Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кріпацькі театри і оркестри в Україні історичний етап розвитку музичної і театральної культури на теренах Україні кінця

Кріпацькі театри і оркестри в Україні

Кріпацькі театри і оркестри в Україні

Кріпацькі театри і оркестри в Україні — історичний етап розвитку музичної і театральної культури на теренах Україні кінця 17 — середини 19 ст.

Історія коротко

Українські землі в складі Речі Посполитої та Російської імперії мали власну музичну культуру, не відокремлену від музичної і театральної культури країн Західної Європи.

У 17 столітті музичні інструменти в Україні переважно використовували як супровід співу. Окреме місце посідали «троїсті музики», що виконували музику для танців. Але під впливом відкриттів в музичній культурі Європи, поширюється і виконання суто інструментальних композицій. Підтвердженням цього стануть музикантські організації — «музикантські цехи». Так. статут музикантського цеху з 1677 р. отримала спілка музикантів у Києві. З тогочасних джерел відомо, що музичний цех в Києві мав значний вплив на музичне життя в місті і став своєрідним монополістом у наданні музичних послуг і київському магістрату, і київським багатіям. Члени цеху навіть вибороли тільки собі право виконувати музику на різних приватних урочистих заходах. Це було не що інше, як спроба позбавити заробітку конкурентів, якими були українські мандрівні музи́ки.

У добу рококо (перше рококо середини 18 ст.) виникають і перші музичні цехи, що поєднували як музик-виконавців, так і майстрів музичних інструментів. Подібний цех існував в місті Кам'янець-Подільський, майстри якого виробляли скрипки для місцевих потреб.

У другій половині 18 століття виникає прошарок магнатів і вельмож, що мають пристрасть до музики та театру європейських зразків і готові витрачати кошти як на створення садибних оркестрів, так і садибних, кріпацьких театрів. Оркестранти супроводжують музикою урочисті зустрічі, свята, бали. Почалася великопанська доба розвитку музичної та театральної культури в Україні. Перший етап тої доби засвідчив у власних дослідженнях Якоб Штелін (1709–1785).

Від 1751 року дійшли згадки про музичну капелу при дворі вельможі Кирила Розумовського (1728–1803). Диригентами капели Розумовського тоді були Карл фон Лау (чех за походженням) — відомий ще як валторніст, та українець Андрій Рачинський. Зажила слави кріпацька капела села Заньки тодішньої Чернігівської губернії, яку вважали найкращою в краї (її керівником був поміщик Костянтин Адосовський, батько Марії Заньковецької).

Період поширення кріпацьких оркестрів

По виходу у відставку багатьох дворян згідно з указом імператора від 1762 року про дворянські вольності, розпочався етап швидкої розбудови панських садиб. Найбагатші облаштували і кріпацькі театри. І хоча оркестри і кріпацькі театри виростали на ґрунті феодального за характером примусу і панської забави, музичну культуру в краї це підвищувало. Серед відомих на той час кріпацьких оркестрів були такі:

Перебування України в складі Російської імперії не сприяло сталому і безперервному розвитку музичної культури на місцях. Відомих виконавців силоміць переводять в столичні міста імперії, як то було в життєвих долях низки акторів, музикантів і композиторів (українців за походженням або тісно пов'язаних з нею), серед яких Березовський Максим Созонтович (1745–1777), Бортнянський Дмитро Степанович (1751–1825), Щепкін Михайло Семенович (1788–1963) та інші.

  • image
    Скульптор Інна Коломієць. «Пам'ятник М. Березовському в Глухові»
  • image
    Худ. М. Бельський. «Дмитро Бортнянський», 1788 р.
  • image
    Портрет актора М. Щепкіна виконаний Шевченком

Нотна бібліотека садиби Яготин

Особливістю садибної бібліотеки Яготина стала нотна збірка. Вона була покажчиком матеріального статку володаря і мала значну грошову і мистецьку вартість. Ноти того часу виготовляли трудомістким засобом гравіювання, тому коштували надзвичайно дорого. Дозволити собі мати нотну бібліотеку могло лише обмежене коло магнатів, серед яких був і Кирило Розумовський. Знаючи про рідкісні видання нотної бібліотеки, володар дав наказ створити каталоги. Саме каталоги, а не інвентарний опис, бо не збирався ні продавати бібліотеку, ні комусь дарувати. Склад нотної бібліотеки з часом мінявся, бо надходили доповнення і по смерті графа, і нові рукописні копії потрібних нот, що коштували значно дешевше.

Нотна бібліотека садиби Яготин — стала унікальним явищем на землях Лівобережної Україні як втілення важливих досягнень та нездійсненності багатьох обіцянок доби просвітництва. Мистецька вартість музичної бібліотеки із садиби Яготин набуває надзвичайної значущості і через знищення садиб на землях Лівобережної Україні, і через розпорошення садибних колекцій, якщо ті були збережені, і через вивіз великих панських бібліотек в російські центри, як були вивезені приватні бібліотеки з садиб України Старий Мерчик чи Воронцовського палацу в Криму — до Москви. На тлі масового розпорошення приватних бібліотек за часів СРСР, неконтрольованого продажу видань за кордоном радянською фірмою «Міжнародна книга», котра десятиліттями розпродавала бібліотеки державні, церковні чи монастирські, приватні, царські і садибні, музичній бібліотеці із садиби Яготин майже «пощастило». Неповну, недосліджену, практично покинуту в садибі, її встигли вивезти 1918 року в Київ і призабули майже на 80 років.

Кріпацький театр Дмитра Ширая

Своєрідним конкурентом вельможі Розумовського став поміщик в тодішній Чернігівській губернії, куди входили сучасна Чернігівська область України та Білгородська область Росії, розділені за часів СРСР. Д. Ширай створив кріпацький театр в селі , де задіяв понад 200 кріпаків-акторів в балетних та оперних виставах, мав хор та оркестр. Театр Ширая мав на меті отримання прибутку для володаря, тобто був різновидом кріпацького виробництва. Але комерційне спрямування театру не перешкоджало Д. Шираю запрошувати на репетиції педагогів-хореографів, відомих театральних декораторів із Москви та Санкт-Петербурга. Розділ за часів СРСР колишньої Чернігівської губернії адміністративно відокремив село Спиридонова Буда від України, що розташоване нині в Білгородській області, але її музичну історію слід розглядати як спільне культурне надбання обох країн.

Менш відомі кріпацькі театральні колективи в садибі Качанівка та в селі Озерки Кобиляцького повіту, де поміщик Гавриленко збудував театральний зал. На жаль, збережено мало відомостей про тогочасний репертуар або ж відомості є лише за окремі роки.

Занепад і зникнення

Професійне зростання музичної культури і виконавського рівня спричинило занепад кріпацьких оркестрів, капел і театрів. У другій третині 19 століття кріпацькі оркестри і театри використовують і кріпаків, і вільних виконавців. Кріпацькі колективи і театри занепадають, а їхні представники або відходять від виконавства, або звільняються й переходять в міста. Кріпацькі театри і оркестри остаточно зникають після скасування кріпацтва 1861 року.

Див. також

Примітки

  1. журнал «Студії мистецтвознавчі», число 2 (26), 2009, с. 15
  2. Круль П. Генезис духового та ударного інструментального виконавства України: автореф. дис…д-ра мист. — К., 2001
  3. Статті «Олексій Будлянський» та «Джоакіно Альбертіні» в енциклопедичному довіднику «Митці України», Київ: Головна редакція УРЕ, 1992, с. 21 та 93.
  4. журнал «Студії мистецтвознавчі», число 2 (26), 2009, с. 16

Посилання

  • Кріпацькі капели й оркестри // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 612-617.
  • Харук Н.І.: Приватні театри України, історична перспектива[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела

  • Ю. Станішевський, «Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка: Історія і сучасність», Київ, 2002 (розділ — історія)
  • Х. Міллер «Сто років тому. Перші українські балети в Києві» // Музика. — Січень — лютий — 1 / 1994. — С. 8-11
  • Я. Штелин «Музыка и балет в России XVIII века». — СПб., 2002
  • журнал «Студії мистецтвознавчі», число 2 (26), 2009

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kripacki teatri i orkestri v Ukrayini istorichnij etap rozvitku muzichnoyi i teatralnoyi kulturi na terenah Ukrayini kincya 17 seredini 19 st Istoriya korotkoUkrayinski zemli v skladi Rechi Pospolitoyi ta Rosijskoyi imperiyi mali vlasnu muzichnu kulturu ne vidokremlenu vid muzichnoyi i teatralnoyi kulturi krayin Zahidnoyi Yevropi U 17 stolitti muzichni instrumenti v Ukrayini perevazhno vikoristovuvali yak suprovid spivu Okreme misce posidali troyisti muziki sho vikonuvali muziku dlya tanciv Ale pid vplivom vidkrittiv v muzichnij kulturi Yevropi poshiryuyetsya i vikonannya suto instrumentalnih kompozicij Pidtverdzhennyam cogo stanut muzikantski organizaciyi muzikantski cehi Tak statut muzikantskogo cehu z 1677 r otrimala spilka muzikantiv u Kiyevi Z togochasnih dzherel vidomo sho muzichnij ceh v Kiyevi mav znachnij vpliv na muzichne zhittya v misti i stav svoyeridnim monopolistom u nadanni muzichnih poslug i kiyivskomu magistratu i kiyivskim bagatiyam Chleni cehu navit viboroli tilki sobi pravo vikonuvati muziku na riznih privatnih urochistih zahodah Ce bulo ne sho inshe yak sproba pozbaviti zarobitku konkurentiv yakimi buli ukrayinski mandrivni muzi ki U dobu rokoko pershe rokoko seredini 18 st vinikayut i pershi muzichni cehi sho poyednuvali yak muzik vikonavciv tak i majstriv muzichnih instrumentiv Podibnij ceh isnuvav v misti Kam yanec Podilskij majstri yakogo viroblyali skripki dlya miscevih potreb U drugij polovini 18 stolittya vinikaye prosharok magnativ i velmozh sho mayut pristrast do muziki ta teatru yevropejskih zrazkiv i gotovi vitrachati koshti yak na stvorennya sadibnih orkestriv tak i sadibnih kripackih teatriv Orkestranti suprovodzhuyut muzikoyu urochisti zustrichi svyata bali Pochalasya velikopanska doba rozvitku muzichnoyi ta teatralnoyi kulturi v Ukrayini Pershij etap toyi dobi zasvidchiv u vlasnih doslidzhennyah Yakob Shtelin 1709 1785 Vid 1751 roku dijshli zgadki pro muzichnu kapelu pri dvori velmozhi Kirila Rozumovskogo 1728 1803 Dirigentami kapeli Rozumovskogo todi buli Karl fon Lau cheh za pohodzhennyam vidomij she yak valtornist ta ukrayinec Andrij Rachinskij Zazhila slavi kripacka kapela sela Zanki todishnoyi Chernigivskoyi guberniyi yaku vvazhali najkrashoyu v krayi yiyi kerivnikom buv pomishik Kostyantin Adosovskij batko Mariyi Zankoveckoyi Period poshirennya kripackih orkestrivPo vihodu u vidstavku bagatoh dvoryan zgidno z ukazom imperatora vid 1762 roku pro dvoryanski volnosti rozpochavsya etap shvidkoyi rozbudovi panskih sadib Najbagatshi oblashtuvali i kripacki teatri I hocha orkestri i kripacki teatri virostali na grunti feodalnogo za harakterom primusu i panskoyi zabavi muzichnu kulturu v krayi ce pidvishuvalo Sered vidomih na toj chas kripackih orkestriv buli taki v seli Vishenki Petra Rum yanceva Zadunajskogo Lopuhina v Kiyevi A Budlyanskogo poblizu Staroduba P Galagana v sadibi Sokirinci A Illinskogo v Romanovi Stanislava Shenskogo Potockogo v misti Tulchin K Rozumovskogo v misti Gluhiv ta v Yagotini Kripackij strunno duhovij orkestr pomishika Oleksiya Budlyanskogo kapelmejstr Dzhoakino Albertini v seli Sribne na Chernigivshini Perebuvannya Ukrayini v skladi Rosijskoyi imperiyi ne spriyalo stalomu i bezperervnomu rozvitku muzichnoyi kulturi na miscyah Vidomih vikonavciv silomic perevodyat v stolichni mista imperiyi yak to bulo v zhittyevih dolyah nizki aktoriv muzikantiv i kompozitoriv ukrayinciv za pohodzhennyam abo tisno pov yazanih z neyu sered yakih Berezovskij Maksim Sozontovich 1745 1777 Bortnyanskij Dmitro Stepanovich 1751 1825 Shepkin Mihajlo Semenovich 1788 1963 ta inshi Skulptor Inna Kolomiyec Pam yatnik M Berezovskomu v Gluhovi Hud M Belskij Dmitro Bortnyanskij 1788 r Portret aktora M Shepkina vikonanij ShevchenkomNotna biblioteka sadibi YagotinOsoblivistyu sadibnoyi biblioteki Yagotina stala notna zbirka Vona bula pokazhchikom materialnogo statku volodarya i mala znachnu groshovu i mistecku vartist Noti togo chasu vigotovlyali trudomistkim zasobom graviyuvannya tomu koshtuvali nadzvichajno dorogo Dozvoliti sobi mati notnu biblioteku moglo lishe obmezhene kolo magnativ sered yakih buv i Kirilo Rozumovskij Znayuchi pro ridkisni vidannya notnoyi biblioteki volodar dav nakaz stvoriti katalogi Same katalogi a ne inventarnij opis bo ne zbiravsya ni prodavati biblioteku ni komus daruvati Sklad notnoyi biblioteki z chasom minyavsya bo nadhodili dopovnennya i po smerti grafa i novi rukopisni kopiyi potribnih not sho koshtuvali znachno deshevshe Notna biblioteka sadibi Yagotin stala unikalnim yavishem na zemlyah Livoberezhnoyi Ukrayini yak vtilennya vazhlivih dosyagnen ta nezdijsnennosti bagatoh obicyanok dobi prosvitnictva Mistecka vartist muzichnoyi biblioteki iz sadibi Yagotin nabuvaye nadzvichajnoyi znachushosti i cherez znishennya sadib na zemlyah Livoberezhnoyi Ukrayini i cherez rozporoshennya sadibnih kolekcij yaksho ti buli zberezheni i cherez viviz velikih panskih bibliotek v rosijski centri yak buli vivezeni privatni biblioteki z sadib Ukrayini Starij Merchik chi Voroncovskogo palacu v Krimu do Moskvi Na tli masovogo rozporoshennya privatnih bibliotek za chasiv SRSR nekontrolovanogo prodazhu vidan za kordonom radyanskoyu firmoyu Mizhnarodna kniga kotra desyatilittyami rozprodavala biblioteki derzhavni cerkovni chi monastirski privatni carski i sadibni muzichnij biblioteci iz sadibi Yagotin majzhe poshastilo Nepovnu nedoslidzhenu praktichno pokinutu v sadibi yiyi vstigli vivezti 1918 roku v Kiyiv i prizabuli majzhe na 80 rokiv Kripackij teatr Dmitra ShirayaSvoyeridnim konkurentom velmozhi Rozumovskogo stav pomishik v todishnij Chernigivskij guberniyi kudi vhodili suchasna Chernigivska oblast Ukrayini ta Bilgorodska oblast Rosiyi rozdileni za chasiv SRSR D Shiraj stvoriv kripackij teatr v seli de zadiyav ponad 200 kripakiv aktoriv v baletnih ta opernih vistavah mav hor ta orkestr Teatr Shiraya mav na meti otrimannya pributku dlya volodarya tobto buv riznovidom kripackogo virobnictva Ale komercijne spryamuvannya teatru ne pereshkodzhalo D Shirayu zaproshuvati na repeticiyi pedagogiv horeografiv vidomih teatralnih dekoratoriv iz Moskvi ta Sankt Peterburga Rozdil za chasiv SRSR kolishnoyi Chernigivskoyi guberniyi administrativno vidokremiv selo Spiridonova Buda vid Ukrayini sho roztashovane nini v Bilgorodskij oblasti ale yiyi muzichnu istoriyu slid rozglyadati yak spilne kulturne nadbannya oboh krayin Mensh vidomi kripacki teatralni kolektivi v sadibi Kachanivka ta v seli Ozerki Kobilyackogo povitu de pomishik Gavrilenko zbuduvav teatralnij zal Na zhal zberezheno malo vidomostej pro togochasnij repertuar abo zh vidomosti ye lishe za okremi roki Zanepad i zniknennyaProfesijne zrostannya muzichnoyi kulturi i vikonavskogo rivnya sprichinilo zanepad kripackih orkestriv kapel i teatriv U drugij tretini 19 stolittya kripacki orkestri i teatri vikoristovuyut i kripakiv i vilnih vikonavciv Kripacki kolektivi i teatri zanepadayut a yihni predstavniki abo vidhodyat vid vikonavstva abo zvilnyayutsya j perehodyat v mista Kripacki teatri i orkestri ostatochno znikayut pislya skasuvannya kripactva 1861 roku Div takozhKripactvo Opera Yakob Shtelin Gluhivska muzichna shkola Teatralno dekoracijne mistectvo Rekonstrukciya notnoyi kolekciyi grafa O K Rozumovskogo za katalogami XVIII storichchya Avtentichne vikonavstvo Pam yatnik Maksimovi BerezovskomuPrimitkizhurnal Studiyi mistectvoznavchi chislo 2 26 2009 s 15 Krul P Genezis duhovogo ta udarnogo instrumentalnogo vikonavstva Ukrayini avtoref dis d ra mist K 2001 Statti Oleksij Budlyanskij ta Dzhoakino Albertini v enciklopedichnomu dovidniku Mitci Ukrayini Kiyiv Golovna redakciya URE 1992 s 21 ta 93 zhurnal Studiyi mistectvoznavchi chislo 2 26 2009 s 16PosilannyaKripacki kapeli j orkestri Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 612 617 Haruk N I Privatni teatri Ukrayini istorichna perspektiva nedostupne posilannya z lipnya 2019 DzherelaYu Stanishevskij Nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Istoriya i suchasnist Kiyiv 2002 rozdil istoriya H Miller Sto rokiv tomu Pershi ukrayinski baleti v Kiyevi Muzika Sichen lyutij 1 1994 S 8 11 Ya Shtelin Muzyka i balet v Rossii XVIII veka SPb 2002 zhurnal Studiyi mistectvoznavchi chislo 2 26 2009

Дата публікації:
Топ