Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
В іншому мовному розділі є повніша стаття Касцёл святога Сымона і святой Алены(біл.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з білоруської.
|
Костел Святих Симона та Олени (біл. Касцёл святога Сымона і святой Алены, пол. Kościół św. Szymona i Heleny), має також популярну народну назву «Червоний костел» (біл. Чырвоны касцёл) — католицький храм у центрі Мінська. Один з найвідоміших костелів у Білорусі та одна з найяскравіших архітектурних пам'яток столиці.
| Костел Святих Симона та Олени | |
|---|---|
 Костел Святих Симона та Олени у Мінську | |
| 53°53′47″ пн. ш. 27°32′50″ сх. д. / 53.8965194° пн. ш. 27.5474778° сх. д. | |
| Тип споруди | церква і костел |
| Розташування |  Білорусь, Мінськ |
| Архітектор | Томаш Пояздерський та Владислав Марконі |
| Засновник | Едвард Войнилович |
| Початок будівництва | 1905 |
| Кінець будівництва | 1910 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | неоготика з елементами модерну |
| Належність | Римсько-Католицька Церква |
| Єпархія | Мінсько-Могильовська архідієцезія |
| Стан | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
| Адреса | площа Незалежності |
| Оригінальна назва | біл. Касцёл святога Сымона і святой Алены |
| Епонім | Олена Константинопольська |
| Присвячення | Олена Константинопольська |
| Вебсайт | chyrvony.by |
  Костел святих Симона та Олени (Мінськ) (Білорусь) | |
 Костел святих Симона та Олени у Вікісховищі | |
Загальні дані та опис
Костел Святих Симона та Олени міститься в самому середмісті Мінська — на площі Незалежності в безпосередній близькості до Будинку уряду Республіки Білорусь.
Костел зводився у період 1905—10 років під керівництвом і коштом шляхтича Едварда Войниловича польськими архітекторами Томашем Пояздерським та Владиславом Марконі.
Загальний художній стиль будови однозначно є неоготичним, однак окремі архітектурні елементи будівлі є модерновими або тяжіють до неоромантизму, відтак еклектичними, в інтер'єрі, зокрема у вітражах, було використано білоруські народні мотиви. При загальній строгості споруди вона має вишукані оздоблювальні деталі.
Домінантою собору є чотиригранна багатоярусна вежа з північно-східного боку від головного фасаду з пласким двосхилим дахом, завдяки якій костел видно вже звіддалля. Стіни головного фасаду і поперечної нави (трансепта) прикрашають доволі великі круглі вікна-рози.
До храмового комплексу входить і збудована одночасно з костелом плебанія.
Свою народну загальновживану назву «Червоний» (біл. Чырвоны) храм дістав, безперечно, через колір цегли, використаної для будівництва. Костел Святих Симона та Олени є популярним мінським храмом, однією з найвизначніших пам'яток міста, його символом і візитівкою.
Історія храму
Наприкінці XIX століття у Мінську, населення якого наближалось до 100 тисяч осіб, п'яту частину якого становили католики (в тому числі поляки) за віросповіданням, було лише 2 костели, причому один з них на околиці міста. Саме тому 1897 року городяни звернулися до Мінської міської думи з проханням виділити земельну ділянку під будівництво нового костелу, однак його так і не було розпочато через заборону на початок робіт імперського Відомства внутрішніх справ.
Нову петицію з проханням виділення землі для костелу 1903 року підписали понад 2 тисячі мінчан, зокрема і поважні та авторитетні громадяни міста. На своєму черговому засіданні міська дума визначила ділянку для зведення храму на розі колишніх вулиць Захар'ївської та Трубної (сучасне місце розташування — площа Незалежності). Тут і почали зводити собор 1905 року.
Головним опікуном і грошедавцем будівництва костелу став шанований у Мінську дворянин зі Случчини, почесний мировий суддя і Голова мінського товариства сільської господарки Едвард Войнилович, пожертвувавши на зведення храму 100 тисяч карбованців і особисто знайшовши і запросивши будівничих — Томаша Пояздерського та Владислава Марконі. Пояздерського Войнилович обрав, оцінивши раніше збудований ним Костел Святої Ельжбети в польському Ютросині (за формами, зрештою, дуже схожий на майбутній мінський собор). Томаш Пояздерський помер під час будівництва, не побачивши свій проект завершеним.
Костел був названий у ім'я Святих Симона (Шимона) та Олени (Єлени) у пам'ять про дітей само́го Едварда Войниловича, що померли в дитячому віці від недуги. Освячено костел було Мінським деканом, ксьондзом Вітольдом Чечотом у листопаді 1910 року, а вже 21 грудня того ж року храм був відкритий для пастви.
За якийсь час після Жовтневого перевороту 1917 року костел приладнали для потреб Державного польського театру БРСР, з посиленням репресій у галузі культури заклад було реорганізовано, а у приміщенні костелу розмістилась кіностудія, що, можливо, врятувало храм від руйнування.
У 1941 році німецька окупаційна влада на деякий час дозволила проведення служб у костелі. Під час Другої Світової війни фасад костелу постраждав. А у повоєнний час будівлю реконструювали, але профіль (довоєнний) її використання змінювати не стали — тут працювала кіностудія «Савецкая Беларусь».
1975 року будівлю переробили під Будинок кіно — тепер у ній було дві кінозали на 250 місць, кінематографічний музей (у високій башті) та спілка кінематографістів БРСР. Групою митців на чолі з Т. Ващенком було виконано нові вітражі. В цілому нові «господарі» будівлі були обережними, що врятувало храм він занедбання й уможливило доволі швидке відновлення його функціонування як культової споруди.
Власне в 1990 році Червоний костел було повернуто римсько-католицькій громаді, відтоді він став значним осередком культурного духовного життя країни, зокрема, крім релігійних функцій, при костелі утворились хор, бібліотека, молодіжний театр. Тут же відроджувалась Білоруська греко-католицька церква.
1996 року біля костелу було встановлено скульптуру Архангела Михаїла, що перемагає змія, а 2000-го — поруч з храмом з'явилась композиція «Дзвін Нагасакі».
У червні 2006 року в Червоному костелі було перепоховано рештки фундатора храму Едварда Войниловича, який помер 1928 року, проживши останні роки свого життя й померши в польській Бидгощі.
Нарешті влітку 2009 року було розпочато реконструкцію ділянки довкруг Червоного костелу за проектом заслуженого архітектора Білорусі Леоніда Левіна. За задумом автора має створюватися ефект вивищеності Костелу над оточуючим архітектурним ансамблем, що досягатиметься п'єдесталом, на який начебто буде «поставлений» храм (насправді поверхня площі Незалежності буде опущена). До костелу вестимуть сходи, а стіну, що відділяє храм від основного майдану приберуть, також зміниться розташування та ідейна спрямованість скульптурних елементів довкруг храму — так, пам'ятник члену Мінського підпілля редактору газети «Звязда» Омельянюку перенесуть на інший бік собору, що власне звільнить місце під майбутній монумент Папі Римському Івану Павлу II, також на інші місця помістять скульптуру архангела Михаїла та композицію «Дзвін Нагасакі».
26 вересня 2022 року у костелі сталася пожежа. Наступного дня адміністрація Московського району вирішила тимчасово заборонити експлуатацію будівлі. Костел відключили від усіх комунікацій. КУП «Мінська спадчина» заявила про розірвання договору оренди. Від громади вимагали звільнити будівлю від рухомого майна для проведення ремонтно-відновлювальних робіт.
Міська легенда
Попри те, що події фундації та зведення Червоного Костелу відносяться не до такого вже давнього часу, відтак є добре відомими, собор устиг «обрости» низкою міських легенд і переказів. За однією мінською легендою, гендляр-скупар не волів офірувати на божий дім, і Господь суворо покарав його — двійко купцевих діточок померли від недуги, а дочка, вмираючи, попередила батька-боговідступника, що той має звести на спокуту костел. Купець, поховавши дітей, узявся будувати храм — кожна цеглина майбутньої будівлі, які доставляли здалеку, була загорнута в коштовний пергамент. По закінченні будівництва Костелу Бог дарував купцеві його гріхи.
Галерея
-
![image]()
Вигляд Червоного костелу на поч. ХХ ст. -
![image]()
Травень 2006, вид з боку педуніверситету -
![image]()
Червоний костел з тильного боку -
![image]()
Фігура Спасителя в ніші та інформативна дошка на фасаді. -
![image]()
Червоний костел, травень 2010 року -
![image]()
Скульптура архангела Михайла біля костелу (1996) -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Вид з боку почтамту -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Вид з боку Будівлі уряду -
![image]()
Качки перед костелом -
![image]()
Виноски
- Червоний костел на www.minsk-old-new.com («Мінськ старий і новий») [ 8 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Костели Мінська на www.privet-minsk.com [ 5 липня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- Червоний костел у Мінську поставлять на п'єдестал. А скульптури поміняють місцями[недоступне посилання] // новина за 28 липня 2009 року в газ. «Комсомольская Правда. Беларусь» (рос.)
- Католики просят передать Красный костел на баланс общины, готовы сами сделать ремонт. [be] (рос.). оригіналу за 4 листопада 2022. Процитовано 4 листопада 2022.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2009. Процитовано 29 вересня 2009.
Джерела і посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Church of Saints Simon and Helena, Minsk |
- Офіційний сайт парафії Св. Симеона і Св. Олени [ 23 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Jurkau kutoczak — Юркаў куточак — Yury's Corner. Касьцёл Сьвятых Сымона і Алены (Чырвоны касцёл) [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Червоний костел на www.minsk-old-new.com («Мінськ старий і новий») [ 8 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- (біл.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Kascyol svyatoga Symona i svyatoj Aleny bil Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z biloruskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi biloruska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Kostel Svyatih Simona ta Oleni bil Kascyol svyatoga Symona i svyatoj Aleny pol Kosciol sw Szymona i Heleny maye takozh populyarnu narodnu nazvu Chervonij kostel bil Chyrvony kascyol katolickij hram u centri Minska Odin z najvidomishih kosteliv u Bilorusi ta odna z najyaskravishih arhitekturnih pam yatok stolici Kostel Svyatih Simona ta OleniKostel Svyatih Simona ta Oleni u Minsku53 53 47 pn sh 27 32 50 sh d 53 8965194 pn sh 27 5474778 sh d 53 8965194 27 5474778Tip sporudicerkva i kostelRoztashuvannya Bilorus MinskArhitektorTomash Poyazderskij ta Vladislav MarkoniZasnovnikEdvard VojnilovichPochatok budivnictva1905Kinec budivnictva1910Budivelna sistemaceglaStilneogotika z elementami modernuNalezhnistRimsko Katolicka CerkvaYeparhiyaMinsko Mogilovska arhidiyeceziyaStanDerzhavnij spisok istoriko kulturnih cinnostej Respubliki BilorusAdresaplosha NezalezhnostiOriginalna nazvabil Kascyol svyatoga Symona i svyatoj AlenyEponimOlena KonstantinopolskaPrisvyachennyaOlena KonstantinopolskaVebsajtchyrvony byKostel svyatih Simona ta Oleni Minsk Bilorus Kostel svyatih Simona ta Oleni u VikishovishiZagalni dani ta opisKostel Svyatih Simona ta Oleni mistitsya v samomu seredmisti Minska na ploshi Nezalezhnosti v bezposerednij blizkosti do Budinku uryadu Respubliki Bilorus Vezhi Chervonogo kostelu Kostel zvodivsya u period 1905 10 rokiv pid kerivnictvom i koshtom shlyahticha Edvarda Vojnilovicha polskimi arhitektorami Tomashem Poyazderskim ta Vladislavom Markoni Zagalnij hudozhnij stil budovi odnoznachno ye neogotichnim odnak okremi arhitekturni elementi budivli ye modernovimi abo tyazhiyut do neoromantizmu vidtak eklektichnimi v inter yeri zokrema u vitrazhah bulo vikoristano biloruski narodni motivi Pri zagalnij strogosti sporudi vona maye vishukani ozdoblyuvalni detali Dominantoyu soboru ye chotirigranna bagatoyarusna vezha z pivnichno shidnogo boku vid golovnogo fasadu z plaskim dvoshilim dahom zavdyaki yakij kostel vidno vzhe zviddallya Stini golovnogo fasadu i poperechnoyi navi transepta prikrashayut dovoli veliki krugli vikna rozi Do hramovogo kompleksu vhodit i zbudovana odnochasno z kostelom plebaniya Svoyu narodnu zagalnovzhivanu nazvu Chervonij bil Chyrvony hram distav bezperechno cherez kolir cegli vikoristanoyi dlya budivnictva Kostel Svyatih Simona ta Oleni ye populyarnim minskim hramom odniyeyu z najviznachnishih pam yatok mista jogo simvolom i vizitivkoyu Istoriya hramuNaprikinci XIX stolittya u Minsku naselennya yakogo nablizhalos do 100 tisyach osib p yatu chastinu yakogo stanovili katoliki v tomu chisli polyaki za virospovidannyam bulo lishe 2 kosteli prichomu odin z nih na okolici mista Same tomu 1897 roku gorodyani zvernulisya do Minskoyi miskoyi dumi z prohannyam vidiliti zemelnu dilyanku pid budivnictvo novogo kostelu odnak jogo tak i ne bulo rozpochato cherez zaboronu na pochatok robit imperskogo Vidomstva vnutrishnih sprav Kostel sv Elzhbeti v Yutrosini Polsha Novu peticiyu z prohannyam vidilennya zemli dlya kostelu 1903 roku pidpisali ponad 2 tisyachi minchan zokrema i povazhni ta avtoritetni gromadyani mista Na svoyemu chergovomu zasidanni miska duma viznachila dilyanku dlya zvedennya hramu na rozi kolishnih vulic Zahar yivskoyi ta Trubnoyi suchasne misce roztashuvannya plosha Nezalezhnosti Tut i pochali zvoditi sobor 1905 roku Golovnim opikunom i groshedavcem budivnictva kostelu stav shanovanij u Minsku dvoryanin zi Sluchchini pochesnij mirovij suddya i Golova minskogo tovaristva silskoyi gospodarki Edvard Vojnilovich pozhertvuvavshi na zvedennya hramu 100 tisyach karbovanciv i osobisto znajshovshi i zaprosivshi budivnichih Tomasha Poyazderskogo ta Vladislava Markoni Poyazderskogo Vojnilovich obrav ocinivshi ranishe zbudovanij nim Kostel Svyatoyi Elzhbeti v polskomu Yutrosini za formami zreshtoyu duzhe shozhij na majbutnij minskij sobor Tomash Poyazderskij pomer pid chas budivnictva ne pobachivshi svij proekt zavershenim Kostel buv nazvanij u im ya Svyatih Simona Shimona ta Oleni Yeleni u pam yat pro ditej samo go Edvarda Vojnilovicha sho pomerli v dityachomu vici vid nedugi Osvyacheno kostel bulo Minskim dekanom ksondzom Vitoldom Chechotom u listopadi 1910 roku a vzhe 21 grudnya togo zh roku hram buv vidkritij dlya pastvi Edvard Vojnilovich golovnij fundator pokrovitel i budivnichij Chervonogo kostelu Za yakijs chas pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku kostel priladnali dlya potreb Derzhavnogo polskogo teatru BRSR z posilennyam represij u galuzi kulturi zaklad bulo reorganizovano a u primishenni kostelu rozmistilas kinostudiya sho mozhlivo vryatuvalo hram vid rujnuvannya U 1941 roci nimecka okupacijna vlada na deyakij chas dozvolila provedennya sluzhb u kosteli Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni fasad kostelu postrazhdav A u povoyennij chas budivlyu rekonstruyuvali ale profil dovoyennij yiyi vikoristannya zminyuvati ne stali tut pracyuvala kinostudiya Saveckaya Belarus 1975 roku budivlyu pererobili pid Budinok kino teper u nij bulo dvi kinozali na 250 misc kinematografichnij muzej u visokij bashti ta spilka kinematografistiv BRSR Grupoyu mitciv na choli z T Vashenkom bulo vikonano novi vitrazhi V cilomu novi gospodari budivli buli oberezhnimi sho vryatuvalo hram vin zanedbannya j umozhlivilo dovoli shvidke vidnovlennya jogo funkcionuvannya yak kultovoyi sporudi Vlasne v 1990 roci Chervonij kostel bulo povernuto rimsko katolickij gromadi vidtodi vin stav znachnim oseredkom kulturnogo duhovnogo zhittya krayini zokrema krim religijnih funkcij pri kosteli utvorilis hor biblioteka molodizhnij teatr Tut zhe vidrodzhuvalas Biloruska greko katolicka cerkva 1996 roku bilya kostelu bulo vstanovleno skulpturu Arhangela Mihayila sho peremagaye zmiya a 2000 go poruch z hramom z yavilas kompoziciya Dzvin Nagasaki U chervni 2006 roku v Chervonomu kosteli bulo perepohovano reshtki fundatora hramu Edvarda Vojnilovicha yakij pomer 1928 roku prozhivshi ostanni roki svogo zhittya j pomershi v polskij Bidgoshi Nareshti vlitku 2009 roku bulo rozpochato rekonstrukciyu dilyanki dovkrug Chervonogo kostelu za proektom zasluzhenogo arhitektora Bilorusi Leonida Levina Za zadumom avtora maye stvoryuvatisya efekt vivishenosti Kostelu nad otochuyuchim arhitekturnim ansamblem sho dosyagatimetsya p yedestalom na yakij nachebto bude postavlenij hram naspravdi poverhnya ploshi Nezalezhnosti bude opushena Do kostelu vestimut shodi a stinu sho viddilyaye hram vid osnovnogo majdanu priberut takozh zminitsya roztashuvannya ta idejna spryamovanist skulpturnih elementiv dovkrug hramu tak pam yatnik chlenu Minskogo pidpillya redaktoru gazeti Zvyazda Omelyanyuku perenesut na inshij bik soboru sho vlasne zvilnit misce pid majbutnij monument Papi Rimskomu Ivanu Pavlu II takozh na inshi miscya pomistyat skulpturu arhangela Mihayila ta kompoziciyu Dzvin Nagasaki 26 veresnya 2022 roku u kosteli stalasya pozhezha Nastupnogo dnya administraciya Moskovskogo rajonu virishila timchasovo zaboroniti ekspluataciyu budivli Kostel vidklyuchili vid usih komunikacij KUP Minska spadchina zayavila pro rozirvannya dogovoru orendi Vid gromadi vimagali zvilniti budivlyu vid ruhomogo majna dlya provedennya remontno vidnovlyuvalnih robit Miska legendaPopri te sho podiyi fundaciyi ta zvedennya Chervonogo Kostelu vidnosyatsya ne do takogo vzhe davnogo chasu vidtak ye dobre vidomimi sobor ustig obrosti nizkoyu miskih legend i perekaziv Za odniyeyu minskoyu legendoyu gendlyar skupar ne voliv ofiruvati na bozhij dim i Gospod suvoro pokarav jogo dvijko kupcevih ditochok pomerli vid nedugi a dochka vmirayuchi poperedila batka bogovidstupnika sho toj maye zvesti na spokutu kostel Kupec pohovavshi ditej uzyavsya buduvati hram kozhna ceglina majbutnoyi budivli yaki dostavlyali zdaleku bula zagornuta v koshtovnij pergament Po zakinchenni budivnictva Kostelu Bog daruvav kupcevi jogo grihi GalereyaViglyad Chervonogo kostelu na poch HH st Traven 2006 vid z boku peduniversitetu Chervonij kostel z tilnogo boku Figura Spasitelya v nishi ta informativna doshka na fasadi Chervonij kostel traven 2010 roku Skulptura arhangela Mihajla bilya kostelu 1996 Vid z boku pochtamtu Vid z boku Budivli uryadu Kachki pered kostelomVinoskiChervonij kostel na www minsk old new com Minsk starij i novij 8 zhovtnya 2009 u Wayback Machine ros Kosteli Minska na www privet minsk com 5 lipnya 2009 u Wayback Machine ros Chervonij kostel u Minsku postavlyat na p yedestal A skulpturi pominyayut miscyami nedostupne posilannya novina za 28 lipnya 2009 roku v gaz Komsomolskaya Pravda Belarus ros Katoliki prosyat peredat Krasnyj kostel na balans obshiny gotovy sami sdelat remont be ros originalu za 4 listopada 2022 Procitovano 4 listopada 2022 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2009 Procitovano 29 veresnya 2009 Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Church of Saints Simon and Helena Minsk Oficijnij sajt parafiyi Sv Simeona i Sv Oleni 23 travnya 2016 u Wayback Machine Jurkau kutoczak Yurkay kutochak Yury s Corner Kascyol Svyatyh Symona i Aleny Chyrvony kascyol 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Chervonij kostel na www minsk old new com Minsk starij i novij 8 zhovtnya 2009 u Wayback Machine ros bil