Кімаки — тюркський або монгольський кочовий народ, в ряді джерел описуються як імеки. Займали території східного та центрального Казахстану.
Л. М. Гумільов ототожнював кімаків з (кит. 处木昆), потомками середньоазійських хуннів з об'єднання чуйських племен . У VII ст. в Західно-тюркському каганаті чумукунь входили в союз племен . При цьому тотожність чумукунь і кімаків не є загальновизнаною.
В кінці IX ст. в склад кімакської держави входило сім племінних груп: ішк, ланіказ, аджлад, айрум, баяндур, татар, кипчак.
Держава кімаків припинила своє існування в результаті «ланцюгової міграції» кочових племен в 30-х рр. XI ст., коли «кімаки втратили політичну гегемонію та опинились в залежності від кипчаків». Приблизно в той же час була записана генеалогічна легенда Гардізі.
Походження
У казахській історіографії переважає думка про те, що кімаки є телеським племенем, відомим в китайських джерелах як яньмо. Відповідно до думки , кімаки (яньмо) на початку VII ст. мешкали в басейні Кобдо, в Північно-Західній Монголії. В середині VII ст. вони перекочували північніше Алтайських гір та в Приіртишшя. Між 766 и 840 роками кімаки зайняли територію Західного Алтаю, Тарбагатаю і Алакольскої котловини. При цьому, як вважає Ж. М. Сабітов, версія Б. Е. Кумекова про те, що кімаки проживали на території Алтаю і Іртиша, починаючи з VII ст. помилкова. Більш обґрунтованою є версія С. М. Ахінжанова про відносно пізню появу кімаків на Іртиші. За думкою Ж. М. Сабітова, появу кімаків на Іртиші, варто датувати ніяк не раніше кінця X ст. — початку XI ст.
В склад кімаків входило сім племен: еймюр (імі), імек, татар, кипчак, , ланіказ, аджлар (аджлад). Імі (еймюр) є варіантом вимови відомого племені кібі, що входило в телесський союз. Назва імек більше відома як кімек. Ланіказ є написанням назви роду теленгітів (доланьго). Аджлад має відношення або до уйгурського роду едіз, або до монголомовного племені ажа.
Існує кілька версій про походження народу та долі його нащадків, одною з яких є версія про набагато ближче споріднення якутських та казахських племен, ніж офіційно визнано сьогодні. Казахський сходознавець та історик С. М. Ахінжанов самоназвою кімаків вважав слово уранхай або окремо кай і уран, що означало змію. При цьому, згідно Ж. М. Сабітову, племена кімак і кай (уран) мають різне походження. Кімаки (ємеки) ним ототожнюються з монголомовними кумосі більш пізніми урянхайцями. Кай (уран), за його думкою, не тотожні кімакам.
Примітки
- Сабитов Ж. М. К вопросу о происхождении кимаков : [ 18 квітня 2021] // Молодой учёный. — 2015. — № 10 (90) (травень). — С. 961—964.
- Имеки // Казахстан. Национальная энциклопедия. — Алматы: Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. II. — ISBN 9965-9746-3-2. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2020.
- Гумилёв Л. Н. Поиски вымышленного царства. Легенда о «государстве пресвитера Иоанна». — Москва: Ди-Дик, 1993. — С. 404. — 480 с.
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
- История Казахстана в пяти томах. Том 1 — Казахстан от эпохи палеолита до позднего средневековья. — Алматы, 2010. — С. 322. — 544 с.
- История Казахстана в пяти томах. Том 1 — Казахстан от эпохи палеолита до позднего средневековья. — Алматы, 2010. — С. 327. — 544 с.
- Кляшторный С. Г., Савинов Д. Г. Степные империи древней Евразии. Серия: Исторические исследования. — Санкт-Петербург: Филологический факультет СПбГУ, 2005. — С. 60 — 346 с.
- Ахинжанов С. М. Кыпчаки в истории средневекового Казахстана. — Алматы: Гылым, 1995. — С. 119. — 296 c.
