Гаоцзюй (Гаогюй) або Тєлеський каганат (480 —546 роки) — держава в Центральній Азі та південному Сибіру, що утворилося внаслідок повстання проти жужанів. Протягом усього існування боролася проти останніх. 546 року Жужанський каганат за допомогою тюрок знищив державу Гаоцзюй. Відома також як Перший уйгурський каганат.
高車 Гаоцзюй | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Мови | ||||
Релігії | шаманізм | |||
Форма правління | монархія | |||
каган | ||||
Історія | ||||
- Засновано | 480 | |||
- Ліквідовано | 546 | |||
Назва
Назва «Гаоцзюй» є китайською назвою, що перекладається як «високі вози». Звідси інша назва тєле (тегрег «візники»). Втім вважається, що власне назвою було огур, а потім огуз.
Історія
Перша згадка про племена гаоцзюй відноситься до 363 року, коли вони атакували державу табгачі Дай. До 391 року гаоцзюй визнали зверхність останньої. 399 року відбили напад Жужанського каганату. Втім 402 року війська останнього завдали поразки племенам гаоцзюй, підкоривши їх. Через 30 років 1,5 млн було переселено південніше їх земель. В подальшому незважаючи на окремі спроби здобути самостійність гаоцзюї зберігали вірність жужанським каганам.
У 480-х роках у зв'язку з початком кризи в каганаті почалися спроби здобути самостійність. 481 року вдалося встановити зверхність над Гаочаном. 487 року племена гаоцзюй чисельністю 100 тис. осіб на чолі із вийшли з-під влади кагана й відкочували до верхів'їв Іртиша, де оголосили себе незалежними. Спроба кагана повернути їх зазнала поразки. Наслідком цьому стало утворення самостійної держави.
У 490 році держава Гаоцзюй разом з ефталітами і жужанами знищила та розділила державу Юебань. У 492 році декілька важливих міст-оаз в Таримському басейні були взяті Гаоцзюй, що відрізало жужан від західної частини їх каганату.
З 501 року почалися з перервами нові війни проти Жужанського каганату. 507 року завдав поразки кагану Футу, що спричинило деяку стабілізацію ситуації.
516 року жужани почали нову війну проти Гаоцзюй, в якій Мі'єту зазнав поразки й загинув. Гаоцзюй визнав зверхність Жужанського каганату. Але вже у 520 році відновив незалежність. У 521—524 роках вдалося захопити значну частину земель Жужанського каганату. Втім у 540 році останній перейшов у наступ, змусивши Гаоцзюй повернути втрачені землі, а 541 року визнати свою зверхність. У 546 року здійснено нову спробу відстояти незалежність від жужан, яку було придушено за допомогою тюрків — васалів жужанського каганату. Державу Гаоцзюй було розділено між жужанаськими родами й тюркютами.
Територія і населення
Охоплювала землі від правобережжя річки Сирдар'я і озера Балхаш на заході до Алтая і верхів'я Єнісею на сході. Північні кордони достеменно невідомі.
Основним населенням були племена «гаоцзюй», відомі також як гаоче, тєле, дінлін. Ймовірно мали спорідненість з хунну. Поділялися на 6 племен й 12 кланів. Розглядають як протоуйгурів або стародавніх уйгурів.
Устрій
На чолі стояв володар, що носив титул каган, а китайські держави визнавали за ним титул ван. Він належав до племені або клану Фуфуло.
Кагани
- (480—496)
- (496—516)
- (516—534)
- (534—537)
- (537—540)
- (540—546)
Джерела
- Duan, Lianqin (1988). «Dingling, Gaoju and Tiele». Shanghai: Shanghai People's Press. .
- Pulleyblank, Edwin G (2002). «Central Asia and Non-Chinese Peoples of Ancient China». Aldershot: Ashgate Publishing. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gaoczyuj Gaogyuj abo Tyeleskij kaganat 480 546 roki derzhava v Centralnij Azi ta pivdennomu Sibiru sho utvorilosya vnaslidok povstannya proti zhuzhaniv Protyagom usogo isnuvannya borolasya proti ostannih 546 roku Zhuzhanskij kaganat za dopomogoyu tyurok znishiv derzhavu Gaoczyuj Vidoma takozh yak Pershij ujgurskij kaganat 高車 Gaoczyuj480 546Tyeleskij kaganat istorichni kordoni na kartiStolicyaMoviReligiyi shamanizmForma pravlinnya monarhiyakaganIstoriya Zasnovano 480 Likvidovano 546NazvaNazva Gaoczyuj ye kitajskoyu nazvoyu sho perekladayetsya yak visoki vozi Zvidsi insha nazva tyele tegreg vizniki Vtim vvazhayetsya sho vlasne nazvoyu bulo ogur a potim oguz IstoriyaPersha zgadka pro plemena gaoczyuj vidnositsya do 363 roku koli voni atakuvali derzhavu tabgachi Daj Do 391 roku gaoczyuj viznali zverhnist ostannoyi 399 roku vidbili napad Zhuzhanskogo kaganatu Vtim 402 roku vijska ostannogo zavdali porazki plemenam gaoczyuj pidkorivshi yih Cherez 30 rokiv 1 5 mln bulo pereseleno pivdennishe yih zemel V podalshomu nezvazhayuchi na okremi sprobi zdobuti samostijnist gaoczyuyi zberigali virnist zhuzhanskim kaganam U 480 h rokah u zv yazku z pochatkom krizi v kaganati pochalisya sprobi zdobuti samostijnist 481 roku vdalosya vstanoviti zverhnist nad Gaochanom 487 roku plemena gaoczyuj chiselnistyu 100 tis osib na choli iz vijshli z pid vladi kagana j vidkochuvali do verhiv yiv Irtisha de ogolosili sebe nezalezhnimi Sproba kagana povernuti yih zaznala porazki Naslidkom comu stalo utvorennya samostijnoyi derzhavi U 490 roci derzhava Gaoczyuj razom z eftalitami i zhuzhanami znishila ta rozdilila derzhavu Yueban U 492 roci dekilka vazhlivih mist oaz v Tarimskomu basejni buli vzyati Gaoczyuj sho vidrizalo zhuzhan vid zahidnoyi chastini yih kaganatu Z 501 roku pochalisya z perervami novi vijni proti Zhuzhanskogo kaganatu 507 roku zavdav porazki kaganu Futu sho sprichinilo deyaku stabilizaciyu situaciyi 516 roku zhuzhani pochali novu vijnu proti Gaoczyuj v yakij Mi yetu zaznav porazki j zaginuv Gaoczyuj viznav zverhnist Zhuzhanskogo kaganatu Ale vzhe u 520 roci vidnoviv nezalezhnist U 521 524 rokah vdalosya zahopiti znachnu chastinu zemel Zhuzhanskogo kaganatu Vtim u 540 roci ostannij perejshov u nastup zmusivshi Gaoczyuj povernuti vtracheni zemli a 541 roku viznati svoyu zverhnist U 546 roku zdijsneno novu sprobu vidstoyati nezalezhnist vid zhuzhan yaku bulo pridusheno za dopomogoyu tyurkiv vasaliv zhuzhanskogo kaganatu Derzhavu Gaoczyuj bulo rozdileno mizh zhuzhanaskimi rodami j tyurkyutami Teritoriya i naselennyaOhoplyuvala zemli vid pravoberezhzhya richki Sirdar ya i ozera Balhash na zahodi do Altaya i verhiv ya Yeniseyu na shodi Pivnichni kordoni dostemenno nevidomi Osnovnim naselennyam buli plemena gaoczyuj vidomi takozh yak gaoche tyele dinlin Jmovirno mali sporidnenist z hunnu Podilyalisya na 6 plemen j 12 klaniv Rozglyadayut yak protoujguriv abo starodavnih ujguriv UstrijNa choli stoyav volodar sho nosiv titul kagan a kitajski derzhavi viznavali za nim titul van Vin nalezhav do plemeni abo klanu Fufulo Kagani 480 496 496 516 516 534 534 537 537 540 540 546 DzherelaDuan Lianqin 1988 Dingling Gaoju and Tiele Shanghai Shanghai People s Press ISBN 7 208 00110 3 Pulleyblank Edwin G 2002 Central Asia and Non Chinese Peoples of Ancient China Aldershot Ashgate Publishing ISBN 0 86078 859 8