Йосип Веніамінович Кузьковський (нар. 1902, Могильов — пом. 1970, Петах-Тіква) — радянський живописець, графік.
Кузьковський Йосип Веніамінович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 1902 Могильов, Російська імперія | |||
Смерть | 1970 | |||
Петах-Тіква, Центральний округ, Ізраїль | ||||
Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| ||||
Біографія
Народився у 1902 році в місті Могильові (тепер Білорусь). Почав малювати в дитинстві. Відвідував хедер, служив в крамниці «закликальником», працював в майстерні вивісок і маляром. 1918 року вступив добровольцем до Червоної армії, проте захворів на тиф. Після одужання мешкав у Києві. Закінчив Київський художній інститут. З 1929 до 1941 року працював художником кіно і кінореклами.
Під час німецько-радянської війни був евакуйований до Фергани, де брав активну участь у виданні «Вікон сатири». Після закінчення війни мешкав у Ризі, працював у галузі книжкової та станкової графіки. У серпні 1969 року отримав дозвіл на репатріацію. Помер 1970 року в Ізраїлі у місті Петах-Тіхві.
Творчість
Створив кіноплакати до фільмів:
- «Джальма» (1928);
- «Хліб» (1929);
- «Кіно-альбом (1905 рік)» (1931).
У 1940 році створив картину «Зустріч», що зафіксувала спортивні змагання між козацьким і єврейським колгоспами на Кубані. Картина згоріла під час бомбардування Києва в перші дні німецько-радянської.
В Узбекистані і писав тематичні картини для , портрети, жанрові сцени про будні воєнних років («Слухає радіо», 1942—1943, в Ташкенті).
У 1944—1945 роках виконав низку полотен присвячених подіям масового знищення євреїв нацистами: «Акція», «Не стріляйте!», «Розстріл», «Куди ви мене ведете?».
У 1946 році за державним замовленням створив цикл робіт «Ленініана». Ілюстрував твори Миколи Островського, Бориса Польового, Валентина Катаєва, , Емануїла Казакевича, Олексія Толстого, Михайла Лермонтова, Льва Толстого, багато писав парадних портретів державних діячів.
У 1945—1948 роках створив монументальну композицію про Бабин Яр «В останню путь», також відому під назвами «Якщо я це забуду ...», «Пам'яті жертв фашизму». В 1960-ті роки створив ліногравюри: «Акція», «Хава Нагіла», «Повстале гетто», «Ми будемо жити!» про життя і боротьбу євреїв. 1967 року з'явилася пастель «Давид і Голіаф», що була відгуком на Шестиденну війну. На ній повержений велетень був зображений у вигляді араба.
Персональні виставки художника пройшли в Ризі у 1964 і 1967 роках.
Примітки
- Рекламафільм. [ 18 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Андрейканіч А. І. Кузьковський Йосип Веніамінович // «Українські майстри кіноплаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014. — 96 с.; іл. сторінка 53. [ 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.] .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josip Veniaminovich Kuzkovskij nar 1902 Mogilov pom 1970 Petah Tikva radyanskij zhivopisec grafik Kuzkovskij Josip VeniaminovichNarodzhennya1902 Mogilov Rosijska imperiyaSmert1970 Petah Tikva Centralnij okrug IzrayilNavchannyaNacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturiBiografiyaNarodivsya u 1902 roci v misti Mogilovi teper Bilorus Pochav malyuvati v ditinstvi Vidviduvav heder sluzhiv v kramnici zaklikalnikom pracyuvav v majsterni vivisok i malyarom 1918 roku vstupiv dobrovolcem do Chervonoyi armiyi prote zahvoriv na tif Pislya oduzhannya meshkav u Kiyevi Zakinchiv Kiyivskij hudozhnij institut Z 1929 do 1941 roku pracyuvav hudozhnikom kino i kinoreklami Pid chas nimecko radyanskoyi vijni buv evakujovanij do Fergani de brav aktivnu uchast u vidanni Vikon satiri Pislya zakinchennya vijni meshkav u Rizi pracyuvav u galuzi knizhkovoyi ta stankovoyi grafiki U serpni 1969 roku otrimav dozvil na repatriaciyu Pomer 1970 roku v Izrayili u misti Petah Tihvi TvorchistKinoplakat do filmu Hlib Stvoriv kinoplakati do filmiv Dzhalma 1928 Hlib 1929 Kino albom 1905 rik 1931 U 1940 roci stvoriv kartinu Zustrich sho zafiksuvala sportivni zmagannya mizh kozackim i yevrejskim kolgospami na Kubani Kartina zgorila pid chas bombarduvannya Kiyeva v pershi dni nimecko radyanskoyi V Uzbekistani i pisav tematichni kartini dlya portreti zhanrovi sceni pro budni voyennih rokiv Sluhaye radio 1942 1943 v Tashkenti U 1944 1945 rokah vikonav nizku poloten prisvyachenih podiyam masovogo znishennya yevreyiv nacistami Akciya Ne strilyajte Rozstril Kudi vi mene vedete U 1946 roci za derzhavnim zamovlennyam stvoriv cikl robit Leniniana Ilyustruvav tvori Mikoli Ostrovskogo Borisa Polovogo Valentina Katayeva Emanuyila Kazakevicha Oleksiya Tolstogo Mihajla Lermontova Lva Tolstogo bagato pisav paradnih portretiv derzhavnih diyachiv U 1945 1948 rokah stvoriv monumentalnu kompoziciyu pro Babin Yar V ostannyu put takozh vidomu pid nazvami Yaksho ya ce zabudu Pam yati zhertv fashizmu V 1960 ti roki stvoriv linogravyuri Akciya Hava Nagila Povstale getto Mi budemo zhiti pro zhittya i borotbu yevreyiv 1967 roku z yavilasya pastel David i Goliaf sho bula vidgukom na Shestidennu vijnu Na nij poverzhenij veleten buv zobrazhenij u viglyadi araba Personalni vistavki hudozhnika projshli v Rizi u 1964 i 1967 rokah PrimitkiReklamafilm 18 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros LiteraturaAndrejkanich A I Kuzkovskij Josip Veniaminovich Ukrayinski majstri kinoplakata pershoyi tretini HH stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2014 96 s il storinka 53 9 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ISBN 966 5467 23 4