Костянти́н Гео́ргійович Паусто́вський (рос. Константин Георгиевич Паустовский; 19 (31) травня 1892, Москва, Російська імперія — 14 липня 1968, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російський-радянський письменник українського походження.
Костянтин Паустовський | ||||
---|---|---|---|---|
Константин Георгиевич Паустовский | ||||
Костянтин Паустовський, студент Київського університету Святого Володимира, 1913 рік | ||||
Ім'я при народженні | Костянтин Георгійович Паустовський | |||
Народився | 19 (31) травня 1892 Москва, Російська імперія | |||
Помер | 14 липня 1968 (76 років) Москва, РРФСР | |||
Поховання | Міське кладовище міста Таруса | |||
Громадянство | Російська імперія→ СРСР | |||
Діяльність | Прозаїк | |||
Alma mater | МДУ | |||
Заклад | Літературний інститут імені Горького | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1912—1968 | |||
Жанр | роман, повість[d], оповідання, п'єса, казка і нарис | |||
Magnum opus | ||||
Автограф | ||||
Нагороди | | |||
Премії | ||||
| ||||
Паустовський Костянтин Георгійович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис
Походження
Прадід Костянтина, Григорій Паустовський-Сагайдачний після зруйнування Запорізької Січі у 1775 році поселився у селі Городище. Окрім того, він отримав дворянство, а також прийняв католицтво. Дядько Костянтина Георгійовича, Ілля Максимович (†1932), працював учителем у селі й заснував школу у своєму родовому маєтку. Сам Паустовський писав лише російською мовою. Під час відвідування Києва Микола II запитав гімназиста Паустовського, чи він малорос, на що той відповів «так». Серед предків письменника були українці, поляки, росіяни та турки. Мати письменника, Марія Григорівна (1858—1934), походить із православного українського шляхетського роду гербу Сас. Мамин брат, улюблений дядько малого Кості — Юзек (Йосиф Григорович Височанський) — генерал-майор царської армії, воював на стороні бурів в англо-бурській війні, нащадок козацького полковника Семена Височана. З його слів: «„Универсал“ и печать остались у нас в семье от гетмана Сагайдачного, нашего отдаленного предка. Отец посмеивался над своим „гетманским происхождением“ и любил говорить, что наши деды и прадеды пахали землю и были самыми обыкновенными терпеливыми хлеборобами, хотя и считались потомками запорожских казаков.»
Перші роки
Костянтин Георгійович Паустовський народився 19 (31) травня 1892 року в Москві у сім'ї відставного унтер-офіцера, залізничного статистика Георгія Максимовича Паустовського (1862—1912). Після декількох переїздів 1898 року сім'я оселилася в Києві на Анненковській (Лютеранській) вулиці, 33. Пізніше Паустовські переїхали на Святославську вулицю, 9, з 1905 мешкали на Микільсько-Ботанічній, 13 (будинок не зберігся).
1904 року Костянтин почав учитися в Першій київській гімназії. У дитинстві Костянтин багато часу проводив у дідовому маєтку, що містився в селі Городище біля Білої Церкви, де встановлена пам'ятна дошка письменнику.
|
|
Під час навчання Костянтина Паустовського в шостому класі (осінь 1908) батько покинув сім'ю, через що хлопець мусив сам заробляти собі на навчання репетиторством. Його старший брат оселився окремо, а мати з Костянтином і ще двома дітьми, Галиною і Вадимом, переїхала на Велику Підвальну вулицю, 9.
Після розпаду сім'ї Костянтин деякий час мешкав у свого дядька (материного брата) Миколи Григоровича Височанського в Брянську. Повернувся до Києва в 1909 році, за сприяння викладачів відновився в гімназії, оселився спочатку в Дикому провулку (нині — Студентська вулиця), а пізніше — на Лук'янівці (Багговутівська вулиця, 9, будинок не зберігся), у своєї бабусі Вікентії Іванівни в її флігелі.
Під кінець навчання в гімназії, 1912 року, Паустовський написав своє перше оповідання «На воді» (рос. На воде), надруковане в місцевому альманасі . Того ж року помер і батько письменника. По закінченні гімназії (1912) Костянтин вступив до Київського університету Святого Володимира на фізико-математичний факультет, однак наступного року перевівся на історико-філологічний факультет. Згодом перейшов на юридичний факультет Московського університету.
У зв'язку з початком Першої світової війни перервав навчання й почав працювати водієм трамвая, а згодом — на санітарному поїзді. Через якийсь час, після смерті на війні двох своїх старших братів, Бориса та Вадима (загинули в один день 1915 року на різних фронтах), Паустовський повернувся до Москви, де тоді мешкали його мати Марія Григорівна та старша сестра Галина Георгіївна Паустовська (1886—1936).
У наступні кілька років Костянтин працював на металургійних заводах Юзівки та Катеринослава, на котельному заводі в Таганрозі. У 1916 році Паустовський навіть займався рибальством у рибальській артілі на Азовському морі. Перебуваючи в Таганрозі, письменник розпочав свій перший роман , над яким працював наступні сім років, а опублікував ще через дванадцять, 1935 року.
Тікаючи від влади комуністів після Жовтневого перевороту, переїжджає в Україну, де бере участь у боях проти військ Петлюри у лавах гетьмана Скоропадського під Пущею-Водицею. У 1918 мешкав у Києві на Несторівській вулиці, 31, кв. 3 (нині — вулиця Івана Франка, 33).
У 1918—1919 рр. працював коректором у редакції газети «Киевская мысль».
У жовтні 1919 р. переїхав до Одеси, де працював у газеті «Моряк».
З лютого 1922 р. працював у газетах Грузії та Закавказзя.
Від 1923 — співробітник газети «На вахте» (Москва).
У 1924–1929 рр. служив редактором у Російському телеграфному агентстві.
У 1930-ті рр. працював кореспондентом газети «Правда», журналів «30 дней» і «Наши достижения»
У 1941—1942 рр. був військовим кореспондентом ТАРС на Південному фронті, публікувався в газеті «Красной звезде» та фронтових газетах. В евакуації працював у «Совинформбюро». Згодом повернувся до Москви, займався літературною працею.
Під час хрущовської «відлиги» активно виступав за реабілітацію репресованих письменників.
Працював у с. Санжійка в 1960 році.
Вшанування пам'яті
- Астероїд 5269 Паустовський
- Одеський музей Костянтина Паустовського
- Шкільний музей Костянтина Паустовського у селі Пилипча, діє з 1988 року.
- Будинок-музей Костянтина Паустовського в місті Старий Крим.
- Київський музей К. Г. Паустовського (школа № 135, вулиця Тимофіївська (колишня вулиця Михайла Коцюбинського, 12б)
- Іменем Костянтина Паустовського названо вулиці у Києві, Одесі, Білгороді-Дністровському та селі Городище Білоцерківського району.
- У селі Городище на острові, де був маєток його батька, встановлено пам'ятник Костянтину Паустовському.
Бібліографія
Збірки оповідань
Романи та повісті
Біографічні повісті
Автобіографія (Повість про життя)
Екранізації
Переклади творів українською
- Кара-Бугаз. — Харків-Одеса, 1934.
- Колхіда. — Харків-Одеса, 1935.
- Щастя. — Київ, 1947.
- Стальний перстень. — Київ, 1953.
- Скарб. — Київ, 1955.
- Золота троянда. — Київ, 1957.
- Літні дні. — Київ, 1960.
- Повість про життя. — Київ, 1961.
- Приворотне зілля. — Київ, 1970.
- Струна. — Київ, 1980.
- Тарас Шевченко. — Київ, 2014.
Паустовський про Українську революцію 1917 р
Я їхав через Київ. Він, так само як і Москва, клекотав на мітингах. Тільки замість «долой!» і «ура!» тут кричали «геть!» і «слава!», а замість Марсельєзи співали «Заповіт» Шевченка і «Ще не вмерла Україна». |
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Ярмола В. Род Паустовских: Городище-Пилипча. з джерела 6 березня 2016. Процитовано 2011-07-14. (рос.)
- Паустовский К. Г. Дедушка мой Максим Григорьевич // Стальное колечко. — Эксмо, 2012. — 630 с. — . (рос.)
- Киевские годы Константина Паустовского
- Константин Паустовский. Биография (вариант 1).(рос.)
- Костянтин Паустовський. Повернення до Києва. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly (укр.). Процитовано 3 квітня 2024.
- Биография Константин Паустовский // peoples.ru. — 2005. — 15 липня.(рос.)
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 2 лютого 2016.
- К. Г. Паустовский. Повесть о жизни. Кн. 3: Начало неведомого века. Гл. Водоворот. // М., 2007.. (рос.)
Посилання
- Сайт, присвячений К. Г. Паустовському
- Твори Паустовського в бібліотеці Максима Мошкова
- http://www.mirpaustowskogo.ru/magazine/mp-15/02-01.htm
- http://lib.ru/PROZA/PAUSTOWSKIJ/lifebook1.txt_with-big-pictures.html
Джерела та література
- Герасимова Г. П.. Паустовський Костянтин Георгійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 98. — .
Література
- Бурій В. К. Г. Паустовський і Черкащина / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2002. — 2 серп. — С. 4.
- Бурій В. К. Г. Паустовський і Черкащина / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). — 1997. — 10 трав. — С. 2.
- Ярмола В. Род Паустовских: Городище-Пилипча. (рос.)
- Паустовский К. Г. Стальное колечко. — Эксмо, 2012. — 630 с. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyanti n Geo rgijovich Pausto vskij ros Konstantin Georgievich Paustovskij 19 31 travnya 1892 Moskva Rosijska imperiya 14 lipnya 1968 Moskva Rosijska RFSR SRSR rosijskij radyanskij pismennik ukrayinskogo pohodzhennya Kostyantin PaustovskijKonstantin Georgievich PaustovskijKostyantin Paustovskij student Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira 1913 rikIm ya pri narodzhenniKostyantin Georgijovich PaustovskijNarodivsya19 31 travnya 1892 1892 05 31 Moskva Rosijska imperiyaPomer14 lipnya 1968 1968 07 14 76 rokiv Moskva RRFSRPohovannyaMiske kladovishe mista TarusaGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRDiyalnistProzayikAlma materMDUZakladLiteraturnij institut imeni GorkogoMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1912 1968Zhanrroman povist d opovidannya p yesa kazka i narisMagnum opusAvtografNagorodiMedal Za oboronu Odesi Premiyi Paustovskij Kostyantin Georgijovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisPohodzhennya Pradid Kostyantina Grigorij Paustovskij Sagajdachnij pislya zrujnuvannya Zaporizkoyi Sichi u 1775 roci poselivsya u seli Gorodishe Okrim togo vin otrimav dvoryanstvo a takozh prijnyav katolictvo Dyadko Kostyantina Georgijovicha Illya Maksimovich 1932 pracyuvav uchitelem u seli j zasnuvav shkolu u svoyemu rodovomu mayetku Sam Paustovskij pisav lishe rosijskoyu movoyu Pid chas vidviduvannya Kiyeva Mikola II zapitav gimnazista Paustovskogo chi vin maloros na sho toj vidpoviv tak Sered predkiv pismennika buli ukrayinci polyaki rosiyani ta turki Mati pismennika Mariya Grigorivna 1858 1934 pohodit iz pravoslavnogo ukrayinskogo shlyahetskogo rodu gerbu Sas Mamin brat ulyublenij dyadko malogo Kosti Yuzek Josif Grigorovich Visochanskij general major carskoyi armiyi voyuvav na storoni buriv v anglo burskij vijni nashadok kozackogo polkovnika Semena Visochana Z jogo sliv Universal i pechat ostalis u nas v seme ot getmana Sagajdachnogo nashego otdalennogo predka Otec posmeivalsya nad svoim getmanskim proishozhdeniem i lyubil govorit chto nashi dedy i pradedy pahali zemlyu i byli samymi obyknovennymi terpelivymi hleborobami hotya i schitalis potomkami zaporozhskih kazakov Pershi roki Kostyantin Georgijovich Paustovskij narodivsya 19 31 travnya 1892 roku v Moskvi u sim yi vidstavnogo unter oficera zaliznichnogo statistika Georgiya Maksimovicha Paustovskogo 1862 1912 Pislya dekilkoh pereyizdiv 1898 roku sim ya oselilasya v Kiyevi na Annenkovskij Lyuteranskij vulici 33 Piznishe Paustovski pereyihali na Svyatoslavsku vulicyu 9 z 1905 meshkali na Mikilsko Botanichnij 13 budinok ne zberigsya 1904 roku Kostyantin pochav uchitisya v Pershij kiyivskij gimnaziyi U ditinstvi Kostyantin bagato chasu provodiv u didovomu mayetku sho mistivsya v seli Gorodishe bilya Biloyi Cerkvi de vstanovlena pam yatna doshka pismenniku Pam yatna doshka v Bilij Cerkvi Gorodishe ta Cherkasi svyata a gimnaziya budni Ya vyros na Ukraine Moi rodnye so storony otca govorili tolko po ukrainski S detstva ya polyubil pevuchij gibkij legkij beskonechno bogatyj obrazami i intonaciyami ukrainskij yazyk Pid chas navchannya Kostyantina Paustovskogo v shostomu klasi osin 1908 batko pokinuv sim yu cherez sho hlopec musiv sam zaroblyati sobi na navchannya repetitorstvom Jogo starshij brat oselivsya okremo a mati z Kostyantinom i she dvoma ditmi Galinoyu i Vadimom pereyihala na Veliku Pidvalnu vulicyu 9 Pislya rozpadu sim yi Kostyantin deyakij chas meshkav u svogo dyadka materinogo brata Mikoli Grigorovicha Visochanskogo v Bryansku Povernuvsya do Kiyeva v 1909 roci za spriyannya vikladachiv vidnovivsya v gimnaziyi oselivsya spochatku v Dikomu provulku nini Studentska vulicya a piznishe na Luk yanivci Baggovutivska vulicya 9 budinok ne zberigsya u svoyeyi babusi Vikentiyi Ivanivni v yiyi fligeli Pid kinec navchannya v gimnaziyi 1912 roku Paustovskij napisav svoye pershe opovidannya Na vodi ros Na vode nadrukovane v miscevomu almanasi Togo zh roku pomer i batko pismennika Po zakinchenni gimnaziyi 1912 Kostyantin vstupiv do Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira na fiziko matematichnij fakultet odnak nastupnogo roku perevivsya na istoriko filologichnij fakultet Zgodom perejshov na yuridichnij fakultet Moskovskogo universitetu U zv yazku z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni perervav navchannya j pochav pracyuvati vodiyem tramvaya a zgodom na sanitarnomu poyizdi Cherez yakijs chas pislya smerti na vijni dvoh svoyih starshih brativ Borisa ta Vadima zaginuli v odin den 1915 roku na riznih frontah Paustovskij povernuvsya do Moskvi de todi meshkali jogo mati Mariya Grigorivna ta starsha sestra Galina Georgiyivna Paustovska 1886 1936 U nastupni kilka rokiv Kostyantin pracyuvav na metalurgijnih zavodah Yuzivki ta Katerinoslava na kotelnomu zavodi v Taganrozi U 1916 roci Paustovskij navit zajmavsya ribalstvom u ribalskij artili na Azovskomu mori Perebuvayuchi v Taganrozi pismennik rozpochav svij pershij roman nad yakim pracyuvav nastupni sim rokiv a opublikuvav she cherez dvanadcyat 1935 roku Tikayuchi vid vladi komunistiv pislya Zhovtnevogo perevorotu pereyizhdzhaye v Ukrayinu de bere uchast u boyah proti vijsk Petlyuri u lavah getmana Skoropadskogo pid Pusheyu Vodiceyu U 1918 meshkav u Kiyevi na Nestorivskij vulici 31 kv 3 nini vulicya Ivana Franka 33 U 1918 1919 rr pracyuvav korektorom u redakciyi gazeti Kievskaya mysl U zhovtni 1919 r pereyihav do Odesi de pracyuvav u gazeti Moryak Z lyutogo 1922 r pracyuvav u gazetah Gruziyi ta Zakavkazzya Vid 1923 spivrobitnik gazeti Na vahte Moskva U 1924 1929 rr sluzhiv redaktorom u Rosijskomu telegrafnomu agentstvi U 1930 ti rr pracyuvav korespondentom gazeti Pravda zhurnaliv 30 dnej i Nashi dostizheniya U 1941 1942 rr buv vijskovim korespondentom TARS na Pivdennomu fronti publikuvavsya v gazeti Krasnoj zvezde ta frontovih gazetah V evakuaciyi pracyuvav u Sovinformbyuro Zgodom povernuvsya do Moskvi zajmavsya literaturnoyu praceyu Pid chas hrushovskoyi vidligi aktivno vistupav za reabilitaciyu represovanih pismennikiv Pam yatnik Paustovskomu v seli Sanzhijka Pracyuvav u s Sanzhijka v 1960 roci Gorodishe pam yatnik Kostyantinu Paustovskomu na ostrovi Paustovskogo Pomer u Moskvi pohovanij u misti Tarusa Vshanuvannya pam yatiAsteroyid 5269 Paustovskij Odeskij muzej Kostyantina Paustovskogo Shkilnij muzej Kostyantina Paustovskogo u seli Pilipcha diye z 1988 roku Budinok muzej Kostyantina Paustovskogo v misti Starij Krim Kiyivskij muzej K G Paustovskogo shkola 135 vulicya Timofiyivska kolishnya vulicya Mihajla Kocyubinskogo 12b Imenem Kostyantina Paustovskogo nazvano vulici u Kiyevi Odesi Bilgorodi Dnistrovskomu ta seli Gorodishe Bilocerkivskogo rajonu U seli Gorodishe na ostrovi de buv mayetok jogo batka vstanovleno pam yatnik Kostyantinu Paustovskomu BibliografiyaZbirki opovidan 1925 1927 1928 Muzej K Paustovskogo smt Starij Krim Romani ta povisti 1929 1932 1933 1934 1936 1937 1937 1938 1939 1941 1955 Biografichni povisti 1937 1937 1939 Avtobiografiya Povist pro zhittya 1945 1955 Pochatok nevidomogo stolittya 1957 1959 1960 1963 Ekranizaciyi Pivnichna povist 1960 Perekladi tvoriv ukrayinskoyu Kara Bugaz Harkiv Odesa 1934 Kolhida Harkiv Odesa 1935 Shastya Kiyiv 1947 Stalnij persten Kiyiv 1953 Skarb Kiyiv 1955 Zolota troyanda Kiyiv 1957 Litni dni Kiyiv 1960 Povist pro zhittya Kiyiv 1961 Privorotne zillya Kiyiv 1970 Struna Kiyiv 1980 Taras Shevchenko Kiyiv 2014 Paustovskij pro Ukrayinsku revolyuciyu 1917 rYa yihav cherez Kiyiv Vin tak samo yak i Moskva klekotav na mitingah Tilki zamist doloj i ura tut krichali get i slava a zamist Marselyezi spivali Zapovit Shevchenka i She ne vmerla Ukrayina Originalnij tekst ros Ya ehal cherez Kiev On tak zhe kak i Moskva klyuchom kipel na mitingah Tolko vmesto doloj i ura zdes krichali get i slava a vmesto marselezy peli Zapovit Shevchenko i She ne vmerla Ukraina Div takozhValerij Ivanovich DruzhbinskijPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Yarmola V Rod Paustovskih Gorodishe Pilipcha z dzherela 6 bereznya 2016 Procitovano 2011 07 14 ros Paustovskij K G Dedushka moj Maksim Grigorevich Stalnoe kolechko Eksmo 2012 630 s ISBN 978 5 699 51648 3 ros Kievskie gody Konstantina Paustovskogo Konstantin Paustovskij Biografiya variant 1 ros Kostyantin Paustovskij Povernennya do Kiyeva Zerkalo nedeli Dzerkalo tizhnya Mirror Weekly ukr Procitovano 3 kvitnya 2024 Biografiya Konstantin Paustovskij peoples ru 2005 15 lipnya ros Arhiv originalu za 11 grudnya 2015 Procitovano 2 lyutogo 2016 K G Paustovskij Povest o zhizni Kn 3 Nachalo nevedomogo veka Gl Vodovorot M 2007 ros PosilannyaSajt prisvyachenij K G Paustovskomu Tvori Paustovskogo v biblioteci Maksima Moshkova http www mirpaustowskogo ru magazine mp 15 02 01 htm http lib ru PROZA PAUSTOWSKIJ lifebook1 txt with big pictures htmlDzherela ta literaturaGerasimova G P Paustovskij Kostyantin Georgijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 98 ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura Burij V K G Paustovskij i Cherkashina Valerij Burij Misto robitniche Vatutine 2002 2 serp S 4 Burij V K G Paustovskij i Cherkashina Valerij Burij Shevchenkiv kraj Zvenigorodka 1997 10 trav S 2 Yarmola V Rod Paustovskih Gorodishe Pilipcha ros Paustovskij K G Stalnoe kolechko Eksmo 2012 630 s ISBN 978 5 699 51648 3 ros