Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коронація в Іспанії або Церемонія інтронізації в Іспанії — церемонія проголошення нового короля, під час якої спадкоємець престолу сходив на трон монарха одного з іспанських королівств.
У королівстві Іспанія рідко проводилась саме церемонія коронації, традиційно замість неї відбувалась спеціальна урочиста церемонія. Хоча не існувало сталої традиції спеціальної коронації іспанських монархів, існували монархи, особливо в добу Середньовіччя, які проводили таку церемонію.
Кожне з християнських королівств Іберійського півостріва мало різні, власні церемонії коронації, акламації чи присяги на початку правління монарха або правителя окремих територій (князівств), що тут існували.
У випадку з баскськими державами (Алава, Гіпускоа, Біская та Наваррське королівство) то традиційним ритуалом коронації у них було підняття вельмажами короля або королеви на щиті.
Історія
За часів візіґотів нового короля проголошували шляхом акламації на зборах старійшин і воїнів. Точно відомо, що вже з часів Леовігільда ґотські королі Іспанії мали скіпетр, корону, королівський церемоніальний меч і пурпурний плащ. На початку кожного правління вестґотські королі складали подвійну присягу: короля — народу, а народа — королеві. Король був також помазаний священним миром.
Достеменно невідомо, яку саме церемонію проводили під час поставлення на престол монархів в християнському Астурійському королівстві часів Омеядського халіфату. Відомо, що правитель Альфонсо II був помазаний святим миром 14 вересня 791 року і став першим, хто відмовився від титулу князя (princeps), щоб стати королем (rex), проголосивши себе спадкоємцем вестґотського королівства Толедо.
В Королівстві Леону і Кастилії Ордоньйо II був проголошений королем на асамблеї магнатів і увінчаний королівською короною; його також помазали священним миром, і він урочисто посів місце на троні.
Король Альфонсо VII був перший раз коронований на короля Галісії 1111 р. у церкві Сантьяго-де-Компастела єпископом Д. Гельміресом, який підвів його до вівтаря, де знаходились мощі Св. апостола Якова; вручив йому скипетр, корону і урочисто посадив на трон понтіфіка. Під час другої коронації, 1126 року після смерті його матері, як короля Толедо, було урочисто піднято королівський прапор. 1135 року він був коронований імператором Іспанії у церкві Санта-Марія-де-Леон, де надали церемоніальну мантію, корону та скіпетр. Всі християнські правителі Іберійського півострова склали омаж: Арагонський король Раміро ІІ, Наваррський король Гарсія IV, Барселонський граф Рамон-Беренгер IV, Тулузький граф Альфонс Журден, Монпельєський граф Вільгельм VI, і навіть Сарагоський емір Абдул Малік.
З 13 століття не відомо про урочисті церемонії коронації, і навіть про помазання нових королів Ліону і Кастилії. Все це було замінено урочистою присягою, цілуванням руки і підняттям королівського прапора.
Король Кастилії Альфонсо XI відновив церемонію коронації та організував пишний акт у монастирі Лас-Уельгас-де-Бургос, що був проведений архієпископом Сантьяго та п'ятьма іншими єпископами країни. Монарх був помазаний миром, сам одягнув корону, а потім коронував свою дружину. Вишуканий церемоніал був розроблений спеціально для цієї коронації, церемонія також низку спеціальних молитв, які були урочисто проголошені.
Нема письмових відомостей, що якийсь монарх Будинку Трастамари був помазаний. Проте є дані про те, що церемонії коронації проводились для королів Кастилії Енріке II та Хуана I. З правлінням короля Хуана I пов'язують й традицію урочистого підняття прапора у важливих містах, яку виконував головний енсин, проголошуючи фразу «Кастилія, Кастилія, Кастилія Короля Нашого Володаря Пана» (Castilla, Castilla, Castilla, por el Rey Nuestro Señor don), на що народ відповів потрійним" Амінь ".
Більш пізніх королів Кастилії не коронували. Те, що монарх покладав сам на себе корону замість першосвященника, символізувало, що він не отримував своєї влади ні від кого, а був монархом свого права.
Перша задокументована коронація королів Арагона — це коронація Педро II у храмі Сан-Панкраціо в Римі, здійснена Папою Римським Інокентієм III 4 лютого 1204 р.
1328 р. Альфонсо IV коронував себе надяганням корони, що повторив його син Педро IV. Королі Арагону Хуан I, Мартін I, Фернандо I та Хуан II також коронували себе.
Педро IV детально регламентував та унормував церемонію коронації та помазання як доповнення до своїх законів «Ordinacions» у 1336 році.
Фернандо II (король Арагону) 1496 року разом із дружиною отримав від папи Олександра IV титул католицького правителя Іспанії.
Педро IV детально регламентував церемонії коронації та помазання як доповнення до своїх Ординаціонів у 1336 році.
Церемонія коронації та помазання королів Арагону поєднувались з урочистими присягами (клятвами), які в Середні Віки підтвердєжували права і привілеїв міст, щляхти та окремих князів. Наприклад Ізабелла І поїхала до Герніки, щоб присягнути статути Візкая. Король Фернандо II та королева Ізабела І 1496 року отримали від Папи Римського Олександра IV для себе та своїх нащадків титул Католицьких королів. Ферднандо ІІ був останнім королем, хто присягав, і відтоді особливі клятви королів та князів будуть скасовані.
В Наваррському королівстві схожденню нового монарха на трон передувало урочисте проголошення та прославлення його трьома станами королівства, а також передувала присяга (клятва) короля завжди зберігати привілеї королівства й станів, та «не погіршувати їх», після чого слідували збори Кортесів, на які скликались представники духовенства, шляхти та королівських людей.
На урочистостях головував архиєпископ Памплони, голова Кортесів, що відбувались в Катедральному соборі Памплони, а завершувалась церемонія «підняттям» монарха на щит -pavés-, який здійснювали найшановніші люди королівства, щоб таким чином підкреслити, що «гідність, до якої вони його підняли, була спокоєм, а постійною пильністю на благо всіх васалів». У цей момент присутні прославляли його вигуками: «Істинний, істинний, істинний» (або «Король, король, король» — «Real, real, real»). Церемонія завершувалася розданням монархом «своєї монети для народу».
Королева Катерина І та її чоловік Хуан де Альбре, останні суверенні королі Наварри, були підняті на щиті в соборі Памплони 10 січня 1494 р. Катерина І правила королівством до цього одинадцять років (з 1483 р.), але політична нестабільність перешкоджала коронації, поки не отримала схвалення монархів Кастилії та Франції.
1512 р, після підкорення Кастилією королівства Наварра коронація та піднесення на щиті було припинено, а акт визнання монарха звівся до присяги статутам Королівства королем або його віце-королем, а також присяги на вірність, виголошеної депутатами Кортесів королівства Наварра. Ця церемонія відбулася до ХІХ ст. Востаннє церемонію провели 1828 року з нагоди візиту короля Іспанії Фердинанда VII до столиці Наварри, хоча він зійшов на трон ще двадцять років тому (у 1808 р.).
Після об'єднання Іспанії, протягом 16-17 століть, новий монарх просто присягав перед великими зборами королівства, як правило, в Катедральному соборі чи монастирі. Також відбувалось підняття королівського прапора.
Інтронізація короля Іспанії Феліпе V відбувалася у трьох діях. Спочатку він був проголошений сувереном на площі перед Королівським палацом після смерті короля Карлоса II, була зачитана прокламація та піднятий королівський прапор. Потім на церемонії в монастирі Сан-Джеронімо-ел-Реал, де кастильські вельможі присягнули йому і визнали його королем. Через рік Феліпе проголосили королем в Сарагосі вельможі Арагонських зборів.
Його син Фернандо VI був проголошений королем на Пласа-дель-Аюнтам'єнто де Мадрид з підняттям прапора мером міста та урочистим виголошення: «Кастилія, Кастилія, короля Фернандо Шостого, Нашого Володаря, Боже, збережи!». Наступного дня в церкві Сан-Єронімо співали «Te Deum» у супроводі визнання і проголошення від усіх кортесів.
ХІХ століття принесло з собою конституціоналізм, а разом з ним і необхідність монарху присягати на вірність і дотримання Конституції. Стаття 173 Конституції Іспанії 1812 р. не лише зробила це необхідною вимогою вступу на престол, але також встановлювала та описала саму процедуру.
Король Фернандо VII відновив абсолютизм. Однак усі наступні Конституції (1837, 1845, 1869 і 1876) вимагали присяги монарха перед Конституцією. Так Ізабела II присягнула на Конституції 1837 р. після досягнення повноліття у 1845 р. на церемонії в Сенаті.
Король Амадей I присягнув на Конституції 1869 року в Нижній палаті 2 січня 1871 року. Кілька днів до цього Кортеси схвалили його обрання. Конституція 1876 року також передбачала присягу монарха, але оскільки Альфонсо XII вже був на престолі, він обмежився церемонією в Королівському палаці.
Альфонсо XIII король з самого свого народження, урочистим актом присягнув на Конституції на з'їзді депутатів 17 травня 1902 року.
Хуан Карлос I був проголошений королем у Кортесах 1975 року, присягнув законами Іспанії та Конституцією 1978 року в Конгресі того ж року.
Філіпе VI був проголошений королем 19 червня 2014 року в Конгресі депутатів на спеціальній церемонії, на якій також була проведена церемонія присяги Конституції 1978 року. У той час як Хуан Карлос завершив свою церемонію урочистою месою в церкві Сан-Херонімо-ель-Реал, його син і наступник не проводив будь-яку релігійну церемонію під час його інтронизації.
Починаючи з королеви Ізабели II, на церемонії інтронизації використовували корону 18 століття та скіпетр 17 століття.
Джерела
- Fueros del Reino de Navarra. Pamplona,1828, p.11
- Rayón, Fernando. «Ceremonias de entronización: Proclamaciones, Coronaciones y Juras». La Aventura de la Historia.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koronaciya v Ispaniyi abo Ceremoniya intronizaciyi v Ispaniyi ceremoniya progoloshennya novogo korolya pid chas yakoyi spadkoyemec prestolu shodiv na tron monarha odnogo z ispanskih korolivstv Ispanski korolivstva 1360 ti r U korolivstvi Ispaniya ridko provodilas same ceremoniya koronaciyi tradicijno zamist neyi vidbuvalas specialna urochista ceremoniya Hocha ne isnuvalo staloyi tradiciyi specialnoyi koronaciyi ispanskih monarhiv isnuvali monarhi osoblivo v dobu Serednovichchya yaki provodili taku ceremoniyu Kozhne z hristiyanskih korolivstv Iberijskogo pivostriva malo rizni vlasni ceremoniyi koronaciyi aklamaciyi chi prisyagi na pochatku pravlinnya monarha abo pravitelya okremih teritorij knyazivstv sho tut isnuvali U vipadku z baskskimi derzhavami Alava Gipuskoa Biskaya ta Navarrske korolivstvo to tradicijnim ritualom koronaciyi u nih bulo pidnyattya velmazhami korolya abo korolevi na shiti IstoriyaZa chasiv vizigotiv novogo korolya progoloshuvali shlyahom aklamaciyi na zborah starijshin i voyiniv Tochno vidomo sho vzhe z chasiv Leovigilda gotski koroli Ispaniyi mali skipetr koronu korolivskij ceremonialnij mech i purpurnij plash Na pochatku kozhnogo pravlinnya vestgotski koroli skladali podvijnu prisyagu korolya narodu a naroda korolevi Korol buv takozh pomazanij svyashennim mirom Dostemenno nevidomo yaku same ceremoniyu provodili pid chas postavlennya na prestol monarhiv v hristiyanskomu Asturijskomu korolivstvi chasiv Omeyadskogo halifatu Vidomo sho pravitel Alfonso II buv pomazanij svyatim mirom 14 veresnya 791 roku i stav pershim hto vidmovivsya vid titulu knyazya princeps shob stati korolem rex progolosivshi sebe spadkoyemcem vestgotskogo korolivstva Toledo V Korolivstvi Leonu i Kastiliyi Ordonjo II buv progoloshenij korolem na asambleyi magnativ i uvinchanij korolivskoyu koronoyu jogo takozh pomazali svyashennim mirom i vin urochisto posiv misce na troni Korol Alfonso VII buv pershij raz koronovanij na korolya Galisiyi 1111 r u cerkvi Santyago de Kompastela yepiskopom D Gelmiresom yakij pidviv jogo do vivtarya de znahodilis moshi Sv apostola Yakova vruchiv jomu skipetr koronu i urochisto posadiv na tron pontifika Pid chas drugoyi koronaciyi 1126 roku pislya smerti jogo materi yak korolya Toledo bulo urochisto pidnyato korolivskij prapor 1135 roku vin buv koronovanij imperatorom Ispaniyi u cerkvi Santa Mariya de Leon de nadali ceremonialnu mantiyu koronu ta skipetr Vsi hristiyanski praviteli Iberijskogo pivostrova sklali omazh Aragonskij korol Ramiro II Navarrskij korol Garsiya IV Barselonskij graf Ramon Berenger IV Tuluzkij graf Alfons Zhurden Monpelyeskij graf Vilgelm VI i navit Saragoskij emir Abdul Malik Z 13 stolittya ne vidomo pro urochisti ceremoniyi koronaciyi i navit pro pomazannya novih koroliv Lionu i Kastiliyi Vse ce bulo zamineno urochistoyu prisyagoyu ciluvannyam ruki i pidnyattyam korolivskogo prapora Korol Kastiliyi Alfonso XI vidnoviv ceremoniyu koronaciyi ta organizuvav pishnij akt u monastiri Las Uelgas de Burgos sho buv provedenij arhiyepiskopom Santyago ta p yatma inshimi yepiskopami krayini Monarh buv pomazanij mirom sam odyagnuv koronu a potim koronuvav svoyu druzhinu Vishukanij ceremonial buv rozroblenij specialno dlya ciyeyi koronaciyi ceremoniya takozh nizku specialnih molitv yaki buli urochisto progolosheni Nema pismovih vidomostej sho yakijs monarh Budinku Trastamari buv pomazanij Prote ye dani pro te sho ceremoniyi koronaciyi provodilis dlya koroliv Kastiliyi Enrike II ta Huana I Z pravlinnyam korolya Huana I pov yazuyut j tradiciyu urochistogo pidnyattya prapora u vazhlivih mistah yaku vikonuvav golovnij ensin progoloshuyuchi frazu Kastiliya Kastiliya Kastiliya Korolya Nashogo Volodarya Pana Castilla Castilla Castilla por el Rey Nuestro Senor don na sho narod vidpoviv potrijnim Amin Bilsh piznih koroliv Kastiliyi ne koronuvali Te sho monarh pokladav sam na sebe koronu zamist pershosvyashennika simvolizuvalo sho vin ne otrimuvav svoyeyi vladi ni vid kogo a buv monarhom svogo prava Persha zadokumentovana koronaciya koroliv Aragona ce koronaciya Pedro II u hrami San Pankracio v Rimi zdijsnena Papoyu Rimskim Inokentiyem III 4 lyutogo 1204 r 1328 r Alfonso IV koronuvav sebe nadyagannyam koroni sho povtoriv jogo sin Pedro IV Koroli Aragonu Huan I Martin I Fernando I ta Huan II takozh koronuvali sebe Pedro IV detalno reglamentuvav ta unormuvav ceremoniyu koronaciyi ta pomazannya yak dopovnennya do svoyih zakoniv Ordinacions u 1336 roci Fernando II korol Aragonu 1496 roku razom iz druzhinoyu otrimav vid papi Oleksandra IV titul katolickogo pravitelya Ispaniyi Pedro IV detalno reglamentuvav ceremoniyi koronaciyi ta pomazannya yak dopovnennya do svoyih Ordinacioniv u 1336 roci Ceremoniya koronaciyi ta pomazannya koroliv Aragonu poyednuvalis z urochistimi prisyagami klyatvami yaki v Seredni Viki pidtverdyezhuvali prava i privileyiv mist shlyahti ta okremih knyaziv Napriklad Izabella I poyihala do Gerniki shob prisyagnuti statuti Vizkaya Korol Fernando II ta koroleva Izabela I 1496 roku otrimali vid Papi Rimskogo Oleksandra IV dlya sebe ta svoyih nashadkiv titul Katolickih koroliv Ferdnando II buv ostannim korolem hto prisyagav i vidtodi osoblivi klyatvi koroliv ta knyaziv budut skasovani V Navarrskomu korolivstvi shozhdennyu novogo monarha na tron pereduvalo urochiste progoloshennya ta proslavlennya jogo troma stanami korolivstva a takozh pereduvala prisyaga klyatva korolya zavzhdi zberigati privileyi korolivstva j staniv ta ne pogirshuvati yih pislya chogo sliduvali zbori Kortesiv na yaki sklikalis predstavniki duhovenstva shlyahti ta korolivskih lyudej Na urochistostyah golovuvav arhiyepiskop Pamploni golova Kortesiv sho vidbuvalis v Katedralnomu sobori Pamploni a zavershuvalas ceremoniya pidnyattyam monarha na shit paves yakij zdijsnyuvali najshanovnishi lyudi korolivstva shob takim chinom pidkresliti sho gidnist do yakoyi voni jogo pidnyali bula spokoyem a postijnoyu pilnistyu na blago vsih vasaliv U cej moment prisutni proslavlyali jogo vigukami Istinnij istinnij istinnij abo Korol korol korol Real real real Ceremoniya zavershuvalasya rozdannyam monarhom svoyeyi moneti dlya narodu Koroleva Katerina I ta yiyi cholovik Huan de Albre ostanni suverenni koroli Navarri buli pidnyati na shiti v sobori Pamploni 10 sichnya 1494 r Katerina I pravila korolivstvom do cogo odinadcyat rokiv z 1483 r ale politichna nestabilnist pereshkodzhala koronaciyi poki ne otrimala shvalennya monarhiv Kastiliyi ta Franciyi 1512 r pislya pidkorennya Kastiliyeyu korolivstva Navarra koronaciya ta pidnesennya na shiti bulo pripineno a akt viznannya monarha zvivsya do prisyagi statutam Korolivstva korolem abo jogo vice korolem a takozh prisyagi na virnist vigoloshenoyi deputatami Kortesiv korolivstva Navarra Cya ceremoniya vidbulasya do HIH st Vostannye ceremoniyu proveli 1828 roku z nagodi vizitu korolya Ispaniyi Ferdinanda VII do stolici Navarri hocha vin zijshov na tron she dvadcyat rokiv tomu u 1808 r Pislya ob yednannya Ispaniyi protyagom 16 17 stolit novij monarh prosto prisyagav pered velikimi zborami korolivstva yak pravilo v Katedralnomu sobori chi monastiri Takozh vidbuvalos pidnyattya korolivskogo prapora Intronizaciya korolya Ispaniyi Felipe V vidbuvalasya u troh diyah Spochatku vin buv progoloshenij suverenom na ploshi pered Korolivskim palacom pislya smerti korolya Karlosa II bula zachitana proklamaciya ta pidnyatij korolivskij prapor Potim na ceremoniyi v monastiri San Dzheronimo el Real de kastilski velmozhi prisyagnuli jomu i viznali jogo korolem Cherez rik Felipe progolosili korolem v Saragosi velmozhi Aragonskih zboriv Jogo sin Fernando VI buv progoloshenij korolem na Plasa del Ayuntam yento de Madrid z pidnyattyam prapora merom mista ta urochistim vigoloshennya Kastiliya Kastiliya korolya Fernando Shostogo Nashogo Volodarya Bozhe zberezhi Nastupnogo dnya v cerkvi San Yeronimo spivali Te Deum u suprovodi viznannya i progoloshennya vid usih kortesiv Proklamaciya Filipa VI HIH stolittya prineslo z soboyu konstitucionalizm a razom z nim i neobhidnist monarhu prisyagati na virnist i dotrimannya Konstituciyi Stattya 173 Konstituciyi Ispaniyi 1812 r ne lishe zrobila ce neobhidnoyu vimogoyu vstupu na prestol ale takozh vstanovlyuvala ta opisala samu proceduru Korol Fernando VII vidnoviv absolyutizm Odnak usi nastupni Konstituciyi 1837 1845 1869 i 1876 vimagali prisyagi monarha pered Konstituciyeyu Tak Izabela II prisyagnula na Konstituciyi 1837 r pislya dosyagnennya povnolittya u 1845 r na ceremoniyi v Senati Korol Amadej I prisyagnuv na Konstituciyi 1869 roku v Nizhnij palati 2 sichnya 1871 roku Kilka dniv do cogo Kortesi shvalili jogo obrannya Konstituciya 1876 roku takozh peredbachala prisyagu monarha ale oskilki Alfonso XII vzhe buv na prestoli vin obmezhivsya ceremoniyeyu v Korolivskomu palaci Alfonso XIII korol z samogo svogo narodzhennya urochistim aktom prisyagnuv na Konstituciyi na z yizdi deputativ 17 travnya 1902 roku Huan Karlos I buv progoloshenij korolem u Kortesah 1975 roku prisyagnuv zakonami Ispaniyi ta Konstituciyeyu 1978 roku v Kongresi togo zh roku Filipe VI buv progoloshenij korolem 19 chervnya 2014 roku v Kongresi deputativ na specialnij ceremoniyi na yakij takozh bula provedena ceremoniya prisyagi Konstituciyi 1978 roku U toj chas yak Huan Karlos zavershiv svoyu ceremoniyu urochistoyu mesoyu v cerkvi San Heronimo el Real jogo sin i nastupnik ne provodiv bud yaku religijnu ceremoniyu pid chas jogo intronizaciyi Pochinayuchi z korolevi Izabeli II na ceremoniyi intronizaciyi vikoristovuvali koronu 18 stolittya ta skipetr 17 stolittya DzherelaFueros del Reino de Navarra Pamplona 1828 p 11 Rayon Fernando Ceremonias de entronizacion Proclamaciones Coronaciones y Juras La Aventura de la Historia