Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Батько Посада Діти Мати Дружина Чоловік Олексій Михайлович КраснітськийАлексей Михайлович КраснитскийНародився21 вересня

Краснітський Олексій Михайлович

Краснітський Олексій Михайлович

Олексій Михайлович Краснітський
Алексей Михайлович Краснитский
image
Народився21 вересня 1923(1923-09-21)
Кшень, Курська область
Помер31 січня 1985(1985-01-31) (61 рік)
Заповідний (Курська область), Q20658752?, Курський район, Курська область, РРФСР, СРСР
Місце проживанняРосія
КраїнаСРСР
Діяльністьеколог
Alma materВоронезький лісотехнічний інститут
Галузьлісознавство, охорона природи
ЗакладЦентрально-Чорноземний заповідник
Посададиректор
Науковий ступінькандидат сільськогосподарських наук
ПартіяВКП(б)
ВійнаБитва на Курській дузі і німецько-радянська війна
Відомий завдяки:співавтор ідеї абсолютної заповідності
БатькоМихайло Якович Краснітський
МатиНаталія Михайлівна Оболенська
Нагороди
image image

Олексій Михайлович Краснітський (21 вересня 1923(19230921) — 31 січня 1985) — відомий радянський лісовод, видатний діяч охорони природи.

Біографія

Народився О. М. Краснітський 21 вересня 1923 року в селищі Кшень Курської області. Його батько Михайло Якович Краснітський працював ветеринарним лікарем, сім'я жила у ветлікарні в Щиграх. Мати, Наталія Михайлівна Оболенська, була домогосподаркою. До Другої світової війни Олексій закінчив тільки 9 класів середньої школи. У 1941 р. пішов у діючу армію і воював у складі 471-го стрілецького полку Новозибківської дивізії. У 1943 р. воював на Курській дузі, пізніше, під Гомелем був важко поранений і контужений, але після лікування в госпіталі повернувся в строй, воював і був удостоєний багатьох бойових нагород. У 1947 року в армії він вступив до лав КПРС, в 1949 був демобілізований. Повернувшись додому, О. М. Краснітський закінчив 10-й клас і вступив на лісогосподарський факультет Воронезького лісотехнічного інституту. Закінчивши його в 1955 році з відзнакою, він продовжив навчання в аспірантурі інституту, вів наукову роботу на кафедрі загального лісівництва під керівництвом проф. О. Г. Капера. Темою кандидатської дисертації була будова та властивості деревини ясена звичайного в різних місцях проживання в басейні Середнього Дону. В цей же час склався його стійкий інтерес до проблем заповідної справи.

Наукова та практична діяльність

Після захисту дисертації Олексій Михайлович був направлений на роботу в Жигулівський заповідник на посаду заступника директора з наукової частини. За два роки він заклав там пробні площі, провів цікаві спостереження з екології липи і клена.

У 1960 р. Краснітський вперше відвідав Центрально-Чорноземний заповідник з комісією з перевірки діяльності Яїцького Миколи Івановича (у той час обіймав посаду директора), не підозрюючи, що в найближчому майбутньому йому самому доведеться очолювати цей заповідник.

На початку шістдесятих років по країні пройшла друга «хвиля» ліквідації заповідників. У 1961 р. в черговий раз був закритий Жигулівський заповідник, та О. М. Краснітському було запропоновано місце директора Центрально-Чорноземного заповідника. З вересня 1961 р. він приступив до роботи. Перевіз батьків з селища Щигри. Зібрав колектив і сказав, що для нормального життя та роботи багато чого не вистачає, що буде важко, але спільно ми все подолаємо. І співробітники заповідника, на чолі з новим директором, засукавши рукави, взялися за справу: з'єднали асфальтованою дорогою центральну садибу заповідника з трасою Москва-Сімферополь. Потім з'явилася постійна електрика, змінивши генератор, що працював лише вечорами. Увійшли до ладу водопровід, каналізація. Селище одним з перших в області було газифіковане. Краснітський вмів по-господарськи витратити не лише свої кошти, а й здобути додаткові. У кінці кожного року, коли деякі із заповідників не встигали освоїти виділені їм державою гроші, Краснітський вирушав до Москви «вибивати» кошти під уже укладені договори. Таким чином, майже вся матеріальна база заповідника була створена в роки його керівництва. В 1967 р. були споруджені новий адміністративний будинок, гаражі, лазня, пошта; одночасно будувалися будівля під магазин, двоповерховий житловий будинок, а стара будівля контори була переобладнана на Музей Природи, який відкрився в 1971 р. Не щадив директор своїх сил і того ж вимагав від інших. Майже не бував у відпустках, вважаючи заповідник своїм дітищем. Не маючи своєї власної сім'ї, всю свою енергію віддавав тільки роботі, займаючись паралельно науковими дослідженнями.

За його пропозицією було створено Координаційну раду з комплексних досліджень на території ЦЧЗ під головуванням проф. О. О. Роде. Залишаючись лісоводом, Олексій Михайлович під впливом спілкування з видатними вченими різних спеціальностей поступово ставав широкомислячим біогеоценологом. Надалі наукові контакти заповідника ще більш розширилися, особливо після організації на його території Експериментальної польової бази Інституту географії АН СРСР під керівництвом І. П. Герасимова. Зріс науковий авторитет заповідника в країні і за кордоном. У 1979 р. Центрально-Чорноземний заповідник став одним з перших в СРСР біосферним. У книзі «Лукомор'я — де воно?» Ф. Р. Штільмарк так написав про Краснітського: «Олексій Михайлович, еколог і лісівник, справжній ентузіаст заповідної справи, що поєднував в собі видного вченого з хорошим адміністратором. Недарма зовсім крихітний, розкиданий по різних дільницях області Центрально-Чорноземний заповідник загальною площею всього 4,8 тисячі гектарів вважався найкращим з головних претендентів на роль біосферних заповідників, що тоді тільки-но входили „в моду“».

Здійснення комплексних наукових досліджень, суворе дотримання статусу заповідника, його благоустрій в значній мірі забезпечувалося діяльністю О. М. Краснітського. Незважаючи на адміністративне навантаження, він залишався вченим-дослідником. Предметом його наукових інтересів були екологія і біологія деревних рослин, порослеві відновлення дібров, динаміка лісової і лугової рослинності. За 24 роки роботи в ЦЧЗ О. М. Краснітським було опубліковано 65 наукових робіт, підготовлено кілька науково-популярних збірок, налагоджено випуск «Праць заповідника».

Наукові та організаторські здібності О. М. Краснітського проявилися і за межами його діяльності в ЦЧЗ. За внесок у справу охорони лісів та лісове господарство йому було присвоєно почесне звання «Заслужений лісівник РРФСР», він нагороджений кількома медалями ВДНГ, організував ряд наукових нарад з теоретичних проблем заповідної справи на території ЦЧЗ, брав участь у оргкомітетах всесоюзних наукових шкіл з охорони рослинного світу.

Внесок у справу охорони природи

Краснітський говорив, що:

… полягає не в порятунку всякої екзотики чи розведенні якихось чудасій, заповідники служать не тільки науці, вони з'єднують минуле з майбутнім, зберігають надію у свідомості кожного з нас. Надію на міцність земного буття! На його непорушність, нехай навіть на заповідних островах землі!… Заповідники потрібні всім і кожному, а не обраним! Нехай «роботяги» або «клерки» вбачають в наших заповідниках кришталеву мрію про збереження дикої природи, з якою можна стикнутися. Наші заповідники — лабораторії природи, святая святих, хранителі правди і віри.

У 1970-х — початку 1980-х років О. М. Краснітський є одним з найкращих директорів російських заповідників, активним діячем заповідної справи. Саме в ці роки О. М. Краснітський стає одним із класиків концепції абсолютної заповідності, вносячи найважливіший внесок у теорію заповідної справи.

Справа в тому, що сформульований Г. О. Кожевніковим в перші десятиліття XX століття імператив концепції абсолютної заповідності (ідея абсолютної заповідності) не мав свого механізму реалізації (нормативної бази). Тому він зазнав жорсткої критики з боку екологів-регуляторів. Сприяла забуттю ідей про абсолютної заповідності Г. О. Кожевнікова і загальна політична ситуація в Радянському Союзі в 1930-1960-х роках, коли вважалося, що охороняти природу в умовах планового соціалістичного господарства не має сенсу. Недарма, в 1951 р. в СРСР Сталіним було закрито близько 100 заповідників, а в 1961 р. Хрущовим — ще близько 20.

Слід також підкреслити, що в 1960-1970-х роках у науковій літературі з заповідної справи всіляко аргументувалися і рекламувалися різні регуляційні заходи в заповідниках — рубки лісу, покоси, боротьба з хижаками, біотехнія. Найбільша заслуга О. М. Краснітського полягає в тому, що він першим зважився провести сміливий розворот до класичних і забутим ідей Г. О. Кожевнікова про абсолютну заповідність. Як лісівник, він прекрасно бачив і усвідомлював всю ту екологічну шкоду, якої завдавали санітарні рубки лісу заповідній екосистемі. Тому в 1974 р. в журналі «Охота и охотничье хозяйство» він виступив з революційною статтею «Лісогосподарські тенденції в заповідниках», піддавши гострій і аргументованої критиці рубки лісу в заповідниках. Пізніше цієї теми він торкався і в інших своїх публікаціях.

На думку О. М. Краснітського, санітарні та інші види рубки в заповідниках порушують закономірність природного відбору, ведуть до негативної селекції, боротьби з законами природи, негативно впливають на водний режим ґрунтів, накопичення гумусу, знищують місця проживання лісової фауни і флори. На думку автора, екологічно необґрунтована в заповідниках і лісокультурна діяльність: «… лісокультурною діяльністю в заповідниках грубо порушується ритм природних процесів і знецінюється науково-інформаційний ресурс їх природи».

Поступово він підходить до критики та інших регуляційних заходів у заповідниках — «оптимізації» гідрологічного режиму, регулювання чисельності тварин, а в останні роки свого життя він підійшов до критики «святая — святих» заповідної регуляції — сіножатей в степових заповідниках. Він піддав сумніву висловлювання багатьох маститих ботаніків про те, що, нібито, раніше степи формувалися під впливом диких копитних (що, до речі, досі не доведено з наукової точки зору). Багаторічний аналіз косимих і некосимих ділянок степів в Центрально-Чорноземному заповіднику дав йому аргументи про те, що косовиця в степових заповідниках екологічно невиправдана, оскільки вносить суттєві негативні зміни в динаміку рослинних угруповань, формування гумусу і гідрологічного режиму ґрунту, а також фауну степу. О. М. Краснітський (спільно зі своїм колегою С. О. Диренковим) доводили, що покоси в заповідниках, також як і інші регуляційні заходи, позбавляють заповідники інформаційної цінності і зводять нанівець моніторингові результати досліджень. О.M. Краснітський і С. О. Диренков, аналізуючи наслідки сінокосіння в Центрально-Чорноземному заповіднику, вказують:

В результаті скошування різко порушується сезонна ритміка вегетації і фізіологічних процесів; відчужується органічна маса разом з укладеними в ній енергією і речовинами; спостерігається обмеження і припинення формування насіннєвої продукції тих чи інших рослин. Сінокосіння викликає кількісні та якісні порушення процесів природного розподілу насіння, відбору форм і видів рослин, здатних існувати при їх скошуванні у визначені терміни (…). Цікаво відзначити, що в 1959 р. режим постійного (щорічного) косіння… виявив свою неспроможність: різко знизилася продуктивність фітомаси, знизилася барвистість степу, незадовільно йшли процеси природного поновлення…

О. М. Краснітський і С. О. Диренков в 1978 р. сформулювали найважливіший принцип концепції абсолютної заповідності, що дає можливість реалізації ідеї абсолютної заповідності на практиці — принцип поділу двох функцій заповідних територій. Головне завдання природних заповідників — це охорона екосистем і спонтанних еволюційних процесів у них, а головне завдання інших охоронюваних природних територій — національних природних парків, заказників тощо — охорона біорізноманіття. У зв'язку з цим регуляційні заходи, які шкодять спонтанному розвитку екосистем, в заповідниках повинні бути заборонені, і їх проведення можливе тільки в інших ОПТ, які мають головне завдання — охорону біорізноманіття (рідкісних видів).

Вінцем наукового внеску О. М. Краснітського в концепцію абсолютної заповідності є його монографія «Проблемы заповедного дела», опублікована в 1983 р. в Москві. Ця книга — один з досі неперевершених аналізів регуляційних заходів у заповідниках і їх аргументованої наукової критики.

Слід додати, що в цій роботі автор також одним з перших в СРСР піддає критиці туризм і численні студентські практики в заповідниках. Вклад О. М. Краснітського в теорію заповідної справи відомий американський дослідник історії російської природоохорони Д. Уїнер назвав «вчинком сміливого розуму».

Помер О. М. Краснітський після важкої хвороби 31 січня 1985 р.

Див. також

Основні публікації щодо охорони природи

  • Краснитский А. М. Естественное распространение деревьев и кустарников на некосимой залежи в Центрально-Черноземном заповеднике // Бот. журн. — 1973. — № 2. — С. 212–224.
  • Краснитский А. М. Лесохозяйственные мероприятия и их место в заповедном деле (о рубках леса в заповедниках) // Бюлл. МОИП, отд. Биол. — 1975. — № 2. — С. 18-29.
  • Игнатенко О. С., Жмыхова В. С., А. М. Краснитский и др. Оценка разных режимов охраны луговых степей Центрально-Черноземного заповедника // Тез. Докл. VI Делегат. съезда ВБО. — Л.: Наука, 1978. — С. 14-15.
  • Краснитский А. М. Основные задачи специализации заповедного дела // Растит. мир охран. территорий. — Рига : Зинатне, 1978. — С. 29-33.
  • Краснитский А. М. Лесохозяйственные мероприятия и их место в заповедном деле // Опыт работы и задачи заповедников СССР. — М.: Наука, 1979. — С. 113–123.
  • Дыренков С. А., Краснитский А. М. Основные функции заповедных территорий и их отражение в режиме создания лесных экосистем // Бюлл. МОИП, отд. Биол. — 1982. — Т. 87, вып. 6. — С. 105–112.
  • Краснитский А. М. Проблемы заповедного дела. — М.: Лесн. пром-сть, 1983. — 191 с.
  • Краснитский А. М., Гусев А. А. и др. Принципы охраны и современное состояние травяных экосистем европейской лесостепи // Пробл. охраны генофонда и управления экосистемами в заповедниках степ. и лесостеп. зон. — М.: Изд-во АН СССР, 1984. — С. 131–135.

Про нього

  • Дыренков С. А., Жмыхова В.С, Семенова-Тян-Шанская А. М., Тихомиров В. Н. Памяти Алексея Михайловича Краснитского // Бюлл. МОИП, отд. Биол. — 1986. — Вып. 5. — С. 139–144.
  • Борейко В. Е. Заповедники, заповедность и живородящий хаос — К.: КЭКЦ, 2010. — 48 с.

Посилання

  • Сошнина В. П. 90 лет со дня рождения А. М. Краснитского [1] [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • Борейко В. Е. История создания концепции абсолютной заповедности [2] [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Краснитский А. М. Лесохозяйственные тенденции в заповедниках // Охота и охот. х-во. — 1974. — № 11. — С. 26-27.
  2. Краснитский А. М. Проблемы заповедного дела. — М.: Лесн. пром-сть, 1983. — 191 с.
  3. Краснитский А. М., Дыренков С. А. Сравнительная оценка луговых и степных экосистем, формирующихся при косимом и некосимом режиме заповедной охраны // Бюлл. МОИП, отд. Биол. — 1982. — Вып. 4. — С. 102–110.
  4. Уинер Д. Подводные камни концепции эталона: маленький заповедник поднимает большие вопросы // Степ. бюлл. — 2001. — № 10.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2016)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (вересень 2016)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Oleksij Mihajlovich KrasnitskijAleksej Mihajlovich KrasnitskijNarodivsya21 veresnya 1923 1923 09 21 Kshen Kurska oblastPomer31 sichnya 1985 1985 01 31 61 rik Zapovidnij Kurska oblast Q20658752 Kurskij rajon Kurska oblast RRFSR SRSRMisce prozhivannyaRosiyaKrayinaSRSRDiyalnistekologAlma materVoronezkij lisotehnichnij institutGaluzlisoznavstvo ohorona prirodiZakladCentralno Chornozemnij zapovidnikPosadadirektorNaukovij stupinkandidat silskogospodarskih naukPartiyaVKP b VijnaBitva na Kurskij duzi i nimecko radyanska vijnaVidomij zavdyaki spivavtor ideyi absolyutnoyi zapovidnostiBatkoMihajlo Yakovich KrasnitskijMatiNataliya Mihajlivna ObolenskaNagorodi Oleksij Mihajlovich Krasnitskij 21 veresnya 1923 19230921 31 sichnya 1985 vidomij radyanskij lisovod vidatnij diyach ohoroni prirodi BiografiyaNarodivsya O M Krasnitskij 21 veresnya 1923 roku v selishi Kshen Kurskoyi oblasti Jogo batko Mihajlo Yakovich Krasnitskij pracyuvav veterinarnim likarem sim ya zhila u vetlikarni v Shigrah Mati Nataliya Mihajlivna Obolenska bula domogospodarkoyu Do Drugoyi svitovoyi vijni Oleksij zakinchiv tilki 9 klasiv serednoyi shkoli U 1941 r pishov u diyuchu armiyu i voyuvav u skladi 471 go strileckogo polku Novozibkivskoyi diviziyi U 1943 r voyuvav na Kurskij duzi piznishe pid Gomelem buv vazhko poranenij i kontuzhenij ale pislya likuvannya v gospitali povernuvsya v stroj voyuvav i buv udostoyenij bagatoh bojovih nagorod U 1947 roku v armiyi vin vstupiv do lav KPRS v 1949 buv demobilizovanij Povernuvshis dodomu O M Krasnitskij zakinchiv 10 j klas i vstupiv na lisogospodarskij fakultet Voronezkogo lisotehnichnogo institutu Zakinchivshi jogo v 1955 roci z vidznakoyu vin prodovzhiv navchannya v aspiranturi institutu viv naukovu robotu na kafedri zagalnogo lisivnictva pid kerivnictvom prof O G Kapera Temoyu kandidatskoyi disertaciyi bula budova ta vlastivosti derevini yasena zvichajnogo v riznih miscyah prozhivannya v basejni Serednogo Donu V cej zhe chas sklavsya jogo stijkij interes do problem zapovidnoyi spravi Naukova ta praktichna diyalnistPislya zahistu disertaciyi Oleksij Mihajlovich buv napravlenij na robotu v Zhigulivskij zapovidnik na posadu zastupnika direktora z naukovoyi chastini Za dva roki vin zaklav tam probni ploshi proviv cikavi sposterezhennya z ekologiyi lipi i klena U 1960 r Krasnitskij vpershe vidvidav Centralno Chornozemnij zapovidnik z komisiyeyu z perevirki diyalnosti Yayickogo Mikoli Ivanovicha u toj chas obijmav posadu direktora ne pidozryuyuchi sho v najblizhchomu majbutnomu jomu samomu dovedetsya ocholyuvati cej zapovidnik Na pochatku shistdesyatih rokiv po krayini projshla druga hvilya likvidaciyi zapovidnikiv U 1961 r v chergovij raz buv zakritij Zhigulivskij zapovidnik ta O M Krasnitskomu bulo zaproponovano misce direktora Centralno Chornozemnogo zapovidnika Z veresnya 1961 r vin pristupiv do roboti Pereviz batkiv z selisha Shigri Zibrav kolektiv i skazav sho dlya normalnogo zhittya ta roboti bagato chogo ne vistachaye sho bude vazhko ale spilno mi vse podolayemo I spivrobitniki zapovidnika na choli z novim direktorom zasukavshi rukavi vzyalisya za spravu z yednali asfaltovanoyu dorogoyu centralnu sadibu zapovidnika z trasoyu Moskva Simferopol Potim z yavilasya postijna elektrika zminivshi generator sho pracyuvav lishe vechorami Uvijshli do ladu vodoprovid kanalizaciya Selishe odnim z pershih v oblasti bulo gazifikovane Krasnitskij vmiv po gospodarski vitratiti ne lishe svoyi koshti a j zdobuti dodatkovi U kinci kozhnogo roku koli deyaki iz zapovidnikiv ne vstigali osvoyiti vidileni yim derzhavoyu groshi Krasnitskij virushav do Moskvi vibivati koshti pid uzhe ukladeni dogovori Takim chinom majzhe vsya materialna baza zapovidnika bula stvorena v roki jogo kerivnictva V 1967 r buli sporudzheni novij administrativnij budinok garazhi laznya poshta odnochasno buduvalisya budivlya pid magazin dvopoverhovij zhitlovij budinok a stara budivlya kontori bula pereobladnana na Muzej Prirodi yakij vidkrivsya v 1971 r Ne shadiv direktor svoyih sil i togo zh vimagav vid inshih Majzhe ne buvav u vidpustkah vvazhayuchi zapovidnik svoyim ditishem Ne mayuchi svoyeyi vlasnoyi sim yi vsyu svoyu energiyu viddavav tilki roboti zajmayuchis paralelno naukovimi doslidzhennyami Za jogo propoziciyeyu bulo stvoreno Koordinacijnu radu z kompleksnih doslidzhen na teritoriyi CChZ pid golovuvannyam prof O O Rode Zalishayuchis lisovodom Oleksij Mihajlovich pid vplivom spilkuvannya z vidatnimi vchenimi riznih specialnostej postupovo stavav shirokomislyachim biogeocenologom Nadali naukovi kontakti zapovidnika she bilsh rozshirilisya osoblivo pislya organizaciyi na jogo teritoriyi Eksperimentalnoyi polovoyi bazi Institutu geografiyi AN SRSR pid kerivnictvom I P Gerasimova Zris naukovij avtoritet zapovidnika v krayini i za kordonom U 1979 r Centralno Chornozemnij zapovidnik stav odnim z pershih v SRSR biosfernim U knizi Lukomor ya de vono F R Shtilmark tak napisav pro Krasnitskogo Oleksij Mihajlovich ekolog i lisivnik spravzhnij entuziast zapovidnoyi spravi sho poyednuvav v sobi vidnogo vchenogo z horoshim administratorom Nedarma zovsim krihitnij rozkidanij po riznih dilnicyah oblasti Centralno Chornozemnij zapovidnik zagalnoyu plosheyu vsogo 4 8 tisyachi gektariv vvazhavsya najkrashim z golovnih pretendentiv na rol biosfernih zapovidnikiv sho todi tilki no vhodili v modu Zdijsnennya kompleksnih naukovih doslidzhen suvore dotrimannya statusu zapovidnika jogo blagoustrij v znachnij miri zabezpechuvalosya diyalnistyu O M Krasnitskogo Nezvazhayuchi na administrativne navantazhennya vin zalishavsya vchenim doslidnikom Predmetom jogo naukovih interesiv buli ekologiya i biologiya derevnih roslin poroslevi vidnovlennya dibrov dinamika lisovoyi i lugovoyi roslinnosti Za 24 roki roboti v CChZ O M Krasnitskim bulo opublikovano 65 naukovih robit pidgotovleno kilka naukovo populyarnih zbirok nalagodzheno vipusk Prac zapovidnika Naukovi ta organizatorski zdibnosti O M Krasnitskogo proyavilisya i za mezhami jogo diyalnosti v CChZ Za vnesok u spravu ohoroni lisiv ta lisove gospodarstvo jomu bulo prisvoyeno pochesne zvannya Zasluzhenij lisivnik RRFSR vin nagorodzhenij kilkoma medalyami VDNG organizuvav ryad naukovih narad z teoretichnih problem zapovidnoyi spravi na teritoriyi CChZ brav uchast u orgkomitetah vsesoyuznih naukovih shkil z ohoroni roslinnogo svitu Vnesok u spravu ohoroni prirodiKrasnitskij govoriv sho polyagaye ne v poryatunku vsyakoyi ekzotiki chi rozvedenni yakihos chudasij zapovidniki sluzhat ne tilki nauci voni z yednuyut minule z majbutnim zberigayut nadiyu u svidomosti kozhnogo z nas Nadiyu na micnist zemnogo buttya Na jogo neporushnist nehaj navit na zapovidnih ostrovah zemli Zapovidniki potribni vsim i kozhnomu a ne obranim Nehaj robotyagi abo klerki vbachayut v nashih zapovidnikah krishtalevu mriyu pro zberezhennya dikoyi prirodi z yakoyu mozhna stiknutisya Nashi zapovidniki laboratoriyi prirodi svyataya svyatih hraniteli pravdi i viri