Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Костел Успіння Діви Марії Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії Костел Матері Божої Святого Скапулярію в Бучачі іноді

Костел Успіння Діви Марії (Бучач)

Костел Успіння Діви Марії (Бучач)

Костел Успіння Діви Марії, Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, Костел Матері Божої Святого Скапулярію в Бучачі (іноді костел францисканців, пол. kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii) — культова споруда, пам'ятка архітектури національного значення в м. Бучач (Тернопільська область, Україна). Один із найбільш туристичних архітектурних об'єктів заходу України. Діючий парафіяльний храм однієї з найстарших у Львівській архидієцезії Бучацької парафії Чортківського деканату РКЦ. Фундатор — Микола Василь Потоцький.

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
в Бучачі
image
Фасад костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Бучачі
49°03′41″ пн. ш. 25°23′36″ сх. д. / 49.06139° пн. ш. 25.393472° сх. д. / 49.06139; 25.393472Координати: 49°03′41″ пн. ш. 25°23′36″ сх. д. / 49.06139° пн. ш. 25.393472° сх. д. / 49.06139; 25.393472
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна, Бучач, вул. Мулярська, 2
АрхітекторБернард Меретин, Мартин Урбанік, Петро Полейовський
Скульпторймовірно, Йоган Ґеорґ Пінзель, його учні, Франциск Олендзький
ЗасновникМикола Василь Потоцький
Початок будівництвабл. 1761
Кінець будівництва1763
Будівельна системацегла
Стильбароко
НалежністьРКЦ
ЄпархіяЛьвівська архідієцезія
Станпам'ятка архітектури національного значення України
ЕпонімНебовзяття Діви Марії
image
image
Костел Успіння Діви Марії (Бучач) (Україна)
image Костел Успіння Діви Марії у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Костел Успіння Пресвятої Діви Марії.

Історія

image
Бучацький костел, ХІХ ст.
image
Зліва — зруйнована більшовиками дзвіниця
image
Вигляд з боку колишньої дзвіниці, лютий 2015
image
Вигляд з вул. Аґнона
image
Головний вівтар
image
Інтер'єр
image
Вигляд з ратуші
image
Стара брама, фасад
image
Нова в'їзна брама
Костел
Внебовзяття
image
Надпис над головним входом
image
Штучний грот зі статуєю Діви Марії
image
Умивальниця, осінь 2013
image
Ремонт доріжки від костелу до замку Бучач осінь 2014
image
Купи на порожньому замість дзвіниці костелу, 2014
image
Тримач турецького ядра, 2016

Передісторія, початки

Замість фарного костелу вирішили збудувати новий мурований на початку XVIII ст., однак розбирати почали, після дозволу львівського латинського архиєпископа Вацлава Героніма Сераковського, тільки восени 1760 р. за вказівкою дідича Бучача, канівського старости Миколи Василя Потоцького. 21 березня 1761 року М. В. Потоцький видав фундаційну грамоту для нового парафіяльного храму, який у Бучачі збудували у 1761–1763 роках.

На думку Збігнєва Горнунга, костел збудували за планом тодішнього архітектора М. В. Потоцького. Мартина Урбаніка Дослідник також припускав, що головним творцем проекту міг бути Б. Меретин, або М. Урбанік послуговувався копією проекту костелу всіх святих у Годовиці, який є прообразом бучацького. Михайло Станкевич вказав, що архітектор невідомий. Єжи Ковальчик вважав, що автором проекту був Меретин, а реалізував його Урбанік.

Освячення (консекрацію) костелу 14 серпня 1763 року провів під час канонічної візитації львівський латинський архієпископ В. Г. Сераковський з Богуславіце.

У записах метричних книг хрещень і поховань бучацьких костелів можна довідатись, що неодноразово хресними батьками були дідичі міста (зокрема, Стефан Александер Потоцький, його син Микола Василь), гості (генерал-ад'ютант короля Швеції Карла ХІІ Андерс (Єнджей) Тиллденкрон, староста львівський Йоахім Потоцький та інші).

З канонічними візитаціями у храмі перебували львівські архиєпископи РКЦ граф Анджей Алоїзій Анквіч (1816, 8 травня 1825), Франтішек де Паула Піштек (22—23 травня 1838), Лукаш Баранецький (7 вересня 1852). 1856 року: в лютому коштом шляхтичів Пенчиковських було виготовлено 14 стаційних ікон; також було виготовлено нову монстранцію за сприяння дідича міста графа Потоцького (ц.-к. майора, шамбеляна).

Доктор Едвард Кшижановський сприяв розкопкам на замку Бучача; викопані 2 кулі вагою по 15 фунтів були вмуровані в зовнішню стіну костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії з написом: «З нападів татарських». 1880 року поляки поставили біля костелу дубовий хрест на знак вшанування 50-ї річниці листопадового повстання.

1945 року радянська влада перетворила костел на магазин (продавалося всіляке потрібне в господарстві залізяччя), пізніше храм був складом. Головний вівтар роботи Пінзеля, частина бічних були зруйновані. Вцілілі речі були вивезені до Польщі. З родинних склепів у підземеллях костелу було винесено рештки Потоцьких, тут влаштували котельню. На раніших зображеннях можна бачити дзвіницю (не збереглась, розібрана біля 1958 р., знаходилась на місці невеликого майданчика біля доріжки до замку, вище гроту на подвір'ї собору, з тилу).

1991 року стараннями, зокрема, ксьондза Людвіка Рутини, уродженця Підзамочка костел повернули громаді бучацьких римо-католиків.

За спогадами бучачанина — старости міста під час гітлерівської окупації — Івана Бобика, якийсь час називався ім'ям святого Станіслава.

Опис

Костел має ніби подвійний фасад, хрещатий в плані, склепіння хрещаті, напівциркульні. Споруда лаконічна, сувора, позбавлена великої кількості прикрас.

Храм кам'яний, величний, з монументальними формами, потинькований. Головний фасад прикрашений 4-ма парами подвоєних пілястр, парапет оглядового майданчика та передня стіна прикрашені різьбленими з каменю вазами. В центральному полі — портал, над ним напівциркульне вікно. Фасад завершують аттик з вазами і бароковим фронтоном. Тимпан фронтону оточений вишуканими рокайлевими завитками (вказують на епоху бароко, прикрашений копією Сікстинської Мадонни (автор ориґіналу — Рафаель Санті, зберігається в м. Дрезден). Увінчує споруду невеликий 8-кутний «барабан».

Портал костелу прикрашено прямим сандриком та гербом Потоцьких — Пилявою і текстом:

image Chcąc Potockich Pilawa mieć trzy krzyże całe, Dom Krzyżowy na Boska wybudował chwałę. A. D. 1763. image

Праворуч головного входу — ґвинтові сходи (ведуть на оглядовий майданчик, з якої відкривається прекрасна панорама міста. При головному вході на 2-му яруси був діючий орґан, придбаний бучацькими міщанами у Львові 1782 року, знищений у 50-х роках XX століття.

Окраса храму — архітектурний головний вівтар, один з найкращих на теренах сучасної України. Поліхромний, з переважанням зелених кольорів, білими статуями святих (на думку польських дослідників, білим кольором (схожість з порцеляною) розмальовували скульптури пізнього львівського рококо, наслідуючи при цьому південно-німецькі зразки).

Первісний дах був зроблений з ґонту, вежа з ліхтариком, хрестом були інші. Давніше вище вхідного порталу був малюнок.

Проповідальниця (амвон) схожий на інші, виконані Меретином та Пінзелем, зокрема, в костелі Місіонерів (Городенка), церкві Покрови (Бучач), костелі (Годовиця).

Мистецька проблематика

Польський дослідник Адам Бохнак (пол. Adam Bochnak) вважав скульптора й архітектора Петра Полейовського автором проекту головного вівтаря через його схожість із вівтарем костелу францисканців у Перемишлі, чого не виключав Ян К. Островський. Також на це вказував др. габ. Александер Смолінський

Адам Бохнак звернув увагу на схожість вівтарних фігур на роботи різьбяра, якого він називав «майстер домініканських фігур» (З. Горнунг вважав, що це або Себ. Фесінгер, або Ант. Осінський). На думку Михайла Станкевича, ймовірно, авторами різьбярських робіт були Й.-Ґ. Пінзель та учні. Дмитро Крвавич припускав, що автором чотирьох статуй головного вівтаря був Франциск Олендзький; також він вказував, що скульптура святого Якима (Йоахіма) з головного вівтаря бучацького костелу відрізняється від скульптури цього ж святого з головного вівтаря бучацької церкви Покрови (її автор Михайло Філевич) багатшою пластикою). Свого часу Ян К. Островський припускав, що головний вівтар та вівтарі трансепту виконані одним майстром чи групою скульпторів, який (які) також виконав(ли) фігури у вівтарі церкви Св. Покрови в Бучачі. Також він вважав, що персоніфікація з вівтаря св. Валентина, частково — вівтаря св. Йосифа парафіяльного костелу в Наварії — вказує на їх значну подібність з фігурами вівтаря св. Антонія в бучацькому костелі, що можна вважати їх роботою одного майстра — послідовника, правдоподібно, співпрацівника Пінзеля.

Ян К. Островський припускав, що автором більшості предметів фігурного декору костелу був «приятель Пінзеля» — правдоподібно, його близький співробітник, твори якого «можна вирізнити» в церкві Святої Покрови (Бучач), костелів у Наварії, кармелітів (Перемишль), бернардинців (Дукля).

На думку Анджея Бетлея, свого часу Матвієві Полейовському хибно приписували авторство структур бічних вівтарів (Матері Божої Шкаплірної та св. Антонія).

На думку Бориса Возницького, Пінзель — автор скульптур святих Вінцентія а Пауло і Франсиско Борджа з вівтаря св. Миколая. Однак у цьому сумнівався Ян К. Островський через їх нижчу мистецьку вартість порівняно з іншими творами майстра. Атрибуцію Горнунга, що їх автором міг бути Франциск Олендзький, Я. К. Островський вважав неперевіреною спекуляцією.

Якуб Сіто приписав Себастьянові Фесінгеру різьби з вівтаря св. Тадея і датував їх 1745—1750 роками. На думку Анджея Бетлея, обличчя фігури янгола-охоронця в цьому вівтарі схоже на обличчя фігур з епітафії Йоанни Яблоновської з Потоцьких в костелі єзуїтів у Львові.

Доля предметів культу

Ян К. Островський уважав, що неможливо точно ствердити про авторів та дати створення різьблених робіт у костелі. Припускав, що вони виконані в 1761—бл. 1770 роках з 1765-м як роком «тяжіння».

Збережені різною мірою

Розп'яття з презбітерію Тадеуш Маньковський приписував Пінзелю.

Перебувають у Бучачі

image
Катедра, Ґожув-Велькопольський
image
Костел, Олава
  • Головний вівтар
  • Вівтарі:
    • святого Миколая
    • святого Тадея; за З. Горнунґом, обидва, створені бл. 1753—1755 років для старого фарого костелу, були перенесені до нового костелу, що викликало сумніви Я. К. Островського через їх значну схожість.
    • святого Антонія (справа в трансепті)
    • Матері Божої Шкаплірної (зліва в трансепті)

Перебувають в Олеську

  • Архангел Рафаїл з вівтаря св. Тадея
  • Св. Вінцентій а Пауло з вівтаря св. Миколая
  • Св. Франсиско Борджа з вівтаря св. Миколая (всі станом на 1990 рік). В 2012—2013 році статуї Вінцентія а Пауло і Франсиско Борджа були представлені на виставці в Луврі.

Перебувають у Польщі

  • Ґожув-Велькопольський, катедра РКЦ: ікона «Успіння Матері Божої»
  • Олава, парафіяльний костел: ікони святих Тадея, Миколая з відповідних бічних вівтарів
  • Ікона Матір Божа з дитятком, з головного вівтаря (плебанія парафіяльного костелу Тшемешна-Любуського)
  • Феретрони, келих (парафіяльний костел Тшемешна-Любуського)

Вважаються зниклими

  • Ікони:
    • Оплакування Христа, викрадена 1990 року з костелу Утішення Матері Божої в Олаві
  • Антепендії:
    • Таємна вечеря, з головного вівтаря
    • Сцена життя св. Тадея, вівтар св. Тадея
    • Історична сцена, вівтар св. Миколая (Ян К. Островський вважав, що можна пов'язати його з Пінзелем, оскільки він мав високу мистецьку вартість)
    • Вручення шкапліра св. Шимону Сток, вівтар Матері Божої Шкаплірної
    • Казання св. Антонія до риб, вівтар св. Антонія.

Юлія Горнунгова вважала всі антепендії роботою майстерні Пінзеля, датувала їх кінцем 1760-х.

Ксьондзи

У костелі працювали ксьондзи: о. Станіслав Рикала, о. Стефан Броньовський, о. Томаш Пашковський, о. Павел Розмисловський, о. Станіслав Мрочек, о. Єжи Якуб Стронкевич, о. Александер Юзеф Млодкевич, о. Антоній Вілінський, о. Томаш Венгерський, о. Францішек Пйотровський, о. Павел граф Потоцький (дідич міста, був похований в каплиці (частково збереглась) на міському кладовищі Федір), о. Міхал Домбровський (іноді Михайло Домбровський) — львівський почесний канонік, заступник директора Бережанської (чи Бучацької) гімназії), о. Мацей Анджейовський, о. Станіслав Громніцький, Ян Огродник, о. Валентій Опалінський (останній перед закриттям храму «совітами», о. Людвік Рутина — перший після відновлення діяльності. Зараз настоятелем храму є о. Даріуш Пєхнік.

Адміністратори парафії

кс. Адольф Яросевич

Усипальниця

Тіла осіб, похованих у старому фарному костелі Бучача, були перепоховані у криптах новозбудованого храму. Нині з правого боку можна бачити пам'ятну надгробну таблицю Марії з Лаських Собещанської — старостини хребтіївської (пом. 7 квітня 1768 р., похована 13 квітня). Саркофаги з тілами похованих у криптах сучасного костелу, відсутні (ймовірно, були перепоховані під час перебудови всіх міст Галичини після входження до складу Священної Римської імперії). Рештки тіл похованих у крипті костелу представників роду Потоцьких, які були тут до приходу «других совітів», були поховані на міському цвинтарі на пагорбі «Федір» за влади більшовиків.

Див. також

Зауваги

  1. щоправда, при цьому не вказує, на кого посилається

Примітки

  1. За реєстром пам'яток Тернопільської ОДА
  2. Бучач / автори тексту М. Козак, Д. Логуш… — С. 12.
  3. . Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
  4. Парафія Пресвятої Діви Марії з гори Кармель, згідно статутів — РИМО-КАТОЛИЦЬКА ПАРАФІЯ КОСТЕЛУ МАТЕРІ БОЖОЇ УСПЕННЯ ШКАПЛЄЖНОЇ → Див. БУЧАЧ. ПДМ з гори Кармель [ 19 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  5. . Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 30 квітня 2017.
  6. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 92.
  7. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 92—96.
  8. Бобровський О. Синтез просторових мистецтв у сакральному мистецтві Східної Галичини другої пол. XVIII ст. на прикладі костелу Всіх Святих у Годовиці[недоступне посилання з липня 2019] // Бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. — Мистецтвознавство і дослідження. — Львів, 2006. — № 2 (8). — С. 30.
  9. З. Горнунг цитує листи М. В. Потоцького, однак не вказує, де Урбанік працював → Див.: Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu… — S. 23 (прим.).
  10. Ostrowski J. К. Wstęp // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — T. 18. — S. 8.
  11. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu… — S. 23.
  12. Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 101.
  13. Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — Warszawa : Neriton, 2003. — № XXVIII. — S. 214—215. (пол.)
  14. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 97.
  15. Barącz S. Pamiętnik dziejów Polskich. Z aktów urzędowych Lwowskich i z rękopismów [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1855. — S. 214. (пол.)
  16. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 100.
  17. Там само. — S. 99—100.
  18. Там само. — S. 98.
  19. Там само. — S. 99.
  20. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
  21. Бобик І. Бучач і його міщанство // Бучач і Бучаччина… — C. 454.
  22. Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej [ 1 травня 2017 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 250.
  23. Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 101.
  24. . Архів оригіналу за 7 серпня 2013. Процитовано 6 серпня 2013.
  25. Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 103.
  26. Там само. — С. 101—104.
  27. Krasny P. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Winnikach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — S. 170. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — . (пол.)
  28. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu… — S. 25.
  29. [1]
  30. Smoliński A. (Toruń). Buczacz — perła podolskiego baroku (2) // Głos buczaczan. — Wrocław : drukarnia osiedlowa, 2015. — № 1 (72). — S. 74. (пол.)
  31. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu… — S. 24.
  32. Hornung Z. Na marginesie ostatnich badań nad rzeźba lwowską XVIII wieku [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Biuletyn Historii Sztuki, VII. — 1939. — S. 132. (пол.)
  33. Станкевич М. Бучач та околиці… — C. 104.
  34. Крвавич Д. Українська скульптура періоду рококо // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — Т. 236 (CCXXXVI). — С. 151.
  35. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Nawarii // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — T. 1. — S. 63.
  36. Betlej A. Polejowski Maciej [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.] // Słownik Artystów Polskich. — T. 7. — Warszawa, 2003. — S. 376. (пол.)
  37. перша дружина князя Станіслава Вінцентія Яблоновського
  38. Betlej А. Sibi, deo, posteritati: Jabłonowscy a sztuka w XVIII wieku. — Kraków, 2010. — S. 125—126. — . (пол.)
  39. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu… — S. 24—25.
  40. Barocco di Ucraina in Louvre Ivan Georg Pinzel (виставка Івана Пінзеля у Луврі) [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] // youtube.com.
  41. УКРАЇНСЬКЕ бароко — в ЛУВРІ. «Галицький Мікеланджело» [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.].
  42. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 101.
  43. Там само. — S. 102.
  44. Залеський О. Наше шкільництво від сивої давнини // Бучач і Бучаччина… — С. 821.
  45. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 107—108.
  46. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — T. 18. — S. 284.
  47. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu… — S. 17.
  48. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 287.
  49. Buczacz — Kościół p.w. Wniebowzięcia NMP, Ukraina [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

  • Бучач / автори тексту М. Козак, Д. Логуш. — Тернопіль : ПП Балюх В. — 2017.
  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
  • Бобровський О. // Мистецтво і дослідження. —— С. 53.
  • Дзік О. У Тернополі вперше показали унікальні скульптури Пінзеля. Фото [ 31 січня 2018 у Wayback Machine.] // Газета по-українськи.
  • Крвавич Д. П // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — Т. 236 (CCXXXVI). — С. 134—153.
  • Станкевич М. Є. Бучач та околиці. Маленькі образки. — Львів : СКІМ, 2010. — 256 с., іл. — .
  • Стоцький Я. В. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996). — Львів : Місіонер, 1997. — 160 ., іл. — .
  • Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — 168 s. (пол.)
  • Barącz S. Pamiątki jazłowieckie [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862. — 230 s. (пол.)
  • Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — zeszyt 3. — 208 s., 118 il. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C.). — . (пол.)
  • Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 1993. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 15—28. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — . (пол.)
  • Ostrowski J. K. Z problematyki warsztatowej i atrybucyjnej rzeźby lwowskiej w. XVIII [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1994. — № 1. — S. 79—90. (пол.)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костел Успіння Діви Марії (Бучач)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kostel Uspinnya Divi Mariyi Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Kostel Materi Bozhoyi Svyatogo Skapulyariyu v Buchachi inodi kostel franciskanciv pol kosciol p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii kultova sporuda pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya v m Buchach Ternopilska oblast Ukrayina Odin iz najbilsh turistichnih arhitekturnih ob yektiv zahodu Ukrayini Diyuchij parafiyalnij hram odniyeyi z najstarshih u Lvivskij arhidiyeceziyi Buchackoyi parafiyi Chortkivskogo dekanatu RKC Fundator Mikola Vasil Potockij Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi v BuchachiFasad kostelu Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi v Buchachi49 03 41 pn sh 25 23 36 sh d 49 06139 pn sh 25 393472 sh d 49 06139 25 393472 Koordinati 49 03 41 pn sh 25 23 36 sh d 49 06139 pn sh 25 393472 sh d 49 06139 25 393472Tip sporudicerkvaRoztashuvannyaUkrayina Buchach vul Mulyarska 2ArhitektorBernard Meretin Martin Urbanik Petro PolejovskijSkulptorjmovirno Jogan Georg Pinzel jogo uchni Francisk OlendzkijZasnovnikMikola Vasil PotockijPochatok budivnictvabl 1761Kinec budivnictva1763Budivelna sistemaceglaStilbarokoNalezhnistRKCYeparhiyaLvivska arhidiyeceziyaStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniEponimNebovzyattya Divi MariyiKostel Uspinnya Divi Mariyi Buchach Ukrayina Kostel Uspinnya Divi Mariyi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi IstoriyaBuchackij kostel HIH st Zliva zrujnovana bilshovikami dzvinicya Viglyad z boku kolishnoyi dzvinici lyutij 2015 Viglyad z vul Agnona Golovnij vivtar Inter yer Viglyad z ratushi Stara brama fasad Nova v yizna brama Kostel VnebovzyattyaNadpis nad golovnim vhodomShtuchnij grot zi statuyeyu Divi MariyiUmivalnicya osin 2013Remont dorizhki vid kostelu do zamku Buchach osin 2014Kupi na porozhnomu zamist dzvinici kostelu 2014Trimach tureckogo yadra 2016 Peredistoriya pochatki Zamist farnogo kostelu virishili zbuduvati novij murovanij na pochatku XVIII st odnak rozbirati pochali pislya dozvolu lvivskogo latinskogo arhiyepiskopa Vaclava Geronima Serakovskogo tilki voseni 1760 r za vkazivkoyu didicha Buchacha kanivskogo starosti Mikoli Vasilya Potockogo 21 bereznya 1761 roku M V Potockij vidav fundacijnu gramotu dlya novogo parafiyalnogo hramu yakij u Buchachi zbuduvali u 1761 1763 rokah Na dumku Zbignyeva Gornunga kostel zbuduvali za planom todishnogo arhitektora M V Potockogo Martina Urbanika Doslidnik takozh pripuskav sho golovnim tvorcem proektu mig buti B Meretin abo M Urbanik poslugovuvavsya kopiyeyu proektu kostelu vsih svyatih u Godovici yakij ye proobrazom buchackogo Mihajlo Stankevich vkazav sho arhitektor nevidomij Yezhi Kovalchik vvazhav sho avtorom proektu buv Meretin a realizuvav jogo Urbanik Osvyachennya konsekraciyu kostelu 14 serpnya 1763 roku proviv pid chas kanonichnoyi vizitaciyi lvivskij latinskij arhiyepiskop V G Serakovskij z Boguslavice U zapisah metrichnih knig hreshen i pohovan buchackih kosteliv mozhna dovidatis sho neodnorazovo hresnimi batkami buli didichi mista zokrema Stefan Aleksander Potockij jogo sin Mikola Vasil gosti general ad yutant korolya Shveciyi Karla HII Anders Yendzhej Tilldenkron starosta lvivskij Joahim Potockij ta inshi Z kanonichnimi vizitaciyami u hrami perebuvali lvivski arhiyepiskopi RKC graf Andzhej Aloyizij Ankvich 1816 8 travnya 1825 Frantishek de Paula Pishtek 22 23 travnya 1838 Lukash Baraneckij 7 veresnya 1852 1856 roku v lyutomu koshtom shlyahtichiv Penchikovskih bulo vigotovleno 14 stacijnih ikon takozh bulo vigotovleno novu monstranciyu za spriyannya didicha mista grafa Potockogo c k majora shambelyana Doktor Edvard Kshizhanovskij spriyav rozkopkam na zamku Buchacha vikopani 2 kuli vagoyu po 15 funtiv buli vmurovani v zovnishnyu stinu kostelu Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi z napisom Z napadiv tatarskih 1880 roku polyaki postavili bilya kostelu dubovij hrest na znak vshanuvannya 50 yi richnici listopadovogo povstannya 1945 roku radyanska vlada peretvorila kostel na magazin prodavalosya vsilyake potribne v gospodarstvi zalizyachchya piznishe hram buv skladom Golovnij vivtar roboti Pinzelya chastina bichnih buli zrujnovani Vcilili rechi buli vivezeni do Polshi Z rodinnih sklepiv u pidzemellyah kostelu bulo vineseno reshtki Potockih tut vlashtuvali kotelnyu Na ranishih zobrazhennyah mozhna bachiti dzvinicyu ne zbereglas rozibrana bilya 1958 r znahodilas na misci nevelikogo majdanchika bilya dorizhki do zamku vishe grotu na podvir yi soboru z tilu 1991 roku starannyami zokrema ksondza Lyudvika Rutini urodzhencya Pidzamochka kostel povernuli gromadi buchackih rimo katolikiv Za spogadami buchachanina starosti mista pid chas gitlerivskoyi okupaciyi Ivana Bobika yakijs chas nazivavsya im yam svyatogo Stanislava Opis Kostel maye nibi podvijnij fasad hreshatij v plani sklepinnya hreshati napivcirkulni Sporuda lakonichna suvora pozbavlena velikoyi kilkosti prikras Hram kam yanij velichnij z monumentalnimi formami potinkovanij Golovnij fasad prikrashenij 4 ma parami podvoyenih pilyastr parapet oglyadovogo majdanchika ta perednya stina prikrasheni rizblenimi z kamenyu vazami V centralnomu poli portal nad nim napivcirkulne vikno Fasad zavershuyut attik z vazami i barokovim frontonom Timpan frontonu otochenij vishukanimi rokajlevimi zavitkami vkazuyut na epohu baroko prikrashenij kopiyeyu Sikstinskoyi Madonni avtor originalu Rafael Santi zberigayetsya v m Drezden Uvinchuye sporudu nevelikij 8 kutnij baraban Portal kostelu prikrasheno pryamim sandrikom ta gerbom Potockih Pilyavoyu i tekstom Chcac Potockich Pilawa miec trzy krzyze cale Dom Krzyzowy na Boska wybudowal chwale A D 1763 Pravoruch golovnogo vhodu gvintovi shodi vedut na oglyadovij majdanchik z yakoyi vidkrivayetsya prekrasna panorama mista Pri golovnomu vhodi na 2 mu yarusi buv diyuchij organ pridbanij buchackimi mishanami u Lvovi 1782 roku znishenij u 50 h rokah XX stolittya Okrasa hramu arhitekturnij golovnij vivtar odin z najkrashih na terenah suchasnoyi Ukrayini Polihromnij z perevazhannyam zelenih koloriv bilimi statuyami svyatih na dumku polskih doslidnikiv bilim kolorom shozhist z porcelyanoyu rozmalovuvali skulpturi piznogo lvivskogo rokoko nasliduyuchi pri comu pivdenno nimecki zrazki Pervisnij dah buv zroblenij z gontu vezha z lihtarikom hrestom buli inshi Davnishe vishe vhidnogo portalu buv malyunok Propovidalnicya amvon shozhij na inshi vikonani Meretinom ta Pinzelem zokrema v kosteli Misioneriv Gorodenka cerkvi Pokrovi Buchach kosteli Godovicya Mistecka problematikaPolskij doslidnik Adam Bohnak pol Adam Bochnak vvazhav skulptora j arhitektora Petra Polejovskogo avtorom proektu golovnogo vivtarya cherez jogo shozhist iz vivtarem kostelu franciskanciv u Peremishli chogo ne viklyuchav Yan K Ostrovskij Takozh na ce vkazuvav dr gab Aleksander Smolinskij Adam Bohnak zvernuv uvagu na shozhist vivtarnih figur na roboti rizbyara yakogo vin nazivav majster dominikanskih figur Z Gornung vvazhav sho ce abo Seb Fesinger abo Ant Osinskij Na dumku Mihajla Stankevicha jmovirno avtorami rizbyarskih robit buli J G Pinzel ta uchni Dmitro Krvavich pripuskav sho avtorom chotiroh statuj golovnogo vivtarya buv Francisk Olendzkij takozh vin vkazuvav sho skulptura svyatogo Yakima Joahima z golovnogo vivtarya buchackogo kostelu vidriznyayetsya vid skulpturi cogo zh svyatogo z golovnogo vivtarya buchackoyi cerkvi Pokrovi yiyi avtor Mihajlo Filevich bagatshoyu plastikoyu Svogo chasu Yan K Ostrovskij pripuskav sho golovnij vivtar ta vivtari transeptu vikonani odnim majstrom chi grupoyu skulptoriv yakij yaki takozh vikonav li figuri u vivtari cerkvi Sv Pokrovi v Buchachi Takozh vin vvazhav sho personifikaciya z vivtarya sv Valentina chastkovo vivtarya sv Josifa parafiyalnogo kostelu v Navariyi vkazuye na yih znachnu podibnist z figurami vivtarya sv Antoniya v buchackomu kosteli sho mozhna vvazhati yih robotoyu odnogo majstra poslidovnika pravdopodibno spivpracivnika Pinzelya Yan K Ostrovskij pripuskav sho avtorom bilshosti predmetiv figurnogo dekoru kostelu buv priyatel Pinzelya pravdopodibno jogo blizkij spivrobitnik tvori yakogo mozhna virizniti v cerkvi Svyatoyi Pokrovi Buchach kosteliv u Navariyi karmelitiv Peremishl bernardinciv Duklya Na dumku Andzheya Betleya svogo chasu Matviyevi Polejovskomu hibno pripisuvali avtorstvo struktur bichnih vivtariv Materi Bozhoyi Shkaplirnoyi ta sv Antoniya Na dumku Borisa Voznickogo Pinzel avtor skulptur svyatih Vincentiya a Paulo i Fransisko Bordzha z vivtarya sv Mikolaya Odnak u comu sumnivavsya Yan K Ostrovskij cherez yih nizhchu mistecku vartist porivnyano z inshimi tvorami majstra Atribuciyu Gornunga sho yih avtorom mig buti Francisk Olendzkij Ya K Ostrovskij vvazhav neperevirenoyu spekulyaciyeyu Yakub Sito pripisav Sebastyanovi Fesingeru rizbi z vivtarya sv Tadeya i datuvav yih 1745 1750 rokami Na dumku Andzheya Betleya oblichchya figuri yangola ohoroncya v comu vivtari shozhe na oblichchya figur z epitafiyi Joanni Yablonovskoyi z Potockih v kosteli yezuyitiv u Lvovi Dolya predmetiv kultuYan K Ostrovskij uvazhav sho nemozhlivo tochno stverditi pro avtoriv ta dati stvorennya rizblenih robit u kosteli Pripuskav sho voni vikonani v 1761 bl 1770 rokah z 1765 m yak rokom tyazhinnya Zberezheni riznoyu miroyu Rozp yattya z prezbiteriyu Tadeush Mankovskij pripisuvav Pinzelyu Perebuvayut u Buchachi Katedra Gozhuv Velkopolskij Kostel Olava Golovnij vivtar Vivtari svyatogo Mikolaya svyatogo Tadeya za Z Gornungom obidva stvoreni bl 1753 1755 rokiv dlya starogo farogo kostelu buli pereneseni do novogo kostelu sho viklikalo sumnivi Ya K Ostrovskogo cherez yih znachnu shozhist svyatogo Antoniya sprava v transepti Materi Bozhoyi Shkaplirnoyi zliva v transepti Perebuvayut v Olesku Arhangel Rafayil z vivtarya sv Tadeya Sv Vincentij a Paulo z vivtarya sv Mikolaya Sv Fransisko Bordzha z vivtarya sv Mikolaya vsi stanom na 1990 rik V 2012 2013 roci statuyi Vincentiya a Paulo i Fransisko Bordzha buli predstavleni na vistavci v Luvri Perebuvayut u Polshi Gozhuv Velkopolskij katedra RKC ikona Uspinnya Materi Bozhoyi Olava parafiyalnij kostel ikoni svyatih Tadeya Mikolaya z vidpovidnih bichnih vivtariv Ikona Matir Bozha z dityatkom z golovnogo vivtarya plebaniya parafiyalnogo kostelu Tshemeshna Lyubuskogo Feretroni kelih parafiyalnij kostel Tshemeshna Lyubuskogo Vvazhayutsya zniklimi Ikoni Oplakuvannya Hrista vikradena 1990 roku z kostelu Utishennya Materi Bozhoyi v Olavi Antependiyi Tayemna vecherya z golovnogo vivtarya Scena zhittya sv Tadeya vivtar sv Tadeya Istorichna scena vivtar sv Mikolaya Yan K Ostrovskij vvazhav sho mozhna pov yazati jogo z Pinzelem oskilki vin mav visoku mistecku vartist Vruchennya shkaplira sv Shimonu Stok vivtar Materi Bozhoyi Shkaplirnoyi Kazannya sv Antoniya do rib vivtar sv Antoniya Yuliya Gornungova vvazhala vsi antependiyi robotoyu majsterni Pinzelya datuvala yih kincem 1760 h KsondziU kosteli pracyuvali ksondzi o Stanislav Rikala o Stefan Bronovskij o Tomash Pashkovskij o Pavel Rozmislovskij o Stanislav Mrochek o Yezhi Yakub Stronkevich o Aleksander Yuzef Mlodkevich o Antonij Vilinskij o Tomash Vengerskij o Francishek Pjotrovskij o Pavel graf Potockij didich mista buv pohovanij v kaplici chastkovo zbereglas na miskomu kladovishi Fedir o Mihal Dombrovskij inodi Mihajlo Dombrovskij lvivskij pochesnij kanonik zastupnik direktora Berezhanskoyi chi Buchackoyi gimnaziyi o Macej Andzhejovskij o Stanislav Gromnickij Yan Ogrodnik o Valentij Opalinskij ostannij pered zakrittyam hramu sovitami o Lyudvik Rutina pershij pislya vidnovlennya diyalnosti Zaraz nastoyatelem hramu ye o Dariush Pyehnik Administratori parafiyi ks Adolf YarosevichUsipalnicyaTila osib pohovanih u staromu farnomu kosteli Buchacha buli perepohovani u kriptah novozbudovanogo hramu Nini z pravogo boku mozhna bachiti pam yatnu nadgrobnu tablicyu Mariyi z Laskih Sobeshanskoyi starostini hrebtiyivskoyi pom 7 kvitnya 1768 r pohovana 13 kvitnya Sarkofagi z tilami pohovanih u kriptah suchasnogo kostelu vidsutni jmovirno buli perepohovani pid chas perebudovi vsih mist Galichini pislya vhodzhennya do skladu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Reshtki til pohovanih u kripti kostelu predstavnikiv rodu Potockih yaki buli tut do prihodu drugih sovitiv buli pohovani na miskomu cvintari na pagorbi Fedir za vladi bilshovikiv Div takozhKostel vsih svyatih Godovicya Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Navariya Sobor svyatogo Ivana Hrestitelya IV Peremishl Zauvagishopravda pri comu ne vkazuye na kogo posilayetsyaPrimitkiZa reyestrom pam yatok Ternopilskoyi ODA Buchach avtori tekstu M Kozak D Logush S 12 Arhiv originalu za 20 bereznya 2018 Procitovano 20 bereznya 2018 Parafiya Presvyatoyi Divi Mariyi z gori Karmel zgidno statutiv RIMO KATOLICKA PARAFIYa KOSTELU MATERI BOZhOYi USPENNYa ShKAPLYeZhNOYi Div BUChACh PDM z gori Karmel 19 serpnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Procitovano 30 kvitnya 2017 Baracz S Pamiatki buczackie S 92 Baracz S Pamiatki buczackie S 92 96 Bobrovskij O Sintez prostorovih mistectv u sakralnomu mistectvi Shidnoyi Galichini drugoyi pol XVIII st na prikladi kostelu Vsih Svyatih u Godovici nedostupne posilannya z lipnya 2019 Byuleten Lvivskogo filialu Nacionalnogo naukovo doslidnogo restavracijnogo centru Ukrayini Mistectvoznavstvo i doslidzhennya Lviv 2006 2 8 S 30 Z Gornung cituye listi M V Potockogo odnak ne vkazuye de Urbanik pracyuvav Div Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu S 23 prim Ostrowski J K Wstep Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego T 18 S 8 Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu S 23 Stankevich M Buchach ta okolici S 101 Kowalczyk J Swiatynie i klasztory poznobarokowe w archidiecezji lwowskiej 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Rocznik Historii Sztuki Warszawa Neriton 2003 XXVIII S 214 215 pol Baracz S Pamiatki buczackie S 97 Baracz S Pamietnik dziejow Polskich Z aktow urzedowych Lwowskich i z rekopismow 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Lwow 1855 S 214 pol Baracz S Pamiatki buczackie S 100 Tam samo S 99 100 Tam samo S 98 Tam samo S 99 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2014 Bobik I Buchach i jogo mishanstvo Buchach i Buchachchina C 454 Kowalczyk J Swiatynie i klasztory poznobarokowe w archidiecezji lwowskiej 1 travnya 2017 u Wayback Machine Rocznik Historii Sztuki 2003 XXVIII S 250 Stankevich M Buchach ta okolici S 101 Arhiv originalu za 7 serpnya 2013 Procitovano 6 serpnya 2013 Stankevich M Buchach ta okolici S 103 Tam samo S 101 104 Krasny P Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Winnikach Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Praca zbiorowa Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury Drukarnia narodowa 1996 T 4 S 170 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 85739 34 3 pol Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu S 25 1 Smolinski A Torun Buczacz perla podolskiego baroku 2 Glos buczaczan Wroclaw drukarnia osiedlowa 2015 1 72 S 74 pol Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu S 24 Hornung Z Na marginesie ostatnich badan nad rzezba lwowska XVIII wieku 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Biuletyn Historii Sztuki VII 1939 S 132 pol Stankevich M Buchach ta okolici C 104 Krvavich D Ukrayinska skulptura periodu rokoko Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Praci Komisiyi obrazotvorchogo ta uzhitkovogo mistectva Lviv 1998 T 236 CCXXXVI S 151 Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Nawarii Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego T 1 S 63 Betlej A Polejowski Maciej 6 sichnya 2017 u Wayback Machine Slownik Artystow Polskich T 7 Warszawa 2003 S 376 pol persha druzhina knyazya Stanislava Vincentiya Yablonovskogo Betlej A Sibi deo posteritati Jablonowscy a sztuka w XVIII wieku Krakow 2010 S 125 126 ISBN 978 83 61033 38 7 pol Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu S 24 25 Barocco di Ucraina in Louvre Ivan Georg Pinzel vistavka Ivana Pinzelya u Luvri 19 chervnya 2014 u Wayback Machine youtube com UKRAYiNSKE baroko v LUVRI Galickij Mikelandzhelo 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine Baracz S Pamiatki buczackie S 101 Tam samo S 102 Zaleskij O Nashe shkilnictvo vid sivoyi davnini Buchach i Buchachchina S 821 Baracz S Pamiatki buczackie S 107 108 Biernat M Kosciol parafialny p w Matki Boskiej Nieustajacej Pomocy w Trybuchowcach Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego T 18 S 284 Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu S 17 Biernat M Kosciol parafialny p w Matki Boskiej Nieustajacej Pomocy w Trybuchowcach S 287 Buczacz Kosciol p w Wniebowziecia NMP Ukraina 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine pol DzherelaBuchach avtori tekstu M Kozak D Logush Ternopil PP Balyuh V 2017 Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Bobrovskij O Mistectvo i doslidzhennya S 53 Dzik O U Ternopoli vpershe pokazali unikalni skulpturi Pinzelya Foto 31 sichnya 2018 u Wayback Machine Gazeta po ukrayinski Krvavich D P Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Praci Komisiyi obrazotvorchogo ta uzhitkovogo mistectva Lviv 1998 T 236 CCXXXVI S 134 153 Stankevich M Ye Buchach ta okolici Malenki obrazki Lviv SKIM 2010 256 s il ISBN 966 95709 0 4 Stockij Ya V Monastir Otciv Vasiliyan Chesnogo Hresta Gospodnogo v Buchachi 1712 1996 Lviv Misioner 1997 160 il ISBN 966 7086 24 0 Baracz S Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 168 s pol Baracz S Pamiatki jazlowieckie 17 listopada 2015 u Wayback Machine Lwow Drukarnia Zakladu narodowego im Ossolinskich 1862 230 s pol Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu Warszawa drukarnia Franczak Bydgoszcz 2009 zeszyt 3 208 s 118 il Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju Seria C ISBN 978 83 60976 45 6 pol Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Secesja 1993 T 1 126 s 364 il S 15 28 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 85739 09 2 pol Ostrowski J K Z problematyki warsztatowej i atrybucyjnej rzezby lwowskiej w XVIII 18 lyutogo 2017 u Wayback Machine Sztuka Kresow Wschodnich materialy sesji naukowej Krakow 1994 1 S 79 90 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kostel Uspinnya Divi Mariyi Buchach

Дата публікації:
Топ