409: 012001. Bibcode:2013JPhCS.409a2001K. doi:10.1088/1742-6596/409/1/012001.
- Janossy, L. (1948): Cosmic Rays, Oxford, Clarendon Press, p. 424 Online copy
- Janossy, L. (1950): «On the absorption of a nucleon cascade», Proc. Roy. Irish Acad. Sci., A53, 181—188; Janossy, L. (1952): "Studies on the Theory of Cascades, " Acta phys. Acad. sci. Hung., 2 289—333; Janossy, L. and Messel, H. (1950): «Fluctuations of the electron — photon cascade — moments of the distribution», Proc. Phys. Soc. (London)., A63, 1101—1115. Soshnikov, A. (2004). Janossy Densities of Coupled Random Matrices. Communications in Mathematical Physics. 251 (3): 447—471. arXiv:math-ph/0309019. Bibcode:2004CMaPh.251..447S. doi:10.1007/s00220-004-1177-5.
Література
- Яносси Л. Космические лучи, пер. с англ. — М.: Иностранная литература, 1949.(рос.)
- Яноши Л. Теория и практика обработки результатов измерений, пер. с англ. — М.: Мир, 1965.(рос.)
- Яноши Л. Значение философии для физических исследований [ 23 листопада 2018 у Wayback Machine.] // «Вопросы философии» (1958. — № 4. — С.98-110).(рос.)
- Радунская И. Л. Три звезды Лайоша Яноши [ 7 квітня 2019 у Wayback Machine.] // В кн.: Кванты и музы. — М.: «Советская Россия», 1980.(рос.)
- Hajduska István: Jánossy Lajos, in: Fizikai Szemle 1968. 9. sz. 273—275.
- Pál Lénárd: Jánossy Lajos, in: Acta Physica 1977.
- Tétényi Pál & Szabó Ferenc: Búcsú Jánossy Lajostól, in: Fizikai Szemle 1978. 3. sz. 82-88. (bibliográfiával)
- Nagy Károly: Jánossy Lajos, in: Magyar Tudomány 1978. 9. sz. 706—708.
- Somogyi Antal: Gondolatok Jánossy Lajos születésének hetvenedik évfordulóján, in: Magyar Tudomány 1982. 5. sz. 391—396.
- In memoriam Lajos Jánossy — 75, Erwin Schrödinger — 100, Budapest, Központi Fizikai Kutatóintézet, 1987, 148 o.
- Tarján Imre: Emlékezés Jánossy Lajosra, in: Fizikai Szemle 1987. 4. sz. 121—122.
- Varga Péter: Jánossy Lajos, az igényes fizikus [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yanoshi Lajosh Yanoshi Yanoshshi ugor Janossy Lajos 2 bereznya 1912 Budapesht 2 bereznya 1978 Budapesht ugorskij fizik astrofizik i matematik chlen Ugorskoyi Akademiyi nauk i yiyi vice prezident v 1958 1973 rokah Avtor prac u galuzyah astrofiziki yadernoyi fiziki teoriyi vidnosnosti kvantovoyi mehaniki matematichnoyi fiziki ta statistiki a takozh elektrodinamiki i optiki Lajosh YanoshiNarodivsya2 bereznya 1912 1912 03 02 1 2 Budapesht Avstro Ugorshina 3 Pomer2 bereznya 1978 1978 03 02 1 2 66 rokiv Budapesht Ugorska Narodna Respublika 3 PohovannyaKerepeshiKrayina UgorshinaDiyalnistfizik matematik astrofizik vikladach universitetu politikGaluzfizika 4 astrofizika 4 matematika 4 yaderna fizika 4 i matematichna fizika 4 ZakladBudapeshtskij universitet d d d dPosadad 5 Naukovij kerivnikdAspiranti doktorantid 6 ChlenstvoUgorska akademiya naukPartiyaUgorska socialistichna robocha partiya 5 Brati sestridDitid d d dNagorodiPremiya imeni Koshuta 1951 Lajosh Yanoshi u VikishovishiBiografiyaYanoshi buv pasinkom starshim sinom druzhini vidomogo marksistskogo filosofa i politichnogo diyacha Dordya Lukacha 1885 1971 Jogo ridnim bratom buv ekonomist i inzhener Ferenc Yanoshi 1914 1997 Vin odruzhivsya z kolegoyu fizikom Leoni Kan 1913 1966 z yakoyu poznajomivsya pid chas navchannya v Berlini voni stali batkami fizikiv Mihaya 1942 2004 fr nar 1944 chlen Ugorskoyi Akademiyi nauk ta Ishtvana Yanoshi nar 1945 a takozh Ganni Yanoshi 1938 1999 doslidnici v galuzi medicini Pislya padinnya v 1919 roci Ugorskoyi Radyanskoyi respubliki jogo mati i vitchim Gertruda Bortshtiber i Dord Lukach pokinuli krayinu de panuvav bilij teror i pereyihali do Vidnya Takim chinom z 6 richnogo viku Yanoshi zhiv za kordonom vin navchavsya v universiteti u Vidni a piznishe v Berlini Pracyuvav u laboratoriyi en v Berlini 1934 1936 zajmayuchis astrofizikoyu poki jomu z druzhinoyu znovu ne dovelosya emigruvati cogo razu vid nacistskogo rezhimu Vin pochav spivpracyuvati z P M S Blekettom majbutnim laureatom Nobelivskoyi premiyi 1948 roku u galuzi vivchennya kosmichnogo viprominyuvannya v ru Londonskogo universitetu a potim v Manchesterskomu universiteti U 1940 roci spilno z anglijskim fizikom ru vidkriv proniklivi zlivi v kosmichnih promenyah U 1947 roci na zaproshennya Valtera Gajtlera i Ervina Shredingera perejshov u en v yakosti profesora i kerivnika naukovo doslidnoyi laboratoriyi kosmichnih promeniv U 1950 roci zaproshenij ugorskim uryadom povernutisya na batkivshinu v Budapesht ne tilki z mirkuvan obicyanih shirokih naukovih mozhlivostej ale i za simejnimi obstavinami jogo mati i vitchim vzhe povernulisya tudi z emigraciyi z Moskvi Yanoshi stav profesorom universitetu v Budapeshti vin buv pershim zaviduvachem kafedri yadernoyi fiziki Universitetu imeni Loranda Etvesha 1957 1970 Krim togo jomu doruchili posadu zaviduvacha kafedri kosmichnogo viprominyuvannya v Centralnomu instituti fizichnih doslidzhen Centralnomu naukovo doslidnomu instituti fiziki KFKI Ugorskoyi AN zasnovanomu v tomu zh 1950 roci Buv priznachenij zastupnikom direktora institutu 1950 1956 a potim jogo direktorom 1956 1970 Vin zalishavsya duzhe aktivnim u nauci osviti ta suspilnomu zhitti buv golovoyu Komitetu z atomnoyi energiyi Ugorshini Chlen Naukovoyi radi Ob yednanogo institutu yadernih doslidzhen Dubna Jogo politichna zaangazhovanist viznachalasya chlenstvom v Ugorskij socialistichnij robitnichij partiyi chlenom Centralnogo komitetu yakoyi vin buv z 1962 roku do svoyeyi smerti Pislya pridushennya Ugorskogo povstannya 1956 roku vin vikoristovuvav svij vpliv shob zahistiti vid represij vitchima Dordya Lukacha yakij vhodiv do uryadu Imre Nadya i shovavsya z nim u yugoslavskomu posolstvi pid chas vtorgnennya radyanskih vijsk Yanoshi klopotav pro jogo bezpechne povernennya v Ugorshinu z Rumuniyi i navit proponuvav obrati togo prezidentom Akademiyi nauk shob povernuti ugorskim vchenim doviru do partiyi i Revolyucijnogo robitnicho selyanskogo uryadu Yanosha Kadara Naukovi dosyagnennyaNa pochatku svoyeyi kar yeri v Nimechchini Angliyi i Irlandiyi Yanoshi buv zoseredzhenij na vivchenni kosmichnih promeniv Z jogo im yam pov yazanij rozvitok detektora zbigu Gejgera Myullera zastosovanogo do vtorinnih komponentiv kosmichnih promeniv porodzhuvanih u verhnih sharah atmosferi mezoniv takih yak kaoni myuoni gamma promeni Vin prodemonstruvav yak pervinni kosmichni promeni stikayuchis z atmosferoyu Zemli stvoryuyut vtorinni proniklivi zlivi sho zbigayut do poverhni Zemli 1940 1941 Z rannogo viku jogo cikavili matematichni ta statistichni aspekti fizichnogo analizu zokrema sho stosuvalisya zastosuvannya teoriyi jmovirnosti i matanalizu do rezultativ eksperimentalnih doslidzhen v yadernij fizici ta fizici elementarnih chastinok Rozroblyayuchi statistichni metodi obrobki rezultativ vimiryuvan pid chas svogo perebuvannya v Dublini vin zavershiv svoyu klasichnu monografiyu pro kosmichni promeni 1948 i opublikuvav vazhlivi monografiyi pro proniklivi zlivi chastinok 1950 v yakih predstaviv dlya teoriyi vipadkovih tochkovih procesiv gustinu jmovirnosti nazvanu na jogo chest gustinoyu Yanoshi Do 1950 h rokiv najvazhlivishoyu galuzzyu u fizici visokoenergetichnih chastinok bulo doslidzhennya kosmichnogo viprominyuvannya Ale z poyavoyu velikih priskoryuvachiv chastinok Yanoshi pereoriyentuvavsya na teoretichni problemi kvantovoyi mehaniki korpuskulyarno hvilovogo dualizmu i teoriyi vidnosnosti V ostanni pivtora desyatilittya svoyeyi teoretichnoyi diyalnosti zajmavsya gidrodinamichnoyu modellyu kvantovoyi mehaniki i problemami interpretaciyi teoriyi vidnosnosti Vihodyachi z peretvoren Lorenca i marksistskoyi filosofiyi dialektichnogo materializmu vin namagavsya dati vidminnu vid ejnshtejnivskoyi osnovu specialnoyi teoriyi vidnosnosti sho viklikala diskusiyi v naukovih kolah Z 1953 roku i do smerti buv spivredaktorom Ugorskogo fizichnogo zhurnalu Magyar Fizikai Folyoirat Takozh vhodiv do redkolegiyi ru Magyar Tudomany i Foundations of Physics Chlenstvo i nagorodiChlen 1950 i vice prezident 1961 1973 Ugorskoyi Akademiyi nauk chlen Bolgarskoyi akademiyi nauk 1961 Irlandskoyi korolivskoyi akademiyi 1949 ru i Akademiyi nauk Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki 1954 Vidznachenij premiyeyu Koshuta 1951 akademichnoyu zolotoyu medallyu 1972 Zastupnik golovi Fizichnogo tovaristva imeni Etvesha 1950 1969 Z 1966 do svoyeyi smerti prezident Asociaciyi ugorskih filatelistiv Fizichne tovaristvo imeni Etvesha v 1994 roci zasnuvalo premiyu Lajosha Yanoshi za viznachni doslidzhennya v galuzi teoretichnoyi ta eksperimentalnoyi fiziki Primitkihttp mek oszk hu 00300 00355 html ABC06879 06985 htm Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 identifikator PIM d Track Q29043331d Track Q54878968 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https kommunizmuskutato hu eletrajzok janossy lajos Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Kiraly P T 2013 Two centenaries The discovery of cosmic rays and the birth of Lajos Janossy Journal of Physics Conference Series 409 012001 Bibcode 2013JPhCS 409a2001K doi 10 1088 1742 6596 409 1 012001 Janossy L 1948 Cosmic Rays Oxford Clarendon Press p 424 Online copy Janossy L 1950 On the absorption of a nucleon cascade Proc Roy Irish Acad Sci A53 181 188 Janossy L 1952 Studies on the Theory of Cascades Acta phys Acad sci Hung 2 289 333 Janossy L and Messel H 1950 Fluctuations of the electron photon cascade moments of the distribution Proc Phys Soc London A63 1101 1115 Soshnikov A 2004 Janossy Densities of Coupled Random Matrices Communications in Mathematical Physics 251 3 447 471 arXiv math ph 0309019 Bibcode 2004CMaPh 251 447S doi 10 1007 s00220 004 1177 5 LiteraturaYanossi L Kosmicheskie luchi per s angl M Inostrannaya literatura 1949 ros Yanoshi L Teoriya i praktika obrabotki rezultatov izmerenij per s angl M Mir 1965 ros Yanoshi L Znachenie filosofii dlya fizicheskih issledovanij 23 listopada 2018 u Wayback Machine Voprosy filosofii 1958 4 S 98 110 ros Radunskaya I L Tri zvezdy Lajosha Yanoshi 7 kvitnya 2019 u Wayback Machine V kn Kvanty i muzy M Sovetskaya Rossiya 1980 ros Hajduska Istvan Janossy Lajos in Fizikai Szemle 1968 9 sz 273 275 Pal Lenard Janossy Lajos in Acta Physica 1977 Tetenyi Pal amp Szabo Ferenc Bucsu Janossy Lajostol in Fizikai Szemle 1978 3 sz 82 88 bibliografiaval Nagy Karoly Janossy Lajos in Magyar Tudomany 1978 9 sz 706 708 Somogyi Antal Gondolatok Janossy Lajos szuletesenek hetvenedik evfordulojan in Magyar Tudomany 1982 5 sz 391 396 In memoriam Lajos Janossy 75 Erwin Schrodinger 100 Budapest Kozponti Fizikai Kutatointezet 1987 148 o Tarjan Imre Emlekezes Janossy Lajosra in Fizikai Szemle 1987 4 sz 121 122 Varga Peter Janossy Lajos az igenyes fizikus 11 bereznya 2022 u Wayback Machine