Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (січень 2018) |
У Не Він (Не Він, при народженні Шу Маун, 24 травня 1911 або 10 липня 1910 — 5 грудня 2002) — бірманський державний і політичний діяч, генерал, лідер Бірми з 1962 до 1988.
| У Не Він | |
|---|---|
| англ. Ne Win бірм. နေ၀င်း англ. Shu Maung бірм. ရှုမောင် | |
 | |
| Народився | 24 травня 1911[4] d, d, Пегу, Британська Бірма, Британська Індія, Британська імперія |
| Помер | 5 грудня 2002[1][2][…] (91 рік) Янгон, М'янма |
| Країна |  М'янма |
| Національність | Бірманці |
| Діяльність | офіцер, політик, воєначальник |
| Alma mater | d |
| Знання мов | Бірманська і англійська |
| Роки активності | 1931 — 1974 |
| Посада | Президент М'янми, Прем'єр-міністр М'янми, d і Партія бірманської соціалістичної програми |
| Військове звання | генерал |
| Партія | d і Партія бірманської соціалістичної програми |
| Конфесія | Тхеравада і буддизм |
| У шлюбі з | d |
| Діти (6) | d |
| Автограф |  |
| Нагороди |  d |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з родини землевласників і чиновників. Старший син У По Кха, податкового інспектора, і До Мі Лей. Народився у невеликому містечку Паундалі округу Пром, за 300 км на північний захід від Рангуна, отримавши ім'я Шу Маун (Зіниця ока). Якийсь час прожив послушником у буддійському монастирі, отримавши початкові уявлення про буддизм. Подальшу освіту він продовжив у середній школі Паундалі. Юнаком додав до свого імені приставку Ко.
У червні 1929 року вступає до Рангунського університету на природне відділення. який закінчив 1931 року. Втім оскільки не склав випускний іспит з біології, то мрія стати лікарем виявилася нездійсненою. Шу Маун спробував займатися підприємництвом, намагається налагодити торгівлю деревним вугіллям, проте зазнав невдачі. Довелося влаштуватися на пошту.
Під впливом стрийка Такіна Н'ї долучається до революційної організації «Добама Асіайон» («Наша Бірма»). Займається видання й розповсюдження газет. Невдовзі долучився до правого крила — фракції Ба Сейна — Тун Оука (в подальшому відома як Народно-революційна партія). Восени 1940 року Шу Маун звільняється з пошти і, щоб уникнути арешту, тимчасово їде на батьківщину, в Паундалі.
На службі Японії
1941 року в групі молодих активістів відправляється до Японії з метою пройти військову підготовку. Тут намітився його конфлікт з Аун Саном. У жовтні за рішенням японського командування разом з іншими бірманцями перебирається до Бангкоку, а у грудні вступає до Армії незалежності Бірми, взявши нове ім'я Не Він (Променисте Сонце) з додатком Бо (офіцер).
2 лютого 1942 року Бо Не Він на чолі передової групи після довгих днів переходу по джунглях прибув до Рангуну. Невдовзі очолив дивізію, що брала участь проти британців в провінції Аракан. Влітку 1942 року японці розпустили Армію незалежності Бірми, створивши замість неї Армію оборони Бірми на чолі з Аун Саном. 1 серпня того ж року японцями проголошується незалежність Бірми, що мала суто формальний характер. Армія оборони Бірми перетворюється на Національну армію Бірми на чолі із Бо Не Віном, що отримав звання полковника, а генерал Аун Сан стає міністром оборони.
У серпні 1944 року Бо НЕ Він приєднався до Антифашистської ліги народної свободи на чолі із Аун Саном. У березні 1945 року брав активну участь в антияпонському повстання, зайнявши 1 травня Рангун, символічно випередивши на 2 доби британців. У вересні 1945 року Бо НЕ Він брав участь у зустрічі керівництва Ліги з верховним командувачем Луїсом Маунтбеттеном в м.Канді (Шрі-Ланка), де було домовлено про розпуск Національної армії Бірми, включення її загонів до британської колоніальної армії. Бо Не Він отримав під командування 4-й батальйон і звання майора.
В наступні роки брав участь у боротьбі з бандитизмом, характерним для повоєнного часу. У листопаді 1946 року стає підполковником, у жовтні 1947 року — полковником. В цей час здійснив повну бірманізацію батальйону.
1947 року після загибелі Аун Сана підтримав У Ну, спікера Установчих зборів кандидатом на керівника Виконавчої ради (фактично тимчасового уряду країни). У грудні Не Він призначається на посаду командувача військового округу в Північній Бірмі зі штаб-квартирою в місті Меймьо та присуджується звання бригадного генерала.
На чолі збройних сил
4 січня 1948 року Бірма офіційно проголошується незалежною державою і невдовзі опиняється у ситуації громадянської війни. Збройну боротьбу проти уряду ведуть комуністи, що зайшли в підпілля, загони повстанців-каренів (представників найбільшої національної меншини), інші сепаратисти. Спостерігається хитання в армії, перехід цілих підрозділів на бік бунтівників. Не Вина терміново переводять до Рангуну, де 1 серпня призначають заступником начальника Генерального штабу. Незабаром йому надається звання генерал-майора.
1 лютого 1949 року Не Він призначається головнокомандувачем збройних сил і начальником Генштабу зі званням генерал-лейтенант. Йому також підпорядковується поліція. 1 квітня стає заступником прем'єр-міністра, міністром оборони та внутрішніх справ, зберігаючи при цьому за собою посади командувача та начальника Генерального штабу. Спираючись на авторитет серед військових, він зіграв значну роль у стабілізації ситуації в країні. У липні того ж року відвідав Велику Британію. де отримав позику на закупівлю озброєння, а також домовився про навчання у Великій Британії бірманських офіцерів.
У 1950 році після стабілізації ситуації у державі Не Він йде з посади заступника прем'єр-міністра.1951 року на північ Бірми увійшли рештки армії Гоміньдану. Лише наприкінці 1952 року Не Він завдав поразки 12-тисячній армії китайців. Втім остаточно гоміньданців було вигнано влітку 1954 року.
При цьому багато зусиль він докладав налагодження системи військової освіти. Відкрито військову академію, штабний коледж, військовий інститут іноземних мов. Для того, щоб стримувати суперництво між командуванням різних родів військ, У Не Він засновує посади трьох заступників начальника Генерального штабу — для армії, авіації та флоту. Також підтримував тісні стосунки з , який обіймав посаду міністра оборони.
Внаслідок урядової кризи у червня 1958 року, відбувся розкол в Антифашистській лізі народної свободи на Чисту і Стабільну ліги. Першу очолив У Ну, іншу — У Ба Све. За пропозицією У Ну Не Він з жовтня 1958 по квітень 1960 очолював тимчасовий уряд. Фактичну владу в цей час перебрали військові. До всіх департаментів призначалися старші офіцери-куратори, без узгодження з якими не приймалося жодне рішення. На місцях створювалися військові ради безпеки. Армія безпосередньо залучалася до економічної діяльності та боротьбу з корупцією з державному апараті. 1959 року підписує з Китайською Народною республікою Договір про дружбу та ненапад.
У лютому 1960 року на парламентських виборах переміг У Ну, що очолював Союну партію (нащадка Чистої ліги). Невдовзі держава поринула у кризу, оскільки національні автономії вимагали більшої самостійності, а народи шан і карени стали планувати оголошення незалежності (це право вони отримали заКонституцією1947 року).
Правитель Бірми
2 березня 1962 року під приводом захисту країни від розпаду У Не він здійснив державний заколот, наказавши арештувати У Ну. За цим було скасовано Конституцію й розпущено парламент, влада передавалася новим органам — Революційній раді (отримала прізвисько Уряд Четвертого батальйону) та Революційному уряді, які очолив У Не Він. 30 квітня оприлюднив політичну декларацію «Бірманський шлях до соціалізму», що містила програму переходу країни до соціалізму. 4 липня утворюється Партія бірманської соціалістичної програми. 6 липня зброєю наказав придушити студентські заворушення, після чого наказав зруйнувати будівлю студентського союзу Рангунського університету.
Протягом 1963 року У Не Він оголосив націоналізацію нафтової промисловості й банків, Корпорація економічного розвитку, заклади торгівлі Інституту збройних сил. Водночас було знищено опозицію в складі Революційної ради на чолі із Аун Чжі, яка виступала проти прискореної націоналізації. У 1964 році оголошено монополізацію державою зовнішньої та внутрішньої торгівлі, вилучено з обігу великих купюр, власникам поверталася лише частина їхнього номіналу. Того ж року розпущено усі політичні партії. Також скасовано закон, за яким буддизм оголошувався офіційною релігією.
До 1966 року націоналізовано великі компанії іноземного та національного приватного капіталу, копальні, більшість підприємств обробної промисловості, транспортні агенції, страхові компанії, друкарні, газети, школи, лікарні, кінотеатри і навіть магазини та лавки. Результатом стала значна дезорганізація господарського життя, уповільнення темпів економічного зростання.
У зовнішній політиці обрав курс на самоізоляцію, відмовивши продовжувати участь у Русі неприєднання. Водночас його турбувала культурна революція В Китаї, гасла якої взяли бірманські комуністи-повстанці. Разом з тим дотримувався дружніх відносин з КНР, до 1980 року відвідав 6 разів цю державу.
1968 року було завдано поразок комуністичним повстанцям, яких підтримувала КНР. У 1969 року дозволяє У Ну виїхати в Індію для лікування та паломництва до святинь буддизму. За кордоном той намагається організувати широку коаліцію для боротьби з режимом Не Віна, але без успіху.
Затвердження однопартійної системи завершилося в червні — липні 1971 проведенням I з'їзду Партії бірманської соціалістичної програми, що перетворювалася на масову партію. Під її егідою діяли так звані класові та масові організації: робітників, селян, молоді, кооператорів, ветеранів, літераторів тощо.
У квітні 1972 року разом з 20 військовиками, які обіймали вищі посади у Революційні раді, уряді та ЦК Партії бірманської соціалістичної програми (ПБСП), йде у відставку. Відтоді його стали звати У НЕ Він, де У (почесне додавання на кшталт «пана»). 3 січня 1974 року впроваджується нова Конституція, за якою країна стала зватися Соціалістична республіка Бірманський Союз (СРБС), а ПБСП єдиною партією держави. Невдовзі пройшли вибори до парламенту (Народних зборів), де практично усі місця зайняли представники Партії бірманської соціалістичної програми. У НЕ Він став президентом СРБС і головою Державної ради (уряду).
У грудні 1974 року під час похорону колишнього генерального секретаря ООН У Тана (соратника У Ну) спалахнули масові студентські заворушення, що мали антиурядовий характер. У відповідь в столичній області майже на 2 роки було запроваджено воєнний стан, зачинялися вищі навчальні заклади. 1975 і 1976 року відбулися нові антиурядові виступи. Влітку 1976 року було викрито змову начальника Генерального штаба Тін У.
1977 року на III з'їзді Партії бірманської соціалістичної програми виступив за активне залучення іноземної допомоги та створення змішаних підприємств за участю іноземного капіталу. Також оновлюється склад ЦК партії, з якої виключається низку державних діячів, зокрема прем'єр-міністра . В результаті завдяки залученню іноземного капіталу та деякої лібералізації підходів до приватного сектору прискорився економічний розвиток. 1979 року за рішення Не Віна Бірма залишила Рух неприєднання.
