Миха йло Кузе мський 20 листопада 1809 с Шибалин 5 грудня 1879 с Ляшки Горішні нині с Горішнє Миколаївського району на Л

Миха́йло Кузе́мський (20 листопада 1809, с. Шибалин — 5 грудня 1879, с. Ляшки Горішні, нині с. Горішнє, Миколаївського району на Львівщині) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 1868 року єпископ Холмський, архідиякон та декан греко-католицького львівського капітулу. Останній греко-католицький владика ліквідованої Холмської єпархії.

Михайло Куземський

Єпископ Холмський

23 серпня 1868 — 21 січня 1871

Обрання:

22 червня 1868

Церква:

Українська греко-католицька церква

Попередник:

Іван Калинський

Наступник:

єпархію ліквідовано

Народження:

20 листопада 1809
Шибалин

Смерть:

5 грудня 1879 (70 років)
Ляшки Горішні

Похоронений:

Львів, Личаківський цвинтар

Батько:

Євстахій Куземський

Прийняття священичого сану:

8 грудня 1833

Єпископська хіротонія:

23 серпня 1868

Нагороди:

Орден Святої Анни 2 ступеня

Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куземський.

Життєпис

Народився в сім'ї греко-католицького пароха Шибалина на сучасній Тернопільщині.

Закінчив Бережанську гімназію, Львівський університет (богослов'я). Під час навчання в університеті на нього звернув увагу Галицький митрополит Михайло (Левицький), який взяв талановитого студента під свою опіку. Та попри очікування митрополитом прийняття Куземським целібату, той одружився з Марією Січинською. В 1833 році висвячений на священика. У 1833—1836 роках душпастирював у Залізцях на Тернопільщині. Після смерті дружини перебрався до Львова.

Згодом займав різні пости в управлінні Львівської греко-католицької архієпархії: сповідника при соборі св. Юра у Львові (1836 р.), канцлера консисторії (1837—1842 рр.), каноніка, пралата-схоліарха (1842—1848 рр.). 3 1856 р. — прелат-кустош (хранитель), з 1865 — архідиякон, генеральний вікарій і офіціал Галицької митрополії. Після смерті митрополита Михайла Левицького управляв митрополією (1858—1860 рр.).

Відповідаючи за шкільництво, спричинився до заснування значної кількості народних (парафіяльних) шкіл в Галичині. У 1848—1849 — заступник голови, у 1849—1851 — фактичний голова Головної Руської Ради у Львові.

Один з ініціаторів скликання Першого з'їзду української інтелігенції у Львові (жовтень 1848 р.), заснування Галицько-Руської Матиці (був її першим головою), відкриття Народного Дому у Львові (1848). За свою велику працю і любов до народу його називали «серцем Галицької Руси». Відомий своїми москвофільськими поглядами.

У 1859 — активний учасник боротьби проти наміру урядових кіл перевести галицьке письменство на латинський алфавіт (див. «Азбучна війна»). Від 1861 — депутат Галицького крайового сейму. В 1862 році був нагороджений російським орденом св. Анни І ст. У 1868—1871 рр. останній греко-католицький єпископ Холмський. В 1868 році зустрічався у Варшаві з російським царем. Був активним прихильником усунення з греко-католицької церкви усіх елементів, пов'язаних з латинським обрядом. 20 січня 1871 зрікся уряду і подав у відставку, яку задовільнив російський імператор. Однак цю відставку не признала Апостольська Столиця. Папа Пій IX і надалі вважав його владикою Холмським. З 1871 жив у Львові, згодом — у с. Ляшки Горішні (нині с. Горішнє, Миколаївського району) де й помер.

Тесть Василя Ковальського. Похований у власному гробівці на Личаківському цвинтарі разом з донькою Юлією, онучкою.

Примітки

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Михайло (Куземський)

Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 145.
Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 305–306.
Коструба Т. Як Москва нищила Українську Церкву // Нова Зоря. — Львів, 1934. — Ч. 2 (700), 3 (701), 5 (703).
Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 139.

Джерела

Ф. І. Стеблій. Куземський Михайло [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 448. — .
ЧИNЪ посвященїя Єпископа,…при посвященїи Преосвященнаго Єго Милости МИХАИЛА КУЗЕМСКАГО єпископа холмскаго. — Л. : Зъ пєчатни Института Ставропигїйскага, 1868. — 22 с.
Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл.

Посилання

Куземський Михайло Євстахійович [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Куземський Михайло [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 784. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про Українську греко-католицьку церкву.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Ч5-1] Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 145.

[2] Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 305–306.

[3] Коструба Т. Як Москва нищила Українську Церкву // Нова Зоря. — Львів, 1934. — Ч. 2 (700), 3 (701), 5 (703).

[4] Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 139.