Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Концепція заповідності пасивної охорони природи точка зору на заповідники і заповідні зони як природні території що стро

Концепція заповідності (пасивної охорони природи)

Концепція заповідності (пасивної охорони природи)

Концепція заповідності (пасивної охорони природи) — точка зору на заповідники і заповідні зони як природні території, що строго охороняються, де виключена господарська діяльність, а пряма безпосередня антропогенна дія зведена до мінімуму.

Формування концепції заповідності, як пасивної охорони природи

Концепція заповідності сформувалася на базі ідеї абсолютної заповідності, запропонованої у 1908 р. професором Московського університету Г. О. Кожевниковим на Всеросійському ювілейному аковідліматизаційному з'їзді в Москві, яка звучить таким чином: «Не потрібно нічого усувати, нічого додавати, нічого покращувати. Потрібно надати природу самій собі і спостерігати результати».

У витоків концепції заповідності стояли учені Німеччини, Росії, України, США і Норвегії.

Російську школу представляють російські класики заповідної справи — зоологи Г. О. Кожевников, Д. К. Соловйов, А. П. Семенов-Тян-Шанський, ґрунтознавець В. В. Докучаєв, ботанік І. П. Бородін, антрополог і географ Д. М. Анучин, географ В. П. Семенов-Тян-Шанський, лісоводи Г. Ф. Морозов, О. М. Краснітський і С. О. Диренков, мисливствознавець Ф. Р. Штільмарк.

Українську школу представляють українські класики заповідної справи — зоологи В. В. Станчинський, О. В. Захаренко, В. М. Грамма і В. М. Якушенко, ботаніки В. І. Талієв і О. А. Яната, лісовод О. Л. Пясецький, а також поетеса Леся Українка

Німецький природоохоронець професор Г. Конвенц на початку ХХ століття створив на території Німеччини і Польщі перші повні (абсолютно заповідні), резервати, які діють досі, і обґрунтував їх охорону у своїй книзі «Охорона пам'ятників природи».

Північноамериканські і норвезькі екофілософи Дж. Тернер, Г. Ролстон 3-й, Т. Бірч, А. Нейс сформулювали ідею абсолютної заповідності таким чином: «У заповіднику повинно у повному об'ємі захищатися право дикої природи на існування і свободу».

Режим заповідності у природних заповідниках і заповідних зонах інших об'єктів природно-заповідного фонду потрібний для забезпечення:

  • природного ходу природних процесів і явищ (свободи дикої природи);
  • охорони біологічної і ландшафтної різноманітності, генетичного фонду рослинного і тваринного світу;
  • довгострокових моніторингових робіт і наукових досліджень.

Принципи заповідності (пасивної охорони природи)

Керівними положеннями при здійсненні менеджменту у природних заповідниках і заповідних зонах є наступні сім принципів заповідності:

  1. Ідея абсолютної заповідності є ідеалом, до якого треба прагнути в повсякденній діяльності будь-якого природного заповідника.
  2. Опосередкований вплив людини на заповідник (глобальне забруднення, теплова дія на атмосферу, випадкове занесення інтродуцентів, кислотні дощі і тому подібне) не повинен розглядатися як порушення заповідності.
  3. Заповідність поширюється не лише на природні, малозмінені ділянки дикої природи, але і на заповідні ділянки, що піддалися антропогенній дії, на яких заповідання може розглядатися як відновний акт, реанімація природної системи.
  4. Заповідність припускає обмеження до можливого мінімуму дії на природний хід природних процесів і явищ в результаті наукових досліджень і дій служби охорони заповідника.
  5. Основним призначенням природних заповідників є збереження екосистем і спонтанних (природних) процесів, що відбуваються там. При цьому у певних випадках необхідно вирішувати проблему консервації сучасного стану деяких екосистем шляхом імітації або підтримки того режиму природокористування, який став умовою їх виникнення. Це завдання має бути покладене на інші категорії ООПТ (особливо охоронювані природні території) — національні парки, заповідники і ін.
  6. Оголошення якої-небудь ділянки заповідником означає повну юридичну недоторканість цієї території (акваторії) від будь-якого втручання з боку людини (презумпція абсолютної заповідності). Види діяльності, що не суперечать цілям і завданням кожного конкретного заповідника, мають бути науково обґрунтовані й проведені через процедури оцінки дії на довкілля від планованої господарської і іншої діяльності і екологічної експертизи.
  7. Заповідність доцільна на природних територіях будь-яких розмірів. Зокрема, в заповідних зонах національних і регіональних ландшафтних парків рідкісні види тварин і рослин зберігаються успішніше, ніж не в заповідних зонах.

Мета і завдання концепції заповідності (пасивної охорони природи)

Метою концепції заповідності є як можна повніше втілення ідеї абсолютної заповідності, спрямоване на вільний (спонтанний) розвиток дикої природи при виключенні якої-небудь навмисної дії з боку людини (свобода дикої природи), а також вивчення екосистем в умовах їх недоторканості.

Ця мета досягається шляхом забезпечення максимально повного невтручання в природний хід природних процесів і явищ за допомогою підтримки строгого режиму охорони природних екосистем на територіях природних заповідників.

Розвиток заповідної справи відповідно до ідеї абсолютної заповідності досягається реалізацією наступних завдань:

  • Вдосконалення правової бази в області заповідної справи.
  • Оптимізація територій природних заповідників і їх режимів.
  • Вдосконалення моніторингових робіт у заповідниках.
  • Організація підготовки кадрів для природних заповідників.
  • Популяризація концепції заповідності і заповідників.
  • Громадський контроль за діяльністю природних заповідників.
  • Вдосконалення правової бази в області заповідної справи.

Юридичне забезпечення концепції заповідності

У 1908 р. професором Московського університету, відомим піонером охорони природи Г. О. Кожевниковим було висловлено ідею про створення нового типу територіальної охорони природи — природного заповідника. Вона полягала в новаторському підході до вивчення екосистем в умовах їх повної недоторканості. Г. О. Кожевников писав: «Щоб мати можливість вивчати природу, ми повинні намагатися зберігати її в первісній недоторканості у вигляді її найбільш типових формацій (…) Не потрібно нічого усувати, нічого додавати, нічого покращувати. Треба надати природу самій собі і спостерігати результати». АДля забезпечення цієї мети в заповідниках повинен був вводитися режим (строгої, повної) заповідності, що передбачає повне припинення господарського використання дикої природи заповідника і припинення прямого і безпосереднього антропогенного впливу на неї. Така (строга, повна) заповідність уперше отримала своє юридичне обґрунтування в Положенні про російські заповідники Наркомпросу РРФСР в 1929 р. і в Положенні про державні заповідники Наркомзему УРСР в 1930 р..

Проте на першому Всесоюзному з'їзді по охороні природи, що відбувався в 1933 р. у Москві, ідея абсолютної заповідності, як і концепція заповідності, що створювалася на її базі, було названо «буржуазною» і проклятою. Тому, починаючи з 1933 р., заповідники стали втрачати режим (строгої, повної) заповідності і перетворюватися на так звані «заповідні господарства», спрямовані на досягнення прагматичних, господарських цілей в інтересах соціалістичного будівництва.

Відсутність невтручання в природні процеси в заповідниках ставала неможливою, оскільки ця діяльність суперечила ідеологічному курсу ВКП (б) на підкорення природи і зміну її в догоду радянській людині. Строгий заповідний режим в заповідниках відмінявся. В результаті вони втрачали свою еталонну, наукову і інформаційну цінності.

І лише починаючи з середини 1940-х років, в Україні, як і в цілому в Радянському Союзі, юридичне оформлення заповідності знову стало набирати силу. У 1992 р., коли вже комуністичний режим рухнув, і Україна стала незалежною, в Україні був ухвалений Закон «Про природо-заповідний фонд України». У статтях 15 і 16 в нім регламентувався режим природних заповідників. Можна було очікувати, що за відсутності комуністичної ідеології і тиску союзного центру в законі відбудеться повернення до класичних ідей Г. О. Кожевникова щодо (строгої, повної) заповідності для вивчення екосистем в умовах їх повної недоторканості. Проте цього не сталося. Навпаки, охоронний режим в природних заповідниках України, згідно цього закону, виявився ще слабкіший, ніж він регламентувався в Положенні про заповідники УРСР 1962 р., Положенні про заповідники СРСР 1981 р. і навіть частково в Положенні про державні заповідники і пам'ятки природи на території УРСР 1946 р.

Новий Закон дозволив проводити в заповідниках різні заходи регуляцій, що створювало широку можливість для легальних порушень заповідного режиму (рубка лісу, сінокосіння, відстріл тварин, здобич піску і тому подібне). По-друге, на відміну від Положень про заповідники 1962 і 1981 років, закон 1992 роки не забороняє сінокосіння, відкриття цілини, збір пташиного пуху, ушкодження дерев, кущів, збір грибів, ягід, плодів, горіхів, листя, хвої. По-третє, закон 1992 роки не забороняє, на відміну від Положення про заповідники 1981 року, усі форми відпочинку населення, що привело до масового використання українських заповідників для різних легальних видів відпочинку — проведення екскурсій, катання на яхтах по заповідній акваторії, катання на конях і велосипедах, відвідування печер і тому подібне

По-четверте, на відміну від Положення про заповідники 1981 року, закон 1992 роки не надає у безстрокове користування заповідника ділянки землі, її надра і водного простору, що створює загрозу закриття заповідників або відторгнення від них частини території. Окрім цього, чинний закон 1992 року не забороняє такі явні види порушень заповідного режиму як облаштування пасік (пасіки легально існують практично в усіх заповідниках України), збір вітролому, катання на лижах, санчатах, проліт дельтапланів, ушкодження устаткування заповідників (охоронних знаків, шлагбаумів і тому подібне).
По-п'яте, закон 1992 роки, на відміну від Положення про державні заповідники 1946 року, не забороняв (до 2010 р.), проведення полювання, а також будь-яке знищення тварин в охоронній зоні заповідників.

Таким чином, закон України «Про природно-заповідний фонд України» 1992 роки не створює необхідних юридичних умов для виконання цільових завдань природних заповідників і вимагає свого доопрацювання по посиленню охоронного режиму природних заповідників.

Свобода дикої природи як головна етична складова концепції заповідності

Американський екофілософ Холмс Ролстон III запропонував прийняти <Декларацію свободи для дикої природи, що збереглася> (щось на кшталт відозви про звільнення чорних рабів, підписаної президентом США А. Лінкольном у 1863 р.). Це має бути заклик до людей поважати повноту життя у світі дикої природи.
Інший американський екофілософ Дж. Тернер вважає:
«Ми не можемо зберегти дику природу, як зберігають полуницю, зібрану, зварену і закриту у банки. Зберігати дику природу — означає зберігати її автономію і свободу». Він гостро критикує американські національні парки, де головні принципи — контроль, управління і організація охорони, а зовсім не захист свободи дикої природи. На його думку нам потрібна «нова екологічна мораль, ґрунтована не на контролі над дикою природою, а на захисті її свободи, природності, хаосу і плутанини».
Д. Тернер самостійно приходить до ідеї абсолютної заповідності, висловленої століття тому російським ученим Г. О. Кожевниковим:
«Чому не працювати над тим, щоб виділити великі території, де ми обмежуватимемо усі форми людського впливу: (…) ніяких доріг, ніякого спостереження зі супутників, ніяких обльотів на вертольоті, ніяких радіонашийників, ніяких вимірювальних пристосувань, ніяких фотографій… Нехай будь-яке місце існування, яке ми можемо зберегти, якомога більше повертається до свого власного порядку. Нехай дика природа знову стане білою плямою на наших картах».

Концепція заповідності спрямована на реалізацію ідеї свободи дикої природи і її дикості, тобто спонтанного розвитку і якості. Заповідність — ідеальна умова існування дикої природи в сучасному і особливо у майбутньому світі. Мета заповідності — захист права дикої природи на існування, процвітання і свободу. Це ідеальний режим, спрямований на збереження спонтанного розвитку природних екосистем. Заповідність — це коли дикій природі дозволено все. Головна вимога заповідності — відійди і ніколи нічого не чіпай.

Концепція заповідності і естетика дикої природи

Концепція заповідності спрямована на збереження естетики дикої природи, її непередаваної краси в природному стані. Ця естетика заперечує сінокоси і санітарні рубки в заповідниках, дороги і туристичні маршрути в заповідних зонах, або будь-яке «одомашнення» дикої природи. Естетика дикої природи — це естетика самотності. Естетику дикої вільної природи оспівували багато художніх шкіл — американська Школа річки Гудзон, канадська школа «Групи семи», старокитайська школа жанру «Гори-води», російська реалістична школа дикої природи.
Американський письменник Г. Еббот заснував нову естетичну традицію, проголосивши «дико красивим» дрімучий ліс, що на третину складається із зів'ялих дерев, що впали і перегнилих.

Позитивний досвід впливу заповідності на охорону біорізноманіття

Встановлення строгого заповідного режиму, як того вимагає концепція заповідності, вже в досить короткі терміни може сприятливо відбитися на стані фонових, раритетних і рідкісних видів.

На краю Кривої коси — «Стрілка» (Новоазовський р-н, Донецька обл.), що має площу 100 га, до початку 1980-х років велося полювання, промислове і любительське рибальство, косіння очерету, туризм. У результаті чисельність птахів водно-болотяного комплексу була досить низька, а багато рідкісних видів взагалі перестали гніздитися. На початку 1980-х років тут був створений орнітологічний заповідник, завдяки чому було заборонено полювання.

У 2000 р. тут, за ініціативою донецького орнітолога і природоохоронця Г. М. Молодана, був створений , реорганізований в 2009 р. у національний природний парк «Меотида». Керівником цих двох організацій був затверджений Г. М. Молодан. З самого початку роботи регіонального ландшафтного парку «Меотида» на «Стрілці» було організовано заповідну зону, що строго охоронялася. Будь-яке господарське використання цієї території, будь-яка антропогенна дія, навіть екскурсії тут були заборонені. З метою закриття території для відвідування людей захід на «Стрілку» був перекопаний ровом, встановлено обгороджування з колючим дротом, а також встановлені цілодобові охоронні пости.

Результат не змусив себе чекати. За сім років чисельність занесеного в Червону книгу України чорноголового реготуна з 0 гнізд зросла до 3 тис. гнізд. Нині це найбільша колонія чорноголового реготуна в Європі. Чисельність занесеного в Червону книгу України кучерявого пелікана з 0 гнізд зросла до 17 гнізд. Чисельність фонового виду — рябодзьобого крячка з 0 гнізд зросла до 60 тис. гнізд. Періодично став гніздитися реготун чорноголовий, який тут ніколи раніше не гніздився, кількість своїх гніздувань збільшив і занесений в Червону книгу України кулик-сорока.

Болото Бондарівське знаходиться в Міжріченському регіональному ландшафтному парку, створеному в 2002 р. (Чернігівська обл.). Площа болота — 1300 га і воно входить в заповідну зону парку. До кінця 1980-х років на нім велася косовиця трави, очерету, заготівля деревини, полювання, риболовля. Наприкінці 1980-х років тут був створений гідрологічний заповідник, а з 2002 р. болото Бондарівське увійшло до заповідної зони створеного Міжріченського регіонального ландшафтного парку.

За пропозицією великого любителя природи О. Сагайдака, що очолив цей парк, на болоті була заборонена будь-яка господарська діяльність. Охоронному режиму болота посприяло те, що неподалік знаходиться військовий полігон, а також відсутність поруч сіл (останнє село було виселене в 1958 р.).

Організація заповідного режиму на болоті Бондарівське дуже позитивно відбилося на зростанні чисельності фонових, раритетних і рідкісних видів. Якщо в 1970-х роках тут було виявлено гніздування тільки однієї пари сірого журавля (вид, занесений в Червону книгу України), то останнім часом кількість гнізд доходить до 7. А на прольоті тут скупчується до 300 сірих журавлів. Як тільки болото перестало відвідуватися людьми і тут були припинені рубки і сінокоси, то відразу з'явилися гніздування інших птахів, занесених в Червону книгу України — чорного лелеки (6 гнізд), змієїда (1), великого і малого підорликів (3 гнізда), тетерука (20 гнізд). Збільшила свою чисельність занесена в Червону книгу України видра (зараз є 3 пари), з'явилася занесена в Червону книгу України рись (1-2 звірі).

Заповідне болото стало улюбленим місцем зимового стійбища лося (у 2009 р. тут спостерігалося 76 лосів) — найбільше стійбище в Чернігівській області. До отримання заповідного статусу у болоті Бондарівське лось не зустрічався. Через відсутність сінокосіння зросла також і чисельність занесених в Червону книгу України орхідних.

Згідно даних Г. І. Бамара і С. Ю. Поповича, на початку 1970-х років Л. С. Балашовим в Поліському заповіднику було виділено 10 ділянок з режимом абсолютної заповідності, що займають площу близько 10 % території заповідника. У них не проводилося ніяких санітарних рубок. На момент проведення дослідження ці ділянки проіснували вже понад 25 років. Проведена ученими інвентаризація показала, що щільність рідкісних видів птахів, занесених в Червону книгу України, зокрема чорного лелеки, сірого журавля, глухаря, бородатої неяситі, сича волохатого і сичика-горобця складає 13,3 птахи на1000 га, а в місцях, де режим заповідності був не строгий, і проводилася санітарна рубка, щільність склала 7,86 птахів на 1000 га.

Природні комплекси з режимом абсолютної заповідності створили прекрасні умови для зростання значної кількості рослин, занесених в Червону книгу України, — діфазіаструм плескатий, діфазіаструм трьохколосковий, діфазіаструм Зейлера, плавун річний, верба чорнична, ситник цибулинний, журавлина дрібноплода, гудайера повзуча. Автори також додають, що в ділянках абсолютної заповідності упродовж останніх 10-15 років лісові пожежі, нашестя комах-шкідників лісу або грибів не спостерігалися.

Популяризація концепції заповідності і заповідників

  1. Розробка і видання для дітей розвиваючих ігор і літератури про заповідники.
  2. Видання науково-практичних журналів і проведення науково-практичних конференцій з концепції заповідності.
  3. Використання ЗМІ в популяризації ідеї абсолютної заповідності і концепції заповідності.
  4. Поширення концепції заповідності в інших країнах.

Громадський контроль діяльності природних заповідників

  1. Проведення громадського контролю відповідності законів і підзаконних правових актів в області заповідної справи принципам концепції заповідності.
  2. Проведення громадського екологічного контролю дотримання режиму природних заповідників і заповідних зон інших природних територій, що охороняються.
  3. Організація громадської еколого-этичної експертизи методів науково-дослідної діяльності природних заповідників.

Див. також

Література

  • Борейко В. Е. Заповедники, заповедность и живородящий хаос. — К.: КЭКЦ, 2010. — 48 с.
  • Борейко В. Е., Бриних В. А. О концепции заповедности // В кн.: Сохранение биоразнообразия Камчатки и прилегающих морей. Тез. докл. 15-й междунар. науч. конф., посвящ. 80-летию со дня основания Кроноцкого гос. Природ. Биосфер. заповедника. — Петропавловск-Камчатский, 2014. — С. 122—125.
  • Борейко В. Е., Бриних В. А., Парникоза И. Ю. Заповедность (пассивная охрана природы). Теория и практика. — К.: КЭКЦ, 2015. — 112 с. http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2015/06/int_zapovednost_2015.pdf [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • Бриних В. А. Дискуссия об абсолютной заповедности // Заповедная рассылка. — 2013, май.
  • Категории охраняемых территорий Международного Союза охраны природы: www. baikalfund.ru/library/international/index. wbp?doc_id=of5fff95-63f3-4ff8-be42-b47203bf774f
  • Костюшин В. А. Воздействие рекреации на живую природу. — К.: НЭЦУ, 1997. — 42 с.
  • Краснитский А. Лесохозяйственные тенденции в заповедниках // Охота и охот. х-во. — 1974. — № 11. — С. 26-27.
  • Краснитский А. М., Дыренков С. А. О необходимости разделения двух функций заповедных территорий // Тез. докл. VI Делегат. съезда ВБО. — Л.: Наука, 1978. — С. 20.
  • Краснитский А. М. Проблемы заповедного дела. М.: Лесн. пром-сть, 1983. — 190 с.
  • Соколов В. Е., Филонов К. П., Нухимовская Ю. Д., Шадрина Г. Д. Экология заповедных территорий. — М.: Янус, 1997.
  • Соловьев Д. К. Типы организаций, способствующих охране природы // Охота и охрана природы. / сост. Ф. Р. Штильмарк. — М.: ЦНИЛ Главохоты РСФСР, 1992. — С. 76-111.
  • Уинер Д. Р. Подводные камни концепции эталона: маленький заповедник поднимает большие вопросы // Степ. бюлл. — 2001. — № 10.
  • Штильмарк Ф. Р. Заповедники и заказники. — М.: Физкультура и спорт, 1984. — 144 с.
  • Штильмарк Ф. Р. Идея абсолютной заповедности. — К.-М.: КЭКЦ. УОДП, 2005. — 116 с.

Ресурси Інтернету

  • Борейко В. Е., Бриних В. А., Парникоза И. Ю. Заповедность (пассивная охрана природы). Теория и практика. — К.: КЭКЦ, 2015. — 112 с. http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2015/06/int_zapovednost_2015.pdf [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • Борейко В. Е. Идея абсолютной заповедности в трудах американских экофилософов [1]
  • Штильмарк Ф. Р. Идея абсолютной заповедности [2] [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.]
  • Тернер Дж. Дикость и дикая природа [3] [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Борейко В. Е. Заповедники, заповедность и живородящий хаос [4] [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.]
  • Материалы первых научно-практических чтений по заповедному делу памяти Ф. Р. Штильмарка [5] [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Компания Киевского эколого-культурного центра по абсолютной заповедности [6] [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Кожевников Г. А. О необходимости устройства заповедных участков для охраны русской природы // Тр. Всерос. юбилейного акклиматизационного съезда 1908 г. в Москве. — М., 1909. — Вып. 1.
  2. Борейко В. Е., Бриних В. А., Парникоза И.Ю, Заповедность (пассивная охрана природы). Теория и практика. — К.: КЭКЦ, 2015. — 112 с. http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2015/06/int_zapovednost_2015.pdf [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  3. Борейко В. Е. Последние островки свободы. История украинских заповедников и заповедности (пассивной охраны природы) (10 век — 2015 г.). — К.: КЭКЦ, 2015. — 240 с. http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2015/07/int_ostrovki_svob_2015.pdf [ 15 серпня 2015 у Wayback Machine.]
  4. Кожевников Г. А. О заповедных участках // Тр. Второго Всерос. съезда охотников в Москве. — М., 1911. — С. 371—378.
  5. Штильмарк Ф. Р. Принципы заповедности (теоретические, правовые и практические аспекты) // Географическое размещение заповедников в РСФСР и организация их деятельности. — М., 1981. — С. 60-76. — (Сб. науч. трудов, ЦНИЛ Главохоты РСФСР).
  6. Штильмарк Ф. Р. Определение и смысл заповедности // Организация заповедного дела. — Алма-Ата: Койнар, 1985. — С. 35-36.
  7. Штильмарк Ф. Р. Историография российских заповедников. — М.: Логото, 1996. — 340 с.
  8. Borejko W., Parnikoza I., Wojcehowski K. Idea ochrony absolutnej — koncepcija ochrony przyrody XXI wieku // Eko i my — kwiecen, 2013. — S. 18-20.
  9. Boreiko V., Parnikoza I.,Burkovskiy A. Absolute « zapovednost»- a concept of wildlife protection for the 21-st century // Bull. European dry grassland group. 2013. — 19/20. — Р. 25-20.
  10. Borejko W. Ochrona absolutna. Wyzwanie nowych czasow. — Lublin, 2013.
  11. Грамма В. Н., Захаренков А. В., Якушенко В. М. Некоторые теоретические аспекты охраны насекомых степных заповедников // Теор. основы заповедного дела. — М.: Изд-во АН СССР, 1985. — С. 59-61.
  12. Соловьев Д. К. О заповедниках и заповедности // Гуманитарный экол. журн. — 2014. — В. 3. — С. 9-10.
  13. Кожевников Г. А. О необходимости устройства заповедных участков для охраны русской природы // Тр. Всерос. юбилейного акклиматизационного съезда 1908 г. в Москве. — М., 1909, вып.1.
  14. Закон України «Про природно-заповідний фонд»
  15. Положення про державні заповідники Української PCP (1962). 1962. ЗП УССР. № 10. ст. 141.
  16. Типовое Положение о государственных заповедниках (1981) // Постановление Госплана СССР № 77. ГКНТ СССР № 106 от 24 04.1981 г.
  17. Положення про державні заповідники та пам'ятки природи на території УРСР, затверджено постановою Ради Міністрів УРСР 26 липня 1946 р. № 1273.
  18. Борейко В. Е. Ретроспективный анализ юридического обеспечения заповедности в положениях об украинских заповедниках // Гуманитарный экол. журн. — 2015. — № 3. — С. 11-13.
  19. Борейко В. Е. Философы дикой природы и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2004. — 160 с.
  20. Тернер Д. Дикость и дикая природа. — К.: КЭКЦ, 2003. — 136 с.
  21. Guarino R. Absolute zapovednost, t as an ethical model // Bull. European grassland group. — 2013. — № 21. — Р. 33-35.
  22. Борейко В. Е. Писатели дикой природы. — К.: КЭКЦ, 2003. — 168 с.
  23. Молодан Г. Н. Меотида. Региональный ландшафтный парк. — Донецк: ТОВ «Трамп», 2010. — 21 с.
  24. Бумар Г. Й., Попович С. Ю. Сучасні проблеми збереження екосистеми Поліського природного заповідника як наслідок резерватогенних сукцесій // Заповідна справа в Україні. −2001. — Вип. 2. — С. 59-61.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koncepciya zapovidnosti pasivnoyi ohoroni prirodi tochka zoru na zapovidniki i zapovidni zoni yak prirodni teritoriyi sho strogo ohoronyayutsya de viklyuchena gospodarska diyalnist a pryama bezposerednya antropogenna diya zvedena do minimumu Formuvannya koncepciyi zapovidnosti yak pasivnoyi ohoroni prirodiKoncepciya zapovidnosti sformuvalasya na bazi ideyi absolyutnoyi zapovidnosti zaproponovanoyi u 1908 r profesorom Moskovskogo universitetu G O Kozhevnikovim na Vserosijskomu yuvilejnomu akovidlimatizacijnomu z yizdi v Moskvi yaka zvuchit takim chinom Ne potribno nichogo usuvati nichogo dodavati nichogo pokrashuvati Potribno nadati prirodu samij sobi i sposterigati rezultati U vitokiv koncepciyi zapovidnosti stoyali ucheni Nimechchini Rosiyi Ukrayini SShA i Norvegiyi Rosijsku shkolu predstavlyayut rosijski klasiki zapovidnoyi spravi zoologi G O Kozhevnikov D K Solovjov A P Semenov Tyan Shanskij gruntoznavec V V Dokuchayev botanik I P Borodin antropolog i geograf D M Anuchin geograf V P Semenov Tyan Shanskij lisovodi G F Morozov O M Krasnitskij i S O Direnkov mislivstvoznavec F R Shtilmark Ukrayinsku shkolu predstavlyayut ukrayinski klasiki zapovidnoyi spravi zoologi V V Stanchinskij O V Zaharenko V M Gramma i V M Yakushenko botaniki V I Taliyev i O A Yanata lisovod O L Pyaseckij a takozh poetesa Lesya Ukrayinka Nimeckij prirodoohoronec profesor G Konvenc na pochatku HH stolittya stvoriv na teritoriyi Nimechchini i Polshi pershi povni absolyutno zapovidni rezervati yaki diyut dosi i obgruntuvav yih ohoronu u svoyij knizi Ohorona pam yatnikiv prirodi Pivnichnoamerikanski i norvezki ekofilosofi Dzh Terner G Rolston 3 j T Birch A Nejs sformulyuvali ideyu absolyutnoyi zapovidnosti takim chinom U zapovidniku povinno u povnomu ob yemi zahishatisya pravo dikoyi prirodi na isnuvannya i svobodu Rezhim zapovidnosti u prirodnih zapovidnikah i zapovidnih zonah inshih ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu potribnij dlya zabezpechennya prirodnogo hodu prirodnih procesiv i yavish svobodi dikoyi prirodi ohoroni biologichnoyi i landshaftnoyi riznomanitnosti genetichnogo fondu roslinnogo i tvarinnogo svitu dovgostrokovih monitoringovih robit i naukovih doslidzhen Principi zapovidnosti pasivnoyi ohoroni prirodi Kerivnimi polozhennyami pri zdijsnenni menedzhmentu u prirodnih zapovidnikah i zapovidnih zonah ye nastupni sim principiv zapovidnosti Ideya absolyutnoyi zapovidnosti ye idealom do yakogo treba pragnuti v povsyakdennij diyalnosti bud yakogo prirodnogo zapovidnika Oposeredkovanij vpliv lyudini na zapovidnik globalne zabrudnennya teplova diya na atmosferu vipadkove zanesennya introducentiv kislotni doshi i tomu podibne ne povinen rozglyadatisya yak porushennya zapovidnosti Zapovidnist poshiryuyetsya ne lishe na prirodni malozmineni dilyanki dikoyi prirodi ale i na zapovidni dilyanki sho piddalisya antropogennij diyi na yakih zapovidannya mozhe rozglyadatisya yak vidnovnij akt reanimaciya prirodnoyi sistemi Zapovidnist pripuskaye obmezhennya do mozhlivogo minimumu diyi na prirodnij hid prirodnih procesiv i yavish v rezultati naukovih doslidzhen i dij sluzhbi ohoroni zapovidnika Osnovnim priznachennyam prirodnih zapovidnikiv ye zberezhennya ekosistem i spontannih prirodnih procesiv sho vidbuvayutsya tam Pri comu u pevnih vipadkah neobhidno virishuvati problemu konservaciyi suchasnogo stanu deyakih ekosistem shlyahom imitaciyi abo pidtrimki togo rezhimu prirodokoristuvannya yakij stav umovoyu yih viniknennya Ce zavdannya maye buti pokladene na inshi kategoriyi OOPT osoblivo ohoronyuvani prirodni teritoriyi nacionalni parki zapovidniki i in Ogoloshennya yakoyi nebud dilyanki zapovidnikom oznachaye povnu yuridichnu nedotorkanist ciyeyi teritoriyi akvatoriyi vid bud yakogo vtruchannya z boku lyudini prezumpciya absolyutnoyi zapovidnosti Vidi diyalnosti sho ne superechat cilyam i zavdannyam kozhnogo konkretnogo zapovidnika mayut buti naukovo obgruntovani j provedeni cherez proceduri ocinki diyi na dovkillya vid planovanoyi gospodarskoyi i inshoyi diyalnosti i ekologichnoyi ekspertizi Zapovidnist docilna na prirodnih teritoriyah bud yakih rozmiriv Zokrema v zapovidnih zonah nacionalnih i regionalnih landshaftnih parkiv ridkisni vidi tvarin i roslin zberigayutsya uspishnishe nizh ne v zapovidnih zonah Meta i zavdannya koncepciyi zapovidnosti pasivnoyi ohoroni prirodi Metoyu koncepciyi zapovidnosti ye yak mozhna povnishe vtilennya ideyi absolyutnoyi zapovidnosti spryamovane na vilnij spontannij rozvitok dikoyi prirodi pri viklyuchenni yakoyi nebud navmisnoyi diyi z boku lyudini svoboda dikoyi prirodi a takozh vivchennya ekosistem v umovah yih nedotorkanosti Cya meta dosyagayetsya shlyahom zabezpechennya maksimalno povnogo nevtruchannya v prirodnij hid prirodnih procesiv i yavish za dopomogoyu pidtrimki strogogo rezhimu ohoroni prirodnih ekosistem na teritoriyah prirodnih zapovidnikiv Rozvitok zapovidnoyi spravi vidpovidno do ideyi absolyutnoyi zapovidnosti dosyagayetsya realizaciyeyu nastupnih zavdan Vdoskonalennya pravovoyi bazi v oblasti zapovidnoyi spravi Optimizaciya teritorij prirodnih zapovidnikiv i yih rezhimiv Vdoskonalennya monitoringovih robit u zapovidnikah Organizaciya pidgotovki kadriv dlya prirodnih zapovidnikiv Populyarizaciya koncepciyi zapovidnosti i zapovidnikiv Gromadskij kontrol za diyalnistyu prirodnih zapovidnikiv Vdoskonalennya pravovoyi bazi v oblasti zapovidnoyi spravi Yuridichne zabezpechennya koncepciyi zapovidnostiU 1908 r profesorom Moskovskogo universitetu vidomim pionerom ohoroni prirodi G O Kozhevnikovim bulo vislovleno ideyu pro stvorennya novogo tipu teritorialnoyi ohoroni prirodi prirodnogo zapovidnika Vona polyagala v novatorskomu pidhodi do vivchennya ekosistem v umovah yih povnoyi nedotorkanosti G O Kozhevnikov pisav Shob mati mozhlivist vivchati prirodu mi povinni namagatisya zberigati yiyi v pervisnij nedotorkanosti u viglyadi yiyi najbilsh tipovih formacij Ne potribno nichogo usuvati nichogo dodavati nichogo pokrashuvati Treba nadati prirodu samij sobi i sposterigati rezultati ADlya zabezpechennya ciyeyi meti v zapovidnikah povinen buv vvoditisya rezhim strogoyi povnoyi zapovidnosti sho peredbachaye povne pripinennya gospodarskogo vikoristannya dikoyi prirodi zapovidnika i pripinennya pryamogo i bezposerednogo antropogennogo vplivu na neyi Taka stroga povna zapovidnist upershe otrimala svoye yuridichne obgruntuvannya v Polozhenni pro rosijski zapovidniki Narkomprosu RRFSR v 1929 r i v Polozhenni pro derzhavni zapovidniki Narkomzemu URSR v 1930 r Prote na pershomu Vsesoyuznomu z yizdi po ohoroni prirodi sho vidbuvavsya v 1933 r u Moskvi ideya absolyutnoyi zapovidnosti yak i koncepciya zapovidnosti sho stvoryuvalasya na yiyi bazi bulo nazvano burzhuaznoyu i proklyatoyu Tomu pochinayuchi z 1933 r zapovidniki stali vtrachati rezhim strogoyi povnoyi zapovidnosti i peretvoryuvatisya na tak zvani zapovidni gospodarstva spryamovani na dosyagnennya pragmatichnih gospodarskih cilej v interesah socialistichnogo budivnictva Vidsutnist nevtruchannya v prirodni procesi v zapovidnikah stavala nemozhlivoyu oskilki cya diyalnist superechila ideologichnomu kursu VKP b na pidkorennya prirodi i zminu yiyi v dogodu radyanskij lyudini Strogij zapovidnij rezhim v zapovidnikah vidminyavsya V rezultati voni vtrachali svoyu etalonnu naukovu i informacijnu cinnosti I lishe pochinayuchi z seredini 1940 h rokiv v Ukrayini yak i v cilomu v Radyanskomu Soyuzi yuridichne oformlennya zapovidnosti znovu stalo nabirati silu U 1992 r koli vzhe komunistichnij rezhim ruhnuv i Ukrayina stala nezalezhnoyu v Ukrayini buv uhvalenij Zakon Pro prirodo zapovidnij fond Ukrayini U stattyah 15 i 16 v nim reglamentuvavsya rezhim prirodnih zapovidnikiv Mozhna bulo ochikuvati sho za vidsutnosti komunistichnoyi ideologiyi i tisku soyuznogo centru v zakoni vidbudetsya povernennya do klasichnih idej G O Kozhevnikova shodo strogoyi povnoyi zapovidnosti dlya vivchennya ekosistem v umovah yih povnoyi nedotorkanosti Prote cogo ne stalosya Navpaki ohoronnij rezhim v prirodnih zapovidnikah Ukrayini zgidno cogo zakonu viyavivsya she slabkishij nizh vin reglamentuvavsya v Polozhenni pro zapovidniki URSR 1962 r Polozhenni pro zapovidniki SRSR 1981 r i navit chastkovo v Polozhenni pro derzhavni zapovidniki i pam yatki prirodi na teritoriyi URSR 1946 r Novij Zakon dozvoliv provoditi v zapovidnikah rizni zahodi regulyacij sho stvoryuvalo shiroku mozhlivist dlya legalnih porushen zapovidnogo rezhimu rubka lisu sinokosinnya vidstril tvarin zdobich pisku i tomu podibne Po druge na vidminu vid Polozhen pro zapovidniki 1962 i 1981 rokiv zakon 1992 roki ne zaboronyaye sinokosinnya vidkrittya cilini zbir ptashinogo puhu ushkodzhennya derev kushiv zbir gribiv yagid plodiv gorihiv listya hvoyi Po tretye zakon 1992 roki ne zaboronyaye na vidminu vid Polozhennya pro zapovidniki 1981 roku usi formi vidpochinku naselennya sho privelo do masovogo vikoristannya ukrayinskih zapovidnikiv dlya riznih legalnih vidiv vidpochinku provedennya ekskursij katannya na yahtah po zapovidnij akvatoriyi katannya na konyah i velosipedah vidviduvannya pecher i tomu podibne Po chetverte na vidminu vid Polozhennya pro zapovidniki 1981 roku zakon 1992 roki ne nadaye u bezstrokove koristuvannya zapovidnika dilyanki zemli yiyi nadra i vodnogo prostoru sho stvoryuye zagrozu zakrittya zapovidnikiv abo vidtorgnennya vid nih chastini teritoriyi Okrim cogo chinnij zakon 1992 roku ne zaboronyaye taki yavni vidi porushen zapovidnogo rezhimu yak oblashtuvannya pasik pasiki legalno isnuyut praktichno v usih zapovidnikah Ukrayini zbir vitrolomu katannya na lizhah sanchatah prolit deltaplaniv ushkodzhennya ustatkuvannya zapovidnikiv ohoronnih znakiv shlagbaumiv i tomu podibne Po p yate zakon 1992 roki na vidminu vid Polozhennya pro derzhavni zapovidniki 1946 roku ne zaboronyav do 2010 r provedennya polyuvannya a takozh bud yake znishennya tvarin v ohoronnij zoni zapovidnikiv Takim chinom zakon Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini 1992 roki ne stvoryuye neobhidnih yuridichnih umov dlya vikonannya cilovih zavdan prirodnih zapovidnikiv i vimagaye svogo doopracyuvannya po posilennyu ohoronnogo rezhimu prirodnih zapovidnikiv Svoboda dikoyi prirodi yak golovna etichna skladova koncepciyi zapovidnostiAmerikanskij ekofilosof Holms Rolston III zaproponuvav prijnyati lt Deklaraciyu svobodi dlya dikoyi prirodi sho zbereglasya gt shos na kshtalt vidozvi pro zvilnennya chornih rabiv pidpisanoyi prezidentom SShA A Linkolnom u 1863 r Ce maye buti zaklik do lyudej povazhati povnotu zhittya u sviti dikoyi prirodi Inshij amerikanskij ekofilosof Dzh Terner vvazhaye Mi ne mozhemo zberegti diku prirodu yak zberigayut polunicyu zibranu zvarenu i zakritu u banki Zberigati diku prirodu oznachaye zberigati yiyi avtonomiyu i svobodu Vin gostro kritikuye amerikanski nacionalni parki de golovni principi kontrol upravlinnya i organizaciya ohoroni a zovsim ne zahist svobodi dikoyi prirodi Na jogo dumku nam potribna nova ekologichna moral gruntovana ne na kontroli nad dikoyu prirodoyu a na zahisti yiyi svobodi prirodnosti haosu i plutanini D Terner samostijno prihodit do ideyi absolyutnoyi zapovidnosti vislovlenoyi stolittya tomu rosijskim uchenim G O Kozhevnikovim Chomu ne pracyuvati nad tim shob vidiliti veliki teritoriyi de mi obmezhuvatimemo usi formi lyudskogo vplivu niyakih dorig niyakogo sposterezhennya zi suputnikiv niyakih oblotiv na vertoloti niyakih radionashijnikiv niyakih vimiryuvalnih pristosuvan niyakih fotografij Nehaj bud yake misce isnuvannya yake mi mozhemo zberegti yakomoga bilshe povertayetsya do svogo vlasnogo poryadku Nehaj dika priroda znovu stane biloyu plyamoyu na nashih kartah Koncepciya zapovidnosti spryamovana na realizaciyu ideyi svobodi dikoyi prirodi i yiyi dikosti tobto spontannogo rozvitku i yakosti Zapovidnist idealna umova isnuvannya dikoyi prirodi v suchasnomu i osoblivo u majbutnomu sviti Meta zapovidnosti zahist prava dikoyi prirodi na isnuvannya procvitannya i svobodu Ce idealnij rezhim spryamovanij na zberezhennya spontannogo rozvitku prirodnih ekosistem Zapovidnist ce koli dikij prirodi dozvoleno vse Golovna vimoga zapovidnosti vidijdi i nikoli nichogo ne chipaj Koncepciya zapovidnosti i estetika dikoyi prirodiKoncepciya zapovidnosti spryamovana na zberezhennya estetiki dikoyi prirodi yiyi neperedavanoyi krasi v prirodnomu stani Cya estetika zaperechuye sinokosi i sanitarni rubki v zapovidnikah dorogi i turistichni marshruti v zapovidnih zonah abo bud yake odomashnennya dikoyi prirodi Estetika dikoyi prirodi ce estetika samotnosti Estetiku dikoyi vilnoyi prirodi ospivuvali bagato hudozhnih shkil amerikanska Shkola richki Gudzon kanadska shkola Grupi semi starokitajska shkola zhanru Gori vodi rosijska realistichna shkola dikoyi prirodi Amerikanskij pismennik G Ebbot zasnuvav novu estetichnu tradiciyu progolosivshi diko krasivim drimuchij lis sho na tretinu skladayetsya iz ziv yalih derev sho vpali i peregnilih Pozitivnij dosvid vplivu zapovidnosti na ohoronu bioriznomanittyaVstanovlennya strogogo zapovidnogo rezhimu yak togo vimagaye koncepciya zapovidnosti vzhe v dosit korotki termini mozhe spriyatlivo vidbitisya na stani fonovih raritetnih i ridkisnih vidiv Na krayu Krivoyi kosi Strilka Novoazovskij r n Donecka obl sho maye ploshu 100 ga do pochatku 1980 h rokiv velosya polyuvannya promislove i lyubitelske ribalstvo kosinnya ocheretu turizm U rezultati chiselnist ptahiv vodno bolotyanogo kompleksu bula dosit nizka a bagato ridkisnih vidiv vzagali perestali gnizditisya Na pochatku 1980 h rokiv tut buv stvorenij ornitologichnij zapovidnik zavdyaki chomu bulo zaboroneno polyuvannya U 2000 r tut za iniciativoyu doneckogo ornitologa i prirodoohoroncya G M Molodana buv stvorenij regionalnij landshaftnij park Meotida reorganizovanij v 2009 r u nacionalnij prirodnij park Meotida Kerivnikom cih dvoh organizacij buv zatverdzhenij G M Molodan Z samogo pochatku roboti regionalnogo landshaftnogo parku Meotida na Strilci bulo organizovano zapovidnu zonu sho strogo ohoronyalasya Bud yake gospodarske vikoristannya ciyeyi teritoriyi bud yaka antropogenna diya navit ekskursiyi tut buli zaboroneni Z metoyu zakrittya teritoriyi dlya vidviduvannya lyudej zahid na Strilku buv perekopanij rovom vstanovleno obgorodzhuvannya z kolyuchim drotom a takozh vstanovleni cilodobovi ohoronni posti Rezultat ne zmusiv sebe chekati Za sim rokiv chiselnist zanesenogo v Chervonu knigu Ukrayini chornogolovogo regotuna z 0 gnizd zrosla do 3 tis gnizd Nini ce najbilsha koloniya chornogolovogo regotuna v Yevropi Chiselnist zanesenogo v Chervonu knigu Ukrayini kucheryavogo pelikana z 0 gnizd zrosla do 17 gnizd Chiselnist fonovogo vidu ryabodzobogo kryachka z 0 gnizd zrosla do 60 tis gnizd Periodichno stav gnizditisya regotun chornogolovij yakij tut nikoli ranishe ne gnizdivsya kilkist svoyih gnizduvan zbilshiv i zanesenij v Chervonu knigu Ukrayini kulik soroka Boloto Bondarivske znahoditsya v Mizhrichenskomu regionalnomu landshaftnomu parku stvorenomu v 2002 r Chernigivska obl Plosha bolota 1300 ga i vono vhodit v zapovidnu zonu parku Do kincya 1980 h rokiv na nim velasya kosovicya travi ocheretu zagotivlya derevini polyuvannya ribolovlya Naprikinci 1980 h rokiv tut buv stvorenij gidrologichnij zapovidnik a z 2002 r boloto Bondarivske uvijshlo do zapovidnoyi zoni stvorenogo Mizhrichenskogo regionalnogo landshaftnogo parku Za propoziciyeyu velikogo lyubitelya prirodi O Sagajdaka sho ocholiv cej park na boloti bula zaboronena bud yaka gospodarska diyalnist Ohoronnomu rezhimu bolota pospriyalo te sho nepodalik znahoditsya vijskovij poligon a takozh vidsutnist poruch sil ostannye selo bulo viselene v 1958 r Organizaciya zapovidnogo rezhimu na boloti Bondarivske duzhe pozitivno vidbilosya na zrostanni chiselnosti fonovih raritetnih i ridkisnih vidiv Yaksho v 1970 h rokah tut bulo viyavleno gnizduvannya tilki odniyeyi pari sirogo zhuravlya vid zanesenij v Chervonu knigu Ukrayini to ostannim chasom kilkist gnizd dohodit do 7 A na proloti tut skupchuyetsya do 300 sirih zhuravliv Yak tilki boloto perestalo vidviduvatisya lyudmi i tut buli pripineni rubki i sinokosi to vidrazu z yavilisya gnizduvannya inshih ptahiv zanesenih v Chervonu knigu Ukrayini chornogo leleki 6 gnizd zmiyeyida 1 velikogo i malogo pidorlikiv 3 gnizda teteruka 20 gnizd Zbilshila svoyu chiselnist zanesena v Chervonu knigu Ukrayini vidra zaraz ye 3 pari z yavilasya zanesena v Chervonu knigu Ukrayini ris 1 2 zviri Zapovidne boloto stalo ulyublenim miscem zimovogo stijbisha losya u 2009 r tut sposterigalosya 76 losiv najbilshe stijbishe v Chernigivskij oblasti Do otrimannya zapovidnogo statusu u boloti Bondarivske los ne zustrichavsya Cherez vidsutnist sinokosinnya zrosla takozh i chiselnist zanesenih v Chervonu knigu Ukrayini orhidnih Zgidno danih G I Bamara i S Yu Popovicha na pochatku 1970 h rokiv L S Balashovim v Poliskomu zapovidniku bulo vidileno 10 dilyanok z rezhimom absolyutnoyi zapovidnosti sho zajmayut ploshu blizko 10 teritoriyi zapovidnika U nih ne provodilosya niyakih sanitarnih rubok Na moment provedennya doslidzhennya ci dilyanki proisnuvali vzhe ponad 25 rokiv Provedena uchenimi inventarizaciya pokazala sho shilnist ridkisnih vidiv ptahiv zanesenih v Chervonu knigu Ukrayini zokrema chornogo leleki sirogo zhuravlya gluharya borodatoyi neyasiti sicha volohatogo i sichika gorobcya skladaye 13 3 ptahi na1000 ga a v miscyah de rezhim zapovidnosti buv ne strogij i provodilasya sanitarna rubka shilnist sklala 7 86 ptahiv na 1000 ga Prirodni kompleksi z rezhimom absolyutnoyi zapovidnosti stvorili prekrasni umovi dlya zrostannya znachnoyi kilkosti roslin zanesenih v Chervonu knigu Ukrayini difaziastrum pleskatij difaziastrum trohkoloskovij difaziastrum Zejlera plavun richnij verba chornichna sitnik cibulinnij zhuravlina dribnoploda gudajera povzucha Avtori takozh dodayut sho v dilyankah absolyutnoyi zapovidnosti uprodovzh ostannih 10 15 rokiv lisovi pozhezhi nashestya komah shkidnikiv lisu abo gribiv ne sposterigalisya Populyarizaciya koncepciyi zapovidnosti i zapovidnikivRozrobka i vidannya dlya ditej rozvivayuchih igor i literaturi pro zapovidniki Vidannya naukovo praktichnih zhurnaliv i provedennya naukovo praktichnih konferencij z koncepciyi zapovidnosti Vikoristannya ZMI v populyarizaciyi ideyi absolyutnoyi zapovidnosti i koncepciyi zapovidnosti Poshirennya koncepciyi zapovidnosti v inshih krayinah Gromadskij kontrol diyalnosti prirodnih zapovidnikivProvedennya gromadskogo kontrolyu vidpovidnosti zakoniv i pidzakonnih pravovih aktiv v oblasti zapovidnoyi spravi principam koncepciyi zapovidnosti Provedennya gromadskogo ekologichnogo kontrolyu dotrimannya rezhimu prirodnih zapovidnikiv i zapovidnih zon inshih prirodnih teritorij sho ohoronyayutsya Organizaciya gromadskoyi ekologo etichnoyi ekspertizi metodiv naukovo doslidnoyi diyalnosti prirodnih zapovidnikiv Div takozhIdeya absolyutnoyi zapovidnosti Ekologichna etika Prava prirodiLiteraturaBorejko V E Zapovedniki zapovednost i zhivorodyashij haos K KEKC 2010 48 s Borejko V E Brinih V A O koncepcii zapovednosti V kn Sohranenie bioraznoobraziya Kamchatki i prilegayushih morej Tez dokl 15 j mezhdunar nauch konf posvyash 80 letiyu so dnya osnovaniya Kronockogo gos Prirod Biosfer zapovednika Petropavlovsk Kamchatskij 2014 S 122 125 Borejko V E Brinih V A Parnikoza I Yu Zapovednost passivnaya ohrana prirody Teoriya i praktika K KEKC 2015 112 s http ecoethics ru wp content uploads 2015 06 int zapovednost 2015 pdf 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Brinih V A Diskussiya ob absolyutnoj zapovednosti Zapovednaya rassylka 2013 maj Kategorii ohranyaemyh territorij Mezhdunarodnogo Soyuza ohrany prirody www baikalfund ru library international index wbp doc id of5fff95 63f3 4ff8 be42 b47203bf774f Kostyushin V A Vozdejstvie rekreacii na zhivuyu prirodu K NECU 1997 42 s Krasnitskij A Lesohozyajstvennye tendencii v zapovednikah Ohota i ohot h vo 1974 11 S 26 27 Krasnitskij A M Dyrenkov S A O neobhodimosti razdeleniya dvuh funkcij zapovednyh territorij Tez dokl VI Delegat sezda VBO L Nauka 1978 S 20 Krasnitskij A M Problemy zapovednogo dela M Lesn prom st 1983 190 s Sokolov V E Filonov K P Nuhimovskaya Yu D Shadrina G D Ekologiya zapovednyh territorij M Yanus 1997 Solovev D K Tipy organizacij sposobstvuyushih ohrane prirody Ohota i ohrana prirody sost F R Shtilmark M CNIL Glavohoty RSFSR 1992 S 76 111 Uiner D R Podvodnye kamni koncepcii etalona malenkij zapovednik podnimaet bolshie voprosy Step byull 2001 10 Shtilmark F R Zapovedniki i zakazniki M Fizkultura i sport 1984 144 s Shtilmark F R Ideya absolyutnoj zapovednosti K M KEKC UODP 2005 116 s Resursi InternetuBorejko V E Brinih V A Parnikoza I Yu Zapovednost passivnaya ohrana prirody Teoriya i praktika K KEKC 2015 112 s http ecoethics ru wp content uploads 2015 06 int zapovednost 2015 pdf 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Borejko V E Ideya absolyutnoj zapovednosti v trudah amerikanskih ekofilosofov 1 Shtilmark F R Ideya absolyutnoj zapovednosti 2 11 sichnya 2014 u Wayback Machine Terner Dzh Dikost i dikaya priroda 3 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Borejko V E Zapovedniki zapovednost i zhivorodyashij haos 4 11 sichnya 2014 u Wayback Machine Materialy pervyh nauchno prakticheskih chtenij po zapovednomu delu pamyati F R Shtilmarka 5 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Kompaniya Kievskogo ekologo kulturnogo centra po absolyutnoj zapovednosti 6 11 sichnya 2014 u Wayback Machine PrimitkiKozhevnikov G A O neobhodimosti ustrojstva zapovednyh uchastkov dlya ohrany russkoj prirody Tr Vseros yubilejnogo akklimatizacionnogo sezda 1908 g v Moskve M 1909 Vyp 1 Borejko V E Brinih V A Parnikoza I Yu Zapovednost passivnaya ohrana prirody Teoriya i praktika K KEKC 2015 112 s http ecoethics ru wp content uploads 2015 06 int zapovednost 2015 pdf 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Borejko V E Poslednie ostrovki svobody Istoriya ukrainskih zapovednikov i zapovednosti passivnoj ohrany prirody 10 vek 2015 g K KEKC 2015 240 s http ecoethics ru wp content uploads 2015 07 int ostrovki svob 2015 pdf 15 serpnya 2015 u Wayback Machine Kozhevnikov G A O zapovednyh uchastkah Tr Vtorogo Vseros sezda ohotnikov v Moskve M 1911 S 371 378 Shtilmark F R Principy zapovednosti teoreticheskie pravovye i prakticheskie aspekty Geograficheskoe razmeshenie zapovednikov v RSFSR i organizaciya ih deyatelnosti M 1981 S 60 76 Sb nauch trudov CNIL Glavohoty RSFSR Shtilmark F R Opredelenie i smysl zapovednosti Organizaciya zapovednogo dela Alma Ata Kojnar 1985 S 35 36 Shtilmark F R Istoriografiya rossijskih zapovednikov M Logoto 1996 340 s Borejko W Parnikoza I Wojcehowski K Idea ochrony absolutnej koncepcija ochrony przyrody XXI wieku Eko i my kwiecen 2013 S 18 20 Boreiko V Parnikoza I Burkovskiy A Absolute zapovednost a concept of wildlife protection for the 21 st century Bull European dry grassland group 2013 19 20 R 25 20 Borejko W Ochrona absolutna Wyzwanie nowych czasow Lublin 2013 Gramma V N Zaharenkov A V Yakushenko V M Nekotorye teoreticheskie aspekty ohrany nasekomyh stepnyh zapovednikov Teor osnovy zapovednogo dela M Izd vo AN SSSR 1985 S 59 61 Solovev D K O zapovednikah i zapovednosti Gumanitarnyj ekol zhurn 2014 V 3 S 9 10 Kozhevnikov G A O neobhodimosti ustrojstva zapovednyh uchastkov dlya ohrany russkoj prirody Tr Vseros yubilejnogo akklimatizacionnogo sezda 1908 g v Moskve M 1909 vyp 1 Zakon Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond Polozhennya pro derzhavni zapovidniki Ukrayinskoyi PCP 1962 1962 ZP USSR 10 st 141 Tipovoe Polozhenie o gosudarstvennyh zapovednikah 1981 Postanovlenie Gosplana SSSR 77 GKNT SSSR 106 ot 24 04 1981 g Polozhennya pro derzhavni zapovidniki ta pam yatki prirodi na teritoriyi URSR zatverdzheno postanovoyu Radi Ministriv URSR 26 lipnya 1946 r 1273 Borejko V E Retrospektivnyj analiz yuridicheskogo obespecheniya zapovednosti v polozheniyah ob ukrainskih zapovednikah Gumanitarnyj ekol zhurn 2015 3 S 11 13 Borejko V E Filosofy dikoj prirody i prirodoohrany K KEKC 2004 160 s Terner D Dikost i dikaya priroda K KEKC 2003 136 s Guarino R Absolute zapovednost t as an ethical model Bull European grassland group 2013 21 R 33 35 Borejko V E Pisateli dikoj prirody K KEKC 2003 168 s Molodan G N Meotida Regionalnyj landshaftnyj park Doneck TOV Tramp 2010 21 s Bumar G J Popovich S Yu Suchasni problemi zberezhennya ekosistemi Poliskogo prirodnogo zapovidnika yak naslidok rezervatogennih sukcesij Zapovidna sprava v Ukrayini 2001 Vip 2 S 59 61

Дата публікації:
Топ