Куда́шівка (в 1941-1943 роках - Гінденбурґ (нім. Hindenburg)) — село (до 2018 року — селище) у Божедарівській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області.
село Кудашівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Кам'янський район |
Громада | Божедарівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12040010220096119 |
Облікова картка | Кудашівка |
Основні дані | |
Засноване | 1884 |
Населення | 1 117 |
Площа | 2,20 км² |
Густота населення | 507 осіб/км² |
Поштовий індекс | 52350 |
Телефонний код | +380 5654 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°16′15″ пн. ш. 34°02′36″ сх. д. / 48.27083° пн. ш. 34.04333° сх. д.Координати: 48°16′15″ пн. ш. 34°02′36″ сх. д. / 48.27083° пн. ш. 34.04333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 155 м |
Відстань до обласного центру | 90 км |
Відстань до центру громади/сільради | 42 км |
Найближча залізнична станція | Кудашівка |
Місцева влада | |
Карта | |
Кудашівка | |
Кудашівка | |
Мапа | |
Кудашівка у Вікісховищі |
Адміністративний центр Кудашівської сільської ради. Населення — 1117 мешканців.
Географія
Кудашівка розташована у степовій зоні України на Придніпровській височині.
Віддалена від великих промислових міст області.
Межує з селами Новожитлівка і Ковалівка.
Через Кудашівку проходить Придніпровська залізниця (станція Кудашівка) і автошлях Т 0432. До початку 20-х років біля Кудаішвки у бік станціі Благословенного знаходилась німецька колонія Ольгенфельд
Історія
Станція Кудашівка на головній лінії (Ясинувата - Долинська) Катерининської залізниці була відкрита в 1884 році одночасно з введенням в експлуатацію залізниці, будівництво якої відбувалося з 1881 року.
З 1879 року орендатором, а з 1887 - власником землі в кількості 966 десятин є Йоганн Яковлевич Тільман (нім. Johann Tielmann), родом з Молочанських менонітських колоній.
В 1884 році біля роз'їзду Кудашівка засновується маєток Тільмана "Независимо".
В 1903 році був введений в експлуатацію паровий вальцевий млин Тільмана.
В 1909 році млин при станції Кудашівці Алферівської волості перемелював 140 000 пудів пшениці.
В 1910 році маєток Тільмана отримав велику срібну медаль в напрямку "Польове господарство" на Південно-Російській обласній сільськогосподарській, промисловій та кустарній виставці в Катеринославі.
В 1913 році на млині Тільмана працювало 15 робітників, був паровий двигун потужністю 35 к.с., перемелювалось 182 000 пудів пшениці.
В 1916 році зі станції Кудашівка відправлялося борошна до 500 вагонів на рік і до 600 вагонів на рік хліба в зерні відправників-колоністів.
В 1918 році в колонії було 26 господарств, будинки будувалися з цегли.
В 1925 році в селищі і залізничній станції Кудашівці Божедарівського району Криворізької округи налічувалось 30 господарств, 155 осіб, 1 тепловий млин.
В 1930 році тут оселилися на новій вулиці 18 родин німців з села Ямбург, які змушені були покинути свої оселі під час затоплення частини села при будівництві греблі ДніпроГЕСу.
Під час голодомору 1932-1933 років в селі померло 9 осіб.
В 1930-1941 роках в селі було репресовано 43 особи.
Перед початком німецько-радянської війни в 1941 році населення складало 111 родин, 562 особи, в тому числі: німців - 88 родин, 467 осіб (84%), українців - 21 родина, 87 осіб, інших - 2 родини, 8 осіб.
В 1942 році в селі Гінденбурзі (Кудашівці) Божедарівського району Верхньодніпровського ґебіту генеральної округи Дніпропетровськ Райхскомісаріату Україна населення складало 122 родин, 576 особ, в тому числі німців - 112 родин, 527 осіб (92%), українців - 8 родин, 43 особи, інших - 2 родини, 6 осіб.
В часи радянської влади тут розміщувалась центральна садиба колгоспу «Путь Ильича».
22 жовтня 2014 року у селі невідомі завалили пам'ятник Леніну.
Сучасність
В селищі працює декілька агрофірм та селянських фермерських господарств.
Є школа, дошкільний навчальний заклад, лікарська амбулаторія, будинок культури.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,8 % |
російська | 4,3 % |
інші/не вказали | 0,9 % |
Постаті
- — тракторист, комбайнер, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня.
- — воїн, нагороджений почесною відзнакою - Нагрудним знаком «За вірність народу України» ІІ ступеня за вагомі досягнення у бойовій та службовій підготовці, зразкове виконання військового обовʼязку із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, активну громадянську позицію, високий патріотизм та з нагоди Дня Конституції України.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 364
- Куда́шівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.364
- Jakob Mohr. Geschichten der bayerischen Kolonie Jamburg, derer Tochterkolonien und Verbannungsort Asbest. - Bad Laer, 2004. - 470 S. (Якоб Мор. Історії баварської колонії Ямбург, її дочірніх колоній та місця заслання Асбест. - Бад Лєр, 2004. - 470 стор.)
Посилання
- . tsdea.archives.gov.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- Сайт Криничанської РДА [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.]
Примітки
- ВВРУ, 2019, № 8, стор. 24
- По Екатерининской железной дороге. Выпуск 1 (Введение и часть первая) Издание Управления Екатерининской железной дороги. — Екатеринослав: Товарищество «Печатня С. П. Яковлева», 1903. — с.124
- Список фабрик и заводов России. Торговый Дом Л. и Э. Метцль и Ко // Москва, Санкт-Петербург, Варшава: Центральная контора объявлений, 1910.– с.696
- Южно-Русская Областная Сельскохозяйственная,Промышленная и Кустарная Выставка 1910 года в Екатеринославе. Издание Екатеринославского губернского земства под общей редакцией инженер-технолога А. Ф. Родзевича-Белевича. Типо-Цинкография Густава Берс. Екатеринослав. 1912.
- Фабрично-заводские предприятия Российской империи (исключая Финляндию). Езиоранский Л.К. 1914 - с.617
- Альбом схематических планов станций Екатерининской железной дороги. Издание 1917 года. — Екатеринослав: Типо-Литография Екатерининской железной дороги, 1917. – с.226
- Описание населенных мест Екатеринославской губернии (на 1-е января 1925 г.) - Екатеринослав : Типо-Литография Екатерининской ж. д., 1925. - с.290-291
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 3 лютого 2020.
- (PDF) https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/168_1.pdf.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
()
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuda shivka v 1941 1943 rokah Gindenburg nim Hindenburg selo do 2018 roku selishe u Bozhedarivskij selishnij gromadi Kam yanskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti selo Kudashivka Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Kam yanskij rajon Gromada Bozhedarivska selishna gromada Kod KATOTTG UA12040010220096119 Oblikova kartka Kudashivka Osnovni dani Zasnovane 1884 Naselennya 1 117 Plosha 2 20 km Gustota naselennya 507 osib km Poshtovij indeks 52350 Telefonnij kod 380 5654 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 16 15 pn sh 34 02 36 sh d 48 27083 pn sh 34 04333 sh d 48 27083 34 04333 Koordinati 48 16 15 pn sh 34 02 36 sh d 48 27083 pn sh 34 04333 sh d 48 27083 34 04333 Serednya visota nad rivnem morya 155 m Vidstan do oblasnogo centru 90 km Vidstan do centru gromadi silradi 42 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Kudashivka Misceva vlada Karta Kudashivka Kudashivka Mapa Kudashivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kudashivka Administrativnij centr Kudashivskoyi silskoyi radi Naselennya 1117 meshkanciv GeografiyaKudashivka roztashovana u stepovij zoni Ukrayini na Pridniprovskij visochini Viddalena vid velikih promislovih mist oblasti Mezhuye z selami Novozhitlivka i Kovalivka Cherez Kudashivku prohodit Pridniprovska zaliznicya stanciya Kudashivka i avtoshlyah T 0432 Do pochatku 20 h rokiv bilya Kudaishvki u bik stancii Blagoslovennogo znahodilas nimecka koloniya OlgenfeldIstoriyaStanciya Kudashivka na golovnij liniyi Yasinuvata Dolinska Katerininskoyi zaliznici bula vidkrita v 1884 roci odnochasno z vvedennyam v ekspluataciyu zaliznici budivnictvo yakoyi vidbuvalosya z 1881 roku Z 1879 roku orendatorom a z 1887 vlasnikom zemli v kilkosti 966 desyatin ye Jogann Yakovlevich Tilman nim Johann Tielmann rodom z Molochanskih menonitskih kolonij V 1884 roci bilya roz yizdu Kudashivka zasnovuyetsya mayetok Tilmana Nezavisimo V 1903 roci buv vvedenij v ekspluataciyu parovij valcevij mlin Tilmana V 1909 roci mlin pri stanciyi Kudashivci Alferivskoyi volosti peremelyuvav 140 000 pudiv pshenici V 1910 roci mayetok Tilmana otrimav veliku sribnu medal v napryamku Polove gospodarstvo na Pivdenno Rosijskij oblasnij silskogospodarskij promislovij ta kustarnij vistavci v Katerinoslavi V 1913 roci na mlini Tilmana pracyuvalo 15 robitnikiv buv parovij dvigun potuzhnistyu 35 k s peremelyuvalos 182 000 pudiv pshenici Shema zaliznichnoyi stanciyi Kudashivka V 1916 roci zi stanciyi Kudashivka vidpravlyalosya boroshna do 500 vagoniv na rik i do 600 vagoniv na rik hliba v zerni vidpravnikiv kolonistiv V 1918 roci v koloniyi bulo 26 gospodarstv budinki buduvalisya z cegli V 1925 roci v selishi i zaliznichnij stanciyi Kudashivci Bozhedarivskogo rajonu Krivorizkoyi okrugi nalichuvalos 30 gospodarstv 155 osib 1 teplovij mlin V 1930 roci tut oselilisya na novij vulici 18 rodin nimciv z sela Yamburg yaki zmusheni buli pokinuti svoyi oseli pid chas zatoplennya chastini sela pri budivnictvi grebli DniproGESu Pid chas golodomoru 1932 1933 rokiv v seli pomerlo 9 osib V 1930 1941 rokah v seli bulo represovano 43 osobi Pered pochatkom nimecko radyanskoyi vijni v 1941 roci naselennya skladalo 111 rodin 562 osobi v tomu chisli nimciv 88 rodin 467 osib 84 ukrayinciv 21 rodina 87 osib inshih 2 rodini 8 osib V 1942 roci v seli Gindenburzi Kudashivci Bozhedarivskogo rajonu Verhnodniprovskogo gebitu generalnoyi okrugi Dnipropetrovsk Rajhskomisariatu Ukrayina naselennya skladalo 122 rodin 576 osob v tomu chisli nimciv 112 rodin 527 osib 92 ukrayinciv 8 rodin 43 osobi inshih 2 rodini 6 osib V chasi radyanskoyi vladi tut rozmishuvalas centralna sadiba kolgospu Put Ilicha 22 zhovtnya 2014 roku u seli nevidomi zavalili pam yatnik Leninu SuchasnistV selishi pracyuye dekilka agrofirm ta selyanskih fermerskih gospodarstv Ye shkola doshkilnij navchalnij zaklad likarska ambulatoriya budinok kulturi NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 94 8 rosijska 4 3 inshi ne vkazali 0 9 Postati traktorist kombajner kavaler ordena Za zaslugi III stupenya voyin nagorodzhenij pochesnoyu vidznakoyu Nagrudnim znakom Za virnist narodu Ukrayini II stupenya za vagomi dosyagnennya u bojovij ta sluzhbovij pidgotovci zrazkove vikonannya vijskovogo obovʼyazku iz zahistu derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini aktivnu gromadyansku poziciyu visokij patriotizm ta z nagodi Dnya Konstituciyi Ukrayini LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Tom 4 Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 S 364 Kuda shivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 364 Jakob Mohr Geschichten der bayerischen Kolonie Jamburg derer Tochterkolonien und Verbannungsort Asbest Bad Laer 2004 470 S Yakob Mor Istoriyi bavarskoyi koloniyi Yamburg yiyi dochirnih kolonij ta miscya zaslannya Asbest Bad Lyer 2004 470 stor Posilannya tsdea archives gov ua Arhiv originalu za 18 grudnya 2021 Procitovano 18 grudnya 2021 Sajt Krinichanskoyi RDA 7 sichnya 2014 u Wayback Machine PrimitkiVVRU 2019 8 stor 24 Po Ekaterininskoj zheleznoj doroge Vypusk 1 Vvedenie i chast pervaya Izdanie Upravleniya Ekaterininskoj zheleznoj dorogi Ekaterinoslav Tovarishestvo Pechatnya S P Yakovleva 1903 s 124 Spisok fabrik i zavodov Rossii Torgovyj Dom L i E Metcl i Ko Moskva Sankt Peterburg Varshava Centralnaya kontora obyavlenij 1910 s 696 Yuzhno Russkaya Oblastnaya Selskohozyajstvennaya Promyshlennaya i Kustarnaya Vystavka 1910 goda v Ekaterinoslave Izdanie Ekaterinoslavskogo gubernskogo zemstva pod obshej redakciej inzhener tehnologa A F Rodzevicha Belevicha Tipo Cinkografiya Gustava Bers Ekaterinoslav 1912 Fabrichno zavodskie predpriyatiya Rossijskoj imperii isklyuchaya Finlyandiyu Ezioranskij L K 1914 s 617 Albom shematicheskih planov stancij Ekaterininskoj zheleznoj dorogi Izdanie 1917 goda Ekaterinoslav Tipo Litografiya Ekaterininskoj zheleznoj dorogi 1917 s 226 Opisanie naselennyh mest Ekaterinoslavskoj gubernii na 1 e yanvarya 1925 g Ekaterinoslav Tipo Litografiya Ekaterininskoj zh d 1925 s 290 291 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 20 grudnya 2019 Procitovano 3 lyutogo 2020 PDF https oblrada pl gov ua sites default files field docs 168 1 pdf a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi