Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Константиновський повіт

Константиновський повіт
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .

Костянти́нівський повіт (рос. дореф. Константиновскій уѣздъ, пол. Powiat Konstantynowski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1812) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Української Держави (1918) і Люблінського воєводства (1919—1932) Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — селище Янів Підляський.

Костянтинівський повіт
image
Губернія Седлецька губернія
Центр Янів Підляський
Створений 1867
Скасований 1932
Площа 1263,0 (1885)
Населення 61 333 осіб (1897)
Наступники Більський повіт

Волості

image
Костянтинівський повіт, 1907 рік

У 1911 р. повіт поділявся на 16 волостей:

Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями більша частина Костянтинівського повіту передана з Седлецької губернії до новоутвореної Холмської: містечко Янів Підляський і волості Богукали, Витулин, Вільшанка, Головчиці, Гушлів, Заканалля, Корниця, Лосиці, Павлів, Рокитно, Свори і Чухліби (не ввійшли тільки волості Лисів, Пересмики і Хлібчин).

Розташування

Повіт розташовувався на сході Сідлецької губернії. Межував на півдні з Радинським і Більським повітом, на заході — з , на півночі — з Соколівським повітом, а на сході — з Берестейським і Більським повітами Гродненської губернії. Площа повіту становила 1263,0 версти.

Населення

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживав 26 541 українськомовний греко-католик.

У 1879 р. в повіті проживало 53 590 особи, з них: 29 912 українців (55,8 %), 16 951 поляк (31,6 %), 6 057 євреїв (11,3 %), 83 росіянина і 587 чужоземців.

За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 61 333 осіб (30 178 чоловіків і 31 155 жінок). Найбільше поселення — посад Янів (3861 особа). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:

Мова Осіб Відсоток
польська 32 776 53,44 %
українська 18 733 30,54 %
єврейська 8 179 13,34 %
російська 1 568 2,56 %
інші 77 0,13 %
Разом 61 333 100 %

Внаслідок [ru] російського імператора Миколи II від 17 квітня 1905 року, який проголошував релігійну терпимість та дозволив змінювати конфесію, у 1905—1906 роках у повіті 21 910 осіб перейшли з православ'я у римо-католицтво. У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 6346 православних і 64 520 римо-католиків.

Інфраструктура

У 1906/1907 роках у повіті діяло 23 православних церков і 9 римо-католицьких костелів.

Польський період

14 серпня 1919 р. повіт включений до новоутвореного Люблінського воєводства.

За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року населення Костянтинівського повіту становило 65 055 осіб (31 238 чоловіків та 33 817 жінок), налічувалося 8840 будинків. Розподіл за релігією: 53 667 римо-католиків (82,49 %), 7241 юдеїв (11,13 %), 4012 православних (6,17 %), 124 греко-католиків (0,19 %), 10 євангельських християн, 1 нерелігійний. Розподіл за національністю: 57 309 поляків (88,09 %), 5870 євреїв (9,02 %), 1493 українців (2,29 %), 383 осіб інших національностей (0,59 %).

1 квітня 1923 р. ґміну Свори вилучено з Костянтинівського повіту і включено до Більського.

1 липня 1923 р. ґміну Пшесмикі вилучено з Костянтинівського повіту і включено до Седлецького.

1 квітня 1932 р. повіт ліквідований і ґміни Ґуркі, Гушлєв, Корніца, Лисув, Ольшанка, Сарнакі, Сьвінярув і Лосиці включені до Седлецького повіту, а ґміни Богукали, Головчиці, Павлув, Рокітно, Вітулін, Заканалє і Янув Подляскі — до Більського повіту.

Примітки

  1. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Седлецкая губерния. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
  2. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
  3. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Константиновский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
  4. [pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7, 18. (пол.)
  5. Ustawa tymczasowa z dnia 2 sierpnia 1919 r. o organizacji władz administracyjnych II instancji. [ 29 вересня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. VIII. Tablica wojewódzka. (пол.)
  7. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 lutego 1923 r. o włączeniu gminy Swory powiatu konstantynowskiego do powiatu bialskiego. [ 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  8. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 maja 1923 r. o włączeniu gminy Przesmyki powiatu konstantynowskiego do powiatu siedleckiego. [ 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  9. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia powiatu konstantynowskiego w województwie lubelskiem. [ 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

  • Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
  • Powiat konstantynowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 360. (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Kostyanti nivskij povit ros doref Konstantinovskij uѣzd pol Powiat Konstantynowski istorichna administrativno teritorialna odinicya Sedleckoyi 1867 1812 i Holmskoyi 1912 1918 gubernij Rosijskoyi imperiyi ta Ukrayinskoyi Derzhavi 1918 i Lyublinskogo voyevodstva 1919 1932 Drugoyi Rechi Pospolitoyi Utvorenij u 1867 roci Povitovij centr selishe Yaniv Pidlyaskij Kostyantinivskij povitGuberniya Sedlecka guberniyaCentr Yaniv PidlyaskijStvorenij 1867Skasovanij 1932Plosha 1263 0 1885 Naselennya 61 333 osib 1897 Nastupniki Bilskij povitVolostiKostyantinivskij povit 1907 rik U 1911 r povit podilyavsya na 16 volostej Bogukali z administrativnim centrom u s Bogukali Vitulin s Vitulin Vilshanka s Vilshanka Golovchici s Goroshki Gushliv s Gushliv Zakanallya s Zakanallya Kornicya s Kornicya Losici s Losici Lisiv s Lisiv Pavliv s Pavliv Peresmiki s Peresmiki Rokitno s Rokitno Svori s Svori Hlibchin s Sarnaki Chuhlibi s Svinyariv Yaniv s Yaniv Uhvaloyu drugoyi Dumi vid 9 travnya 1912 zakon 23 chervnya 1912 naselena ukrayincyami bilsha chastina Kostyantinivskogo povitu peredana z Sedleckoyi guberniyi do novoutvorenoyi Holmskoyi mistechko Yaniv Pidlyaskij i volosti Bogukali Vitulin Vilshanka Golovchici Gushliv Zakanallya Kornicya Losici Pavliv Rokitno Svori i Chuhlibi ne vvijshli tilki volosti Lisiv Peresmiki i Hlibchin RoztashuvannyaPovit roztashovuvavsya na shodi Sidleckoyi guberniyi Mezhuvav na pivdni z Radinskim i Bilskim povitom na zahodi z na pivnochi z Sokolivskim povitom a na shodi z Berestejskim i Bilskim povitami Grodnenskoyi guberniyi Plosha povitu stanovila 1263 0 versti NaselennyaZa danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u poviti prozhivav 26 541 ukrayinskomovnij greko katolik U 1879 r v poviti prozhivalo 53 590 osobi z nih 29 912 ukrayinciv 55 8 16 951 polyak 31 6 6 057 yevreyiv 11 3 83 rosiyanina i 587 chuzhozemciv Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 61 333 osib 30 178 cholovikiv i 31 155 zhinok Najbilshe poselennya posad Yaniv 3861 osoba Rozpodil naselennya za movoyu zgidno z perepisom 1897 roku Mova Osib Vidsotok polska 32 776 53 44 ukrayinska 18 733 30 54 yevrejska 8 179 13 34 rosijska 1 568 2 56 inshi 77 0 13 Razom 61 333 100 Vnaslidok ru rosijskogo imperatora Mikoli II vid 17 kvitnya 1905 roku yakij progoloshuvav religijnu terpimist ta dozvoliv zminyuvati konfesiyu u 1905 1906 rokah u poviti 21 910 osib perejshli z pravoslav ya u rimo katolictvo U 1906 1907 rokah u poviti nalichuvalosya 6346 pravoslavnih i 64 520 rimo katolikiv InfrastrukturaU 1906 1907 rokah u poviti diyalo 23 pravoslavnih cerkov i 9 rimo katolickih kosteliv Polskij period14 serpnya 1919 r povit vklyuchenij do novoutvorenogo Lyublinskogo voyevodstva Za oficijnim perepisom naselennya Polshi 10 veresnya 1921 roku naselennya Kostyantinivskogo povitu stanovilo 65 055 osib 31 238 cholovikiv ta 33 817 zhinok nalichuvalosya 8840 budinkiv Rozpodil za religiyeyu 53 667 rimo katolikiv 82 49 7241 yudeyiv 11 13 4012 pravoslavnih 6 17 124 greko katolikiv 0 19 10 yevangelskih hristiyan 1 nereligijnij Rozpodil za nacionalnistyu 57 309 polyakiv 88 09 5870 yevreyiv 9 02 1493 ukrayinciv 2 29 383 osib inshih nacionalnostej 0 59 1 kvitnya 1923 r gminu Svori vilucheno z Kostyantinivskogo povitu i vklyucheno do Bilskogo 1 lipnya 1923 r gminu Pshesmiki vilucheno z Kostyantinivskogo povitu i vklyucheno do Sedleckogo 1 kvitnya 1932 r povit likvidovanij i gmini Gurki Gushlyev Kornica Lisuv Olshanka Sarnaki Svinyaruv i Losici vklyucheni do Sedleckogo povitu a gmini Bogukali Golovchici Pavluv Rokitno Vitulin Zakanalye i Yanuv Podlyaski do Bilskogo povitu PrimitkiPervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Nalichnoe naselenie v guberniyah uezdah gorodah Rossijskoj Imperii bez Finlyandii Sedleckaya guberniya www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 362 ros doref Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku Konstantinovskij uezd www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej pl Znaczenie historyczne i wartosc naukowa referatu zlozonego w Izbie Panstwowej w sprawie wydzielenie Chelmszczyzny przez D N Czychaczewa Krakow 1913 S 5 7 18 pol Ustawa tymczasowa z dnia 2 sierpnia 1919 r o organizacji wladz administracyjnych II instancji 29 veresnya 2015 u Wayback Machine pol Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych T Tom IV Wojewodztwo Lubelskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s VIII Tablica wojewodzka pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 lutego 1923 r o wlaczeniu gminy Swory powiatu konstantynowskiego do powiatu bialskiego 23 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 11 maja 1923 r o wlaczeniu gminy Przesmyki powiatu konstantynowskiego do powiatu siedleckiego 23 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 7 stycznia 1932 r w sprawie zniesienia powiatu konstantynowskiego w wojewodztwie lubelskiem 23 grudnya 2016 u Wayback Machine pol DzherelaEnciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite ros Powiat konstantynowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 360 pol

Дата публікації:
Топ