Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крюгер Стефанус Йоганнес Паулус Крюгер 10 жовтня 1825 р 14 липня 1904

Крюгер Поль

Крюгер Поль
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крюгер.

Стефанус Йоганнес Паулус Крюгер (10 жовтня 1825 р. — 14 липня 1904), відоміший як Поль Крюгер або дядько Поль (афр. Oom Paul) — бурський державний і політичний діяч, президент Трансваалю. Він здобув світову славу як визначна фігура опору бурів проти англійців під час Другої англо-бурської війни (1899–1902). Національний герой Південно-Африканської республіки.

Поль Крюгер
афр. Stephanus Johannes Paulus Kruger
image
Народився10 жовтня 1825(1825-10-10)[1][2][…]
Капська колонія, Британська імперія
Помер14 липня 1904(1904-07-14)[1][2][…] (78 років)
d, Швейцарія
·пневмонія
Похованняd
Країнаimage Республіка Трансвааль
Діяльністьполітик
Знання мовафрикаанс і англійська
ПосадаПрезидент Трансвааля
Військове званнягенерал
РодичіФані Елофф
У шлюбі зd
Автографimage
image
Поль Крюгер, 1879

Юність

Походив від німецьких іммігрантів, які переїхали до Південної Африки. Його предок Якобус Крюгер емігрував з Берліна у Південну Африку в 1713 році на роботу як найманець Голландської Ост-Індійської компанії. Крюгер народився на фермі свого діда Булгук, що в районі Стейнсбург поблизу міста Крадок. Виріс на фермі Фаалбанк. Він одержав лише тримісячну формальну освіту, зате добре розумівся на житті сільських просторів Південної Африки — вельдів. Поль Крюгер любив полювання верхи. Зробив великий внесок у розвиток партизанської війни під час Першої англо-бурської війни [1]. Батько Крюгера, Каспер Крюгер, приєднався до трекерів Гендріка Потхітера, коли у 1835 році почався Великий Рух фоуртреккерів (переселенський рух бурів на нові землі). Мандрівники перетнули річку Вааль у 1838 році, і на початку зупинилися на території, яка відома сьогодні як . Батько Крюгера пізніше вирішив оселитися у районі тепер відомому як Рустенбург. У віці 16 років, Крюгер отримав право вибрати для себе ферму біля підніжжя Магалісберх, де він оселився у 1841 році. Наступного року він одружився з Марією дю Плессі, і вони разом з батьком Поля Крюгера відправилися жити в східну частину Трансваалю. Після того, як сім'я повернулася в Рустенбург, дружина Крюгера та малолітній син померли, швидше за все, від гарячки. Потім у 1847 році він одружився з іншою жінкою Гезіною дю Плессі, яка була його постійною і вірною супутницею до своєї смерті в 1901 році. У цьому шлюбі народилося 7 дочок і 9 синів. Деякі з них померли у дитинстві [2].

Був глибоко релігійною людиною. Він стверджував, що прочитав лише одну книгу, Біблію, а також говорив, що знає більшість її змісту напам'ять. Він був одним із засновників Голландської реформатської церкви [3].

Політична і військова діяльність

Поль Крюгер почав свою кар'єру зі звання польового корнета. Зрештою він став комендант-генералом Трансваалю. Він був призначений членом комісії фольксрааду. Люди почали звертати увагу на молодого чоловіка, і він відігравав значну роль у припиненні конфлікту між лідером Трансваалю Стефаном Шуманом і М. В. Преторіусом [4]. У 1873 році Крюгер залишив посаду комендант-генерала, і якийсь час він не обіймав жодної посади. Проживав на своїй фермі Букенгутфонтайн. Однак в 1874 році його було обрано членом Виконавчої Ради. А невдовзі він став віце-президент Трансваалю. Після анексії Трансваалю Великою Британією у 1877 році, Крюгер став лідером руху опору. У тому ж році він відвідав Англію вперше як лідер депутації. У 1878 році він сформував другу депутацію. У центрі уваги його візиту в Європу, був його політ на повітряній кулі, під час якого побачив Париж з повітря. Перша англо-бурська війна почалася в 1880 році, і бурські загони здобули перемогу на горі Маджуба у 1881 році. Знову Крюгер відіграв вирішальну роль в переговорах з англійцями, яка привела до відновлення незалежності Трансваалю під британським сюзеренітетом.

30 грудня 1880 р., у 55-річному віці, Крюгер був обраний президентом Трансваалю. Однією з перших його цілей був перегляд 1881 року — угоди між бурами і англійцями, що завершила Першу англо-бурську війну. Він знову виїхав до Великої Британії в 1883 році для ведення переговорів з лордом Дербі. Крюгер і його соратники також відвідали з великими почестями інші країни континенту, зокрема Німеччину, Бельгію, Нідерланди, Францію та Іспанію. У Німеччині він був присутній на імперському бенкеті, на якому він був представлений імператору Вільгельма I, а також довго вів розмову з Бісмарком.

У Трансваалі, все різко змінилося після виявлення золота на Вітватерсранда. Це відкриття мало далекосяжні політичні наслідки і призвело до нашестя уітландерів (з мови африкаанс - іноземець), інтереси яких захищада Британія. Це зрештою призвело до вибуху нової англо-бурської війни і падіння Трансваалю. Крюгер визнав у своїх мемуарах, що генерал Жубер передбачив події, які матимуть місце після цього, заявивши, що замість того, щоб радіти через відкриття родовищ золота, ми повинні плакати, тому що «скоро наша земля буде просочена кров'ю».

У 1898 році Крюгер був обраний президентом учетверте і востаннє.

Вигнання

11 жовтня 1899, спалахнула Друга англо-бурська війна. 7 травня на наступного року, Крюгер був присутній на останній сесії фольксрааду і залишив Преторію 29 травня, коли війська лорда Робертса увійшли в місто. Протягом декількох тижнів він перебував або у будинку Ватерфал Ондер, або у залізничному вагоні у Махадодорпі, що у Східного Трансваалі (тепер Мпумаланга). У жовтні він покинув Південну Африку на голландському військовому кораблі «Gelderland», посланий нідерландською королевою Вільгельміною, яка просто ігнорувала британську військово-морську блокаду Південної Африки. Його дружина була дуже хвора, щоб виїхати і тому залишилася у Південній Африці. Вона померла 20 липня 1901 р. Новим президентом було обрано Шалка Віллема Бургера.

Крюгер вирушив до Марселя, а звідти до Парижа. 1 грудня 1900 року він прибув у Німеччину, але кайзер Вільгельм відмовився його бачити. З Німеччини він вирушив до Нідерландів, де жив в орендованих будинках в Гілферсумі та Утрехті. Також зупинявся двічі у Ментон (Франція) (з жовтня 1902 р. по травень 1903 р. і з жовтня 1903 р. по травень 1904 р.) [6] до переїзду в Кларенс (Швейцарія), де він помер 14 липня 1904 р. Його тіло забальзамував професор Август Роуд. Спочатку він був похований 26 липня 1904 р. в Гаазі (Нідерланди). Пізніше за дозволом британського уряду 16 грудня 1904 року його перепоховано [7] на Полі Героїв у Преторії.

Зовнішній вигляд

Крюгер був високий, кремезної статури, чоловік, з темно-каштановим волоссям, карими очима. Коли він постарів, волосся стало білим. Він носив вуса і бороду, коли він почав грати певну роль в суспільному житті, а в пізніші роки носив бороду, а вуса були зголені [8] Найчастіше він був одягненим у чорний фрак і циліндр. Будучи затятим курцем, ніколи не розлучався зі своєю люлькою. Образ Крюгера у своєму циліндрі та фраку і курить люльку був використаний для більшого ефекту в англо-бурській війні британськими карикатуристами.

Спадщина

Його колишня резиденція у Преторії сьогодні є будинком-музеєм Крюгера.

Статуя Поля Крюгера у властивому йому офіційному вбранні прикрашає Церковну площу у Преторії.

Національний парк Крюгера названий на його честь, так, як і монета Крюгерранд, на якій його зображено в профіль.

У 2004 році він був обраний 27-им у телешоу Великі «південно-африканці», проведеного Південно-Африканською телерадіомовною компанією.

Сьогодні багато площ і вулиць в Нідерландах носить ім'я Крюгера.

Крюгер фігурує в кількох відомих художніх кінострічках, зокрема, «Дядько Крюгер» (Ohm Krüger, знятий у нацистській Німеччині), «Мільйони Крюгера» (музична драма) та інших.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118778099 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. 347 pages eBook (англ.)

Джерела

  1. Martin Meredith, Diamonds, Gold, And War, (New York: Public Affairs, 2007), p. 74.
  2. Maritin Meredith Diamonds, Gold and War. (New York: PublicAffairs),75.
  3. Martin,76
  4. Martin Meredith, Diamonds Gold and War, (New York: Public Affairs, 2007):75
  5. 18, Sailing Alone Around the World, by Joshua Slocum, 1900 at www.eldritchpress.org
  6. Louis Changuion, Fotobiografie; Paul Kruger 1825—1902, Perskor Uitgewery, 1973, p.132 to 173.
  7. Louis Changuion, Fotobiografie; Paul Kruger 1825—1902, Perskor Uitgewery, 1973, p.182 to 196.
  8. Louis Changuion, Fotobiografie: Paul Kruger 1825 −1904, Perskor Uitgewery, 1973, p.9-15
  9. Martin Meredith, Diamonds, Gold and War: The British, the Boers, and the making of South Africa, Philadelphia: Simon and Schuster UK ltd. 2007. p.78-79
  10. a b «St. Gallen ehrt seit 100 Jahren einen Rassisten». Berner Zeitung. 3 February 2009. http://www.bernerzeitung.ch/schweiz/standard/St-Gallen-ehrt-seit-100-Jahren-einen-Rassisten/story/14356393. Retrieved 2009-02-03.
  11. «Furgler und Dürrenmatt verdrängen Kruger» (in German). Neue Zürcher Zeitung: pp. 16. 9 June 2009.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kryuger Stefanus Jogannes Paulus Kryuger 10 zhovtnya 1825 r 14 lipnya 1904 vidomishij yak Pol Kryuger abo dyadko Pol afr Oom Paul burskij derzhavnij i politichnij diyach prezident Transvaalyu Vin zdobuv svitovu slavu yak viznachna figura oporu buriv proti anglijciv pid chas Drugoyi anglo burskoyi vijni 1899 1902 Nacionalnij geroj Pivdenno Afrikanskoyi respubliki Pol Kryugerafr Stephanus Johannes Paulus KrugerNarodivsya10 zhovtnya 1825 1825 10 10 1 2 Kapska koloniya Britanska imperiyaPomer14 lipnya 1904 1904 07 14 1 2 78 rokiv d Shvejcariya pnevmoniyaPohovannyadKrayina Respublika TransvaalDiyalnistpolitikZnannya movafrikaans i anglijskaPosadaPrezident TransvaalyaVijskove zvannyageneralRodichiFani EloffU shlyubi zdAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Pol Kryuger 1879YunistPohodiv vid nimeckih immigrantiv yaki pereyihali do Pivdennoyi Afriki Jogo predok Yakobus Kryuger emigruvav z Berlina u Pivdennu Afriku v 1713 roci na robotu yak najmanec Gollandskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi Kryuger narodivsya na fermi svogo dida Bulguk sho v rajoni Stejnsburg poblizu mista Kradok Viris na fermi Faalbank Vin oderzhav lishe trimisyachnu formalnu osvitu zate dobre rozumivsya na zhitti silskih prostoriv Pivdennoyi Afriki veldiv Pol Kryuger lyubiv polyuvannya verhi Zrobiv velikij vnesok u rozvitok partizanskoyi vijni pid chas Pershoyi anglo burskoyi vijni 1 Batko Kryugera Kasper Kryuger priyednavsya do trekeriv Gendrika Pothitera koli u 1835 roci pochavsya Velikij Ruh fourtrekkeriv pereselenskij ruh buriv na novi zemli Mandrivniki peretnuli richku Vaal u 1838 roci i na pochatku zupinilisya na teritoriyi yaka vidoma sogodni yak Batko Kryugera piznishe virishiv oselitisya u rajoni teper vidomomu yak Rustenburg U vici 16 rokiv Kryuger otrimav pravo vibrati dlya sebe fermu bilya pidnizhzhya Magalisberh de vin oselivsya u 1841 roci Nastupnogo roku vin odruzhivsya z Mariyeyu dyu Plessi i voni razom z batkom Polya Kryugera vidpravilisya zhiti v shidnu chastinu Transvaalyu Pislya togo yak sim ya povernulasya v Rustenburg druzhina Kryugera ta malolitnij sin pomerli shvidshe za vse vid garyachki Potim u 1847 roci vin odruzhivsya z inshoyu zhinkoyu Gezinoyu dyu Plessi yaka bula jogo postijnoyu i virnoyu suputniceyu do svoyeyi smerti v 1901 roci U comu shlyubi narodilosya 7 dochok i 9 siniv Deyaki z nih pomerli u ditinstvi 2 Buv gliboko religijnoyu lyudinoyu Vin stverdzhuvav sho prochitav lishe odnu knigu Bibliyu a takozh govoriv sho znaye bilshist yiyi zmistu napam yat Vin buv odnim iz zasnovnikiv Gollandskoyi reformatskoyi cerkvi 3 Politichna i vijskova diyalnistPol Kryuger pochav svoyu kar yeru zi zvannya polovogo korneta Zreshtoyu vin stav komendant generalom Transvaalyu Vin buv priznachenij chlenom komisiyi folksraadu Lyudi pochali zvertati uvagu na molodogo cholovika i vin vidigravav znachnu rol u pripinenni konfliktu mizh liderom Transvaalyu Stefanom Shumanom i M V Pretoriusom 4 U 1873 roci Kryuger zalishiv posadu komendant generala i yakijs chas vin ne obijmav zhodnoyi posadi Prozhivav na svoyij fermi Bukengutfontajn Odnak v 1874 roci jogo bulo obrano chlenom Vikonavchoyi Radi A nevdovzi vin stav vice prezident Transvaalyu Pislya aneksiyi Transvaalyu Velikoyu Britaniyeyu u 1877 roci Kryuger stav liderom ruhu oporu U tomu zh roci vin vidvidav Angliyu vpershe yak lider deputaciyi U 1878 roci vin sformuvav drugu deputaciyu U centri uvagi jogo vizitu v Yevropu buv jogo polit na povitryanij kuli pid chas yakogo pobachiv Parizh z povitrya Persha anglo burska vijna pochalasya v 1880 roci i burski zagoni zdobuli peremogu na gori Madzhuba u 1881 roci Znovu Kryuger vidigrav virishalnu rol v peregovorah z anglijcyami yaka privela do vidnovlennya nezalezhnosti Transvaalyu pid britanskim syuzerenitetom 30 grudnya 1880 r u 55 richnomu vici Kryuger buv obranij prezidentom Transvaalyu Odniyeyu z pershih jogo cilej buv pereglyad 1881 roku ugodi mizh burami i anglijcyami sho zavershila Pershu anglo bursku vijnu Vin znovu viyihav do Velikoyi Britaniyi v 1883 roci dlya vedennya peregovoriv z lordom Derbi Kryuger i jogo soratniki takozh vidvidali z velikimi pochestyami inshi krayini kontinentu zokrema Nimechchinu Belgiyu Niderlandi Franciyu ta Ispaniyu U Nimechchini vin buv prisutnij na imperskomu benketi na yakomu vin buv predstavlenij imperatoru Vilgelma I a takozh dovgo viv rozmovu z Bismarkom U Transvaali vse rizko zminilosya pislya viyavlennya zolota na Vitvatersranda Ce vidkrittya malo dalekosyazhni politichni naslidki i prizvelo do nashestya uitlanderiv z movi afrikaans inozemec interesi yakih zahishada Britaniya Ce zreshtoyu prizvelo do vibuhu novoyi anglo burskoyi vijni i padinnya Transvaalyu Kryuger viznav u svoyih memuarah sho general Zhuber peredbachiv podiyi yaki matimut misce pislya cogo zayavivshi sho zamist togo shob raditi cherez vidkrittya rodovish zolota mi povinni plakati tomu sho skoro nasha zemlya bude prosochena krov yu U 1898 roci Kryuger buv obranij prezidentom uchetverte i vostannye Vignannya11 zhovtnya 1899 spalahnula Druga anglo burska vijna 7 travnya na nastupnogo roku Kryuger buv prisutnij na ostannij sesiyi folksraadu i zalishiv Pretoriyu 29 travnya koli vijska lorda Robertsa uvijshli v misto Protyagom dekilkoh tizhniv vin perebuvav abo u budinku Vaterfal Onder abo u zaliznichnomu vagoni u Mahadodorpi sho u Shidnogo Transvaali teper Mpumalanga U zhovtni vin pokinuv Pivdennu Afriku na gollandskomu vijskovomu korabli Gelderland poslanij niderlandskoyu korolevoyu Vilgelminoyu yaka prosto ignoruvala britansku vijskovo morsku blokadu Pivdennoyi Afriki Jogo druzhina bula duzhe hvora shob viyihati i tomu zalishilasya u Pivdennij Africi Vona pomerla 20 lipnya 1901 r Novim prezidentom bulo obrano Shalka Villema Burgera Kryuger virushiv do Marselya a zvidti do Parizha 1 grudnya 1900 roku vin pribuv u Nimechchinu ale kajzer Vilgelm vidmovivsya jogo bachiti Z Nimechchini vin virushiv do Niderlandiv de zhiv v orendovanih budinkah v Gilfersumi ta Utrehti Takozh zupinyavsya dvichi u Menton Franciya z zhovtnya 1902 r po traven 1903 r i z zhovtnya 1903 r po traven 1904 r 6 do pereyizdu v Klarens Shvejcariya de vin pomer 14 lipnya 1904 r Jogo tilo zabalzamuvav profesor Avgust Roud Spochatku vin buv pohovanij 26 lipnya 1904 r v Gaazi Niderlandi Piznishe za dozvolom britanskogo uryadu 16 grudnya 1904 roku jogo perepohovano 7 na Poli Geroyiv u Pretoriyi Zovnishnij viglyadKryuger buv visokij kremeznoyi staturi cholovik z temno kashtanovim volossyam karimi ochima Koli vin postariv volossya stalo bilim Vin nosiv vusa i borodu koli vin pochav grati pevnu rol v suspilnomu zhitti a v piznishi roki nosiv borodu a vusa buli zgoleni 8 Najchastishe vin buv odyagnenim u chornij frak i cilindr Buduchi zatyatim kurcem nikoli ne rozluchavsya zi svoyeyu lyulkoyu Obraz Kryugera u svoyemu cilindri ta fraku i kurit lyulku buv vikoristanij dlya bilshogo efektu v anglo burskij vijni britanskimi karikaturistami SpadshinaJogo kolishnya rezidenciya u Pretoriyi sogodni ye budinkom muzeyem Kryugera Statuya Polya Kryugera u vlastivomu jomu oficijnomu vbranni prikrashaye Cerkovnu ploshu u Pretoriyi Nacionalnij park Kryugera nazvanij na jogo chest tak yak i moneta Kryugerrand na yakij jogo zobrazheno v profil U 2004 roci vin buv obranij 27 im u teleshou Veliki pivdenno afrikanci provedenogo Pivdenno Afrikanskoyu teleradiomovnoyu kompaniyeyu Sogodni bagato plosh i vulic v Niderlandah nosit im ya Kryugera Kryuger figuruye v kilkoh vidomih hudozhnih kinostrichkah zokrema Dyadko Kryuger Ohm Kruger znyatij u nacistskij Nimechchini Miljoni Kryugera muzichna drama ta inshih PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118778099 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Seal Graham Encyclopedia of Folk Heroes ABC CLIO 2001 347 pages eBook ISBN 978 1576072165 angl DzherelaMartin Meredith Diamonds Gold And War New York Public Affairs 2007 p 74 Maritin Meredith Diamonds Gold and War New York PublicAffairs 75 Martin 76 Martin Meredith Diamonds Gold and War New York Public Affairs 2007 75 18 Sailing Alone Around the World by Joshua Slocum 1900 at www eldritchpress org Louis Changuion Fotobiografie Paul Kruger 1825 1902 Perskor Uitgewery 1973 p 132 to 173 Louis Changuion Fotobiografie Paul Kruger 1825 1902 Perskor Uitgewery 1973 p 182 to 196 Louis Changuion Fotobiografie Paul Kruger 1825 1904 Perskor Uitgewery 1973 p 9 15 Martin Meredith Diamonds Gold and War The British the Boers and the making of South Africa Philadelphia Simon and Schuster UK ltd 2007 p 78 79 a b St Gallen ehrt seit 100 Jahren einen Rassisten Berner Zeitung 3 February 2009 http www bernerzeitung ch schweiz standard St Gallen ehrt seit 100 Jahren einen Rassisten story 14356393 Retrieved 2009 02 03 Furgler und Durrenmatt verdrangen Kruger in German Neue Zurcher Zeitung pp 16 9 June 2009

Дата публікації:
Топ