Кімври, Кімбри, Кімерії (лат. Cimbri) — велике плем'я, що заселяло спочатку північ Ютландського півострова. На думку більшості античних авторів кімври були германським племенем, проте сучасні історики припускають високу ймовірність того, що кімври були кельтами.
Історія
Приблизно в 120 до н. е. кімври разом з тевтонами і амбронами рушили на південь і в районі долини Дунаю вступили в контакт з римлянами.
Здобувши в 113 до н. е. перемогу над римлянами при Норії в Норіку, пройшли потім на північ в Галлію, де завдали римлянам ряд поразок (в 109, 107, і найважчу — в битві при Араузіоні в 105). В Іспанії, однак, вони отримали відсіч від місцевих племен — кельтиберів.
У 102 до н. е. кімври рушили на Рим, але в 101 до н. е. були розгромлені при Верцеллах військами римського полководця Гая Марія — так само, як за рік до цього були розбиті племена тевтонів.
Вважають, що частина кімврів з Ютландії близько 180 року попрямувала вздовж узбережжя Балтійського моря на схід — в район, який пізніше став Пруссією.
Російський історик Татіщєв В. Н. писав про кімврів: «Те ж і про кімеріїв розповідають, що на прапорах мали ведмедя.»
Проблема етнічної належності кімврів
Існує питання про те, якою мовою розмовляли кімври: кельтською або германською. Проблема полягає в тому, що в античності греки й римляни використовували терміни «галли», «кельти», «германці» для позначення всіх сусідів на північ від себе, не вдаючись у мовні та культурні відмінності між ними. Мабуть, Юлій Цезар був першим, хто почав відрізняти кельтів від германців, в першу чергу з політичних міркувань (для обґрунтування кордону по Рейну). Але навіть Цезарю і Тациту не завжди можна вірити у віднесенні варварських племен до германців або кельтів.
Більшість античних джерел відносять кімврів до германців, проте деякі відносили їх до кельтів.
Існують нечисленні прямі свідчення про мову кімврів. Говорячи про Північний океан (Балтійське море або Північне море), Пліній Старший вказує: «Філемон говорить, що воно називається Morimarusa, тобто Мертве море, мовою кімврів, до миса Рубе, а після нього — Кроніум.» Галльські слова, що позначали «море» і «мертвий», звучали mori і *maruo-(відповідно muir і marbh в ірландській, môr і marw у сучасній валлійській). Відоме подібне слово для «моря» в германських мовах, однак з голосним a в корені (*mari-), тоді як німецький когнат ірландського marbh невідомий ні в одній з германських мов. І все ж, враховуючи, що Пліній записав ці слова не безпосередньо від кімврського співрозмовника, не можна виключати, що фактично це були галльські слова.
Відомі імена кімврських вождів схожі на кельтські, в тому числі: Бойоріг (що може означати «цар бойїв» або, точніше, «цар молотобойців»), Гезоріг («цар списів»), і Лугій (можливо, на честь кельтського бога Луга). При цьому не можна виключати, що вожді кімврів могли носити кельтські імена, не будучи самі кельтами.
Ще одним непрямим свідченням є той факт, що римляни включали галлів до складу шпигунів, що діяли в таборах кімврів, аж до остаточного зіткнення їх з римською армією в 101 р. до н. е. Ряд дослідників приймають цей факт за свідчення в підтримку радше кельтського, ніж германського походження мови кімврів.
Джин Маркал писала, що кімври були пов'язані з гельветами, і, що особливо характерно — з безсумнівно кельтами . пише: «Всі зазначені назви — кельтські, і не можуть бути ніякими іншими». Саме навіть назва «кімври» вкрай схожа з назвою Уельсу валлійською, одною з кельтських, мовою: валл. Cymru, що читається [kəmrɨ] і походить від загальнобритського *kom- brogi 'співвітчизники' (пор. також кумбрійська мова, Камберленд). Від цього слова походить і латинська назва Cambria. Згідно з , Cambria походить від міфічного короля Камбера, але це слід визнати вигадкою.
Деякі автори дивляться з іншої точки зору — наприклад, Пітер С. Уеллс пише, що кімври — «явно не кельти».
Можливо, проти кельтського походження кімврів говорить свідчення про їх походження з північної Ютландії, оскільки в ній не засвідчені кельтські топоніми, а лише германські. Це, однак, не виключає підпадання кімврів під вплив галлів і засвоєння ними галльської культури в період, коли вони мешкали в Галлії.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 січня 2009. Процитовано 30 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 21 березня 2011. Процитовано 30 квітня 2011.
- Кулаков В. І.Прусський хронограф: бл. 63 н. е. — 1283 р. [ 20 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 30 квітня 2011.
- AA Lund,Die ersten Germanen: Ethnizität und Ethnogenese, Heidelberg 1998.
- Юлій Цезар,Галльські війни1.33.3-4; Страбон,Geographica4.4.3, 7.1 .3; Пліній Старший,Natural History4.100; Тацит,Germania37,History4.73.
- Аппіан,Громадянські війни1.4.29,Ілліріка8.3.
- Naturalis Historia, 4.95:Philemon Morimarusam a Cimbris vocari, hoc est mortuum mare, inde usque ad promunturium Rusbeas, ultra deinde Cronium.
- F. M. Ahl, «Amber, Avallon, and Apollo's Singing Swan»,American Journal of Philology103 (1982) 399.
- У германських мовах існувало слово *murþ(r)a «вбивство» (від дієслова *murþ(r)jan), однак для дієслова «вмирати» та іменника «смерть» використовувалися слова з іншими коренями, *daujan і *dauða-
- Юліус Покірний в Pokorny, Indogermanisches etymologisches Wörterbuch, 1959, p. 735, описує ці слова як «галльські ?».
- {{cite book Rives, J.B. (Trans.) (1999). Germania: Germania. Oxford University Press }}
- Rawlinson, inJournal of the Anthropological Institute of Great Britain and Ireland'6(1877) 156.
- Markale,Celtic Civilization1976:40.
- Hubert,The Greatness and Decline of the Celts1934 Ch. IV, I.
- Ó hÓgáin, Dáithí (2003). . Boydell Press. с. 131. ISBN . Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 30 квітня 2011.
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: довжина () - Wells (1995) p. 606.
- Ó hÓgáin, Dáithí. 'The Celts: A History'. Boydell Press, 2003. , 9780851159232. Length: 297 pages. Page 131
- Bell-Fialkoll (Editor), Andrew (2000). The Role of Migration in the History of the Eurasian Steppe: Sedentary Civilization v. "Barbarian" and Nomad. Palgrave Macmillan. с. 117. ISBN .
- Languages of the World: Germanic languages. The New Encyclopædia Britannica. Chicago, IL, United States: Encyclopædia Britannica, Inc. 1993. . This long-standing, well-known article on the languages can be found in almost any edition of Britannica.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne slid plutati z kimerijcyami Kimvri Kimbri Kimeriyi lat Cimbri velike plem ya sho zaselyalo spochatku pivnich Yutlandskogo pivostrova Na dumku bilshosti antichnih avtoriv kimvri buli germanskim plemenem prote suchasni istoriki pripuskayut visoku jmovirnist togo sho kimvri buli keltami Marshrut ruhu kimvriv ta tevtoniv Miscya osnovnih bitvIstoriyaPriblizno v 120 do n e kimvri razom z tevtonami i ambronami rushili na pivden i v rajoni dolini Dunayu vstupili v kontakt z rimlyanami Zdobuvshi v 113 do n e peremogu nad rimlyanami pri Noriyi v Noriku projshli potim na pivnich v Galliyu de zavdali rimlyanam ryad porazok v 109 107 i najvazhchu v bitvi pri Arauzioni v 105 V Ispaniyi odnak voni otrimali vidsich vid miscevih plemen keltiberiv U 102 do n e kimvri rushili na Rim ale v 101 do n e buli rozgromleni pri Vercellah vijskami rimskogo polkovodcya Gaya Mariya tak samo yak za rik do cogo buli rozbiti plemena tevtoniv Vvazhayut sho chastina kimvriv z Yutlandiyi blizko 180 roku popryamuvala vzdovzh uzberezhzhya Baltijskogo morya na shid v rajon yakij piznishe stav Prussiyeyu Rosijskij istorik Tatishyev V N pisav pro kimvriv Te zh i pro kimeriyiv rozpovidayut sho na praporah mali vedmedya Problema etnichnoyi nalezhnosti kimvrivKimvri i tevtonci Isnuye pitannya pro te yakoyu movoyu rozmovlyali kimvri keltskoyu abo germanskoyu Problema polyagaye v tomu sho v antichnosti greki j rimlyani vikoristovuvali termini galli kelti germanci dlya poznachennya vsih susidiv na pivnich vid sebe ne vdayuchis u movni ta kulturni vidminnosti mizh nimi Mabut Yulij Cezar buv pershim hto pochav vidriznyati keltiv vid germanciv v pershu chergu z politichnih mirkuvan dlya obgruntuvannya kordonu po Rejnu Ale navit Cezaryu i Tacitu ne zavzhdi mozhna viriti u vidnesenni varvarskih plemen do germanciv abo keltiv Bilshist antichnih dzherel vidnosyat kimvriv do germanciv prote deyaki vidnosili yih do keltiv Isnuyut nechislenni pryami svidchennya pro movu kimvriv Govoryachi pro Pivnichnij okean Baltijske more abo Pivnichne more Plinij Starshij vkazuye Filemon govorit sho vono nazivayetsya Morimarusa tobto Mertve more movoyu kimvriv do misa Rube a pislya nogo Kronium Gallski slova sho poznachali more i mertvij zvuchali mori i maruo vidpovidno muir i marbh v irlandskij mor i marw u suchasnij vallijskij Vidome