У травні 1980 року у Рангуні відбувся I Загальнобірманський буддійський собор. Він ухвалив рішення про створення єдиної організаційної структури сангхі під егідою держави, про обов'язкову реєстрацію її членів. Внаслідок цього У Не Він взяв контроль над буддистською організацією, чого він домагався з 1960-х років. На честь успішного завершення Собору розпочинається будівництво величного буддійського храму (Велика перемога). Невдовзі У Не він оголосив амністію повстанцям і та політичним в'язням, якою скористалися 2 і 5тис. осіб відповідно.
З 1980 року починається курс на впровадження ідей націоналізму. 1982 року з ініціативи У Не Віна ухвалюється Закон про громадянство, який закріплює пріоритети корінних мешканців Бірми над особами іноземного походження, насамперед з Індостану.
1981 року йде з посади президента, але залишає за собою посаду голови керуючої партії. 1983 року у відповідь на теракт в Рангуні, влаштований північнокорейськими спецслужбами проти делегації Республіки Корея У Не Він наказав розірвати дипломатичні стосунки з КНДР. У в середині країни внаслідок погіршення економічної ситуації починається проводитися лібералізація на селі.
Влітку 1988 року почалися потужні антиурядові виступи. Під їх тиском 23 липня У Не Він йде з посади голови Партії бірманської соціалістичної програми, але зумів домогтися обрання президентом найближчого прихильника Сейн Лвіна. Втім ця та інші спроби зберегти фактичну владу не дали результату. Невдовзі лідером спротиву стала Аун Сан Су Чжі.
Втім армія залишалася вірною У Не Віну. 18 вересня 1988 року відбувся державний заколот, внаслідок чого владу зосередила Державна рада з відновлення законності та порядку, яка скасувала Конституцію 1974 року. Бірму очолив генерал Со Маунг. який відкрито заявив, що радиться з державних питань з У Не Віном.
Значний вплив на політичні процеси зберігав до 1995 року. Помер У Не Він в 2002 року.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124324428 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
 | Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2018 U Ne Vin Ne Vin pri narodzhenni Shu Maun 24 travnya 1911 abo 10 lipnya 1910 5 grudnya 2002 birmanskij derzhavnij i politichnij diyach general lider Birmi z 1962 do 1988 U Ne Vinangl Ne Win birm န ၀င angl Shu Maung birm ရ မ င Narodivsya 24 travnya 1911 1911 05 24 4 d d Pegu Britanska Birma Britanska Indiya Britanska imperiyaPomer 5 grudnya 2002 2002 12 05 1 2 91 rik Yangon M yanmaKrayina M yanmaNacionalnist BirmanciDiyalnist oficer politik voyenachalnikAlma mater dZnannya mov Birmanska i anglijskaRoki aktivnosti 1931 1974Posada Prezident M yanmi Prem yer ministr M yanmi d i Partiya birmanskoyi socialistichnoyi programiVijskove zvannya generalPartiya d i Partiya birmanskoyi socialistichnoyi programiKonfesiya Theravada i buddizmU shlyubi z dDiti 6 dAvtografNagorodi d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z rodini zemlevlasnikiv i chinovnikiv Starshij sin U Po Kha podatkovogo inspektora i Do Mi Lej Narodivsya u nevelikomu mistechku Paundali okrugu Prom za 300 km na pivnichnij zahid vid Ranguna otrimavshi im ya Shu Maun Zinicya oka Yakijs chas prozhiv poslushnikom u buddijskomu monastiri otrimavshi pochatkovi uyavlennya pro buddizm Podalshu osvitu vin prodovzhiv u serednij shkoli Paundali Yunakom dodav do svogo imeni pristavku Ko U chervni 1929 roku vstupaye do Rangunskogo universitetu na prirodne viddilennya yakij zakinchiv 1931 roku Vtim oskilki ne sklav vipusknij ispit z biologiyi to mriya stati likarem viyavilasya nezdijsnenoyu Shu Maun sprobuvav zajmatisya pidpriyemnictvom namagayetsya nalagoditi torgivlyu derevnim vugillyam prote zaznav nevdachi Dovelosya vlashtuvatisya na poshtu Pid vplivom strijka Takina N yi doluchayetsya do revolyucijnoyi organizaciyi Dobama Asiajon Nasha Birma Zajmayetsya vidannya j rozpovsyudzhennya gazet Nevdovzi doluchivsya do pravogo krila frakciyi Ba Sejna Tun Ouka v podalshomu vidoma yak Narodno revolyucijna partiya Voseni 1940 roku Shu Maun zvilnyayetsya z poshti i shob uniknuti areshtu timchasovo yide na batkivshinu v Paundali Na sluzhbi Yaponiyi 1941 roku v grupi molodih aktivistiv vidpravlyayetsya do Yaponiyi z metoyu projti vijskovu pidgotovku Tut namitivsya jogo konflikt z Aun Sanom U zhovtni za rishennyam yaponskogo komanduvannya razom z inshimi birmancyami perebirayetsya do Bangkoku a u grudni vstupaye do Armiyi nezalezhnosti Birmi vzyavshi nove im ya Ne Vin Promeniste Sonce z dodatkom Bo oficer 2 lyutogo 1942 roku Bo Ne Vin na choli peredovoyi grupi pislya dovgih dniv perehodu po dzhunglyah pribuv do Rangunu Nevdovzi ocholiv diviziyu sho brala uchast proti britanciv v provinciyi Arakan Vlitku 1942 roku yaponci rozpustili Armiyu nezalezhnosti Birmi stvorivshi zamist neyi Armiyu oboroni Birmi na choli z Aun Sanom 1 serpnya togo zh roku yaponcyami progoloshuyetsya nezalezhnist Birmi sho mala suto formalnij harakter Armiya oboroni Birmi peretvoryuyetsya na Nacionalnu armiyu Birmi na choli iz Bo Ne Vinom sho otrimav zvannya polkovnika a general Aun San staye ministrom oboroni U serpni 1944 roku Bo NE Vin priyednavsya do Antifashistskoyi ligi narodnoyi svobodi na choli iz Aun Sanom U berezni 1945 roku brav aktivnu uchast v antiyaponskomu povstannya zajnyavshi 1 travnya Rangun simvolichno viperedivshi na 2 dobi britanciv U veresni 1945 roku Bo NE Vin brav uchast u zustrichi kerivnictva Ligi z verhovnim komanduvachem Luyisom Mauntbettenom v m Kandi Shri Lanka de bulo domovleno pro rozpusk Nacionalnoyi armiyi Birmi vklyuchennya yiyi zagoniv do britanskoyi kolonialnoyi armiyi Bo Ne Vin otrimav pid komanduvannya 4 j bataljon i zvannya majora V nastupni roki brav uchast u borotbi z banditizmom harakternim dlya povoyennogo chasu U listopadi 1946 roku staye pidpolkovnikom u zhovtni 1947 roku polkovnikom V cej chas zdijsniv povnu birmanizaciyu bataljonu 1947 roku pislya zagibeli Aun Sana pidtrimav U Nu spikera Ustanovchih zboriv kandidatom na kerivnika Vikonavchoyi radi faktichno timchasovogo uryadu krayini U grudni Ne Vin priznachayetsya na posadu komanduvacha vijskovogo okrugu v Pivnichnij Birmi zi shtab