Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кра́йнинське герцогство або Крайна (словен. Vojvodina Kranjska, нім. Herzogtum Krain), також Карніольське герцогство (лат. Ducatus Carnioliae) — адміністративна одиниця Священної Римської імперії і Габсбурзької монархії 1364-1918 рр. Столиця Любляна. Герцогство мало площу 9990 км ², населення 510,000 осіб.
| Крайнинське герцогство словен. Vojvodina Kranjska нім. Herzogtum Krain лат. Ducatus Carnioliae | |||||||||||
| Держава Священної Римської імперії, Кронланд цислейтанської Австрійської імперії | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Любляна | ||||||||||
| Форма правління | Герцогство | ||||||||||
| Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||
| - | 1335 | ||||||||||
| - збільшено статусу до герцогства | 1364 | ||||||||||
| - Об'єднано в Австрійський округ | 1512 | ||||||||||
| - Утворення Іллірійських провінцій | 1809 | ||||||||||
| - Відновлення у складі Австрійської імперії | 1815 | ||||||||||
| - Частина Держави Словенців, Хорватів і Сербів | 1918 | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Історія
Латинська назва Крайни, Carniola, походить від назви корінного населення її південно-західної частини — карнів. Після приходу до верхнього басейну Сави племен словенів у VI столітті ця територія стала у першій половині VII століття частиною слов'янської імперії Само. У 748 році територія, після війн з Баварськими та Фріульським герцогами та аварами, була захоплена франками. Це започаткувало християнізацію та германізацію регіону, а спадкові словенські князі були заміщені франкськими намісниками.
У 952 році словенські землі увійшли до складу великого Каринтійського герцогства (Карантанія) у складі Священної Римської імперії. Пізніше, у X—XI століттях, Карніола та Штирія відкололися від Карантанії, утворивши самостійні марки.
У 1077 році влада над Карніольською маркою зі столицею в місті Крайн (словен. Krajnj, нім. Krainburg) була дарована імператором Генріхом IV аквілейському патріарху. У складі патріархату територія Крайни була розширена рахунок приєднання частини сусідніх земель, із якими разом вона носила найменування Carniola et Marchia (пізніше знову урізане до Carniola). Крайна по черзі переходила у ленне володіння герцогів Каринтійських та Меранських; лени каринтійських герцогів пізніше були успадковані графами Ортенбурзькими.
У 1233 р. імператор віддав Крайну в ленне володіння Фрідріху II Австрійському, в 1245 р. оголосив себе герцогом Крайнинським. Після смерті Фрідріха II в 1246 р. Крайну опанував Ульріх III, герцог Каринтійський, мабуть, за згодою Аквілейського патріарха. Значення останнього в Крайні скоро стало падати, і Ульріх почав розпоряджатися цілком самостійно. Спадкоємцем своїм він призначив в 1268 році короля чеського Отакара II, проте в 1278 році той зазнав поразки від Рудольфа Габсбурга, який захопив після цієї перемоги Штирію, а через чотири роки й Австрію.
У складі держави Габсбургів (1335-1809)
У 1335 р. імператор Людовік IV дарував землі Каринтії і Карніоли дому Габсбургів, чиїм володінням вони залишалися після цього до початку XX століття (з перервою в 1809-1813 рр.). 1364 р. австрійський герцог Рудольф IV вже титулувався «герцогом Крайнинським».
Після смерті герцога Генріха Богемського в 1335 році без спадкоємця чоловічої статі, відповідно до умов договору 1282 р. між Мейнхардом II Горицьким-Тірольським і Альбрехтом I Габсбургом, Каринтія та Крайна перейшли під владу герцогів Австрії, попри опір Яна Люксембурзького. Дочці Генріха Маргариті вдалося зберегти за собою лише Тірольське графство. Син Альбрехта I, Рудольф IV привласнив собі титул «герцога Крайнського» в 1364 році. У 1365 році, після смерті старшого брата Рудольфа IV, Леопольд разом зі своїм братом Альбрехтом III успадкували престолом Австрії.
Спочатку брати правили спільно, причому Леопольд III відповідав за управління Тіролем, але в 1379 р. між ними був укладений , який поділив володіння Габсбургів. Альбрехту III дісталася власне Австрійське герцогство, а Леопольду III були передані Штирія, Каринтія, Тіроль, Істрія, Крайна і Передня Австрія. Цим було закладено поділ Австрійської монархії між Альбертинською і Леопольдинською лініями. У 1457 році Внутрішні австрійські землі були знову об'єднані з ерцгерцогства Австрії під владою імператор Фрідріх III Габсбург. У 1457 році Внутрішня Австрія була знову об'єднана з ерцгерцогством Австрія під владою імператора Фрідріх III Габсбург. У 1564 році Крайна знову була відділена як частина Внутрішньої Австрії під владою ерцгерцога Карла II. Син Карла, імператор Фердинанд II Габсбург, у 1619 р. успадкував усі землі династії і герцогство було частиною Габсбурзької монархії з того часу.
Наполеон після Шенбруннського договору в 1809 р. утворив Іллірійські провінції з існуючих територій Крайни, Каринтії, Хорватії, Гориці і Градишки та Трієсту. Остаточний акт Віденського конгресу в 1815 р. відновив Іллірійські провінції у складі Австрійської імперії. Крайна потім стала центральною частиною території Габсбурзького Іллірійського королівства, столицею якого була також Любляна. Воно було обмежено на півночі Каринтійським герцогством, на північному сході Штирійським герцогством, на південному сході і півдні Королівством Хорватії і Славонії, і на заході Графством Гориці і Градишки й Істрією.
Після розпуску Іллірійського королівства в 1849 році указом від 20 грудня 1860 р. було створено Крайнське герцогство. Бюджет кронланду склав 1901 року 3 573 280 крон ($ 714 656).
У 1918 році герцогство перестало існувати, а його територія увійшла до складу новоутвореної Держави Словенців, Хорватів і Сербів, а потім частково до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (з 1929 р. називалося Королівство Югославія). Західна частина князівства з містами Постойна, Ілірська Бистриця, Ідрія, Випава і Штрує були приєднані до Італії в 1920 році, проте згодом були також включені до складу Югославії в 1945 році.
Адміністративний поділ
Крайна традиційно поділяється на три суб-регіони: Верхня Крайна (словен. Gorenjska, нім. Oberkrain), Нижня Крайна (словен. Dolenjska, нім. Unterkrain) і Внутрішня Крайна (словен. Notranjska, нім. Innerkrain). До 1860 р. межі цих суб-регіонів збігаються з районами (Kreise) Любляни, Ново Мєсто і Порторож. Пізніше вони були розділені на дрібніші одиниці, т. зв. політичні (або адміністративні) райони. У 1861-1918 рр. Крайна мала поділ на одинадцять районів, що складалися з 359 муніципалітетів.
Посилання
- Мапа князівство Крайна в 1849
- Slovenian National Insignia
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kra jninske gercogstvo abo Krajna sloven Vojvodina Kranjska nim Herzogtum Krain takozh Karniolske gercogstvo lat Ducatus Carnioliae administrativna odinicya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i Gabsburzkoyi monarhiyi 1364 1918 rr Stolicya Lyublyana Gercogstvo malo ploshu 9990 km naselennya 510 000 osib Krajninske gercogstvo sloven Vojvodina Kranjska nim Herzogtum Krain lat Ducatus Carnioliae Derzhava Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Kronland cislejtanskoyi Avstrijskoyi imperiyi 1364 1918 Prapor Gerb Krajni istorichni kordoni na kartiKrajninske gercogstvo u skladi Avstro Ugorshini Stolicya Lyublyana Forma pravlinnya Gercogstvo Istorichnij period Serednovichchya 1335 zbilsheno statusu do gercogstva 1364 Ob yednano v Avstrijskij okrug 1512 Utvorennya Illirijskih provincij 1809 Vidnovlennya u skladi Avstrijskoyi imperiyi 1815 Chastina Derzhavi Slovenciv Horvativ i Serbiv 1918 Poperednik Nastupnik Krajninska marka Derzhava Slovenciv Horvativ i Serbiv Korolivstvo Italiya 1861 1946 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krajninske gercogstvoIstoriyaDiv takozh Latinska nazva Krajni Carniola pohodit vid nazvi korinnogo naselennya yiyi pivdenno zahidnoyi chastini karniv Pislya prihodu do verhnogo basejnu Savi plemen sloveniv u VI stolitti cya teritoriya stala u pershij polovini VII stolittya chastinoyu slov yanskoyi imperiyi Samo U 748 roci teritoriya pislya vijn z Bavarskimi ta Friulskim gercogami ta avarami bula zahoplena frankami Ce zapochatkuvalo hristiyanizaciyu ta germanizaciyu regionu a spadkovi slovenski knyazi buli zamisheni frankskimi namisnikami U 952 roci slovenski zemli uvijshli do skladu velikogo Karintijskogo gercogstva Karantaniya u skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Piznishe u X XI stolittyah Karniola ta Shtiriya vidkololisya vid Karantaniyi utvorivshi samostijni marki U 1077 roci vlada nad Karniolskoyu markoyu zi stoliceyu v misti Krajn sloven Krajnj nim Krainburg bula darovana imperatorom Genrihom IV akvilejskomu patriarhu U skladi patriarhatu teritoriya Krajni bula rozshirena rahunok priyednannya chastini susidnih zemel iz yakimi razom vona nosila najmenuvannya Carniola et Marchia piznishe znovu urizane do Carniola Krajna po cherzi perehodila u lenne volodinnya gercogiv Karintijskih ta Meranskih leni karintijskih gercogiv piznishe buli uspadkovani grafami Ortenburzkimi U 1233 r imperator viddav Krajnu v lenne volodinnya Fridrihu II Avstrijskomu v 1245 r ogolosiv sebe gercogom Krajninskim Pislya smerti Fridriha II v 1246 r Krajnu opanuvav Ulrih III gercog Karintijskij mabut za zgodoyu Akvilejskogo patriarha Znachennya ostannogo v Krajni skoro stalo padati i Ulrih pochav rozporyadzhatisya cilkom samostijno Spadkoyemcem svoyim vin priznachiv v 1268 roci korolya cheskogo Otakara II prote v 1278 roci toj zaznav porazki vid Rudolfa Gabsburga yakij zahopiv pislya ciyeyi peremogi Shtiriyu a cherez chotiri roki j Avstriyu U skladi derzhavi Gabsburgiv 1335 1809 U 1335 r imperator Lyudovik IV daruvav zemli Karintiyi i Karnioli domu Gabsburgiv chiyim volodinnyam voni zalishalisya pislya cogo do pochatku XX stolittya z perervoyu v 1809 1813 rr 1364 r avstrijskij gercog Rudolf IV vzhe tituluvavsya gercogom Krajninskim Pislya smerti gercoga Genriha Bogemskogo v 1335 roci bez spadkoyemcya cholovichoyi stati vidpovidno do umov dogovoru 1282 r mizh Mejnhardom II Gorickim Tirolskim i Albrehtom I Gabsburgom Karintiya ta Krajna perejshli pid vladu gercogiv Avstriyi popri opir Yana Lyuksemburzkogo Dochci Genriha Margariti vdalosya zberegti za soboyu lishe Tirolske grafstvo Sin Albrehta I Rudolf IV privlasniv sobi titul gercoga Krajnskogo v 1364 roci U 1365 roci pislya smerti starshogo brata Rudolfa IV Leopold razom zi svoyim bratom Albrehtom III uspadkuvali prestolom Avstriyi Spochatku brati pravili spilno prichomu Leopold III vidpovidav za upravlinnya Tirolem ale v 1379 r mizh nimi buv ukladenij yakij podiliv volodinnya Gabsburgiv Albrehtu III distalasya vlasne Avstrijske gercogstvo a Leopoldu III buli peredani Shtiriya Karintiya Tirol Istriya Krajna i Perednya Avstriya Cim bulo zakladeno podil Avstrijskoyi monarhiyi mizh Albertinskoyu i Leopoldinskoyu liniyami U 1457 roci Vnutrishni avstrijski zemli buli znovu ob yednani z ercgercogstva Avstriyi pid vladoyu imperator Fridrih III Gabsburg U 1457 roci Vnutrishnya Avstriya bula znovu ob yednana z ercgercogstvom Avstriya pid vladoyu imperatora Fridrih III Gabsburg U 1564 roci Krajna znovu bula viddilena yak chastina Vnutrishnoyi Avstriyi pid vladoyu ercgercoga Karla II Sin Karla imperator Ferdinand II Gabsburg u 1619 r uspadkuvav usi zemli dinastiyi i gercogstvo bulo chastinoyu Gabsburzkoyi monarhiyi z togo chasu Napoleon pislya Shenbrunnskogo dogovoru v 1809 r utvoriv Illirijski provinciyi z isnuyuchih teritorij Krajni Karintiyi Horvatiyi Gorici i Gradishki ta Triyestu Ostatochnij akt Videnskogo kongresu v 1815 r vidnoviv Illirijski provinciyi u skladi Avstrijskoyi imperiyi Krajna potim stala centralnoyu chastinoyu teritoriyi Gabsburzkogo Illirijskogo korolivstva stoliceyu yakogo bula takozh Lyublyana Vono bulo obmezheno na pivnochi Karintijskim gercogstvom na pivnichnomu shodi Shtirijskim gercogstvom na pivdennomu shodi i pivdni Korolivstvom Horvatiyi i Slavoniyi i na zahodi Grafstvom Gorici i Gradishki j Istriyeyu Pislya rozpusku Illirijskogo korolivstva v 1849 roci ukazom vid 20 grudnya 1860 r bulo stvoreno Krajnske gercogstvo Byudzhet kronlandu sklav 1901 roku 3 573 280 kron 714 656 U 1918 roci gercogstvo perestalo isnuvati a jogo teritoriya uvijshla do skladu novoutvorenoyi Derzhavi Slovenciv Horvativ i Serbiv a potim chastkovo do skladu Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv z 1929 r nazivalosya Korolivstvo Yugoslaviya Zahidna chastina knyazivstva z mistami Postojna Ilirska Bistricya Idriya Vipava i Shtruye buli priyednani do Italiyi v 1920 roci prote zgodom buli takozh vklyucheni do skladu Yugoslaviyi v 1945 roci Istoriya SloveniyiSamoKarantaniyaKrajnaSlovenska markaIllirijski provinciyiIllirijske korolivstvoKrajninske gercogstvoDravska banovinaProvinciya LyublyanaSocialistichna Respublika SloveniyaRespublika SloveniyaPortal Sloveniya pereglyanutiredaguvatiAdministrativnij podilKrajna tradicijno podilyayetsya na tri sub regioni Verhnya Krajna sloven Gorenjska nim Oberkrain Nizhnya Krajna sloven Dolenjska nim Unterkrain i Vnutrishnya Krajna sloven Notranjska nim Innerkrain Do 1860 r mezhi cih sub regioniv zbigayutsya z rajonami Kreise Lyublyani Novo Myesto i Portorozh Piznishe voni buli rozdileni na dribnishi odinici t zv politichni abo administrativni rajoni U 1861 1918 rr Krajna mala podil na odinadcyat rajoniv sho skladalisya z 359 municipalitetiv PosilannyaMapa knyazivstvo Krajna v 1849 Slovenian National Insignia