podibne slovo dlya morya v germanskih movah odnak z golosnim a v koreni mari todi yak nimeckij kognat irlandskogo marbh nevidomij ni v odnij z germanskih mov I vse zh vrahovuyuchi sho Plinij zapisav ci slova ne bezposeredno vid kimvrskogo spivrozmovnika ne mozhna viklyuchati sho faktichno ce buli gallski slova Vidomi imena kimvrskih vozhdiv shozhi na keltski v tomu chisli Bojorig sho mozhe oznachati car bojyiv abo tochnishe car molotobojciv Gezorig car spisiv i Lugij mozhlivo na chest keltskogo boga Luga Pri comu ne mozhna viklyuchati sho vozhdi kimvriv mogli nositi keltski imena ne buduchi sami keltami She odnim nepryamim svidchennyam ye toj fakt sho rimlyani vklyuchali galliv do skladu shpiguniv sho diyali v taborah kimvriv azh do ostatochnogo zitknennya yih z rimskoyu armiyeyu v 101 r do n e Ryad doslidnikiv prijmayut cej fakt za svidchennya v pidtrimku radshe keltskogo nizh germanskogo pohodzhennya movi kimvriv Dzhin Markal pisala sho kimvri buli pov yazani z gelvetami i sho osoblivo harakterno z bezsumnivno keltami pishe Vsi zaznacheni nazvi keltski i ne mozhut buti niyakimi inshimi Same navit nazva kimvri vkraj shozha z nazvoyu Uelsu vallijskoyu odnoyu z keltskih movoyu vall Cymru sho chitayetsya kemrɨ i pohodit vid zagalnobritskogo kom brogi spivvitchizniki por takozh kumbrijska mova Kamberlend Vid cogo slova pohodit i latinska nazva Cambria Zgidno z Cambria pohodit vid mifichnogo korolya Kambera ale ce slid viznati vigadkoyu Deyaki avtori divlyatsya z inshoyi tochki zoru napriklad Piter S Uells pishe sho kimvri yavno ne kelti Mozhlivo proti keltskogo pohodzhennya kimvriv govorit svidchennya pro yih pohodzhennya z pivnichnoyi Yutlandiyi oskilki v nij ne zasvidcheni keltski toponimi a lishe germanski Ce odnak ne viklyuchaye pidpadannya kimvriv pid vpliv galliv i zasvoyennya nimi gallskoyi kulturi v period koli voni meshkali v Galliyi Div takozhKimvrska vijna Germanci TevtoniPrimitki Arhiv originalu za 9 sichnya 2009 Procitovano 30 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 21 bereznya 2011 Procitovano 30 kvitnya 2011 Kulakov V I Prusskij hronograf bl 63 n e 1283 r 20 listopada 2012 u Wayback Machine Arhiv originalu za 28 serpnya 2011 Procitovano 30 kvitnya 2011 AA Lund Die ersten Germanen Ethnizitat und Ethnogenese Heidelberg 1998 Yulij Cezar Gallski vijni1 33 3 4 Strabon Geographica4 4 3 7 1 3 Plinij Starshij Natural History4 100 Tacit Germania37 History4 73 Appian Gromadyanski vijni1 4 29 Illirika8 3 Naturalis Historia 4 95 Philemon Morimarusam a Cimbris vocari hoc est mortuum mare inde usque ad promunturium Rusbeas ultra deinde Cronium F M Ahl Amber Avallon and Apollo s Singing Swan American Journal of Philology103 1982 399 U germanskih movah isnuvalo slovo murth r a vbivstvo vid diyeslova murth r jan odnak dlya diyeslova vmirati ta imennika smert vikoristovuvalisya slova z inshimi korenyami daujan i dauda Yulius Pokirnij v Pokorny Indogermanisches etymologisches Worterbuch 1959 p 735 opisuye ci slova yak gallski cite book Rives J B Trans 1999 Germania Germania Oxford University Press ISBN 0 19 815050 4 Rawlinson inJournal of the Anthropological Institute of Great Britain and Ireland 6 1877 156 Markale Celtic Civilization1976 40 Hubert The Greatness and Decline of the Celts1934 Ch IV I o hogain Daithi 2003 Boydell Press s 131 ISBN 1 085115 923 09780851159232 Arhiv originalu za 21 travnya 2014 Procitovano 30 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn dovzhina dovidka Wells 1995 p 606 o hogain Daithi The Celts A History Boydell Press 2003 ISBN 0 85115 923 0 9780851159232 Length 297 pages Page 131 Bell Fialkoll Editor Andrew 2000 The Role of Migration in the History of the Eurasian Steppe Sedentary Civilization v Barbarian and Nomad Palgrave Macmillan s 117 ISBN 0312212070 Languages of the World Germanic languages The New Encyclopaedia Britannica Chicago IL United States Encyclopaedia Britannica Inc 1993 ISBN 0 85229 571 5 This long standing well known article on the languages can be found in almost any edition of Britannica