Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
| Володимир Олексійович Кудрявцев | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 7 жовтня 1934 Синельникове, Дніпропетровська область | |||
| Помер | 30 квітня 2014 (79 років) Київ | |||
| Країна |  Україна | |||
| Діяльність | поет-пісняр, поет | |||
| Мова творів | українська | |||
| | ||||
Володимир Олексійович Кудрявцев (нар. 7 жовтня 1934, м. Синельникове Дніпропетровської області — пом. 30 квітня 2014, Київ) — український поет та автор українських естрадних пісень 1970–1980 років.
Життєпис
Особисте життя
Свою першу дружину, Раїсу, Володимир зустрів на Сахаліні 1956 року під час служби в армії. 1956 року вони одружилися та переїхали до містечка Шахти (Ростовська область). 1957 року в них народилася донька Наталія. Через декілька років шлюб розпався. Незабаром Володимир зустрів Галину, яка жила в Кишеневі (Молдова). 1961 року в подружжя народилася донька Людмила. Проте їх спільне життя теж не було довговічним.
Мати Володимира, Ганна Денисівна, завжди була його опорою та вірним другом, допомагаючи в складні моменти життя порадою і навіть матеріально. Вона хотіла більшої стабільності в особистому житті сина. 1962 року Ганна Денисівна забрала до Києва першу доньку Володимира, Наталку, та допомагала її виховувати.
1964 року Володимир зустрів Велербіну. Вони одружилися після кількох днів знайомства та оселилися y Києві. 1966 року в подружжя народилася донька Леся. Сестри Наталка та Леся росли разом. Багато часу з ними проводила бабуся Ганна Денисівна. Хоч Володимир i намагався приділяти більше уваги родині стосунки з Велербіною не склались через його хаотичний ритм життя. 1970 року вони розлучилися.
Під час своїх подорожей до Ленінграду, Володимир зустрічався з талановитою співачкою Тамарою Міансаровою. Проте напружений графік гастролей співачки завадив встановленню більш стабільних відносин. 1971 року Володимир одружився учетверте з Тамарою. Незабаром, через важку хворобу, вона померла. Володимир почав пити. 1973 року він зірвався з балкону та потрапив до лікарні. Після безлічі операцій він знову міг ходити, але ще довгий час носив ортопедичний корсет. 1977 року він забрав до себе з Кишенева доньку Людмилу i вона кілька років жила з батьком.
Живучи у певному оточенні, Володимир не міг не піддатися спокусам шоу-бізнесу та мав романтичні стосунки з багатьма жінками. Перебуваючи в Італії, він познайомився з Діаною Лібераторі. У пари народився син Вольдемар. Роман з Діаною закінчився після того як Володимир повернувся до Києва. Упродовж багатьох років Володимир намагався знайти Діану та Вольдемара, але безрезультатно.
1979 рік став дійсно трагічним в житті пісняра. Загинула його маленька онучка Ганнуся, донька Наталки. Ця подія склала величезне враження на Володимира, він не переставав згадувати її і в старості. Серце його матері, Ганни Денисівни, не витримало болю і жінка померла два тижні після загибелі дівчинки.
Згодом Володимир повернувся до активного життя. 1981 року він одружився уп'яте з Інною. 1982 року вони переїхали до Ялти (Крим) та знімали кімнату y графському особняку на території Нікітського ботанічного саду. Якось Інна запропонувала дізнатися про історію цього будинку. Так народився проєкт зі створення музею «Монтедор»
З останньою, шостою, дружиною Оксаною Володимир познайомився 1986 року. Вони прожили разом близько одинадцяти років y Ялті. Після розлучення він втратив права на квартиру.
Останні роки життя
Повертаючись до Києва, Володимир загубив свій паспорт. Через деякі несприятливі обставини він позбувся прав на іншу нерухомість у Києві. Його старша донька Наталія намагалася допомогти та клопотала по різних установах, але добитися правди було неможливо. Володимир почав зловживати спиртним. Так настала ще одна чорна смуга y його житті, а для його творчості — небуття.
Залишившись без грошей i без притулку, Володимир то тимчасово перебував у колишніх друзів, то жив у притулку під Обуховим. Потрапивши до лікарні, він зустрів свого колишнього знайомого лікаря Івана Харчука. Той, завдяки клопотанню Леся Танюка, влаштував Володимира у Будинок Ветеранів Сцени імені Наталії Ужвій у Пущі-Водиці біля Києва. Лесь Танюк згадував, що мусив піти майже проти закону, бо Володимир не був діячем сцени.
Були моменти розчарування і розпачу, поет навіть намагався покінчити з собою. Володимира врятував його новий товариш Микола Олейничук, колишній актор Ужгородського драматичного театру. Вони стали нерозлучними друзями. Володимира заходили підтримати і старі друзі Павло Дворський, Юрій Рожков та інші. Доньки також відновили спілкування з батьком.
Останній рік хворів на рак. Помер 30 квітня 2014 року в Будинку ветеранів сцени ім. Наталії Ужвій у Києві, де перебував останні шість років свого життя.
Творчий шлях
Співпрацював з композиторами О. Зуєвим, Ігорем Шамо, Олександром Білашом, Миколою Мозговим, О. Семеновою, Є. Мартиновим, Володимиром Івасюком та багатьма іншими. Найвідоміша пісня «Стожари» створена у співавторстві з композитором та співаком Павлом Дворським.
Його пісні виконували Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Лілія Сандулеса, Ліна Прохорова, Радміла Караклаїч, Євген Мартинов, Віктор Шпортько, Алла Кудлай, Надія Чепрага та популярні на той час українські ансамблі «Кобза», «Водограй», «Чарівні гітари», «Пламя», «Калина».
Початок кар'єри Володимира Кудрявцева був наповнений творчими пошуками. У середині 1950-ихх років він працював директором клубу культури в містечку Шахти, Ростовської області. Одночасно навчався співати та грати на акордеоні у Ростовському культосвітучилищі. Потім він переїхав до Кишенева, де виступав як ведучий концертів, читав лекції, писав п'єси, вірші, сценарії для спектаклів та концертів; навіть був задум поставити мюзикл. Володимир також підробляв актором, мріючи що колись стане майстром сцени.
На початку 1960-их, Володимир працював на Дніпровській гідроелектростанції. Там він познайомився з Лесем Танюком та В'ячеславом Чорноволом. Незабаром амбіційні сподівання привели Володимира до столиці України, Києва. Тут він влаштувався працювати до кіностудії імені Довженка та займався дубляжем. Він також викладав у Київському культосвітучилищі, але був звільнений з посади у зв'язку з антирадянською пропагандою.
У 1968 році він організував групу «Інтеріна», до складу якої входили студенти зарубіжних країн, що навчалися у столиці. Цікавим було те, що репертуар групи складався в основному з українських пісень. Під керівництвом Володимира «Інтеріна» стала переможцем національного конкурсу молодих виконавців.
На початку 70х Володимир працював редактором музичних програм на Українському радіо та паралельно навчався заочно в Інституті культури у Ленінграді. Це надало йому можливість зустріти композиторів, вже відомих метрів естради та молоді таланти. Під впливом оточення він продовжував розвивати свій поетичний дар та написав в цей період чимало віршів та пісень.
Багатообіцяючим був творчий союз Володимира з молодим композитором та співаком Євгеном Мартиновим. Якось, прогулюючись уздовж мальовничого берега Дніпра, Володимир запитав: «А чому б нам не написати пісню українською мовою? Сам же і виконаєш». Так з'явилася пісня «Кольори Кохання». У друзів було ще багато цікавих проєктів, проте їм не судилося збутися через раптову смерть Мартинова.
1979 року Володимир почав співпрацювати з Павлом Дворським. Павло на той час був одним з солістів ансамблю «Смерічка» і щойно починав кар'єру композитора. Разом вони написали пісню «Стожари». Вдала комбінація яскравих віршів, захоплюючої мелодії та неперевершеного виконання молодого співака Назарія Яремчука принесла заслужене визнання народу та славу авторам пісні. Пісня стала справжнім українським хітом.
Творчі союзи з такими авторами як Павло Дворський, Олександр Зуєв, Борис Монастрирський, Олексадр Білаш, Ігор Шамо, Микола Мозговий, Олексій Семенов, Володимир Ярцев, Володимир Івасюк, Левко Дутковський, Степан Сабадаш, Іван Голяк увінчалися незабутніми шлягерами. Пісні Володимира Кудрявцева виконувались на українському радіо та телебаченні Назарієм Яремчуком, Василем Зінкевичем, Софією Ротару, Лілією Сандулесою, Ліною Прохоровою, Тамарою Міансаровою, Радмілою Караклаїч, Євгеном Мартиновим, Аллою Кудлай, Надією Чепрагою, Віктором Шпортько та популярними на той час українськими ансамблями «Кобза», «Водограй», «Чарівні гітари», «Пламя», «Калина.»
Період з кінця 1980-их до середини 1990-их був наповнений новими проєктами та участю у політичному житті. Так, коли хвиля національної свідомості за незалежність України охопила країну, Володимир приєднався до «Руху». Потім, коли Володимир жив у Криму, він захопився ідеєю створення мемореального комплексу «Монтедор». Майбутній музей мав розповісти про діяльність видатних діячів містецтва України та інших країн світу під час їх перебування у Криму. Вже було зібрано немало цікавих матеріалів про Лесю Українку, Адама Міцкевича, Олександра Пушкіна та Василя Жуковського. Ця ідея підтримувалась керівництвом міністерства культури у Києві. Однак, через нестаток фінансування праця по створенню музею була припинена. У 90х, Володимир багато співпрацював з Чорноморським ансамблем пісні та танцю, писав пісні, вірші, нариси. Про його роботу часто згадували місцеві видання, зокрема «Патріот Батьківщини».
Кар'єра Володимира декілька разів переривалася через нещасні випадки, які один за одним почали траплятися в особистому житті. Все це мало вплив на його здоров'я та привело до зловживання спиртним. 2000 року він втратив все і став практично банкрутом. Завдяки клопотанню друзів поет знайшов свій останній притулок у Будинку Ветеранів Сцени імені Наталії Ужвій, де він і прожив останні шість років.
Інформаційні видання проявили зацікавленість до важкої долі поета. У пресі почали з'являтись суперечливі публікації, деякі з них були базовані на неперевірених фактах. Володимира Кудрявцева також запросили на телебачення взяти участь y теле-шоу «Життя після слави» та в інтерв'ю з Павлом Дворським на телеканалі Інтер.
Колишні хіти Володимира знову прозвучали у виконанні сучасних артистів — Таїсії Повалій, Марійки Яремчук, Віктора Павліка та інших. Шлягер «А ми удвох» був перетворений на відео-кліп з кумедним сюжетом i виконаний Валерієм Леонтьєвим та Віктором Гордоном.
Останні роки життя пісняра були присвячені в основному спогадам та збиранню віршів написаних за увесь час творчості. Цей проєкт залишився незавершеним.
Доробок
Пісні
- «Стожари»
- «А ми удвох»
- «Запитай у серця, запитай»
- «Шовкова косиця»
- «Повір очам»
- «Ще не вечір»
Відзнаки
- звання «Заслужений діяч мистецтв України»
- почесна грамота Президента України «За вагомий особистий внесок у розбудову Української держави та зміцнення її незалежності» (2008)
Ушанування пам'яті
За ініціативою доньок Наталіі та Лесі 3 грудня 2014 року було організовано концерт на вшанування пам'яті поета — післяопераційний.
Примітки
- «Життя після слави» [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Канал «Про життя», 20 липня 2012
- hІсторія пісні: «Стожари» — хіт для всіх поколінь [ 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Інтер, «Пісня року», 13 серпня 2014
- Концерт пам'яті Володимира Кудрявцева «Українська пісня» // Майданівська Січ/Maidanivska Sich, 30 квітня 2015
Джерела
- Золотий Фонд української естради, стаття «Кудрявцев Володимир» [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Проєкт «Пісня року на "Інтері», стаття «Історія пісні: "Стожари" - хіт для всіх поколінь» від 13 серпня 2014 року [ 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Primitki Volodimir Oleksijovich KudryavcevNarodivsya 7 zhovtnya 1934 1934 10 07 Sinelnikove Dnipropetrovska oblastPomer 30 kvitnya 2014 2014 04 30 79 rokiv KiyivKrayina UkrayinaDiyalnist poet pisnyar poetMova tvoriv ukrayinska Volodimir Oleksijovich Kudryavcev nar 7 zhovtnya 1934 m Sinelnikove Dnipropetrovskoyi oblasti pom 30 kvitnya 2014 Kiyiv ukrayinskij poet ta avtor ukrayinskih estradnih pisen 1970 1980 rokiv ZhittyepisOsobiste zhittya Svoyu pershu druzhinu Rayisu Volodimir zustriv na Sahalini 1956 roku pid chas sluzhbi v armiyi 1956 roku voni odruzhilisya ta pereyihali do mistechka Shahti Rostovska oblast 1957 roku v nih narodilasya donka Nataliya Cherez dekilka rokiv shlyub rozpavsya Nezabarom Volodimir zustriv Galinu yaka zhila v Kishenevi Moldova 1961 roku v podruzhzhya narodilasya donka Lyudmila Prote yih spilne zhittya tezh ne bulo dovgovichnim Mati Volodimira Ganna Denisivna zavzhdi bula jogo oporoyu ta virnim drugom dopomagayuchi v skladni momenti zhittya poradoyu i navit materialno Vona hotila bilshoyi stabilnosti v osobistomu zhitti sina 1962 roku Ganna Denisivna zabrala do Kiyeva pershu donku Volodimira Natalku ta dopomagala yiyi vihovuvati 1964 roku Volodimir zustriv Velerbinu Voni odruzhilisya pislya kilkoh dniv znajomstva ta oselilisya y Kiyevi 1966 roku v podruzhzhya narodilasya donka Lesya Sestri Natalka ta Lesya rosli razom Bagato chasu z nimi provodila babusya Ganna Denisivna Hoch Volodimir i namagavsya pridilyati bilshe uvagi rodini stosunki z Velerbinoyu ne sklalis cherez jogo haotichnij ritm zhittya 1970 roku voni rozluchilisya Pid chas svoyih podorozhej do Leningradu Volodimir zustrichavsya z talanovitoyu spivachkoyu Tamaroyu Miansarovoyu Prote napruzhenij grafik gastrolej spivachki zavadiv vstanovlennyu bilsh stabilnih vidnosin 1971 roku Volodimir odruzhivsya uchetverte z Tamaroyu Nezabarom cherez vazhku hvorobu vona pomerla Volodimir pochav piti 1973 roku vin zirvavsya z balkonu ta potrapiv do likarni Pislya bezlichi operacij vin znovu mig hoditi ale she dovgij chas nosiv ortopedichnij korset 1977 roku vin zabrav do sebe z Kisheneva donku Lyudmilu i vona kilka rokiv zhila z batkom Zhivuchi u pevnomu otochenni Volodimir ne mig ne piddatisya spokusam shou biznesu ta mav romantichni stosunki z bagatma zhinkami Perebuvayuchi v Italiyi vin poznajomivsya z Dianoyu Liberatori U pari narodivsya sin Voldemar Roman z Dianoyu zakinchivsya pislya togo yak Volodimir povernuvsya do Kiyeva Uprodovzh bagatoh rokiv Volodimir namagavsya znajti Dianu ta Voldemara ale bezrezultatno 1979 rik stav dijsno tragichnim v zhitti pisnyara Zaginula jogo malenka onuchka Gannusya donka Natalki Cya podiya sklala velichezne vrazhennya na Volodimira vin ne perestavav zgaduvati yiyi i v starosti Serce jogo materi Ganni Denisivni ne vitrimalo bolyu i zhinka pomerla dva tizhni pislya zagibeli divchinki Zgodom Volodimir povernuvsya do aktivnogo zhittya 1981 roku vin odruzhivsya up yate z Innoyu 1982 roku voni pereyihali do Yalti Krim ta znimali kimnatu y grafskomu osobnyaku na teritoriyi Nikitskogo botanichnogo sadu Yakos Inna zaproponuvala diznatisya pro istoriyu cogo budinku Tak narodivsya proyekt zi stvorennya muzeyu Montedor Z ostannoyu shostoyu druzhinoyu Oksanoyu Volodimir poznajomivsya 1986 roku Voni prozhili razom blizko odinadcyati rokiv y Yalti Pislya rozluchennya vin vtrativ prava na kvartiru Ostanni roki zhittya Povertayuchis do Kiyeva Volodimir zagubiv svij pasport Cherez deyaki nespriyatlivi obstavini vin pozbuvsya prav na inshu neruhomist u Kiyevi Jogo starsha donka Nataliya namagalasya dopomogti ta klopotala po riznih ustanovah ale dobitisya pravdi bulo nemozhlivo Volodimir pochav zlovzhivati spirtnim Tak nastala she odna chorna smuga y jogo zhitti a dlya jogo tvorchosti nebuttya Zalishivshis bez groshej i bez pritulku Volodimir to timchasovo perebuvav u kolishnih druziv to zhiv u pritulku pid Obuhovim Potrapivshi do likarni vin zustriv svogo kolishnogo znajomogo likarya Ivana Harchuka Toj zavdyaki klopotannyu Lesya Tanyuka vlashtuvav Volodimira u Budinok Veteraniv Sceni imeni Nataliyi Uzhvij u Pushi Vodici bilya Kiyeva Les Tanyuk zgaduvav sho musiv piti majzhe proti zakonu bo Volodimir ne buv diyachem sceni Buli momenti rozcharuvannya i rozpachu poet navit namagavsya pokinchiti z soboyu Volodimira vryatuvav jogo novij tovarish Mikola Olejnichuk kolishnij aktor Uzhgorodskogo dramatichnogo teatru Voni stali nerozluchnimi druzyami Volodimira zahodili pidtrimati i stari druzi Pavlo Dvorskij Yurij Rozhkov ta inshi Donki takozh vidnovili spilkuvannya z batkom Ostannij rik hvoriv na rak Pomer 30 kvitnya 2014 roku v Budinku veteraniv sceni im Nataliyi Uzhvij u Kiyevi de perebuvav ostanni shist rokiv svogo zhittya Tvorchij shlyah Spivpracyuvav z kompozitorami O Zuyevim Igorem Shamo Oleksandrom Bilashom Mikoloyu Mozgovim O Semenovoyu Ye Martinovim Volodimirom Ivasyukom ta bagatma inshimi Najvidomisha pisnya Stozhari stvorena u spivavtorstvi z kompozitorom ta spivakom Pavlom Dvorskim Jogo pisni vikonuvali Nazarij Yaremchuk Vasil Zinkevich Sofiya Rotaru Liliya Sandulesa Lina Prohorova Radmila Karaklayich Yevgen Martinov Viktor Shportko Alla Kudlaj Nadiya Chepraga ta populyarni na toj chas ukrayinski ansambli Kobza Vodograj Charivni gitari Plamya Kalina Pochatok kar yeri Volodimira Kudryavceva buv napovnenij tvorchimi poshukami U seredini 1950 ihh rokiv vin pracyuvav direktorom klubu kulturi v mistechku Shahti Rostovskoyi oblasti Odnochasno navchavsya spivati ta grati na akordeoni u Rostovskomu kultosvituchilishi Potim vin pereyihav do Kisheneva de vistupav yak veduchij koncertiv chitav lekciyi pisav p yesi virshi scenariyi dlya spektakliv ta koncertiv navit buv zadum postaviti myuzikl Volodimir takozh pidroblyav aktorom mriyuchi sho kolis stane majstrom sceni Na pochatku 1960 ih Volodimir pracyuvav na Dniprovskij gidroelektrostanciyi Tam vin poznajomivsya z Lesem Tanyukom ta V yacheslavom Chornovolom Nezabarom ambicijni spodivannya priveli Volodimira do stolici Ukrayini Kiyeva Tut vin vlashtuvavsya pracyuvati do kinostudiyi imeni Dovzhenka ta zajmavsya dublyazhem Vin takozh vikladav u Kiyivskomu kultosvituchilishi ale buv zvilnenij z posadi u zv yazku z antiradyanskoyu propagandoyu U 1968 roci vin organizuvav grupu Interina do skladu yakoyi vhodili studenti zarubizhnih krayin sho navchalisya u stolici Cikavim bulo te sho repertuar grupi skladavsya v osnovnomu z ukrayinskih pisen Pid kerivnictvom Volodimira Interina stala peremozhcem nacionalnogo konkursu molodih vikonavciv Na pochatku 70h Volodimir pracyuvav redaktorom muzichnih program na Ukrayinskomu radio ta paralelno navchavsya zaochno v Instituti kulturi u Leningradi Ce nadalo jomu mozhlivist zustriti kompozitoriv vzhe vidomih metriv estradi ta molodi talanti Pid vplivom otochennya vin prodovzhuvav rozvivati svij poetichnij dar ta napisav v cej period chimalo virshiv ta pisen Bagatoobicyayuchim buv tvorchij soyuz Volodimira z molodim kompozitorom ta spivakom Yevgenom Martinovim Yakos progulyuyuchis uzdovzh malovnichogo berega Dnipra Volodimir zapitav A chomu b nam ne napisati pisnyu ukrayinskoyu movoyu Sam zhe i vikonayesh Tak z yavilasya pisnya Kolori Kohannya U druziv bulo she bagato cikavih proyektiv prote yim ne sudilosya zbutisya cherez raptovu smert Martinova 1979 roku Volodimir pochav spivpracyuvati z Pavlom Dvorskim Pavlo na toj chas buv odnim z solistiv ansamblyu Smerichka i shojno pochinav kar yeru kompozitora Razom voni napisali pisnyu Stozhari Vdala kombinaciya yaskravih virshiv zahoplyuyuchoyi melodiyi ta neperevershenogo vikonannya molodogo spivaka Nazariya Yaremchuka prinesla zasluzhene viznannya narodu ta slavu avtoram pisni Pisnya stala spravzhnim ukrayinskim hitom Tvorchi soyuzi z takimi avtorami yak Pavlo Dvorskij Oleksandr Zuyev Boris Monastrirskij Oleksadr Bilash Igor Shamo Mikola Mozgovij Oleksij Semenov Volodimir Yarcev Volodimir Ivasyuk Levko Dutkovskij Stepan Sabadash Ivan Golyak uvinchalisya nezabutnimi shlyagerami Pisni Volodimira Kudryavceva vikonuvalis na ukrayinskomu radio ta telebachenni Nazariyem Yaremchukom Vasilem Zinkevichem Sofiyeyu Rotaru Liliyeyu Sandulesoyu Linoyu Prohorovoyu Tamaroyu Miansarovoyu Radmiloyu Karaklayich Yevgenom Martinovim Alloyu Kudlaj Nadiyeyu Chepragoyu Viktorom Shportko ta populyarnimi na toj chas ukrayinskimi ansamblyami Kobza Vodograj Charivni gitari Plamya Kalina Period z kincya 1980 ih do seredini 1990 ih buv napovnenij novimi proyektami ta uchastyu u politichnomu zhitti Tak koli hvilya