U 1970 h pochatku 1980 h rokiv O M Krasnitskij ye odnim z najkrashih direktoriv rosijskih zapovidnikiv aktivnim diyachem zapovidnoyi spravi Same v ci roki O M Krasnitskij staye odnim iz klasikiv koncepciyi absolyutnoyi zapovidnosti vnosyachi najvazhlivishij vnesok u teoriyu zapovidnoyi spravi Sprava v tomu sho sformulovanij G O Kozhevnikovim v pershi desyatilittya XX stolittya imperativ koncepciyi absolyutnoyi zapovidnosti ideya absolyutnoyi zapovidnosti ne mav svogo mehanizmu realizaciyi normativnoyi bazi Tomu vin zaznav zhorstkoyi kritiki z boku ekologiv regulyatoriv Spriyala zabuttyu idej pro absolyutnoyi zapovidnosti G O Kozhevnikova i zagalna politichna situaciya v Radyanskomu Soyuzi v 1930 1960 h rokah koli vvazhalosya sho ohoronyati prirodu v umovah planovogo socialistichnogo gospodarstva ne maye sensu Nedarma v 1951 r v SRSR Stalinim bulo zakrito blizko 100 zapovidnikiv a v 1961 r Hrushovim she blizko 20 Slid takozh pidkresliti sho v 1960 1970 h rokah u naukovij literaturi z zapovidnoyi spravi vsilyako argumentuvalisya i reklamuvalisya rizni regulyacijni zahodi v zapovidnikah rubki lisu pokosi borotba z hizhakami biotehniya Najbilsha zasluga O M Krasnitskogo polyagaye v tomu sho vin pershim zvazhivsya provesti smilivij rozvorot do klasichnih i zabutim idej G O Kozhevnikova pro absolyutnu zapovidnist Yak lisivnik vin prekrasno bachiv i usvidomlyuvav vsyu tu ekologichnu shkodu yakoyi zavdavali sanitarni rubki lisu zapovidnij ekosistemi Tomu v 1974 r v zhurnali Ohota i ohotniche hozyajstvo vin vistupiv z revolyucijnoyu statteyu Lisogospodarski tendenciyi v zapovidnikah piddavshi gostrij i argumentovanoyi kritici rubki lisu v zapovidnikah Piznishe ciyeyi temi vin torkavsya i v inshih svoyih publikaciyah Na dumku O M Krasnitskogo sanitarni ta inshi vidi rubki v zapovidnikah porushuyut zakonomirnist prirodnogo vidboru vedut do negativnoyi selekciyi borotbi z zakonami prirodi negativno vplivayut na vodnij rezhim gruntiv nakopichennya gumusu znishuyut miscya prozhivannya lisovoyi fauni i flori Na dumku avtora ekologichno neobgruntovana v zapovidnikah i lisokulturna diyalnist lisokulturnoyu diyalnistyu v zapovidnikah grubo porushuyetsya ritm prirodnih procesiv i znecinyuyetsya naukovo informacijnij resurs yih prirodi Postupovo vin pidhodit do kritiki ta inshih regulyacijnih zahodiv u zapovidnikah optimizaciyi gidrologichnogo rezhimu regulyuvannya chiselnosti tvarin a v ostanni roki svogo zhittya vin pidijshov do kritiki svyataya svyatih zapovidnoyi regulyaciyi sinozhatej v stepovih zapovidnikah Vin piddav sumnivu vislovlyuvannya bagatoh mastitih botanikiv pro te sho nibito ranishe stepi formuvalisya pid vplivom dikih kopitnih sho do rechi dosi ne dovedeno z naukovoyi tochki zoru Bagatorichnij analiz kosimih i nekosimih dilyanok stepiv v Centralno Chornozemnomu zapovidniku dav jomu argumenti pro te sho kosovicya v stepovih zapovidnikah ekologichno nevipravdana oskilki vnosit suttyevi negativni zmini v dinamiku roslinnih ugrupovan formuvannya gumusu i gidrologichnogo rezhimu gruntu a takozh faunu stepu O M Krasnitskij spilno zi svoyim kolegoyu S O Direnkovim dovodili sho pokosi v zapovidnikah takozh yak i inshi regulyacijni zahodi pozbavlyayut zapovidniki informacijnoyi cinnosti i zvodyat nanivec monitoringovi rezultati doslidzhen O M Krasnitskij i S O Direnkov analizuyuchi naslidki sinokosinnya v Centralno Chornozemnomu zapovidniku vkazuyut V rezultati skoshuvannya rizko porushuyetsya sezonna ritmika vegetaciyi i fiziologichnih procesiv vidchuzhuyetsya organichna masa razom z ukladenimi v nij energiyeyu i rechovinami sposterigayetsya obmezhennya i pripinennya formuvannya nasinnyevoyi produkciyi tih chi inshih roslin Sinokosinnya viklikaye kilkisni ta yakisni porushennya procesiv prirodnogo rozpodilu nasinnya vidboru form i vidiv roslin zdatnih isnuvati pri yih skoshuvanni u viznacheni termini Cikavo vidznachiti sho v 1959 r rezhim postijnogo shorichnogo kosinnya viyaviv svoyu nespromozhnist rizko znizilasya produktivnist fitomasi znizilasya barvistist stepu nezadovilno jshli procesi prirodnogo ponovlennya O M Krasnitskij i S O Direnkov v 1978 r sformulyuvali najvazhlivishij princip koncepciyi absolyutnoyi zapovidnosti sho daye mozhlivist realizaciyi ideyi absolyutnoyi zapovidnosti na praktici princip podilu dvoh funkcij zapovidnih teritorij Golovne zavdannya prirodnih zapovidnikiv ce ohorona ekosistem i spontannih evolyucijnih procesiv u nih a golovne zavdannya inshih ohoronyuvanih prirodnih teritorij nacionalnih prirodnih parkiv zakaznikiv tosho ohorona bioriznomanittya U zv yazku z cim regulyacijni zahodi yaki shkodyat spontannomu rozvitku ekosistem v zapovidnikah povinni buti zaboroneni i yih provedennya mozhlive tilki v inshih OPT yaki mayut golovne zavdannya ohoronu bioriznomanittya ridkisnih vidiv Vincem naukovogo vnesku O M Krasnitskogo v koncepciyu absolyutnoyi zapovidnosti ye jogo monografiya Problemy zapovednogo dela opublikovana v 1983 r v Moskvi Cya kniga odin z dosi neperevershenih analiziv regulyacijnih zahodiv u zapovidnikah i yih argumentovanoyi naukovoyi kritiki Slid dodati sho v cij roboti avtor takozh odnim z pershih v SRSR piddaye kritici turizm i chislenni studentski praktiki v zapovidnikah Vklad O M Krasnitskogo v teoriyu zapovidnoyi spravi vidomij amerikanskij doslidnik istoriyi rosijskoyi prirodoohoroni D Uyiner nazvav vchinkom smilivogo rozumu Pomer O M Krasnitskij pislya vazhkoyi hvorobi 31 sichnya 1985 r Div takozhIdeya absolyutnoyi zapovidnosti Kozhevnikov Grigorij Oleksandrovich Direnkov Stanislav Oleksijovich Shtilmark Feliks RobertovichOsnovni publikaciyi shodo ohoroni prirodiKrasnitskij A M Estestvennoe rasprostranenie derevev i kustarnikov na nekosimoj zalezhi v Centralno Chernozemnom zapovednike Bot zhurn 1973 2 S 212 224 Krasnitskij A M Lesohozyajstvennye meropriyatiya i ih mesto v zapovednom dele o rubkah lesa v zapovednikah Byull MOIP otd Biol 1975 2 S 18 29 Ignatenko O S Zhmyhova V S A M Krasnitskij i dr Ocenka raznyh rezhimov ohrany lugovyh stepej Centralno Chernozemnogo zapovednika Tez Dokl VI Delegat sezda VBO L Nauka 1978 S 14 15 Krasnitskij A M Osnovnye zadachi specializacii zapovednogo dela Rastit mir ohran territorij Riga Zinatne 1978 S 29 33 Krasnitskij A M Lesohozyajstvennye meropriyatiya i ih mesto v zapovednom dele Opyt raboty i zadachi zapovednikov SSSR M Nauka 1979 S 113 123 Dyrenkov S A Krasnitskij A M Osnovnye funkcii zapovednyh territorij i ih otrazhenie v rezhime sozdaniya lesnyh ekosistem Byull MOIP otd Biol 1982 T 87 vyp 6 S 105 112 Krasnitskij A M Problemy zapovednogo dela M Lesn prom st 1983 191 s Krasnitskij A M Gusev A A i dr Principy ohrany i sovremennoe sostoyanie travyanyh ekosistem evropejskoj lesostepi Probl ohrany genofonda i upravleniya ekosistemami v zapovednikah step i lesostep zon M Izd vo AN SSSR 1984 S 131 135 Pro nogoDyrenkov S A Zhmyhova V S Semenova Tyan Shanskaya A M Tihomirov V N Pamyati Alekseya Mihajlovicha Krasnitskogo Byull MOIP otd Biol 1986 Vyp 5 S 139 144 Borejko V E Zapovedniki zapovednost i zhivorodyashij haos K KEKC 2010 48 s PosilannyaSoshnina V P 90 let so dnya rozhdeniya A M Krasnitskogo 1 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Borejko V E Istoriya sozdaniya koncepcii absolyutnoj zapovednosti 2 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine PrimitkiKrasnitskij A M Lesohozyajstvennye tendencii v zapovednikah Ohota i ohot h vo 1974 11 S 26 27 Krasnitskij A M Problemy zapovednogo dela M Lesn prom st 1983 191 s Krasnitskij A M Dyrenkov S A Sravnitelnaya ocenka lugovyh i stepnyh ekosistem formiruyushihsya pri kosimom i nekosimom rezhime zapovednoj ohrany Byull MOIP otd Biol 1982 Vyp 4 S 102 110 Uiner D Podvodnye kamni koncepcii etalona malenkij zapovednik podnimaet bolshie voprosy Step byull 2001 10 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2016 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami veresen 2016

Дата публікації:
Топ