Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кролевецька фабрика «Художнє ткацтво» — підприємство української текстильної промисловості, колишній провідний виробник художніх декоративно-тканих штучних виробів та тканин.
| Тип | фабрика |
|---|---|
| Галузь | легка промисловість |
| Спеціалізація | ткацтво |
| Засновано | 1922 |
| Штаб-квартира |  Україна, Сумська область, м. Кролевець |
| Нагороди |  |
Профіль підприємства
Профіль підприємства — виробництво художніх декоративно-тканих штучних виробів та тканин. Це рушники, покривала, доріжки, портьєри, тканини інтер'єрного призначення, панно, накидки на меблі, плахтові тканини, наволочки, купонні тканини для вбрання, диванні наволочки, серветки, постільна білизна, махрові вироби, скатертини. Славнозвісні рушники побували на багатьох міжнародних ярмарках — виставках, зокрема, у Загребі, Флоренції, Нью-Йорку, Монреалі, Торонто, Осаці, Лейпцигу, Брюсселі, Сіднеї. Найкращі зразки виробів експонуються і зберігаються в Сумському обласному художньому музеї, Національному музеї декоративного мистецтва України, Львівському Музеї етнографії та художнього промислу та ін. На фабриці є кімната-музей, в якій зберігаються вироби майстрів далекого минулого.
Історія
Історія фабрики бере свій початок з 1922 року, коли ткачі-надомники об'єдналися в артіль декоративно-художнього мистецтва «Відродження», головою обрали А. Є. Яценка. На семи вулицях міста розмістили виробничі цехи та майстерні. Вступали до артілі кролевчани зі своїми верстатами. У 1923 році було 35 ткачів, у 1924 — 600, а у 1926 вже 2000 чоловік.
1936 року на Міжнародній виставці прикладного мистецтва у Парижі кролевецький рушник був відзначений золотою медаллю.
У 1939 році артіль виробила продукції на 6,2 млн. крб. 160 чоловік включилися у знаменитий стаханівський рух. Відомими ткалями-стаханівками були О. Л. Демченко та М. І. Гайова, які перевиконували виробничі завдання на 200—300%.
У роки Другої світової війни в артілі виготовляли невеликі за розміром, без орнаменту рушники для бійців Радянської армії.
Вже у 1944 році запрацював один із цехів артілі. У 1950 році випуск продукції досяг довоєнного рівня.
З 1960 року артіль стала іменуватися «Фабрика художнього ткацтва».
1966 року майстриня фабрики Є. А. Коноваленко була нагороджена орденом Леніна.
Найбільшого розквіту досягла фабрика, коли очолював її А. Е. Брагинський. У 70-х роках Кролевець був одним з провідних центрів візерункового ткацтва в Україні. Продукція експонувалася до 50 країн світу. Саме тоді указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 лютого 1976 року Кролевецька фабрика художнього ткацтва була нагороджена орденом «Знак Пошани», 26 працівників підприємства нагороджено орденами і медалями, В. І. Рекусі присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
У 1982 році фабрикою було випущено продукції на суму 5330 тис. крб. 1983 року чисельність працівників підприємства складала 944 чол..
Головним художником фабрики у 1961—1985 рр. був заслужений художник України Іван Петрович Дудар (1921—2007).
У 1987 році колектив фабрики освоїв випуск нової продукції — махрових виробів. Махрові рушники різних розмірів, серветки, простирадла користувалися неабияким попитом.
З 90-х років минулого століття для фабрики, продукція якої була знана в багатьох країнах світу, настали нелегкі часи. Втративши збут у складних умовах ринку, який тільки зароджувався, кролевецька фабрика художнього ткацтва повільно зупиняла свою роботу. Почався спад виробництва, скорочення асортименту, скоротилась і кількість працюючих.
У 1996 році фабрика працювала лише три місяці. На той час підприємство мало 100 тис. боргів, трирічну заборгованість по зарплаті, значні борги перед бюджетом та Пенсійним фондом. У 1997 році завдяки ентузіазму та ініціативності керівництва та провідних фахівців підприємства було освоєно випуск нової продукції — квітчастих рушників та простирадл, поступово зростали обсяги виробництва.
Але на роботі фабрики істотно позначилась постанова Кабінету Міністрів України «Про приватизацію державних підприємств», у лютому 2001 року почався процес приватизації. Підприємство знову зазнало збитків. З 2001 року фабрика мала назву — відкрите акціонерне товариство «Кролевецька фабрика „Художнє ткацтво“».
Тривалий час підприємство очолювала (1997—2006, 2008—2011), під керівництвом якої обсяги виробництва 1999–2000 рр. зросли до 100 тис. грн. щомісяця.
В 2001 році головний художник фабрики, член Спілки майстрів народного мистецтва України нагороджена орденом «За заслуги» III ступеня, Голові правління ВАТ Г. Нижник присвоєно почесне звання «Заслужений працівник промисловості України».
У 2002 році фабрика перебувала у стадії приватизації та реконструкції. У жорстких умовах ринкових відносин адміністрації підприємства довелось піти на значне скорочення штату підприємства. З 2007 року збанкрутіла ткацька фабрика стояла пусткою.
Щоб не втратити вікові надбання кролевецьких майстрів, та на виконання інвестиційного проекту «Відродження Кролевецького рушника — оберега національної культури» у 2008 році Кролевецькою районною радою на місці фабрики було створено комунальне підприємство «Кролевецьке художнє ткацтво».
2018 року колишня ткацька фабрика стала одним з виробничих підприємств національного лідера в текстильній галузі України — Концерну «Ярослав» .
Див. також
Примітки
- Василевська Є. Є. Кролевецький рушник / Є. Є. Василевська. — Харків : Прапор, 1972. — С. 22.
- Мормоль Л. Кролевецький рушник / Любов Мормоль // Культура і життя. — 2002. — № 47 (25 груд). — С. 2 : фот. — (З нагоди 80-річчя від дня заснування фабрики).
- Народні художні промисли УРСР : довідник. — Київ : Наукова думка, 1986. — С. 132.
- У Кролевці відбулося офіційне відкриття швейної фабрики концерну «Ярослав». 05453: сайт Кролевця. 16 грудня 2018. Процитовано 2 січня 2024.
- Вертіль, Олександр (10 січня 2019). Кролевець відроджує текстильну славу. Урядовий кур'єр. Процитовано 2 січня 2024.
Джерела
- Кролевецькі рушники: З історії художнього ткацтва на Кролевеччині / упоряд. С. М. Малиношевська. — Кролевець ; Лебедин : Зартий ; Білий лебідь, 2002. — 59 с. : іл.
- Карась А. Нові відомості про роботу Кролевецької ткацької артілі за часів війни (1941—1945) // Карась А. З історії Сумщини. — Київ, 2006. — С. 80—88 : фот.
- «І на тім рушникові...»: (до 90-річчя заснування Кролевецької фабрики художнього ткацтва) : історико-бібліографічний нарис / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Г. М. Романенко. — Суми, 2012. — 26 с.
Посилання
Кролевецьке художнє ткацтво / Т. В. Угненко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-198
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krolevecka fabrika Hudozhnye tkactvo pidpriyemstvo ukrayinskoyi tekstilnoyi pro mislovosti kolishnij providnij virobnik hudozhnih dekorativno tkanih shtuchnih virobiv ta tkanin Krolevecka fabrika Hudozhnye tkactvo Tip fabrikaGaluz legka promislovistSpecializaciya tkactvoZasnovano 1922Shtab kvartira Ukrayina Sumska oblast m KrolevecNagorodiProfil pidpriyemstvaProfil pidpriyemstva virobnictvo hudozhnih dekorativno tkanih shtuchnih virobiv ta tkanin Ce rushniki pokrivala dorizhki portyeri tkanini inter yernogo priznachennya panno nakidki na mebli plahtovi tkanini navolochki kuponni tkanini dlya vbrannya divanni navolochki servetki postilna bilizna mahrovi virobi skatertini Slavnozvisni rushniki pobuvali na bagatoh mizhnarodnih yarmarkah vistavkah zokrema u Zagrebi Florenciyi Nyu Jorku Monreali Toronto Osaci Lejpcigu Bryusseli Sidneyi Najkrashi zrazki virobiv eksponuyutsya i zberigayutsya v Sumskomu oblasnomu hudozhnomu muzeyi Nacionalnomu muzeyi dekorativnogo mistectva Ukrayini Lvivskomu Muzeyi etnografiyi ta hudozhnogo promislu ta in Na fabrici ye kimnata muzej v yakij zberigayutsya virobi majstriv dalekogo minulogo IstoriyaTkackij verstat eksponat muzeyu Istoriya fabriki bere svij pochatok z 1922 roku koli tkachi nadomniki ob yednalisya v artil dekorativno hudozhnogo mistectva Vidrodzhennya golovoyu obrali A Ye Yacenka Na semi vulicyah mista rozmistili virobnichi cehi ta majsterni Vstupali do artili krolevchani zi svoyimi verstatami U 1923 roci bulo 35 tkachiv u 1924 600 a u 1926 vzhe 2000 cholovik 1936 roku na Mizhnarodnij vistavci prikladnogo mistectva u Parizhi kroleveckij rushnik buv vidznachenij zolotoyu medallyu U 1939 roci artil virobila produkciyi na 6 2 mln krb 160 cholovik vklyuchilisya u znamenitij stahanivskij ruh Vidomimi tkalyami stahanivkami buli O L Demchenko ta M I Gajova yaki perevikonuvali virobnichi zavdannya na 200 300 U roki Drugoyi svitovoyi vijni v artili vigotovlyali neveliki za rozmirom bez ornamentu rushniki dlya bijciv Radyanskoyi armiyi Vzhe u 1944 roci zapracyuvav odin iz cehiv artili U 1950 roci vipusk produkciyi dosyag dovoyennogo rivnya Z 1960 roku artil stala imenuvatisya Fabrika hudozhnogo tkactva 1966 roku majstrinya fabriki Ye A Konovalenko bula nagorodzhena ordenom Lenina Najbilshogo rozkvitu dosyagla fabrika koli ocholyuvav yiyi A E Braginskij U 70 h rokah Krolevec buv odnim z providnih centriv vizerunkovogo tkactva v Ukrayini Produkciya eksponuvalasya do 50 krayin svitu Same todi ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 lyutogo 1976 roku Krolevecka fabrika hudozhnogo tkactva bula nagorodzhena ordenom Znak Poshani 26 pracivnikiv pidpriyemstva nagorodzheno ordenami i medalyami V I Rekusi prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci U 1982 roci fabrikoyu bulo vipusheno produkciyi na sumu 5330 tis krb 1983 roku chiselnist pracivnikiv pidpriyemstva skladala 944 chol Golovnim hudozhnikom fabriki u 1961 1985 rr buv zasluzhenij hudozhnik Ukrayini Ivan Petrovich Dudar 1921 2007 U 1987 roci kolektiv fabriki osvoyiv vipusk novoyi produkciyi mahrovih virobiv Mahrovi rushniki riznih rozmiriv servetki prostiradla koristuvalisya neabiyakim popitom Z 90 h rokiv minulogo stolittya dlya fabriki produkciya yakoyi bula znana v bagatoh krayinah svitu nastali nelegki chasi Vtrativshi zbut u skladnih umovah rinku yakij tilki zarodzhuvavsya krolevecka fabrika hudozhnogo tkactva povilno zupinyala svoyu robotu Pochavsya spad virobnictva skorochennya asortimentu skorotilas i kilkist pracyuyuchih U 1996 roci fabrika pracyuvala lishe tri misyaci Na toj chas pidpriyemstvo malo 100 tis borgiv tririchnu zaborgovanist po zarplati znachni borgi pered byudzhetom ta Pensijnim fondom U 1997 roci zavdyaki entuziazmu ta iniciativnosti kerivnictva ta providnih fahivciv pidpriyemstva bulo osvoyeno vipusk novoyi produkciyi kvitchastih rushnikiv ta prostiradl postupovo zrostali obsyagi virobnictva Ale na roboti fabriki istotno poznachilas postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini Pro privatizaciyu derzhavnih pidpriyemstv u lyutomu 2001 roku pochavsya proces privatizaciyi Pidpriyemstvo znovu zaznalo zbitkiv Z 2001 roku fabrika mala nazvu vidkrite akcionerne tovaristvo Krolevecka fabrika Hudozhnye tkactvo Trivalij chas pidpriyemstvo ocholyuvala 1997 2006 2008 2011 pid kerivnictvom yakoyi obsyagi virobnictva 1999 2000 rr zrosli do 100 tis grn shomisyacya V 2001 roci golovnij hudozhnik fabriki chlen Spilki majstriv narodnogo mistectva Ukrayini nagorodzhena ordenom Za zaslugi III stupenya Golovi pravlinnya VAT G Nizhnik prisvoyeno pochesne zvannya Zasluzhenij pracivnik promislovosti Ukrayini U 2002 roci fabrika perebuvala u stadiyi privatizaciyi ta rekonstrukciyi U zhorstkih umovah rinkovih vidnosin administraciyi pidpriyemstva dovelos piti na znachne skorochennya shtatu pidpriyemstva Z 2007 roku zbankrutila tkacka fabrika stoyala pustkoyu Shob ne vtratiti vikovi nadbannya kroleveckih majstriv ta na vikonannya investicijnogo proektu Vidrodzhennya Kroleveckogo rushnika oberega nacionalnoyi kulturi u 2008 roci Kroleveckoyu rajonnoyu radoyu na misci fabriki bulo stvoreno komunalne pidpriyemstvo Krolevecke hudozhnye tkactvo 2018 roku kolishnya tkacka fabrika stala odnim z virobnichih pidpriyemstv nacionalnogo lidera v tekstilnij galuzi Ukrayini Koncernu Yaroslav Div takozhKrolevecke pereborne tkactvo Dudar Ivan PetrovichPrimitkiVasilevska Ye Ye Kroleveckij rushnik Ye Ye Vasilevska Harkiv Prapor 1972 S 22 Mormol L Kroleveckij rushnik Lyubov Mormol Kultura i zhittya 2002 47 25 grud S 2 fot Z nagodi 80 richchya vid dnya zasnuvannya fabriki Narodni hudozhni promisli URSR dovidnik Kiyiv Naukova dumka 1986 S 132 U Krolevci vidbulosya oficijne vidkrittya shvejnoyi fabriki koncernu Yaroslav 05453 sajt Krolevcya 16 grudnya 2018 Procitovano 2 sichnya 2024 Vertil Oleksandr 10 sichnya 2019 Krolevec vidrodzhuye tekstilnu slavu Uryadovij kur yer Procitovano 2 sichnya 2024 DzherelaKrolevecki rushniki Z istoriyi hudozhnogo tkactva na Krolevechchini uporyad S M Malinoshevska Krolevec Lebedin Zartij Bilij lebid 2002 59 s il Karas A Novi vidomosti pro robotu Kroleveckoyi tkackoyi artili za chasiv vijni 1941 1945 Karas A Z istoriyi Sumshini Kiyiv 2006 S 80 88 fot I na tim rushnikovi do 90 richchya zasnuvannya Kroleveckoyi fabriki hudozhnogo tkactva istoriko bibliografichnij naris Sumska obl univers nauk b ka uklad G M Romanenko Sumi 2012 26 s PosilannyaKrolevecke hudozhnye tkactvo T V Ugnenko Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Elektronnij resurs redkol I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 Rezhim dostupu https esu com ua article 198