Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Костел домініканців пам ятка архітектури Костел і монастир домініка

Костел домініканців (Львів)

Костел домініканців (Львів)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Костел домініканців.

image пам'ятка архітектури

Костел і монастир домініканців
у Львові
image
49°50′34″ пн. ш. 24°02′03″ сх. д. / 49.84277778002777382° пн. ш. 24.034166670027779844° сх. д. / 49.84277778002777382; 24.034166670027779844Координати: 49°50′34″ пн. ш. 24°02′03″ сх. д. / 49.84277778002777382° пн. ш. 24.034166670027779844° сх. д. / 49.84277778002777382; 24.034166670027779844
Країнаimage Україна[1]
РозташуванняЛьвів
Типправославний храм
Матеріалцегла
Стильбароко
АрхітекторЯн де Вітте
ЗасновникЮзеф Потоцький
Дата заснування1749
АдресаПлоща Музейна (Львів)
image
image
Костел і монастир домініканців
у Львові
Костел і монастир домініканців
у Львові (Україна)
image Медіафайли у Вікісховищі

Косте́л і монастир домініка́нців — історичний бароковий комплекс храму і монастиря ордену домініканців XVIII ст. у місті Львів, пам'ятка архітектури національного значення.

Домініканці користувались храмом і монастирським комплексом до Другої світової війни. Після закінчення війни вони були змушені залишити свій осередок. У 1972 році будівлю монастиря було перетворено на Музей релігії та атеїзму, а в храмі містився, серед іншого, цементний склад. Згодом храм також було включено до складу музею, який функціонував в такому вигляді до 1990 року. В 1990-тих роках будівлю храма було передано УГКЦ і з цього часу в ньому розміщується греко-католицька церква Пресвятої Євхаристії. Частину будівлі монастирських келій станом на 2010-ті роки займає мистецьке об'єднання «Дзиґа» (зокрема, однойменна галерея, а також арткав'ярня «Квартира 35» і кафе «Під клепсидрою»), а в іншій частині споруди монастирських келій та у дзвіниці розташовується Львівський музей історії релігії (колишній Музей історії релігії та атеїзму).

Історія

Давньоруський період

Згідно з давніми хроніками, на місці сучасного домініканського храму стояв палац князя Лева І. Однак, залишається не з'ясованим, чи сам храм святого Петра і Павла був збудований уже в цей час чи згодом — за правління Юрія І. На думку Ігоря Мицька, «можна стверджувати, що… церква св. Петра і Павла була кафедральним храмом, правдоподібно, названим Ратенським на честь свого небесного покровителя».

Готичний храм

image
Старий костел Божого Тіла, Львів

Після передачі давньоруського храму католикам, до нього було добудовано нову велику наву, так що старе приміщення княжих часів стало виконувати роль вівтарної частини (пресбітеріуму). Утворений таким чином, новий готичний храм став домініканським та отримав назву Божого Тіла у 1407 році, при чому вівтарна частина зберегла присвяту св. Петру і Павлу. Кошти для будівництва надали головно міщанин Микола Бенко та його дружина Анна з Жабокруків. За іншими даними, збудований до середини XIV ст. будівничим Миколою Чехом, можливо, з використанням мурів, фундаментів княжого палацу і каплиці. Його схему наприкінці XVI ст. намалював домініканець, мандрівник Мартін Ґруневеґ.

У 1511 році церкву знищила пожежа. Роботу з реконструкції підтримав архієпископ Бернард Вільчек. У 1527 році церква знову згоріла під час Великої пожежі, яка знищила весь готичний Львів. Незважаючи на ці біди, монастир Божого Тіла швидко оговтався після руйнації, його авторитет і багатство зростало. Наприкінці XVI століття монастирю належало 5 сіл в околицях Львова. У трьох з цих сіл ченці з монастиря здійснювали також душпастирське служіння на парафіях.

У 1556 році майстер Григер побудував будівлю бібліотеки, а наприкінці століття — новий гуртожиток. На зламі XVI—XVII століть пріор Ян Блащик збудував інші будівлі в стилі маньєризму. Надгробки з алебастру, які приписують Герману ван Гутте, залишилися після цієї епохи. Вони представляють i.a. Вацлав Дідушицький (помер у 1584 р.), Ян Свошовський (пом. 1604), Станіслав Влодек (пом. 1615) і витримані в стилі голландського маньєризму.

1604 року Ян Свошовський разом із першою дружиною — Малґожатою де Конари (Конарська) — «записав» для вівтаря костелу домініканців Львова село Бірки. Також фундував каплицю Богоматері, яку згодом розібрали разом з будівлею готичного костелу.

На початку XVII століття в монастирі проживало понад сто ченців. При монастирі діяли чотири братства — Імені Ісуса, Розарії,, св. Анна і Третій чин. У 1621 році король Сигізмунд ІІІ Ваза зупинявся у домініканців на шляху на Хотинську війну.

Готичний костел почав руйнуватися в першій половині XVIII ст. У 1742 році тріснуло склепіння і настоятель монастиря вирішив знести будівлю і побудувати нову. В 1745 чи 1748 році собор було розібрано разом з бароковою каплицею Яна Свошовського.

Усипальниця

image
Вигляд з вул. Підвальної, осінь 2014

Були поховані, зокрема: Грицько Кердейович з дружиною Кларою, Александер Сенявський, маршалок Прокоп Сенявський, львівський каштелян Станіслав Влодек, та обидві його дружини — Ельжбета із Замойських, Ядвіга з Олесніцьких, (монах Домінік; 1608—1639, домініканець; похований у підземних криптах) Анна Евфрозина Сенявська з Ходкевичів Йоанна Потоцька — мати Миколи Василя Потоцького, Францішек Устрицький, Єлизавета Рожнятовська гербу Сас — друга дружина Кшиштофа Стшемеського Павел Тарло — суддя земський львівський, войський стрийський, Александер Зборовський, Рафал (пом. 1571), Станіслав (пом. 1600) Галки з Романова, Ян Свошовський (записав село Бірки як фундуш), Вацлав (пом. 1584), Юрій (пом. 1641) (їм виготовили надгробки), Рафаїл Дідушицькі, Миколай Гербурт.

А. Райзінгер одним із перших видав фотографії саркофагів з підземель Домініканського костелу.

Сучасний храм

image
Купол та барабан собору

Незабаром після знесення готичного собору, в 1749 році наріжний камінь нової будівлі заклав Юзеф Потоцький, великий гетьман коронний і краківський каштелян. Проект нової будівлі храму був розроблений інженером і архітектором Яном де Вітте. Кошти на будівництво виділяли гетьман Юзеф Потоцький (був головним фундатором будівництва),, канівський староста Микола Василь Потоцький (виділив 236 000 зл.; тут була похована його матір). Будівництвом керував Мартин Урбанік, з 1764 року — Христофор Мурадович.

Закінчував фасад Себастьян Фесінгер, який розпочав 1764-го роботи з виготовлення камінних статуй, що мали його вінчати. Також він виконав дерев'яну різьблену поліхромовану конструкцію органу (лат. moles organarius), яка потім згоріла.

До 1764 року будівництво було, в основному, завершене, але після пожеж 26 серпня 1766 (причина — необережність Матвія Міллера під час малювання органу) і 1778 років роботи відновилися. 1865 року за проектом архітектора Юліана Захаревича до костьолу прибудували 4-ярусну дзвіницю. 1895-го був перебудований ліхтар на куполі, у 1905–1914 роках — відреставрований інтер'єр, роботи велись за проектом архітекторів Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського, також брав участь як «консерватор» др. Александер Чоловський. Крипту також планували реставрувати, але цьому завадила війна. Згодом, у радянські часи, храм відновлювали у 1956–1958 роках.

Францішек Руссиян 1749 року звернувся до Папи з проханням, за яким 1 липня 1751 року було урочисто короновано ікону Божої Матері за участі львівського латинського архиєпископа Миколая Вижицького, кошти надав, зокрема, воєвода київський Станіслав Потоцький.

Опис

image
Фасад собору

Костел споруджений у стилі пізнього бароко за західноєвропейским зразком. Кам'яний, в плані він зображає витягнутий хрест з овальною центральною частиною і двома дзвіницями по боках. Звеличує церкву величезний еліптичний купол. Масивні здвоєні колони підтримують галереї і ложі, прикрашені дерев'яними статуями роботи львівських скульпторів другої половини 18 століття. Над галереями — колони барабана, що підтримують купол. Під банею костелу — цитата латинською мовою з Першого послання Тимофію: «Soli Deo honor et gloria» («Єдиному Богу честь і хвала»).

Антоній Осінський і Матвій Полейовський виконали різьби для костелу. В інтер'єрі храму збереглися скульптури Себастьяна Фесінґера.

До головної нави костелу примикають кілька каплиць:

  • св. Антонія (перша справа) з іконою святого роботи львівського майстра Гарра 1838 р.;
  • імені Христа з пам. таблицею д-ра (?—1885, автор Томаш Дикас), з іншої сторони — поетці Марії Бартусувні (?—1885) з погруддям роботи Вісьньовецького та віршем Ленартовича; має псевдорококовий вітар з різьбою «Серце Ісуса» Війтовича (1912);
  • каплиця св. Яцека з іконою М. Яблонського, є передсінком до наступної;
  • каплиця Потоцьких (також Богоматері Яцкової, пол. Panny Matki Jackowiej), споруджена після 1764 року; на думку М. Орловича, одна з перших споруд з ознаками класицизму у Львові, кошти для будівництва надав М. В. Потоцький;
  • будівля монастирських келій, перебудована заново у 1556–1621 роках і відновлена після пожеж 1766 і 1778 років. Будівля кам'яна, прямокутна в плані, трьохповерхова, з двома внутрішніми двориками, з типовою для монастирських будівель коридорною системою планування і арковими перекриттями;
  • каплиця св. Вінцентія з іконою М. Яблонського;
  • каплиця св. Домініка зі старою іконою в новому псевдорококовому вітарі з ампіровим нагробком графині Юзефи Дунін-Борковської (?—1811) роботи Торвальдсена;
  • каплиця св. Томи Аквінського з іконою М. Яблонського, рококовою різьбою Христа Милосердного.
image image image image
Вівтар
Амвон
Нічна підсвітка
Вдень

Див. також

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. Мицько І. Львівська українська катедральна церква святих Петра і Павла [ 22 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2014.
  3. Мицько І. Первісна Ченстоховська Богородиця — українська ікона Петра Ратенського [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Слово Просвіти. — Старий Самбір, 2013. — Ч. 119 (жовтень). — C. 2 [2].
  4. з вежею-дзвіницею
  5. Хмільовський М. Де розміщувалася у Львові руська церква апостолів Петра і Павла? // Апологет. — Львів, 2009. — № 1/4. — С.35-36.
  6. Вечерський В. Українські монастирі… — С. 340.
  7. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 108.
  8. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…[недоступне посилання] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 255. (пол.)
  9. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 42—43.
  10. Kaniewska I. Sieniawscki Prokop h. Leliwa (zm. 1596) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 146. (пол.)
  11. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 114. (пол.)
  12. Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 562.
  13. Mazur Z. Potocki Jakub, imie zakonne Dominik h. Pilawa (1608—1639) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 802—803. (пол.)
  14. Nagielski M. Sieniawska z Chodkiewiczów Anna Eufrozyna (zm. 1633) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1996. — T. XXXVII/1. — Zeszyt 152. — S. 97. (пол.)
  15. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 442. (пол.)
  16. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 226. (пол.)
  17. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 7 липня 2015 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 307.
  18. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 718.
  19. Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu [ 16 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1879. — S. 3. (пол.)
  20. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247. (пол.)
  21. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich [ 24 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — dod. — S. 72. (пол.)
  22. Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — S. 69. — całość, . (пол.)
  23. Шишка О. Львів на давній гравюрі, в живописі та фотографії: історико-бібліографічні дослідження [ 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — С. 112.
  24. Link-Lenczowski A. Potocki Józef h. Pilawa (1673—1751) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 71. (пол.)
  25. Львів. Домініканський собор [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Україна Інкоґніта []
  26. Храми Львова [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] []
  27. Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 57. (пол.)
  28. Mańkowski T. Fesinger Sebastian // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : PAU, 1948. — t. VI/5, zeszyt 30. — S. 425. (пол.)
  29. Смірнов Ю.  Костел домініканців (Костел Божого Тіла) // Енциклопедія Львова за редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — C. 469. — .
  30. Mazur Z. Russyan (Russjan) Franciszek, imię zakonne Henryk h. Nalęcz (1706—1788) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1991. — T. XXXIII/1, zesz. 136. — S. 157—158. (пол.)
  31. Dymnicka-Wołoszyńska H. Stanisław Potocki h. Pilawa (1698—1760) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — t. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 158. (пол.)
  32. Krasny P. Lwowskie środowisko artystyczne wobec idei symbiozy sztuk w wystroju i wyposażeniu wnętrz sakralnych (1730—1780) [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — 2005. — № 30. — S. 161—162. (пол.)
  33. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik… — S. 112.
  34. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik… — S. 53.
  35. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik… — S. 112—113.

Література

  • Вечерський В. Українські монастирі. — Київ, Харків : ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція „Наш час“», ВАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2008. — 400 с., іл. — С. 340. — (Невідома Україна). — , .
  • Вуйцик В., Липка Р. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 84.
  • Горбань Н. Знайшли княжий двір короля Лева [ 7 січня 2018 у Wayback Machine.] // Газета Львівської міської ради «Ратуша». — 17.12.2009.
  • Могитич Р. // «Дзвін». — 1991. — № 6. — С. 128—134.
  • Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini. Року Божого: Латинські написи Львова / Автор проекту Василь Ґабор. — Львів : ЛА «Піраміда», 2008. — 288 с.
  • Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — К. : Будівельник, 1989. — 270 с. — С. 98—99.
  • Хмільовський М. Таємниці домініканського монастиря у Львові. Оповідь 1. Руська церква Апостолів Петра і Павла [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  • Хмільовський М. Таємниці домініканського монастиря у Львові. Оповідь 2. Сенсація: Гіацинтова (Jackowa) Мадонна у Львові [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  • Шубарт П. Бароко та його розвиток в архітектурі міст Східної Галичини. — Одеса, 2012. — С. 76—85. — .
  • Островский Г. Львов. Издание второе, переработанное и дополненное. — Ленинград : Искусство, 1975. — С. 134—137.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.] — К. : Будивельник, 1983—1986. — Т. 3. — С. 16.
  • Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 57.
  • Chanas R., Czerwiński J. Lwów, Przewodnik turystyczny. — Wrocław: Ossolineum, 1992. — .
  • Kaczorowski B. Zabytki starego Lwowa. — Warszawa: Oficyna Wydawnicza INTERIM, 1990. .
  • Medyński A. Lwów. Przewodnik dla zwiedzających miasto. — Lwów: wyd. nakładem autora, 1937.
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów — Warszawa, 1925. — S. 107—117.
  • Rąkowski G. Lwów. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej. Część IV. Pruszków: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2008. — .

Посилання

  • Львів. Домініканський собор [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Україна Інкоґніта
  • ICTV. «Факти» Археологи знайшли палац князя Лева. — 07.06.pppp. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Центр міської історії Центрально-східної Європи. Церква Пресвятої Євхаристії (кол. костел Божого Тіла / домініканців) [ 2 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  • Мистецьке об'єднання «Дзиґа» [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel dominikanciv pam yatka arhitekturi Kostel i monastir dominikanciv u Lvovi49 50 34 pn sh 24 02 03 sh d 49 84277778002777382 pn sh 24 034166670027779844 sh d 49 84277778002777382 24 034166670027779844 Koordinati 49 50 34 pn sh 24 02 03 sh d 49 84277778002777382 pn sh 24 034166670027779844 sh d 49 84277778002777382 24 034166670027779844Krayina Ukrayina 1 RoztashuvannyaLvivTippravoslavnij hramMaterialceglaStilbarokoArhitektorYan de VitteZasnovnikYuzef PotockijData zasnuvannya1749AdresaPlosha Muzejna Lviv Kostel i monastir dominikanciv u LvoviKostel i monastir dominikanciv u Lvovi Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi Koste l i monastir dominika nciv istorichnij barokovij kompleks hramu i monastirya ordenu dominikanciv XVIII st u misti Lviv pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Dominikanci koristuvalis hramom i monastirskim kompleksom do Drugoyi svitovoyi vijni Pislya zakinchennya vijni voni buli zmusheni zalishiti svij oseredok U 1972 roci budivlyu monastirya bulo peretvoreno na Muzej religiyi ta ateyizmu a v hrami mistivsya sered inshogo cementnij sklad Zgodom hram takozh bulo vklyucheno do skladu muzeyu yakij funkcionuvav v takomu viglyadi do 1990 roku V 1990 tih rokah budivlyu hrama bulo peredano UGKC i z cogo chasu v nomu rozmishuyetsya greko katolicka cerkva Presvyatoyi Yevharistiyi Chastinu budivli monastirskih kelij stanom na 2010 ti roki zajmaye mistecke ob yednannya Dziga zokrema odnojmenna galereya a takozh artkav yarnya Kvartira 35 i kafe Pid klepsidroyu a v inshij chastini sporudi monastirskih kelij ta u dzvinici roztashovuyetsya Lvivskij muzej istoriyi religiyi kolishnij Muzej istoriyi religiyi ta ateyizmu IstoriyaDavnoruskij period Zgidno z davnimi hronikami na misci suchasnogo dominikanskogo hramu stoyav palac knyazya Leva I Odnak zalishayetsya ne z yasovanim chi sam hram svyatogo Petra i Pavla buv zbudovanij uzhe v cej chas chi zgodom za pravlinnya Yuriya I Na dumku Igorya Micka mozhna stverdzhuvati sho cerkva sv Petra i Pavla bula kafedralnim hramom pravdopodibno nazvanim Ratenskim na chest svogo nebesnogo pokrovitelya Gotichnij hram Starij kostel Bozhogo Tila Lviv Pislya peredachi davnoruskogo hramu katolikam do nogo bulo dobudovano novu veliku navu tak sho stare primishennya knyazhih chasiv stalo vikonuvati rol vivtarnoyi chastini presbiteriumu Utvorenij takim chinom novij gotichnij hram stav dominikanskim ta otrimav nazvu Bozhogo Tila u 1407 roci pri chomu vivtarna chastina zberegla prisvyatu sv Petru i Pavlu Koshti dlya budivnictva nadali golovno mishanin Mikola Benko ta jogo druzhina Anna z Zhabokrukiv Za inshimi danimi zbudovanij do seredini XIV st budivnichim Mikoloyu Chehom mozhlivo z vikoristannyam muriv fundamentiv knyazhogo palacu i kaplici Jogo shemu naprikinci XVI st namalyuvav dominikanec mandrivnik Martin Gruneveg U 1511 roci cerkvu znishila pozhezha Robotu z rekonstrukciyi pidtrimav arhiyepiskop Bernard Vilchek U 1527 roci cerkva znovu zgorila pid chas Velikoyi pozhezhi yaka znishila ves gotichnij Lviv Nezvazhayuchi na ci bidi monastir Bozhogo Tila shvidko ogovtavsya pislya rujnaciyi jogo avtoritet i bagatstvo zrostalo Naprikinci XVI stolittya monastiryu nalezhalo 5 sil v okolicyah Lvova U troh z cih sil chenci z monastirya zdijsnyuvali takozh dushpastirske sluzhinnya na parafiyah U 1556 roci majster Griger pobuduvav budivlyu biblioteki a naprikinci stolittya novij gurtozhitok Na zlami XVI XVII stolit prior Yan Blashik zbuduvav inshi budivli v stili manyerizmu Nadgrobki z alebastru yaki pripisuyut Germanu van Gutte zalishilisya pislya ciyeyi epohi Voni predstavlyayut i a Vaclav Didushickij pomer u 1584 r Yan Svoshovskij pom 1604 Stanislav Vlodek pom 1615 i vitrimani v stili gollandskogo manyerizmu 1604 roku Yan Svoshovskij razom iz pershoyu druzhinoyu Malgozhatoyu de Konari Konarska zapisav dlya vivtarya kostelu dominikanciv Lvova selo Birki Takozh funduvav kaplicyu Bogomateri yaku zgodom rozibrali razom z budivleyu gotichnogo kostelu Na pochatku XVII stolittya v monastiri prozhivalo ponad sto chenciv Pri monastiri diyali chotiri bratstva Imeni Isusa Rozariyi sv Anna i Tretij chin U 1621 roci korol Sigizmund III Vaza zupinyavsya u dominikanciv na shlyahu na Hotinsku vijnu Gotichnij kostel pochav rujnuvatisya v pershij polovini XVIII st U 1742 roci trisnulo sklepinnya i nastoyatel monastirya virishiv znesti budivlyu i pobuduvati novu V 1745 chi 1748 roci sobor bulo rozibrano razom z barokovoyu kapliceyu Yana Svoshovskogo Usipalnicya Viglyad z vul Pidvalnoyi osin 2014 Buli pohovani zokrema Gricko Kerdejovich z druzhinoyu Klaroyu Aleksander Senyavskij marshalok Prokop Senyavskij lvivskij kashtelyan Stanislav Vlodek ta obidvi jogo druzhini Elzhbeta iz Zamojskih Yadviga z Olesnickih monah Dominik 1608 1639 dominikanec pohovanij u pidzemnih kriptah Anna Evfrozina Senyavska z Hodkevichiv Joanna Potocka mati Mikoli Vasilya Potockogo Francishek Ustrickij Yelizaveta Rozhnyatovska gerbu Sas druga druzhina Kshishtofa Stshemeskogo Pavel Tarlo suddya zemskij lvivskij vojskij strijskij Aleksander Zborovskij Rafal pom 1571 Stanislav pom 1600 Galki z Romanova Yan Svoshovskij zapisav selo Birki yak fundush Vaclav pom 1584 Yurij pom 1641 yim vigotovili nadgrobki Rafayil Didushicki Mikolaj Gerburt A Rajzinger odnim iz pershih vidav fotografiyi sarkofagiv z pidzemel Dominikanskogo kostelu Suchasnij hram Kupol ta baraban soboru Nezabarom pislya znesennya gotichnogo soboru v 1749 roci narizhnij kamin novoyi budivli zaklav Yuzef Potockij velikij getman koronnij i krakivskij kashtelyan Proekt novoyi budivli hramu buv rozroblenij inzhenerom i arhitektorom Yanom de Vitte Koshti na budivnictvo vidilyali getman Yuzef Potockij buv golovnim fundatorom budivnictva kanivskij starosta Mikola Vasil Potockij vidiliv 236 000 zl tut bula pohovana jogo matir Budivnictvom keruvav Martin Urbanik z 1764 roku Hristofor Muradovich Zakinchuvav fasad Sebastyan Fesinger yakij rozpochav 1764 go roboti z vigotovlennya kaminnih statuj sho mali jogo vinchati Takozh vin vikonav derev yanu rizblenu polihromovanu konstrukciyu organu lat moles organarius yaka potim zgorila Do 1764 roku budivnictvo bulo v osnovnomu zavershene ale pislya pozhezh 26 serpnya 1766 prichina neoberezhnist Matviya Millera pid chas malyuvannya organu i 1778 rokiv roboti vidnovilisya 1865 roku za proektom arhitektora Yuliana Zaharevicha do kostolu pribuduvali 4 yarusnu dzvinicyu 1895 go buv perebudovanij lihtar na kupoli u 1905 1914 rokah vidrestavrovanij inter yer roboti velis za proektom arhitektoriv Alfreda Zaharevicha ta Yuzefa Sosnovskogo takozh brav uchast yak konservator dr Aleksander Cholovskij Kriptu takozh planuvali restavruvati ale comu zavadila vijna Zgodom u radyanski chasi hram vidnovlyuvali u 1956 1958 rokah Francishek Russiyan 1749 roku zvernuvsya do Papi z prohannyam za yakim 1 lipnya 1751 roku bulo urochisto koronovano ikonu Bozhoyi Materi za uchasti lvivskogo latinskogo arhiyepiskopa Mikolaya Vizhickogo koshti nadav zokrema voyevoda kiyivskij Stanislav Potockij OpisFasad soboru Kostel sporudzhenij u stili piznogo baroko za zahidnoyevropejskim zrazkom Kam yanij v plani vin zobrazhaye vityagnutij hrest z ovalnoyu centralnoyu chastinoyu i dvoma dzvinicyami po bokah Zvelichuye cerkvu velicheznij eliptichnij kupol Masivni zdvoyeni koloni pidtrimuyut galereyi i lozhi prikrasheni derev yanimi statuyami roboti lvivskih skulptoriv drugoyi polovini 18 stolittya Nad galereyami koloni barabana sho pidtrimuyut kupol Pid baneyu kostelu citata latinskoyu movoyu z Pershogo poslannya Timofiyu Soli Deo honor et gloria Yedinomu Bogu chest i hvala Antonij Osinskij i Matvij Polejovskij vikonali rizbi dlya kostelu V inter yeri hramu zbereglisya skulpturi Sebastyana Fesingera Do golovnoyi navi kostelu primikayut kilka kaplic sv Antoniya persha sprava z ikonoyu svyatogo roboti lvivskogo majstra Garra 1838 r imeni Hrista z pam tabliceyu d ra 1885 avtor Tomash Dikas z inshoyi storoni poetci Mariyi Bartusuvni 1885 z pogruddyam roboti Visnoveckogo ta virshem Lenartovicha maye psevdorokokovij vitar z rizboyu Serce Isusa Vijtovicha 1912 kaplicya sv Yaceka z ikonoyu M Yablonskogo ye peredsinkom do nastupnoyi kaplicya Potockih takozh Bogomateri Yackovoyi pol Panny Matki Jackowiej sporudzhena pislya 1764 roku na dumku M Orlovicha odna z pershih sporud z oznakami klasicizmu u Lvovi koshti dlya budivnictva nadav M V Potockij budivlya monastirskih kelij perebudovana zanovo u 1556 1621 rokah i vidnovlena pislya pozhezh 1766 i 1778 rokiv Budivlya kam yana pryamokutna v plani trohpoverhova z dvoma vnutrishnimi dvorikami z tipovoyu dlya monastirskih budivel koridornoyu sistemoyu planuvannya i arkovimi perekrittyami kaplicya sv Vincentiya z ikonoyu M Yablonskogo kaplicya sv Dominika zi staroyu ikonoyu v novomu psevdorokokovomu vitari z ampirovim nagrobkom grafini Yuzefi Dunin Borkovskoyi 1811 roboti Torvaldsena kaplicya sv Tomi Akvinskogo z ikonoyu M Yablonskogo rokokovoyu rizboyu Hrista Miloserdnogo Vivtar Amvon Nichna pidsvitka VdenDiv takozhKostel i monastir bernardiniv Lviv Kostel i monastir benediktinok Lviv Kostel i monastir karmelitiv bosih Lviv Kostel yezuyitiv Lviv PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Micko I Lvivska ukrayinska katedralna cerkva svyatih Petra i Pavla 22 veresnya 2018 u Wayback Machine Zbruc 2014 Micko I Pervisna Chenstohovska Bogorodicya ukrayinska ikona Petra Ratenskogo 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine Slovo Prosviti Starij Sambir 2013 Ch 119 zhovten C 2 2 z vezheyu dzviniceyu Hmilovskij M De rozmishuvalasya u Lvovi ruska cerkva apostoliv Petra i Pavla Apologet Lviv 2009 1 4 S 35 36 Vecherskij V Ukrayinski monastiri S 340 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie S 108 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona nedostupne posilannya Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 S 255 pol Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich 1907 Cz 1 T 10 S 42 43 Kaniewska I Sieniawscki Prokop h Leliwa zm 1596 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow 1996 T XXXVII 1 zeszyt 152 S 146 pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie S 114 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci 10 lipnya 2015 u Wayback Machine T 4 S 562 Mazur Z Potocki Jakub imie zakonne Dominik h Pilawa 1608 1639 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz 1984 T XXVIII 1 zeszyt 116 S 802 803 pol Nagielski M Sieniawska z Chodkiewiczow Anna Eufrozyna zm 1633 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1996 T XXXVII 1 Zeszyt 152 S 97 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine T 4 S 442 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine T 4 S 226 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci 7 lipnya 2015 u Wayback Machine T 4 S 307 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci 21 serpnya 2014 u Wayback Machine T 4 S 718 Baracz S Pamietnik szlachetnego Ledochowskich domu 16 sichnya 2015 u Wayback Machine Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1879 S 3 pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie S 247 pol Dzieduszycki M Kronika domowa Dzieduszyckich 24 listopada 2015 u Wayback Machine Lwow Drukarnia Zakladu narodowego im Ossolinskich 1865 dod S 72 pol Janas E Klaczewski W Kurtyka J Sochacka A opracowali Urzednicy podolscy XIV XVIII wiekow Kornik Biblioteka Kornicka 1998 S 69 ISBN 83 85213 00 7 calosc ISBN 83 85213 22 8 pol Shishka O Lviv na davnij gravyuri v zhivopisi ta fotografiyi istoriko bibliografichni doslidzhennya 29 zhovtnya 2014 u Wayback Machine S 112 Link Lenczowski A Potocki Jozef h Pilawa 1673 1751 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1983 Tom XXVIII 1 Zeszyt 116 S 71 pol Lviv Dominikanskij sobor 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine Ukrayina Inkognita neavtoritetne dzherelo Hrami Lvova 11 listopada 2013 u Wayback Machine neavtoritetne dzherelo Baracz S Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 S 57 pol Mankowski T Fesinger Sebastian Polski Slownik Biograficzny Krakow PAU 1948 t VI 5 zeszyt 30 S 425 pol Smirnov Yu Kostel dominikanciv Kostel Bozhogo Tila Enciklopediya Lvova za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 C 469 ISBN 978 966 7007 99 7 Mazur Z Russyan Russjan Franciszek imie zakonne Henryk h Nalecz 1706 1788 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow 1991 T XXXIII 1 zesz 136 S 157 158 pol Dymnicka Woloszynska H Stanislaw Potocki h Pilawa 1698 1760 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz 1984 t XXVIII 1 zeszyt 116 S 158 pol Krasny P Lwowskie srodowisko artystyczne wobec idei symbiozy sztuk w wystroju i wyposazeniu wnetrz sakralnych 1730 1780 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine Rocznik Historii Sztuki 2005 30 S 161 162 pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik S 112 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik S 53 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik S 112 113 LiteraturaVecherskij V Ukrayinski monastiri Kiyiv Harkiv TzOV Informacijno analitichna agenciya Nash chas VAT Harkivska knizhkova fabrika Globus 2008 400 s il S 340 Nevidoma Ukrayina ISBN 978 966 1530 06 4 ISBN 966 8174 12 7 Vujcik V Lipka R Zustrich zi Lvovom Lviv Kamenyar 1987 S 84 Gorban N Znajshli knyazhij dvir korolya Leva 7 sichnya 2018 u Wayback Machine Gazeta Lvivskoyi miskoyi radi Ratusha 17 12 2009 Mogitich R Dzvin 1991 6 S 128 134 Sodomora A Dombrovskij M Kis A Anno Domini Roku Bozhogo Latinski napisi Lvova Avtor proektu Vasil Gabor Lviv LA Piramida 2008 288 s Tregubova T Mih R Lviv Arhitekturno istorichnij naris K Budivelnik 1989 270 s S 98 99 Hmilovskij M Tayemnici dominikanskogo monastirya u Lvovi Opovid 1 Ruska cerkva Apostoliv Petra i Pavla 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine Hmilovskij M Tayemnici dominikanskogo monastirya u Lvovi Opovid 2 Sensaciya Giacintova Jackowa Madonna u Lvovi 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine Shubart P Baroko ta jogo rozvitok v arhitekturi mist Shidnoyi Galichini Odesa 2012 S 76 85 ISBN 978 966 413 321 7 Ostrovskij G Lvov Izdanie vtoroe pererabotannoe i dopolnennoe Leningrad Iskusstvo 1975 S 134 137 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Illyustrirovannyj spravochnik katalog 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine K Budivelnik 1983 1986 T 3 S 16 Baracz S Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 S 57 Chanas R Czerwinski J Lwow Przewodnik turystyczny Wroclaw Ossolineum 1992 ISBN 83 04 03913 3 Kaczorowski B Zabytki starego Lwowa Warszawa Oficyna Wydawnicza INTERIM 1990 ISBN 83 85083 02 2 Medynski A Lwow Przewodnik dla zwiedzajacych miasto Lwow wyd nakladem autora 1937 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 S 107 117 Rakowski G Lwow Przewodnik krajoznawczo historyczny po Ukrainie Zachodniej Czesc IV Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2008 ISBN 978 83 89188 70 8 PosilannyaLviv Dominikanskij sobor 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine Ukrayina Inkognita ICTV Fakti Arheologi znajshli palac knyazya Leva 07 06 pppp 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Centr miskoyi istoriyi Centralno shidnoyi Yevropi Cerkva Presvyatoyi Yevharistiyi kol kostel Bozhogo Tila dominikanciv 2 kvitnya 2016 u Wayback Machine Mistecke ob yednannya Dziga 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