nacionalnoyi svidomosti za nezalezhnist Ukrayini ohopila krayinu Volodimir priyednavsya do Ruhu Potim koli Volodimir zhiv u Krimu vin zahopivsya ideyeyu stvorennya memorealnogo kompleksu Montedor Majbutnij muzej mav rozpovisti pro diyalnist vidatnih diyachiv mistectva Ukrayini ta inshih krayin svitu pid chas yih perebuvannya u Krimu Vzhe bulo zibrano nemalo cikavih materialiv pro Lesyu Ukrayinku Adama Mickevicha Oleksandra Pushkina ta Vasilya Zhukovskogo Cya ideya pidtrimuvalas kerivnictvom ministerstva kulturi u Kiyevi Odnak cherez nestatok finansuvannya pracya po stvorennyu muzeyu bula pripinena U 90h Volodimir bagato spivpracyuvav z Chornomorskim ansamblem pisni ta tancyu pisav pisni virshi narisi Pro jogo robotu chasto zgaduvali miscevi vidannya zokrema Patriot Batkivshini Kar yera Volodimira dekilka raziv pererivalasya cherez neshasni vipadki yaki odin za odnim pochali traplyatisya v osobistomu zhitti Vse ce malo vpliv na jogo zdorov ya ta privelo do zlovzhivannya spirtnim 2000 roku vin vtrativ vse i stav praktichno bankrutom Zavdyaki klopotannyu druziv poet znajshov svij ostannij pritulok u Budinku Veteraniv Sceni imeni Nataliyi Uzhvij de vin i prozhiv ostanni shist rokiv Informacijni vidannya proyavili zacikavlenist do vazhkoyi doli poeta U presi pochali z yavlyatis superechlivi publikaciyi deyaki z nih buli bazovani na neperevirenih faktah Volodimira Kudryavceva takozh zaprosili na telebachennya vzyati uchast y tele shou Zhittya pislya slavi ta v interv yu z Pavlom Dvorskim na telekanali Inter Kolishni hiti Volodimira znovu prozvuchali u vikonanni suchasnih artistiv Tayisiyi Povalij Marijki Yaremchuk Viktora Pavlika ta inshih Shlyager A mi udvoh buv peretvorenij na video klip z kumednim syuzhetom i vikonanij Valeriyem Leontyevim ta Viktorom Gordonom Ostanni roki zhittya pisnyara buli prisvyacheni v osnovnomu spogadam ta zbirannyu virshiv napisanih za uves chas tvorchosti Cej proyekt zalishivsya nezavershenim DorobokPisni Stozhari A mi udvoh Zapitaj u sercya zapitaj Shovkova kosicya Povir ocham She ne vechir Vidznakizvannya Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini pochesna gramota Prezidenta Ukrayini Za vagomij osobistij vnesok u rozbudovu Ukrayinskoyi derzhavi ta zmicnennya yiyi nezalezhnosti 2008 Ushanuvannya pam yatiZa iniciativoyu donok Natalii ta Lesi 3 grudnya 2014 roku bulo organizovano koncert na vshanuvannya pam yati poeta pislyaoperacijnij Primitki Zhittya pislya slavi 24 veresnya 2014 u Wayback Machine Kanal Pro zhittya 20 lipnya 2012 hIstoriya pisni Stozhari hit dlya vsih pokolin 24 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Inter Pisnya roku 13 serpnya 2014 Koncert pam yati Volodimira Kudryavceva Ukrayinska pisnya Majdanivska Sich Maidanivska Sich 30 kvitnya 2015DzherelaZolotij Fond ukrayinskoyi estradi stattya Kudryavcev Volodimir 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Proyekt Pisnya roku na Interi stattya Istoriya pisni Stozhari hit dlya vsih pokolin vid 13 serpnya 2014 roku 24 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi