Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ку́ткір — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області (до 17 липня 2020 року — Буський район). Населення становить 963 особи.
| село Куткір | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Львівська область | ||
| Район | Золочівський район | ||
| Громада |  Красненська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA46040090070018133 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1475 | ||
| Населення | 963 | ||
| Площа | 0,914 км² | ||
| Густота населення | 1053,61 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 80550 | ||
| Телефонний код | +380 3264 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°54′22″ пн. ш. 24°32′47″ сх. д. / 49.90611° пн. ш. 24.54639° сх. д.Координати: 49°54′22″ пн. ш. 24°32′47″ сх. д. / 49.90611° пн. ш. 24.54639° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 214 м | ||
| Найближча залізнична станція | Платформа Куткір | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 80550, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Куткір | ||
| Карта | |||
  Куткір | |||
 Куткір | |||
| Мапа | |||
| | |||
Географія
Село Куткір розташоване на куті, що утворився правим берегом річки Полтви та її притокою — річкою . Відстань до обласного центру становить 49 км. Біля села розташований зупинний пункт Львівської залізниці Куткір. Відстань до найближчої залізничної станції Красне — 5 км.
Історія
Вперше згадується в документах з 1475 року. З 1585 року село було у посіданні шляхтичів Лончинських. Жидачівський хорунжий Єжи Антоній Лончинський 1727 р. отримав привілей короля Августа III на заснування на ґрунтах свого села Куткора у Львівській землі нового містечка Маріянова (на честь Діви Марії) на магдебурзькому праві, а також дозвіл на річні ярмарки й торги та інше. Лончинський розпочав планомірне будівництво нового містечка з ринковою площею. Завдяки вигідному розташуванню на торговельному шляху з Волині до Львова містечко швидко розбудовувалось, стало важливим осередком ремесел і торгівлі.
1753 року в Куткорі поселилися монахи-капуцини за сприяння львівського латинського архієпископа Миколая Вижицького на місті старого дерев'яного костелу було збудовано новий цегляний, обведений муром. У 1788—1838 в селі діяла папірня, що випускала якісний папір, зокрема рисувальний, який мав великий попит у Галичині. 1798 року продукція папірні досягла 1000 стіл рисувального і 2000 стіл пакувального паперу. Для маркування паперу власник Куткора генерал Ю. Лончинський використовував свої ініціали й герб. Інвентар від 21 жовтня 1838 р. — це остання згадка про Куткірську папірню. За переказами папірня згоріла.
1800 року маєток належав графові Ю. Лончинському, який мав 450 морґів землі, 114 морґів лук і городів, 111 морґів пасовищ та 764 морґи лісу.
Для селян припало 498 морґів орної землі, 305 морґів лук і городів та 24 морґи пасовищ. За переписом 1880 року у Куткорі проживало 739 жителів, у панському маєтку — 80 чоловік. Серед жителів Куткора 2/3 населення становили українці і 1/3 поляки.
Наприкінці XVIII—XIX століть у Куткорі була фабрика стрілецького пороху, що належала урядові. Наприкінці XVIII століття було відоме виробництво шовкових поясів з написом «Куткір».
Тут функціонували млин, фабрика крохмалю, відома цегельня, хмілярня, олійня, молочарня, бійня худоби, пекарня, п'ять крамниць, кінна пожежна. Також була побудована дерев'яна греко-католицька церква, цегляна школа, читальня (НД).
Графський маєток і замок був розміщений на правому березі річки Полтва, поруч із мостом через річку й недалеко від лісу. Від замку аж до лісу графинею було посаджено липову алею, як пам'ять про смерть сина, що сталася внаслідок дуелі між сином графині й коханцем його дружини біля лісу на «Корчунку». Тепер ця алея належить до пам'яток природи. {{main|Алея вікових лип (Золочівський район)} Розвиток і забудова містечка Маріянова припинилася зі смертю графа Лончинського. Надалі Куткір залишився селом. У 1836 році графиня Лончинська продала Куткір Ю. Вербицькому. Також цього року була проведена земельна реформа за якою було скасовано кріпацтво. На честь цієї дати громадою села було встановлено кам'яний хрест біля дороги, що відділяє село від графського маєтку. Хрест зберігся до нинішніх днів як пам'ятка історії. Граф дав в оренду частину лісу селянам, а на орних землях поселилися польські колоністи. І так виник на лівому березі річки Полтва, на північний захід від Куткора, хутір Марушка-Біла. А на протилежному боці села, під лісом, виник другий хутір Винна. У 1896—1927 роках землі села Куткір придбав та опікувався ними пан Констянтин Козловський, українець за походженням.
1920 року біля села відбувалися запеклі бої під час польсько-радянської війни. Тоді Перша Кінна увійшла в село на чолі з Семеном Будьонним, який виступив на мітингу з балкону Народного дому «Просвіта».
Під час Другої світової війни воювало 20 жителів села, 11 з яких загинуло.
За підпільну боротьбу проти Радянської влади було вивезено до Сибіру 12 сімей, сиділо в тюрмах 19 чоловік, серед яких 3-х було закатовано насмерть.
1949 року в селі створено колгосп, за яким було закріплено 2261 га землі, у тому числі 1687 га орної.
1950 року створено партійну організацію, у яку входило 27 комуністів та 42 члени ВЛКСМ.
11 березня 1990 року в селі створено осередок Народного руху України, який нараховував 23 особи. 1991 року — громадою висипана символічна могила борцям за вільну Україну, відремонтовано Народний дім «Просвіта», а також створювались творчі колективи.
Освіта
Наприкінці XIX століття в Куткорі існувала дерев'яна трикласна школа, що згодом згоріла. Нову шестикласну польську школу почали зводити з каменю у 1908 році. Саме у цій школі навчалася художниця Софія Караффа-Корбут — найвидатніша уродженка села. ЇЇ могила знаходиться на сільському цвинтарі.
Одночасно збудований дім «Просвіта», що зберігся донині і функціонує як народний дім. За радянських часів діяла спочатку семирічна, потім восьмирічна школа. Сучасна школа, яку відкрили 19 січня 2007 року, — це реконструкція столітньої з добудовою на два поверхи.
Пам'ятки
- Дерев'яна церква Преображення Господнього (1833 р.)
- Руїни костелу Матері Божої Сніжної (XVIII століття)
- Алея вікових лип
Відомі особи
Уродженці
Проживали
- Софія Караффа-Корбут (23 серпня 1924 — 29 листопада 1996) — український графік.
Дідичі
- Миколай Лончинський
- Юзеф Лончинський — комендант Кодака
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 18 березня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— S. 622. (пол.)
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]— Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740.— t. 3.— 761 s.— S. 12-13. (пол.)
Література
- «Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego».— tom 11 (пол.)
- Kutkorz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 954. (пол.).— S. 954—955 (пол.)
Посилання
- Замки та храми України. Куткір [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Костел Матері Божої Сніжної і монастир о. Капуцинів в Куткорі
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ku tkir selo v Ukrayini u Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti do 17 lipnya 2020 roku Buskij rajon Naselennya stanovit 963 osobi selo Kutkir Gerb Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Zolochivskij rajon Gromada Krasnenska selishna gromada Kod KATOTTG UA46040090070018133 Osnovni dani Zasnovane 1475 Naselennya 963 Plosha 0 914 km Gustota naselennya 1053 61 osib km Poshtovij indeks 80550 Telefonnij kod 380 3264 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 54 22 pn sh 24 32 47 sh d 49 90611 pn sh 24 54639 sh d 49 90611 24 54639 Koordinati 49 54 22 pn sh 24 32 47 sh d 49 90611 pn sh 24 54639 sh d 49 90611 24 54639 Serednya visota nad rivnem morya 214 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Platforma Kutkir Misceva vlada Adresa radi 80550 Lvivska obl Zolochivskij r n s Kutkir Karta Kutkir Kutkir Mapa Kutkir u VikishovishiGeografiyaSelo Kutkir roztashovane na kuti sho utvorivsya pravim beregom richki Poltvi ta yiyi pritokoyu richkoyu Vidstan do oblasnogo centru stanovit 49 km Bilya sela roztashovanij zupinnij punkt Lvivskoyi zaliznici Kutkir Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Krasne 5 km IstoriyaVpershe zgaduyetsya v dokumentah z 1475 roku Z 1585 roku selo bulo u posidanni shlyahtichiv Lonchinskih Zhidachivskij horunzhij Yezhi Antonij Lonchinskij 1727 r otrimav privilej korolya Avgusta III na zasnuvannya na gruntah svogo sela Kutkora u Lvivskij zemli novogo mistechka Mariyanova na chest Divi Mariyi na magdeburzkomu pravi a takozh dozvil na richni yarmarki j torgi ta inshe Lonchinskij rozpochav planomirne budivnictvo novogo mistechka z rinkovoyu plosheyu Zavdyaki vigidnomu roztashuvannyu na torgovelnomu shlyahu z Volini do Lvova mistechko shvidko rozbudovuvalos stalo vazhlivim oseredkom remesel i torgivli 1753 roku v Kutkori poselilisya monahi kapucini za spriyannya lvivskogo latinskogo arhiyepiskopa Mikolaya Vizhickogo na misti starogo derev yanogo kostelu bulo zbudovano novij ceglyanij obvedenij murom U 1788 1838 v seli diyala papirnya sho vipuskala yakisnij papir zokrema risuvalnij yakij mav velikij popit u Galichini 1798 roku produkciya papirni dosyagla 1000 stil risuvalnogo i 2000 stil pakuvalnogo paperu Dlya markuvannya paperu vlasnik Kutkora general Yu Lonchinskij vikoristovuvav svoyi iniciali j gerb Inventar vid 21 zhovtnya 1838 r ce ostannya zgadka pro Kutkirsku papirnyu Za perekazami papirnya zgorila 1800 roku mayetok nalezhav grafovi Yu Lonchinskomu yakij mav 450 morgiv zemli 114 morgiv luk i gorodiv 111 morgiv pasovish ta 764 morgi lisu Dlya selyan pripalo 498 morgiv ornoyi zemli 305 morgiv luk i gorodiv ta 24 morgi pasovish Za perepisom 1880 roku u Kutkori prozhivalo 739 zhiteliv u panskomu mayetku 80 cholovik Sered zhiteliv Kutkora 2 3 naselennya stanovili ukrayinci i 1 3 polyaki Naprikinci XVIII XIX stolit u Kutkori bula fabrika strileckogo porohu sho nalezhala uryadovi Naprikinci XVIII stolittya bulo vidome virobnictvo shovkovih poyasiv z napisom Kutkir Tut funkcionuvali mlin fabrika krohmalyu vidoma cegelnya hmilyarnya olijnya molocharnya bijnya hudobi pekarnya p yat kramnic kinna pozhezhna Takozh bula pobudovana derev yana greko katolicka cerkva ceglyana shkola chitalnya ND Kutkir na avstrijskij mapi XVIII stolittya Viglyad na stare misto monastir ta muri monastirya pershu lipovu aleyu Grafskij mayetok i zamok buv rozmishenij na pravomu berezi richki Poltva poruch iz mostom cherez richku j nedaleko vid lisu Vid zamku azh do lisu grafineyu bulo posadzheno lipovu aleyu yak pam yat pro smert sina sho stalasya vnaslidok dueli mizh sinom grafini j kohancem jogo druzhini bilya lisu na Korchunku Teper cya aleya nalezhit do pam yatok prirodi main Aleya vikovih lip Zolochivskij rajon Rozvitok i zabudova mistechka Mariyanova pripinilasya zi smertyu grafa Lonchinskogo Nadali Kutkir zalishivsya selom U 1836 roci grafinya Lonchinska prodala Kutkir Yu Verbickomu Takozh cogo roku bula provedena zemelna reforma za yakoyu bulo skasovano kripactvo Na chest ciyeyi dati gromadoyu sela bulo vstanovleno kam yanij hrest bilya dorogi sho viddilyaye selo vid grafskogo mayetku Hrest zberigsya do ninishnih dniv yak pam yatka istoriyi Graf dav v orendu chastinu lisu selyanam a na ornih zemlyah poselilisya polski kolonisti I tak vinik na livomu berezi richki Poltva na pivnichnij zahid vid Kutkora hutir Marushka Bila A na protilezhnomu boci sela pid lisom vinik drugij hutir Vinna U 1896 1927 rokah zemli sela Kutkir pridbav ta opikuvavsya nimi pan Konstyantin Kozlovskij ukrayinec za pohodzhennyam 1920 roku bilya sela vidbuvalisya zapekli boyi pid chas polsko radyanskoyi vijni Todi Persha Kinna uvijshla v selo na choli z Semenom Budonnim yakij vistupiv na mitingu z balkonu Narodnogo domu Prosvita Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni voyuvalo 20 zhiteliv sela 11 z yakih zaginulo Za pidpilnu borotbu proti Radyanskoyi vladi bulo vivezeno do Sibiru 12 simej sidilo v tyurmah 19 cholovik sered yakih 3 h bulo zakatovano nasmert 1949 roku v seli stvoreno kolgosp za yakim bulo zakripleno 2261 ga zemli u tomu chisli 1687 ga ornoyi 1950 roku stvoreno partijnu organizaciyu u yaku vhodilo 27 komunistiv ta 42 chleni VLKSM 11 bereznya 1990 roku v seli stvoreno oseredok Narodnogo ruhu Ukrayini yakij narahovuvav 23 osobi 1991 roku gromadoyu visipana simvolichna mogila borcyam za vilnu Ukrayinu vidremontovano Narodnij dim Prosvita a takozh stvoryuvalis tvorchi kolektivi OsvitaNaprikinci XIX stolittya v Kutkori isnuvala derev yana triklasna shkola sho zgodom zgorila Novu shestiklasnu polsku shkolu pochali zvoditi z kamenyu u 1908 roci Same u cij shkoli navchalasya hudozhnicya Sofiya Karaffa Korbut najvidatnisha urodzhenka sela YiYi mogila znahoditsya na silskomu cvintari Odnochasno zbudovanij dim Prosvita sho zberigsya donini i funkcionuye yak narodnij dim Za radyanskih chasiv diyala spochatku semirichna potim vosmirichna shkola Suchasna shkola yaku vidkrili 19 sichnya 2007 roku ce rekonstrukciya stolitnoyi z dobudovoyu na dva poverhi Pam yatkiDerev yana cerkva Preobrazhennya Gospodnogo 1833 r Ruyini kostelu Materi Bozhoyi Snizhnoyi XVIII stolittya Aleya vikovih lipVidomi osobiUrodzhenci Yan Nepomucen Kaminskij 1777 1855 polskij aktor rezhiser i dramaturg Prozhivali Sofiya Karaffa Korbut 23 serpnya 1924 29 listopada 1996 ukrayinskij grafik Didichi Mikolaj Lonchinskij Yuzef Lonchinskij komendant KodakaPrimitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 Niesiecki Kasper Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 18 bereznya 2014 u Wayback Machine T 4 Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 S 622 pol Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci starozytnymi wszystkich katedr prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 t 3 761 s S 12 13 pol Literatura Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego tom 11 pol Kutkorz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 954 pol S 954 955 pol PosilannyaZamki ta hrami Ukrayini Kutkir 14 lyutogo 2019 u Wayback Machine Kostel Materi Bozhoyi Snizhnoyi i monastir o Kapuciniv v Kutkori Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi