Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (квітень 2021) |
Культура М'янми (також Бірми) (бірманською: မြန်မာ့ ယဉ်ကျေးမှု) формувалась на основі буддизиму й під впливом сусідніх держав. Східна культура та колоніальне правління Великої Британії у близькому минулому позначилися на окремих аспектах культури М'янми, а саме: мові та освіті.
Мистецтво М'янми
Архітектура й образотворче мистецтво
Образотворче мистецтво та архітектура М'янми зв'язані з мистецтвом Індії. У X—XIII столітті тут створився свій стиль, близький до мистецтва сусідніх країн — Таї та Кхмеру. Вплив традицій індійського мистецтва бачимо в храмах давнього міста Паган. Провідний архітектурний тип — ступа. Самобутню форму храму-ступи вироблено в X столітті. Це широке дзвоноподібне завершення на квадратно-уступчастій основі (наприклад так званий Вуликовий храм у Пагані). Головним пам'ятником національного бірманського мистецтва є храмовий ансамбль Шві-Дагон у місті Рангуні. Нижня його частина забудована храмами-ступами, великими статуями Будд і фантастичних істот, у виконанні яких є дещо спільне з мистецтвом Південного Китаю (багатоярусні ажурні пірамідальні дахи, примхливі орнаменти). Проте обличчя відтворюють цілком місцевий етнічний тип, а декоративна дерев'яна різьба позбавлена химерності. Коні, люди, візки невимушено розташовані на фоні рослинного орнаменту, вони цілком реалістичні. Завершує ансамбль колосальна ступа головного храму, що формою нагадує дзвін; красиво перерізаний посередині, він закінчується шпилем. Мистецтво Бірми було підпорядковане пропаганді ідей буддизму.
Сучасні художники М'янми звертаються до зображення навколишнього життя, до народних тем (художник та інші). Зберігаються і розвиваються традиції прикладного мистецтва, пам'ятники давнини дбайливо реставруються.
- Пагода Ботатаунг
- Ресторан на озері Кандавгуй
-
- Вхід у готель Sein Lae Tin
- Кафедральний собор, Янгон
Література М'янми
Література в М'янмі зародилася у Середньовіччі: найдавніші писемні пам'ятки належать до XI — XII століть; розвивалася двома мовами: «палі»— священною, нині мертвою мовою буддизму, і бірманською. Крім того, М'янма має багату, але мало досліджену народну творчість. До XIX століття класична література мала виключно релігійний (буддистський) характер. В ній усталилися певні жанрові форми (пйо, джатак, ечин та інші). З XV по XIX століття найповніше розвивалася поезія; найвидатніші поети — Шин Магатілавунта (XV століття), (XVII століття), (XVIII століття) та інші. У народі була з давніх часів дуже популярна драма; відомі драматурги XVIII—XIX століть: , , та інші. Проза почала розвиватися лише на початку XX століття, коли з'явилися перші романи бірманських авторів: , , , (пізніше відомого як Такін Кодо Хмаїнг), а також переклади європейських письменників.
У 20—30-х роках XX століття посилився національно-визвольний рух, що викликав бурхливий розвиток національної літератури, поклав початок новій літературі. Серед інтелігенції виник просвітительський рух «Кхісан» («Вік експериментів»). 1937 року передові письменники заснували видавництво «Нагані» («Червоний дракон»), що ставило перед собою політичну мету. Обидві групи об'єдналися й створили асоціацію письменників, яка відіграє велику роль у культурному і громадському житті країни. Популярні сучасні письменники: Такін Кодо Хмаїнг, Мінтувун, Ма Ма Ле, , БамоТінАун, Таду, Тукха, Аун Лін та інші.
До 1976 року щорічно видавалися 411 назв, починаючи з 1882 р. - 445 назв. Довгий бюрократичний процес отримання дозволу на друк, цензура та щораз більші економічні труднощі споживачів сприяли занепаду книговидання.Здійснюються переклади західних авторів, особливо Артура Гейлі та Гарольда Роббінса. Процвітаюча перекладацька діяльність в М'янмі є результатом уряду, який не підписав Угоду про загальну авторську конвенцію, щоб змусити перекладачів платити роялті авторам.
На відміну від романів та інших творів, поезію пишуть народною мовою, а не літературною бірманською. В М'янмі з'явився рух за мовну реформу, який очолюють лівоорієнтовані письменники. Вони вважають, що мова непрофесіоналів (народна мова та розмовна форма бірманської мови) повинна використовуватися замість офіційної бірманської мови в літературі.
Танці
Танець можна поділити на драматичний, народний, сільський та нат-танець. Кожен з них має різні характеристики. Бірманські танці запозичили деякі тайландські традиції.
Музика
Музика М'янми національно своєрідна, має вікові традиції. Народні мелодії і ритми зазнавали певного впливу музики сусідніх країн (Китай, Індія), але зберегли національну самобутність. З народних оркестрів найпоширеніший саїнг, в складі якого близько 30 барабанів (1956 року гастролював у Москві). Для народних танців М'янми характерне поєднання різних ритмічних малюнків музики і танців. Розвивається професіональна музика. Відома пісня на тему бірмано-радянської дружби композитора .
Релігія
М'янма - багатоконфесійна країна; переважна більшість населення - буддисти (школа Тхеравада). Конфесійний склад населення: буддисти - 89%, християни - 4%, мусульмани - 4%, анімісти - 1%, інші - 2%.
Спорт
Футбол
Футбол - найпопулярніший вид спорту в М'янмі. Традиційна бірманська гра чінлон ( бірманською: ခြင်းလုံး ) є схожою на футбол.
Летвей
Летвей ( бірманською: လက်ဝှေ့ ), або бірманський бокс без рукавичок, є найпопулярнішим серед бойових видів спорту. Летвей поділяється на бандо (беззбройний бій) і баншай (збройний бій).
Регата
Регата - перегони на гребних або парусних суднах. Змагання проводять у серпні-версні.
Кінний спорт
За часів бірманських королів армія проводила кінні перегони у грудні-січні.
Крикет
Цей вид спорту перейшов від британців. Нині національна збірна Бірми є членом Міжнародної ради з крикету.
Баскетбол
Також у Бірми є збірна команда з баскетболу. Раніше команда брала участь в азійських змаганнях.
- Бірманська регата
- Кінний спорт
- Битви биків. Акварель 19 століття
- Боксерський матч. Акварель 19 століття
Традиційні фестивалі
У традиційному бірманському календарі дванадцять місяців та дванадцять фестивалів. Більшість фестивалів пов’язані з бірманським буддизмом. В будь-якому місті чи селі найважливішим є місцевий пайя-фе ( фестиваль пагоди).
Найвідоміший фестиваль - Тінгіан, чотириденне святкування Нового року.
Свята М'янми
Основна стаття: Свята М'янми
Дати | Назва | Бірманська назва | Примітка |
---|---|---|---|
- | Каренський новий рік | Kayin hnithiku | Новий Рік каренів |
4 січня | День Незалежності | လွတ်လပ်ရေးနေ့ | незалежність від Британської імперії в 1948 |
12 лютого | День Союзу | ပင်လုံစာချုပ် | Річниця Панлонської конференції в 1947 |
2 березня | Селянське свято | တောင်သူလယ်သမားနေ့ | Роковини перевороту Не Віна |
Березень, дати змінюються | Повний місяць | တပေါင်းလပြည့်နေ့ | Фестиваль пагоди |
27 березня | День Збройних сил М'янми — Татмадо | တပ်မတော်နေ့ | Колишній день Опору (проти японської окупації 1945) |
Квітень, дати змінюються | Фестиваль Тінгіан | သင်္ကြန် | |
- | Бірманський новий рік | Hnit hsan ta yet nei | |
1 травня | День праці | ကမ္ဘာ့အလုပ်သမားနေ့ | |
- | Повний місяць касона | ကဆုန်လပြည့်နေ့ | Відзначається поливом дерева Бодхі |
- | Початок буддистського поста — Васса | ဝါတွင်း | |
19 липня | День мучеників | အာဇာနည်နေ့ | В пам'ять про вбивство Аун Сан і членів кабінету міністрів у 1947 |
- | Кінець буддистського поста | Thadingyut | Фестиваль світла |
жовтень — листопад | Дівалі | ဒေပါဝါလီနေ့ | |
- | Фестиваль Тазаундаін | တန်ဆောင်မုန်းလပြည့်နေ့ | День паперових ліхтариків і гарячих повітряних куль |
- | Національне свято | အမျိုးသားနေ့ | Річниця студентського страйку 1920 року |
25 грудня | Різдво | ခရစ္စမတ် | |
грудень — січень | Ід уль-Фітр | Id nei |
Список літератури
- Scott, Sir James George (1882). The Burman: His Life and Notions (en). Macmillan and Company.
- . web.archive.org. 2012-06-14.
- Marshall, Andrew (2002). The trouser people: a story of Burma--in the shadow of the Empire. Washington, D.C: Counterpoint. ISBN .
- web.archive.org. 2010-01-04.
Примітки
- Marshall, Andrew (2002). The trouser people : a story of Burma--in the shadow of the Empire. Washington, D.C. : Counterpoint. ISBN .
- . web.archive.org. 14 червня 2012. Архів оригіналу за 14 червня 2012. Процитовано 25 березня 2021.
- Scott, Sir James George (1882). The Burman: His Life and Notions (англ.). Macmillan and Company.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2021 Kultura M yanmi takozh Birmi birmanskoyu မ န မ ယဉ က မ formuvalas na osnovi buddizimu j pid vplivom susidnih derzhav Shidna kultura ta kolonialne pravlinnya Velikoyi Britaniyi u blizkomu minulomu poznachilisya na okremih aspektah kulturi M yanmi a same movi ta osviti Mistectvo M yanmiArhitektura j obrazotvorche mistectvo Obrazotvorche mistectvo ta arhitektura M yanmi zv yazani z mistectvom Indiyi U X XIII stolitti tut stvorivsya svij stil blizkij do mistectva susidnih krayin Tayi ta Khmeru Vpliv tradicij indijskogo mistectva bachimo v hramah davnogo mista Pagan Providnij arhitekturnij tip stupa Samobutnyu formu hramu stupi virobleno v X stolitti Ce shiroke dzvonopodibne zavershennya na kvadratno ustupchastij osnovi napriklad tak zvanij Vulikovij hram u Pagani Golovnim pam yatnikom nacionalnogo birmanskogo mistectva ye hramovij ansambl Shvi Dagon u misti Ranguni Nizhnya jogo chastina zabudovana hramami stupami velikimi statuyami Budd i fantastichnih istot u vikonanni yakih ye desho spilne z mistectvom Pivdennogo Kitayu bagatoyarusni azhurni piramidalni dahi primhlivi ornamenti Prote oblichchya vidtvoryuyut cilkom miscevij etnichnij tip a dekorativna derev yana rizba pozbavlena himernosti Koni lyudi vizki nevimusheno roztashovani na foni roslinnogo ornamentu voni cilkom realistichni Zavershuye ansambl kolosalna stupa golovnogo hramu sho formoyu nagaduye dzvin krasivo pererizanij poseredini vin zakinchuyetsya shpilem Mistectvo Birmi bulo pidporyadkovane propagandi idej buddizmu Suchasni hudozhniki M yanmi zvertayutsya do zobrazhennya navkolishnogo zhittya do narodnih tem hudozhnik ta inshi Zberigayutsya i rozvivayutsya tradiciyi prikladnogo mistectva pam yatniki davnini dbajlivo restavruyutsya Pagoda Botataung Restoran na ozeri Kandavguj Pagoda Shvi Dagon u Yangoni Vhid u gotel Sein Lae Tin Kafedralnij sobor Yangon Literatura M yanmi Literatura v M yanmi zarodilasya u Serednovichchi najdavnishi pisemni pam yatki nalezhat do XI XII stolit rozvivalasya dvoma movami pali svyashennoyu nini mertvoyu movoyu buddizmu i birmanskoyu Krim togo M yanma maye bagatu ale malo doslidzhenu narodnu tvorchist Do XIX stolittya klasichna literatura mala viklyuchno religijnij buddistskij harakter V nij ustalilisya pevni zhanrovi formi pjo dzhatak echin ta inshi Z XV po XIX stolittya najpovnishe rozvivalasya poeziya najvidatnishi poeti Shin Magatilavunta XV stolittya XVII stolittya XVIII stolittya ta inshi U narodi bula z davnih chasiv duzhe populyarna drama vidomi dramaturgi XVIII XIX stolit ta inshi Proza pochala rozvivatisya lishe na pochatku XX stolittya koli z yavilisya pershi romani birmanskih avtoriv piznishe vidomogo yak Takin Kodo Hmaying a takozh perekladi yevropejskih pismennikiv U 20 30 h rokah XX stolittya posilivsya nacionalno vizvolnij ruh sho viklikav burhlivij rozvitok nacionalnoyi literaturi poklav pochatok novij literaturi Sered inteligenciyi vinik prosvititelskij ruh Khisan Vik eksperimentiv 1937 roku peredovi pismenniki zasnuvali vidavnictvo Nagani Chervonij drakon sho stavilo pered soboyu politichnu metu Obidvi grupi ob yednalisya j stvorili asociaciyu pismennikiv yaka vidigraye veliku rol u kulturnomu i gromadskomu zhitti krayini Populyarni suchasni pismenniki Takin Kodo Hmaying Mintuvun Ma Ma Le BamoTinAun Tadu Tukha Aun Lin ta inshi Do 1976 roku shorichno vidavalisya 411 nazv pochinayuchi z 1882 r 445 nazv Dovgij byurokratichnij proces otrimannya dozvolu na druk cenzura ta shoraz bilshi ekonomichni trudnoshi spozhivachiv spriyali zanepadu knigovidannya Zdijsnyuyutsya perekladi zahidnih avtoriv osoblivo Artura Gejli ta Garolda Robbinsa Procvitayucha perekladacka diyalnist v M yanmi ye rezultatom uryadu yakij ne pidpisav Ugodu pro zagalnu avtorsku konvenciyu shob zmusiti perekladachiv platiti royalti avtoram Na vidminu vid romaniv ta inshih tvoriv poeziyu pishut narodnoyu movoyu a ne literaturnoyu birmanskoyu V M yanmi z yavivsya ruh za movnu reformu yakij ocholyuyut livooriyentovani pismenniki Voni vvazhayut sho mova neprofesionaliv narodna mova ta rozmovna forma birmanskoyi movi povinna vikoristovuvatisya zamist oficijnoyi birmanskoyi movi v literaturi Tanci Tanec mozhna podiliti na dramatichnij narodnij silskij ta nat tanec Kozhen z nih maye rizni harakteristiki Birmanski tanci zapozichili deyaki tajlandski tradiciyi Teatralizovana vistava tradicijnogo tancyu Mon Muzika Muzika M yanmi nacionalno svoyeridna maye vikovi tradiciyi Narodni melodiyi i ritmi zaznavali pevnogo vplivu muziki susidnih krayin Kitaj Indiya ale zberegli nacionalnu samobutnist Z narodnih orkestriv najposhirenishij saying v skladi yakogo blizko 30 barabaniv 1956 roku gastrolyuvav u Moskvi Dlya narodnih tanciv M yanmi harakterne poyednannya riznih ritmichnih malyunkiv muziki i tanciv Rozvivayetsya profesionalna muzika Vidoma pisnya na temu birmano radyanskoyi druzhbi kompozitora ReligiyaM yanma bagatokonfesijna krayina perevazhna bilshist naselennya buddisti shkola Theravada Konfesijnij sklad naselennya buddisti 89 hristiyani 4 musulmani 4 animisti 1 inshi 2 SportFutbol Futbol najpopulyarnishij vid sportu v M yanmi Tradicijna birmanska gra chinlon birmanskoyu ခ င လ ye shozhoyu na futbol Letvej Letvej birmanskoyu လက ဝ abo birmanskij boks bez rukavichok ye najpopulyarnishim sered bojovih vidiv sportu Letvej podilyayetsya na bando bezzbrojnij bij i banshaj zbrojnij bij Regata Regata peregoni na grebnih abo parusnih sudnah Zmagannya provodyat u serpni versni Kinnij sport Za chasiv birmanskih koroliv armiya provodila kinni peregoni u grudni sichni Kriket Cej vid sportu perejshov vid britanciv Nini nacionalna zbirna Birmi ye chlenom Mizhnarodnoyi radi z kriketu Basketbol Takozh u Birmi ye zbirna komanda z basketbolu Ranishe komanda brala uchast v azijskih zmagannyah Birmanska regata Kinnij sport Bitvi bikiv Akvarel 19 stolittya Bokserskij match Akvarel 19 stolittyaTradicijni festivaliU tradicijnomu birmanskomu kalendari dvanadcyat misyaciv ta dvanadcyat festivaliv Bilshist festivaliv pov yazani z birmanskim buddizmom V bud yakomu misti chi seli najvazhlivishim ye miscevij pajya fe festival pagodi Najvidomishij festival Tingian chotiridenne svyatkuvannya Novogo roku Svyata M yanmiOsnovna stattya Svyata M yanmi Dati Nazva Birmanska nazva Primitka Karenskij novij rik Kayin hnithiku Novij Rik kareniv 4 sichnya Den Nezalezhnosti လ တ လပ ရ န nezalezhnist vid Britanskoyi imperiyi v 1948 12 lyutogo Den Soyuzu ပင လ စ ခ ပ Richnicya Panlonskoyi konferenciyi v 1947 2 bereznya Selyanske svyato တ င သ လယ သမ န Rokovini perevorotu Ne Vina Berezen dati zminyuyutsya Povnij misyac တပ င လပ ည န Festival pagodi 27 bereznya Den Zbrojnih sil M yanmi Tatmado တပ မတ န Kolishnij den Oporu proti yaponskoyi okupaciyi 1945 Kviten dati zminyuyutsya Festival Tingian သင က န Birmanskij novij rik Hnit hsan ta yet nei 1 travnya Den praci ကမ ဘ အလ ပ သမ န Povnij misyac kasona ကဆ န လပ ည န Vidznachayetsya polivom dereva Bodhi Pochatok buddistskogo posta Vassa ဝ တ င 19 lipnya Den muchenikiv အ ဇ နည န V pam yat pro vbivstvo Aun San i chleniv kabinetu ministriv u 1947 Kinec buddistskogo posta Thadingyut Festival svitla zhovten listopad Divali ဒ ပ ဝ လ န Festival Tazaundain တန ဆ င မ န လပ ည န Den paperovih lihtarikiv i garyachih povitryanih kul Nacionalne svyato အမ သ န Richnicya studentskogo strajku 1920 roku 25 grudnya Rizdvo ခရစ စမတ gruden sichen Id ul Fitr Id neiSpisok literaturiScott Sir James George 1882 The Burman His Life and Notions en Macmillan and Company web archive org 2012 06 14 Marshall Andrew 2002 The trouser people a story of Burma in the shadow of the Empire Washington D C Counterpoint ISBN 978 1 58243 120 8 web archive org 2010 01 04 PrimitkiMarshall Andrew 2002 The trouser people a story of Burma in the shadow of the Empire Washington D C Counterpoint ISBN 978 1 58243 120 8 web archive org 14 chervnya 2012 Arhiv originalu za 14 chervnya 2012 Procitovano 25 bereznya 2021 Scott Sir James George 1882 The Burman His Life and Notions angl Macmillan and Company