kvartiroyu v misti Mejmo ta prisudzhuyetsya zvannya brigadnogo generala Na choli zbrojnih sil 4 sichnya 1948 roku Birma oficijno progoloshuyetsya nezalezhnoyu derzhavoyu i nevdovzi opinyayetsya u situaciyi gromadyanskoyi vijni Zbrojnu borotbu proti uryadu vedut komunisti sho zajshli v pidpillya zagoni povstanciv kareniv predstavnikiv najbilshoyi nacionalnoyi menshini inshi separatisti Sposterigayetsya hitannya v armiyi perehid cilih pidrozdiliv na bik buntivnikiv Ne Vina terminovo perevodyat do Rangunu de 1 serpnya priznachayut zastupnikom nachalnika Generalnogo shtabu Nezabarom jomu nadayetsya zvannya general majora 1 lyutogo 1949 roku Ne Vin priznachayetsya golovnokomanduvachem zbrojnih sil i nachalnikom Genshtabu zi zvannyam general lejtenant Jomu takozh pidporyadkovuyetsya policiya 1 kvitnya staye zastupnikom prem yer ministra ministrom oboroni ta vnutrishnih sprav zberigayuchi pri comu za soboyu posadi komanduvacha ta nachalnika Generalnogo shtabu Spirayuchis na avtoritet sered vijskovih vin zigrav znachnu rol u stabilizaciyi situaciyi v krayini U lipni togo zh roku vidvidav Veliku Britaniyu de otrimav poziku na zakupivlyu ozbroyennya a takozh domovivsya pro navchannya u Velikij Britaniyi birmanskih oficeriv U 1950 roci pislya stabilizaciyi situaciyi u derzhavi Ne Vin jde z posadi zastupnika prem yer ministra 1951 roku na pivnich Birmi uvijshli reshtki armiyi Gomindanu Lishe naprikinci 1952 roku Ne Vin zavdav porazki 12 tisyachnij armiyi kitajciv Vtim ostatochno gomindanciv bulo vignano vlitku 1954 roku Pri comu bagato zusil vin dokladav nalagodzhennya sistemi vijskovoyi osviti Vidkrito vijskovu akademiyu shtabnij koledzh vijskovij institut inozemnih mov Dlya togo shob strimuvati supernictvo mizh komanduvannyam riznih rodiv vijsk U Ne Vin zasnovuye posadi troh zastupnikiv nachalnika Generalnogo shtabu dlya armiyi aviaciyi ta flotu Takozh pidtrimuvav tisni stosunki z yakij obijmav posadu ministra oboroni Vnaslidok uryadovoyi krizi u chervnya 1958 roku vidbuvsya rozkol v Antifashistskij lizi narodnoyi svobodi na Chistu i Stabilnu ligi Pershu ocholiv U Nu inshu U Ba Sve Za propoziciyeyu U Nu Ne Vin z zhovtnya 1958 po kviten 1960 ocholyuvav timchasovij uryad Faktichnu vladu v cej chas perebrali vijskovi Do vsih departamentiv priznachalisya starshi oficeri kuratori bez uzgodzhennya z yakimi ne prijmalosya zhodne rishennya Na miscyah stvoryuvalisya vijskovi radi bezpeki Armiya bezposeredno zaluchalasya do ekonomichnoyi diyalnosti ta borotbu z korupciyeyu z derzhavnomu aparati 1959 roku pidpisuye z Kitajskoyu Narodnoyu respublikoyu Dogovir pro druzhbu ta nenapad U lyutomu 1960 roku na parlamentskih viborah peremig U Nu sho ocholyuvav Soyunu partiyu nashadka Chistoyi ligi Nevdovzi derzhava porinula u krizu oskilki nacionalni avtonomiyi vimagali bilshoyi samostijnosti a narodi shan i kareni stali planuvati ogoloshennya nezalezhnosti ce pravo voni otrimali zaKonstituciyeyu1947 roku Pravitel Birmi 2 bereznya 1962 roku pid privodom zahistu krayini vid rozpadu U Ne vin zdijsniv derzhavnij zakolot nakazavshi areshtuvati U Nu Za cim bulo skasovano Konstituciyu j rozpusheno parlament vlada peredavalasya novim organam Revolyucijnij radi otrimala prizvisko Uryad Chetvertogo bataljonu ta Revolyucijnomu uryadi yaki ocholiv U Ne Vin 30 kvitnya oprilyudniv politichnu deklaraciyu Birmanskij shlyah do socializmu sho mistila programu perehodu krayini do socializmu 4 lipnya utvoryuyetsya Partiya birmanskoyi socialistichnoyi programi 6 lipnya zbroyeyu nakazav pridushiti studentski zavorushennya pislya chogo nakazav zrujnuvati budivlyu studentskogo soyuzu Rangunskogo universitetu Protyagom 1963 roku U Ne Vin ogolosiv nacionalizaciyu naftovoyi promislovosti j bankiv Korporaciya ekonomichnogo rozvitku zakladi torgivli Institutu zbrojnih sil Vodnochas bulo znisheno opoziciyu v skladi Revolyucijnoyi radi na choli iz Aun Chzhi yaka vistupala proti priskorenoyi nacionalizaciyi U 1964 roci ogolosheno monopolizaciyu derzhavoyu zovnishnoyi ta vnutrishnoyi torgivli vilucheno z obigu velikih kupyur vlasnikam povertalasya lishe chastina yihnogo nominalu Togo zh roku rozpusheno usi politichni partiyi Takozh skasovano zakon za yakim buddizm ogoloshuvavsya oficijnoyu religiyeyu Do 1966 roku nacionalizovano veliki kompaniyi inozemnogo ta nacionalnogo privatnogo kapitalu kopalni bilshist pidpriyemstv obrobnoyi promislovosti transportni agenciyi strahovi kompaniyi drukarni gazeti shkoli likarni kinoteatri i navit magazini ta lavki Rezultatom stala znachna dezorganizaciya gospodarskogo zhittya upovilnennya tempiv ekonomichnogo zrostannya U zovnishnij politici obrav kurs na samoizolyaciyu vidmovivshi prodovzhuvati uchast u Rusi nepriyednannya Vodnochas jogo turbuvala kulturna revolyuciya V Kitayi gasla yakoyi vzyali birmanski komunisti povstanci Razom z tim dotrimuvavsya druzhnih vidnosin z KNR do 1980 roku vidvidav 6 raziv cyu derzhavu 1968 roku bulo zavdano porazok komunistichnim povstancyam yakih pidtrimuvala KNR U 1969 roku dozvolyaye U Nu viyihati v Indiyu dlya likuvannya ta palomnictva do svyatin buddizmu Za kordonom toj namagayetsya organizuvati shiroku koaliciyu dlya borotbi z rezhimom Ne Vina ale bez uspihu Zatverdzhennya odnopartijnoyi sistemi zavershilosya v chervni lipni 1971 provedennyam I z yizdu Partiyi birmanskoyi socialistichnoyi programi sho peretvoryuvalasya na masovu partiyu Pid yiyi egidoyu diyali tak zvani klasovi ta masovi organizaciyi robitnikiv selyan molodi kooperatoriv veteraniv literatoriv tosho U kvitni 1972 roku razom z 20 vijskovikami yaki obijmali vishi posadi u Revolyucijni radi uryadi ta CK Partiyi birmanskoyi socialistichnoyi programi PBSP jde u vidstavku Vidtodi jogo stali zvati U NE Vin de U pochesne dodavannya na kshtalt pana 3 sichnya 1974 roku vprovadzhuyetsya nova Konstituciya za yakoyu krayina stala zvatisya Socialistichna respublika Birmanskij Soyuz SRBS a PBSP yedinoyu partiyeyu derzhavi Nevdovzi projshli vibori do parlamentu Narodnih zboriv de praktichno usi miscya zajnyali predstavniki Partiyi birmanskoyi socialistichnoyi programi U NE Vin stav prezidentom SRBS i golovoyu Derzhavnoyi radi uryadu U grudni 1974 roku pid chas pohoronu kolishnogo generalnogo sekretarya OON U Tana soratnika U Nu spalahnuli masovi studentski zavorushennya sho mali antiuryadovij harakter U vidpovid v stolichnij oblasti majzhe na 2 roki bulo zaprovadzheno voyennij stan zachinyalisya vishi navchalni zakladi 1975 i 1976 roku vidbulisya novi antiuryadovi vistupi Vlitku 1976 roku bulo vikrito zmovu nachalnika Generalnogo shtaba Tin U 1977 roku na III z yizdi Partiyi birmanskoyi socialistichnoyi programi vistupiv za aktivne zaluchennya inozemnoyi dopomogi ta stvorennya zmishanih pidpriyemstv za uchastyu inozemnogo kapitalu Takozh onovlyuyetsya sklad CK partiyi z yakoyi viklyuchayetsya nizku derzhavnih diyachiv zokrema prem yer ministra V rezultati zavdyaki zaluchennyu inozemnogo kapitalu ta deyakoyi liberalizaciyi pidhodiv do privatnogo sektoru priskorivsya ekonomichnij rozvitok 1979 roku za rishennya Ne Vina Birma zalishila Ruh nepriyednannya U travni 1980 roku u Ranguni vidbuvsya I Zagalnobirmanskij buddijskij sobor Vin uhvaliv rishennya pro stvorennya yedinoyi organizacijnoyi strukturi sanghi pid egidoyu derzhavi pro obov yazkovu reyestraciyu yiyi chleniv Vnaslidok cogo U Ne Vin vzyav kontrol nad buddistskoyu organizaciyeyu chogo vin domagavsya z 1960 h rokiv Na chest uspishnogo zavershennya Soboru rozpochinayetsya budivnictvo velichnogo buddijskogo hramu Velika peremoga Nevdovzi U Ne vin ogolosiv amnistiyu povstancyam i ta politichnim v yaznyam yakoyu skoristalisya 2 i 5tis osib vidpovidno Z 1980 roku pochinayetsya kurs na vprovadzhennya idej nacionalizmu 1982 roku z iniciativi U Ne Vina uhvalyuyetsya Zakon pro gromadyanstvo yakij zakriplyuye prioriteti korinnih meshkanciv Birmi nad osobami inozemnogo pohodzhennya nasampered z Indostanu 1981 roku jde z posadi prezidenta ale zalishaye za soboyu posadu golovi keruyuchoyi partiyi 1983 roku u vidpovid na terakt v Ranguni vlashtovanij pivnichnokorejskimi specsluzhbami proti delegaciyi Respubliki Koreya U Ne Vin nakazav rozirvati diplomatichni stosunki z KNDR U v seredini krayini vnaslidok pogirshennya ekonomichnoyi situaciyi pochinayetsya provoditisya liberalizaciya na seli Vlitku 1988 roku pochalisya potuzhni antiuryadovi vistupi Pid yih tiskom 23 lipnya U Ne Vin jde z posadi golovi Partiyi birmanskoyi socialistichnoyi programi ale zumiv domogtisya obrannya prezidentom najblizhchogo prihilnika Sejn Lvina Vtim cya ta inshi sprobi zberegti faktichnu vladu ne dali rezultatu Nevdovzi liderom sprotivu stala Aun San Su Chzhi Vtim armiya zalishalasya virnoyu U Ne Vinu 18 veresnya 1988 roku vidbuvsya derzhavnij zakolot vnaslidok chogo vladu zoseredila Derzhavna rada z vidnovlennya zakonnosti ta poryadku yaka skasuvala Konstituciyu 1974 roku Birmu ocholiv general So Maung yakij vidkrito zayaviv sho raditsya z derzhavnih pitan z U Ne Vinom Znachnij vpliv na politichni procesi zberigav do 1995 roku Pomer U Ne Vin v 2002 roku PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 124324428 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi