Кругообіг сірки — біогеохімічний цикл, який описує циркуляцію сірки та її хімічних сполук у біосфері.
Сірка є макроелементом, необхідним для синтезу сульфуровмісних амінокислот (метіоніну і цистеїну), вітаміну В1 й деяких ферментів. У живленні рослин посідає третє місце після нітрогену й фосфору.
Цей цикл включає перетворення, що відбуваються в усіх трьох оболонках — гідро-, літо- й атмосфері. Резервний фонд утворений сіркою осадових порід, мінералів, горючих копалин. Основною доступною формою для перетворень є сульфати й H2S. У вигляді сульфат-іонів сірку поглинають рослини й фіксують його у складі органічних речовин. Через рослинну їжу сірка потрапляє до тварин.
Основні біотичні перетворення здійснюються бактеріями: хемосинтезуючі аеробні сіркобактерії і фотосинтезуючі анаеробні пурпурові сіркобактерії використовують сірководень як джерело Гідрогену, сульфатовідновлювальні бактерії перетворюють сполуки сірки на сульфати (знову використовуються рослинами) або H2S (надходить в атмосферу). Сірководень й газуваті оксиди сірки в атмосфері зазнають абіотичних перетворень з утворенням сульфатів, які з опадами потрапляють у ґрунт і океан.
Отже, осадові біогеохімічні цикли з резервним фондом у літосфері є менш досконалими через невеликий обмінний фонд речовин у літосфері, що й визначає їхній невисокий ступінь саморегуляції.
Джерела
- Lyons, T.W., Gellatly, A.M., McGoldrick, P.J., and Kah, L.C., 2006, Proterozoic sedimentary exhalative (SEDEX) deposits and links to evolving global ocean chemistry, in Kesler, S.E., and Ohmoto, H., eds., Evolution of Early Earth's Atmosphere, Hydrosphere, and Biosphere—Constraints from Ore Deposits: Geological Society of America Memoir 198, p. 169–184
- Phamn, M., Müller, J.-F., Brasseur,G.P., Granier, C., Megie, G., 1996, a 3D study of the global sulphur cycle:contributions of anthropogenic and biogenic sources: Atmospheric Environment, vol. 30, n. 10/11, p. 1815–1822
- Reheis, M.C., and Kihl, R., 1995, Dust deposition in southern Nevada and California, 1984-1989: Relations to climate, source area, and source lithology: Journal of Geophysical Research, vol. 100, p. 8893-8918
- Schidlowski, M., Hayes, J.M., Kaplan, I.R., 1983, Isotopic inferences of ancient biochemistries: carbon sulfur, hydrogen, and nitrogen: p. 149-186 in J.W. Schopf (ed.), Earth's Earliest Biosphere. Princeton University Press, Princeton, New Jersey.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krugoobig sirki biogeohimichnij cikl yakij opisuye cirkulyaciyu sirki ta yiyi himichnih spoluk u biosferi Krugoobig sirki Sirka ye makroelementom neobhidnim dlya sintezu sulfurovmisnih aminokislot metioninu i cisteyinu vitaminu V1 j deyakih fermentiv U zhivlenni roslin posidaye tretye misce pislya nitrogenu j fosforu Cej cikl vklyuchaye peretvorennya sho vidbuvayutsya v usih troh obolonkah gidro lito j atmosferi Rezervnij fond utvorenij sirkoyu osadovih porid mineraliv goryuchih kopalin Osnovnoyu dostupnoyu formoyu dlya peretvoren ye sulfati j H2S U viglyadi sulfat ioniv sirku poglinayut roslini j fiksuyut jogo u skladi organichnih rechovin Cherez roslinnu yizhu sirka potraplyaye do tvarin Osnovni biotichni peretvorennya zdijsnyuyutsya bakteriyami hemosintezuyuchi aerobni sirkobakteriyi i fotosintezuyuchi anaerobni purpurovi sirkobakteriyi vikoristovuyut sirkovoden yak dzherelo Gidrogenu sulfatovidnovlyuvalni bakteriyi peretvoryuyut spoluki sirki na sulfati znovu vikoristovuyutsya roslinami abo H2S nadhodit v atmosferu Sirkovoden j gazuvati oksidi sirki v atmosferi zaznayut abiotichnih peretvoren z utvorennyam sulfativ yaki z opadami potraplyayut u grunt i okean Otzhe osadovi biogeohimichni cikli z rezervnim fondom u litosferi ye mensh doskonalimi cherez nevelikij obminnij fond rechovin u litosferi sho j viznachaye yihnij nevisokij stupin samoregulyaciyi DzherelaLyons T W Gellatly A M McGoldrick P J and Kah L C 2006 Proterozoic sedimentary exhalative SEDEX deposits and links to evolving global ocean chemistry in Kesler S E and Ohmoto H eds Evolution of Early Earth s Atmosphere Hydrosphere and Biosphere Constraints from Ore Deposits Geological Society of America Memoir 198 p 169 184 Phamn M Muller J F Brasseur G P Granier C Megie G 1996 a 3D study of the global sulphur cycle contributions of anthropogenic and biogenic sources Atmospheric Environment vol 30 n 10 11 p 1815 1822 Reheis M C and Kihl R 1995 Dust deposition in southern Nevada and California 1984 1989 Relations to climate source area and source lithology Journal of Geophysical Research vol 100 p 8893 8918 Schidlowski M Hayes J M Kaplan I R 1983 Isotopic inferences of ancient biochemistries carbon sulfur hydrogen and nitrogen p 149 186 in J W Schopf ed Earth s Earliest Biosphere Princeton University Press Princeton New Jersey