Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кучук-Карасу (також Карасу, Карасьовка, Мала Карасівка; крим. Kuchuk Qarasuv) — річка в Криму, найбільша притока річки Біюк-Карасу (в нижній течії).
| Кучук-Карасу | |
|---|---|
 | |
| 44°54′10″ пн. ш. 34°41′25″ сх. д. / 44.90277777780577395° пн. ш. 34.69027777780577537° сх. д. | |
| Витік | Карабі-Яйла (Кримські гори) |
| • координати | 44°54′10″ пн. ш. 34°41′25″ сх. д. / 44.90277777780577395° пн. ш. 34.69027777780577537° сх. д. |
| Гирло | Біюк-Карасу |
| • координати | 45°20′35″ пн. ш. 34°42′25″ сх. д. / 45.34305555558377421° пн. ш. 34.70694444447177318° сх. д. |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Довжина | 80 км |
| Площа басейну: | 255 км² |
| Притоки: | Джемрек-Узень і Ташликсу |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Загальні відомості
Довжина — 80 км, площа водозбору — 255 км². Долина переважно ящикоподібна, завширшки від 400 до 75—200 м (у пониззі). Річище звивисте, подекуди випрямлене, завширшки 3 — 5 м, глибиною 0,3—0,7 м (максимально — 2 м). Є найзначнішою притокою річки Біюк-Карасу. Відноситься до річок басейну Сивашу та Азовського моря.
Витоки
Річка бере свій початок в Арпатському районі на перевалі Горуча найбільшої кримської яйли Карабі-яйли, на висоті 725 м. Вона впадає в річку Біюк-Карасу на відстані 25 км від її гирла. Водозбірний басейн, площею 255 км², розташований у верхній частині — на північних схилах Головної гряди Кримських гір, у середній частині — у районі Передгір'я, у нижній частині — в Степовому Криму.
Природа
Південна, верхня частина басейну має гірський, сильно пересічений рельєф. Схили гір круті, стрімчасті, покриті густим лісом. У передгірній частині річка перетинає першу поздовжню долину, другий і третю гірські гряди, де рельєф місцевості горбкуватий. При перетинанні Внутрішньої гірської гряди утворюється мальовнича ущелина Пролам — між горами Айлянчик-Кая та Бурундук-Кая. Нижня частина водозбору являє собою плоску безлісу рівнину. У нижньому плині, річка пересихає у літньо-осінній період. Тут річкова мережа розвинена слабко й представлена лише балками і ярами, що несуть воду під час дощів або сніготаєння.
Долина річки, багата водою й гарними пасовищами, приваблювала диких тварин, і наші далекі предки облюбували ці місця, що обіцяли їм гарний доробок. Тут водилися мамути, зубри, древні коні, сайги, віслюки, шляхетний і північний олені, вовки, лисиці, песці тощо.
У верхів'ях, до села Поворотне долина річки Кучук-Карасу має вигляд ущелини з мальовничими водоспадами й численними «ваннами молодості». Сюди спрямований екскурсійний маршрут, відомий за назвою «В ущелину Кокасан» або «Черемисовські водоспади». Нижче, долина набуває ящикоподібну форму й зайнята садами.
Історія
Долина річки була заселена з давніх часів. Тут знайдені залишки поселень епохи неоліту й епохи міді. Були тут і кургани часів бронзи. У Середньовіччя ці землі входили в територію Солдайського генуезького консульства.
Річка протікає якраз посеред села Лічебне (до 1948 року — Катирша-Сарай, крим. Qatırşa Saray, рос. Лечебное) — в якому, за переказами, свого часу існував старий ханський палац, що слугував літньою резиденцією кримських ханів та в який в кінці березня 1777 року, прибув останній кримський хан калга-султан Шагін Гірей. Перша документальна згадка відносно села Катирша-Сарай зустрічається в Камеральному Описі Криму 1784 р.
У долині річки, по дорозі з Сімферополя до Феодосії, розташоване село Багате. Колишня назва села — «Ель-Елі-баштани-елі» (край садів), як найкраще підходить до нього. Виникло селище Ель-Елі-баштани-елі в 80-ті роки XVIII ст. Перша згадка про село Ель-Елі-баштани-елі також наведена ще в статистичних довідниках 1783 р. У цих благодатних краях улаштувалися вірмени, що прийшли в ці краї в XI — XII столітті, рятуючись від турків-сельджуків. За 1 км вище за течією, при дорозі розташовані руїни вірменського храму XIV століття.
Основне заняття населення долини річки Кучук-Карасу — садівництво. Колись тут дійсно було багато яблуневих садів. Вирощували яблука різних сортів (Ренет Симиренка, Сари-синап, Банан зимовий та ін.). Саме звідси пішла плодоторгівля до інших країн. Врожай продавався на корені вже в травні. Один пуд яблук купували за 2—3 рублі, акуратно впаковували й везли, наприклад до Росії, де продавали десятками за ті ж 2—3 рублі. Приблизно сорок років тому, всі старі сади були розкорчовані й замість них посадили інтенсивні сади (пальметні), які тут не прижилися через кліматичні умови.
Примітки
Література
- «Каталог річок України» [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 131. — (№ 2266).
- (рос.) : Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Посилання
- (рос.) Річки Криму. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- (рос.) Перечень территорий и объектов природно-заповедного фонда Автономной Республики Крым общегосударственного и местного значения по состоянию на 1 января 2001 г. (без г. Севастополя) [Архівовано 19 квітня 2013 у Archive.is]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuchuk Karasu takozh Karasu Karasovka Mala Karasivka krim Kuchuk Qarasuv richka v Krimu najbilsha pritoka richki Biyuk Karasu v nizhnij techiyi Kuchuk Karasu44 54 10 pn sh 34 41 25 sh d 44 90277777780577395 pn sh 34 69027777780577537 sh d 44 90277777780577395 34 69027777780577537Vitik Karabi Yajla Krimski gori koordinati 44 54 10 pn sh 34 41 25 sh d 44 90277777780577395 pn sh 34 69027777780577537 sh d 44 90277777780577395 34 69027777780577537Girlo Biyuk Karasu koordinati 45 20 35 pn sh 34 42 25 sh d 45 34305555558377421 pn sh 34 70694444447177318 sh d 45 34305555558377421 34 70694444447177318Krayini UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimDovzhina 80 kmPlosha basejnu 255 km Pritoki Dzhemrek Uzen i Tashliksu Mediafajli u VikishovishiZagalni vidomostiDovzhina 80 km plosha vodozboru 255 km Dolina perevazhno yashikopodibna zavshirshki vid 400 do 75 200 m u ponizzi Richishe zviviste podekudi vipryamlene zavshirshki 3 5 m glibinoyu 0 3 0 7 m maksimalno 2 m Ye najznachnishoyu pritokoyu richki Biyuk Karasu Vidnositsya do richok basejnu Sivashu ta Azovskogo morya VitokiRichka bere svij pochatok v Arpatskomu rajoni na perevali Gorucha najbilshoyi krimskoyi yajli Karabi yajli na visoti 725 m Vona vpadaye v richku Biyuk Karasu na vidstani 25 km vid yiyi girla Vodozbirnij basejn plosheyu 255 km roztashovanij u verhnij chastini na pivnichnih shilah Golovnoyi gryadi Krimskih gir u serednij chastini u rajoni Peredgir ya u nizhnij chastini v Stepovomu Krimu PrirodaPivdenna verhnya chastina basejnu maye girskij silno peresichenij relyef Shili gir kruti strimchasti pokriti gustim lisom U peredgirnij chastini richka peretinaye pershu pozdovzhnyu dolinu drugij i tretyu girski gryadi de relyef miscevosti gorbkuvatij Pri peretinanni Vnutrishnoyi girskoyi gryadi utvoryuyetsya malovnicha ushelina Prolam mizh gorami Ajlyanchik Kaya ta Burunduk Kaya Nizhnya chastina vodozboru yavlyaye soboyu plosku bezlisu rivninu U nizhnomu plini richka peresihaye u litno osinnij period Tut richkova merezha rozvinena slabko j predstavlena lishe balkami i yarami sho nesut vodu pid chas doshiv abo snigotayennya Dolina richki bagata vodoyu j garnimi pasovishami privablyuvala dikih tvarin i nashi daleki predki oblyubuvali ci miscya sho obicyali yim garnij dorobok Tut vodilisya mamuti zubri drevni koni sajgi vislyuki shlyahetnij i pivnichnij oleni vovki lisici pesci tosho U verhiv yah do sela Povorotne dolina richki Kuchuk Karasu maye viglyad ushelini z malovnichimi vodospadami j chislennimi vannami molodosti Syudi spryamovanij ekskursijnij marshrut vidomij za nazvoyu V ushelinu Kokasan abo Cheremisovski vodospadi Nizhche dolina nabuvaye yashikopodibnu formu j zajnyata sadami IstoriyaDolina richki bula zaselena z davnih chasiv Tut znajdeni zalishki poselen epohi neolitu j epohi midi Buli tut i kurgani chasiv bronzi U Serednovichchya ci zemli vhodili v teritoriyu Soldajskogo genuezkogo konsulstva Richka protikaye yakraz posered sela Lichebne do 1948 roku Katirsha Saraj krim Qatirsa Saray ros Lechebnoe v yakomu za perekazami svogo chasu isnuvav starij hanskij palac sho sluguvav litnoyu rezidenciyeyu krimskih haniv ta v yakij v kinci bereznya 1777 roku pribuv ostannij krimskij han kalga sultan Shagin Girej Persha dokumentalna zgadka vidnosno sela Katirsha Saraj zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 r U dolini richki po dorozi z Simferopolya do Feodosiyi roztashovane selo Bagate Kolishnya nazva sela El Eli bashtani eli kraj sadiv yak najkrashe pidhodit do nogo Viniklo selishe El Eli bashtani eli v 80 ti roki XVIII st Persha zgadka pro selo El Eli bashtani eli takozh navedena she v statistichnih dovidnikah 1783 r U cih blagodatnih krayah ulashtuvalisya virmeni sho prijshli v ci krayi v XI XII stolitti ryatuyuchis vid turkiv seldzhukiv Za 1 km vishe za techiyeyu pri dorozi roztashovani ruyini virmenskogo hramu XIV stolittya Osnovne zanyattya naselennya dolini richki Kuchuk Karasu sadivnictvo Kolis tut dijsno bulo bagato yablunevih sadiv Viroshuvali yabluka riznih sortiv Renet Simirenka Sari sinap Banan zimovij ta in Same zvidsi pishla plodotorgivlya do inshih krayin Vrozhaj prodavavsya na koreni vzhe v travni Odin pud yabluk kupuvali za 2 3 rubli akuratno vpakovuvali j vezli napriklad do Rosiyi de prodavali desyatkami za ti zh 2 3 rubli Priblizno sorok rokiv tomu vsi stari sadi buli rozkorchovani j zamist nih posadili intensivni sadi palmetni yaki tut ne prizhilisya cherez klimatichni umovi PrimitkiLiteratura Katalog richok Ukrayini 21 grudnya 2016 u Wayback Machine K Vidavnictvo AN URSR 1957 S 131 2266 ros Gidrologicheskaya izuchennost Tom 6 Ukraina i Moldaviya Vypusk 3 Krym i Priazove Pod red B M Shtejngolca L Gidrometeoizdat 1964 128 s Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Gornyj Krym Atlas turista GNPP Kartografiya Ukrgeodezkartografiya red D I Tihomirov D V Isaev geoinform podgot E A Stahova K DNVP Kartografiya 2010 112 s PosilannyaPortal Geografiya ros Richki Krimu 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros ros Perechen territorij i obektov prirodno zapovednogo fonda Avtonomnoj Respubliki Krym obshegosudarstvennogo i mestnogo znacheniya po sostoyaniyu na 1 yanvarya 2001 g bez g Sevastopolya Arhivovano 19 kvitnya 2013 u Archive is