Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Омелян Філаретович Кондрат (рос. Емельян Филаретович Кондрат; 26 липня (8 серпня) 1911, Косарі — 16 серпня 2002) — радянський військовий льотчик, генерал-майор авіації, Герой Радянського Союзу (1943).
| Омелян Філаретович Кондрат | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Емельян Филаретович Кондрат | ||||||||||
 | ||||||||||
| Народження | 26 липня (8 серпня) 1911 Косарі (Брянська губернія) | |||||||||
| Смерть | 16 серпня 2002 (91 рік) Київ | |||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | |||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | |||||||||
| Роки служби | 1932–1968 | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Звання |  Генерал-майор авіації | |||||||||
| Війни / битви | Громадянська війна в Іспанії Битва на озері Хасан Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна Радянсько-японська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився 26 липня (8 серпня) 1911 року в селі Косарі (нині село Красні Косарі Мглинського району Брянської області) в селянській родині. Росіянин. У 1925 році закінчив п'ять класів школи.
З березня 1925 року за квітень 1926 наймитував в селах Косарі і Лугівка, потім до січня 1929 року працював в господарстві батька. З січня 1929 по січень 1930 року був робітником на машинобудівному заводі в Сімферополі, потім до червня 1930 року — учнем в акціонерному товаристві «Установка» в Сімферополі.
Закінчив дворічний Сімферопольський робітфак вечірнього курсу за спеціальністю коваля-слюсаря, а в 1931 році шестимісячні Севастопольські курси креслярів. До лютого 1932 року працював ковалем і слюсарем на судноремонтному заводі у Севастополі.
Військова кар'єра
25 лютого 1932 року призваний до лав Червоної Армії. З лютого 1932 по жовтень 1933 року навчався в Качинській військовій авіаційній школі пілотів. З жовтня 1933 по жовтень 1936 року служив молодшим льотчиком в 34-й винищувальній авіаційній ескадрильї 56-ї винищувальної авіаційної бригади Київського військового округу. 28 травня 1936 року отримав звання лейтенанта.
З 20 жовтня 1936 року по 7 квітня 1937 року брав участь у громадянській війні в Іспанії. Воював на винищувачі — біплані «І-15». Мав псевдоніми «Аліхновіч» і «Конрад». В одному з повітряних боїв з трьома ворожими винищувачами «Хейнкель» He-51 збив два з них, а третій втік. В іншій сутичці знищив гідролітак. Всього здійснив 180 бойових вильотів, збив шість літаків (три особисто і три в групі). За бої в небі Іспанії був нагороджений двома орденами Червоного Прапора (2 січня 1937 і 4 липня 1937). 17 квітня 1937 йому присвоїли звання старшого лейтенанта.
З травня по вересень 1937 року був командиром ланки в 34-й винищувальній авіаційній ескадрильї (ВАЕ). 20 лютого 1938 року був проведений в капітани. З вересня 1937 по червень 1938 року командував окремим загоном в 26-й ВАЕ. Нагороджений медаллю «XX років РККА» (22 лютого 1938). Потім був переведений на Далекий Схід, де з червня по листопад 1938 року командував ескадрильєю, потім до лютого 1939 року був помічником командира і до січня 1940 року командиром 18-го винищувально-авіаційного полку (ВАП) в Хабаровську.
У серпні 1938 року брав участь в бойових діях з японськими загарбниками на озері Хасан, де виконав 16 бойових вильотів. 4 листопада 1938 року йому присвоїли звання майора. В січні 1940 року був призначений командиром 152-го ВАП.
З 15 лютого по квітень 1940 року, разом зі своїм полком, брав участь в радянсько-фінській війні. При авіаційному нальоті отримав контузію правого коліна. Літав на І-16, виконав 51 бойовий виліт. 31 березня 1940 року йому було присвоєно звання полковника. 21 травня 1940 року нагороджений третім орденом Червоного Прапора. З квітня 1940 року був командиром 131-го ВАП. Потім, до травня 1941 року, навчався на оперативному факультеті Військово-повітряної інженерної академії імені Жуковського. Після закінчення навчання був призначений на посаду інспектора Управління ВПС Північно-Кавказького військового округу.
Друга світова війна
У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. До лютого 1942 року був командиром 274-го ВАП на Південно-Західному фронті. Восени 1941 року на винищувачі ЛаГГ-3 збив в районі Ростова розвідник Ju-88. Був старшим інспектором ВПС Волховського фронту. Потім командував 2-м гвардійським винищувальним авіаційним полком.
Після завершення прориву блокади Ленінграда, 18 січня 1943 року, авіація підтримувала сухопутні війська в їх прагненні розширити смугу прориву. В ході операції по прориву блокади полк здійснив 330 бойових вильотів з метою прикриття радянських військ і боротьби з ворожою авіацією. У 27 повітряних боях було збито 34 літака, втрати радянських льотчиків склали 11 машин. Командир полку О. Ф. Кондрат вісім разів особисто водив групу винищувачів в бій і завдавав значних втрат противнику. У повітряних боях він збив п'ять ворожих літаків.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 травня 1943 року за вміле командування авіаційним полком, героїзм і мужність, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії полковнику Кондрату Омеляну Філаретовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3780).
1 червня 1943 року полковник Кіндрат О. Ф. був призначений командиром 249-ї винищувальної Червонопрапорної авіаційної дивізії 9-ї повітряної армії, яка в складі 1-го Далекосхідного фронту в період з 9 серпня по 3 вересня 1945 року брала активну участь в радянсько-японській війні.
Всього у всіх війнах здійснив 308 успішних бойових вильотів, брав участь у 77 повітряних боях, в яких збив 16 літаків противника.
Повоєнні роки
Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах СРСР. Займав ряд високих командних посад. На початку 1950-х років був радником в Китаї. У 1951 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З січня 1958 по жовтень 1968 року був заступником начальника Київського вищого інженерно-авіаційного військового училища Військово-повітряних сил.
У відставці
30 листопада 1968 року був звільнений в запас у званні генерал-майора авіації. Жив у Києві. Автор спогадів: «Дістався нам вік неспокійний», «Заради життя на землі» (у збірнику «Разом з патріотами Іспанії») та інших. Помер 16 серпня 2002 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі разом з родиною.
Сім'я
- син — Олег Кондрат (1948—1994), генерал-майор, завідуючий відділом з питань оборони та військово-мобілізаційної роботи апарату Кабінету Міністрів України
- дочка — Ірина Бєднягіна (Кондрат; нар. 1951), тренер професійних спортивних танців
- онука — Наталія Бєднягіна, чемпіонка України та світу із спортивних латиноамериканських танців (у парі з Романом Миркіним)
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна (1 травня 1943), п'ятьма орденами Червоного Прапора (2 січня 1937, 4 липня 1937, 21 травня 1940, 13 червня 1952 і 22 лютого 1968), орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки (30 квітня 1947), медалями «XX років РККА» (22 лютого 1938), «За оборону Ленінграда» (22 грудня 1942), «За бойові заслуги» (3 листопада 1944), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «30 років Радянської Армії і Флоту» (22 лютого 1948), «В пам'ять 250-річчя Ленінграда» (16 травня 1957), «40 років Збройних Сил» (22 лютого 1958), «20 років Перемоги» (7 травня 1965), «50 років Збройних Сил» (26 грудня 1967).
Пам'ять
На алеї Героїв міста Мглина Брянської області встановлено бюст О. Ф. Кондрата, а в є стенд, присвячений Герою.
Література
- «Разом з патріотами Іспанії». 3-є видання, дововнене і перероблене. Київ, 1986;
- «Герої Радянського Союзу». Короткий біографічний словник. Том 1. М.: Военіз., 1987;
- «Зірки немеркнучої слави». — Сімферополь: Таврія, 1984
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Omelyan Filaretovich Kondrat ros Emelyan Filaretovich Kondrat 26 lipnya 8 serpnya 1911 19110808 Kosari 16 serpnya 2002 radyanskij vijskovij lotchik general major aviaciyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Omelyan Filaretovich Kondratros Emelyan Filaretovich KondratNarodzhennya26 lipnya 8 serpnya 1911 1911 08 08 Kosari Bryanska guberniya Smert16 serpnya 2002 2002 08 16 91 rik KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih sil VPS SRSROsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1932 1968PartiyaKPRSZvannya General major aviaciyiVijni bitviGromadyanska vijna v Ispaniyi Bitva na ozeri Hasan Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijna Radyansko yaponska vijnaNagorodi 3780 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kondrat BiografiyaNarodivsya 26 lipnya 8 serpnya 1911 roku v seli Kosari nini selo Krasni Kosari Mglinskogo rajonu Bryanskoyi oblasti v selyanskij rodini Rosiyanin U 1925 roci zakinchiv p yat klasiv shkoli Z bereznya 1925 roku za kviten 1926 najmituvav v selah Kosari i Lugivka potim do sichnya 1929 roku pracyuvav v gospodarstvi batka Z sichnya 1929 po sichen 1930 roku buv robitnikom na mashinobudivnomu zavodi v Simferopoli potim do chervnya 1930 roku uchnem v akcionernomu tovaristvi Ustanovka v Simferopoli Zakinchiv dvorichnij Simferopolskij robitfak vechirnogo kursu za specialnistyu kovalya slyusarya a v 1931 roci shestimisyachni Sevastopolski kursi kreslyariv Do lyutogo 1932 roku pracyuvav kovalem i slyusarem na sudnoremontnomu zavodi u Sevastopoli Vijskova kar yera 25 lyutogo 1932 roku prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi Z lyutogo 1932 po zhovten 1933 roku navchavsya v Kachinskij vijskovij aviacijnij shkoli pilotiv Z zhovtnya 1933 po zhovten 1936 roku sluzhiv molodshim lotchikom v 34 j vinishuvalnij aviacijnij eskadrilyi 56 yi vinishuvalnoyi aviacijnoyi brigadi Kiyivskogo vijskovogo okrugu 28 travnya 1936 roku otrimav zvannya lejtenanta Z 20 zhovtnya 1936 roku po 7 kvitnya 1937 roku brav uchast u gromadyanskij vijni v Ispaniyi Voyuvav na vinishuvachi biplani I 15 Mav psevdonimi Alihnovich i Konrad V odnomu z povitryanih boyiv z troma vorozhimi vinishuvachami Hejnkel He 51 zbiv dva z nih a tretij vtik V inshij sutichci znishiv gidrolitak Vsogo zdijsniv 180 bojovih vilotiv zbiv shist litakiv tri osobisto i tri v grupi Za boyi v nebi Ispaniyi buv nagorodzhenij dvoma ordenami Chervonogo Prapora 2 sichnya 1937 i 4 lipnya 1937 17 kvitnya 1937 jomu prisvoyili zvannya starshogo lejtenanta Z travnya po veresen 1937 roku buv komandirom lanki v 34 j vinishuvalnij aviacijnij eskadrilyi VAE 20 lyutogo 1938 roku buv provedenij v kapitani Z veresnya 1937 po cherven 1938 roku komanduvav okremim zagonom v 26 j VAE Nagorodzhenij medallyu XX rokiv RKKA 22 lyutogo 1938 Potim buv perevedenij na Dalekij Shid de z chervnya po listopad 1938 roku komanduvav eskadrilyeyu potim do lyutogo 1939 roku buv pomichnikom komandira i do sichnya 1940 roku komandirom 18 go vinishuvalno aviacijnogo polku VAP v Habarovsku U serpni 1938 roku brav uchast v bojovih diyah z yaponskimi zagarbnikami na ozeri Hasan de vikonav 16 bojovih vilotiv 4 listopada 1938 roku jomu prisvoyili zvannya majora V sichni 1940 roku buv priznachenij komandirom 152 go VAP Z 15 lyutogo po kviten 1940 roku razom zi svoyim polkom brav uchast v radyansko finskij vijni Pri aviacijnomu naloti otrimav kontuziyu pravogo kolina Litav na I 16 vikonav 51 bojovij vilit 31 bereznya 1940 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya polkovnika 21 travnya 1940 roku nagorodzhenij tretim ordenom Chervonogo Prapora Z kvitnya 1940 roku buv komandirom 131 go VAP Potim do travnya 1941 roku navchavsya na operativnomu fakulteti Vijskovo povitryanoyi inzhenernoyi akademiyi imeni Zhukovskogo Pislya zakinchennya navchannya buv priznachenij na posadu inspektora Upravlinnya VPS Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu Druga svitova vijna U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Do lyutogo 1942 roku buv komandirom 274 go VAP na Pivdenno Zahidnomu fronti Voseni 1941 roku na vinishuvachi LaGG 3 zbiv v rajoni Rostova rozvidnik Ju 88 Buv starshim inspektorom VPS Volhovskogo frontu Potim komanduvav 2 m gvardijskim vinishuvalnim aviacijnim polkom Pislya zavershennya prorivu blokadi Leningrada 18 sichnya 1943 roku aviaciya pidtrimuvala suhoputni vijska v yih pragnenni rozshiriti smugu prorivu V hodi operaciyi po prorivu blokadi polk zdijsniv 330 bojovih vilotiv z metoyu prikrittya radyanskih vijsk i borotbi z vorozhoyu aviaciyeyu U 27 povitryanih boyah bulo zbito 34 litaka vtrati radyanskih lotchikiv sklali 11 mashin Komandir polku O F Kondrat visim raziv osobisto vodiv grupu vinishuvachiv v bij i zavdavav znachnih vtrat protivniku U povitryanih boyah vin zbiv p yat vorozhih litakiv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 1 travnya 1943 roku za vmile komanduvannya aviacijnim polkom geroyizm i muzhnist proyavleni v boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami gvardiyi polkovniku Kondratu Omelyanu Filaretovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 3780 1 chervnya 1943 roku polkovnik Kindrat O F buv priznachenij komandirom 249 yi vinishuvalnoyi Chervonoprapornoyi aviacijnoyi diviziyi 9 yi povitryanoyi armiyi yaka v skladi 1 go Dalekoshidnogo frontu v period z 9 serpnya po 3 veresnya 1945 roku brala aktivnu uchast v radyansko yaponskij vijni Vsogo u vsih vijnah zdijsniv 308 uspishnih bojovih vilotiv brav uchast u 77 povitryanih boyah v yakih zbiv 16 litakiv protivnika Povoyenni roki Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu u Vijskovo povitryanih silah SRSR Zajmav ryad visokih komandnih posad Na pochatku 1950 h rokiv buv radnikom v Kitayi U 1951 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Z sichnya 1958 po zhovten 1968 roku buv zastupnikom nachalnika Kiyivskogo vishogo inzhenerno aviacijnogo vijskovogo uchilisha Vijskovo povitryanih sil U vidstavci Mogila Omelyana Kondrata 30 listopada 1968 roku buv zvilnenij v zapas u zvanni general majora aviaciyi Zhiv u Kiyevi Avtor spogadiv Distavsya nam vik nespokijnij Zaradi zhittya na zemli u zbirniku Razom z patriotami Ispaniyi ta inshih Pomer 16 serpnya 2002 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi razom z rodinoyu Sim yasin Oleg Kondrat 1948 1994 general major zaviduyuchij viddilom z pitan oboroni ta vijskovo mobilizacijnoyi roboti aparatu Kabinetu Ministriv Ukrayini dochka Irina Byednyagina Kondrat nar 1951 trener profesijnih sportivnih tanciv onuka Nataliya Byednyagina chempionka Ukrayini ta svitu iz sportivnih latinoamerikanskih tanciv u pari z Romanom Mirkinim NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina 1 travnya 1943 p yatma ordenami Chervonogo Prapora 2 sichnya 1937 4 lipnya 1937 21 travnya 1940 13 chervnya 1952 i 22 lyutogo 1968 ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Chervonoyi Zirki 30 kvitnya 1947 medalyami XX rokiv RKKA 22 lyutogo 1938 Za oboronu Leningrada 22 grudnya 1942 Za bojovi zaslugi 3 listopada 1944 Za peremogu nad Nimechchinoyu 9 travnya 1945 30 rokiv Radyanskoyi Armiyi i Flotu 22 lyutogo 1948 V pam yat 250 richchya Leningrada 16 travnya 1957 40 rokiv Zbrojnih Sil 22 lyutogo 1958 20 rokiv Peremogi 7 travnya 1965 50 rokiv Zbrojnih Sil 26 grudnya 1967 Pam yatNa aleyi Geroyiv mista Mglina Bryanskoyi oblasti vstanovleno byust O F Kondrata a v ye stend prisvyachenij Geroyu Literatura Razom z patriotami Ispaniyi 3 ye vidannya dovovnene i pereroblene Kiyiv 1986 Geroyi Radyanskogo Soyuzu Korotkij biografichnij slovnik Tom 1 M Voeniz 1987 Zirki nemerknuchoyi slavi Simferopol Tavriya 1984