Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Обласна бюджетна установа культури «Курський державний драматичний театр імені О. С. Пушкіна» (рос. Областное бюджетное учреждение культуры «Курский государственный драматический театр имени А. С. Пушкина») — державний драматичний театр у місті Курську Російської Федерації; головна театральна сцена міста і області. Розташований на , № 26. Заснований у 1792 році і є одним з найстаріших російських театрів. Директор закладу — Сергій Конєв.
| Курський державний драматичний театр імені Олександра Пушкіна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 51°44′20.529996100002″ пн. ш. 36°11′30.000012099987″ сх. д. / 51.73903611002777581° пн. ш. 36.19166667002777160° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія | |||
| Місто | ||||
| Адреса | вулиця Леніна, № 26 | |||
| Назва на честь (епонім) | Пушкін Олександр Сергійович | |||
| Місткість | 812 (головна сцена) + 80 (мала сцена) місць | |||
| Тип | театр драми, d | |||
| Відкрито | 1792 | |||
| Оф. відкриття | 1983 | |||
| Репертуар | російська і світова класична і сучасна драматургія | |||
| Керівництво | Директор С. В. Конєв художній керівник Ю. В. Буре-Небельсен | |||
| kurskdrama.ru | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| | ||||
| | ||||
Будівля театру
Театр міститься у спеціально зведеній у 1983 році великій функціональній будівлі. Проєктуванням будівлі театру займалися майстерні ЦНДІЕП імені Бориса Мезенцева. На даху театру встановлена 8-метрова бронзова скульптура богині перемоги Ніки, яка тримає у витягнутій правиці пальмову гілку (символ миру), біля її ніг з двох боків — дві театральні маски з білого каменю (автори скульптурної групи — московські скульптори , А. Г. Кнорре, П. В. Мельникова та С. М. Волков).
Глядацька зала (головна) розрахована на 812 місць. Параметри сцени — 24,0 (ширина) х 18,0 (глибина) х 22,0 (висота) метрів. У 1991 році відкрита мала сцена «Сьомий поверх» на 80 місць.
Історія
Історія театрального мистецтва у Курську починається 1729 року. Перший курський професійний театр був відкритий у 1792 році братами Барсовими. Він розташовувався в будівлі Дворянського зібрання на вулиці Верхній Набережній. Зал мав 26 лож, до 115 крісел та стільців у партері та галерею на 150 місць. У 1805 році на його сцені дебютував російський актор Михайло Щепкін.
У 1850-х роках у театрі проведено ремонт, свічки у люстрах замінено гасовими лампами, а глядачам стали видавати біноклі. 29 грудня 1875 року у будівлі Дворянського зібрання після вистави сталася пожежа, яка вирувала два дні, після чого постановка вистав у ній припинилася.
1 грудня 1886 року в Курську з'явився перший спеціальний будинок для театру. На пожертвування курян для театру було перебудовано будівлю манежу на . Кам'яна будівля була обладнана паровим опаленням. Зал для глядачів мав партер, амфітеатр, балкон, галерею і ложі, в яких розміщувалося понад 600 глядачів. У театрі з'явилася постійна трупа.
У 1911 році театру було присвоєно ім'я Михайла Щепкіна. У 1927 році трупі театру було надано нову будівлю («Будинок Ілліча») по вулиці Ямській горі (нині вулиця Перекальського, № 1), а ім'я Михайла Щепкіна зняли з афіш без пояснення причин.
У 1928 році Курськ втратив статус губернського центру, і постійна театральна трупа була розформована. Її відновили лише в 1934 році — після утворення Курської області. У 1937 році театрові присвоєне ім'я російського класика Олександра Пушкіна.
У період німецько-радянської війни театр перебував в евакуації, продовжуючи грати вистави на сценах інших театрів у Середній Азії, Калузі і Моршанську. Вже в 1943 році театр повернувся у звільнений Курськ і 1 жовтня відновив свою роботу.
У 1983 році театр переїхав у нову спеціально зведено сучасну функціональну будівлю.
Театр гастролював у Баку, Вільнюсі, Харкові, Таганрозі, Новоросійську, Архангельську, Рязані, Уфі, Петрозаводську, Омську тощо.
Колектив
У Курську починав провінційний трагік , гастролювали Павло Мочалов, , Брати Адельгейми, Віра Коміссаржевська, , , Василь Качалов, .
У післяреволюційні роки та у роки Громадянської війни трупу театру очолював . У різні роки головними режсерами театру були Олександр Канін (1934—1941) Микола Бондарєв (1945—1949), (1952—1955), Микола Резніков (1956—1972), (1972—1976), Володимир Бортко (1976—1982).
У післявоєнний період у трупу театру увійшли актори: , М. П. Юр'єв, , , , , сценограф В. П. Москаленко. У 1950-х роках у театрі працював режисер . На сцені грали , Н. К. Бєліна, Л. І. Гаїбова, .
1963 року в трупі театру були:
- заслужені артисти РРФСР: Михайло Аленцев, Андрій Буренко, Фрідерика Горська, , ;
- артисти , Галина Галіна, Єлизавета Газова, Майя Качина, Василь Кисельов, Євген Лашков, , Віталій Стенін.
Станом на початок 1990-х років у трупі театру було 40 акторів, у тому числі народні артисти РРФСР Андрій Буренко та Валерій Ломако, заслужені артисти РРФСР і Росії , , , , , , , , заслужені артисти Північної Осетії та . Художнє керівництво здійснював , посаду головного художника обіймав Вілен Нестеров.
Сучасний склад
- художнє керівництво: Юрій Буре-Небельсен — художній керівник, — головний художник, Ольга Люстик — керівник літературно-драматургічної частини, Світлана Вальтер — завідувач трупи, помічник режисера, Ганна Драгомир — помічник режисера, Олена Небожина — помічник режисера, Пало Горбунов — завідувач музичної частини, Євген Кіпкін — завідувач художньо-постановної частини, Євген Чурюканов — помічник режисера;
- артисти: , , , , , , , Олена Петрова, , , ,
Репертуар
Знаковими постановками були:
- Олександра Корнійчука (1934 );
- «Далеке» Олександра Афіногенова (1935);
- Костянтина Треньова (1935);
- (1937) Бориса Лавреньова;
- Миколи Погодіна (1938);
- «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра;
- «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера.
У репертуарі першого, ще воєнного сезону були вистави Михайла Лермонтова, Олександра Островського, Леоніда Леонова, «Російські люди» Костянтина Симонова (всього 15 назв)..
У 1940—1950-х роках поставлені вистави: (1947 ), «Персональна справа» (1955), Миколи Погодіна (1958).
Значне місце у репертуарі завжди займали російські класичні твори. Були поставлені п'єси:
- , «Таланти і шанувальники» Олександра Островського;
- (1936), (1946), (1956), (1960), Максима Горького;
- (1936 і 1950);
- «Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова (1945);
- Миколи Гоголя (1957);
- «Вишневий сад» (1959) і Чайка (1963) Антона Чехова.
Також театр активно співпрацював із місцевими драматургами. Були поставлені п'єси: «Життя за життя» Майї Качиної (1958), «Вдова» (1960); «Талант і неволя» ; поставив п'єси «На зустріч вітру» (1959), «Літні дощі» (1960), «Час споживати плоди» (1960).
У 1990-ті роки в репертуарі театру були спектаклі «Босоніж по парку» Ніла Саймона, (1990), «Дикун» Алехандро Касони, (1992), «Лев узимку» (1996), Олександра Островського (1997), «Як би нам пришити стареньку?! (Дорога Памела)» (1998), «Медея» (2001).
У театральному сезоні 2010/2011 років (219-й сезон для театру) був наступний репертуар:
- «Театральна комедія» (за мотивами старовинного російського водевілю «Лев Гурич Сінічкін»);
- «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана;
- Карло Ґольдоні;
- «Кохання на свіжому повітрі» ;
- «Плачу вперед!» ;
- «Сім криків в океані» Алехандро Касони;
- «Ці вільні метелики» ;
- «Солов'їна ніч» ;
- «Жертва століття» Олександра Островський;
- «Жорстокі ігри» Олексія Арбузов;
- «Дурочка» Лопе де Вега;
- «Кімната нареченої» ;
- «Дикун» Алехандро Касони;
- «Шикарний чоловік» ;
- «Сімейна ідилія» Олега Данилова;
- «Школа спокуси» ;
- «Ханума» ;
- «Кохання немає! Кохання є?» Р. Белецького.
Виноски
- На місці будівлі нинішнього Концертного залу «Свиридівський» по вулиці Соніна, № 4.
- Режисер Олександ Канін; перша вистава після створення постійної трупи.
- Інсценізація за однойменним романом Олександра Фадєєва.
- Та багато інших п'єс автора.
- Інсценізація за однойменним романом Льва Толстого.
- Про Михайла Щепкіна.
Примітки
- Театральная энциклопедия, 1964.
- стаття «Театр» у «Малій Курській енциклопедії». (рос.)
- Основные сведения / Курский драматический театр им. А. С. Пушкина. (рос.)
- Курский драматический театр им. А. С. Пушкина / Энциклопедия Кругосвет. (рос.)
- Левченко В. В., . Областной драматический театр им. А. С. Пушкина // Встреча с Курском: Путеводитель-справочник. — Курск, 1993. — 175 с. — 25 000 прим. (рос.)
- Художественное руководство / Курский драматический театр им. А. С. Пушкина. (рос.)
- Артисты театра / Курский драматический театр им. А. С. Пушкина. (рос.)
Література
- Л. Ним. Курский драматический театр имени А. С. Пушкина // / Главный редактор: . — Москва : Государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1964. — Т. III Кетчер—Нежданова. — Ствп. 342. (рос.);
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oblasna byudzhetna ustanova kulturi Kurskij derzhavnij dramatichnij teatr imeni O S Pushkina ros Oblastnoe byudzhetnoe uchrezhdenie kultury Kurskij gosudarstvennyj dramaticheskij teatr imeni A S Pushkina derzhavnij dramatichnij teatr u misti Kursku Rosijskoyi Federaciyi golovna teatralna scena mista i oblasti Roztashovanij na 26 Zasnovanij u 1792 roci i ye odnim z najstarishih rosijskih teatriv Direktor zakladu Sergij Konyev Kurskij derzhavnij dramatichnij teatr imeni Oleksandra Pushkina 51 44 20 529996100002 pn sh 36 11 30 000012099987 sh d 51 73903611002777581 pn sh 36 19166667002777160 sh d 51 73903611002777581 36 19166667002777160 Krayina RosiyaMisto KurskAdresa vulicya Lenina 26Nazva na chest eponim Pushkin Oleksandr SergijovichMistkist 812 golovna scena 80 mala scena miscTip teatr drami dVidkrito 1792Of vidkrittya 1983Repertuar rosijska i svitova klasichna i suchasna dramaturgiyaKerivnictvo Direktor S V Konyev hudozhnij kerivnik Yu V Bure Nebelsenkurskdrama ruIdentifikatori i posilannyaBudivlya teatruTeatr mistitsya u specialno zvedenij u 1983 roci velikij funkcionalnij budivli Proyektuvannyam budivli teatru zajmalisya majsterni CNDIEP imeni Borisa Mezenceva Na dahu teatru vstanovlena 8 metrova bronzova skulptura bogini peremogi Niki yaka trimaye u vityagnutij pravici palmovu gilku simvol miru bilya yiyi nig z dvoh bokiv dvi teatralni maski z bilogo kamenyu avtori skulpturnoyi grupi moskovski skulptori A G Knorre P V Melnikova ta S M Volkov Glyadacka zala golovna rozrahovana na 812 misc Parametri sceni 24 0 shirina h 18 0 glibina h 22 0 visota metriv U 1991 roci vidkrita mala scena Somij poverh na 80 misc IstoriyaIstoriya teatralnogo mistectva u Kursku pochinayetsya 1729 roku Pershij kurskij profesijnij teatr buv vidkritij u 1792 roci bratami Barsovimi Vin roztashovuvavsya v budivli Dvoryanskogo zibrannya na vulici Verhnij Naberezhnij Zal mav 26 lozh do 115 krisel ta stilciv u parteri ta galereyu na 150 misc U 1805 roci na jogo sceni debyutuvav rosijskij aktor Mihajlo Shepkin U 1850 h rokah u teatri provedeno remont svichki u lyustrah zamineno gasovimi lampami a glyadacham stali vidavati binokli 29 grudnya 1875 roku u budivli Dvoryanskogo zibrannya pislya vistavi stalasya pozhezha yaka viruvala dva dni pislya chogo postanovka vistav u nij pripinilasya 1 grudnya 1886 roku v Kursku z yavivsya pershij specialnij budinok dlya teatru Na pozhertvuvannya kuryan dlya teatru bulo perebudovano budivlyu manezhu na Kam yana budivlya bula obladnana parovim opalennyam Zal dlya glyadachiv mav parter amfiteatr balkon galereyu i lozhi v yakih rozmishuvalosya ponad 600 glyadachiv U teatri z yavilasya postijna trupa U 1911 roci teatru bulo prisvoyeno im ya Mihajla Shepkina U 1927 roci trupi teatru bulo nadano novu budivlyu Budinok Illicha po vulici Yamskij gori nini vulicya Perekalskogo 1 a im ya Mihajla Shepkina znyali z afish bez poyasnennya prichin U 1928 roci Kursk vtrativ status gubernskogo centru i postijna teatralna trupa bula rozformovana Yiyi vidnovili lishe v 1934 roci pislya utvorennya Kurskoyi oblasti U 1937 roci teatrovi prisvoyene im ya rosijskogo klasika Oleksandra Pushkina U period nimecko radyanskoyi vijni teatr perebuvav v evakuaciyi prodovzhuyuchi grati vistavi na scenah inshih teatriv u Serednij Aziyi Kaluzi i Morshansku Vzhe v 1943 roci teatr povernuvsya u zvilnenij Kursk i 1 zhovtnya vidnoviv svoyu robotu U 1983 roci teatr pereyihav u novu specialno zvedeno suchasnu funkcionalnu budivlyu Teatr gastrolyuvav u Baku Vilnyusi Harkovi Taganrozi Novorosijsku Arhangelsku Ryazani Ufi Petrozavodsku Omsku tosho KolektivGolovna kategoriya Personaliyi Kurskij dramatichnij teatr imeni Oleksandra Pushkina U Kursku pochinav provincijnij tragik gastrolyuvali Pavlo Mochalov Brati Adelgejmi Vira Komissarzhevska Vasil Kachalov U pislyarevolyucijni roki ta u roki Gromadyanskoyi vijni trupu teatru ocholyuvav U rizni roki golovnimi rezhserami teatru buli Oleksandr Kanin 1934 1941 Mikola Bondaryev 1945 1949 1952 1955 Mikola Reznikov 1956 1972 1972 1976 Volodimir Bortko 1976 1982 U pislyavoyennij period u trupu teatru uvijshli aktori M P Yur yev scenograf V P Moskalenko U 1950 h rokah u teatri pracyuvav rezhiser Na sceni grali N K Byelina L I Gayibova 1963 roku v trupi teatru buli zasluzheni artisti RRFSR Mihajlo Alencev Andrij Burenko Friderika Gorska artisti Galina Galina Yelizaveta Gazova Majya Kachina Vasil Kiselov Yevgen Lashkov Vitalij Stenin Stanom na pochatok 1990 h rokiv u trupi teatru bulo 40 aktoriv u tomu chisli narodni artisti RRFSR Andrij Burenko ta Valerij Lomako zasluzheni artisti RRFSR i Rosiyi zasluzheni artisti Pivnichnoyi Osetiyi ta Hudozhnye kerivnictvo zdijsnyuvav posadu golovnogo hudozhnika obijmav Vilen Nesterov Suchasnij sklad hudozhnye kerivnictvo Yurij Bure Nebelsen hudozhnij kerivnik golovnij hudozhnik Olga Lyustik kerivnik literaturno dramaturgichnoyi chastini Svitlana Valter zaviduvach trupi pomichnik rezhisera Ganna Dragomir pomichnik rezhisera Olena Nebozhina pomichnik rezhisera Palo Gorbunov zaviduvach muzichnoyi chastini Yevgen Kipkin zaviduvach hudozhno postanovnoyi chastini Yevgen Churyukanov pomichnik rezhisera artisti Olena Petrova RepertuarZnakovimi postanovkami buli Oleksandra Kornijchuka 1934 Daleke Oleksandra Afinogenova 1935 Kostyantina Trenova 1935 1937 Borisa Lavrenova Mikoli Pogodina 1938 Romeo i Dzhulyetta Vilyama Shekspira Pidstupnist i kohannya Fridriha Shillera U repertuari pershogo she voyennogo sezonu buli vistavi Mihajla Lermontova Oleksandra Ostrovskogo Leonida Leonova Rosijski lyudi Kostyantina Simonova vsogo 15 nazv U 1940 1950 h rokah postavleni vistavi 1947 Personalna sprava 1955 Mikoli Pogodina 1958 Znachne misce u repertuari zavzhdi zajmali rosijski klasichni tvori Buli postavleni p yesi Talanti i shanuvalniki Oleksandra Ostrovskogo 1936 1946 1956 1960 Maksima Gorkogo 1936 i 1950 Liho z rozumu Oleksandra Griboyedova 1945 Mikoli Gogolya 1957 Vishnevij sad 1959 i Chajka 1963 Antona Chehova Takozh teatr aktivno spivpracyuvav iz miscevimi dramaturgami Buli postavleni p yesi Zhittya za zhittya Majyi Kachinoyi 1958 Vdova 1960 Talant i nevolya postaviv p yesi Na zustrich vitru 1959 Litni doshi 1960 Chas spozhivati plodi 1960 U 1990 ti roki v repertuari teatru buli spektakli Bosonizh po parku Nila Sajmona 1990 Dikun Alehandro Kasoni 1992 Lev uzimku 1996 Oleksandra Ostrovskogo 1997 Yak bi nam prishiti starenku Doroga Pamela 1998 Medeya 2001 U teatralnomu sezoni 2010 2011 rokiv 219 j sezon dlya teatru buv nastupnij repertuar Teatralna komediya za motivami starovinnogo rosijskogo vodevilyu Lev Gurich Sinichkin Sirano de Berzherak Edmona Rostana Karlo Goldoni Kohannya na svizhomu povitri Plachu vpered Sim krikiv v okeani Alehandro Kasoni Ci vilni meteliki Solov yina nich Zhertva stolittya Oleksandra Ostrovskij Zhorstoki igri Oleksiya Arbuzov Durochka Lope de Vega Kimnata narechenoyi Dikun Alehandro Kasoni Shikarnij cholovik Simejna idiliya Olega Danilova Shkola spokusi Hanuma Kohannya nemaye Kohannya ye R Beleckogo VinoskiNa misci budivli ninishnogo Koncertnogo zalu Sviridivskij po vulici Sonina 4 Rezhiser Oleksand Kanin persha vistava pislya stvorennya postijnoyi trupi Inscenizaciya za odnojmennim romanom Oleksandra Fadyeyeva Ta bagato inshih p yes avtora Inscenizaciya za odnojmennim romanom Lva Tolstogo Pro Mihajla Shepkina PrimitkiTeatralnaya enciklopediya 1964 stattya Teatr u Malij Kurskij enciklopediyi ros Osnovnye svedeniya Kurskij dramaticheskij teatr im A S Pushkina ros Kurskij dramaticheskij teatr im A S Pushkina Enciklopediya Krugosvet ros Levchenko V V Oblastnoj dramaticheskij teatr im A S Pushkina Vstrecha s Kurskom Putevoditel spravochnik Kursk 1993 175 s 25 000 prim ros Hudozhestvennoe rukovodstvo Kurskij dramaticheskij teatr im A S Pushkina ros Artisty teatra Kurskij dramaticheskij teatr im A S Pushkina ros LiteraturaL Nim Kurskij dramaticheskij teatr imeni A S Pushkina Glavnyj redaktor Moskva Gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Sovetskaya enciklopediya 1964 T III Ketcher Nezhdanova Stvp 342 ros