Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ко рсунь Шевче нківська наступа льна опера ція з німецького боку називалась Черкаський мішок 24 січня 17 лютого 1944 р ч

Корсунь-Шевченківська битва

Корсунь-Шевченківська битва

Ко́рсунь-Шевче́нківська наступа́льна опера́ція (з німецького боку називалась Черкаський мішок; 24 січня — 17 лютого 1944 р.) — частина стратегічного наступу військ 1-го (генерал армії Микола Ватутін) і 2-го (генерал армії Іван Конєв) Українських фронтів із метою оточення та знищення угруповання противника на Корсунь-Шевченківському виступі.

Корсунь-Шевченківська наступальна операція, «другий Сталінград»
Друга світова війна
image
Німецький танк Tiger I

Німецький танк Tiger I
Координати: 49°25′ пн. ш. 31°16′ сх. д. / 49.417° пн. ш. 31.267° сх. д. / 49.417; 31.267
Дата: 24 січня 1944 — 17 лютого 1944
Місце: Корсунь, УРСР, СРСР
Результат: Перемога Червоної Армії, оточення німецьких військ
Сторони
image Третій Рейх image СРСР
Командувачі
image Еріх фон Манштейн
image Отто Велер
image Вільгельм Штеммерман† 		image Ватутін М. Ф.
image Конєв І. С.
Втрати
Близько 50 000, зокрема 27 000 загиблих і полонених, понад 30 000 вийшло з оточення Близько 80 000, зокрема 24 286 убитих, померлих і полонених, 55 902 поранених і хворих.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Корсунь-Шевченківська битва (значення).
image image
Ювілейна монета НБУ присвячена 70-річчю Корсунь-Шевченківської битви

Початок операції проходив у взаємних атаках, поки війська обох Українських фронтів не завершили оточення ворога, з'єднавшись 28 січня у м. Звенигородці. Спроби військ Вермахту розблокувати оточене угрупування були невдалими. Утім, спроба оточенців прорвати фронт виявилася вдалою: 30 тисяч німецьких солдат та офіцерів змогли прорвати радянський фронт. 17 лютого оточене угрупування було ліквідоване. Німці втратили 41,2 тисяч убитими, 15 тисяч полоненими, велику кількість бойової техніки. Втрати особового складу РСЧА були навіть вищими.

Через наявність великих сил ворога (9 піхотних дивізій, танкова дивізія СС «Вікінг», моторизована бригада СС «Валлонія», артилерійські, інженерні та інші частини), розгалужену мережу оборони, завдання по розгрому Корсунь-Шевченківського угруповання було досить складним.

За спогадами Манштейна, в оточення потрапили два німецьких армійських корпуси під командуванням Вільгельма Штеммермана і Теобальда Ліба, особовий склад яких налічував перед оточенням близько 54 тисяч осіб, причому частина тилових служб уникла оточення.

Перебіг операції

Початок

Операція розпочалася у ніч на 25 січня 1944 року. З рубежу на річці Сухий Ташлик перейшли в наступ передові батальйони 4-ї гвардійської армії генерал-майора О. І. Рижова і 53-ї армії генерал-лейтенанта І. В. Галаніна 2-го Українського фронту.

Вранці 25 січня 1944 року перейшли в наступ головні сили радянських військ. Їм вдалося прорвати оборону німецьких військ на відрізку Вербівка, Калинівка, Баландине, Красносілка і розпочати переслідування німецьких військ, що відступали.

Німецькі війська стійко оборонялись, проте під ударами частин Червоної армії змушені були відступати.

Напередодні битви командування 2-го Українського фронту терміново перекинуло з району Кіровограда на ділянку головного удару 5-ту гвардійську танкову армію під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова.

У результаті спільних дій піхоти, артилерії і танків 25 січня 1944 року була прорвана головна лінія оборони німецьких військ. У районі села Бурти в прорив були введені з'єднання 5-ї гвардійської танкової армії.

Частини 20-го і 29-го танкових корпусів, прорвавши другу лінію оборони, почали рейд по німецьких військ тилах в напрямку на Шполу — Звенигородку, щоб зустрітися з військами 1-го Українського фронту і замкнути кільце оточення.

Оточення

27 січня радянськими військами була зайнята Шпола. Зосередивши тут головні сили і заправивши машини, корпус продовжував наступ силами 8-ї і 80-ї танкових бригад. 28 січня 1944 року ці бригади зустрілися з частинами 6-ї танкової армії 1-го Українського фронту в Звенигородці. Різними підрозділами радянських військ було створено зовнішнє і внутрішнє кільця оточення. Утворився відомий Корсунь-Шевченківський «мішок». Оточені війська Вермахту у Корсуні були приречені на поразку. Щоб уникнути зайвих жертв з обох сторін, 8 лютого 1944 року радянське командування через парламентарів на чолі з генералом М. І. Савєльєвим подало німецьким військам ультиматум із пропозицією припинити опір. Командування оточених військ Вермахту, виконуючи наказ Гітлера триматися за будь-яку ціну і сподіваючись на обіцяну допомогу, відхилило ультиматум. На звільнення оточених військ німецьке командування перекинуло більшість танкових дивізій Групи армій «Південь» і їм вдалося майже прорвати кільце оточення, наблизившись у районі хутора Жовтень (на півночі Лисянки) до оточених на відстань близько 6 км.

Прориву оточених німецьких військ намагалася завадити разом з іншими частинами і з'єднаннями 202-га стрілецька дивізія, яка за особливі заслуги в цій операції одержала найменування «Корсунська». Після відхилення ультиматуму 9 лютого 1944 року Червона Армія розпочала генеральну атаку оточених дивізій противника, які водночас стягувалися на південний захід кільця оточення, тому радянські підрозділи швидко просувались вперед. Зокрема, 9 лютого 1944 року було зайнято Городище і частини 52-ї армії розгорнули наступ на Корсунь. З північного сходу лівим берегом Росі разом із частинами 294-ї стрілецької дивізії 52-ї армії на Корсунь наступали частини 206-ї стрілецької дивізії 27-ї армії. 14 лютого 1944 року полки цих дивізій оволоділи головним опорним пунктом німецьких військ — Корсунем, захопивши при цьому 18 транспортних літаків, 5 танків, 6 складів із боєприпасами і продовольством.

Завершення і німецький прорив

На початку оточення площа території, зайнятої німецькими військами під командуванням Губе, складала близько 400 км². Серед командного складу оточених військ перебував керманич бельгійських фашистів Леон Дегрель. Основна частина командного складу оточених військ та деяка кількість солдатів,— загалом до 3000 осіб,— були вивезені з оточення авіацією. Подальша тактика командування військ Червоної армії полягала в розчленуванні оточених військ і їх знищенні. Червона армія мала переважаючі сили й активно застосовувала артилерію для знищення оточених військ. Офіцер із штабу Конєва, майор Кампов, так охарактеризував ці дії:

Так ми змітали село за селом, де окопалися німці, — ми влаштували їм справжнє криваве побоїще. Боюся, що під час нього загинули і деякі з наших — жителі цих сіл; це одна з найжорстокіших сторін такої війни.
Оригінальний текст (рос.)
Так мы сметали деревню за деревней, где окопались немцы, — мы устроили им настоящее кровавое побоище. Боюсь, что во время него погибли и некоторые из наших — жители этих деревень; это одна из самых жестоких сторон такой войны.

У ніч з 16 на 17 лютого 1944 року німецькі війська під прикриттям хуртовини рушили в напрямку Лисянки, яка нещодавно була зайнята німецькими військами, що намагалися розірвати кільце оточення. Завадити їм мали з'єднання 52-ї, 27-ї і 4-ї гвардійських армій, 5-ї гвардійської, 6-ї і 2-ї танкових армій, 5-го гвардійського кавалерійського корпусу та інших радянських з'єднань і частин. Німецькі частини, які йшли на прорив, ухиляючись від радянського вогню, вийшли східніше Лисянки, на південь від позицій деблокуючих сил, до річки Гнилий Тікич, де не було ні мостів, ні захопленого плацдарму. З великими труднощами німці спорудили переправу. До 16 години 17 лютого вони таки вийшли до Лисянки. Незважаючи на складні умови прориву, за спогадами очевидців, найбільших втрат німецькі війська зазнали якраз під час форсування річки Гнилий Тікич. З близько 45 тисяч німецьких вояків, що почали прорив із «мішка», 36 262 успішно пробилися до своїх. Але всю важку зброю і спорядження було знищено чи залишено. Частини прикриття, успішно виконавши завдання, досягли позицій 3-го танкового корпусу в ніч на 17 лютого 1944 року. Командувач німецьких сил генерал В. Штеммерман при прориві слідував з ар'єргардом, особисто очолив офіцерську роту, складену з управління корпусу, і загинув у бою. Командир дивізії СС «Вікінг» Герберт Гілле за цей прорив отримав «Залізний хрест» із рук Гітлера.

Результати

Під час Корсунь-Шевченківської битви в кільці оточення було знищено 41 200 і взято в полон понад 15 тисяч солдатів і офіцерів Вермахту, знищено 430 літаків, 155 танків, 376 гармат, 59 самохідних гармат, 269 мінометів, 900 кулеметів, захоплено такі трофеї: 41 літак, 116 танків, 32 бронемашини, 618 гармат, 51 самохідну гармату, 267 мінометів, 789 кулеметів, 85 бронетранспортерів, 10 000 автомашин, 7 паровозів, 415 цистерн, 127 тягачів, 4000 возів із військовими вантажами, 6418 коней, 64 склади з боєприпасами та військовим майном.

На зовнішньому фронті оточення німці втратили 27 000 солдатів і офіцерів убитими і пораненими. Було знищено 329 літаків, 827 танків, 1638 автомашин, 446 гармат. Захоплено такі трофеї: 115 танків, 270 гармат, 1850 автомашин, 50 бронетранспортерів і бронемашин, 10 штабних автобусів та багато іншої зброї і бойової техніки.

Перемога в Корсунь-Шевченківській битві дісталася Червоній армії ціною великих втрат у бойовій техніці й живій силі. Загинуло й отримало поранення понад 80 тис. радянських військовослужбовців, переважно українців. Німецькі війська відступили з Рівного і Луцька.

За цю операцію генерал армії І. Конєв 20 лютого був нагороджений званням Маршала Радянського Союзу. Тисячі солдатів і офіцерів були нагороджені орденами і медалям, зокрема близько ста осіб удостоєно звання Героя Радянського Союзу.

Цікаві відомості

Левко Лук'яненко описує ціну «перемоги» в цій операції:

Навесні 1944 року під час Корсунь-Шевченківської операції Жуков наказав кинути на штурм добре підготовленої німецької оборони війська, які були щойно доукомплектовані чоловіками від 15 до 55 років, зігнаними з навколишніх українських сіл. Кулями в спину гнали цих ненавчених українців в одну атаку за другою. Впродовж 24 днів цього злочинного кровопускання було знищено 770 тис. людей, переважно українців.

І хіба це не геноцид українців?!

Насправді ж маршал Жуков не мав прямого відношення до цієї військової операції. У Корсунь-Шевченківській операції військами безпосередньо керували генерали Микола Ватутін і Іван Конєв. Стосовно втрат радянських військ під час цієї операції, то за іншими джерелами вони могли становити близько 80 тисяч, а не 770 тисяч.

Див. також

Примітки

  1. Фогель с. 333
  2. Великая Отечественная война 1941—1945: Военно-ист. очерки: Кн. 3: Освобождение. М., 1999. С. 433
  3. Мішок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Соколов Борис Вадимович. Вперед, на запад! [1] // Неизвестный Жуков: портрет без ретуши в зеркале эпохи. — Мн. : Родиола-плюс, 2000. — Т. 1. — 608 с. — .(рос.)
  5. Фогель с. 71
  6. Фогель с. 6
  7. Верт Александр. Россия в войне 1941—1945 / Авторизованный пер. с англ. Вступит. ст. и ред. Е. А. Болтина. — М.: Прогресс, 1967. — С. 566.
  8. «Музей історії Корсунь-Шевченківської битви». Видавництво «Промінь», Дніпропетровськ, 1989, стор. 75
  9. Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні: відповідь генералові Іщенку [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.] / Л. Г. Лук'яненко. — Київ: Козаки, 2002. — 48 сторінок — , сторінка 38

Джерела та література

Література

  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
  • Фогель Г. Потерпевшие победу. Немцы в Корсуньском «мешке». М., 2010 (перевод издания: Niklas Zetterling, Anders Frankson Korsun Pocket: The Encirclement and Breakout of a German Army in the East 1944. Havertown, PA, 2008)
  • Бурій В. Там, де йшли жорстокі бої // Катеринопільський вісник. — 1999. — 3 лютого.


image Це незавершена стаття про Другу світову війну.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ko rsun Shevche nkivska nastupa lna opera ciya z nimeckogo boku nazivalas Cherkaskij mishok 24 sichnya 17 lyutogo 1944 r chastina strategichnogo nastupu vijsk 1 go general armiyi Mikola Vatutin i 2 go general armiyi Ivan Konyev Ukrayinskih frontiv iz metoyu otochennya ta znishennya ugrupovannya protivnika na Korsun Shevchenkivskomu vistupi Korsun Shevchenkivska nastupalna operaciya drugij Stalingrad Druga svitova vijna Nimeckij tank Tiger I Nimeckij tank Tiger I Koordinati 49 25 pn sh 31 16 sh d 49 417 pn sh 31 267 sh d 49 417 31 267 Data 24 sichnya 1944 17 lyutogo 1944 Misce Korsun URSR SRSR Rezultat Peremoga Chervonoyi Armiyi otochennya nimeckih vijsk Storoni Tretij Rejh SRSR Komanduvachi Erih fon Manshtejn Otto Veler Vilgelm Shtemmerman Vatutin M F Konyev I S Vtrati Blizko 50 000 zokrema 27 000 zagiblih i polonenih ponad 30 000 vijshlo z otochennya Blizko 80 000 zokrema 24 286 ubitih pomerlih i polonenih 55 902 poranenih i hvorih U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korsun Shevchenkivska bitva znachennya Yuvilejna moneta NBU prisvyachena 70 richchyu Korsun Shevchenkivskoyi bitvi Pochatok operaciyi prohodiv u vzayemnih atakah poki vijska oboh Ukrayinskih frontiv ne zavershili otochennya voroga z yednavshis 28 sichnya u m Zvenigorodci Sprobi vijsk Vermahtu rozblokuvati otochene ugrupuvannya buli nevdalimi Utim sproba otochenciv prorvati front viyavilasya vdaloyu 30 tisyach nimeckih soldat ta oficeriv zmogli prorvati radyanskij front 17 lyutogo otochene ugrupuvannya bulo likvidovane Nimci vtratili 41 2 tisyach ubitimi 15 tisyach polonenimi veliku kilkist bojovoyi tehniki Vtrati osobovogo skladu RSChA buli navit vishimi Cherez nayavnist velikih sil voroga 9 pihotnih divizij tankova diviziya SS Viking motorizovana brigada SS Valloniya artilerijski inzhenerni ta inshi chastini rozgaluzhenu merezhu oboroni zavdannya po rozgromu Korsun Shevchenkivskogo ugrupovannya bulo dosit skladnim Za spogadami Manshtejna v otochennya potrapili dva nimeckih armijskih korpusi pid komanduvannyam Vilgelma Shtemmermana i Teobalda Liba osobovij sklad yakih nalichuvav pered otochennyam blizko 54 tisyach osib prichomu chastina tilovih sluzhb unikla otochennya Perebig operaciyiPochatok Operaciya rozpochalasya u nich na 25 sichnya 1944 roku Z rubezhu na richci Suhij Tashlik perejshli v nastup peredovi bataljoni 4 yi gvardijskoyi armiyi general majora O I Rizhova i 53 yi armiyi general lejtenanta I V Galanina 2 go Ukrayinskogo frontu Vranci 25 sichnya 1944 roku perejshli v nastup golovni sili radyanskih vijsk Yim vdalosya prorvati oboronu nimeckih vijsk na vidrizku Verbivka Kalinivka Balandine Krasnosilka i rozpochati peresliduvannya nimeckih vijsk sho vidstupali Nimecki vijska stijko oboronyalis prote pid udarami chastin Chervonoyi armiyi zmusheni buli vidstupati Naperedodni bitvi komanduvannya 2 go Ukrayinskogo frontu terminovo perekinulo z rajonu Kirovograda na dilyanku golovnogo udaru 5 tu gvardijsku tankovu armiyu pid komanduvannyam general polkovnika P O Rotmistrova U rezultati spilnih dij pihoti artileriyi i tankiv 25 sichnya 1944 roku bula prorvana golovna liniya oboroni nimeckih vijsk U rajoni sela Burti v proriv buli vvedeni z yednannya 5 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi Chastini 20 go i 29 go tankovih korpusiv prorvavshi drugu liniyu oboroni pochali rejd po nimeckih vijsk tilah v napryamku na Shpolu Zvenigorodku shob zustritisya z vijskami 1 go Ukrayinskogo frontu i zamknuti kilce otochennya Otochennya 27 sichnya radyanskimi vijskami bula zajnyata Shpola Zoseredivshi tut golovni sili i zapravivshi mashini korpus prodovzhuvav nastup silami 8 yi i 80 yi tankovih brigad 28 sichnya 1944 roku ci brigadi zustrilisya z chastinami 6 yi tankovoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu v Zvenigorodci Riznimi pidrozdilami radyanskih vijsk bulo stvoreno zovnishnye i vnutrishnye kilcya otochennya Utvorivsya vidomij Korsun Shevchenkivskij mishok Otocheni vijska Vermahtu u Korsuni buli prirecheni na porazku Shob uniknuti zajvih zhertv z oboh storin 8 lyutogo 1944 roku radyanske komanduvannya cherez parlamentariv na choli z generalom M I Savyelyevim podalo nimeckim vijskam ultimatum iz propoziciyeyu pripiniti opir Komanduvannya otochenih vijsk Vermahtu vikonuyuchi nakaz Gitlera trimatisya za bud yaku cinu i spodivayuchis na obicyanu dopomogu vidhililo ultimatum Na zvilnennya otochenih vijsk nimecke komanduvannya perekinulo bilshist tankovih divizij Grupi armij Pivden i yim vdalosya majzhe prorvati kilce otochennya nablizivshis u rajoni hutora Zhovten na pivnochi Lisyanki do otochenih na vidstan blizko 6 km Prorivu otochenih nimeckih vijsk namagalasya zavaditi razom z inshimi chastinami i z yednannyami 202 ga strilecka diviziya yaka za osoblivi zaslugi v cij operaciyi oderzhala najmenuvannya Korsunska Pislya vidhilennya ultimatumu 9 lyutogo 1944 roku Chervona Armiya rozpochala generalnu ataku otochenih divizij protivnika yaki vodnochas styaguvalisya na pivdennij zahid kilcya otochennya tomu radyanski pidrozdili shvidko prosuvalis vpered Zokrema 9 lyutogo 1944 roku bulo zajnyato Gorodishe i chastini 52 yi armiyi rozgornuli nastup na Korsun Z pivnichnogo shodu livim beregom Rosi razom iz chastinami 294 yi strileckoyi diviziyi 52 yi armiyi na Korsun nastupali chastini 206 yi strileckoyi diviziyi 27 yi armiyi 14 lyutogo 1944 roku polki cih divizij ovolodili golovnim opornim punktom nimeckih vijsk Korsunem zahopivshi pri comu 18 transportnih litakiv 5 tankiv 6 skladiv iz boyepripasami i prodovolstvom Zavershennya i nimeckij proriv Na pochatku otochennya plosha teritoriyi zajnyatoyi nimeckimi vijskami pid komanduvannyam Gube skladala blizko 400 km Sered komandnogo skladu otochenih vijsk perebuvav kermanich belgijskih fashistiv Leon Degrel Osnovna chastina komandnogo skladu otochenih vijsk ta deyaka kilkist soldativ zagalom do 3000 osib buli vivezeni z otochennya aviaciyeyu Podalsha taktika komanduvannya vijsk Chervonoyi armiyi polyagala v rozchlenuvanni otochenih vijsk i yih znishenni Chervona armiya mala perevazhayuchi sili j aktivno zastosovuvala artileriyu dlya znishennya otochenih vijsk Oficer iz shtabu Konyeva major Kampov tak oharakterizuvav ci diyi Tak mi zmitali selo za selom de okopalisya nimci mi vlashtuvali yim spravzhnye krivave poboyishe Boyusya sho pid chas nogo zaginuli i deyaki z nashih zhiteli cih sil ce odna z najzhorstokishih storin takoyi vijni Originalnij tekst ros Tak my smetali derevnyu za derevnej gde okopalis nemcy my ustroili im nastoyashee krovavoe poboishe Boyus chto vo vremya nego pogibli i nekotorye iz nashih zhiteli etih dereven eto odna iz samyh zhestokih storon takoj vojny U nich z 16 na 17 lyutogo 1944 roku nimecki vijska pid prikrittyam hurtovini rushili v napryamku Lisyanki yaka neshodavno bula zajnyata nimeckimi vijskami sho namagalisya rozirvati kilce otochennya Zavaditi yim mali z yednannya 52 yi 27 yi i 4 yi gvardijskih armij 5 yi gvardijskoyi 6 yi i 2 yi tankovih armij 5 go gvardijskogo kavalerijskogo korpusu ta inshih radyanskih z yednan i chastin Nimecki chastini yaki jshli na proriv uhilyayuchis vid radyanskogo vognyu vijshli shidnishe Lisyanki na pivden vid pozicij deblokuyuchih sil do richki Gnilij Tikich de ne bulo ni mostiv ni zahoplenogo placdarmu Z velikimi trudnoshami nimci sporudili perepravu Do 16 godini 17 lyutogo voni taki vijshli do Lisyanki Nezvazhayuchi na skladni umovi prorivu za spogadami ochevidciv najbilshih vtrat nimecki vijska zaznali yakraz pid chas forsuvannya richki Gnilij Tikich Z blizko 45 tisyach nimeckih voyakiv sho pochali proriv iz mishka 36 262 uspishno probilisya do svoyih Ale vsyu vazhku zbroyu i sporyadzhennya bulo znisheno chi zalisheno Chastini prikrittya uspishno vikonavshi zavdannya dosyagli pozicij 3 go tankovogo korpusu v nich na 17 lyutogo 1944 roku Komanduvach nimeckih sil general V Shtemmerman pri prorivi sliduvav z ar yergardom osobisto ocholiv oficersku rotu skladenu z upravlinnya korpusu i zaginuv u boyu Komandir diviziyi SS Viking Gerbert Gille za cej proriv otrimav Zaliznij hrest iz ruk Gitlera Rezultati Pid chas Korsun Shevchenkivskoyi bitvi v kilci otochennya bulo znisheno 41 200 i vzyato v polon ponad 15 tisyach soldativ i oficeriv Vermahtu znisheno 430 litakiv 155 tankiv 376 garmat 59 samohidnih garmat 269 minometiv 900 kulemetiv zahopleno taki trofeyi 41 litak 116 tankiv 32 bronemashini 618 garmat 51 samohidnu garmatu 267 minometiv 789 kulemetiv 85 bronetransporteriv 10 000 avtomashin 7 parovoziv 415 cistern 127 tyagachiv 4000 voziv iz vijskovimi vantazhami 6418 konej 64 skladi z boyepripasami ta vijskovim majnom Na zovnishnomu fronti otochennya nimci vtratili 27 000 soldativ i oficeriv ubitimi i poranenimi Bulo znisheno 329 litakiv 827 tankiv 1638 avtomashin 446 garmat Zahopleno taki trofeyi 115 tankiv 270 garmat 1850 avtomashin 50 bronetransporteriv i bronemashin 10 shtabnih avtobusiv ta bagato inshoyi zbroyi i bojovoyi tehniki Peremoga v Korsun Shevchenkivskij bitvi distalasya Chervonij armiyi cinoyu velikih vtrat u bojovij tehnici j zhivij sili Zaginulo j otrimalo poranennya ponad 80 tis radyanskih vijskovosluzhbovciv perevazhno ukrayinciv Nimecki vijska vidstupili z Rivnogo i Lucka Za cyu operaciyu general armiyi I Konyev 20 lyutogo buv nagorodzhenij zvannyam Marshala Radyanskogo Soyuzu Tisyachi soldativ i oficeriv buli nagorodzheni ordenami i medalyam zokrema blizko sta osib udostoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Cikavi vidomostiLevko Luk yanenko opisuye cinu peremogi v cij operaciyi Navesni 1944 roku pid chas Korsun Shevchenkivskoyi operaciyi Zhukov nakazav kinuti na shturm dobre pidgotovlenoyi nimeckoyi oboroni vijska yaki buli shojno doukomplektovani cholovikami vid 15 do 55 rokiv zignanimi z navkolishnih ukrayinskih sil Kulyami v spinu gnali cih nenavchenih ukrayinciv v odnu ataku za drugoyu Vprodovzh 24 dniv cogo zlochinnogo krovopuskannya bulo znisheno 770 tis lyudej perevazhno ukrayinciv I hiba ce ne genocid ukrayinciv Naspravdi zh marshal Zhukov ne mav pryamogo vidnoshennya do ciyeyi vijskovoyi operaciyi U Korsun Shevchenkivskij operaciyi vijskami bezposeredno keruvali generali Mikola Vatutin i Ivan Konyev Stosovno vtrat radyanskih vijsk pid chas ciyeyi operaciyi to za inshimi dzherelami voni mogli stanoviti blizko 80 tisyach a ne 770 tisyach Div takozhBitvi ta operaciyi nimecko radyanskoyi vijni Operaciya Uran Operaciya Bagration Kam yanec Podilskij mishok Gajligenbajlskij mishok Kurlyandskij mishokPrimitkiFogel s 333 Velikaya Otechestvennaya vojna 1941 1945 Voenno ist ocherki Kn 3 Osvobozhdenie M 1999 S 433 Mishok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Sokolov Boris Vadimovich Vpered na zapad 1 Neizvestnyj Zhukov portret bez retushi v zerkale epohi Mn Rodiola plyus 2000 T 1 608 s ISBN 985 448 036 4 ros Fogel s 71 Fogel s 6 Vert Aleksandr Rossiya v vojne 1941 1945 Avtorizovannyj per s angl Vstupit st i red E A Boltina M Progress 1967 S 566 Muzej istoriyi Korsun Shevchenkivskoyi bitvi Vidavnictvo Promin Dnipropetrovsk 1989 stor 75 Marshal Zhukov i ukrayinci u Drugij svitovij vijni vidpovid generalovi Ishenku 22 sichnya 2009 u Wayback Machine L G Luk yanenko Kiyiv Kozaki 2002 48 storinok ISBN 966 514 038 8 storinka 38Dzherela ta literaturaL V Legasova N O Shevchenko Korsun Shevchenkivska operaciya 1944 Korsunska operaciya 1944 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 193 ISBN 978 966 00 0855 4 L G Ovsiyenko Korsun Shevchenkivska operaciya 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Fogel G Poterpevshie pobedu Nemcy v Korsunskom meshke M 2010 perevod izdaniya Niklas Zetterling Anders Frankson Korsun Pocket The Encirclement and Breakout of a German Army in the East 1944 Havertown PA 2008 Burij V Tam de jshli zhorstoki boyi Katerinopilskij visnik 1999 3 lyutogo Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