Криве озеро

Криве Озеро — селище в Україні, у Первомайському районі Миколаївської області. Адміністративний центр Кривоозерської селищної громади. Розташоване на лівому березі річки Кодима.

селище Криве Озеро
Вулиця Селища Вулиця Селища
Країна	Україна
Область	Миколаївська область
Район	Первомайський район
Громада	Кривоозерська селищна громада
Основні дані
Засновано	1762
Перша згадка	1650, 1762
Статус	із 2024 року
Площа	8.48 км²
Населення	▼ 7262 (01.01.2022)
Густота	938.44 осіб/км²;
Поштовий індекс	55101
Телефонний код	+380 5133
Географічні координати	47°56′43″ пн. ш. 30°19′47″ сх. д. / 47.94528° пн. ш. 30.32972° сх. д. / 47.94528; 30.32972Координати: 47°56′43″ пн. ш. 30°19′47″ сх. д. / 47.94528° пн. ш. 30.32972° сх. д. / 47.94528; 30.32972
Водойма	річки: Кодима, Гедзилів Яр, Мазурів Яр
Відстань
Найближча залізнична станція:	Любашівка
До станції:	14 км
До обл. центру:
- фізична:	215 км
- автошляхами:	230 км
Селищна влада
Адреса	55100, Миколаївська обл., Первомайський р-н, смт Криве Озеро, вул. 1 Травня, 15
Карта
Криве Озеро
Криве Озеро
Криве Озеро у Вікісховищі

Географія

У селищі річечка Мазурів Яр впадає у Гедзилів Яр, ліву притоку річки Кодими.

Історія

Назва

Місцевість, де розміщене Криве Озеро, була полем постійних боїв та кривавих сутичок. Козакам весь час доводилось пильно слідкувати за степом, за появою в ньому татар, які загрожували населенню. Для того, щоб заздалегідь побачити небезпеку і приготуватися, козаки далеко в степу ставили передові пости, які з могил (пункти нагляди за рухом татар), із вишок калантарів слідкували за появою татарської орди і давали сигнал димом про наступ небезпеки.

За переказами у XVI столітті відбулася кривава битва козаків з татарами. Загинуло дуже багато народу. Цілі криваві озера утворились від такого побоїща, тому це місце назвали Криваві озера, а далі — Криве Озеро. У легенді, імовірно, описується битва козацького полковника Семена Палія й ногайських татар, що йшли на Київ^[], яка дістала назву Кодимської. В Кодимській битві брали участь Фастівський і Переяславський полки, битва тривала два дні, з татаського боку загинуло біля чотирьох тисяч осіб, були втрати і серед козаків. Кодимську битву описано в другому томі «Літопису Самійла Величка».

Козацька доба

Населений пункт з назвою Криве існував щонайменше з 1650 року. На «Спеціальній карті» Гійома де Боплана, виданої того року, на території між Бугом і Кодимою містяться зображення поселень та річок (урочищ), які відповідають сучасним населеним пунктам Кривоозерщини — Krywe (смт. Криве Озеро), Bereski (с. Берізки), річка Onyskova Stinka (с. Ониськове), річка Krasnenky (с. Красненьке). Це населені пункти Речі Посполитої. Більшість експертів висловлються вважати рік видання карти роком заснування Кривого Озера.

1762 року було засновано поселення Криве Озеро на правому березі річки Кодими, який контролювався Османською імперією. Виникло воно на перетині важливих торгових чумацьких шляхів з Польщі в Крим, з Молдови й пониззя Дунаю — у Київ і Чигирин. Тому першими будівлями тут були корчма з постоялим двором. Вже у 1764 році селище налічувало 40 хат.

У 1792—1794 роках в селищі збудовано церкву на честь Святої Великомучениці Параскеви.

У 1796 році у селищі було затримано фальшивомонетника цигана Івана Золотаря, що відливав із олова у таємному підвалі в сінях свого будинку російські та турецькі гроші.

Рапорт Вознесенської нижньої розправи про затримання у Кривому Озері цигана фальшивомонетника. 1796 рік.

Затверджено містечком за Указом Подільського Губернського Правління 27 червня 1804 р.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7836 осіб (3829 чоловічої статі та 4007 — жіночої), з яких 1928 православної і 5478 — іудейської віри..

Радянський період

У 1951 році в селище було переселено жителів сіл Скородне та Лютовища Нижньо-Устріцького району Дрогобицької області.

11 грудня 1970 року Кривоозерську і Кривоозерську Другу сільради об'єднано в одну Кривоозерську сільраду з центром в селі Криве Озеро з віднесенням його до статусу смт.

Сучасність

Станом на 2014 рік у Кривому Озері є релігійні храми таких конфесій, як православ'я (Церква Святої Параскеви (1818) і Церква Різдва Богородиці (1824), католицизму (Костьол Святого Людвіка (1819) і молитовний дім протестантського релігійного руху (Адвентистів сьомого дня).

В Кривому Озері є відомий на всю Україну Кривоозерський базар, на який з'їжджаються жителі Миколаївщини, Одещини, Кіровоградщини та інших областей.

Певного розголосу поселення отримало у зв'язку з подією 24 серпня 2016 року, коли під час затримання співробітниками місцевого відділку поліції помер О. Цукерман. Згідно із судово-медичною експертизою, причиною смерті стала «гостра внутрішня кровотеча, травматичне ураження серця». В тілі загиблого виявлено як мінімум 4 вогнепальні поранення, імовірно з травматичного пістолета. Для з'ясування обставин було затримано 6 співробітників поліції.

Населення

• 1849 — 456 дворів
• 1858 — 3472
• 1885/88 — 1087 (з передмістями 3989)
• 1893 — 3989
• 1897 — 7836
• 1905 — 10 263
• 1923 — 4130
• 1926 — 4174
• 1931 — 3698
• 1939 — 9091

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	8265	96.95%
російська	178	2.09%
вірменська	29	0.34%
румунська	22	0.26%
білоруська	8	0.09%
єврейська	6	0.07%
болгарська	5	0.06%
угорська	3	0.04%
гагаузька	1	0.01%
інші/не вказали	8	0.09%
Усього	8525	100%

Відомі люди

• Кадомцева Лариса Олександрівна — український мовознавець.
• Люшенко Микола Миколайович (1986—2014) — прапорщик резерву Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Пасхавер Йосип Саулович — радянський економіст.
• (Швець Сергій Іванович) — козак 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
• Ладиженський Олександр Васильович (1978—2014) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також

• Радянсько-польський обмін ділянками територій (1951)

Примітки

1. Криве Озеро — на межі держав, губерній та сторіч / Олексій Мірошниченко. — 2019. — 2 вересня. — Дата звернення: 05.09.2019.
2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
3. Панков, В. (2007). Легенди та перекази Південного Прибужжя // Криве Озеро. Миколаїв: Іліон. с. 134. ISBN .
4. Щукін, В. В., ред. (2001). Козацькі поселення на Миколаївщині. Історія та легенди. Миколаїв: Можливості Кіммерії. с. 33. ISBN .
5. . Кривоозерська селищна рада - вітаємо на офіційному веб-сайті (ru-RU) . Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
6. Інгульський степ. Збірник [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2018. — 456 с.
7. Державний архів Миколаївської обл. Фонд 450. Вознесенська палата кримінального суду. Опис 1. Справа 2. Рапорт Вознесенської верхньої розправи в перший департамент з пересиланням про колодника Василя Золотаря. Рік 1796. Арк. 8 зворот.
8. Городские поселения в Российской империи. — Т. 4: Подольская губерния, Полтавская губерния, <…> Таврическая губерния и Керчь-Еникольское градоначальство. — СПб, 1864. — 792 с.
9. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 163. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
10. Рішення Миколаївського облвиконкому № 818 від 11.12.1970 // Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1971 — № 1 — с. 22.
11. . Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
12. . Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
13. Всесоюзная перепись населения 1926 года: в 56 т. — М.: ЦСУ Союза ССР, 1928—1935. — Т. XIII. — с. 7.
14. Всесоюзная перепись населения 1939 г. Численность сельского населения СССР по районам, крупным селам и сельским населенным пунктам — районным центрам // demoscope.ru/weekly
15. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

• Krzywe-jezioro, mko, pow. bałcki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 805. (пол.) — S. 805. (пол.)
• О. Росохацький Надкодимщина поділ подільської землі. Етно-історичний нарис. 22.06-16.10.1941 року Одеський історико-краєзнавчий музей.

Посилання

• (рос.)
• Облікова картка^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Історична довідка по району [ 4 квітня 2007 у Wayback Machine.]
• Загальний перелік сіл/сільрад та колгоспів Української СРР, занесених на чорну дошку в 1932–1933 роках