Красноста́вці — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Красноставці | |
---|---|
Церква Святих Косми і Даміана | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Чемеровецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA68020290230029312 |
Основні дані | |
Засноване | 1565 |
Населення | 1149 |
Площа | 2,66 км² |
Густота населення | 431,95 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31666 |
Телефонний код | +380 3859 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°47′50″ пн. ш. 26°23′53″ сх. д. / 48.79722° пн. ш. 26.39806° сх. д.Координати: 48°47′50″ пн. ш. 26°23′53″ сх. д. / 48.79722° пн. ш. 26.39806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 203 м |
Водойми | Жванчик |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 |
Карта | |
Красноставці | |
Красноставці | |
Мапа | |
Красноставці у Вікісховищі |
Географія
Подільське село Красноставці розкинулось на південному заході України, за 20 кілометрів від Кам’янця-Подільського. Селом тече річка Жванчик. Біля села проходить автошлях регіонального значення Р48 Кам'янець-Подільський — Сатанів.
Клімат
Красноставці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою.
Історія
Перша згадка про поселення в 1565 році.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
22 червня 2023 року рішенням №230 Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.
Населення
Населення становить 1149 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,87% |
російська | 1,04% |
інші/не визначилися | 0,09% |
Найвідоміші уродженці
- Шреєр-Ткаченко Онисія Яківна (1905—1985) — український музикознавець, музичний педагог.
- Головатюк Олександр Давидович (1922) — Герой Радянського Союзу, Звання було присвоєно 22 лютого 1944 року.
- Фаль Галина Петрівна — депутат Верховної Ради УРСР 8-9-го скликання.
- Головко Микола Арсентійович — українській аграрій.
- Головатюк Роман Юрійович — заслужений майстер спорту.
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Світлини
- Стара кам'яна дорога з Кочубієва до Красноставців
- Церква Святих Косми і Даміана
- Школа
- Центральна вулиця
- Старий дерев'яний млин на річці Жванчик
- Річка Жванчик біля села
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.
Примітки
- ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
Посилання
- Погода в селі Красноставці [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Krasnostavci Krasnosta vci selo v Ukrayini u Chemeroveckij selishnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo KrasnostavciCerkva Svyatih Kosmi i DamianaCerkva Svyatih Kosmi i DamianaKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Chemerovecka selishna gromadaKod KATOTTG UA68020290230029312Osnovni daniZasnovane 1565Naselennya 1149Plosha 2 66 km Gustota naselennya 431 95 osib km Poshtovij indeks 31666Telefonnij kod 380 3859Geografichni daniGeografichni koordinati 48 47 50 pn sh 26 23 53 sh d 48 79722 pn sh 26 39806 sh d 48 79722 26 39806 Koordinati 48 47 50 pn sh 26 23 53 sh d 48 79722 pn sh 26 39806 sh d 48 79722 26 39806Serednya visota nad rivnem morya 203 mVodojmi ZhvanchikMisceva vladaAdresa radi 31600 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n smt Chemerivci vul Centralna 40KartaKrasnostavciKrasnostavciMapa Krasnostavci u VikishovishiGeografiyaPodilske selo Krasnostavci rozkinulos na pivdennomu zahodi Ukrayini za 20 kilometriv vid Kam yancya Podilskogo Selom teche richka Zhvanchik Bilya sela prohodit avtoshlyah regionalnogo znachennya R48 Kam yanec Podilskij Sataniv Klimat Krasnostavci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu IstoriyaNacionalnij bank represovanihSpisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Persha zgadka pro poselennya v 1565 roci Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 15 veresnya 2016 roku shlyahom ob yednannya silskih teritorialnih gromad selo uvijshlo do skladu Chemeroveckoyi selishnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Chemeroveckogo rajonu pislya likvidaciyi uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu 22 chervnya 2023 roku rishennyam 230 Nacionalnoyi komisiyi zi standartiv derzhavnoyi movi vidneseno do spisku naselenih punktiv yaki mozhut ne vidpovidati leksichnim normam ukrayinskoyi movi zokrema stosuvatisya rosijskoyi imperskoyi chi kolonialnoyi politiki Gromadi rekomendovano obgruntuvati docilnist zberezhennya potochnoyi nazvi abo zaproponuvati novu nazvu v ustanovlenomu zakonodavstvom poryadku NaselennyaNaselennya stanovit 1149 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 87 rosijska 1 04 inshi ne viznachilisya 0 09 Najvidomishi urodzhenciShreyer Tkachenko Onisiya Yakivna 1905 1985 ukrayinskij muzikoznavec muzichnij pedagog Golovatyuk Oleksandr Davidovich 1922 Geroj Radyanskogo Soyuzu Zvannya bulo prisvoyeno 22 lyutogo 1944 roku Fal Galina Petrivna deputat Verhovnoyi Radi URSR 8 9 go sklikannya Golovko Mikola Arsentijovich ukrayinskij agrarij Golovatyuk Roman Yurijovich zasluzhenij majster sportu Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri SvitliniStara kam yana doroga z Kochubiyeva do Krasnostavciv Cerkva Svyatih Kosmi i Damiana Shkola Centralna vulicya Starij derev yanij mlin na richci Zhvanchik Richka Zhvanchik bilya selaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi vladi PrimitkiVVRU 2017 4 stor 92 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 27 chervnya 2023 Procitovano 27 chervnya 2023 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Krasnostavci 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi