Конкордія Антарова також відома як Кора Антарова 25 квітня 1886 за старим стилем 13 квітня 1886 за новим стилем Варшава

Конкордія Антарова (також відома як Кора Антарова, 25 квітня 1886 за старим стилем / 13 квітня 1886 за новим стилем, Варшава, Королівство Польське – 6 лютого 1959, Москва) – російська контральто, яка понад двадцять років співала у Великому театрі. Після завершення співочої кар'єри писала теософські тексти. У 1933 році була визнана заслуженою артисткою РРФСР.

Concordia Antarova
рос. Конкордия Евгеньевна Антарова

Псевдо	Cora Antarova, Konkordia Antarova, Kora Antarova
Народилася	(1886-04-13)13 квітня 1886 Warsaw, ,
Померла	6 лютого 1959(1959-02-06) (у віці 72 роки) , USSR
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія СРСР
Національність	Russian
Діяльність	оперна співачка, музична педагогиня, письменниця
Відома завдяки	Theosophical writings
Alma mater	Бестужевські курси і Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Вчителі	Прянишников Іполит Петрович
Заклад	Російська національна бібліотека^[1]
Роки активності	1907–
Родичі	Перовська Софія Львівна
Нагороди
Моя робота над роллю Графині в "Піковій дамі" // Чайковський та театр. М.; Л., 1940; Із записів репетицій К. С. Станіславського // Театр. 1951. № 5; Пам'яті чудесного співака // Василь Родіонович Петров: Зб. ст. і матеріалів. М., 1953; Мистецтво, одухотворене людяністю // Антоніна Василівна Нежданова: Матеріали і дослідження. - М., 1967; Бесіди Вчителя. Як прожити свій сірий день. // М., 2010. Два зошити записів бесід К. Є. Антарової з Учителем. Два життя У творі в белетристичній формі розкриваються поняття теософії (зокрема, Санат Кумара та інші Вознесені Владики. Як героїв роману виведені такі "вчителі": (учитель Алі Мохаммед), Павло Венеціанець (Флорентієць), ^[en] (учитель І.), Кут Хумі (сер Ут-Уомі), (князь Сенжер). У ролях "учнів" у книзі фігурують такі відомі персони, як: Олена Блаватська (Наталія Андрєєва), Генрі Олкотт (Ольденкот), Анні Безант (леді Бердран), Сергій Рахманінов (композитор Аннінов). Рукопис багато років зберігався в Москві у Олени Федорівни Тер-Арутюнової, яка вважала співачку своєю духовною наставницею. Книгу поширювали самвидавом, а вже після розвалу Союзу рукопис віддали в розпорядження Латвійського . Роман уперше було видано 1993 року. Примітки Сотрудники Российской национальной библиотеки d:Track:Q125019793 Эльзон, 2016. Тюляев, 1993. Great Biographical Encyclopedia, 2009. Shubin, Daniel H. (1 липня 2016). Concordia Antarova (English) . Lulu.com. ISBN . Novodevichy Cemetery, 2007. Abbasova, 2015. Тоотс, 2012, с. 66—67. Подальше читання Маршкова, Тетяна; Рибакова, Людмила (2017). Антарова, Конкордія Евгенівна: Меццо-сопрано 1886-1959. Великий театр. Золоті голоси [The Bolshoi Theatre Gold Voices: Chapter—Concordia Evgenievna Antarova: Mezzo-soprano 1886-1959] (рос.). Алгоритм. ISBN . Concordia Antarova: a biography and a translation from the Russian into English of selections from Two Lives and other writings, by Daniel H. Shubin

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q125019793">[https://nlr.ru/nlr_history/persons/alf.php_Сотрудники_Российской_национальной_библиотеки]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q125019793]]</div>-1] Сотрудники Российской национальной библиотеки
d:Track:Q125019793

[FOOTNOTEЭльзон2016-2] Эльзон, 2016.

[FOOTNOTEТюляев1993-3] Тюляев, 1993.

[FOOTNOTE''Great_Biographical_Encyclopedia''2009-4] Great Biographical Encyclopedia, 2009.

[5] Shubin, Daniel H. (1 липня 2016). Concordia Antarova (English) . Lulu.com. ISBN .

[FOOTNOTENovodevichy_Cemetery2007-6] Novodevichy Cemetery, 2007.

[FOOTNOTEAbbasova2015-7] Abbasova, 2015.

[FOOTNOTEТоотс201266—67-8] Тоотс, 2012, с. 66—67.

[1]

Конкордія Антарова також відома як Кора Антарова 25 квітня 1886 за старим стилем 13 квітня 1886 за новим стилем Варшава

Два життя

Примітки

Подальше читання