Константин Велічков (болг. Константин Величков Петков; 1855, Татар Пазарджик, Болгарія, Османська імперія — 3 листопада 1907, Гренобль, Франція) — болгарський письменник, поет, драматург, есеїст, літературний критик, історик, перекладач, художник, громадсько-політичний, державний і дипломатичний діяч. Дійсний член Болгарської Академії наук (з 1884).
Константин Велічков | |
---|---|
Константин Величков Петков | |
Народився | 1 січня 1855 Татар Пазарджик, Болгарія, Османська імперія |
Помер | 3 листопада 1907 (52 роки) Гренобль, Франція |
Поховання | d |
Країна | БолгаріяОсманська імперія |
Діяльність | перекладач, політик, поет, літературний критик, дипломат |
Alma mater | Галатасарайський ліцей |
Знання мов | болгарська і французька |
Членство | Болгарська академія наук |
Посада | депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d] |
Партія | Прогресивна ліберальна партія і Народна партія |
Родичі | d |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d |
|
Біографія
Навчався в Царгородському султанському ліцеї ( Константинополь), потім вивчав право у Франції, брав уроки живопису в Італії. Повернувшись на батьківщину, викладав болгарську і французьку мови, історію та географію.
Активний політик і учасник національно-визвольної боротьби проти турецького ярма. Був членом революційного комітету і учасником підготовки Квітневого повстання в Болгарії в 1876 році. Після арешту, засуджений до смертної кари, але на вимогу створеної європейськими країнами комісії, що розслідувала беззаконня і жорстокість турецької влади при придушенні повстання в квітні 1876, випущений на свободу.
Учасник російсько-турецької війни 1877-1878 років. Був перекладачем при російській армії. Після закінчення війни — голова окружного адміністративного суду в Татар Пазарджиці (1879 — 1880). У 1884 — 1885 роках — керівник народної освіти. З 1884 р. — дійсний член Болгарського літературного товариства (нині Академія наук Болгарії).
Обирався головою Народної партії, депутатом Народних зборів, займав міністерські пости, в тому числі, міністра народної освіти (1894 — 1897) і міністра торгівлі і землеробства (1897 — 1898) в урядах К. Стоилова. У 1902 — 1904 — дипломатичний посланник в Белграді.
Творчість
Літературною творчістю займався з юності. У 17 років перевів драми Гюго «Лукреція Борджіа» (спільно з Г. Ніколовим). У 1872 була поставлена його перша п'єса «Невянка і Светослав», в 1874 відбувся поетичний дебют.
Подальша творчість Велічкова була різноманітною: поезія, проза, драматургія, есеїстика, літературна критика, роботи по загальній історії, переклади. Він був ініціатором і, спільно з І. Вазовим, упорядником двотомної «Болгарської хрестоматії» (1884), яка включала твори європейських авторів, що вперше публікувалися болгарською мовою, причому більша частина перекладів належала Велічкову. У творчому союзі з І. Вазовим ним був заснований журнал «Зора» (1885) — перше в Болгарії суто літературне видання.
Серед поетичних досягнень автора — цикл «Царгородські сонети» (1899), присвячені батьківщині і любові. Перші — ностальгічні і відрізняються глибиною переживань, другі — височиною людських почуттів. Серед заслуг Велічкова — організація шкільних бібліотек і читалень, запровадження Вищої навчальної ради при Міністерстві народної освіти і журналу «Учнівська бесіда», відкриття Державного художнього училища в Софії, а також видання закону про обов'язковий примірник друкованих видань для Софійської і Пловдивської бібліотек.
К. Велічков був засновником і почесним головою Товариства на підтримку мистецтва.
Його власні живописні роботи зберігаються в Софійській національній художньої галереї і музеях інших міст.
Вибрані твори
- Невянка и Светослав, драма, 1874
- Винчензо и Анджелина, драма, 1882
- Всеобща история на литературата, 1891
- Таласъмът, 1893
- Детска гусла, 1894
- Писма от Рим, 1895
- В тъмница, 1899
- Цариградски сонети, 1899 [1] [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- В решителния момент, 1901
- Добре дошли, 1902
- Патриарх Евтимий, 1906
- Чужда литература, 1914
- Пет имена, 1929
- Любен Каравелов, 1938
- Майка, 1943
- Пълно събрание на съчиненията на Константин Величков (з передмовою та під редакцією Ів. Вазова, в 9 томах), 1911—1915
- Избрани произведения, в 1 томе, 1955
- Тъги и радости, избранные произведения для детей и юношества, 1957
- Избрани произведения, в 2 томах, 1966
- Цариградски сонети, В тъмница, Писма от Рим, 1980
- Съчинения, в 5 томах, 1986—1987
К. Велічков перекладав твори Софокла, Горація, Петрарки, Т. Тассо, Дж. Кардуччі, Шекспіра, Мольєра, Гейне та ін.
Відомий літературний критик. Автор рецензій на твори І. Вазова, Пейо Яворова, Антона Страшимирово, Елін Пеліна, Цанко Церковського та ін.
Пам'ять
- Іменем Константина Велічкова названий бульвар в Софії і вулиці в низці міст Болгарії.
- Станція метро Софійського метрополітену.
- Театр і гімназія в м. Пазарджик.
- Почесний громадянин рідного міста Пазарджик.
Джерела
- „150 години от рождението на Константин Величков (1855 – 1907)“. // сп. „Ек“, Г. XII, бр. 4 (69), 26 август 2005 г., стр. 2 – 7
- Арнаудова, Р. // Речник по нова българска литература (1978 – 1992). София, Хемус, 1994 г. <>
- Кираджиев, Светлин (2006). София. 125 години столица. София: Гутенберг. с. 85. ISBN .
Посилання
- От и за Константин Величков в Националния каталог на академичните библиотеки в страната НАБИС
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstantin Velichkov bolg Konstantin Velichkov Petkov 1855 Tatar Pazardzhik Bolgariya Osmanska imperiya 3 listopada 1907 Grenobl Franciya bolgarskij pismennik poet dramaturg eseyist literaturnij kritik istorik perekladach hudozhnik gromadsko politichnij derzhavnij i diplomatichnij diyach Dijsnij chlen Bolgarskoyi Akademiyi nauk z 1884 Konstantin VelichkovKonstantin Velichkov PetkovNarodivsya1 sichnya 1855 1855 01 01 Tatar Pazardzhik Bolgariya Osmanska imperiyaPomer3 listopada 1907 1907 11 03 52 roki Grenobl FranciyaPohovannyadKrayinaBolgariyaOsmanska imperiyaDiyalnistperekladach politik poet literaturnij kritik diplomatAlma materGalatasarajskij licejZnannya movbolgarska i francuzkaChlenstvoBolgarska akademiya naukPosadadeputat Narodnih zboriv Bolgariyi d deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d i deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d PartiyaProgresivna liberalna partiya i Narodna partiyaRodichidBrati sestridU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNavchavsya v Cargorodskomu sultanskomu liceyi Konstantinopol potim vivchav pravo u Franciyi brav uroki zhivopisu v Italiyi Povernuvshis na batkivshinu vikladav bolgarsku i francuzku movi istoriyu ta geografiyu Aktivnij politik i uchasnik nacionalno vizvolnoyi borotbi proti tureckogo yarma Buv chlenom revolyucijnogo komitetu i uchasnikom pidgotovki Kvitnevogo povstannya v Bolgariyi v 1876 roci Pislya areshtu zasudzhenij do smertnoyi kari ale na vimogu stvorenoyi yevropejskimi krayinami komisiyi sho rozsliduvala bezzakonnya i zhorstokist tureckoyi vladi pri pridushenni povstannya v kvitni 1876 vipushenij na svobodu Uchasnik rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv Buv perekladachem pri rosijskij armiyi Pislya zakinchennya vijni golova okruzhnogo administrativnogo sudu v Tatar Pazardzhici 1879 1880 U 1884 1885 rokah kerivnik narodnoyi osviti Z 1884 r dijsnij chlen Bolgarskogo literaturnogo tovaristva nini Akademiya nauk Bolgariyi Obiravsya golovoyu Narodnoyi partiyi deputatom Narodnih zboriv zajmav ministerski posti v tomu chisli ministra narodnoyi osviti 1894 1897 i ministra torgivli i zemlerobstva 1897 1898 v uryadah K Stoilova U 1902 1904 diplomatichnij poslannik v Belgradi Pomer u Franciyi pohovanij v Sofiyi TvorchistLiteraturnoyu tvorchistyu zajmavsya z yunosti U 17 rokiv pereviv drami Gyugo Lukreciya Bordzhia spilno z G Nikolovim U 1872 bula postavlena jogo persha p yesa Nevyanka i Svetoslav v 1874 vidbuvsya poetichnij debyut Podalsha tvorchist Velichkova bula riznomanitnoyu poeziya proza dramaturgiya eseyistika literaturna kritika roboti po zagalnij istoriyi perekladi Vin buv iniciatorom i spilno z I Vazovim uporyadnikom dvotomnoyi Bolgarskoyi hrestomatiyi 1884 yaka vklyuchala tvori yevropejskih avtoriv sho vpershe publikuvalisya bolgarskoyu movoyu prichomu bilsha chastina perekladiv nalezhala Velichkovu U tvorchomu soyuzi z I Vazovim nim buv zasnovanij zhurnal Zora 1885 pershe v Bolgariyi suto literaturne vidannya Sered poetichnih dosyagnen avtora cikl Cargorodski soneti 1899 prisvyacheni batkivshini i lyubovi Pershi nostalgichni i vidriznyayutsya glibinoyu perezhivan drugi visochinoyu lyudskih pochuttiv Sered zaslug Velichkova organizaciya shkilnih bibliotek i chitalen zaprovadzhennya Vishoyi navchalnoyi radi pri Ministerstvi narodnoyi osviti i zhurnalu Uchnivska besida vidkrittya Derzhavnogo hudozhnogo uchilisha v Sofiyi a takozh vidannya zakonu pro obov yazkovij primirnik drukovanih vidan dlya Sofijskoyi i Plovdivskoyi bibliotek K Velichkov Florentiyec 1888 r K Velichkov buv zasnovnikom i pochesnim golovoyu Tovaristva na pidtrimku mistectva Jogo vlasni zhivopisni roboti zberigayutsya v Sofijskij nacionalnij hudozhnoyi galereyi i muzeyah inshih mist Vibrani tvoriNevyanka i Svetoslav drama 1874 Vinchenzo i Andzhelina drama 1882 Vseobsha istoriya na literaturata 1891 Talasmt 1893 Detska gusla 1894 Pisma ot Rim 1895 V tmnica 1899 Carigradski soneti 1899 1 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine V reshitelniya moment 1901 Dobre doshli 1902 Patriarh Evtimij 1906 Chuzhda literatura 1914 Pet imena 1929 Lyuben Karavelov 1938 Majka 1943 Plno sbranie na schineniyata na Konstantin Velichkov z peredmovoyu ta pid redakciyeyu Iv Vazova v 9 tomah 1911 1915 Izbrani proizvedeniya v 1 tome 1955 Tgi i radosti izbrannye proizvedeniya dlya detej i yunoshestva 1957 Izbrani proizvedeniya v 2 tomah 1966 Carigradski soneti V tmnica Pisma ot Rim 1980 Schineniya v 5 tomah 1986 1987 K Velichkov perekladav tvori Sofokla Goraciya Petrarki T Tasso Dzh Karduchchi Shekspira Molyera Gejne ta in Vidomij literaturnij kritik Avtor recenzij na tvori I Vazova Pejo Yavorova Antona Strashimirovo Elin Pelina Canko Cerkovskogo ta in Pam yatImenem Konstantina Velichkova nazvanij bulvar v Sofiyi i vulici v nizci mist Bolgariyi Stanciya metro Sofijskogo metropolitenu Teatr i gimnaziya v m Pazardzhik Pochesnij gromadyanin ridnogo mista Pazardzhik Dzherela 150 godini ot rozhdenieto na Konstantin Velichkov 1855 1907 sp Ek G XII br 4 69 26 avgust 2005 g str 2 7 Arnaudova R Rechnik po nova blgarska literatura 1978 1992 Sofiya Hemus 1994 g ISBN 954 428 061 8 lt gt Kiradzhiev Svetlin 2006 Sofiya 125 godini stolica Sofiya Gutenberg s 85 ISBN 978 954 617 011 8 PosilannyaOt i za Konstantin Velichkov v Nacionalniya katalog na akademichnite biblioteki v stranata NABISPrimitki Arhiv originalu za 12 lyutogo 2019 Procitovano 11 lyutogo 2019