Старчево-Крішська культура (Starčevo-Körös-Criş) — поширена в Українському Закарпатті, неоліт якого тісно пов'язаний з неолітом Подунав'я, датується (VII)–V тис. до н. е. На досліджених тут поселеннях Заставне та Рівне виявлена характерна плоскодонна кераміка з орнаментом у вигляді прокреслених ліній, защипів та шишок. Знайдені глиняні антропоморфні фігурки, кам'яні шліфовані сокири. Назву отримала по найдавнішим поселенням в Сербії (Старчево), Угорщині (Переш) і Румунії (Кріш). Основне заняття — землеробство (вирощували пшеницю, просо, ячмінь), скотарство, полювання і рибальство. Носії культури селилися в обмазаних глиною плетених будинках, що стояли поблизу річок. Змінюється новою хвилею анатолійських землеробів — культурою Вінча.
Кріш-Старчево культура | |
---|---|
Доба | (Неолітична Європа) |
Час існування | 5,800 до Р.Х. — 4,500 до Р.Х. |
Типова пам’ятка | [en] |
Попередня культура | [en], [en] |
Наступна культура | Гумельницька культура |
Кріш-Старчево культура | |
|
Антропологічний вигляд
Носії культури відносилися до середземноморської раси, що різко виділяло їх серед місцевих мезолітичних кроманьйонців, нащадків культури Лепенського Віра.
Генезис
Старчево-Крішська культура має анатолійські витоки. Її місцевою попередницею була культура Лепенскі-Вір.
Ділення
Культура ділиться на окремі археологічні групи зі своєю територією і особливостями:
- Старчево
- Караново
- Анзабегово
- Породін
- Кереш
- Дудешти
- Овчарова
- Цонево
- Чавдар
Югославія (Старчево), Румунія (Кріш), Угорщина (Переш), Болгарія (Караново I), Греція (пре-Сескло). На заході культура поширювалася до території Хорватії (район міста Беловар), де поселення виникли на самій пізній стадії розвитку.
А. Л. Монгайт відзначає, що кераміка, подібна культурі Старчево-Кріш, була виявлена в Іспанії у печері Куева-де-ла-Сарса.
Примітки
- «Неолитизация» европы в VI—V тыс. до н. э.
- Кёреш // БРЭ. Т.13. М.,2008.
- Проблема прасевернокавказского субстрата и его вклада в праиндоевропейскую культурную традицию. старчево-кереш-винча
- CULTURE DE STARCEVO-KÖRÖS
- Jakovljević, G. Arheološka topografija Bilogore, Bjelovarski zbornik ‘89, Bjelovar, 1989, pp 108—119
- Dimitrijević, S. Das Neolithikum in Syrmien, Slawonien und Nordwestkroatien — Einführung in den Stander Forschung, Archeologica Iugoslavica X, Belgrade, 1969, p 39-76 (45, 47)
- Dimitrijević, S. Sjeverna zona — Neolitik u centralnom i zapadnom dijelu sjeverne Jugoslavije, Praistorija jugoslavenskih zemalja II, Sarajevo, 1979, pp 229—360 (252—253)
- Археология России || Библиотека}}
Посилання
- [Древнейшие земледельцы Юго-Восточной и Центральной Европы]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет