Шалк Віллем Бургер (Бергер) (*афр. Schalk Willem Burger; 6 вересня 1852 — 5 грудня 1918) — останній президент Південно-Африканської республіки в 1900—1902 роках.
Шалк Віллем Бургер | |
---|---|
англ. Schalk Willem Burger | |
Народився | 6 вересня 1852 d, d, Мпумаланга, ПАР |
Помер | 5 грудня 1918 (66 років) d, d, d, Мпумаланга, ПАР |
Країна | Республіка Трансвааль Трансвааль (колонія) Південно-Африканський Союз |
Діяльність | військовослужбовець, політик |
Посада | Президент Трансвааля |
Військове звання | генерал |
|
Життєпис
Народився у фермерській родині 1852 року в м. Люденбург. Здобув юридичну освіту. Деякий час займався фермерством. Брав участь у першій англо-бурській війні, де відзначився. Потім був учасником кампанії проти південних ндебеле у 1883 році. 1885 року обирається командантом (очільником) підрозділу Люденбург. 1887 року стає членом Фольксраада Південно-Африканської республіки, 1895 року обраний його президентом. 1896 року обирається членом виконавчої ради.
У 1899 році Бургер брав активну участь в Другій англо-бурської війни, маючи звання генерала, звитяживши у битвах під Сайн-Коп і на річці Моддер. Після від'їзду президента Поля Крюгера з Африки 10 вересня 1900 року, обирається тимчасовий президентом Південно-Африканської республіки. Водночас продовжував активну участь в бойових діях.
Під час військової наради в травні 1901 року він виступав за припинення бойових дій, але його пропозиція була рішуче відкунута Мартинінуслом Тьонісом Стейном, президентом Помаранчевої вільної держави .
31 травня 1902 року погодився на підписання Ференігінзького мирного договору, за яким було визнано анексію Трансвааля і Помаранчевої Республіки Великою Британією. Згідно з його положеннями бури визнавали владу останньої, але натомість британці оголошували амністію учасникам бойових дій, обіцяно було надати бурам в майбутньому самоврядування, дозвіл на використання голландської мови в шкільній освіті і судах, зобов'язалися відшкодувати збитки, завдані фермерам діями британських військ.
По завершенні війни відвідав Європу. По поверненню став співзасновником Народної партії, обравшись до парламенту Капської колонії. 1910 року став членом Південноафриканської партії. З 1913 року до своєї смерті був членом сенату. Помер 1918 року в Гедгедахту, поблизу Кругерспос.
Джерела
- Nathan, Manfred (1937). The Voortrekkers of South Africa: From the Earliest Times to the Foundation of the Republics. Gordon and Gotch, ltd.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shalk Villem Burger Berger afr Schalk Willem Burger 6 veresnya 1852 5 grudnya 1918 ostannij prezident Pivdenno Afrikanskoyi respubliki v 1900 1902 rokah Shalk Villem Burgerangl Schalk Willem BurgerNarodivsya6 veresnya 1852 1852 09 06 d d Mpumalanga PARPomer5 grudnya 1918 1918 12 05 66 rokiv d d d Mpumalanga PARKrayina Respublika Transvaal Transvaal koloniya Pivdenno Afrikanskij SoyuzDiyalnistvijskovosluzhbovec politikPosadaPrezident TransvaalyaVijskove zvannyageneral Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u fermerskij rodini 1852 roku v m Lyudenburg Zdobuv yuridichnu osvitu Deyakij chas zajmavsya fermerstvom Brav uchast u pershij anglo burskij vijni de vidznachivsya Potim buv uchasnikom kampaniyi proti pivdennih ndebele u 1883 roci 1885 roku obirayetsya komandantom ochilnikom pidrozdilu Lyudenburg 1887 roku staye chlenom Folksraada Pivdenno Afrikanskoyi respubliki 1895 roku obranij jogo prezidentom 1896 roku obirayetsya chlenom vikonavchoyi radi U 1899 roci Burger brav aktivnu uchast v Drugij anglo burskoyi vijni mayuchi zvannya generala zvityazhivshi u bitvah pid Sajn Kop i na richci Modder Pislya vid yizdu prezidenta Polya Kryugera z Afriki 10 veresnya 1900 roku obirayetsya timchasovij prezidentom Pivdenno Afrikanskoyi respubliki Vodnochas prodovzhuvav aktivnu uchast v bojovih diyah Pid chas vijskovoyi naradi v travni 1901 roku vin vistupav za pripinennya bojovih dij ale jogo propoziciya bula rishuche vidkunuta Martininuslom Tonisom Stejnom prezidentom Pomaranchevoyi vilnoyi derzhavi 31 travnya 1902 roku pogodivsya na pidpisannya Fereniginzkogo mirnogo dogovoru za yakim bulo viznano aneksiyu Transvaalya i Pomaranchevoyi Respubliki Velikoyu Britaniyeyu Zgidno z jogo polozhennyami buri viznavali vladu ostannoyi ale natomist britanci ogoloshuvali amnistiyu uchasnikam bojovih dij obicyano bulo nadati buram v majbutnomu samovryaduvannya dozvil na vikoristannya gollandskoyi movi v shkilnij osviti i sudah zobov yazalisya vidshkoduvati zbitki zavdani fermeram diyami britanskih vijsk Po zavershenni vijni vidvidav Yevropu Po povernennyu stav spivzasnovnikom Narodnoyi partiyi obravshis do parlamentu Kapskoyi koloniyi 1910 roku stav chlenom Pivdennoafrikanskoyi partiyi Z 1913 roku do svoyeyi smerti buv chlenom senatu Pomer 1918 roku v Gedgedahtu poblizu Krugerspos DzherelaNathan Manfred 1937 The Voortrekkers of South Africa From the Earliest Times to the Foundation of the Republics Gordon and Gotch ltd