- Статья Кимаки — народ Ураанхай-Саха? [ 21 листопада 2010 у Wayback Machine.] на сайте kyrgyz.ru
- Статья Василий Ушницкий «Канглы — предки кангаласцев» на сайте kyrgyz.ru [ 25 грудня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kimaki tyurkskij abo mongolskij kochovij narod v ryadi dzherel opisuyutsya yak imeki Zajmali teritoriyi shidnogo ta centralnogo Kazahstanu Karta zemel Kimakskogo kaganatu L M Gumilov ototozhnyuvav kimakiv z kit 处木昆 potomkami serednoazijskih hunniv z ob yednannya chujskih plemen U VII st v Zahidno tyurkskomu kaganati chumukun vhodili v soyuz plemen Pri comu totozhnist chumukun i kimakiv ne ye zagalnoviznanoyu V kinci IX st v sklad kimakskoyi derzhavi vhodilo sim pleminnih grup ishk lanikaz adzhlad ajrum bayandur tatar kipchak Derzhava kimakiv pripinila svoye isnuvannya v rezultati lancyugovoyi migraciyi kochovih plemen v 30 h rr XI st koli kimaki vtratili politichnu gegemoniyu ta opinilis v zalezhnosti vid kipchakiv Priblizno v toj zhe chas bula zapisana genealogichna legenda Gardizi PohodzhennyaU kazahskij istoriografiyi perevazhaye dumka pro te sho kimaki ye teleskim plemenem vidomim v kitajskih dzherelah yak yanmo Vidpovidno do dumki kimaki yanmo na pochatku VII st meshkali v basejni Kobdo v Pivnichno Zahidnij Mongoliyi V seredini VII st voni perekochuvali pivnichnishe Altajskih gir ta v Priirtishshya Mizh 766 i 840 rokami kimaki zajnyali teritoriyu Zahidnogo Altayu Tarbagatayu i Alakolskoyi kotlovini Pri comu yak vvazhaye Zh M Sabitov versiya B E Kumekova pro te sho kimaki prozhivali na teritoriyi Altayu i Irtisha pochinayuchi z VII st pomilkova Bilsh obgruntovanoyu ye versiya S M Ahinzhanova pro vidnosno piznyu poyavu kimakiv na Irtishi Za dumkoyu Zh M Sabitova poyavu kimakiv na Irtishi varto datuvati niyak ne ranishe kincya X st pochatku XI st V sklad kimakiv vhodilo sim plemen ejmyur imi imek tatar kipchak lanikaz adzhlar adzhlad Imi ejmyur ye variantom vimovi vidomogo plemeni kibi sho vhodilo v telesskij soyuz Nazva imek bilshe vidoma yak kimek Lanikaz ye napisannyam nazvi rodu telengitiv dolango Adzhlad maye vidnoshennya abo do ujgurskogo rodu ediz abo do mongolomovnogo plemeni azha Isnuye kilka versij pro pohodzhennya narodu ta doli jogo nashadkiv odnoyu z yakih ye versiya pro nabagato blizhche sporidnennya yakutskih ta kazahskih plemen nizh oficijno viznano sogodni Kazahskij shodoznavec ta istorik S M Ahinzhanov samonazvoyu kimakiv vvazhav slovo uranhaj abo okremo kaj i uran sho oznachalo zmiyu Pri comu zgidno Zh M Sabitovu plemena kimak i kaj uran mayut rizne pohodzhennya Kimaki yemeki nim ototozhnyuyutsya z mongolomovnimi kumosi bilsh piznimi uryanhajcyami Kaj uran za jogo dumkoyu ne totozhni kimakam PrimitkiSabitov Zh M K voprosu o proishozhdenii kimakov 18 kvitnya 2021 Molodoj uchyonyj 2015 10 90 traven S 961 964 Imeki Kazahstan Nacionalnaya enciklopediya Almaty Қazak enciklopediyasy 2005 T II ISBN 9965 9746 3 2 Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2020 Gumilyov L N Poiski vymyshlennogo carstva Legenda o gosudarstve presvitera Ioanna Moskva Di Dik 1993 S 404 480 s Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 15 lipnya 2020 Istoriya Kazahstana v pyati tomah Tom 1 Kazahstan ot epohi paleolita do pozdnego srednevekovya Almaty 2010 S 322 544 s Istoriya Kazahstana v pyati tomah Tom 1 Kazahstan ot epohi paleolita do pozdnego srednevekovya Almaty 2010 S 327 544 s Klyashtornyj S G Savinov D G Stepnye imperii drevnej Evrazii Seriya Istoricheskie issledovaniya Sankt Peterburg Filologicheskij fakultet SPbGU 2005 S 60 346 s Ahinzhanov S M Kypchaki v istorii srednevekovogo Kazahstana Almaty Gylym 1995 S 119 296 c Statya Kimaki narod Uraanhaj Saha 21 listopada 2010 u Wayback Machine na sajte kyrgyz ru Statya Vasilij Ushnickij Kangly predki kangalascev na sajte kyrgyz ru 25 grudnya 2007 u Wayback Machine