Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Косíвська Поля́на — село в Великобичківській селищній громаді Рахівського району Закарпатської області України. за 47 км від районного центру і за 12 км від смт Великий Бичків. Населення — 4222 чоловік.
| село Косівська Поляна | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Рахівський район |
| Громада | Великобичківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA21060030050047582 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1537 |
| Населення | 4222 |
| Площа | 11,290 км² |
| Густота населення | 370 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90621 |
| Телефонний код | +380 3132 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 450 м |
| Водойми | річка Кісва (Косівська) |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Косівська Поляна, 254 |
| Карта | |
  Косівська Поляна | |
 Косівська Поляна | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село розкинулося вздовж річки Кісва (Косівська), правої притоки річки Тиси, у вузькій улоговині й на схилах двох хребтів, які простягаються по обидва боки річки з півночі на південь — від головного хребта Свидівецького масиву до Кузійського заповідного масиву і долини Тиси. На північний захід від Косівської Поляни височить масивна гора Кобила (1177 м). Неподалік від села розташовані два перевали місцевого значення: на північний схід — Рахівський перевал, на захід — Кобилецький перевал.
У селі струмок Великий Банський впадає у річку Косівську.
Історія
Перша згадка про село трапляється у 1361 році як поселення Ozon. Пізніше назви змінювалися: 1387 — Kozo, 1402 — Kethkoso, 1405 — Kaszou, 1672 — Kaszo Polyana, 1725 — Kaszo pojana, 1773 — Kaszo Polyana, Polyana Koszinszka (lex loc. 136), 1808 — Polyána (Kaszó-), Kosulská-Polána, Poljana-Koszuluj, 1828 — Polyana (Kaszó), Koszuska Polyana, 1838 — Kaszó-Pojána, 1851 — Polyána (Kaszó), 1877 — Kaszopoly, Kaszó-Polyána, Kaszovszka-Polyána (hnt.), 1913 — Kaszómező, 1925 — Kosovská Poljana, 1930 — Polana Kosovská, 1944 — Kaszópolyána, Косовска Поляна, 1983 —Косівська Поляна, Косовская Поляна (Zo).
За народними переказами, перші поселенці прийшли сюди з Косова, звідки і пішла назва села. В кінці XVIII століття недалеко від Косівської Поляни видобували залізну руду, яку переплавляли на металообробному заводі в Кобилецькій Поляні. У березні — квітні 1919 р. в селі панувала Радянська влада. У 1925 р. почала діяти організація КПЧ. Після звільнення Косівської Поляни від Третього Рейху (16 жовтня 1944 р.), 78 жителів були призвані до Червоної Армії, 7 з них удостоєні урядових нагород, 25 загинули на фронті. В селі встановлено пам'ятник односельцям, загиблим у Другій світовій війні.
У Косівській Поляні містилась центральна садиба колгоспу ім. XI з'їзду ВЛКСМ, за яким були закріплені 2100 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 40 га орної землі, 1240 га сінокосів, 740 га пасовищ, 30 га саду. Основний напрямок господарства — вирощування великої рогатої худоби і вівчарство; розвинене також бджільництво. Діяв колгоспний цех з виготовлення меблів. Є лісництво Великобичківського лісокомбінату (6370 га лісів) і лісопункт, у якому раніше працювало 170 чоловік. У лісництві створено кімнату-музей живої природи. У радянські часи за трудові успіхи 13 чоловік нагороджені орденами і медалями СРСР, серед них орденом Трудового Червоного Прапора — бригадир рослинників Ф. В. Штефанюк, бригадир лісорубів Ю. Д. Білінчук, лісоруб П. П. Мойсюк, тодішній директор школи Ф. І. Пукман.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4038 осіб, з яких 1967 чоловіків та 2071 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 4221 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,79 % |
| російська | 1,16 % |
| молдовська | 0,02 % |
Присілки
Банський
Банський — колишнє село в Україні, Рахівського району Закарпатської області.
Обєднане з селом Косівська Поляна рішенням облвиконкому Закарпатської області №517 від 26.12.1966 року.
Банський вперше згадується у XVIII столітті. Інші згадки за роками: 1892 — Bánszki telep, 1898 — Bánszki, 1907 — Lonkabányavölgy, 1913 — Bányavölgy, 1944 — Bányavölgy, Баньскій, 1966 — Банський.
Назва Банський походить від бані-штольні, які були у цій місцевості. Ще до цього часу тут залишися сліди бань, тобто глибокі ями, де за переказами людей добували золото, вапно, або руду. Саме звідси походить назва цієї місцевості.
Легенда каже:
Одного разу в посушливе літо, коли на пасовищі геть висохла трава, а земля стала голою, вівчарі переганяли худобу з місця на місце у пошуках паші. Згодом вони побачили незвичайне джерело, що пробивалося зі скелі. З джерела текла сонячно – гаряча вода і спадаючи на землю, твердла, ставала грудками. Набрали вівчарі тих блискучих грудок та й гралися ними. А восени, коли зігнали овець до попівського маєтку, прихопили їх із собою.
Побачив піп у вівчарській майстрині сонячні камінці та й питає: “Звідки їх маєте?”
“Се текло долів скалою, панотче, як вода, ― пояснив наймолодший із вівчарів. ― А внизу твердли. Ми набрали для забави...”
“Це ж золото! ― вигукнув піп. ― Золото се дурні.”
Пастухи не знали, що таке золото, а ні для чого воно, ні що з нього роблять. Тому не виявили здивування.
“Проведіть мене туди й покажіть, де воно тече” – настоював піп. Але тієї осені в гори пізно було йти, бо випав великий сніг. Ледве дочекався піп весни. Тільки почав сходити з гір сніг, повели вівчарі панотця на полонину до незвичайної скали.
Золотих каменів була багато. І піп наказав визбирати їх до останнього і йому віддали. Ще й сам жадібно збирав.
“Треба шукати ще! — наказав. — Тут буде баня...”
Піп не знав, як сказати це по-народному, лише мадярською мовою, що означало „кар’єр”.
“Як баня, то баня,” — мовили вівчарі. Всю скалу перебили, всю землю перерили луги, знайдене золото панотцеві віддали, бо так знали, що лише святий отець має право на ці блискучі камені, бо йому належала тут вся земля.
Коли золота уже не стало, піп дав засадити полонину смереками й ялинами, аби ніхто не шукав на ній золота. Тепер там шумлять густі ліси. А люди називають ті гори Банськими. Бо там була баня – кар’єр.
9 серпня 2007 на свято Великомученика Пантелеймона було освячено новозбудований храм у присілку Банське, посвячений на честь цього святого.
У Банському функціонують початкова школа, клуб, ФАП.
Поруч тече річка Косівка – 40 метрів, знаходяться рибні ставки. Є мінеральне джерело і росте унікальний вид дерев — мамонтове дерево велетенське (секвоя). У присілку розташована пам’ятка природи «Секвоя».
За даними ДНВП "Геоінформ України", поклади золота простежуються у Банському рудопрояві, що належить до північно-західної частини Мармарошського кристалічного масиву Карпат.
Березово
Березово ― колишнє село в Україні, Рахівського району Закарпатської області.
Обєднане з селом Косівська Поляна рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967 року.
Березово вперше згадується у ХІХ столітті.
Колись перші поселенці побачили тут рівнину, затоплену водою і оточену березами, та й назвали міце Березів. Чому там стояла вода? Річка текла вниз і натрапила на своєму шляху на скелі. Вся вода просочитися не могла і затримувалася в долині. Через скелі вода падала вниз і далеко було чути її гул. Це місце і зараз називається Гук. З часом рівнина осушилася, берези вирубали, а люди заселили цю територію.
23 жовтня 1949 року у присілку Березів, урочищі Потоки, були розстріляні січовики Андрій Грицак, Михайло Молдован, Михайло Шведюк. 23 липня 1996 року на місці їх загибелі був встановлений дубовий хрест. На реквіємі-пам’яті був присутній народний депутат України, Голова Народного Руху України В’ячеслав Чорновіл, який низько вклонився світлій пам’яті українських патріотів, що загинули за незалежність матері-України.
У Березові функціонує ФАП. Поруч тече річка Косівка. Є мінеральне джерело.
Ялинка
Ялинка — колишнє село в Україні, Рахівського району Закарпатської області.
Обєднане з селом Косівська Поляна рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967 року.
Вперше згадується у ХХ столітті.
Туристичні місця
- мінеральні джерела села, зокрема «Андрейково»,
- сліди бань, тобто глибокі ями, де за переказами людей добували золото, вапно, або руду.
- гора Кобила
- Рахівський перевал
- Секвоя (пам'ятка природи)
- храм св. Петра і Павла (1938 рік)
- каплиця (кінець XIX ст.)
Релігійні споруди
Церква св. Петра і Павла (1938 рік)
У 1801 р. згадують дерев’яну церкву, що розпадалася і не підлягала ремонту. Тоді ж урядом було вирішено питання про спорудження нової церкви, на що вірники, крім безплатної возової і ручної роботи, зібрали ще 200 ринських. Дерев’яна церква середньогуцульського стилю, що за шематизмом 1915 р. датувалася 1770 р., і дерев’яна каркасна шестигранна дзвіниця зберігалися в селі приблизно до 1938 р.
Муровану церкву, на спорудження якої вірники чекали більш ніж 24 роки, збудовано в 1935 – 1937 роках за проектом ужгородського інженера Емиліяна Еґреші. У березні 1933 р. Е. Еґреші проаналізував креслення братиславського архітектора Балана, а у вересні того ж року зробив свій проект. За дозволом міністерства землеробства 4 жовтня 1935 р. дирекція лісів у Рахові видала розпорядження про закладення фундаменту нової церкви. У 1936 р. на свято Вознесіння посвячетили бетонну основу. Присутніми були начальник будівельного відділу управління лісів Фр. Шімонек, радник Іоан Зімай, будівельники Ярослав Шкриваі і Ст. Волф. До осені було вимуровано стіни і вежі храму та встановлено тимчасовий дах.
Того ж року купили за 22 тисячі корон дзвін вагою 800 кг, виготовлений фірмою “Акорд”, і встановили його на 34-метровій вежі на свято св. Михайла. На спорудження стін церкви було використано 20 вагонів цементу, 4 вагони заліза для бетону, 130 тисяч цеглин, 100 кубічних метрів тесаного твердого каменю, понад 100 кубометрів смерекового дерева, понад 150 кубометрів дошок та багато іншого матеріалу. Впродовж 1937 р. голубими плитками покрили дах і вежі церкви, по карнизах і вниз стінами поклали бляшані ринви, встановили дубові віконні рами і двері. До осені всі стіни і вежі були поштукатурені, пофарбовані зовні світло-жовтою фарбою, а всередині – побілені вапном.
Вартість робіт склала 600 тисяч корон, і хоч церква ще не була повністю завершена, люди попросили прискорити освячення, що й здійснили намісник о. М. Мочкош та парох Йосип Микита на свято арх. Михайла 1937 р. Спорудження модерного іконостаса коштувало 41 тисячу корон. Заможніші господарі дали зробити лави. На свято св. Петра і Павла 1938 р. єпископ О. Стойка посвятив готовий і прикрашений храм. Міністерство землеробства, що фінансувало дві третини вартості будівництва, представляв директор управління лісів інженер Тіхі. Присутнім був колишній парох Олександр Марина, що багато потрудився для організації будівництва. З місцевих майстрів згадують Юрія Гарасима.
Споруда поєднує риси чеського конструктивізму і композицію об’ємів лемківської церкви.
Очевидно, архітектор добре знав народне будівництво західного Закарпаття і спроєктував лемківську церкву для гуцульського села, що є єдиним випадком на всій Гуцульщині. Підхід фахівця високого рівня відчувається у вирішенні фасадів та вежі, у формі вікон та дверей, в організації внутрішнього простору. Всі три частини храму увінчано великими цибулястими главами. На вежі встановлено п’ять дзвонів. Нині дахи вкрито бляхою. Малювання інтер’єру здійснив художник Іван Фанта з Приборжавського. У 1962 р. зроблено ремонт.
З приходом радянської влади в 1947 р. о. Йосипа Микиту – заслано на 25 роки каторги. 4 листопада 1948 р. підписали акт про передачу церкви Московському патріархату.
Каплиця (кінець XIX ст.)
У селі збереглася дерев'яна капличка, яку перенесли з вулиці на подвір'я, коли відбувалося нищення релігійних споруд. У каплиці зберігається гарної роботи дерев'яна святиня, перенесена сюди з розібраної дерев'яної церкви.
Соціальна інфраструктура
У селі є середня, восьмирічна, і дві початкові школи, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 10,8 тис. примірників. 2 фельдшерсько-акушерських пункти, амбулаторія, аптека, відділення зв'язку.
Відомі люди
У селі багато вишивальниць, серед них особливою майстерністю відрізняються Е. Н. Бобрюк, В. І. Ворохта, А. Я. Куриляк. Тут живуть матері-героїні В. С. Ворохта, Є. С. Лукачук, А. С. Дребена. М. Н. Флінтер. А. В. Балабан.
- Липчак Федір Федорович — солдат, батальйон «Айдар», загинув у жовтні 2014-го в боях за Щастя. 28 жовтня 2015-го в ЗОШ № 2 врочисто відкрито пропам'ятну дошку його честі;
- Піпаш-Косівський Василь — народний поет-коломийкар.
Галерея
Косівська Поляна | |||||||||||
 |  |  | |||||||||
Східна околиця села, вдалині — Кузійський заповідний масив | Вигляд на західну частину села | Полонина на північ від села, біля Рахівського перевалу | |||||||||
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2008. Процитовано 21 січня 2008.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
Інтернет-посилання
- Сайт села Косівська Поляна [ 4 червня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosivska Polya na selo v Velikobichkivskij selishnij gromadi Rahivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini za 47 km vid rajonnogo centru i za 12 km vid smt Velikij Bichkiv Naselennya 4222 cholovik selo Kosivska Polyana Panorama selaPanorama sela Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Rahivskij rajon Gromada Velikobichkivska selishna gromada Kod KATOTTG UA21060030050047582 Osnovni dani Zasnovane 1537 Naselennya 4222 Plosha 11 290 km Gustota naselennya 370 osib km Poshtovij indeks 90621 Telefonnij kod 380 3132 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 00 11 pn sh 24 06 25 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 450 m Vodojmi richka Kisva Kosivska Misceva vlada Adresa radi s Kosivska Polyana 254 Karta Kosivska Polyana Kosivska Polyana Mapa Kosivska Polyana u VikishovishiGeografiyaSelo rozkinulosya vzdovzh richki Kisva Kosivska pravoyi pritoki richki Tisi u vuzkij ulogovini j na shilah dvoh hrebtiv yaki prostyagayutsya po obidva boki richki z pivnochi na pivden vid golovnogo hrebta Svidiveckogo masivu do Kuzijskogo zapovidnogo masivu i dolini Tisi Na pivnichnij zahid vid Kosivskoyi Polyani visochit masivna gora Kobila 1177 m Nepodalik vid sela roztashovani dva perevali miscevogo znachennya na pivnichnij shid Rahivskij pereval na zahid Kobileckij pereval U seli strumok Velikij Banskij vpadaye u richku Kosivsku IstoriyaPersha zgadka pro selo traplyayetsya u 1361 roci yak poselennya Ozon Piznishe nazvi zminyuvalisya 1387 Kozo 1402 Kethkoso 1405 Kaszou 1672 Kaszo Polyana 1725 Kaszo pojana 1773 Kaszo Polyana Polyana Koszinszka lex loc 136 1808 Polyana Kaszo Kosulska Polana Poljana Koszuluj 1828 Polyana Kaszo Koszuska Polyana 1838 Kaszo Pojana 1851 Polyana Kaszo 1877 Kaszopoly Kaszo Polyana Kaszovszka Polyana hnt 1913 Kaszomezo 1925 Kosovska Poljana 1930 Polana Kosovska 1944 Kaszopolyana Kosovska Polyana 1983 Kosivska Polyana Kosovskaya Polyana Zo Za narodnimi perekazami pershi poselenci prijshli syudi z Kosova zvidki i pishla nazva sela V kinci XVIII stolittya nedaleko vid Kosivskoyi Polyani vidobuvali zaliznu rudu yaku pereplavlyali na metaloobrobnomu zavodi v Kobileckij Polyani U berezni kvitni 1919 r v seli panuvala Radyanska vlada U 1925 r pochala diyati organizaciya KPCh Pislya zvilnennya Kosivskoyi Polyani vid Tretogo Rejhu 16 zhovtnya 1944 r 78 zhiteliv buli prizvani do Chervonoyi Armiyi 7 z nih udostoyeni uryadovih nagorod 25 zaginuli na fronti V seli vstanovleno pam yatnik odnoselcyam zagiblim u Drugij svitovij vijni U Kosivskij Polyani mistilas centralna sadiba kolgospu im XI z yizdu VLKSM za yakim buli zakripleni 2100 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 40 ga ornoyi zemli 1240 ga sinokosiv 740 ga pasovish 30 ga sadu Osnovnij napryamok gospodarstva viroshuvannya velikoyi rogatoyi hudobi i vivcharstvo rozvinene takozh bdzhilnictvo Diyav kolgospnij ceh z vigotovlennya mebliv Ye lisnictvo Velikobichkivskogo lisokombinatu 6370 ga lisiv i lisopunkt u yakomu ranishe pracyuvalo 170 cholovik U lisnictvi stvoreno kimnatu muzej zhivoyi prirodi U radyanski chasi za trudovi uspihi 13 cholovik nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR sered nih ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora brigadir roslinnikiv F V Shtefanyuk brigadir lisorubiv Yu D Bilinchuk lisorub P P Mojsyuk todishnij direktor shkoli F I Pukman NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 4038 osib z yakih 1967 cholovikiv ta 2071 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 4221 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 79 rosijska 1 16 moldovska 0 02 PrisilkiBanskij Banskij kolishnye selo v Ukrayini Rahivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Obyednane z selom Kosivska Polyana rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 517 vid 26 12 1966 roku Banskij vpershe zgaduyetsya u XVIII stolitti Inshi zgadki za rokami 1892 Banszki telep 1898 Banszki 1907 Lonkabanyavolgy 1913 Banyavolgy 1944 Banyavolgy Banskij 1966 Banskij Nazva Banskij pohodit vid bani shtolni yaki buli u cij miscevosti She do cogo chasu tut zalishisya slidi ban tobto gliboki yami de za perekazami lyudej dobuvali zoloto vapno abo rudu Same zvidsi pohodit nazva ciyeyi miscevosti Legenda kazhe Guculskij cheres z Kosivskoyi Polyani pochatok XX stolittya Odnogo razu v posushlive lito koli na pasovishi get visohla trava a zemlya stala goloyu vivchari pereganyali hudobu z miscya na misce u poshukah pashi Zgodom voni pobachili nezvichajne dzherelo sho probivalosya zi skeli Z dzherela tekla sonyachno garyacha voda i spadayuchi na zemlyu tverdla stavala grudkami Nabrali vivchari tih bliskuchih grudok ta j gralisya nimi A voseni koli zignali ovec do popivskogo mayetku prihopili yih iz soboyu Pobachiv pip u vivcharskij majstrini sonyachni kaminci ta j pitaye Zvidki yih mayete Se teklo doliv skaloyu panotche yak voda poyasniv najmolodshij iz vivchariv A vnizu tverdli Mi nabrali dlya zabavi Ce zh zoloto viguknuv pip Zoloto se durni Pastuhi ne znali sho take zoloto a ni dlya chogo vono ni sho z nogo roblyat Tomu ne viyavili zdivuvannya Provedit mene tudi j pokazhit de vono teche nastoyuvav pip Ale tiyeyi oseni v gori pizno bulo jti bo vipav velikij snig Ledve dochekavsya pip vesni Tilki pochav shoditi z gir snig poveli vivchari panotcya na poloninu do nezvichajnoyi skali Zolotih kameniv bula bagato I pip nakazav vizbirati yih do ostannogo i jomu viddali She j sam zhadibno zbirav Treba shukati she nakazav Tut bude banya Pip ne znav yak skazati ce po narodnomu lishe madyarskoyu movoyu sho oznachalo kar yer Yak banya to banya movili vivchari Vsyu skalu perebili vsyu zemlyu pererili lugi znajdene zoloto panotcevi viddali bo tak znali sho lishe svyatij otec maye pravo na ci bliskuchi kameni bo jomu nalezhala tut vsya zemlya Koli zolota uzhe ne stalo pip dav zasaditi poloninu smerekami j yalinami abi nihto ne shukav na nij zolota Teper tam shumlyat gusti lisi A lyudi nazivayut ti gori Banskimi Bo tam bula banya kar yer 9 serpnya 2007 na svyato Velikomuchenika Pantelejmona bulo osvyacheno novozbudovanij hram u prisilku Banske posvyachenij na chest cogo svyatogo U Banskomu funkcionuyut pochatkova shkola klub FAP Poruch teche richka Kosivka 40 metriv znahodyatsya ribni stavki Ye mineralne dzherelo i roste unikalnij vid derev mamontove derevo veletenske sekvoya U prisilku roztashovana pam yatka prirodi Sekvoya Za danimi DNVP Geoinform Ukrayini pokladi zolota prostezhuyutsya u Banskomu rudoproyavi sho nalezhit do pivnichno zahidnoyi chastini Marmaroshskogo kristalichnogo masivu Karpat Berezovo Berezovo kolishnye selo v Ukrayini Rahivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Obyednane z selom Kosivska Polyana rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 roku Berezovo vpershe zgaduyetsya u HIH stolitti Kolis pershi poselenci pobachili tut rivninu zatoplenu vodoyu i otochenu berezami ta j nazvali mice Bereziv Chomu tam stoyala voda Richka tekla vniz i natrapila na svoyemu shlyahu na skeli Vsya voda prosochitisya ne mogla i zatrimuvalasya v dolini Cherez skeli voda padala vniz i daleko bulo chuti yiyi gul Ce misce i zaraz nazivayetsya Guk Z chasom rivnina osushilasya berezi virubali a lyudi zaselili cyu teritoriyu 23 zhovtnya 1949 roku u prisilku Bereziv urochishi Potoki buli rozstrilyani sichoviki Andrij Gricak Mihajlo Moldovan Mihajlo Shvedyuk 23 lipnya 1996 roku na misci yih zagibeli buv vstanovlenij dubovij hrest Na rekviyemi pam yati buv prisutnij narodnij deputat Ukrayini Golova Narodnogo Ruhu Ukrayini V yacheslav Chornovil yakij nizko vklonivsya svitlij pam yati ukrayinskih patriotiv sho zaginuli za nezalezhnist materi Ukrayini U Berezovi funkcionuye FAP Poruch teche richka Kosivka Ye mineralne dzherelo Yalinka Yalinka kolishnye selo v Ukrayini Rahivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Obyednane z selom Kosivska Polyana rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 roku Vpershe zgaduyetsya u HH stolitti Turistichni miscyamineralni dzherela sela zokrema Andrejkovo ihtiologichnij zakaznik Kisva slidi ban tobto gliboki yami de za perekazami lyudej dobuvali zoloto vapno abo rudu gora Kobila Rahivskij pereval Sekvoya pam yatka prirodi hram sv Petra i Pavla 1938 rik kaplicya kinec XIX st Religijni sporudiCerkva sv Petra i Pavla 1938 rik Cerkva sv Petra i Pavla U 1801 r zgaduyut derev yanu cerkvu sho rozpadalasya i ne pidlyagala remontu Todi zh uryadom bulo virisheno pitannya pro sporudzhennya novoyi cerkvi na sho virniki krim bezplatnoyi vozovoyi i ruchnoyi roboti zibrali she 200 rinskih Derev yana cerkva serednoguculskogo stilyu sho za shematizmom 1915 r datuvalasya 1770 r i derev yana karkasna shestigranna dzvinicya zberigalisya v seli priblizno do 1938 r Murovanu cerkvu na sporudzhennya yakoyi virniki chekali bilsh nizh 24 roki zbudovano v 1935 1937 rokah za proektom uzhgorodskogo inzhenera Emiliyana Egreshi U berezni 1933 r E Egreshi proanalizuvav kreslennya bratislavskogo arhitektora Balana a u veresni togo zh roku zrobiv svij proekt Za dozvolom ministerstva zemlerobstva 4 zhovtnya 1935 r direkciya lisiv u Rahovi vidala rozporyadzhennya pro zakladennya fundamentu novoyi cerkvi U 1936 r na svyato Voznesinnya posvyachetili betonnu osnovu Prisutnimi buli nachalnik budivelnogo viddilu upravlinnya lisiv Fr Shimonek radnik Ioan Zimaj budivelniki Yaroslav Shkrivai i St Volf Do oseni bulo vimurovano stini i vezhi hramu ta vstanovleno timchasovij dah Togo zh roku kupili za 22 tisyachi koron dzvin vagoyu 800 kg vigotovlenij firmoyu Akord i vstanovili jogo na 34 metrovij vezhi na svyato sv Mihajla Na sporudzhennya stin cerkvi bulo vikoristano 20 vagoniv cementu 4 vagoni zaliza dlya betonu 130 tisyach ceglin 100 kubichnih metriv tesanogo tverdogo kamenyu ponad 100 kubometriv smerekovogo dereva ponad 150 kubometriv doshok ta bagato inshogo materialu Vprodovzh 1937 r golubimi plitkami pokrili dah i vezhi cerkvi po karnizah i vniz stinami poklali blyashani rinvi vstanovili dubovi vikonni rami i dveri Do oseni vsi stini i vezhi buli poshtukatureni pofarbovani zovni svitlo zhovtoyu farboyu a vseredini pobileni vapnom Vartist robit sklala 600 tisyach koron i hoch cerkva she ne bula povnistyu zavershena lyudi poprosili priskoriti osvyachennya sho j zdijsnili namisnik o M Mochkosh ta paroh Josip Mikita na svyato arh Mihajla 1937 r Sporudzhennya modernogo ikonostasa koshtuvalo 41 tisyachu koron Zamozhnishi gospodari dali zrobiti lavi Na svyato sv Petra i Pavla 1938 r yepiskop O Stojka posvyativ gotovij i prikrashenij hram Ministerstvo zemlerobstva sho finansuvalo dvi tretini vartosti budivnictva predstavlyav direktor upravlinnya lisiv inzhener Tihi Prisutnim buv kolishnij paroh Oleksandr Marina sho bagato potrudivsya dlya organizaciyi budivnictva Z miscevih majstriv zgaduyut Yuriya Garasima Sporuda poyednuye risi cheskogo konstruktivizmu i kompoziciyu ob yemiv lemkivskoyi cerkvi Ochevidno arhitektor dobre znav narodne budivnictvo zahidnogo Zakarpattya i sproyektuvav lemkivsku cerkvu dlya guculskogo sela sho ye yedinim vipadkom na vsij Guculshini Pidhid fahivcya visokogo rivnya vidchuvayetsya u virishenni fasadiv ta vezhi u formi vikon ta dverej v organizaciyi vnutrishnogo prostoru Vsi tri chastini hramu uvinchano velikimi cibulyastimi glavami Na vezhi vstanovleno p yat dzvoniv Nini dahi vkrito blyahoyu Malyuvannya inter yeru zdijsniv hudozhnik Ivan Fanta z Priborzhavskogo U 1962 r zrobleno remont Z prihodom radyanskoyi vladi v 1947 r o Josipa Mikitu zaslano na 25 roki katorgi 4 listopada 1948 r pidpisali akt pro peredachu cerkvi Moskovskomu patriarhatu Kaplicya kinec XIX st U seli zbereglasya derev yana kaplichka yaku perenesli z vulici na podvir ya koli vidbuvalosya nishennya religijnih sporud U kaplici zberigayetsya garnoyi roboti derev yana svyatinya perenesena syudi z rozibranoyi derev yanoyi cerkvi Socialna infrastrukturaU seli ye serednya vosmirichna i dvi pochatkovi shkoli budinok kulturi iz zalom na 400 misc biblioteka z knizhkovim fondom 10 8 tis primirnikiv 2 feldshersko akusherskih punkti ambulatoriya apteka viddilennya zv yazku Vidomi lyudiU seli bagato vishivalnic sered nih osoblivoyu majsternistyu vidriznyayutsya E N Bobryuk V I Vorohta A Ya Kurilyak Tut zhivut materi geroyini V S Vorohta Ye S Lukachuk A S Drebena M N Flinter A V Balaban Lipchak Fedir Fedorovich soldat bataljon Ajdar zaginuv u zhovtni 2014 go v boyah za Shastya 28 zhovtnya 2015 go v ZOSh 2 vrochisto vidkrito propam yatnu doshku jogo chesti Pipash Kosivskij Vasil narodnij poet kolomijkar GalereyaKosivska Polyana Shidna okolicya sela vdalini Kuzijskij zapovidnij masiv Viglyad na zahidnu chastinu sela Polonina na pivnich vid sela bilya Rahivskogo perevaluPrimitkiKosivska Polyana u sestrinskih Vikiproyektah Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Kosivska Polyana u Vikishovishi Arhiv originalu za 5 bereznya 2008 Procitovano 21 sichnya 2008 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 15 listopada 2015 Internet posilannyaSajt sela Kosivska Polyana 4 chervnya 2014 u Wayback Machine