Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кузі́йський запові́дний маси́в (інші назви — Кузій-Трибушанський масив, Кузій) — заповідна територія у складі Карпатського біосферного заповідника.
 Інформаційний щит | |
| 47°56′18″ пн. ш. 24°06′34″ сх. д. / 47.93841666669444379° пн. ш. 24.10958333336111181° сх. д.Координати: 47°56′18″ пн. ш. 24°06′34″ сх. д. / 47.93841666669444379° пн. ш. 24.10958333336111181° сх. д. | |
| Країна |  Україна[1] |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаЗакарпатська область Рахівський район |
| Найближче місто | Рахів |
| Площа | 4925 га |
| Засновано | 1974 р. |
| Оператор | Карпатський біосферний заповідник |
| Об'єкт №: | 1133-003 |
| Статус: | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
 | |
  Кузійський заповідний масив (Закарпатська область) | |
 Кузійський заповідний масив у Вікісховищі | |
Площа 4925 га. Утворений 1974 року (спочатку як ландшафтний заказник). Перебуває у віданні: Карпатський біосферний заповідник.
Розташований у межах лісового пояса на південно-східних відногах Свидівецького масиву (за геологічними особливостями належить до Мармароського кристалічного масиву). Обмежений річкою Тисою (зі сходу і півдня) та долиною річки Косівської (із заходу). Найвищі вершини — (1409 м), (1242 м), Кимпа, або Темпа (1089 м), Полонська (1087 м). У південній частині масиву розташована смуга юрських мармуроподібних вапняків, що утворюють численні скелі, серед яких виділяється скеля Соколине Бердо.
Кузійський заповідний масив входить до складу транскордонного природного об'єкта Древні та первісні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи, що складається з 78 окремих масивів, які розташовані на території 12 країн. Об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу. Букові праліси Карпат є надзвичайно важливими для розуміння повної картини історії та еволюції роду бука (Fagus), який завдяки своїй поширеності у північній півкулі є глобально важливим. Бук є однією із найважливіших складових помірних широколистяних лісів, які колись займали 40 відсотків території Європи.
Кузійський масив відрізняється від сусідніх масивів своїми кліматичними умовами та характером рослинності. Тут закінчується суцільне поширення дубово-букових лісів. Специфічні кліматичні умови, що створилися під впливом теплих повітряних мас з Верхньотисинської улоговини, сприяють поширенню у цьому районі теплолюбних видів рослин. Основну площу займають буково-дубові й букові ліси, інколи з домішками граба, клена польового та черешні. Подекуди поширені смерекові зони. Трав'яний покрив утворюють маренка запашна, зубниця бульбиста, дзвоники карпатські, з рідкісних трапляється айстра альпійська, занесена до Червоної книги України. Відповідно до мікрокліматичних умов на південно-західному схилі гори Темпа сформувалась буково-ялицева діброва на висотній межі поширення дуба скельного і ялиці. В окремих місцях на вапняках є тисові бучини, де поодиноко зростає тис ягідний (занесений до Червоної книги України).
Серед земноводних трапляються саламандра плямиста, тритон карпатський, жаба трав'яна і кумка гірська. З хижаків є лисиця і куниця лісова, зрідка ведмідь, рись, кіт лісовий. Водяться дикий кабан, сарна. Наявні на території масиву тектонічні печери та покинуті штольні служать притулками для 8 видів кажанів, з яких чотири рідкісні — нічниця довговуха, широковух звичайний, підковоніс великий та підковоніс малий. З птахів водяться беркути та рідкісні види дятлів.
На території масиву розташовані цікаві туристичні об'єкти:
- Полонсько-Кузійський водоспад
- Водоспад Лихий
- Водоспад Кам'яний
- Скеля Соколине Бердо
- Покинуті залізорудні штольні
Світлини
-
![image]()
Потічок у масиві -
![image]()
Водоспад Лихий -
![image]()
Полонсько-Кузійський водоспад -
![image]()
Водоспад Кам'яний -
![image]()
Стара штольня
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Екотуристичний маршрут На Соколине бердо
Див. також
- GEOnet Names Server — 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuzi jskij zapovi dnij masi v inshi nazvi Kuzij Tribushanskij masiv Kuzij zapovidna teritoriya u skladi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Kuzijskij zapovidnij masivInformacijnij shitInformacijnij shit47 56 18 pn sh 24 06 34 sh d 47 93841666669444379 pn sh 24 10958333336111181 sh d 47 93841666669444379 24 10958333336111181 Koordinati 47 56 18 pn sh 24 06 34 sh d 47 93841666669444379 pn sh 24 10958333336111181 sh d 47 93841666669444379 24 10958333336111181Krayina Ukrayina 1 Roztashuvannya Ukrayina Zakarpatska oblast Rahivskij rajonNajblizhche misto RahivPlosha 4925 gaZasnovano 1974 r Operator Karpatskij biosfernij zapovidnikOb yekt 1133 003Status chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d Kuzijskij masiv na mapi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika pid 4Kuzijskij zapovidnij masiv Zakarpatska oblast Kuzijskij zapovidnij masiv u Vikishovishi Plosha 4925 ga Utvorenij 1974 roku spochatku yak landshaftnij zakaznik Perebuvaye u vidanni Karpatskij biosfernij zapovidnik Roztashovanij u mezhah lisovogo poyasa na pivdenno shidnih vidnogah Svidiveckogo masivu za geologichnimi osoblivostyami nalezhit do Marmaroskogo kristalichnogo masivu Obmezhenij richkoyu Tisoyu zi shodu i pivdnya ta dolinoyu richki Kosivskoyi iz zahodu Najvishi vershini 1409 m 1242 m Kimpa abo Tempa 1089 m Polonska 1087 m U pivdennij chastini masivu roztashovana smuga yurskih marmuropodibnih vapnyakiv sho utvoryuyut chislenni skeli sered yakih vidilyayetsya skelya Sokoline Berdo Kuzijskij zapovidnij masiv vhodit do skladu transkordonnogo prirodnogo ob yekta Drevni ta pervisni bukovi lisi Karpat ta inshih regioniv Yevropi sho skladayetsya z 78 okremih masiviv yaki roztashovani na teritoriyi 12 krayin Ob yekt Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Tut najkrashe zberigsya neocinennij genofond buka lisovogo Fagus sylvatica ta ryadu inshih vidiv z jogo arealu Bukovi pralisi Karpat ye nadzvichajno vazhlivimi dlya rozuminnya povnoyi kartini istoriyi ta evolyuciyi rodu buka Fagus yakij zavdyaki svoyij poshirenosti u pivnichnij pivkuli ye globalno vazhlivim Buk ye odniyeyu iz najvazhlivishih skladovih pomirnih shirokolistyanih lisiv yaki kolis zajmali 40 vidsotkiv teritoriyi Yevropi Kuzijskij masiv vidriznyayetsya vid susidnih masiviv svoyimi klimatichnimi umovami ta harakterom roslinnosti Tut zakinchuyetsya sucilne poshirennya dubovo bukovih lisiv Specifichni klimatichni umovi sho stvorilisya pid vplivom teplih povitryanih mas z Verhnotisinskoyi ulogovini spriyayut poshirennyu u comu rajoni teplolyubnih vidiv roslin Osnovnu ploshu zajmayut bukovo dubovi j bukovi lisi inkoli z domishkami graba klena polovogo ta chereshni Podekudi poshireni smerekovi zoni Trav yanij pokriv utvoryuyut marenka zapashna zubnicya bulbista dzvoniki karpatski z ridkisnih traplyayetsya ajstra alpijska zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Vidpovidno do mikroklimatichnih umov na pivdenno zahidnomu shili gori Tempa sformuvalas bukovo yaliceva dibrova na visotnij mezhi poshirennya duba skelnogo i yalici V okremih miscyah na vapnyakah ye tisovi buchini de poodinoko zrostaye tis yagidnij zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Sered zemnovodnih traplyayutsya salamandra plyamista triton karpatskij zhaba trav yana i kumka girska Z hizhakiv ye lisicya i kunicya lisova zridka vedmid ris kit lisovij Vodyatsya dikij kaban sarna Nayavni na teritoriyi masivu tektonichni pecheri ta pokinuti shtolni sluzhat pritulkami dlya 8 vidiv kazhaniv z yakih chotiri ridkisni nichnicya dovgovuha shirokovuh zvichajnij pidkovonis velikij ta pidkovonis malij Z ptahiv vodyatsya berkuti ta ridkisni vidi dyatliv Na teritoriyi masivu roztashovani cikavi turistichni ob yekti Polonsko Kuzijskij vodospad Vodospad Lihij Vodospad Kam yanij Skelya Sokoline Berdo Pokinuti zalizorudni shtolniSvitliniPotichok u masivi Vodospad Lihij Polonsko Kuzijskij vodospad Vodospad Kam yanij Stara shtolnyaDzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Ekoturistichnij marshrut Na Sokoline berdoDiv takozhBukovi pralisi Karpat ta davni bukovi lisi NimechchiniGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038